У роботі секції брали участь відомі науковці, аспіранти та студенти, що ведуть дослідження в області молекулярної біології, генетики з України, Казахстану, Німеччини. Секція проводила свою роботу в on-line режимі на платформі Zoom. Було представлено 14 усних доповідей, серед них доповіді – «Просторовий генетичний код: структурна організація хроматину в клітинному ядрі» − професора, д.б.н. А.В. Сиволоба − автора відомого сучасного підручника «Молекулярна біологія» (кафедра генетики Університет імені Т. Шевченка, м. Київ); «Молекулярний поліморфізм генів цитохром С оксидази та поширення видів Apis millifera в Україні» – професора, д.б.н. Р.А. Волкова − завідувача кафедри молекулярної генетики та біотехнології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доповідь «Молекулярна селекція злаків: здобутки та перспективи» к.б.н. В.М. Корзуна − провідного співробітника по міжнародним науковим відносинам однієї з найбільших селекційних фірм Європи − KWS SAAT SE & Co. KGaA (м. Айнбек, Німеччина), професора Р.М. Календаря − випускника ОНУ, завідувача лабораторією геноміки рослин та біоінформатики Національного біотехнологічного центру (м. Нур-Султан, Казахстан), який більше 10 років займався молекулярно-генетичними розробками в Університеті м. Гельсінкі (Фінляндія), доповідь д.с.-г.н. Н.А. Мулюкіної − заступника директора з науки Національного наукового центру Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова НААН України та ще багато інших цікавих доповідей.
Хотілося б відмітити високу якість та актуальність виконаних на сучасному рівні досліджень та доповідей молодих та починаючих науковців: О.В. Ридкіна зі співавторами з Львівського Національного університету імені Івана Франка (м. Львів, Україна), які розглядали «Мутації генів посттранскрипційної модифікації тРНК miaA і miaB, що ведуть до зміни реакцій на стресові чинники у Streptomyces albus SAM2», доповідь Д. Сірохи і співавторів, в якій були представлені результати роботи з повноекзомного секвенування та його аналізу виконані у спільних наукових дослідженнях у трьох наукових установах м. Києва − в Інституті молекулярної біології та генетики НАН, Інституті харчової біотехнології та геноміки НАН України, в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканин МОЗ України – у доповіді було присвячено увагу "Аналізу патогенних мутацій, виявлених за результатами повноекзомного секвенування зразків пацієнтів з орфанними хворобами», зацікавили доповіді – к.б.н. М. Нестеркіної із співавторами «Генотоксичний ефект терпеноїдів та їх похідних на Drosophila melanogaster» (Одеський національний політехнічний університет, та ОНУ імені І.І. Мечникова) й аспірантки О. О. Іщенко «Застосування 5S рДНК для з’ясування таксономічного статусу Аvenella flexuosa» (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича). Також на належному науковому рівні були представлені роботи аспірантів кафедри генетики та молекулярної біології ОНУ імені І.І. Мечникова – Попович Ю.А., Топораша М.К., Жарікової Д.О.
В цілому у роботі секції брало участь 38 учасників з трьох країн.
При підведенні підсумків було відмічено ефективну роботу біологічної секції Гамовської конференції, перспективність і зручність проведення конференцій on-line, зокрема в умовах напруженої епідеміологічної ситуації спричиненої поширенням COVID-19. До речі, «Молекулярні механізми патогенезу COVID-19» детально обговорювалися у відповідної доповіді к.б.н. Т.Г. Вербицької (Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії, м. Одеса, Україна). Як позитивну рису роботи біологічної секції було відмічено багатоплановість охопленої тематики, що має генетичне підґрунтя, та перспективність досліджень, що виконуються на стику наук.
