Георгій Антонович Гамов внес значний вклад у становлення молекулярної біології, вперше поставив проблему генетичного коду. Після відкриття та опублікування моделі дволанцюгової спіралі ДНК Дж. Уотсоном і Ф. Криком, Г. Гамов зрозумів, що структура білків в клітини, які складаються із 20 основних амінокислот, — повинна бути зашифрована в послідовності з чотирьох нуклеотидів, що входять в состав молекули ДНК. Виходячи з арифметичних розрахунків, Г. А. Гамов показав, що при поєднанні 4 нуклеотидів трійками виходять 64 різні комбінації, чого цілком достатньо для запису спадкової інформації.
Серед доповідачів пленарної частини біологічної секції були професор Е. П. Фішер (Гейдельбергський університет, Німеччина), старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН, лауреат стипендії Президента для молодих науковців, к.б.н. О.В. Савицький (м. Київ, Україна), член-кореспондент НААН, д.б.н. С. В. Чеботар – завідувач кафедри генетики та молекулярної біології ОНУ імені Мечникова, (м. Одеса, Українa), провідний науковий співробітник Інституту мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАН, д.б.н. О.М. Громозова, (м. Київ, Україна).
В роботі секції прийняли участь понад 30 науковців з України, Німеччини та Білорусі, серед яких було багато молодих талановитих вчених. На секції було заслухано та обговорено 10 наукових доповідей, за результатами досліджень виконаних у 13 провідних наукових установах України, Білорусі, Австрії. Тези наукових доповідей будуть опубліковані у Віснику ОНУ. Серія: Біологія.
- Show all
Description image
Description image
Description image
Description image
Description image
Description image
Description image
Description image
Description image
Description image