Patres botanici vivunt,
opera eornum immortalia sunt.
Батьки ботаніки не забуті,
праці їх безсмертні
«Гербарій вище понад будь-яке зображення і необхідний будь-якому ботаніку».
Карл Лінней «Філософія ботаніки», 1751.

О.Ю. Бондаренко, Т.В. Васильєва, С.Г. Коваленко

Гербарій Новоросійського (зараз Одеського національного) університету було започатковано одночасно із заснуванням університету у 1865 р. першим завідувачем кафедри ботаніки, видатним ботаніком та мікробіологом, професором Л. С. Ценковським. Початок гербарним колекціям було покладено у Рішельєвському лицеї, який у 1833 році купив гербарій у „професора природничої історії” О. Д. Нордманна. У 1865 році цей гербарій було передано Ботанічному кабінету щойно створеного Імператорського Новоросійського університету. На цей час він містив 13 тис. гербарних аркушів.

Поповнення колекцій відбувалося за рахунок збору матеріалів працівниками університету та купівлі і одержання у подарунок приватних колекцій - Л. Рабенхорста (L. Rabenhorst, 1866), К. Беніца (K. Benitz, 1884-1889), Ед. Ліндеманна (Ed. Lindemann, 1900) та інших. До фондів гербарію надходили також збори членів Новоросійського (потім Одеського) товариства дослідників природи Г. А. Боровікова, М. М. Зеленецького, В. І. Липського, П. С. Шестерікова та ін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року його внесено до державного реєстру об’єктів, що становлять Hаціональне надбання України.

В колекції є унікальні зразки гербарних зборів XVIII-XIX ст., іменні колекції всесвітньо відомих систематиків і флористів. Характерною рисою гербарію Одеського університету є те, що він уособлює місцеву ботанічну та краєзнавчу культуру і утримує багато історичного матеріалу.

Гербарій зберігався і поповнювався впродовж Першої світової війни, за часів реорганізації Новоросійського університету. Під час Другої світової (Великої вітчизняної) війни частину гербарію, яка містила відомості щодо флори Румунії та прилеглих територій, було вивезено до Бухаресту. У повоєнні часи ця частка знову повернулася до фондів університету.

Багато гербарних аркушів зазнали руйнації через невідповідні умови зберігання, окремі папки носять сліди пожежі, відмокання, механічних пошкоджень. Незважаючи на не завжди задовільний стан матеріалів, вони дають достовірні відомості про тогочасні місцезнаходження тих чи інших видів, що стає особливо цінним, коли ці місцезнаходження у сучасний період змінюються або необоротно трансформовані.

Гербарій складається з таких розділів: вищі рослини (основний фонд) - 17100 гербарних зразків (г.з.); водорості – 5763 г.з.; гриби – ексикати Рабенхорста; лишайники – ексикати Рабенхорста; мохи – 1748 г.з.

Окремо зберігаються іменні історичні колекції Й. К. Пачоського (6152 герб. арк.), Е. Ліндемана (4000 герб. арк), П. С. Шестерикова (1492 герб. арк.), Вищих жіночих курсів (7540 герб. арк.) та гербарію ботанічного саду.

Найціннішим експонатом є травник 18 сторіччя, що представляє лікарські рослини Європи.

За останній період гербарій відвідали ботаніки із Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАНУ, ЛНУ ім. І.Я. Франка, Інституту екології Карпат НАНУ, Національного науково-природничого музею НАН України, Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка, Познанського університету ім. Адама Міцкевича (Польща) та ін.

На основі колекцій Гербарію виконуються дисертаційні дослідження аспірантів та докторантів наукових установ України, Польщі.

Надана інформація для монографів родів Ornithogalum, Euonimus, Rosa, a також щодо розповсюдження представників роду Astragalus на території Північно-Західного Причорномор’я для колег з Румунії (Babes-Bolyai University Cluj Napoca, Romania)

Постійно надаються консультації викладачам загальноосвітніх шкіл (ЗОШ) та вищих навчальних закладів (ВНЗ) щодо створення та утримання гербарію, роботи з гербарними колекціями.

Просвітницьку діяльність пов’язано із популяризацією знань щодо історії створення гербарних колекцій та можливості, завдяки Гербарію, «реконструкції» стану флори певної місцевості в історичному аспекті, уточнення часу та місця появи адвентивних видів, даних щодо місць зростання рідкісних і зникаючих рослин в регіоні. Крім того, проводиться пошукова робота для визначення персон колекторів Гербарію та вивчення їх біографій, оцінка наукового вкладу у пізнання флори регіону, країни, окремих регіонів, певних флористичних таксонів.

Славетні імена гербарію

Публікації із згадуванням колекцій Гербарію ОНУ (MSUD)

Вся робота у гербарії здійснюється на громадських засадах, без оплати.

Зберігачі Гербарію:

• науковий куратор Гербарію доцент кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук, доцент Коваленко Світлана Георгіївна.
• Бондаренко Олена Юріївна - доцент кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук -завідувачка
• Васильєва Тетяна Володимирівна - доцент кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук, доцент.
• Назарчук Юлія Сергіївна - доцент кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук.
• Немерцалов Володимир Володимирович - доцент кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук, доцент.

Адреса: Шампанський пров., 2, біологічний факультет, ауд. 102
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Завідуючий станцією Ковтун Олег Олексійович, кандидат біологічних наук, доцент кафедри гідробіології і загальної екології

Двоповерховий корпус Гідробіологічної станції ОНУ

Гідробіологічна станція розташована на Малому Фонтані – унікальному, майже останньому в межах Одеси місці, де біля морського узбережжя все ще зберіглися підводні природні кам´яні біогеоценози, майже зниклі в інших частинах Одеської затоки.

З часів заснування Гідробіологічна станція є базою для зоологічних, гідробіологічних, екологічних та гідролого-гідрохімічних досліджень вчених Одеського університету. Гідробіологічна станція є допоміжним учбовим та науковим підрозділом біологічного факультету. Загальне керівництво станцією здійснюється кафедрою зоології, гідробіології та загальної екології. До складу станції входить причал з маломірним флотом, що налічує  кілька весельних та моторних човнів.

Вид на «Малий фонтан», причал та учбовий корпус Гідробіологічної станції ОНУ з повітря 

Історія станції

Історія станції нараховує більше 120 років. Заснована станція в 1902 році професором П. М. Бучинським, який одним з перших почав проводити наукові дослідження морської фауни та флори. Саме завдяки станції значно прискорився процес «інвентаризації» фауни Одеської затоки: ракоподібних (М. Калішевський), губок (П. Куделін), риб (К. Кисилевич, А. Яцентковський). В різні роки тут працювали видатні вчені зі світовим ім’ям – І.І. Мечников, О.О. Ковалевський, В. В. Заленський та інші.

Зоологічна станція, як вона називалась в ті часи, чи морське відділення зоотомічної лабораторії, була базою для роботи студентів, співробітників університету та сучасників товариства природознавців. Тут проводилися екскурсії зі студентами та школярами з метою ознайомлення з засобами добування та сортування морського біологічного матеріалу, первинної наукової обробки, колекціонування, тощо. На станції вели дослідження відомі на сьогодні вчені, які вивчали: зоопланктон (А.О. Буяновська), іхтіопланктон (Ю.П. Зайцев), зообентос (С. Б. Грінбарт), фітобентос (І.І. Погребняк), риб одеської затоки та лиманів (Ф.С. Замбриборщ), тощо.

В різні часи загальне керівництво та кураторство станцією здійснювали видатні вчені: П.М. Бучинський, Д.К. Третьяков, І.І. Пузанов; завідувач гідробіологічним сектором зоолого-біологічного інституту М.О. Загоровський, директор Одеського зоопарку Г.В. Бейзерт. Завідувачами станції були Ю.П. Зайцев (1950-1956), М.А. Віннікова (1956-1971), О. Шулім (1971-1973), А.Д. Гончаров (1974-1980), С.М. Слукін (1980-2004).

З 1950 р. велику увагу приділяли станції як учбовій лабораторії. Для демонстрації студентам були створені акваріуми з різними біогеоценозами Одеської затоки; проводилися практичні заняття, відбір проб для студентських наукових робіт, учбова та виробнича практики.

З 1966 р. станція стала базою наукових досліджень, які охопили не тільки акваторію Одеської затоки, але й пригирлових районів Дніпра, Дністра, Дунаю, Тендровської, Ягорлицької та Джарилгацької заток, а також лиманів північно-західного Причорномор`я. Останні десятиріччя в Криму активно проводилися наукові дослідження скритих підводних печерних біотопів, в яких було знайдено декілька рідкісних та нових для науки гідробіонтів та риб. В затоплених водою одеських катакомбах було відкрито та описано новий для науки вид сліпого ракоподібного.

Учбова робота

На гідробіологічній станції з студентами проводяться лекційні, лабораторні та практичні заняття з загальних та спеціальних курсів кафедри зоології, гідробіології та загальної екології щодо проблем екології морських та континентальних водних екосистем, іхтіології, альгології, рибництва, охорони природи та еко-токсикологічної експертизи, а також великому спеціальному практикуму (ВСП). Є можливість ознайомлення з основами гідролого-гідрохімічних досліджень морської води.

Учбовий клас біостанції з морським акваріумом, експозицією різних гідробіонтів та колекцією риб

Станція забезпечує викладачів, аспірантів та науковців всього біологічного факультету ОНУ різноманітним біологічним матеріалом для наукової роботи, практичних занять з ВСП, зоології, гідробіології, іхтіології, мікробіології; надає допомогу при зборі матеріалу для написання курсових, дипломних та дисертаційних робіт, в тому числі з допомогою легководолазного спорядження. На станції можливо попрацювати з невеликим бібліотечним зібранням наукової літератури, провести експериментальні наукові роботи в морі або морських акваріумах.

Науково-дослідна робота

На станції проводиться постійний цілорічний гідролого-гідрохімічний моніторинг моря з визначенням основних параметрів (температура, солоність, напрям та сила вітру, тощо). Сформована комп´ютерна база даних цих параметрів за майже 50-літній період. Матеріально-технічна база станції, що включає декілька весельних та моторних човнів, необхідне гідробіологічне та легководолазне обладнання, використовується викладачами та науковими співробітниками біологічного факультету та кафедри зоології, гідробіології та загальної екології при виконанні науково-дослідницьких робіт. За часи польового сезону співробітниками біостанції та кафедр ведеться відбір іхтіологічних матеріалів, проб іхтіопланктону, зообентосу та фітобентосу. Періодично виконуються госпдоговірні та держбюджетні наукові теми.

З 2000 р. на гідробіологічній станції сформована група фахівців, що займаються підводними біологічними дослідженнями (керівник – завідуючий біостанцією Олег Олексійович Ковтун, професійний водолаз-інструктор). Група пройшла спеціальну підготовку (спеціалісти мають посвідчення підводних плавців міжнародного класу) та її члени виконують гідробіологічні дослідження за допомогою найновіших методів, проводять підводні фото і відеозйомки, а також комп’ютерний монтаж відзнятого матеріалу. З 2002-2004 рр. О. А. Ковтуном створений серіал науково-популярних фільмів про підводний світ Чорного моря, який отримав в 2006 р. Грифи Міністерства освіти та науки України, та є наочним учбовим посібником для школярів та студентів вищих наукових закладів.

Станція забезпечує поповнення колекцій зоологічного музею ОНУ біологічними експонатами та має власні колекції риб та інших гідробіонтів, які використовуються в учбовому та науковому процесі, в тому числі унікальну колекцію раковин вселенця рапана, що налічую біля 20 тис. екземплярів, зібраних майже за 25 років по всьому Чорному морю. Також на станції зібрана та експонується колекція старовинних якорів та інших підводних знахідок, що траплялися співробітникам під час підводних досліджень. Колекція, що налічує біля 55 одиниць якорів, є важливим матеріалом для історичних досліджень науковців та краєзнавців, описана в наукових статтях та монографіях. Посилання на наукову сторінку колекції якорів на сайті біостанції ОНУ.

Колекція якорів та інших історичних артефактів з дна Чорного моря

Гідробіологічна станція ОНУ занесена до мережі біостанцій Чорного і Азовського морів, які здійснюють постійний моніторинг морського середовища та біоресурсів.

Співробітництво

На базі Гідробіологічної станції університет співпрацює з біологічними факультетами різних навчальних закладів та науково-дослідницькими інститутами України і Європи, насамперед, з Інститутом біології моря (м. Одесса), з Інститутом гідробіології НАНУ (м. Київ), Харківським національним університетом ім. В. Н. Каразіна, з Клайпедським університетом (Литва) та ін. міжнародними установами для проведення сумісних досліджень та учбової роботи. Станція приймає участь у програмі обміну студентами та науковими співробітниками.

Адреса

65058, Україна, м. Одеса, Нижня тераса Ботанічного саду (Французький бульвар, 87), Гідробіологічна станція, причал № 171.

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Сайт гідробіологічної станції:  hydrobio.onu.edu.ua

Історія факультету

Власний сайт біологічного факультету: biologywiki.onu.edu.ua

В Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова на біологічному факультеті протягом багатьох років проводяться фундаментальні і прикладні науково-дослідні роботи, у яких беруть участь викладачі, студенти та аспіранти.

Напрямки наукової роботи п'яти кафедр біологічного факультету різноманітні й охоплюють різні галузі біології, охорони здоров’я, мікробіології, вірусології, біотехнології, у тому числі:

• біологічна різноманітність та систематика флори і фауни півдня України;
• вивчення, охорона і раціональне використання природних ресурсів Південно-Західного Причорномор’я;
• стан та мінливість морських екосистем;
• механізми життєдіяльності;
• морська біота і біогеохімічна діяльність;
• гідробіологія, мікробіологія, іхтіологія, альгологія;
• мікробіом гідробіонтів;
• марикультура морських молюсків;
• проблеми охорони здоров’я та екобезпеки;
• морська мікробіологія і екологічна біотехнологія;
• морські біологічні ресурси та їх генетичний потенціал;
• біологічна різноманітність гідробіонтів, метагеноміка, біоінформатика;
• біологічно активні сполуки морських гідро біонтів;
• пошук продуцентів антибіотиків і імуномодуляторів;
• екологічні біотехнології оздоровлення морського середовища;
• мінливість морських мікробних біоценозів за умов антропогенного забруднення;
• мікробне забруднення водних екосистем;
• мікробне різноманіття та зберігання генофонду мікроорганізмів;
• генетичні наслідки у мікроорганізмів під впливом хімічного та радіоактивного забруднення;
• мікроекологія людини, імунологія, антимікробні препарати, імуномодулятори;
• мікроорганізми рослин і грунту, сільськогосподарська біотехнологія;
• резистентність мікроорганізмів до антибіотиків і токсикантів;
• інтегрований моніторинг морського середовища.

На факультеті діють дві наукові школи, які відрізняються високим рівнем досліджень, підтримують спадкоємність в розвитку української біологічної науки:

• «Морська мікробіологія і екологічна біотехнологія», науковий керівник - чл.-кор. НАНУ, доктор біолог. наук, професор Іваниця В.О.;
• «Генетичний поліморфізм і механізми адаптації», науковий керівник - доктор біолог. наук, професор Чеботар С.В.

Наукові дослідження на факультеті ведуть 1 член-кореспондент НАНУ, 1 член-кореспондент НААНУ, 10 докторів наук, 51 кандидат наук, 20 молодих вчених, в т. ч. 15 аспірантів.

Наукові дослідження забезпечують:

• гідробіологічна станція,
• медико-біологічна клініка,
• лабораторія фізико-хімічних методів досліджень,
• зоологічний музей (обсяг колекцій – 56 тис. одиниць зберігання, з них 7,5 тис. в експозиції),
• «Гербарій ОНУ» (50464 листи), має мають статус Національного надбання України
• «Колекція морських мікроорганізмів» (біля 1000 штамів), має статус Національного надбання України.

Наукові досягнення біологічного факультету широко представлені в Україні та за її межами. Впродовж останніх 5 років співробітниками факультету видано 10 монографій, 599 статей (501 в Україні та 98 за її межами; 123 статті індексуються у наукометричних базах даних Scopus та Web of Science), 2 словники, 26 патентів, більше 500 тез Всеукраїнських та міжнародних наукових конференцій.

Результати проведених досліджень покладені в основу при написанні кандидатських дисертацій. З 2015 року на факультеті функціонує Спеціалізована вчена рада К.41.051.06 із захисту кандидатських дисертацій за спеціальностями 03.00.04 – Біохімія, 03.00.20 – Біотехнологія. 

Результати науково-дослідної роботи впроваджено у навчальний процес (акти впровадження): використовуються при розробці тематики курсових та дипломних робіт, при удосконаленні програм навчальних дисциплін, при підготовці навчально методичних матеріалів.

• Акти впровадження

  • Акти впровадження результатів науково-дослідної роботи в навчальний процесс

Наукові видання біологічного факультету:

• Науковий журнал «Вісник Одеського національного університету. Біологія», який входить до Переліку фахових видань України (категорія Б) і є реферованим та індексованим у таких базах України і Світу: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, «Україніка наукова», Інституційний депозитарій Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Ulrich's Periodicals Directory (США), Index Copernicus (Польша), а також засобами Google Академія, WorldCat, ResearchBib;
• Науковий журнал «Мікробіологія і біотехнологія», який входить до Переліку фахових видань України (категорія Б) та індексується у міжнародній наукометричній базі Index Copernicus (Польша) та засобами Google Академія.

На біологічному факультеті функціонує Мечниковське товариство молодих вчених, однією з основних задач якого є залучення до наукової роботи студентів, за участю яких за останні п’ять років опубліковано 76 статей (в т. ч. 8 статей, що індексуються у наукометричних базах даних Scopus та Web of Science), 177 тез, одна студентка є співавтором патенту.

• 2021

  1. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Немерцалов В.В. ЗБОРИ Ф.К. БІБЕРШТЕЙНА В ІСТОРИЧНІЙ КОЛЕКЦІЇ Е.Е. ЛІНДЕМАННА ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА (MSUD) // Abstracts of I International Scientific and Practical Conference. Berlin, Germany 2021. Pp.135-138 Available at : DOI: 10.46299/ISG.2021.I.I URL: https://isg-konf.com.
  2. Васильєва Т. В., Бондаренко О. Ю., Коваленко С. Г., Немерцалов В. В. ЗБОРИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ РОСЛИН ГЕНРІХА МОРІЦА ВІЛЬКОМА В ІСТОРИЧНІЙ КОЛЕКЦІЇ Е. Е. ЛІНДЕМАННА ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА (MSUD)// Priority directions of science and technology development. Abstracts of the 5th International scientific and practical conference. SPC ―Sci-conf.com.ua‖. Kyiv, Ukraine. 2021. Pp. 122-128.
  3. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Немерцалов В.В., Бондаренко О.Ю. ВІЛЬГЕЛЬМ ФІЛІП ШИМПЕР ТА ЙОГО ГЕРБАРНІ ЗБОРИ В ІСТОРИЧНІЙ КОЛЕКЦІЇ Е.Е. ЛІНДЕМАННА ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І.І.МЕЧНИКОВА (MSUD) // Інтеграція освіти, науки та бізнесу в сучасному середовищі: зимові диспути: тези доп. II Міжнародної науково-практичної інтернетконференції, 4-5 лютого 2021 р. – Дніпро, Україна, 2021. – Т.1. – С. 236- 238.
  4. Svitlana Kovalenko, Olena Bondarenko, Tetiana Vassilyeva, Nataliia Ivanova Herbier de l’Université nationale I. I. Metchnikov d’Odessa: collections des botanistes français du XIX-ème siècle // Langues, Sciences et Pratiques: Livret des résumés du 4ème Colloque International Francophone en Ukraine (Lviv, le 8-9 avril 2021). – Lviv : Vydavnytstvo PAIS, 2021 [Мови, науки та приктика: тези доповідей IV Міжнародної франкомовної конференції в Україні (Львів, 8-9 квітня 2021 року).– Львів : Видавництво ПАІС, 2021.] . – Р. 80-82 (172 p).
  5. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Немерцалов В.В., Бондаренко О.Ю. ГЕРБАРНІ ЗБОРИ ФІЛІППА ЗАЛЬЦМАНА В ІСТОРИЧНІЙ КОЛЕКЦІЇ Е.Е. ЛІНДЕМАННА ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА (MSUD) // Сучасний рух науки: тези доп. XII міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 1-2 квітня 2021 р. – Дніпро, Україна, 2021. – Т.1. – 493 с. (Modern Movement of Science: abstracts of the 12th International Scientific and Practical Internet Conference, April 1-2, 2021. – Dnipro, Ukraine, 2021. – P.1. – 493 p.) С. 320-322.
  6. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Петро Степанович Шестеріков – дослідник, бібліотекар, гербарист //VIІ Міжнародна заочна науково-практична конференція "Актуальні питання біологічної науки": Збірник статей – Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2021. – С. 190-193 (228 с.)
  7. Васильєва Т. В., Коваленко C. Г., Немерцалов В. В. ЗБОРИ ПРОФЕСОРІВ НОВОРОСІЙСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Я. ВАЛЬЦА ТА Л. РІШАВІ У ГЕРБАРІЇ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА (MSUD) // Priority directions of scientific and practical conference. SPC “Sci-conf.com.ua”. Kyiv, Ukraine. 2021. Pp. 67-73. URL:https://sci-conf.com.ua/viii-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiyapriority-directions-of-science-and-technology-development-18-20-aprelya-2021-godakiev-ukraina-arhiv/.
  8. Васильєва Т. В., Коваленко C. Г., Немерцалов В. В. ЗБОРИ ВИПУСКНИКА НОВОРОСІЙСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ М. К. СРЕДИНСЬКОГО У ГЕРБАРІЇ Е. ЛІНДЕМАННА (MSUD) // Priority directions of science and technology development. Proceedings of the 9th International scientific and practical conference. SPC “Sci-conf.com.ua”. Kyiv, Ukraine. 2021. Pp. 51-57. URL:https://sci-conf.com.ua/ix-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiyapriority-directions-of-science-and-technology-development-16-18-maya-2021-godakiev-ukraina-arhiv/.
  9. Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г. ПРО ПЕРСПЕКТИВИ РОБОТИ З ІСТОРИЧНОЮ КОЛЕКЦІЄЮ ВИЩИХ ЖІНОЧИХ КУРСІВ ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ (MSUD) // Біологічні дослідження – 2021: Збірник наукових праць. – Житомир, ПП "Євро-Волинь": 2021. – С. 310-312 (446 с.)
  10. Васильєва Т. В., Немерцалов В. В., Коваленко C. Г., Бондаренко О. Ю. ЗБОРИ І. Я. АКІНФІЄВА В ІСТОРИЧНІЙ КОЛЕКЦІЇ Е. ЛІНДЕМАННА ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА (MSUD) // Priority directions of science and technology development. Proceedings of the 11th International scientific and practical conference. SPC “Sci-conf.com.ua”. Kyiv, Ukraine. 2021. Pp. 68-75. URL: https://sci-conf.com.ua/xi-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiya-priority-directions-of-science-and-technology-development-11-13-iyulya-2021-goda-kiev-ukraina-arhiv/
  11. Васильева Т.В., Коваленко С.Г., Немерцалов В.В. СБОРЫ КОНЦА XIX В. ИЗ КИШИНЕВА В ИСТОРИЧЕСКОЙ КОЛЛЕКЦИИ Э.Э. ЛИНДЕМАННА ГЕРБАРИЯ ОДЕССКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТА ИМЕНИ И.И. МЕЧНИКОВА (MSUD)// Scientific Collection «InterConf», (68): with the Proceedings of the 3rd International Scientific and Practical Conference «Experimental and Theoretical Research in Modern Science» (July 26-28, 2021). Kishinev, Moldova: Giperion Editura, 2021. (244 p.) Рр. 136-143.
  12. Васильєва Т. В., Немерцалов В. В., Коваленко C. Г., Бондаренко О. Ю. ЗБОРИ В. М. ЧЕРНЯЄВА В ІСТОРИЧНИХ КОЛЕКЦІЯХ ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА (MSUD) // Topical issues of modern science, society and education. Proceedings of the 1st International scientific and practical conference. SPC ―Sci-conf.com.ua‖. Kharkiv, Ukraine. 2021. Pp. 94-99. URL: https://sci-conf.com.ua/i-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiyatopical-issues-of-modern-science-society-and-education-8-10-avgusta-2021-godaharkov-ukraina-arhiv/.
  13. Васильєва Т. В., Немерцалов В. В., Коваленко C. Г., Бондаренко О. Ю. ГЕРБАРНІ ЗБОРИ Л.В.РЕЙНГАРДА В ІСТОРИЧНИХ КОЛЕКЦІЯХ ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА (MSUD) // Topical issues of modern science, society and education. Proceedings of the 3rd International scientific and practical conference. SPC ―Sci-conf.com.ua‖. Kharkiv, Ukraine. 2021. Pp. 73-77. URL: https://sci-conf.com.ua/iii-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiyatopical-issues-of-modern-science-society-and-education-3-5-oktyabrya-2021-godaharkov-ukraina-arhiv/.
  14. Васильєва Т. В., Немерцалов В. В., Коваленко C. Г. ЗБОРИ ФРІДРІХА РУДОЛЬФА ГОГЕНАКЕРА В ІСТОРИЧНОМУ ГЕРБАРІЇ ОНУ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА (MSUD) // Topical issues of modern science, society and education. Proceedings of the 5th International scientific and practical conference. SPC ―Sci-conf.com.ua‖. Kharkiv, Ukraine. 2021. Pp. 115-121. URL: https://sci-conf.com.ua/v-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiya-topical-issues-of-modern-science-society-and-education-28-30-noyabrya-2021-goda-harkov-ukraina-arhiv/.
  15. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Немерцалов В.В., Бондаренко О.Ю. ВИДИ З АВСТРАЛІЇ В ІСТОРИЧНІЙ КОЛЕКЦІЇ Е.Е. ЛІНДЕМАННА ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І.І.МЕЧНИКОВА (MSUD) // Розвиток освіти, науки та бізнесу: результати 2021: тези доп. Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 6-7 грудня 2021 р. – Дніпро, Україна, 2021. – С. 65-67 (168 с.) (Development of Education, Science and Business: Results 2021: abstracts of the International Scientific and Practical Internet Conference, December 6-7, 2021. – Dnipro, Ukraine, 2021. –P.65-67 (168 p.) URL: http://www.wayscience.com/wp-content/uploads/2021/12/Materials-of-conference-6-7.12.2021.pdf
  16. Васильєва Т. В., Немерцалов В. В., Коваленко C. Г. ЗБОРИ Г. Я. БЛІЗНІНА В ІСТОРИЧНІЙ КОЛЕКЦІЇ Е.Е. ЛІНДЕМАННА ГЕРБАРІЮ ОНУ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА (MSUD) // Topical issues of modern science, society and education. Proceedings of the 6th International scientific and practical conference. SPC ―Sci-conf.com.ua‖. Kharkiv, Ukraine. 2021. Pp. 71-76. URL: https://sci-conf.com.ua/vi-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiyatopical-issues-of-modern-science-society-and-education-26-28-dekabrya-2021-godaharkov-ukraina-arhiv/

• 2020

  1. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Збори Карла Ледебура з гербарію Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (MSUD) (до 155 річчя ОНУ імені І.І. Мечникова) // Біологічні дослідження – 2020: Збірник наукових праць. – Житомир: 2020. – С. 370-373 (493 с).
  2. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Немерцалов В.В. Рослини з гербарію Е.Е. Ліндеманна (MSUD), названі на честь французьких дослідників // « XII Міжнародна науково - практична конференція “Advancing in research and education”, 07 – 10 грудня 2020 р., Ля-Рошель, Франція (The XII th International scientific and practical conference «Advancing in research and education» December 07 - 10, 2020. La Rochelle, France. (601 p.). С. 53-57.
  3. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Збори слухачок Одеських Вищих Жіночих Педагогічних Курсів в історичному Гербарії ОНУ (MSUD) (до 155-річчя Одеського національного університету імені І.І. Мечникова) //VІ Міжнародна заочна науково-практична конференція "Актуальні питання біологічної науки": Збірник статей – Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2020. С. 179- 182 (198 с.).
  4. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Короткий нарис історії та традицій позалекційної роботи з студентами на біологічному факультеті (до 155-річчя Одеського національного університету імені І.І. Мечникова) // Сучасний рух науки: тези доп. X міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 2-3 квітня 2020 р. – Дніпро, 2020. – Т.1. – С. 568-572 (811 с.).
  5. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Професорки – ботаніки, які є випускницями Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (до 155-річчя ОНУ)// Освіта і наука у мінливому світі: проблеми та перспективи розвитку. Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. 27-28 березня 2020 р., м. Дніпро. Частина І. / Наук. ред. О.Ю. Висоцький. – Дніпро: СПД «Охотнік», 2020. С. 271-273 (354 с.).
  6. Немерцалов В.В., Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю. Збори І. Ешшольца та Л. Шамісо в історичній колекції Е.Е. Ліндеманна гербарію Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (MSUD) // Розвиток освіти, науки та бізнесу: результати 2020: тези доп. міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 3-4 грудня 2020 р. – Україна, Дніпро, 2020. – Т.2. – 596 с. (Development of Education, Science and Business: Results 2020: abstracts of the International Scientific and Practical Internet Conference, December 3-4, 2020. – Ukraine, Dnipro, 2020. – P.2. – 596 p.). С. 141-144.
  7. Vasylyeva T. V., Kovalenko S. G., Bondarenko O.YU., Nemertsalov V. V. Collections of investigators of XIX century’ Hungarian flora in E.E. Lindemann’ herbarium (MSUD)» // Вісник ОНУ. Біологія. – 2020. – Т. 25, вип. 1(46).- С. 145-155.

• 2019

  1. Васильєва Т.В., Немерцалов В.В., Коваленко С.Г. Конспект флори Одеси.- Одеса: Освіта України, 2019. – 396 с.
  2. Немерцалов В.В., Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю. Історичні аспекти та основні тенденції використання деревно-чагарникових рослин в озелененні м. Одеси // Сучасний стан і перспективи розвитку ландшафтної архітектури, садово- паркового господарства, урбоекології та фітомеліорації : Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 4-5 квітня 2019 р.). – Львів, НЛТУ України, 2019. – С. 160-163 (334 с.).
  3. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Роль вчених Новоросійського університету у роботі із студентами //Біологічні дослідження – 2019. Збірник наукових праць.- Житомир: Полісся, 2019.- С. 299-302.
  4. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Фердинанд Каро та його збори у Гербарії ОНУ (MSUD) // V Міжнародна заочна науково-практична конференція "Актуальні питання біологічної науки": Збірник статей – Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2019. – С. 228-232 (264 с.).
  5. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Академік Української національною академії наук А.М. Криштофович – випускник Новоросійського (зараз Одеського національного імені І.І. Мечникова) університету // Вісник ОНУ. Біологія. – 2019. – Т. 24, вип. 1(44).- С. 119-128. doi 10.18524/2077-1746.2019.1(44).167881.
  6. Васильєва Т.В., Немерцалов В.В., Коваленко С.Г. Екологічні особливості та динаміка родини Айстрових у флорі міста Одеси за 100 років// Екологічні науки.- 2019, № 3(26). – С. 99-104
  7. Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г. Збори адвентивних рослин в історичних колекціях гербарію Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (MSUD) //Синантропізація рослинного покриву України: ІІІ Всеукраїнська наукова конференція, 26-27 вересня 2019 р., м. Київ. Збірник наукових статей.- Київ: Наш формат, 2019.- C.24-28.
  8. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Немерцалов В.В. Археофіти міста Одеси //Синантропізація рослинного покриву України: ІІІ Всеукраїнська наукова конференція, 26-27 вересня 2019 р., м. Київ. Збірник наукових статей.- Київ: Наш формат, 2019.- C.29-32.
  9. Svitlana Kovalenko, Olena Bondarenko, Tetiana Vassilyeva, Nataliia Ivanova Herbier de l’Université Nationale I.I.Metchnikov d’Odessa: collection de Michel Gandoger // Третя міжнародна франкофонна конференція в Україні «Мови, науки та Практики» 3-4 жовтня 2019 р. Матеріали конференції (французькою мовою). – Одеса, 2019. - Р. 116-118.
  10. Немерцалов В. В., Васильєва Т. В., Бондаренко О. Ю. Гербарій ОНУ (MSUD) як джерело компетентісної підготовки бакалаврів – біологів //Збірник матеріалів всеукраїнської науково-методичноїІнтернет-конференції «Проблеми і перспективи розвитку природничих наук у контексті модернізації середньої та вищої школи» / За ред. В. В. Заморова, С. П. Гвоздій, М. В. Ткаченко. – Одеса: Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2019. –С. 18-22.(220 с).
  11. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Альгологічні дослідження в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова / Тернопільські біологічні читання – Ternopil Bioscience – 2019. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю від дня народження д.б.н., проф. Явоненка О.Ф. та 75-річчю від дня народження д.б.н., проф. Яковенка Б.В. Тернопіль: Вектор, 2019.С. 84-87. (324 с)
  12. Коваленко С. Г., Васильєва Т. В., Бондаренко О. Ю., Немерцалов В. В. The specimens of famous botanist Michel Gandoger in MSUD Herbarium (to the celebration of the year of France in Ukraine) (КОЛЕКЦІЯ ВІДОМОГО БОТАНІКА МІШЕЛЯ ГАНДОЖЕ У ГЕРБАРІЇ MSUD) / Вісник ОНУ. Біологія. 2019. Т. 24, вип. 2(45). С. 139-149. doi 10.18524/2077-1746.2019.2(45).185650.

• Раніше

  1. Бондаренко Е.Ю. Представленность инвазионных видов в гербарии Одесского национального университета им. И.И. Мечникова //«Теорія і практика сучасного природознавства»: Мат. ІІІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю утворення Херсонського державного університету.- Херсон, 2007.- С. 27.
  2. Бондаренко Е.Ю. Флора низовий междуречья Днестр-Тилигул на рубеже ХІХ-ХХ веков // Материалы 1(1Х) Международной конференции молодых ботаников в Санкт-Петербурге (21-26 мая 2006).- СПб: ГЭТУ, 2006. - С. 46.
  3. Бондаренко Е.Ю., Васильева Т.В. Инвазионные виды растений в низовьях междуречья Днестр-Тилигул // Молодые исследователи – ботанической науке 2006. Междунар. научно-практическая конференция (21-22 сентября 2006, Гомель). - Гомель: ГГУ им. Ф. Скорины, 2006.- С. 104-107
  4. Бондаренко О.Ю. Аналіз інвазійних видів межиріччя Дністер-Тилігул у межах Одеського геоботанічного округу // Вісник аграрної науки Південного регіону. - 2006. - вип. 7. - Одеса: СМИЛ, 2006.- С. 182-186.
  5. Бондаренко О.Ю. Аналіз флори пониззя межиріччя Дністер-Тилігул // Мат. XII з’їзду Українського ботанічного товариства (Одеса, 15-18 травня 2006 р.).- Одеса, 2006.- С.22
  6. Бондаренко О.Ю. Представленість видів Одеського геоботанічного округу в зборах гербарію ОНУ ім. І.І. Мечникова // Наук. Вісн. Черн. ун-ту, 2005. - Вип. 260. Біологія. - С. 3-5.
  7. Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В. Синантропна флора пониззя межиріччя Дністер-Тилігул у зборах ХІХ-ХХ ст. // Синантропізація рослинного покриву України: тез. наук. доп. (Переяславль-Хмельницький, 27-28 квітня 2006).-Київ-Переяславль – Хмельницький, 2006.- С. 26-29
  8. Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Коваленко С.Г. Гербарії як складова частина наукової і виховної роботи. Про перспективи досліджень гербарних фондів Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова // Известия Музейного Фонда им. А.А. Браунера. – 2007.- Т. IV. № 2-3.- С.70-72.
  9. Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г., Васильєва Т.В. Історичний аналіз флори пасовищ Центрального Придністров’я. за даними гербарію П.Є. Кулика // Причерноморский экологический бюллетень.- 2007.- № 4 (26).- С. 149-153.
  10. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю. Скарби гербарію Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Травник XVIII сторіччя // Вісник ОНУ. - 2005.- Т. 10, вип. 5.- С. 191-198
  11. Коваленко С.Г., Васильева Т.В., Бондаренко Е.Ю., Бальчева Г.А. Гербарий Одесского национального университета (MSUD) // Мат. конференции по морфологии и систематике растений, посвященной 300-летию со дня рождения Карла Линнея (Москва, 16-19 мая 2007 года).- М.: Т-во научных изданий КМК, 2007.- С. 256-257.
  12. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В. Ботанічні дослідження у Новоросійському (Одеському університеті) // Мат. XII з’їзду Українського ботанічного товариства (Одеса, 15-18 травня 2006 р.).- Одеса, 2006.- С. 16-17.
  13. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бальчева Г.О. Гербарій Одеського національного університету. Колектори іменної колекції Е.Е.Ліндеманна //«Теорія і практика сучасного природознавства»: Мат. ІІІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю утворення Херсонського державного університету.- Херсон, 2007.- С.69/
  14. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Янкіна Н.А. Гербарії як складова частина наукової і виховної роботи. 1. Колектори гербарію Вищих Жіночих Педагогічних курсів // Фальцфейніфські читання: Збірник наукових праць.- Херсон, 2007.- С. 163-166.
  15. Назарчук Ю.С. Лишайники в гербарии Одесского национального университета им. И. И. Мечникова (MSUD): состояние и проблемы сохранения // Мат. конференции по морфологии и систематике растений, посвященной 300-летию со дня рождения Карла Линнея (Москва, 16-19 мая 2007 года). - М.: Т-во научных изданий КМК, 2007. - С. 262-263.
  16. Бондаренко О.Ю. Конспект флори пониззя межиріччя Дністер-Тилігул. – Фітосоціоцентр. 2009. – 332 с.
  17. Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Коваленко С.Г. Колектори колекції Й.К. Пачоського у гербарії Одеського національного університету // V Ботанічні читання пам’яті Й.К. Пачоського / Збірка тез доповідей міжнародної наукової конференції (Херсон, 28 вересня – 1 жовтня 2009 р.). – Херсон: Айлант, 2009. – С. 10.
  18. Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г., Васильєва Т.В. Гербарій ОНУ (MSUD). Поява інвазійних видів рослин в Одеському повіті та в місті Одесі // Вісник ОНУ.- 2009.- Т. 14, вип. 14.- С. 7-14.
  19. Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г., Васильєва Т.В. Рідкісні та зникаючі види Одещини у гербарних колекціях ОНУ імені І.І. Мечникова (MSUD) // Вісник Київського національного ун-ту ім. Т.Г. Шевченка. Серія «Інтродукція та збереження рослинного різноманіття». – 2009.-№ 22-24.- С. 97-98.
  20. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю. Про колекцію вищих жіночих педагогічних курсів. Гербарій ОНУ ім.. І.І. Мечникова (MSUD) // Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищий школі: Мат. міжнародної науково-практичної конференції (присвячена пам’яті видатних вчених-ботаніків, які працювали в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка: Р.В. Ганжі, І.М. Голубинського, Д.С. Івашина, С.О. Іллічевського, Ф.К. Курінного, П.Є. Сосіна). - Полтава: Друкарська майстерня, 2010.- С. 92-94.
  21. Коваленко С.Г., Васильева Т.В., Бондаренко Е.Ю. Растения сибирской флоры в Гербарии MSUD // Проблемы изучения растительного покрова Сибири: Мат. IV Международной научной конференции, посвящённой 125-летию Гербария им. П.Н. Крылова Томского государственного университета и 160-летию со дня рождения П.Н. Крылова (Томск, 1-3 ноября, 2010).- Томск: Изд-во Томского ун-та, 2010.- C. 22-24.
  22. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю. Гербарні зразки флори Волині у колекції Й.К. Пачоського // Два сторіччя дослідження рослинного покриву Карпат: Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-річчю від дня народження Антонія Маргітая.- Ужгород, Карпати. 2010. – С. 108-110.
  23. Коваленко С.Г. Гербарій Одеського національного університету імені І.І. Мечникова / Гербарії України. Index Herbariorum Ucrainicum / Редактор-укладач: к.б.н. Н.М. Шиян. – Київ, 2011. – С. 222-233
  24. Коваленко С.Г.. Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В. Гербарні колекції Одеси як основа вивчення біорізноманіття флори регіону // Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011-2020 роки: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Київ, 6-8 квітня 2011).- К.: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного, 2011- С.73-75.
  25. Коваленко С.Г.. Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю. Роль П.С. Шестерикова у вивченні флори півдня України// Матеріали ХІІІ з’їзду УБТ (Львів, 19-23 вересня 2011 р.).- Львів, 2011.- С. 52.
  26. Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г., Васильєва Т.В. Карантинні бур’яни півдня України у ХІХ-ХХ ст. //Аграрний вісник Причорномор’я. Збірник наукових праць. А 25 Сільськогосподарські та біологічні науки.-2012. Вип. 61. – С. 30-35.
  27. Немерцалов В. В. Рослини-символи Старого та Нового Світу у бібліографічних джерелах / В. В. Немерцалов, О. С. Мурашко // Вісник Одес. нац. ун-ту. Сер. : Бібліографознавство, бібліотекознавство, книгознавство. - 2012. - Т. 17, вип. 1 (7). - С. 105-138.
  28. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В., Васильєва Т.В. Поширення деяких видів рідкісних та зникаючих рослин Північно-Західного Причорномор’я у ХХ та ХХІ сторіччях (за матеріалами колекцій MSUD) // Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин. Матеріали Міжнародної наукової конференції (9-12 жовтня 2012 р. м. Умань, Черкаська обл.).- Київ: ПАЛИВОДА А.В., 2012.- С. 113- 117.
  29. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю. Ексикати колекції Й.К. Пачоського гербарію Одеського національного університету імені І.І.Мечникова (MSUD) //Чорноморський ботанічний журнал.- 2013. -Т.9, № 3. - С. 6-14.
  30. Немерцалов В.В., Коваленко С.Г. Використання матеріалів колекцій гербарію ОНУ (MSUD) при підготовці бакалаврів біологів // Матеріали IV Міжнародної наукової конференції «Сучасна біологія рослин», присвяченої 260-річчю виходу праці К. Ліннея «Species plantarum», 115-річчю відкриття подвійного запліднення С.Г. Навашиним и 60-річчю створення моделі структури ДНК Д. Уотсоном і Ф. Криком (Україна, Луганськ, 03-07 червня 2013 р.) // Ред. І.Д. Соколов. – Луганськ: Елтон-2, 2013. – (105 с.) С. 60-62/
  31. Скарби гербарію ОНУ (MSUD). Гербарна колекція Й.К. Пачоського / Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В.- Одеса: Освіта України, 2013. - 331 с.
  32. Скарби гербарію ОНУ (MSUD). Гербарна колекція П.С. Шестерикова // Коваленко С.Г., Немерцалов В.В., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В. – Одеса: Освіта України, 2014. - 196 с.
  33. Скарби гербарію ОНУ (MSUD). Гербарна колекція Г. Й. Потапенко // Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В., Герасимюк Н.В., Васильєва Т.В. – Одеса: Освіта України, 2014. - 112 с.
  34. Шиян Н.М., Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Автентичні зразки судинних рослин гербарію Й. К. Пачоського (MSUD) // VІ Ботанічні читання пам’яті Й.К. Пачоського. Збірка тез доповідей міжнародної наукової конференції, (Херсон, 19.05.2014 – 22.05.2014) /відповідальний редактор М.Ф. Бойко. – Херсон: Айлант, 2014. – С. 48 - 49.
  35. Коваленко С. Г., Бондаренко О. Ю., Васильєва Т. В., Немерцалов В. В. Роль В.І. Липського в розвитку ботанічних досліджень в Одесі // Інтродукція, збереження та моніторинг рослинного різноманіття. Матеріали Міжнародної наукової конференції до 175-річчя Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка (20 – 24 травня 2014 р., Київ, Україна). – Київ: ПАЛИВОДА А. В., 2014. – С. 259.
  36. Коваленко С. Г., Бондаренко О. Ю., Немерцалов В. В., Васильєва Т. В. Рідкісні та зникаючі види рослин в гербарній колекції П.С. Шестерикова (MSUD) // Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин / Матеріали III Міжнародної наукової конференції (4-7 червня 2014 р., м. Львів). – Львів, 2014. – С.119-122.
  37. Коваленко С. Г., Бондаренко Е. Ю., Васильева Т. В., Немерцалов В. В. Сборы учёных Новороссийского университета в гербарии Э. Э. Линдеманна (MSUD) //Ботанические коллекции – национальное достояние России : сб. науч. ст. Всерос. (с междунар. участием) науч. конф., посвящ. 120-летию Гербария имени И. И. Спрыгина и 100-летию Русского ботанического общества (г. Пенза, 17–19 февраля 2015 г.) / под ред. д-ра биол. наук, проф. Л. А. Новиковой. – Пенза : Изд-во ПГУ, 2015. – C. 65-67.
  38. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Збори Людвига Вагнера та інших угорських натуралістів XIX століття у гербарії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (MSUD) // Міжнародна наукова конференція «Внесок натуралістів-аматорів у вивчення біологічного різноманіття», присвячена 200-річчю від дня народження Людвіга Вагнера (м. Берегово, 14-16 травня, 2015 року). - С. 374-379.
  39. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Збори видатних ботаніків у гербарній колекції Е.Е. Ліндеманна (MSUD) // Вісник ОНУ. Біологія.- 2015.- С. 205-215.
  40. Коваленко С.Г., Васильева Т.В., Бондаренко Е.Ю., Немерцалов В.В. Растения засоленных местообитаний Прикаспийской низменности в сборах Г.И. Потапенко (Гербарий Одесского национального университета имени И.И. Мечникова (MSUD) // Вестник КазНУ. Серия экологическая. - 2015. - № 1-2 (43). - С. 460-465.
  41. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В., Бондаренко О.Ю. Студентські колекції Гербарію Одеського університету (MSUD). 1. Д.І. Сосновський // І Міжнародна заочна науково-практична конференція «Актуальні питання біологічної науки» (25 березня 2015 р. Ніжин).- Ніжин, 2015. - С.199-203.
  42. Коваленко С.Г., Васильева Т.В., Немерцалов В.В., Бондаренко Е.Ю. В.И. Липский и его роль в создании гербарной коллекции Ботанического сада ОНУ // Роль ботанических садов в сохранении и мониторинге биоразнообразия (Ростов-на-Дону, 27-30 мая 2015 г.). - Ростов-на-Дону, 2015. - С. 56-59.
  43. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Флора узбережжя Куяльницького лиману (за матеріалами гербарних зборів Г.Й. Потапенка // VIй відкритий з’їзд фітобіологів Причорномор’я. - Херсон, 2015. - С. 59-60.
  44. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Види рослин з родини Orchidaceae з Червоної книги України у гербарії Е.Е. Ліндеманна (MSUD) // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень : матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції (24-25 квітня 2015 р., смт Путила) / відп. ред. І. В. Скільський ; М-во екології та природн. ресурсів України, Нац. природн. парк «Черемоський» та ін. – Чернівці : Друк Арт, 2015. – С. 283-286.
  45. Немерцалов В. В., Коваленко С. Г., Васильева Т. В., Бондаренко Е. Ю. Сборы основателей РБО в гербарии MSUD //История ботаники в России. Сборник статей участников Международной научной конференции.- Тольятти, 2015. - Т.1. - С. 145-148.
  46. Скарби гербарію ОНУ (MSUD). Гербарна колекція Й.К. Пачоського. Частина ІІ // Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. – Одеса: Освіта України, 2016. - 80 с.
  47. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко Е.Ю., Немерцалов В.В Студентські колекції Гербарію Одеського університету (MSUD). 2. Збори студенток ОВЖПК // ІІ Міжнародна заочна науково-практична конференція «Актуальні питання біологічної науки»: Зб. статей.- Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2016.- С. 193-196.
  48. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Ексікати флори північно-східної Європи в колекції MSUD // Матеріали XIV з’їзду Українського ботанічного товариства (м. Київ, 25–26 квітня 2017 р.), Київ, 2017. - С. 221.
  49. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В., Бондаренко О.Ю. Видатні педагоги – біологи Новоросійського університету. Валеріан Вікторович Половцов // ІІІ Міжнародна заочна науково-практична конференція «Актуальні питання біологічної науки». Збірник статей. – Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2017. – С. 144-147.
  50. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Вчені кафедри ботаніки у побудові і розвитку Ботанічного саду імені В.І. Липського Одеського національного університету імені І.І. Мечникова // Сучасні проблеми біології, екології та хімії: збірник матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 30-річчю біологічного факультету Запорізького національного університету (Запоріжжя, 26-28 квітня 2017 р.). – Запоріжжя: АА Тандем, 2017. – С. 313-315.
  51. Коваленко С. Г., Бондаренко О. Ю., Васильєва Т. В., Немерцалов В. В. Збори рослин, які охороняються на міжнародному рівні, в колекції Одеського університету (MSUD) // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень: матеріали Четвертої міжнар. наук.-практ. конф. (28‒29 квіт. 2017 р., смт Путила, Чернівецька обл., Україна) / наук. ред. І. В. Скільський, А. В. Юзик ; М-во екології та природ. ресурсів України, Нац. природ. парк «Черемоський» та ін. – Чернівці : Друк Арт, 2017. – С. 272-274.
  52. Немерцалов В.В., Коваленко С.Г., Васильева Т.В. История формирования и развития дендрофлоры Одессы (к 150-летию Ботанического сада имени В. И. Липского Одесского национального университета имени И. И. Мечникова) // Роль ботанических садов и дендрариев в сохранении, изучении и устойчивом использовании разнообразия растительного мира = Role of Botanical Gardens and Arboretums in conservation, investigation and sustainable using diversity of the plant world : материалы Международной научной конференции, посвященной 85-летию Центрального ботанического сада Национальной академии наук Беларуси (г. Минск, 6–8 июня 2017 г.). В 2 ч. Ч. 1 / Национальная академия наук Беларуси; Центральный ботанический сад ; редкол.: В. В. Титок [и др.]. — Минск : Медисонт, 2017. — С. 206 -211.
  53. Скарби гербарію ОНУ (MSUD). Гербарна колекція Е.Е. Ліндеманна. /С.Г. Коваленко, О.Ю. Бондаренко, Т.В. Васильєва, В.В. Немерцалов. - Одеса: «Освіта України», 2017. - 776 с.
  54. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В., Васильєва Т.В. Володимир Іполитович Липський – видатний ботанік, флорист, директор Одеського ботанічного саду // Генофонд колекцій ботанічних садів і дендропарків – запорука сталих фітоценозів в умовах кліматичних змін: Зб. ст. міжнар. наук. конф., присвяч. 150-річчю Ботанічного саду ім. акад. В.І. Липського ОНУ ім. І.І. Мечникова. – Одеса: ОНУ, 2017. - С. 249-253.
  55. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В., Бондаренко О.Ю. Володимир Іполитович Липський. Учні та родина. // Генофонд колекцій ботанічних садів і дендропарків – запорука сталих фітоценозів в умовах кліматичних змін: Зб. ст. міжнар. наук. конф., присвяч. 150-річчю Ботанічного саду ім. акад. В.І. Липського ОНУ ім. І.І. Мечникова. – Одеса: ОНУ, 2017. - С. 253-256.
  56. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Колекція О.Д. Нордманна як одна з фундацій гербарію Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (MSUD) // Вісник ОНУ. Біологія. – 2017. – Т. 22, вип. 1(40). - С. 130-140.
  57. Коваленко С.Г., Немерцалов В.В., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю. Збори Д.І. Сосновського з Тбілісі (Грузія) у гербарії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова // Укр. бот. журн., 2017, 74(5): 497– 502.
  58. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В., Васильєва Т. В. Скарби гербарію ОНУ імені І.І. Мечникова (MSUD). Ексикати з «Flora Rossica» // Вісник ОНУ. Біологія. – 2017. – Т. 23, вип. 2(41).- С. 97-114.
  59. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В., Васильєва Т.В Вищі жіночі курси в Одесі та їх роль у розвитку ботанічних знань // Освіта і наука в умовах глобальних трансформацій. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. 24-25 листопада 2017 р., м.Дніпро. Частина ІІ. / Наук. ред. О.Ю. Висоцький. – Дніпро: СПД «Охотнік», 2017. - C. 175-176.
  60. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Студентські колекції Гербарію Одеського університету (MSUD). 3. Збори В.Г. Ерделі // ІV Міжнародна заочна науково-практична конференція "Актуальні питання біологічної науки" (присвячена 100-річчю від дня народження академіка Петра Григоровича Богача): Збірник статей. – Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2018. – С. 127-130.
  61. Васильєва Т.В. А.О. Сапєгін. Дослідники фітобіоти та мікобіоти України //Укр. бот. журн., 2018, 75(3).- С. 301-302.
  62. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Шлях у науці А. О. Сапєгіна – видатного випускника Новоросійського (Одеського національного імені І.І. Мечникова) університету (до 100-річчя національної Академії наук України) // Вісник ОНУ. Сер.: Біологія. 2018. Т. 23, вип. 1(42). - С. 111-121. DOI 10.18524/2077-1746.2018.1(42).129128
  63. Васильєва Т., Бондаренко О., Коваленко С., Немерцалов В. Іменні історичні колекції Гербарію Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (MSUD) // Міжнародна наукова конференція «Гербарії та збереження фіторізноманіття», (3 – 5 жовтня 2018 року, Львів, Україна) // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2018. Випуск 78. С. 144–149.
  64. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Рідкісні та зникаючі види флори України та суміжних східноєвропейських країн в історичній колекції ОВЖПК Гербарію MSUD // Міжнародна наукова конференція «Гербарії та збереження фіторізноманіття», (3 – 5 жовтня 2018 року, Львів, Україна) //Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2018. Випуск 78. С. 104–110.
  65. Svetlana G. Kovalenko, Olena Yu. Bondarenko & Tatyana V. Vasylyeva ALIEN PLANTS` COLLECTIONS FROM TERRITORY OF BESSARABIA IN HISTORICAL HERBARIUM OF OHWPC (MSUD) // XIІ International Conference “Synanthropization of Flora and Vegetation”. Book of Abstracts. – Uzhhorod: AUTDOR–SHARK Press, 2018.- Р. 40.
  66. Іванова Н.Г. Рукописний Гербарій XVIII століття: особливості каліграфії (французькою мовою. [Ivanova N.G. Herbier manuscrit du XVIIIème siècle : Particularités de sa calligraphie // INTERTEXT. Scientific journal Nr.3/4 (39/40).10th year.-Chişinău, ULIM, 2016.-P.112-126]

Серед прізвищ тих, хто збирав і визначав рослини, представлені у гербарії, багато славетних імен. Всього серед колекторів гербарію понад 500 прізвищ.

Вчені, що працювали у ХІХ сторіччі.  

Олександр Давидович Нордманн (1803-1848) - професор природознавства, натураліст, ботанік, зоолог, директор першого ботанічного саду м. Одеси з 1832 по 1848 рр. працював у Рішельєвському ліцеї.

У Південно-Західному Причорномор’ї він був учасником багатьох експедицій у долину р. Прут, на острів Зміїний, у Рені, Ізмаїл, Нерубайське, а також відвідав Крим, Герцинію, Германію тощо. Саме його збори являють першооснову гербарію університету. Х. Стевен назвав його ім’ям один з видів ялиці.

Автограф О.Д. Нордманна

Микола Костянтинович Срединський (1843-1907) працював на кафедрі ботаніки Новоросійського університету у 1871-1874 рр. Його флористичні дослідження були присвячені Новоросійському краю та Бессарабії. Він описував гриби, водорості, судинні рослини, навів детальний опис піщаної смуги Дністровського лиману. Його збори складають більше 500 примірників. Після здачі магістрантського іспиту його захопило вивчення флори залізниць, якому він присвятив усе своє подальше життя.

Етикетки М. К.Срединського

 Петро Степанович Шестеріков (1859-1929) не мав вищої освіти, однак, він був справжнім натуралістом-дослідником, який підготував та

надрукував перший у Росії визначник флори міста (Одеси), в якому вказано 1180 видів з 497 родів та 91 родини (Барбарич,1984; Шестериков, 1912). Протягом багатьох років він був відповідальним секретарем Новоросійського товариства природодослідників. П.С. описав понад 660 видів квіткових рослин з позначенням місця збору, строків цвітіння, місцевих назв та синонімів.

 Африкан Миколайович Криштофович (1885-1953) – геолог, палеоботанік. Академік АН УРСР (13.02.1945), член-кореспондент АН СРСР (1953). Лауреат Державної премії СРСР (1946). Почесний член Національного географічного товариства США. Почесний член Лондонського географічного та Американського і Лондонського геологічних товариств (1946), випускник Новоросійського університету. З 1903 р. навчався у Новоросійському (Одеському) університеті, який закінчив у 1908 р. з дипломом першого ступеня. Після закінчення університету працював в експедиції в Оксько-Ангарському краї в Сибіру та Японії. Збори того періоду представлені в гербарії.

Етикетка А.М. Криштофовича

Яков Якович Вальц (1841-1904) – випускник Київського університету, професор, завідувач кафедри ботаніки, декан фізико-математичного факультету Новоросійського університету, напрочуд яскравий та неоднозначний дослідник з трагічною долею, ботанік, міколог, альголог, ім’ям якого названо один з видів роду Вошерія. У гербарії є його збори, в основному, 1869-1870 рр. з Бессарабії, Києва, Херсона, Криму, Баден-Фрейбурга.

 Етикетка Я.Я.Вальца

Людвіг Адальбертович Рішаві (1851-1915), учень І.Г.Борщова, завідувач кафедри ботаніки Новоросійського університету у 1885-1893 рр. Шість років працював консерватором ботанічного кабінету, який у 1893 р. він розділив на власне ботанічний кабінет (гербарій) та ботанічну лабораторію. Саме при ньому у ботанічному кабінеті працювали С.М.Переяславцева (по флорі водоростей Чорного моря), М.М.Альбов (по флорі Західного Закавказзя), М.М. Зеленецький (по флорі Криму та Південної Росії), О.М. Погорєльський (по флорі Херсонської губернії), М.Л.Окіншевич (по дендрофлорі Бессарабії).

Микола Михайлович Зеленецький (1859-1923) - завідувач кафедри морфології та систематики рослин у 1920-1923 рр., ботанічного саду – у 1920-1921 рр. закінчив Новоросійський університет у 1887 р. із ступенем кандидата природничих наук.

Болеслав Болеславович Гриневецький (1875-1963), завідувач кафедри ботаніки у важкі часи після першої світової війни. Під час роботи в університеті вивчав флору і рослинність Кавказу, Польщі, Литви і одночасно працював з вивчення продихів, де його праці стали класичними. У подальшому він став дійсним членом АН Польщі та засновником і першим головою Польського ботанічного товариства і Ліги з охорони природи.

Георгій Андрійович Боровіков (1881-1958)- випускник Новоросійського університету з дипломом І ступеню, потім доктор наук, професор. Хоча його основні роботи пов’язані із фізіологією рослин, він багато уваги приділяв вивченню систематики рослин і геоботаніки: папоротям Кубанської області, гербарним зборам з Донської області ґрунтово-ботанічному районуванню невідомих до цього районів Східного Сибіру.

Євгенія Михайлівна Морозова-Попова (1888-1916)

Віра Федорівна Пастернацька (1886 - 1945) після закінчення природничого відділення Одеських Вищих Жіночих Педагогічних Курсів працювала доцентом в університеті разом з М.М. Зеленецьким, який тоді очолював кафедру ботаніки, а потім професором, завідувачкою кафедри у Фармацевтичному інституті. У 1930 р. переїхала до Куйбишева, де працювала професором ботаніки. На основі своїх досліджень флори опублікувала 24 роботи, серед яких «З Красної поляни на перевал Псеашхо», «Ботаніко-географічні обстеження в долині річки Лашипсе в Абхазії», «Фіто-фенологічні спостереження в околицях Одеси за десятиріччя з 1916-1926рр.» тощо. В гербарії зберігаються її збори з різних куточків Криму, Кавказу, Причорномор’я.

Пилип Єфремович Кулик (1898 року народження) спочатку студент, потім аспірант (1934-1937) університету, який при виконанні дисертаційної роботи «Природные кормовые угодья Раздельнянского района Одесской области» зібрав цікавий гербарій, що дає змогу порівняти його з нинішнім складом флори цього регіону.

У 1920-1923 рр. асистентом кафедри морфології та систематики університету працювала Лідія Дометіанівна Бассарська (1890-1955), яка у наступні сім років була асистентом Одеських Вищих Жіночих Педагогічних Курсів та Фармацевтичного інституту, а потім доцентом Воронезького ветеринарного інституту та співробітником карантинної станції. Це була людина, захоплена вивченням рослин, яка сумлінно ставилася до збору та обробки гербарних зборів, які детально та дбайливо оброблені.

Іван Васильович Новопокровський (1880-1951) працював у Новоросійському університеті у 1905-1906 рр., вивчаючи флору околиць Одеси. В історії біології він залишився як палеоботанік і ботанік, знавець флори Казахстану, доктор біологічних наук, завідувач середньо-азійського гербарію у Ботанічному інституті.

Карл Фрідріх Ледебур (Ledebour) (1785-1851) – відомий німецький ботанік, який у 1805-1836 рр. був спочатку директором ботанічного саду у Дерпті, а потім професором Дерптського університету, автор першого критичного зведення по флорі судинних рослин Росії (Біологи ). У 1833 р. брав участь в експедиції до Сибіру, вивчав флору околиць Херсону та Криму і Кавказу.

Віллібальд Готлібович Бессер (Besser) (1784-1842) – член-кореспондент Петербурзької АН. Досліджував флору і створив гербарні колекції Правобережної та західних областей України. Викладав у Кременецькому ліцеї, а далі у 1835-1838 рр. працював професором ботаніки Київського університету. Опублікував 43 наукові праці (Линдеман, 1872; Дубина, Шеляг-Сосонко, 1989). В гербарії є його збори з Одеси, Херсону, Кишиневу, Єлізаветграду, Кременця тощо. Хоча строки збору вказані не завжди, можна припустити, що рослини були зібрані до 1822 р., оскільки саме тоді було видано “Enumeratio plantarum…”

Емануїл Ліндеманн (1795-1845) – засновник гербарію Санкт-Петербурзького університету 1814-1832.

Едуард Еммануїлович Ліндеманн (Lindemann) (1825-1900) – за професією військовий лікар. Це був відомий ботанік, котрий 53 роки свого життя присвятив вивченню рослин. Він досліджував флору 29 губерній Європейської Росії: від Курляндської і Петербурзької до Херсонської і Бессарабської, включаючи п’ять губерній Царства Польського. Вперше (1867) підготував опис регіональної флори Єлісаветграду, додатки до якої вносив у 1868, 1872, 1875 рр. У його класичній роботі Prodromus Florae Chersonensis (1872) було представлено 1329 видів судинних рослин та більше 700 різновидів, для яких було вказано місцезростання, час цвітіння та плодоношення, синоніми. Саме Новоросійський університет у 1877 р. присвоїв йому ступінь доктора ботаніки honoris causa, а Новоросійське товариство природодослідників у 1885 р. обрало його своїм почесним членом. Частину гербарію Санкт-Петербурзького університету, що заснував його батько і додав і розширив він сам до 62 тис. аркушів, вчений передав Новоросійському університету, щоб, за його словами, принести свою частку користі юнацтву, яке вчиться в університеті. У складі цієї колекції є багато зборів інших колекторів, загалом більше 400 прізвищ.

Гербарна етикетка Едуарда Линдеманна

У гербарії представлені збори багатьох відомих зарубіжних вчених

П.С. Паллас (P. Pallas)(1741-1811) у XVIII сторіччі першим почав системне дослідження флори півдня нинішньої України.

Л. Рабенхорст (1806-1881) був відомим колекціонером, чиї гербарії лишайників, водоростей, квіткових рослин були закуплені Новоросійським університетом. Представлені і його власні збори з Мартиніки та інших місць.

                    П.С. Паллас

П’єр Едмон Буасье (1810-1885) – швейцарський ботанік, котрий описав шість тисяч видів нових квіткових рослин. Він був автором «Східної флори», п’ять томів якої вийшли за його життя, а шостий – після смерті, де вказано географічне розповсюдження 11876 видів рослин (биологи). У гербарії є його збори 1865 р. з Ескуріалу (Іспанія).

П’єр Едмон Буасье

В. Монтрезор (1835-1903) вивчав флору Чернігівської, Волинської, Київської губерній. У гербарії є його збори 1869, 1877, 1879, 1892, 1895 рр. з Києва, Ковеля, Кишінева, Угорщини тощо.

Федір Кондратович Біберштейн (Маршал фон Біберштейн, M.f.Bieberstein) (1768-1826)– відомий ботанік, чия діяльність була пов’язана із Харківським університетом. Він ретельно протягом багатьох років вивчав флору Криму та Кавказу. Для Криму він вказував 1280 видів рослин. Основні результати досліджень відображені у тритомній праці «Flora Taurico-Caucasica» (1808-1819). Його ім’ям названі декілька видів рослин. Він є автором багатьох видових назв судинних рослин Причорномор’я. У гербарії зберігаються його збори з Кавказу.

Василь Матвійович Черняєв (Czernjaew) (1794-1871) – директор Харківського ботанічного саду (1826-1856), с 1835 р. професор ботаніки. відомий флорист та міколог. У гербарій зберігаються його збори 1856 р. з Харкова.

                                                                Етикетка В.М.Черняєва

Хрістіан Хрістіанович Стевен (Steven) (1781-1863) – ботанік і ентомолог. Почесний член Петербурзької АН з 1849 р., засновник Нікітського ботанічного саду. Він десь пів сторіччя вивчав флору Криму. Результатом роботи був «Список дикорослих рослин Кримського півострова» (1856-1857), який включав 1654 види (биологи). У гербарії представлена дуже широка географія його зборів: від Одеси до Криму, Кавказу, Сибіру і навіть околиць Москви.

                                                             Етикетка Х.Х. Стевена

Афанасій Семенович Рогович (1812-1878) – відомий ботанік і палеонтолог, з 1853 р. професор Київського університету і одночасно директор ботанічного саду. У коло його наукових інтересів входили флористика, систематика рослин, палеонтологія. Біля 20 років він вивчав флору Полтавської, Чернігівської, Київської, Подільської, Волинської губерній. Зібраний ним гербарій налічує 1469 видів з 547 родів та 92 родин. У гербарії зберігаються його збори з Києва, Чернігова, Криму.

Етикетка А.С. Роговича

Іван Якович Акінфієв (1851-1919) – вчитель гімназії у Катеринославі та Олександрівську (нинішнє Запоріжжя), більше 40 років вивчав флору і рослинність півдня України і Кавказу. Для Катеринослава ним наведено 936 видів рослин, для Болграду – 550. Його учнем був відомий флорист О.О. Гроссгейм. В гербарії зберігаються його збори 1866-1889 рр. з Кисловодська, Катеринослава.

Йозеф Конрадович Пачоський (1864-1942) – відомий польський ботанік і зоолог, який у 1897-1920 рр. завідував природно-історичним музеєм у Херсоні, професор ботаніки Херсонського політехнічного інституту, потім професор Познанського університету. Це був один з найдіяльніших членів Київського та Новоросійського товариств дослідників природи. Коло його інтересів охоплювало флористику, систематику та географію рослин. Він вивчав флору півдня, південного сходу та південного заходу Росії. Флорі України присвячено біля 70 наукових фундаментальних робіт. Він одним з перших описав угруповання південноросійських степів, є автором першого підручника з фітоценології. Його ім’ям названо декілька видів рослин. Частиною нашого гербарію є його іменна колекція.

                                                                 Етикетка Й.К.Пачоського

Володимир Іполитович Липський (1863-1937) – третій президент Української АН, видатний флорист, мандрівник, систематик, географ рослин, знавець гербарної справи, організатор та куратор ботанічних садів, спеціаліст з історії ботаніки. У 1887 р. закінчив Київський університет, де сформувався як вчений під керівництвом проф. І.Ф. Шмальгаузена. У 1894 – 1917 рр. працював у Головному ботанічному саду Петербургу на посаді зберігача гербарію, головного ботаніка, завідувача відділом живих рослин. У цей період він багато мандрував, знайомився із флорою, роботою гербаріїв та ботанічних садів. Загалом він побував на всіх материках, крім Австралії та Антарктиди. Від Російського географічного товариства був нагороджений премією Пржевальського. З 1917 р. працював в Україні, приймав активну участь у створенні АН, яку очолював як президент у 1922-1928 рр. У 1928-1933 рр. – з-за висновків комісії наркомату освіти став директором ботанічного саду в Одесі, а далі з-за небажання підтримувати погляди Т.Д.Лисенка до кінця життя працював як науковий консультант саду.

                                                                                Етикетка В.І.Липського

На основі своїх досліджень він описав чотири нових роди: Korschinskia, Galagania, Koslovia, Ladyginia, 220 видів рослин, 45 з яких названі його ім’ям (як наприклад, ковила Липського, молочай Липського, клен Липського тощо). Крім того, на його честь названі два роди: Lipskia Nevski (з родини Apiaceae) та Lipskyella Jus. (з родини Asteraceae). Одним з перших В.І. дав науковий опис флори Індонезії, Туніса, Алжира, Середньої Азії. Вивчав водорості Чорного моря, багато уваги приділяючи філофорі. На основі його досліджень в Одесі були відкриті йодний та агаровий заводи, в той час коли до цього і йод, і агар-агар завозили з-за кордону. Гербарні аркуші В.І. Липського є в Інституті ботаніки у Києві, у Криму, в Одесі, в Росії.