Тематика представлених досліджень охоплювала широкий спектр сучасних напрямів. Значну увагу було приділено геномному редагуванню та новітнім біотехнологіям рослин, зокрема розширенню можливостей редагування геному ячменю та ріпаку й використанню CRISPR/Cas-технологій для формування стійкості до вірусних інфекцій. Окремий блок доповідей стосувався генетичних механізмів стійкості злаків до стресових чинників, молекулярних основ холодової адаптації та яровизації, регуляції морозостійкості, епігенетичних змін у відповідь на посуху та сучасних методів цифрового фенотипування пшениці за умов водного дефіциту.
Важливе місце у програмі посіли дослідження мікробіому ґрунтів та можливостей біологічного захисту рослин, молекулярної генетики мікроорганізмів і біосинтезу антибіотиків. Представлені роботи стосувалися аналізу ґрунтових мікробіомів, використання специфічних бактеріофагів для контролю бактеріальних хвороб рослин, генетичної регуляції вторинного метаболізму стрептоміцетів та молекулярних механізмів синтезу глікопептидних антибіотиків.
Окремий напрям роботи секції був присвячений популяційній та екологічній генетиці тварин. Від кафедри молекулярної біології, біохімії та генетики ОНУ у конференції взяв участь аспірант третього року навчання Віталій Рудік, який представив доповідь «Результати молекулярної ідентифікації видів комплексу Anopheles maculipennis в Одеському регіоні». У своїй роботі молодий дослідник представив результати застосування сучасних молекулярно-генетичних методів для ідентифікації представників комплексу Anopheles maculipennis та повідомив про виявлення в Одеському регіоні видів малярійних комарів цього комплексу, нових для фауни України. Поряд із цим у межах напряму були представлені дослідження геномного ландшафту та популяційної історії небезпечних лісових шкідників Європи, а також особливостей експресії генів антиоксидантного захисту медоносної бджоли на різних стадіях онтогенезу.
Широка географія учасників та різноманітність представлених напрямів вкотре продемонстрували міждисциплінарний характер біологічної секції Гамовської конференції. Поєднання фундаментальних і прикладних досліджень, участь науковців різних поколінь та активне обговорення представлених результатів сприяли професійному обміну й розвитку міжнародних наукових контактів.
Ідеї нашого видатного земляка Георгія Гамова, пов’язані з інформаційною природою генетичного коду, продовжують знаходити розвиток у сучасних генетичних, молекулярно-біологічних та біоінформатичних дослідженнях, об’єднуючи науковців різних країн і напрямів.
Дякуємо всім доповідачам, організаторам і слухачам за плідну роботу, змістовні наукові дискусії та внесок у розвиток сучасної біологічної науки.
