Завідувач кафедри –доктор філологічних наук, професор Тетяна Миколаївна Шевченко

Співробітники кафедри:

• доктор філологічних наук, доцент Джиджора Євген Володимирович;
• доктор філологічних наук, доцент Малиновський Артур Тимофійович;
• кандидат філологічних наук, доцент Казанова Ольга Валеріївна;
• кандидат філологічних наук, доцент Мізінкіна Олена Олексіївна;
• кандидат філологічних наук, доцент Нечиталюк Ірина Володимирівна;
• кандидат філологічних наук, доцент Томбулатова Іраїда Ігорівна;
• кандидат філологічних наук, доцент Чикур Лілія Дмитрівна;
• старший лаборант Азєєва Валентина Антонівна;
• старший лаборант Філіпенко Анжела Олексіївна.

Історія кафедри

Кафедру української літератури було створено у 1939–1940 навчальному році (через два роки після відкриття в Одеському державному університеті філологічного факультету). У повоєнний час кафедрою завідували відомі літературознавці А. В. Недзвідський (1944–1947 і 1965–1970); В. З. Несторенко (1947–1953); К. Ю. Данилко (1953–1958); Г. А. В’язовський (1958–1965); І. М. Дузь (1972–1988); Є. М. Прісовський (1988–2004); В. Г. Полтавчук (2004–2008); О. Г. Шупта-В’язовська (2008-2019). З жовтня 2019 р. завідувачем кафедри є Т. М. Шевченко.

На кафедрі української літератури працювали такі видатні науковці: К. Ю. Данилко, П. Т. Маркушевський, Л. Г. Холоденко, Г. А. В’язовський, М. О. Левченко, І. М. Дузь, П. М. Ямчук, А. І. Колесниченко, О. Є. Ткачук, Н. Ф. Пашковська, Л. М. Ісаєнко, В. Г. Полтавчук, В. П. Саєнко, Л. Б. Мостова, О. Г. Шупта-Вязовська, Н. П. Малютіна. На кафедрі теорії літератури та компаративістики, яка після реструктуризації філологічного факультету у вересні 2022 року стала частиною кафедри української літератури та компаративістики працювали відомі в Україні та за її межами вчені-теоретики Г. А. В’язовський, В. В. Фащенко, Н. М. Шляхова, А. О. Слюсар, А. А. Жаборюк, С. П. Ільйов, Є. М. Черноіваненко, Г. Д. Беньковська, Д. С. Чернявська, Д. К. Кондратьєва, Л. А. Бурчак, В. М. Вербенко, О. І. Розанова, Т. Ю. Морєва (Черняхович), О. Ю. Добробабіна, М. Р. Грицкевич, М. П. Пєха. Доктори наук, професори Н. М. Шляхова (1988–2003) та Є. М. Черноіваненко (2003–2021) тривалий час очолювали філологічний факультет Одеського національного університету.

Основними напрямами наукової роботи кафедри є шевченкознавство, франкознавство, лесезнавство, дослідження літератури доби модернізму та Розстріляного Відродження, шістдесятництва та постмодерну, закономірностей розвитку драматургії й проблем дискурсивної та родо-жанрової організації української літератури ХІХ – початку ХХІ ст. Значну увагу науковці кафедри приділяють питанням компаративістики (українська література у контексті світової літератури, у колі слов’янських літератур). Серед теоретичних проблем літературознавства, які досліджують викладачі кафедри, є закономірності розвитку літературного процесу, художні моделі світу, авторські світи у літературних текстах, проблеми порубіжжя.

Останнім часом у центрі уваги наукового життя кафедри перебувають проблеми діалогічності літератури, дослідження закономірностей розвитку драматургії та питань родо-жанрової організації української літератури ХІХ – початку ХХІ ст. Цілком закономірним у цьому контексті стало проведення «Фащенківських читань», які набули статусу всеукраїнської конференції.

Кафедра започаткувала та провела шість міжнародних конференцій, присвячених образу Одеси та Чорного моря в словʼянських літературах разом з кафедрою філологічних досліджень Схід – Захід Білостоцького університету (Польща).

У 2020 році було затверджено освітньо-професійну програму підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої за спеціалізацією 035.01 Українська мова, гарантом якої є завідувач кафедри, доктор філологічних наук, професор Тетяна Миколаївна Шевченко. ОПП Українська мова та література успішно акредитована у червні 2024 року.

Дисципліни кафедри

Викладання дисциплін загальної підготовки першого (бакалаврського) рівня освіти:

• історія української культури.

Викладання дисциплін фахової та практичної підготовки першого (бакалаврського) рівня освіти:

• вступ до літературознавства;
• історія української літератури;
• історія літературознавства та критики;
• методика викладання української літератури;
• основи наукових досліджень;
• поетика;
• риторика;
• світова література;
• семіотика;
• усна народна творчість;
• світова література.

Викладання дисциплін вибіркового освітнього компонента першого (бакалаврського) рівня освіти:

• аналіз творів української літератури;
• Біблія як літературна пам'ятка;
• комунікативна логіка;
• література південних та західних слов'ян
• переклад у літературознавчому аспекті;
• сучасна українська література;
• художня література для дітей;
• література в колі інших мистецтв;
• психоаналіз в українській літературі;
• психологія творчого процесу;
• постмодернізм в українській літературі;
• література духовного опору початку ХХІ століття;
• література української діаспори;
• міфопоетика в українській літературі.

Проведення практичної підготовки першого (бакалаврського) рівня освіти:

• краєзнавча практика;
• культурологічна практика;
• педагогічна практика.
• Кафедра забезпечує викладання дисциплін фахової та практичної підготовки другого (магістерського) рівня освіти:
• культурно-історичні епохи та риси словесності як художньої системи в розвитку літератури;
• проблеми та методи світового літературознавства;
• теорія літератури;

Викладання дисциплін вибіркового освітнього компонента другого (магістерського) рівня освіти:

• еристика;
• літературна імагологія;
• інтерпретація сакрального тексту;
• архетипічні основи української літератури;
• інтерсеміотика вербальної творчості;
• літературознавство в контексті гуманітаристики;
• культурологічні питання філологічної науки;
• історія України в літературі;
• літературна антропологія;
• сучасна письменницька есеїстика;
• література Одещини;
• ментальність українського народу (на матеріалі української літератури та літературно-критичної думки):
• вербальні технології пропаганди.

Викладання дисциплін фахової та практичної підготовки третього (доктор філософії) рівня освіти:

• комунікаційні технології наукового дискурсу;

Викладання дисциплін вибіркового освітнього компонента третього (доктор філософії) рівня освіти:

• авторські світи письменників-неоромантиків;
• сучасні літературознавчі стратегії;
• сучасні письменницькі есеїстичні практики;
• світова теоретична літературна думка початку ХХІ ст.;
• актуальні напрями сучасного літературознавства.

Наукова проблематика

Члени кафедри беруть участь у розробці кафедральної теми 0121U111788 «Порубіжжя як феномен у художньому творі та в літературознавчій методології». Мета цього дослідження – виявити специфіку перехідних етапів у розвитку суспільства (як правило, на межі епох), що обумовлюють стан культури загалом, а також проаналізувати естетичну, літературно-критичну думку, художню діяльність (перетини на межі жанрів, поетичних засобів, риторичних засобів впливу автора на реципієнта); систематизувати інструментарій дослідження порубіжних явищ у літературі та літературознавстві, який відповідає науковим парадигмам початку ХХІ ст.

Наукові праці викладачів кафедри:

а) монографії, збірники статей

Шевченко Т. М. Есеїстика українських письменників як феномен літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст. : монографія. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. 584 с.

Джиджора Є. В. Гімнографія Київської Русі ХІ-ХІІІ сторіч: структурне ціле канону мінерного циклу. Одеса : Астропринт, 2018. 480 с.

Малютіна Н., Нечиталюк І. Перформативні практики: досвід осмислення: монографія. Одеса : Астропринт, 2021. 184 с.

Малиновський А. Т. Антропологія української прози першої половини XIX століття. Культурні трансфери: монографія [наук. ред. Р. Радишевський]. Київ: Талком, 2022. 560 с.

б) статті у наукометричних виданнях

Джиджора Є. Краснѣ нозѣ стѧжавъ: концепция воссоздания апостола-благовестителя в некоторых произведениях средневековой славянской гимнографии и агиографии. Старобългаристика. 2021. № 4. С. 85-112. (Scopus)

Shevchenko T., Shapovalenko N., Sytko O., Susol L. Perception of José Ortega y Gasset‟s works in essays of Oksana Zabuzhko. WISDOM. SpecialIssue 2(3), 2022 PhilosophyofLanguageandLiterature. S. 262-272. DOI: 10.24234/wisdom. v3i2.789 (Publisher: Armenian state pedagogical univ, 17 tigran mets ave, room 207, Yerevan, Armenia ISSN / eISSN:1829-3824. (Web of Science)

Shevchenko T., Korobkova N., Sliusarenko Mariia. Mega-Essay as an Integrated Formatin Modern Literature. Postmodern Openings. 2022, Volume 13, Issue 3, РР. 358-371. (Web of Science)

Shevchenko T. M.The Sociocultural Image of Rusins-Rusnaksin the Works by Oleksandr Havrosh. Русин. 2021. № 66. P. 86–101 (Scopus)

Мізінкіна О. Інтертекстуальність повісті «Василько Ростиславич» Володимира Бірчака. Русин. 2021. Том 65. С.173–189 (Scopus)

Musiy V., Malinowskyi A., Mizinkina O., Tombulatova I. Universal “Music” intheProseof the Postmodern Era. Postmodern Openings. Editura Lumen. 2022. Vol. 13 (1Sup1). P.276 – 299. (Web of Science)

Kalichak Y., Kondratska H., Martynets A., Pysarevska O., Kubitskyi S., Tombulatova I. Innovative Learning Strategies in Modern Pedagogy. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research. 2021. 12/2-XXVIII. P. 17-21. (Web of Science)

Pavelkiv, K., Fedyaeva V., Butenko N., Tombulatova I., Borysiuk I. Pedagogia deparceria: experiência prática dos paísesda UE e questõesdeimplementaçãonaUcrânia. LaplageEmRevista, 2021. 7(Extra-D), P.175-186. (Web of Science)

Malinowski A. Kharkiv Text of Ukrainian Literature in the Context of Frontier Identity. (H. Kvitka Osnovʹyanenko). Slavia Orientalis. LXXI. 2022. № 1. С. 31–46. () (Scopus).

Malinowski A. The Imperial Topography. Sub Specie of the Province: Petersburg Texts of Ukrainian Literature (works by Y. Hrebinka). Świat i Słowo. 2022. 38 (1). С. 449–464 (Web of Science).

Malinowski A. Market – Bargaining – Exchange as a Framework for Spatial Boundaries (N. Gogol – H. Kvitka-Osnovianeko). Bibliotekarz Podlaski. 2021.Vol. 51. № 2. P. 63–82. (Scopus).

Romanova K., Zarovna, Korobkova N., Nechytaliuk I. Mykhailo Zhuk’s Tales: Secession Style and Floristic Motifs across Art and Literature. The International Journal of Literary Humanities Feb. 22, 2023. С. 99–112. Doi:10.18848/2327-7912/CGP/v21i01/99-112. (Scopus)

Нечиталюк І. Простір одеського дворику в романі Ганни Костенко «Цурки-Гілки». Bibliotekarz Podlaski. 2020. № 48(3). С. 223–240. (Scopus)

в) статті у виданнях України та інших країн світу

Казанова О. В. Аспекти жанрового синтезу в оповіданнях та новелах Галини Пагутяк. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. Київ, 2020. Том 31 (70). № 1. С. 141–145.

Казанова О. «Місця памʼяті» у збірці Василя Махна «Котилася торба». Наукові праці міжрегіональної академії управління персоналом. 2024. Вип. 2 (12). С. 44-47.

Малиновський А. Т. Adam Mickiewicz w Odessie. Fenomen Pogranicza. Polacy w Odessie - Поляки в Одесі. Міждисциплінарні дослідження / Под ред. Я. Лавського, Н. Малютіної, Р. Шимула. Білосток-Одеса, 2021. С.119-128.

Малиновський А. Т. Петербурзький текст Є. Гребінки в контексті етнокультурного пограниччя (на прикладі повісті «Записки студента»). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2021. Вип. 49 (2). С. 93–97.

Малиновський А. Т. Філософія серця як трансфер християнської моралі в повістях Григорія Квітки-Основ’яненка. Chrześcijańskie dziedzictwoduchowe narodów słowiańskich. Literatura. Język. Kultura. Historia. Białystok 2021. S. 257–269.

Малиновський А. Т. Ярмарок – торг – обмін як фрейм просторового пограниччя (М. Гоголь – Г. Квітка-Основ’яненко). Bibliotekarz Podlaski. 2021.T. 51. № 2. С. 35-62.

Мізінкіна О. О., Чигиринський А. Повірʼя як фольклорний прецедент в романі «Перстень Ганни Барвінок» Івана Корсака. Слов’янські студії : європейський контекст. Літературознавство : IV Міжнар. наук. онлайн конф. 29–30 трав. 2023 р., м. Миколаїв : тези. Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2023. С.30–34.

Мізінкіна О. О., Михайленко В. О. Історичний контекст антропонімії головної героїні в романі «Рогнеда» В.Чемериса. International Scientific Conference Philological sciences and translation studies: European potential : Conference Proceedings (September 6–7, 2023. Wloclawek, the Republic of Poland). Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2023. Р.27–31. DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-26-348-4-6

Мізінкіна О. О., Зозуля О. Орнітологічні образи в оповіданнях Василя Полтавчука. Вісник Одеського національного університету. Серія: Філологія. 2023. Том 28, випуск 2(28). С.7–17.

Мізінкіна О. О. Жанр ретророману у творчості Петра Кралюка. Вчені записки Таврійського національного університету. Серія: Філологія. Журналістика. 2024. Т. 35 (74). № 4. С.142-148.

Нечиталюк І. В. Літературна Одеса: ревізії та контексти ХХІ сторіччя. Одеса та Чорне море як літературний простір / под ред. Я. Лавського, Н. Малютіної. Білосток-Одеса : PRYMAT, 2018. С. 117–127.

Нечиталюк І. В. Художнє втілення перформативності тілесного в проєкті Олександра Довженка «Земля». Corporeality in OleksandrDovzhenko’s Project La Terra: Performativity Aspects. Publishing House “Baltija Publishing”. 2021. Vol. 51. № 2. С. 123-136.

Томбулатова І. І. Імагологія смутку: «Саудаде» А. Любки. Нове та традиційне у дослідженнях сучасних представників філологічних наук: Міжнародна науково-практична конференція, м. Одеса, 25-26 лютого 2022 року. Одеса: Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 2022. С. 105 – 108.

Томбулатова І. І. The Image of Sound in Rupi Kaur`s Poetry (“Milk and Honey”). Філологія та лінгвістика у сучасному світі. Матеріали науково-практичної конференції (м. Львів, 27-28 травня 2022 р.). Херсон: Видавництво «Молодий вчений», 2022. С. 67-71.

Томбулатова І. І. Музичний код ідентичності в сучасній українській поезії. Folio. 2024. № 4. С. 269-273.

Томбулатова І. І. Метафізика подорожі у сучасній українській есеїстиці (“Melancholia hungarica” В. Махна та “Genius loci: Печ, Угорщина” А. Любки). Причорноморські філологічні студії. 2024. № 4. С. 119-124.

Чикур Л. Д. До проблеми формування національної ідентичності молоді південних регіонів України. Соціокультурні та психологічні виміри становлення особистості: Зб. наук. праць за матеріалами ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Херсон, 30 вересня – 01 жовтня 2021 р.) [Електронний ресурс] / ред. колегія: І. Р. Крупник, О. Є. Блинова, Н. І. Тавровецька (відп. за випуск) та ін. Херсон : ФОП Вишемирський В. С., 2021. С. 316-320.

Чикур Л. Д. Паратекст і його функції у творчості Петра Кралюка (за матеріалами збірки «Каган і хохлята»). Moderní aspekty vědy: XLVІІ. Díl mezinárodní kolektivní monografie / Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o.. Česká republika: Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o., 2024. S. 282–292.

Чикур Л. Д. Опозиція «монолог / діалог» в художньому розкритті процесу комунікації (повість П. Кралюка «Діоптра, або Дзеркало, в якому бачимо не лише себе, а й інших, подорожуючи в часі та просторі»). Вісник науки та освіти (Серія «Філологія», Серія «Педагогіка», Серія «Соціологія», Серія «Культура і мистецтво», Серія «Історія та археологія»)» : журнал. 2024. № 9(27) 2024. С. 531–541.

Шевченко Т. М. Номеносфера творів П. Кралюка. Interaction of philology, pedagogy, culture and history as a way of integrating learning: collective monograph / Perevorska O., Prіhodko T., Kobzіeva I. Іnternational Science Group. Boston : Primedia eLaunch, 2024. P. 463-472.

Шевченко Т. М. Авторська енциклопедія у форматі збірки есеїв: особливості композиції. Modern philology: theory, history, methodology : Scientific monograph. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2024. P. 1. S.186-202.

Шевченко Т. М. Шевченківський дискурс у сучасній письменницькій есеїстиці: основні тенденції і художні практики. Moderní aspekty vědy: XLI. Díl mezinárodní kolektivní monografie / Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o. Česká republika: Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o., 2024. S. 184-193.

Шевченко Т. М. Комунікативно-функційний потенціал заголовків в есеїстичному тексті. Нова лінгвістична парадигма: напрями і перспективи. Колективна монографія. За ред. Н. В. Кондратенко. Вінниця : ТВОРИ, 2024. С. 152-158.

Шевченко Т. М. Медіаобраз сучасного українського письменника (за матеріалами відеоблогу, інтервʼю та есеїстики Степана Процюка). Міжкультурна комунікація в контексті глобалізаційного діалогу: стратегії розвитку : збірник матеріалів ІIІ Міжнародної науково-практичної конференції (23-25 травня 2024 року). Одеса : Олді+, 2024. С. 60-63.

Шевченко Т. М. «Мій Шевченко» Є. Кононенко у контексті сучасної есеїстики. Геній Шевченка: особистість, творчість, доля: матеріали Міжнародної наукової конференції, 20 березня 2024 року / за заг. ред. Н. Р. Грицак, літ. ред. О.І. Староста, С. В. Бартіш, М. С. Гудз, комп’ютерна верстка С. Г. Смолин. Тернопіль: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2024. С. 93-97.

Шевченко Т. М. Сучасна есеїстична шевченкіана: спроба систематизації. Тарас Шевченко і сучасна суспільно-культурна ситуація / упорядник В. Поліщук. Черкаси : Видавчиня Чабаненко Юлія, 2024. С. 215-226.

Шевченко Т. М. Медійний образ Степана Процюка. V Міжнародна наукова конференція «Аналіз та інтерпретація художнього тексту: проблеми, стратегії, розвідки» (Київ, 16-17 травня 2024 р.). Тези доповідей / Відповід. ред. Т. А. Пахарєва, ред. та підгот. до друку Т. А. Пахарєва, О. М. Костюк. Київ : УДУ імені Михайла Драгоманова, 2024. С. 93-97.

Шевченко Т. М. Самоідентифікація і самопрезентація в есеїстичному тексті (за матеріалами збірки Р. Іваничука «Серед повені книг»). Прикладна лінгвістика на Півдні України: здобутки і перспективи. Колективна монографія. За ред. Н. Кондратенко. Вінниця : ТВОРИ, 2022. С. 252-257.

г) статті здобувачів третього (доктор філософії) рівня вищої освіти кафедри української літератури та компаративістики

Ганченко А. Специфіка авторської самоідентифікації в збірці В. Махна «Єрусалимські вірші». Закарпатські філологічні студії. 2022. №21. С. 259–265.

Маліцька А. Репрезентація українського міста в сучасній мілітарній поезії. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологія». 2023. № 54. С. 38–44.

Ганченко А. Рецепція світоглядного діалогу юдаїзму та християнства крізь призму сучасної письменницької есеїстики (на прикладі есею «Юда Іскаріот» зі збірки «З голосних і приголосних…» Василя Махна). Moderní aspekty vědy: XLVІІ. Díl mezinárodní kolektivní monografie / Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o.. Česká republika: Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o., 2024. С. 341-350.

Маліцька А. Мілітарний герой у рецепції поетів «Празької школи». Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологія». 2022. № 52. С. 38–44.

Malitska A. Mars and Muses. Poetry in the time of war. Interaction of the experience of post-Yugoslav and Ukrainian areas: cultural, linguistic, literary, artistic, historical, and journalistic aspects (February 23–24, 2024. Ljubljana, Slovenia). Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2024. Pp. 67-71.

Чмир А. Сповідь як прийом психологічного зображення в романах П. Кралюка («Шестиднев, або Корона дому Острозьких», «Сильні та одинокі», «Данило Острозький: образ, гаптований бісером» і «Справжній Мазепа»). Мова. Література. Фольклор. 2021. № 2. С. 135–143.

Чмир А. Паратекстуальні елементи в романі Петра Кралюка «Шестиднев, або Корона дому Острозьких». Вісник Одеського національного університету. Філологія. 2021. Т. 26, вип. 1 (23). С. 72–80.

Чмир А. Паратекстуальні елементи в романі «Данило Острозький: образ, гаптований бісером» Петра Кралюка. Вчені записки Таврійського національного університету імені В І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2022. Т.33 (72). № 1. Ч. 2.

Чмир А. Роман «Справжній Мазепа» П. Кралюка в контексті інтермедіальності. V Міжнародна наукова конференція «Аналіз та інтерпретація художнього тексту: проблеми, стратегії, розвідки» (Київ, 16–17 травня 2024 р.) : тези доповідей / відповід. ред. Т. А. Пахарєва, ред. та підгот. до друку Т. А. Пахарєва, О. М. Костюк. Київ : УДУ імені Михайла Драгоманова, 2024. С. 88–93.

Наукові заходи кафедри та міжнародне співробітництво:

• Круглий стіл «Творчість Лесі Українки: на перехресті епох і культур», приурочений 150-літтю з дня народження Лесі Українки (02 березня 2021 року)
• ІХ Фащенківські читання «Дивкурсивні практики в українській літературі (від давнини до сучасності)» (25 травня 2023 року).
• Шоста міжнародная конференція ««Жіночі профілі і маски в українсько-польському культурному дискурсі». Білосток (Польща) (10 квітня 2023 року).

Викладачі кафедри беруть участь у міжнародних українських (Одеса, Київ, Полтава, Черкаси, Чернівці) і закордонних наукових конференціях (Румунія, Чехія, Польща, Угорщина, Японія, Оман, США).