Завідувач кафедри –доктор філологічних наук, професор Тетяна Миколаївна Шевченко

Співробітники кафедри:

• доктор філологічних наук,  професор Джиджора Євген Володимирович;
• доктор філологічних наук,  професор Мусій Валентина Борисівна;
• доктор філологічних наук,  доцент Малиновський Артур Тимофійович;
• кандидат філологічних наук, доцент Казанова Ольга Валеріївна;
• кандидат філологічних наук, доцент Мізінкіна Олена Олексіївна;
• кандидат філологічних наук, доцент Нечиталюк Ірина Володимирівна;
• кандидат філологічних наук, доцент Томбулатова Іраїда Ігорівна;
• кандидат філологічних наук, доцент Фокіна Світлана Олександрівна;
• кандидат філологічних наук, доцент Чикур Лілія Дмитрівна;
• старший лаборант Азєєва Валентина;
• старший лаборант Філіпенко Анжела.

Історія кафедри

Кафедру української літератури було створено у 1939–1940 навчальному році (через два роки після відкриття в Одеському державному університеті філологічного факультету). У повоєнний час кафедрою завідували відомі літературознавці А. В. Недзвідський (1944–1947 і 1965–1970); В. З. Несторенко (1947–1953); К. Ю. Данилко (1953–1958); Г. А. В’язовський (1958–1965); І. М. Дузь (1972–1988); Є. М. Прісовський (1988–2004); В. Г. Полтавчук (2004–2008); О. Г. Шупта-В’язовська (2008-2019). З жовтня 2019 р. завідувачем кафедри є Т. М. Шевченко.

На кафедрі української літератури працювали такі видатні науковці: К. Ю. Данилко, П. Т. Маркушевський, Г. А. В’язовський, М. О. Левченко, І. М. Дузь. На кафедрі теорії літератури та компаративістики, яка після реструктуризації  філологічного факультету у вересні 2022 року стала частиною кафедри  української літератури та компаративістики працювали відомі в Україні та за її межами вчені-теоретики Н. М. Шляхова, А. О. Слюсар, А. А. Жаборюк, С. П. Ільйов, Є. М. Черноіваненко, Доктори наук, професори Н. М. Шляхова (1988–2003) та Є. М. Черноіваненко (2003–2021) тривалий час очолювали філологічний факультет Одеського національного університету.

Основними напрямами наукової роботи кафедри є шевченкознавство, франкознавство, лесезнавство, дослідження літератури доби модернізму та Розстріляного Відродження, шістдесятництва та постмодерну, закономірностей розвитку драматургії й проблем дискурсивної та родо-жанрової організації української літератури ХІХ – початку ХХІ ст. Значну увагу науковці кафедри приділяють питанням компаративістики (українська література у контексті світової літератури, у колі слов’янських літератур). Серед теоретичних проблем літературознавства, які досліджують викладачі кафедри, є закономірності розвитку літературного процесу, художні моделі світу, авторські світи у літературних текстах, проблеми порубіжжя.

Останнім часом у центрі уваги наукового життя кафедри перебувають проблеми діалогічності літератури, дослідження закономірностей розвитку драматургії та питань родо-жанрової організації української літератури ХІХ – початку ХХІ ст. Цілком закономірним у цьому контексті стало проведення «Фащенківських читань», які набули статусу всеукраїнської конференції.

Кафедра започаткувала та провела пʼять міжнародних конференцій, присвячених образу Одеси та Чорного моря в словʼянських літературах разом з кафедрою філологічних досліджень Схід – Захід Білостоцького університету (Польща).

У 2020 році було затверджено освітньо-професійну програму підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої за спеціалізацією 035.01 Українська мова, гарантом якої є завідувач кафедри, доктор філологічних наук, професор Тетяна Миколаївна Шевченко.

У 2020 році було затверджено освітню програму підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої за спеціалізацією 035.034 Слов’янські мови та  літератури (переклад включно), перша – російська,  гарантом якої є доктор філологічних наук, професор Валентина Борисівна Мусій.

Кафедра забезпечує викладання дисциплін загальної підготовки першого (бакалаврського) рівня освіти:

• історія української культури.

Кафедра забезпечує викладання дисциплін фахової та практичної підготовки першого (бакалаврського) рівня освіти:

• вступ до літературознавства;
• історія української літератури;
• історія літературознавства та критики;
• методика викладання української літератури;
• основи наукових досліджень;
• поетика;
• риторика;
• світова література;
• семіотика;
• усна народна творчість;
• історія російської літератури.

Кафедра забезпечує викладання дисциплін вибіркового освітнього компонента першого (бакалаврського) рівня освіти:

• аналіз творів української літератури;
• Біблія як літературна пам'ятка;
• інтермедіальна компаративістика;
• комунікативна логіка;
• література південних та західних слов'ян
• основи емоційної грамотності та література;
• переклад у літературознавчому аспекті;
• сучасна українська література;
• сучасні тенденції світової літератури;
• українська література у світовому контексті;
• художня література для дітей.

Кафедра забезпечує проведення практичної підготовки першого (бакалаврського) рівня освіти:

• краєзнавча практика;
• культурологічна практика;
• педагогічна практика.

Кафедра забезпечує викладання дисциплін фахової та практичної підготовки другого (магістерського) рівня освіти:

• культурно-історичні епохи та риси словесності як художньої системи в розвитку літератури;
• література в контексті масової комунікації;
• проблеми та методи світового літературознавства;
• теорія літератури;

Кафедра забезпечує викладання дисциплін вибіркового освітнього компонента другого (магістерського) рівня освіти:

• вербальні технології пропаганди;
• інтерпретація сакрального тексту;
• інтерсеміотика вербальної творчості;
• компаративістика;
• культурологічні питання філологічної науки;
• література Одещини;
• літературна імагологія;
• літературознавство в контексті гуманітаристики;
• сучасна письменницька есеїстика;
• феномен двійництва в світовій літературі.

Кафедра забезпечує проведення практичної підготовки другого (магістерського) рівня освіти:

• асистентська практика;
• переддипломна практика.

Наукова проблематика

Члени кафедри беруть участь у розробці двох кафедральних тем:

1.  «Дослідження дискурсивних практик в українській літературі ХІХ – поч. ХХІ ст.» – науковий керівник: д.філол.наук., професор Т. М. Шевченко. У дослідженні представлено науковий пошук колективу кафедри української літератури та компаративістики у сфері функціонування дискурсивних практик в українській літературі ХХ – ХХІ ст. Досліджуються чинники тяглості, перервності динаміки художніх практик у посткласичний період, вивчається жанровий, метажанровий і дискурсивний характер гібридних неканонічних форм у сучасній українській літературі, осмислюється особлива роль рефлексії щодо неканонічних видових форм, зокрема у сфері масової культури, а також художня творчість у комунікативному аспекті.
2. «Порубіжжя як феномен у художньому творі та в літературознавчій методології» – науковий керівник д.філол.наук., професор В. Б. Мусій. Мета  цього дослідження – виявити специфіку перехідних етапів у розвитку суспільства (як правило, на межі епох), що обумовлюють стан культури загалом, а також заналізувати естетичну, літературно-критичну думку, художню діяльність (перетини на межі жанрів, поетичних засобів, риторичних засобів впливу автора на реципієнта);  систематизувати інструментарій дослідження порубіжних явищ у літературі та літературознавстві, який відповідає науковим парадигмам початку ХХІ ст.

Наукові праці викладачів кафедри:

а) монографії, збірники статей

• Шевченко Т. Есеїстика українських письменників як феномен літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст. : монографія. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. 584 с.«Границы текста / границы в тексте» / Гол. ред. А.Т. Малиновський. Луцьк : ВежаДрук, 2020. 1 електр.опт.диск CD-ROOM, об’єм 4,05 Мб. ISBN 978-966-940-328-5
• Джиджора Є. В. Гімнографія Київської Русі ХІ-ХІІІ сторіч: структурне ціле канону мінерного циклу. Одеса : Астропринт, 2018. 480 с.
• Malutina N. Ukraińska dramaturgia końca XIX i początku XX wieku/red.naukowy B. Bakuła, A. Matusiak, Toruń : W-wo Adam Marszałek, 2020. 271 s.
• Малютіна Н., Нечиталюк І. Перформативні практики: досвід осмислення: монографія. Одеса : Астропринт, 2021. 184 с.
• Слов’янські наукові читання: літературознавчий та лінгвокультурологічний аспекти: зб. науков. статей. Одеса : Астропринт, 2016. 364 с.
• Художність літератури: Аспекти теорії та історії.: зб. науков. праць /за ред. доктора філологічних наук, професора Є. М. Черноіваненка. Одеса : Астропринт, 2016. 248 с.

б) статті у наукометричних виданнях

• Джиджора Є. Краснѣ нозѣ стѧжавъ: концепция воссоздания апостола-благовестителя в некоторых произведениях средневековой славянской гимнографии и агиографии. Старобългаристика. 2021. № 4. С. 85-112.  https://palaeobulgarica.eu/517/krasne-noze-stezhavy-koncepcija-vossozdanija-apostola-blagovestitelja-v-nekotorjx-proizvedenijax (Scopus)
• Shevchenko T., Shapovalenko N., Sytko O., Susol L. Perception of José Ortega y Gasset‟s works in essays of Oksana Zabuzhko. WISDOM. SpecialIssue 2(3), 2022 PhilosophyofLanguageandLiterature. S. 262-272. DOI: 10.24234/wisdom. v3i2.789 (Publisher: Armenian state pedagogical univ, 17 tigran mets ave, room 207, Yerevan, Armenia ISSN / eISSN:1829-3824. (Web of Science)
• Shevchenko T., Korobkova N., Sliusarenko Mariia. Mega-Essay as an Integrated Formatin Modern Literature. Postmodern Openings. 2022, Volume 13, Issue 3, РР. 358-371. (Web of Science)
• Shevchenko T. M.The Sociocultural Image of Rusins-Rusnaksin the Works by Oleksandr Havrosh. Русин. 2021. № 66. P. 86–101 (Scopus)
• Мізінкіна О. Інтертекстуальність повісті «Василько Ростиславич» Володимира Бірчака. Русин. 2021. Том 65. С.173–189 (Scopus)
• Musiy V., Malinowskyi A., Mizinkina O., Tombulatova I. Universal “Music” intheProseof the Postmodern Era. Postmodern Openings. Editura Lumen. 2022. Vol. 13 (1Sup1). P.276 – 299. (Web of Science)
• Kalichak Y., Kondratska H., Martynets A., Pysarevska O., Kubitskyi S., Tombulatova I. Innovative Learning Strategies in Modern Pedagogy. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research. 2021. 12/2-XXVIII. P. 17-21.  (Web of Science) 
• Мусій В. Проблема національної ідентичності в романах Андрія Куркова «Сірі бджоли» та Ольги Кряжич «Тінь кота». Lingua Montenegrina. gol.XV/2, br. 30, cetinje, 2022. Pp.313-332. (Scopus)
• Pavelkiv, K., Fedyaeva V., Butenko N., Tombulatova I., Borysiuk I. Pedagogia deparceria: experiência prática dos paísesda UE e questõesdeimplementaçãonaUcrânia. LaplageEmRevista, 2021. 7(Extra-D), P.175-186.  (Web of Science)

в) статті у виданнях України та інших країн світу

• Казанова О. В. Аспекти жанрового синтезу в оповіданнях та новелах Галини Пагутяк. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. Київ, 2020. Том 31 (70). № 1. С. 141–145.
• Казанова О. В. Аспекти дослідження генологічної природи ліричної прози.  Проблеми сучасного літературознавства. 2019. № 8. С. 20–29.
• Казанова О. В. Функціональні та семантичні особливості образу моря у творчості Дніпрової Чайки. Одеса та Чорне море як літературний простір / под ред. Я. Лавського, Н. Малютіної, Білосток-Одеса : PRYMAT, 2018. С. 269–
• Малиновський А. Т. Adam Mickiewicz w Odessie. Fenomen Pogranicza. Polacy w Odessie - Поляки в Одесі. Міждисциплінарні дослідження / Под ред. Я. Лавського, Н. Малютіної, Р. Шимула. Білосток-Одеса, 2021. С.119-128.
• Малиновський А. Т. Петербурзький текст Є. Гребінки в контексті етнокультурного пограниччя (на прикладі повісті «Записки студента»). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2021. Вип. 49 (2). С. 93–97.
• Малиновський А. Т. Філософія серця як трансфер християнської моралі в повістях Григорія Квітки-Основ’яненка. Chrześcijańskie dziedzictwoduchowe narodów słowiańskich. Literatura. Język. Kultura. Historia. Białystok 2021. S. 257–269.
• Малиновський А. Т. Ярмарок – торг – обмін як фрейм просторового пограниччя (М. Гоголь – Г. Квітка-Основ’яненко). Bibliotekarz Podlaski. 2021.T. 51. № 2. С. 35-62.
• Нечиталюк І. В. Літературна Одеса: ревізії та контексти ХХІ сторіччя. Одеса та Чорне море як літературний простір / под ред. Я. Лавського,  Н. Малютіної. Білосток-Одеса : PRYMAT, 2018. С. 117–127.
• Нечиталюк І. В. Художнє втілення перформативності тілесного в проєкті Олександра Довженка «Земля».  Corporeality in OleksandrDovzhenko’s Project La Terra: Performativity Aspects. Publishing House “Baltija Publishing”. 2021. Vol. 51. № 2. С. 123-136.
• Томбулатова І. І. Імагологія смутку: «Саудаде» А. Любки. Нове та традиційне у дослідженнях сучасних представників філологічних наук: Міжнародна науково-практична конференція, м. Одеса, 25-26 лютого 2022 року.  Одеса: Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 2022.  С. 105 – 108.
• Томбулатова І. І. The Image of Sound in Rupi Kaur`s Poetry (“Milk and Honey”). Філологія та лінгвістика у сучасному світі. Матеріали науково-практичної конференції (м. Львів, 27-28 травня 2022 р.). Херсон: Видавництво «Молодий вчений», 2022. С. 67-71.
• Чикур Л. Д. Жанр філософської лірики Лесі Українки. Історія кафедри української літератури Одеського національного університету імені І. І. Мечникова : персоналії і факти : у 2-х томах. Одеса: Одес. нац. ун-т. імені І. І. Мечникова, 2018. Т. 2. С. 556–560.
• Чикур Л. Д. До проблеми формування національної ідентичності молоді південних регіонів України. Соціокультурні та психологічні виміри становлення особистості: Зб. наук. праць за матеріалами ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Херсон, 30 вересня – 01 жовтня 2021 р.) [Електронний ресурс] / ред. колегія: І. Р. Крупник, О. Є. Блинова, Н. І. Тавровецька (відп. за випуск) та ін. Херсон : ФОП Вишемирський В. С., 2021. С. 316-320.

г) статті аспірантів кафедри української літератури та компаративістики

• Ганченко А. Специфіка авторської самоідентифікації в збірці В. Махна «Єрусалимські вірші». Закарпатські філологічні студії. 2022. №21. С. 259–265.
• Романова К. Художньо-естетичні властивості візуалізації подієвості в казках М. Жука. Проблеми сучасного літературознавства. 2017. Вип. 25. С. 197–2017.
• Романова К. Мотив чарівного перевтілення (метаморфози) завдяки слову в казках М. Жука. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. 2020. Вип. 33. С. 130–136.
• Чмир А. Сповідь як прийом психологічногозображення в романах П. Кралюка («Шестиднев, або Корона дому Острозьких», «Сильні та одинокі», «Данило Острозький: образ, гаптованийбісером» і «Справжній Мазепа»). Мова. Література. Фольклор. 2021. № 2. С. 135–143.
• Чмир А. Паратекстуальні елементи в романі Петра Кралюка «Шестиднев, або Корона дому Острозьких». Вісник Одеського національного університету. Філологія. 2021. Т. 26, вип. 1(23). С. 72–80.
• Чмир А. Паратекстуальні елементи в романі «Данило Острозький: образ, гаптований бісером» Петра Кралюка. Вчені записки Таврійського національного університету імені В  І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2022. Т. 33 (72).  № 1. Ч. 2.       

Наукові заходи кафедри та міжнародне співробітництво:

• Пʼята міжнародна наукова конференція «Міф Одеси у світовій культурі: тексти-медіа-концепції». Білосток (Польща) (24-25 вересня 2019 року).
• VIII Фащенківські читання «Сучасна українська література: пошуки, відкриття, дискусії» (20-21 червня 2019 року).
• Круглий стіл «Творчість Лесі Українки: на перехресті епох і культур», приурочений 150-літтю з дня народження Лесі Українки (02 березня 2021 року)
• Викладачі кафедри беруть участь у міжнародних українських (Одеса, Київ, Полтава, Черкаси, Чернівці) і закордонних наукових конференціях (Румунія, Чехія, Польща, Угорщина).