КАФЕДРУ ФІЗІОЛОГІЇ, ЗДОРОВ’Я І БЕЗПЕКИ ЛЮДИНИ ТА ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ було створено 1 вересня 2022 року шляхом реорганізації двох кафедр біологічного факультету, а саме було об’єднано кафедру здоров'я людини та цивільної безпеки із кафедрою фізіології людини та тварин.

Історія кафедри фізіології людини та тварин:

Кафедра фізіології людини та тварин Новоросійського університету була створена за участю І. М. Сєченова у 1872 р. Працюючи в Одесі менш 6 років І. М. Сєченов встиг виконати цілий ряд надзвичайно важливих досліджень. Так, тут він встановив значення гемоглобіну і рідкої частини крові для зв'язування і транспорту вуглекислого газу. Вивчаючи функції нервової системи Сєченов встановив, що при частому подразненні нерва зникають ознаки збудження. На цій основі він зробив висновок, що не тільки в центральній нервовій системі, але й у периферійних нервах процеси збудження змінюються процесами гальмування. Великий інтерес для фізіології має спільна робота І. М. Сєченова та І. І. Мечникова про природу дії блукаючого нерва на серце. Ними було встановлено, що при тривалому подразненні блукаючого нерва черепахи виникає періодичність в його гальмівному впливі на діяльність серця: вона то посилюється, то послаблюється.

Після від'їзду Сєченова з Одеси в 1876 р. кафедру фізіології очолил його учень П. А. Спіро, якої забезпечил сєченовський напрям у дослідженнях. Під керівництвом Сєченова Спіро вивчав іннервацію дихальних шляхів і довів наявність у довгастому мозку і Варолієвому мості нервових центрів, які беруть участь у регулюванні дихання. Спіро належить відкриття реципрокної іннервації, описав явище, яке одержало назву «рефлекторних слідів», також знайшов явища сумації подразників у нервових центрах. Ряд праць присвячено гіпнозу, він рішуче відкинув думку, ніби гіпноз є таємничим явищем, недоступним для дослідження. Деякі роботи Спіро були присвячені фізіології травлення.

Лабораторію фізіології в 1894 р. після смерті П. А. Спіро (1893 р.) очолив Б. Ф. Веріго. Він розгорнув дослідження з фізіології нервової системи і довів, що між процесом збудження ї провідністю у нерві існують відповідні взаємовідношення. Проведення збудження по нерву він трактував як процес стрибкоподібний. Досліджуючи механізм катодичної депресії, Веріго встановив, що під час збудження по нерву проходить перерозподіл іонів. Широкі дослідження провів він та із питань імунобіології.

Після переходу Б. Ф. Веріго на кафедру фізіології в 1901 р. медичного факультету завідуючим лабораторією фізіології був обраний В. В. Зав'ялов, який займався переважно педагогічною діяльністю. Наукова робота лабораторії розгорнулась з приходом в 1915-1916 рр. учнів М. Є. Введенського - І. С. Берітова (Беріташвілі) і Д. С. Воронцова. Працюючи протягом 4-х років в Одесі, Берітов встановив закон спареної ірадіації збудження в центральній нервовій системі. Він також досліджував реципрокну іннервацію скелетних м'язів, провідність збудження по нервам та електрокардіограму серця жаби.

На початку 20-х років, на базі фізіологічної лабораторії кафедри зоології була організована кафедра фізіології тварин. Спочатку цією кафедрою керував учень І. П. Павлова Б. П. Бабкін, який одночасно очолював кафедру фізіології в медичному інституті. В 1922 р. Б. П. Бабкін залишив Одесу, і в цьому ж році кафедру фізіологи очолив співробітник І. П. Павлова Є. І. Синельников. Наукові дослідження Синельникова стосувались різних відділів фізіології: фізіології центральної нервової системи і вегетативної нервової системи, теплорегуляції, фізіології травлення і лімфатичних утворень та ін. Розробивши спеціальну методику зігрівання і охолодження крові, яка притікає до головного мозку, Синельников разом із своїми співробітниками довів, що збудником теплорегуляційних центрів є зміна температури крові. Кафедрі належить заслуга встановлення умовно-рефлекторної регуляції температури тіла, що було підтверджено багатьма фізіологами і клініцистами. Ряд робіт Синельникова і його співробітників були присвячені умовно-рефлекторній діяльності. Було встановлено (К. М. Леутським), що у жаб, які позбавлені великих півкуль, можна виробити умовні рефлекси на світло і на час, однак процес гальмування на диференційний подразник виробляється важко і не лише у оперованих, але й у нормальних жаб. М. В. Лось і В. Є. Шевальов встановили, що при анемізації головного мозку порушуються умовні рефлекси, які швидко відновлюються після нормалізації кровообігу в центральній нервовій системі. Р. О. Файтельберг виявив, що при авітамінозі В порушується умовно-рефлекторна діяльність у голубів, внаслідок чого птахи становляться байдужими до їжі. Вивчаючи рефлекторні взаємовідношення між внутрішніми органами, Синельников та інші встановили, що між органами черевної і тазової порожнини існують вісцеро-вісцеральні рефлекси, які зберігаються після зруйнування спинного мозку. Детально розроблювались Синельниковим і його співробітниками (Л. Я. Семенюк, З. М. Воля, Г. Ф. Альохіна, І .С. Самойленко) проблеми фізіології травлення. Було доведено, що акт жування здійснює вплив на діяльність травних залоз і на формування зубощелепного апарата. Виключення жувального апарата погіршує засвоєння жирів, білків та вуглеводів. Детально вивчалась секреторна і моторна діяльність кишечника  людини і тварин. Доведено було, що тривалість періоду голодних скорочень і відносного спокою залежить від травного режиму, який передував голодуванню.

Після смерті Є. І. Синельникова в 1951 р. на чолі кафедри став його учень Р. О. Файтельберг. У 60-70 роках проф. Файтельбергом із співробітниками були також проведені роботи по вивченню закономірностей всмоктування різних поживних речовин у шлунково-кишковому тракті, причому не лише в нормі, але і за різних патологій. При цьому вказані закономірності розглядались з точки зору складних взаємовідносин між шлунком і кишечником. Значна увага приділялась завжди механізмам регуляції процесів всмоктування, а також і ролі подразнень різних ділянок травного тракту. В цей же період проф. Файтельберг Р.О.  і  доц.  Алексєєва 3. Й. вперше встановили залежність всмоктування глюкози та гліцину від вмісту в їх розчинах іонів Na. Це положення потім було підтверджено у багатьох лабораторіях світу. Дослідження всмоктування хлористих солей Mn, Zn, Co, Cu в різних відділах кишечнику виконала доц. Сьомік Л. І. Ці дослідження були продовжені ст. наук. співробітником Єрмаковою Т. Л., яка вивчала всмоктування мікроелементів при їх введенні сумісно з амінокислотами і цукрами.

В ці ж роки розпочались роботи по вивченню механізмів впливу ЦНС на процеси всмоктування, для чого мікроелектроди стереотаксично вводились у різні її відділи та ділянки (кори головного мозку, підкіркових утворень, мозочка, спинного мозку, тощо), їх проводили доц. Венгржановський П. М., доц. Драчук Л. Г., кандидати наук Василєвський В. С., Ткаченко Г. М., Башев В. Д., Рахімбердиєв А. А., ст. лаб. Малаховська В. М. Так, досліджувалась дія прямокутного електричного струму різної напруги на різні нервові структури і вплив його на всмоктування. При цьому подразнювались різні відділи і структури головного і спинного мозку. Поряд з методами подразнення вказаних нервових структур електричним струмом провадили і зруйнування, шляхом електрокоагуляції, різних ділянок кори мозку, мозочка, підкоркових структур і перерізки спинного мозку на різних рівнях. У результаті цих численних багаторічних досліджень вдалось встановити, як різні нервові утворення і структури впливають на всмоктувальну діяльність кишечнику. Вдалось також встановити, що вплив нервової системи на всмоктувальний апарат кишечнику реалізується за участі серотоніну, що утворюється в кишечнику у так званих хромафінних клітинах (проф. Файтельберг Р.О., Балан М. М.): коли відповідна структура стимулювала процеси всмоктування, у просвіті кишечника зростав і вміст серотоніну, якій був віднесений до факторів всмоктування також як і  пептиди. В цей же період вивчалась роль вегетативної нервової системи в проведенні імпульсів до всмоктувального апарату кишечнику.

В останні роки роботи на кафедрі проф. Файтельберга дуже цікавили питання всмоктування у шлунково-кишковому тракті різних лікарських речовин. Під його керівництвом такі дослідження були розпочаті на початку 70-х років і продовжуються понині. Так, у ці роки доцент кафедри біохімії Карпов Л.М. з допомогою радіоізотопних методів виконав сумісно з співробітниками кафедри фізіології ряд досліджень по всмоктуванню деяких вітамінів у тонкому кишечнику у собак і щурів. Проводили вивчення прямолінійного закачування на всмоктувальні процеси в шлунково-кишковому тракті (Т. В. Гладкій).

На кафедрі проводили науково-дослідну роботу по вивченню дії різних кровозамінників (поліглюкін, гемодез та ін.) на організм тварин при крововтрата, вивчали дію продуктів згоряння синтетичних матеріалів на організм. Високий науковий авторитет кафедри був причиною того, що їй було довірено проводити два Республіканських з’їзди фізіологів (у 1961 та 1977 роках), а також ряду Всесоюзних симпозіумів з фізіології і патології травлення. Така інтенсивна наукова робота кафедри, звичайно, була помічена і керівництвом університету і самими студентами. З цієї причини як проф. Файтельберг, так і кафедра в цілому, були одним із центрів студентської наукової роботи: проф. Файтельберг багато років був науковим керівником студентського наукового товариства (СНТ), а Л. І. Сьомік - головою СНТ університету. Під керівництвом проф. Файтельберга Р. О. було захищено 27 кандидатських і 6 докторських робіт. Але і після виходу на пенсію він не поривав зв'язків з університетом і кафедрою, продовжуючи консультативну допомогу співробітникам і аспірантам, беручи участь в організації різних з'їздів і конференцій. Помер 4 лютого 1998 у 96-літньому віці.

З 1978 по 1999 рр. кафедрою фізіології керував проф. В. Д. Тараненко. З його приходом були організовані і оснащені сучасним обладнанням дві електрофізіологічні лабораторії, а також клініка (віварій) і, вперше в Одесі, були впроваджені мікроелектродні методики нейрофізіологічних досліджень. В період 80-х та на початку 90-х років основним напрямком досліджень кафедри фізіології людини та тварин було вивчення механізмів міжнейронної взаємодії в корі головного мозку. Активно досліджувалися клітинні механізми, що лежать в основі пароксизмальної активності в корі та інших структурах мозку. Вивчалися механізми функціонування медіаторно-рецепторних систем ЦНС. Були встановлені механізми дії конвульсантів і речовин ГАМК-ергічної природи (спільно з проф. Л. М. Карповим) на процеси постсинаптичного гальмування. Активно проводились нейроморфологічні дослідження кори головного мозку після різних впливів (спільно з доц. Л. І. Сьомік). При ньому кафедра стала відомим в країні та за кордоном центром нейрофізіології. Підсумком багаторічних наукових досліджень був захист (1986 р.) В. Д. Тараненко докторської дисертаційної роботи за темою «Функціональні властивості нейронів та організація міжнейронної  взаємодії  в  корі  головного  мозку».  За  керівництва  проф.  В. Д. Тараненко було захищено 10 кандидатських дисертацій (І. В. Тимофєєв, В. В. Туркін, Т. Х. Кірьязова, В. Е. Лопанцев, Є. В. Топольник, Берете Наморі, Судха та ін.). Учні кафедри в даний час працюють у відомих університетах і клініках США, Канади, Німеччини. З 1987 до кінця 1999 року професор В. Д. Тараненко був деканом біологічного факультету. 
З 2001 р. кафедру очолив проф. Л. М. Карпов, який продовжував і розвив наукові напрямки і традиції, закладені попередниками. При цьому велика увага приділяється вивченню дії нових фізіологічно активних речовин, у тому числі з нейротропними властивостями, наприклад, ГАМК-вміщуючі препарати.

За цей період під керівництвом співробітників кафедри було захищено ще декілька кандидатських дисертацій, у тому числі: Майкова Г.В. «Порівняльна фармакологічна характеристика циназепаму та гідазепаму проліків 1,4-бенздіазепамової структури» (наук. кер. проф. Жук О.В.); Сорокін А.В. «Взаємодія нікотинової кислоти з іншими вітамінами у реалізації її функцій при різних станах організму» (наук. кер. проф. Карпов Л.М.); Будняк О.К. «Порушення обміну і коферментних функцій рибофлавіну у тварин і можливість їх корекції» (наук. кер. проф. Карпов Л.М.); Анісімов В.Ю. «Енергетичні механізми взаємодії вітамінів групи "В" як фактора реалізації їх функцій» (наук. кер. проф. Карпов Л.М.).

З 1991 року за участю викладачів, співробітників, аспірантів і студентів кафедри було виконано більше 10 наукових тем (кафедральних і фінансованих за рахунок Міністерства освіти України) з наукового напряму №15 "Біологія, біотехнології, харчування". Починаючи з 2000 року, ними керував проф. Карпов Л.М. Серед них можна назвати такі: 1) "Механізми реалізації активності вітамінів як інтегральної системи регуляторів метаболізму", у якій встановлені значні порушення обміну речовин у тварин (білі щурі) за дії на організм таких факторів як гіпоксія, опромінення, діабет і т.ін. (захищено 2 дисертації канд. наук); 2)  "Вивчення механізмів біосинтезу нікотин-амідних коферментів у клітинах тварин різних за походженням та функціональним станом". Показана залежність рівня цих коферментів в органах тварин від віку, дії гепатотоксичних факторів, ефективності роботи і потужності білоксинтезуючих систем. Попереднє введення тваринам вітамінного комплексу, препаратів спіруліни суттєво захищало організм від дії шкідливих факторів; 3) "Дослідження можливостей підвищення стійкості фізіолого-біохімічних систем організму до дії шкідливих та екстремальних факторів". Результати у вигляді рекомендацій передані замовнику, опубліковано 9 статей і 14 тез, захищена 1 кандидатська дисертація; 4)  "Роль різних типів нейрональної активності та дія протиепілептичних похідних ГАМК". Карпов Леонід Михайлович помер 24 січня 2017 року у 74 літньому віці.

З травня 2017 року кафедру очолила Макаренко Ольга Анатоліївна. Під її керівництвом ведеться декілька напрямків наукових досліджень.

«Дослідження впливу дисбіозу при порушеннях функції печінки на фізіологічний стан центральної нервової системи». Актуальність даної роботи пов'язана з неухильним зростанням числа хворих на гепато-біліарну патологію та патогенетичну залежність церебральних порушень від стану печінки. В основу гепато-церебральної залежності покладений дисбіотичний аспект, що враховує одну з найважливіших, в той же час мало досліджених, функцій гепато-біліарної системи – антимікробну. Вплив токсинів бактеріального походження на центральну нервову систему не досліджено. Тому планується дослідити патогенну дію дисбіозу та гепато-біліарної патології на стан центральної нервової системи та розробити методи корекції порушень.

 «Дослідження лікувально-профілактичних властивостей раковин молюсків Чорного морю» Аналіз харчового статусу українського населення показав низький рівень надходження кальцію з їжею та певні труднощі всмоктування комерційних препаратів кальцію в шлунково-кишковому тракті. На кафедрі проводяться дослідження хімічного складу раковин молюсків Чорного моря, розроблена технологія отримання субстанції з раковин, експериментальні дослідження на лабораторних тваринах: гостра та хронічна нешкідливість, біодоступність, інтенсивність всмоктування у кишечнику, лікувально-профілактичні властивості на моделях остеопорозу (аліментарної, постменопаузальної, глюкокортикоїдної) та зубо-щелепних захворюваннях. Розробка засобу з раковин молюсків є важливим напрямком для подолання аліментарного дефіциту кальцію населення України, а також оптимізації профілактики та лікування станів, пов’язаних з посиленим споживанням кальцію (остеопороз, переломи, карієс, пародонтит) з одного боку, та утилізації відходів переробки молюсків – з іншого боку.

Виконання робіт ґрунтується на застосуванні широкого спектру методів досліджень (експериментальних на щурах, фізіологічних тестах, біохімічних, технологічних, хроматографічних) із залученням НВА «Одеська біотехнологія», які мають необхідне хроматографічне обладнання і виробничі можливості.

Головною метою співробітників та аспірантів кафедри є не тільки збереження високого наукового рівня кафедри, який був досягнутий нашими попередниками, а й вирішення нових завдань, висунутих сучасністю, а саме: підтвердження наукової школи та пріоритетних наукових напрямків, модернізація кафедри та її наукового та навчального потенціалу.

Історія кафедри здоров’я людини та цивільної безпеки:

В 1978 році наказом Міністерства вищих навчальних закладів УРСР за № 363 від 16 жовтня була створена КАФЕДРА «ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ», яка забезпечувала викладання двох основних циклів на всіх навчальних підрозділах університету: Цивільної оборони та Медичної підготовки. Керівниками кафедри у різні роки були, Г.А. Цюпо-Гран; к.м.н., доцент В.А. Каліцев; к.м.н., доцент Й.М. Авратинський; к.м.н., доцент І.В. Іванова.

Цикл цивільної оборони тривалий час забезпечували талановиті викладачі, які мали військовий досвід: генерал Бойчук В.К., полковники Керпель В.Я., Калниш В.З., Самкнулов В.І., Козикін А.Г., Кирпач Л.М., к.т.н., доцент Неізвестний М.О., к.б.н., доцент Багаєва О.С. тощо. Медичну підготовку студентів до дій при надзвичайних ситуаціях і масових ураженнях людей проводили к.м.н., доценти Катунцевська Г.П., Кірілюк Ж.П., Ямпольський М.П., полковник медичної служби Гречаний К.В. та ін.. Нажаль деяких з перелічених вже немає у живих, але ми їх пам’ятаємо і шануємо пам'ять про них.

Детальної інформації щодо діяльності кафедри до 1986 року не збереглося. Проте, велику подяку співробітники кафедри по теперішній час висловлюють Вченій Раді ОНУ, яка підтримала вибір колективу щодо кандидатури к.м.н., доцента Йосипа Мироновича Авратинського на посаду завідувача кафедри незважаючи на тиск з боку владних структур щодо іншого претендента. Особливо слід підкреслити, що значної активності діяльність кафедри набула саме під керівництвом Й.М. Авратинського, який поповнив склад кафедри кваліфікованими кадрами і сформував міцний, творчий колектив. У цей період студенти нашого університету отримували свідоцтво «Медичної сестри цивільної оборони» встановленого державного зразка. До нас по теперішній час звертаються випускники різних років для отримання відомостей про курси, які вони прослухали, маючи свідоцтво, яке підтверджує їх медичний фах. Така підготовка додає пріоритету нашим випускникам для працевлаштування за кордоном.

З 1990 року кафедра була реформована в кафедру «Основ медичних знань» у зв’язку з викладанням додаткових медичних дисциплін. Діяльність кафедри з перших днів її заснування і по теперішній час була пов’язана із життєво важливими питаннями збереження здоров’я, надання першої домедичної допомоги, поведінки під час надзвичайних ситуацій природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру.

Протягом усіх років роботи Й.М. Авратинського, кафедра здійснювала активну пропаганду донорства серед студентів та викладачів університету. Проводили семінари – тренінги щодо надання першої домедичної допомоги з викладачами всіх факультетів. У науковій роботі співпрацювала з Одеським НДІ вірусології.

З 1997 у зв’язку з розширенням спектру викладання нормативних та медичних дисциплін кафедра реорганізована у «Кафедру медичних знань та безпеки життєдіяльності», яку очолила к.м.н., доцент Іванова Ірина Вадимівна. За роки її керівництва (1997-2010 рр.) на кафедрі було запроваджено п’ять нормативних дисциплін (Безпека життєдіяльності, Основи охорони праці, Охорона праці в галузі, Цивільна оборона, Основи медичних знань) 15 медичних дисциплін та спецкурсів.

На кафедрі були розроблені, затверджені та впроваджені для спеціальностей «Фармацевтична хімія», «Мікробіологія та вірусологія», «Біологія», «Медична фізика» такі медичні дисципліни «Патологія», «Перша долікарська допомога у загрозливих станах», «Функціональна та лабораторна діагностика патологічних станів», «Судова медицина», «Загальний догляд за хворими», «Основи фармацевтичної гігієни», «Загальна гігієна», «Здоров’я сім’ї», «Інфекційні та тропічні захворювання», «Нетрадиційні методи оздоровлення та лікування», «Медичне товарознавство», «Перша долікарська допомога при травмах та нещасних випадках», «Профілактика венеричних захворювань та здоров’я сім’ї», «Дитячі хвороби», «Клінічна фармакологія», «Медицина катастроф» тощо.

У 1999 році співробітники кафедри на чолі з Івановою І.В. увійшли до складу робочої групи Міністерства освіти України по розробці Державного стандарту вищої освіти з дисципліни «Безпека життєдіяльності людини» (Наказ Міністерства освіти України №25 від 01.02.1999 р.). На міському телеканалі «Компас» І.В. Івановою проведено цикл передач з першої домедичної допомоги та загального догляду для населення, опубліковано більше 90 наукових робіт (особистих та у співавторстві).

З метою підвищення престижу дисципліни у травні 2002 року вперше в Україні за ініціативою І.В. Іванової була організована і проведена Всеукраїнська студентська олімпіада з «Безпеки життя і діяльності людини» другий етап якої проходив на базі кафедри медичних знань та БЖД Одеського національного університету імені І.І. Мечникова протягом трьох років. Започаткована в Одесі, Всеукраїнська студентська олімпіада затвердила нашу дисципліну як актуальну, цікаву, необхідну для студентів вищих навчальних закладів. 

Крім навчально-педагогічної діяльності на кафедрі постійно проводилась наукова робота. Науково-дослідна робота викладачів кафедри спрямована на дослідження питань життєдіяльності людини, впливу чинників навколишнього середовища на організм людини, безпечність поведінки, попередження агресії та насильства тощо. Особлива увага акцентується на питаннях безпечної життєдіяльності та здорового способу життя.

Предметом детального та наукового вивчення на кафедрі у різні роки були:

1. Оцінка ефективності комплексного захисту від грипу населення м. Одеса шляхом виявлення особливостей епідемічного процесу з метою удосконалення системи протиепідемічних заходів (1985-1989 рр.);
2. Вивчення ендоекології різних соціальних груп і визначення ефективних шляхів їх реабілітації (1995-1997 р.р.);
3. Методологічні та практичні підходи щодо превентивної реабілітації студентів згідно їх рівня здоров’я та медико-соціальних знань (2002-2006рр., № 214);
4. Методологічні та практичні підходи щодо виявлення та профілактики насильства в студентському середовищі (2007-2010 рр., №163);
5. Розробка підходів теоретичної та практичної підготовки студентів університету до безпечної життєдіяльності (2011-2015рр., № 213);
6. Вивчення ефективності навчання студентів основ безпеки та здоров’я на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії (2016-2021).

В період з 2010 року по 2021 рік завідувачкою кафедри медичних знань та безпеки життєдіяльності була д.пед.н., доцент С.П. Гвоздій.

З 5 листопада 2018 року (Наказ ОНУ №124-02) кафедра медичних знань та безпеки життєдіяльності була перейменована на кафедру здоров'я людини та цивільної безпеки.

З вересня 2021 року по 31 серпня 2022 року в.о. завідувача кафедри здоров'я людини та цивільної безпеки був к.пед.н., доцент В.В. Пєнов