д-ра Тургая Деміра (Recep Tayyip Erdoğan University, Туреччина), який представив підходи до тематичного контент-аналізу та фреймінгу реальності;
проф. Агнешки Лукашик-Турецької та проф. Кшиштофа Юрка (Католицький університет Любліна імені Івана Павла ІІ, Польща), які розглянули дезінформацію в соціальних мережах як наукову проблему;
проф. д-ра хаб. Іванки Мавродієвої (Софійський університет імені Св. Климента Охридського, Болгарія), яка зосередилася на поняттях misinformation, disinformation та malinformation;
Маріанни Присяжнюк (Університет Бухареста), яка презентувала DISARM-based підхід до аналізу комунікаційних кампаній та когнітивної безпеки.
Окремий блок школи був присвячений регіональним і прикладним кейсам:
проф. Володимир Рувінський (ICESI University, Колумбія) проаналізував дезінформацію як інструмент зовнішньої політики з використанням методологічних кейсів;
проф. Лучано Ваз Феррейра (Federal University of Pelotas, Бразилія) розкрив тему цифрової дезінформації та її мілітаризації в Південній Америці;
Фабрісіо Вітторіно (Federal University of Santa Catarina, Бразилія) зосередився на інформаційних маніпуляціях у контексті війни Росії проти України;
д-р Микола Назаров (International Centre for Defence and Security, Естонія) представив аналіз російських дезінформаційних стратегій у Балтійських державах.
Складовою практичного блоку Зимової школи стала презентація кейс-стаді «Антиєвропейська дезінформація в Україні під час Євромайдану та повномасштабної війни Росії проти України», підготовлена в межах міжнародного дослідницького проєкту GEO-POWER-EU (Horizon Europe), Task 3.4. Кейс-стаді була представлена Юлією Тарасюк, ст. викладачем кафедри суспільних комунікацій та регіональних студій ОНУ імені І.І. Мечникова, науковою співробітницею OCDS. Презентація була побудована як порівняльне якісне дослідження двох критичних періодів: Євромайдану (2013-2014), та повномасштабної війни Росії проти України (2022–2024). У межах доповіді було проаналізовано антиєвропейську дезінформацію як інструмент гібридного впливу, спрямований на внутрішню дестабілізацію України. Особлива увага приділялася еволюції наративів, зміні їх змісту та адаптації до трансформацій медіасередовища – від інституціоналізованої пропаганди через традиційні медіа до цифрово-орієнтованих дезінформаційних практик у соціальних мережах і месенджерах. Методологічно кейс ґрунтувався на наративному та дискурсивному аналізі, з використанням концепції information disorder (misinformation, disinformation, malinformation), а також на порівняльному аналізі акторів, каналів поширення та емоційних фреймів антиєвропейських повідомлень.
Згідно опитування учасників, які представляють всі континенти світу, про роботу школи, Друга Зимова школа з дослідження дезінформації отримала багато позитивних відгуків. Організація роботи школи отримала більше 95% максимальних оцінок у “5” балів. Учасники також відмічають коректно підібрану програму лекцій (89%), високу експертизу лекторів (91%) та професійний рівень дискусії (85%). Особливу увагу учасників привернули регіональні кейс-стаді (Латинська Америка, країни Балтії) та нові представлені нові методології досліджень, як то DISARM метод та Thematic content analysis. Теоретична частина презентацій, яка стосувалася визначенню ролі дезінформації в концептуальному вимірі досліджень комунікацій чи міжнародних відносин, викликала жваву дискусію та найвищу оцінку роботи лекторів (Джон Дауні (4.9) та Владимир Ровінскі (4.85). В опитуванні учасники наголошують на вдалому форматі проведення школи (лекція експерта – питання – дискусія) та чіткій модерації. В цілому, робота команди Одеського центру з дослідження дезінформації виглядає дуже успішною за опитуванням учасників.
Організатори школи:
- Директор: проф. д-р Ольга Брусиловська
- Координатор програми: Юлія Тарасюк
- Організаційний комітет: д-р Катерина Вакарчук, д-р Ірина Максименко
