Зимову Філософську школу-2023 відкрила завідувачка кафедрою філософії доктор філософських наук, професор Інна Володимирівна Голубович. У своїй промові «Філософія як Свято і Надія: філософські горизонти майбутнього» вона розповіла про теми Всесвітнього дня філософії, який щорічно проводить ЮНЕСКО і підкреслила, що базовою темою головного філософського свята планети у 2022 році стала саме «Людина майбутнього» в розмаїтті її вимірів. Головна теза промови: філософія за своєю природою є Святом у самому істинному сенсі слова. Про це свідчать антична традиція філософських Симпосіонів, яка неодмінно має бути продовжена в сучасній культурі. Одним з таких втілень античного ідеалу і є практика Зимових Філософських шкіл на кафедрі філософії ОНУ імені І. І. Мечникова. Інна Володимірвна Голубович зачитала привітання школярам-любомудрам від відомих західних філософів, добрих і давніх друзів кафедри філософії, окреслила коло їх філософських інтересів, яке добре репрезентує «порядок денний» сучасної світової філософії в цілому.
С цікавою, високо академічною доповіддю «Створення людиною самої себе» виступив доктор філософських наук, професор Сергій Павлович Шевцов, який зосередив увагу на філософському аналізі як особливому засобі дослідження речей: його загальних та специфічних відмінностях. Було зазначено, що практичне використання філософського аналізу сприяє не лише розумінню речі, яка є предметом аналізу, а також того, хто цей аналіз здійснює. Тому людина завдяки аналізу не просто пізнає навколишній світ, але разом з цим досліджує і перетворює сама себе.
Інтригуючою і винятковою була доповідь кандидата філософських наук, доцента Олени Сергіївни Петриківській «На кордонах людини. Що означає поворот до нелюдського у сучасній культурі». Про що йшла мова? Людина майбутнього створюється сьогодні. Слухачі дізналися про те, як антропологічна філософія допомагає осмислити тенденції сучасної культури (ототожнення людського та нелюдського, заклики подолати антропоцентризм, інтерес до постлюдської суб'єктивності, прагнення подолати людиномірний погляд на природний та техносвіт). Лектор розглядала цю тему як вправи в емпіричній філософії. А тому бажання пробитися до світу «до, крім і після людини», не може отримати однозначно негативної оцінки.
Наступного року ця розмова може бути продовжена. Домашнім завданням для школярів буде продумати, які практичні питання виникають у зв'язку з "нелюдським" і як вони можуть вирішуватись.
Лекція кандидата філософських наук Карпенко Мирослави Вікторівни «Майбутнє як один із вимірів людського буття» викликала жвавий інтерес у слухачів. Майбутнє розглянуто як креативна складова часового виміру людського буття. Воно обумовлено творчою природою свідомості і є вираженням прагнення людини до абсолютно ідеального та досконалого, тобто вічного буття. Школярі довго обговорювали складні питання людського життя, його майбутнього, смерті і безсмертя.
Кандидат історичних наук, доцент Наталя Петрівна Бевзюк у доповіді «Кого ми сьогодні називаємо людиною: етичний вимір» зачепила вкрай важливу тему: що взагалі ми визначаємо як «людське». Обговорювались не тільки ознаки людського – когнітивні можливості, мова, культура, але й ті етичні сторони, які формують людину: почуття власної гідності, поваги і чесності. Були запропоновані задачі з етики, які школярі активно обговорювали і вирішували.
Досвід показує, що філософія,яка на жаль не викладається у школах, є дуже цікавою для школярів. Вони активні у дискусії, відкрито і впевнено висловлюють свою думку, вчаться думати, не бояться помилятися та активно шукають істину.
Сподіваємось, що Зимова Філософська школа, яка збирає з кожним роком усе більше прихильників, стане Школою формування Людини Майбутнього.
