Гербарій (Національне надбання)

Patres botanici vivunt,
opera eornum immortalia sunt.
Батьки ботаніки не забуті,
праці їх безсмертні
«Гербарій вище понад будь-яке зображення і необхідний будь-якому ботаніку».
Карл Лінней «Філософія ботаніки», 1751.

herb

О.Ю. Бондаренко, Т.В. Васильєва, С.Г. Коваленко

 

Гербарій Новоросійського (зараз Одеського національного) університету було започатковано одночасно із заснуванням університету у 1865 р. першим завідувачем кафедри ботаніки, видатним ботаніком та мікробіологом, професором Л. С. Ценковським. Початок гербарним колекціям було покладено у Рішельєвському лицеї, який у 1833 році купив гербарій у „професора природничої історії” О. Д. Нордманна. У 1865 році цей гербарій було передано Ботанічному кабінету щойно створеного Імператорського Новоросійського університету. На цей час він містив 13 тис. гербарних аркушів.

Поповнення колекцій відбувалося за рахунок збору матеріалів працівниками університету та купівлі і одержання у подарунок приватних колекцій - Л. Рабенхорста (L. Rabenhorst, 1866), К. Беніца (K. Benitz, 1884-1889), Ед. Ліндеманна (Ed. Lindemann, 1900) та інших. До фондів гербарію надходили також збори членів Новоросійського (потім Одеського) товариства дослідників природи Г. А. Боровікова, М. М. Зеленецького, В. І. Липського, П. С. Шестерікова та ін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року його внесено до державного реєстру об’єктів, що становлять Hаціональне надбання України.

В колекції є унікальні зразки гербарних зборів XVIII-XIX ст., іменні колекції всесвітньо відомих систематиків і флористів. Характерною рисою гербарію Одеського університету є те, що він уособлює місцеву ботанічну та краєзнавчу культуру і утримує багато історичного матеріалу.

Гербарій зберігався і поповнювався впродовж Першої світової війни, за часів реорганізації Новоросійського університету. Під час Другої світової (Великої вітчизняної) війни частину гербарію, яка містила відомості щодо флори Румунії та прилеглих територій, було вивезено до Бухаресту. У повоєнні часи ця частка знову повернулася до фондів університету.

Багато гербарних аркушів зазнали руйнації через невідповідні умови зберігання, окремі папки носять сліди пожежі, відмокання, механічних пошкоджень. Незважаючи на не завжди задовільний стан матеріалів, вони дають достовірні відомості про тогочасні місцезнаходження тих чи інших видів, що стає особливо цінним, коли ці місцезнаходження у сучасний період змінюються або необоротно трансформовані.

Гербарій складається з таких розділів: вищі рослини (основний фонд) - 17100 гербарних зразків (г.з.); водорості – 5763 г.з.; гриби – ексикати Рабенхорста; лишайники – ексикати Рабенхорста; мохи – 1748 г.з.

Окремо зберігаються іменні історичні колекції Й. К. Пачоського (6152 герб. арк.), Е. Ліндемана (4000 герб. арк), П. С. Шестерикова (1492 герб. арк.), Вищих жіночих курсів (7540 герб. арк.) та гербарію ботанічного саду.

Найціннішим експонатом є травник 18 сторіччя, що представляє лікарські рослини Європи.

За останній період гербарій відвідали ботаніки із Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАНУ, ЛНУ ім. І.Я. Франка, Інституту екології Карпат НАНУ, Національного науково-природничого музею НАН України, Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка, Познанського університету ім. Адама Міцкевича (Польща) та ін.

На основі колекцій Гербарію виконуються дисертаційні дослідження аспірантів та докторантів наукових установ України, Польщі.

Надана інформація для монографів родів Ornithogalum, Euonimus, Rosa, a також щодо розповсюдження представників роду Astragalus на території Північно-Західного Причорномор’я для колег з Румунії (Babes-Bolyai University Cluj Napoca, Romania)

Постійно надаються консультації викладачам загальноосвітніх шкіл (ЗОШ) та вищих навчальних закладів (ВНЗ) щодо створення та утримання гербарію, роботи з гербарними колекціями.

Просвітницьку діяльність пов’язано із популяризацією знань щодо історії створення гербарних колекцій та можливості, завдяки Гербарію, «реконструкції» стану флори певної місцевості в історичному аспекті, уточнення часу та місця появи адвентивних видів, даних щодо місць зростання рідкісних і зникаючих рослин в регіоні. Крім того, проводиться пошукова робота для визначення персон колекторів Гербарію та вивчення їх біографій, оцінка наукового вкладу у пізнання флори регіону, країни, окремих регіонів, певних флористичних таксонів.

Славетні імена гербарію

Публікації із згадуванням колекцій Гербарію ОНУ (MSUD)

Вся робота у гербарії здійснюється на громадських засадах, без оплати.

Зберігачі Гербарію:

  • науковий куратор Гербарію доцент кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук, доцент Коваленко Світлана Георгіївна.
  • Бондаренко Олена Юріївна - доцент кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук -завідувачка
  • Васильєва Тетяна Володимирівна - доцент кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук, доцент.
  • Назарчук Юлія Сергіївна - доцент кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук.
  • Немерцалов Володимир Володимирович - доцент кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук, доцент.

Адреса: Шампанський пров., 2, біологічний факультет, ауд. 102
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Гідробіологічна станція

Завідуючий станцією Ковтун Олег Олексійович, кандидат біологічних наук, доцент кафедри гідробіології і загальної екології

s0

Двоповерховий корпус Гідробіологічної станції ОНУ

Гідробіологічна станція розташована на Малому Фонтані – унікальному, майже останньому в межах Одеси місці, де біля морського узбережжя все ще зберіглися підводні природні кам´яні біогеоценози, майже зниклі в інших частинах Одеської затоки.

З часів заснування Гідробіологічна станція є базою для зоологічних, гідробіологічних, екологічних та гідролого-гідрохімічних досліджень вчених Одеського університету. Гідробіологічна станція є допоміжним учбовим та науковим підрозділом біологічного факультету. Загальне керівництво станцією здійснюється кафедрою зоології, гідробіології та загальної екології. До складу станції входить причал з маломірним флотом, що налічує  кілька весельних та моторних човнів.

s1

Вид на «Малий фонтан», причал та учбовий корпус Гідробіологічної станції ОНУ з повітря 

Історія станції

Історія станції нараховує більше 120 років. Заснована станція в 1902 році професором П. М. Бучинським, який одним з перших почав проводити наукові дослідження морської фауни та флори. Саме завдяки станції значно прискорився процес «інвентаризації» фауни Одеської затоки: ракоподібних (М. Калішевський), губок (П. Куделін), риб (К. Кисилевич, А. Яцентковський). В різні роки тут працювали видатні вчені зі світовим ім’ям – І.І. Мечников, О.О. Ковалевський, В. В. Заленський та інші.

Зоологічна станція, як вона називалась в ті часи, чи морське відділення зоотомічної лабораторії, була базою для роботи студентів, співробітників університету та сучасників товариства природознавців. Тут проводилися екскурсії зі студентами та школярами з метою ознайомлення з засобами добування та сортування морського біологічного матеріалу, первинної наукової обробки, колекціонування, тощо. На станції вели дослідження відомі на сьогодні вчені, які вивчали: зоопланктон (А.О. Буяновська), іхтіопланктон (Ю.П. Зайцев), зообентос (С. Б. Грінбарт), фітобентос (І.І. Погребняк), риб одеської затоки та лиманів (Ф.С. Замбриборщ), тощо.

В різні часи загальне керівництво та кураторство станцією здійснювали видатні вчені: П.М. Бучинський, Д.К. Третьяков, І.І. Пузанов; завідувач гідробіологічним сектором зоолого-біологічного інституту М.О. Загоровський, директор Одеського зоопарку Г.В. Бейзерт. Завідувачами станції були Ю.П. Зайцев (1950-1956), М.А. Віннікова (1956-1971), О. Шулім (1971-1973), А.Д. Гончаров (1974-1980), С.М. Слукін (1980-2004).

З 1950 р. велику увагу приділяли станції як учбовій лабораторії. Для демонстрації студентам були створені акваріуми з різними біогеоценозами Одеської затоки; проводилися практичні заняття, відбір проб для студентських наукових робіт, учбова та виробнича практики.

З 1966 р. станція стала базою наукових досліджень, які охопили не тільки акваторію Одеської затоки, але й пригирлових районів Дніпра, Дністра, Дунаю, Тендровської, Ягорлицької та Джарилгацької заток, а також лиманів північно-західного Причорномор`я. Останні десятиріччя в Криму активно проводилися наукові дослідження скритих підводних печерних біотопів, в яких було знайдено декілька рідкісних та нових для науки гідробіонтів та риб. В затоплених водою одеських катакомбах було відкрито та описано новий для науки вид сліпого ракоподібного.

Учбова робота

На гідробіологічній станції з студентами проводяться лекційні, лабораторні та практичні заняття з загальних та спеціальних курсів кафедри зоології, гідробіології та загальної екології щодо проблем екології морських та континентальних водних екосистем, іхтіології, альгології, рибництва, охорони природи та еко-токсикологічної експертизи, а також великому спеціальному практикуму (ВСП). Є можливість ознайомлення з основами гідролого-гідрохімічних досліджень морської води.

 s2 s3

Учбовий клас біостанції з морським акваріумом, експозицією різних гідробіонтів та колекцією риб

Станція забезпечує викладачів, аспірантів та науковців всього біологічного факультету ОНУ різноманітним біологічним матеріалом для наукової роботи, практичних занять з ВСП, зоології, гідробіології, іхтіології, мікробіології; надає допомогу при зборі матеріалу для написання курсових, дипломних та дисертаційних робіт, в тому числі з допомогою легководолазного спорядження. На станції можливо попрацювати з невеликим бібліотечним зібранням наукової літератури, провести експериментальні наукові роботи в морі або морських акваріумах.

Науково-дослідна робота

На станції проводиться постійний цілорічний гідролого-гідрохімічний моніторинг моря з визначенням основних параметрів (температура, солоність, напрям та сила вітру, тощо). Сформована комп´ютерна база даних цих параметрів за майже 50-літній період. Матеріально-технічна база станції, що включає декілька весельних та моторних човнів, необхідне гідробіологічне та легководолазне обладнання, використовується викладачами та науковими співробітниками біологічного факультету та кафедри зоології, гідробіології та загальної екології при виконанні науково-дослідницьких робіт. За часи польового сезону співробітниками біостанції та кафедр ведеться відбір іхтіологічних матеріалів, проб іхтіопланктону, зообентосу та фітобентосу. Періодично виконуються госпдоговірні та держбюджетні наукові теми.

З 2000 р. на гідробіологічній станції сформована група фахівців, що займаються підводними біологічними дослідженнями (керівник – завідуючий біостанцією Олег Олексійович Ковтун, професійний водолаз-інструктор). Група пройшла спеціальну підготовку (спеціалісти мають посвідчення підводних плавців міжнародного класу) та її члени виконують гідробіологічні дослідження за допомогою найновіших методів, проводять підводні фото і відеозйомки, а також комп’ютерний монтаж відзнятого матеріалу. З 2002-2004 рр. О. А. Ковтуном створений серіал науково-популярних фільмів про підводний світ Чорного моря, який отримав в 2006 р. Грифи Міністерства освіти та науки України, та є наочним учбовим посібником для школярів та студентів вищих наукових закладів.

Станція забезпечує поповнення колекцій зоологічного музею ОНУ біологічними експонатами та має власні колекції риб та інших гідробіонтів, які використовуються в учбовому та науковому процесі, в тому числі унікальну колекцію раковин вселенця рапана, що налічую біля 20 тис. екземплярів, зібраних майже за 25 років по всьому Чорному морю. Також на станції зібрана та експонується колекція старовинних якорів та інших підводних знахідок, що траплялися співробітникам під час підводних досліджень. Колекція, що налічує біля 55 одиниць якорів, є важливим матеріалом для історичних досліджень науковців та краєзнавців, описана в наукових статтях та монографіях. Посилання на наукову сторінку колекції якорів на сайті біостанції ОНУ.

 s4

Колекція якорів та інших історичних артефактів з дна Чорного моря

Гідробіологічна станція ОНУ занесена до мережі біостанцій Чорного і Азовського морів, які здійснюють постійний моніторинг морського середовища та біоресурсів.

Співробітництво

На базі Гідробіологічної станції університет співпрацює з біологічними факультетами різних навчальних закладів та науково-дослідницькими інститутами України і Європи, насамперед, з Інститутом біології моря (м. Одесса), з Інститутом гідробіології НАНУ (м. Київ), Харківським національним університетом ім. В. Н. Каразіна, з Клайпедським університетом (Литва) та ін. міжнародними установами для проведення сумісних досліджень та учбової роботи. Станція приймає участь у програмі обміну студентами та науковими співробітниками.

Адреса

65058, Україна, м. Одеса, Нижня тераса Ботанічного саду (Французький бульвар, 87), Гідробіологічна станція, причал № 171.

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Сайт гідробіологічної станції:  hydrobio.onu.edu.ua

Історія факультету

Інформація оновлена 07.11.2016

Історія факультету

Одеський Імператорський Новоросійський університет було засновано у травні 1865 року. Серед чотирьох факультетів, які входили до складу наукового закладу, окремого біологічного не було. Біологічну освіту у Імператорському Новоросійському університеті отримували на природничому відділенні фізико-математичного факультету. До структури цього відділення входили: кафедра ботаніки і кафедра зоології, порівняльної анатомії та фізіології.
 
Підрозділами кафедри зоології були кабінети: зоологічний, анатомічний, зоотомічний і фізіологічний. До кабінетів кафедр входили колекції натуральних експонатів (вони стали основою сучасних музеїв Одеського національного університету) і лабораторні приміщення, де студенти проводили практичні заняття, експерименти і виконували науково-дослідні роботи, успішний захист яких дозволяв отримати дипломи про закінчення вищого навчального закладу. До складу кафедри ботаніки входили два кабінети: ботаніки і фізіології; з 1895 року на базі цієї кафедри засновано лабораторію мікробіології.
 
Природниче відділення фізико-математичного факультету розміщувалося у будівлі, де зараз знаходиться Наукова бібліотека Одеського національного університету на вулиці Преображенська, 24, а згодом у будівлі на вулиці Дворянська, 2.  
 
В перші роки існування природничого відділення важливу роль в становленні наукової роботи, створенні основи для подальшого розвитку біологічної науки відіграли всесвітньо відомі видатні вчені : І. І. Мечников – зоолог і антрополог, Л. С. Ценковський – ботанік і мікробіолог, І. М. Сеченов – фізіолог та О. О. Ковалевський – ембріолог, порівняльний анатом та гістолог. Багато уваги приділялось вивченню рослинного і тваринного світу регіону і Чорного моря та його лиманів, чому сприяло заснування при університеті таких підрозділів, як зоологічний музей (1865) та ботанічний сад (1867), створення і зберігання колекційних зборів гербарію (1865).
 
Після Жовтневої революції (1917) Імператорський Новоросійський університет потерпів декілька реорганізацій. У 1920 році на його базі було створено Медичний, Фізико-математичний та Гуманітарно-суспільний інститути. Два останні досить скоро ввійшли до складу Інституту народної освіти (ІНО), а з 1930 року – Інституту професійної освіти (ІПО).
 
Біологічні дисципліни в цих установах викладали на окремих кафедрах; тільки з 1 вересня 1933 року, після організації Одеського державного університету, до складу якого входив власне біологічний факультет, їх викладання піднялося на відповідний освітній рівень. До першого складу біологічного факультету увійшли кафедри: зоології на чолі з завідувачем професором Д. К. Третьяковим (він же був першим деканом біологічного факультету), гідробіології (завідувач – професор Н.  А. Загоровський), фізіології (завідувач – професор О. І. Синельніков), фізіології та анатомії рослин (завідувач – професор Ф. М. Породко), систематики та морфології рослин (завідувач – професор Г. І. Потапенко), генетики і дарвінізму (завідувач – професор Г. А. Машталлер), мікробіології (завідувач – професор Л. І. Рубенчик), а також зоологічний, зоотомічний і анатомічний музеї і ботанічний сад. В подальший розвиток наукових досліджень, процесів навчання студентства та методики викладання біологічних дисциплін зробили великий внесок багато відданих своїй справі вчених і педагогів, серед яких академік В. В. Заленський, професори Я. М. Лебединський, П. М. Бучинський, Б. Ф. Вериго, В. М. Репяхов, В. В. Половцов, Б. Б. Гриневецький, Є. І. Синельников, Л. І. Рубенчик, академіки Академії наук Української РСР Д. К. Третьяков, В. І. Липський та ін.
 
Після початку Великої Вітчизняної війни (1941) значна частина студентів і викладачів пішли добровольцями на захист своєї Батьківщини. Багато хто героїчно загинули, серед них декан факультету, доцент Г. І. Конопльов, завідувач кафедри гідробіології доцент О. К. Макаров, заступник декана доцент З. І. Дитчук.
 
У липні 1941 року біологічний факультет у складі університету був евакуйований у місто Майкоп Адигейської автономної області. В період перебування у Майкопі відбулося два випуски студентів. З кінця 1942 року університет евакуювали у місто Байрам-Алі Туркменської РСР. Тут проводилися заняття і польові практики студентів до повернення університету в звільнену в квітні 1944 року Одесу. 
 
В окупованій Одесі румунськими властями в приміщеннях колишнього університету у 1941 році був відкритий Одеський університет, заняття в якому проводили співробітники університету, які не встигли евакуюватися, для таких же студентів, які вчилися в університеті до війни, і яким влада Трансністрії запропонувала продовжити навчання. У березні 1944 року відбувся останній випуск цієї навчальної установи з видачею дипломів про закінчення університету. Після звільнення Одеси радянськими військами ці студенти закінчували навчання в Одеському державному університеті, що повернувся з евакуації і розпочав роботу з 1 вересня 1944 року. Таким чином, вони отримали нові дипломи вже радянського зразка. 
 
В результаті військових дій в Одесі було зруйновано багато будинків, в тому числі і деякі корпуси університету. Після повернення в Одесу у 1944 році біологічний факультет 10 років займав колишні приміщення, а в 1955 році його разом з зоологічним музеєм перевели на територію, відведену для університетського містечка, в будинок, побудований після війни, за адресою: Шампанський провулок, 2., де він знаходиться понині. 
 
Серед видатних викладачів тих часів слід згадати ректорів: професорів: член-кореспондента Академії наук Української РСР М. П. Савчука, П. Л. Іванченко, С. І. Лебедева, дійсного члена Української сільськогосподарської академії; деканів факультету: професорів Ф. М. Породко, А. І. Воробйова, І. І. Погребняка, В. Г. Ткаченко, В. С. Чепурнова, Ф. С. Замбриборща, В. Д. Тараненко, доцента В  Т. Коваля; завідувачів кафедр факультету: професорів О. Р. Пренделя, С. А. Нікітіна, член-кор. Академії наук Казахської РСР Д. Л. Шаміса, заслуженого діяча науки Української РСР І. І. Пузанова, К. О. Віноградова, Р. Й. Файтельберга, Ю. К. Медведева, В. В. Сукнева, С. М. Мінервіна, член-кореспондента Академії наук Української РСР В. П. Тульчинську, Г. А. Боровікова, М. О. Гуслякова, лауреата премії ім. академіка Палладіна А. Я. Розанова та інших.
Період 90-х років минулого століття був складним для університету. Труднощі, в яких опинилася молода незалежна країна, відбилися й на житті та функціонуванні факультету. Незважаючи на це, доктору біологічних наук, професору В. Д. Тараненко, який був деканом біологічного факультету у 1986-1999 роках, вдалося зберегти науково-педагогічний колектив та надбання попередніх поколінь науковців та викладачів.
 
У 2000-2006 роках факультет очолював доктор біологічних наук, професор В. М. Тоцький. За цей час відбулось підвищення активності науково-дослідної роботи на кафедрах, були прийняті ефективні заходи щодо підвищення кількості студентів на факультеті, як державного замовлення, так і студентів-контрактників.
 
З 2006 року деканом факультету є кандидат біологічних наук, доцент В. В. Заморов. На сучасному етапі у складі біологічного факультету функціонують вісім кафедр: біохімії; ботаніки; генетики та молекулярної біології; гідробіології та загальної екології; зоології; мікробіології, вірусології та біотехнології; фізіології людини та тварин; основ медичних знань та безпеки життєдіяльності. До складу факультету також входять гідробіологічна станція, база-стоянки маломірних суден, віварій, навчальна лабораторія фізико-хімічних досліджень в біології, навчальна лабораторія інформаційних технологій і технічних засобів навчання, навчальна ізотопна лабораторія, навчальна лабораторія експериментальної ботаніки, зоологічний музей, які є навчальними, експериментальними базами і допоміжними підрозділами.
 
Наукова діяльність на факультеті ведеться викладачами та аспірантами кафедр. Традиційними є комплексні дослідження біологічної різноманітності південного заходу України та інші екологічні дослідження. Разом з співробітниками кафедр факультету в проведенні наукових досліджень активну участь приймають зоологічний музей (завідувач – доктор біологічних наук В. О. Лобкoв), ботанічний сад (директор – доктор біологічних наук О. М. Слюсаренко) і гідробіологічна станція (завідувач – кандидат біологічних наук О. О. Ковтун). На факультеті зберігається колекція морських та практично-корисних для екологічної біотехнології штамів мікроорганізмів та гербарій, які мають паспорти об’єктів, що становлять Національне надбання України. Діють договори про співдружність з Інститутом мікробіології та вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України, Селекційно-генетичним інститутом – Національним центром насіннєзнавства і сортовивчення НААН України, Українським науково-дослідним інститутом реабілітації і курортології МОЗ України, Науково-дослідним інститутом екологічної медицини, Басейновою санітарно-епідеміологічною станцією водного транспорту України, Одеським центром Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії Міністерства аграрної політики та продовольства України, Інститутом морської біології НАН України. Створено філії кафедр в науково-інженерному центрі «Водообробка» Фізико-хімічному інституту НАН України та в централізованій імуно-вірусологічній лабораторії з діагностики СНІДу Одеської обласної санітарно-епідеміологічної станції, а також у Національному науковому центрі «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова» НААН України.
 
На біологічному факультеті з  2008 року відкрито Спеціалізовану вчену раду по захисту докторських дисертацій № Д.41.051.06 за спеціальностями: 03.00.04 – Біохімія; 03.00.16 – Екологія; 03.00.20 – Біотехнологія. З 2015 року функціонує Спеціалізована вчена рада К.41.051.06 із захисту кандидатських дисертацій за спеціальностями 03.00.04 – Біохімія, 03.00.20 – Біотехнологія.

На факультеті видаються такі наукові видання:

Журнал «Вісник Одеського національного університету. Біологія», який входить до Переліку фахових видань України і і є реферованим та індексованим у таких базах України і Світу: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, «Україніка наукова», Інституційний депозитарій Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Ulrich's Periodicals Directory (США), Index Copernicus (Польша), а також засобами Google Академія, WorldCat, ResearchBib. (http://visbio.onu.edu.ua/)
Журнал «Мікробіологія і біотехнологія», який індексується у міжнародній наукометричній базі Index Copernicus (Польша) та  індексується GoogleАкадемія. (http://mbt.onu.edu.ua)
 
У 2003 році створено Мечниківське наукове товариство студентів, аспірантів та молодих вчених біологічного факультету, діяльність якої згодом охватила весь університет. Засновниками цього товариства були студенти (нині доценти) біологічного факультету Ю. С. Назарчук та В. В. Немерцалов. Товариство біологічного факультету видає збірник наукових праць, з яким можна ознайомитися на сайті Наукової бібліотеки університету.
 
Студенти факультету беруть активну участь у різних етапах Всеукраїнської студентської олімпіади, а також успішно виступають на Всеукраїнському конкурсу студентських наукових робіт з біології. За останні роки вісім студентів факультету були стипендіатами Президента України, три студенти – стипендіатами Верховної ради України, три студенти – стипендіатами Кабінету Міністрів. Іменними стипендіями не раз були відмічені також аспіранти та молоді вчені факультету. Діяльність молодих вчених відмічена преміями Верховної Ради України та НАН України для молодих вчених вищих навчальних закладів.
 
Студенти біологічного факультету приймають активну участь у культурному та спортивному житті факультету і університету. Команди та колективи біологічного факультету є неодноразовими переможцями та призерами університетських змагань та конкурсів. Студенти факультету у складі збірних університету здобували перемоги на міських, обласних і всеукраїнських змаганнях між вищими навчальними закладами.
Кафедри біологічного факультету регулярно проводять різнопланові  наукові заходи, присвячені широкому колу проблем різної тематики.
 
За останні десятиріччя були проведені такі заходи:
 
З’їзди наукових товариств:
 
  • Х з’їзд Товариства мікробіологів України (2004);
  • ХІІ з`їзд Українського ботанічного товариства (2006);
  • ХVІІІ з’їзд Українського фізіологічного товариства (2010);
  • Х Український біохімічний з’їзд (2010).
Наукові конференції:
 
  • Міжнародна конференція по куликам (1992);
  • Одеські обласні наукові конференції з морфології, фізіології, патології та клініці травлення (1993, 1997); 
  • Міжнародні наукові конференції «Читання пам’яті професора О. О. Браунера» (1997, 2000, 2003, 2007, 2013);
  • Міжнародна наукова конференція «Розвиток зоологічних досліджень в Одеському університеті. Академік Д. К. Третьяков і його наукова школа» (1999);
  • Міжнародна конференція «Екологія і біогеохімічна діяльність мікроорганізмів» (2001);
  • Міжнародні наукові конференції Азово-Чорноморського Орнітологічного Союзу (2000, 2002, 2007);
  • Міжнародна конференція до 100-річчя з дня народження академіка Р. О. Файтельберга з проблем травлення і всмоктування (2003);
  • VI Міжнародна конференція по бакланам (2003);
  • Конференція молодих вчених-ботаніків України «Актуальні питання ботаніки й екології» з участю молодих вчених з інших країн (2003);
  • Міжнародна конференція «Популяційний статус і управління популяційними міграціями птахів Центральної та Східної Європи» (2003);
  • Міжнародні конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Біорізноманіття. Екологія. Еволюція. Адаптація» (2003, 2005, 2007, 2009, 2011, 2013);
  • VIII конференція спеціалістів по гускам міжнародної організації Wetlands International (2004);
  • Міжнародна конференція «Сучасні досягнення зоологічної науки (присвячена 120 річчю І. І. Пузанова і 140-річчю кафедри зоології ОНУ)» (2005);
  • Міжнародна конференція «Мікробні біотехнології» (2006);
  • Міжнародна наукова конференція молодих вчених та студентів «Сучасні проблеми мікробіології та біотехнології» (2007);
  • Українсько-польська конференція "Сучасні проблеми мікробіології" (2009);
  • ІІ міжнародна конференція «Дрозофіла в експериментальній генетиці та біології» (2010);
  • IV міжнародна іхтіологічна науково-практична конференція «Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології» (2011);
  • II-ая Международная научно-практическая конференция “Современные ресурсосберегающие технологии. проблемы и перспективы” (Одеса, 2012);
  • Міжнародна конференція для молодих вчених “Actual problems of microbiology and biotechnology”  (2015 р.);
  • XI Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів», 2016.
  • Наукові наради: 
  • Наради Азово-Чорноморської орнітологічної робочої групи (1994, 1997, 2000, 2002, 2004);
  • Міжнародна нарада з водно-болотних угідь та їх ролі у охороні птахів (2000).
 
Симпозіуми:
 
Міжнародний симпозіум «Управління та охорона узбережжя північно-західного Причорномор’я» (1996).
 
Семінари:
 
  • Міжнародний семінар з біомедичної метаболоміки, діагностики та лікування туберкульозу в рамках проекту РП7 (2013);
  • Міжнародні школи-семінари «Утримання риб та морських ссавців в штучних умовах» (2012, 2013);
  • З 2006 року щорічно проводиться літня школа «Молекулярна мікробіологія і біотехнологія».

Наукова діяльність

Власний сайт біологічного факультету: biologywiki.onu.edu.ua

В Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова на біологічному факультеті протягом багатьох років проводяться фундаментальні і прикладні науково-дослідні роботи, у яких беруть участь викладачі, студенти та аспіранти.

Наукова діяльність біологічного факультетуНаукова діяльність біологічного факультетуНаукова діяльність біологічного факультету

Напрямки наукової роботи п'яти кафедр біологічного факультету різноманітні й охоплюють різні галузі біології, охорони здоров’я, мікробіології, вірусології, біотехнології, у тому числі:

  • біологічна різноманітність та систематика флори і фауни півдня України;
  • вивчення, охорона і раціональне використання природних ресурсів Південно-Західного Причорномор’я;
  • стан та мінливість морських екосистем;
  • механізми життєдіяльності;
  • морська біота і біогеохімічна діяльність;
  • гідробіологія, мікробіологія, іхтіологія, альгологія;
  • мікробіом гідробіонтів;
  • марикультура морських молюсків;
  • проблеми охорони здоров’я та екобезпеки;
  • морська мікробіологія і екологічна біотехнологія;
  • морські біологічні ресурси та їх генетичний потенціал;
  • біологічна різноманітність гідробіонтів, метагеноміка, біоінформатика;
  • біологічно активні сполуки морських гідро біонтів;
  • пошук продуцентів антибіотиків і імуномодуляторів;
  • екологічні біотехнології оздоровлення морського середовища;
  • мінливість морських мікробних біоценозів за умов антропогенного забруднення;
  • мікробне забруднення водних екосистем;
  • мікробне різноманіття та зберігання генофонду мікроорганізмів;
  • генетичні наслідки у мікроорганізмів під впливом хімічного та радіоактивного забруднення;
  • мікроекологія людини, імунологія, антимікробні препарати, імуномодулятори;
  • мікроорганізми рослин і грунту, сільськогосподарська біотехнологія;
  • резистентність мікроорганізмів до антибіотиків і токсикантів;
  • інтегрований моніторинг морського середовища.

На факультеті діють дві наукові школи, які відрізняються високим рівнем досліджень, підтримують спадкоємність в розвитку української біологічної науки:

  • «Морська мікробіологія і екологічна біотехнологія», науковий керівник - чл.-кор. НАНУ, доктор біолог. наук, професор Іваниця В.О.;
  • «Генетичний поліморфізм і механізми адаптації», науковий керівник - доктор біолог. наук, професор Чеботар С.В.

Наукові дослідження на факультеті ведуть 1 член-кореспондент НАНУ, 1 член-кореспондент НААНУ, 10 докторів наук, 51 кандидат наук, 20 молодих вчених, в т. ч. 15 аспірантів.

Наукові дослідження забезпечують:

  • гідробіологічна станція,
  • медико-біологічна клініка,
  • лабораторія фізико-хімічних методів досліджень,
  • зоологічний музей (обсяг колекцій – 56 тис. одиниць зберігання, з них 7,5 тис. в експозиції),
  • «Гербарій ОНУ» (50464 листи), має мають статус Національного надбання України
  • «Колекція морських мікроорганізмів» (біля 1000 штамів), має статус Національного надбання України.

Наукові досягнення біологічного факультету широко представлені в Україні та за її межами. Впродовж останніх 5 років співробітниками факультету видано 10 монографій, 599 статей (501 в Україні та 98 за її межами; 123 статті індексуються у наукометричних базах даних Scopus та Web of Science), 2 словники, 26 патентів, більше 500 тез Всеукраїнських та міжнародних наукових конференцій.

Наукова діяльність біологічного факультетуНаукова діяльність біологічного факультету

Результати проведених досліджень покладені в основу при написанні кандидатських дисертацій. З 2015 року на факультеті функціонує Спеціалізована вчена рада К.41.051.06 із захисту кандидатських дисертацій за спеціальностями 03.00.04 – Біохімія, 03.00.20 – Біотехнологія. 

Результати науково-дослідної роботи впроваджено у навчальний процес (акти впровадження): використовуються при розробці тематики курсових та дипломних робіт, при удосконаленні програм навчальних дисциплін, при підготовці навчально методичних матеріалів.

Наукові видання біологічного факультету:

Науковий журнал: Мікробіологія і біотехнологіяНауковий журнал: Вісник Одеського національного університету. Біологія

  • Науковий журнал «Вісник Одеського національного університету. Біологія», який входить до Переліку фахових видань України (категорія Б) і є реферованим та індексованим у таких базах України і Світу: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, «Україніка наукова», Інституційний депозитарій Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Ulrich's Periodicals Directory (США), Index Copernicus (Польша), а також засобами Google Академія, WorldCat, ResearchBib;
  • Науковий журнал «Мікробіологія і біотехнологія», який входить до Переліку фахових видань України (категорія Б) та індексується у міжнародній наукометричній базі Index Copernicus (Польша) та засобами Google Академія.

На біологічному факультеті функціонує Мечниковське товариство молодих вчених, однією з основних задач якого є залучення до наукової роботи студентів, за участю яких за останні п’ять років опубліковано 76 статей (в т. ч. 8 статей, що індексуються у наукометричних базах даних Scopus та Web of Science), 177 тез, одна студентка є співавтором патенту.

Наукова діяльність біологічного факультетуНаукова діяльність біологічного факультетуНаукова діяльність біологічного факультету

Публікації із згадуванням колекцій Гербарію ОНУ (MSUD)

  • 2021

    1. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Немерцалов В.В. ЗБОРИ Ф.К. БІБЕРШТЕЙНА В ІСТОРИЧНІЙ КОЛЕКЦІЇ Е.Е. ЛІНДЕМАННА ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА (MSUD) // Abstracts of I International Scientific and Practical Conference. Berlin, Germany 2021. Pp.135-138 Available at : DOI: 10.46299/ISG.2021.I.I URL: https://isg-konf.com.
    2. Васильєва Т. В., Бондаренко О. Ю., Коваленко С. Г., Немерцалов В. В. ЗБОРИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ РОСЛИН ГЕНРІХА МОРІЦА ВІЛЬКОМА В ІСТОРИЧНІЙ КОЛЕКЦІЇ Е. Е. ЛІНДЕМАННА ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА (MSUD)// Priority directions of science and technology development. Abstracts of the 5th International scientific and practical conference. SPC ―Sci-conf.com.ua‖. Kyiv, Ukraine. 2021. Pp. 122-128.
    3. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Немерцалов В.В., Бондаренко О.Ю. ВІЛЬГЕЛЬМ ФІЛІП ШИМПЕР ТА ЙОГО ГЕРБАРНІ ЗБОРИ В ІСТОРИЧНІЙ КОЛЕКЦІЇ Е.Е. ЛІНДЕМАННА ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І.І.МЕЧНИКОВА (MSUD) // Інтеграція освіти, науки та бізнесу в сучасному середовищі: зимові диспути: тези доп. II Міжнародної науково-практичної інтернетконференції, 4-5 лютого 2021 р. – Дніпро, Україна, 2021. – Т.1. – С. 236- 238.
    4. Svitlana Kovalenko, Olena Bondarenko, Tetiana Vassilyeva, Nataliia Ivanova Herbier de l’Université nationale I. I. Metchnikov d’Odessa: collections des botanistes français du XIX-ème siècle // Langues, Sciences et Pratiques: Livret des résumés du 4ème Colloque International Francophone en Ukraine (Lviv, le 8-9 avril 2021). – Lviv : Vydavnytstvo PAIS, 2021 [Мови, науки та приктика: тези доповідей IV Міжнародної франкомовної конференції в Україні (Львів, 8-9 квітня 2021 року).– Львів : Видавництво ПАІС, 2021.] . – Р. 80-82 (172 p).
    5. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Немерцалов В.В., Бондаренко О.Ю. ГЕРБАРНІ ЗБОРИ ФІЛІППА ЗАЛЬЦМАНА В ІСТОРИЧНІЙ КОЛЕКЦІЇ Е.Е. ЛІНДЕМАННА ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА (MSUD) // Сучасний рух науки: тези доп. XII міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 1-2 квітня 2021 р. – Дніпро, Україна, 2021. – Т.1. – 493 с. (Modern Movement of Science: abstracts of the 12th International Scientific and Practical Internet Conference, April 1-2, 2021. – Dnipro, Ukraine, 2021. – P.1. – 493 p.) С. 320-322.
    6. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Петро Степанович Шестеріков – дослідник, бібліотекар, гербарист //VIІ Міжнародна заочна науково-практична конференція "Актуальні питання біологічної науки": Збірник статей – Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2021. – С. 190-193 (228 с.)
    7. Васильєва Т. В., Коваленко C. Г., Немерцалов В. В. ЗБОРИ ПРОФЕСОРІВ НОВОРОСІЙСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Я. ВАЛЬЦА ТА Л. РІШАВІ У ГЕРБАРІЇ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА (MSUD) // Priority directions of scientific and practical conference. SPC “Sci-conf.com.ua”. Kyiv, Ukraine. 2021. Pp. 67-73. URL:https://sci-conf.com.ua/viii-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiyapriority-directions-of-science-and-technology-development-18-20-aprelya-2021-godakiev-ukraina-arhiv/.
    8. Васильєва Т. В., Коваленко C. Г., Немерцалов В. В. ЗБОРИ ВИПУСКНИКА НОВОРОСІЙСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ М. К. СРЕДИНСЬКОГО У ГЕРБАРІЇ Е. ЛІНДЕМАННА (MSUD) // Priority directions of science and technology development. Proceedings of the 9th International scientific and practical conference. SPC “Sci-conf.com.ua”. Kyiv, Ukraine. 2021. Pp. 51-57. URL:https://sci-conf.com.ua/ix-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiyapriority-directions-of-science-and-technology-development-16-18-maya-2021-godakiev-ukraina-arhiv/.
    9. Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г. ПРО ПЕРСПЕКТИВИ РОБОТИ З ІСТОРИЧНОЮ КОЛЕКЦІЄЮ ВИЩИХ ЖІНОЧИХ КУРСІВ ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ (MSUD) // Біологічні дослідження – 2021: Збірник наукових праць. – Житомир, ПП "Євро-Волинь": 2021. – С. 310-312 (446 с.)
    10. Васильєва Т. В., Немерцалов В. В., Коваленко C. Г., Бондаренко О. Ю. ЗБОРИ І. Я. АКІНФІЄВА В ІСТОРИЧНІЙ КОЛЕКЦІЇ Е. ЛІНДЕМАННА ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА (MSUD) // Priority directions of science and technology development. Proceedings of the 11th International scientific and practical conference. SPC “Sci-conf.com.ua”. Kyiv, Ukraine. 2021. Pp. 68-75. URL: https://sci-conf.com.ua/xi-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiya-priority-directions-of-science-and-technology-development-11-13-iyulya-2021-goda-kiev-ukraina-arhiv/
    11. Васильева Т.В., Коваленко С.Г., Немерцалов В.В. СБОРЫ КОНЦА XIX В. ИЗ КИШИНЕВА В ИСТОРИЧЕСКОЙ КОЛЛЕКЦИИ Э.Э. ЛИНДЕМАННА ГЕРБАРИЯ ОДЕССКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТА ИМЕНИ И.И. МЕЧНИКОВА (MSUD)// Scientific Collection «InterConf», (68): with the Proceedings of the 3rd International Scientific and Practical Conference «Experimental and Theoretical Research in Modern Science» (July 26-28, 2021). Kishinev, Moldova: Giperion Editura, 2021. (244 p.) Рр. 136-143.
    12. Васильєва Т. В., Немерцалов В. В., Коваленко C. Г., Бондаренко О. Ю. ЗБОРИ В. М. ЧЕРНЯЄВА В ІСТОРИЧНИХ КОЛЕКЦІЯХ ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА (MSUD) // Topical issues of modern science, society and education. Proceedings of the 1st International scientific and practical conference. SPC ―Sci-conf.com.ua‖. Kharkiv, Ukraine. 2021. Pp. 94-99. URL: https://sci-conf.com.ua/i-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiyatopical-issues-of-modern-science-society-and-education-8-10-avgusta-2021-godaharkov-ukraina-arhiv/.
    13. Васильєва Т. В., Немерцалов В. В., Коваленко C. Г., Бондаренко О. Ю. ГЕРБАРНІ ЗБОРИ Л.В.РЕЙНГАРДА В ІСТОРИЧНИХ КОЛЕКЦІЯХ ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА (MSUD) // Topical issues of modern science, society and education. Proceedings of the 3rd International scientific and practical conference. SPC ―Sci-conf.com.ua‖. Kharkiv, Ukraine. 2021. Pp. 73-77. URL: https://sci-conf.com.ua/iii-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiyatopical-issues-of-modern-science-society-and-education-3-5-oktyabrya-2021-godaharkov-ukraina-arhiv/.
    14. Васильєва Т. В., Немерцалов В. В., Коваленко C. Г. ЗБОРИ ФРІДРІХА РУДОЛЬФА ГОГЕНАКЕРА В ІСТОРИЧНОМУ ГЕРБАРІЇ ОНУ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА (MSUD) // Topical issues of modern science, society and education. Proceedings of the 5th International scientific and practical conference. SPC ―Sci-conf.com.ua‖. Kharkiv, Ukraine. 2021. Pp. 115-121. URL: https://sci-conf.com.ua/v-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiya-topical-issues-of-modern-science-society-and-education-28-30-noyabrya-2021-goda-harkov-ukraina-arhiv/.
    15. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Немерцалов В.В., Бондаренко О.Ю. ВИДИ З АВСТРАЛІЇ В ІСТОРИЧНІЙ КОЛЕКЦІЇ Е.Е. ЛІНДЕМАННА ГЕРБАРІЮ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І.І.МЕЧНИКОВА (MSUD) // Розвиток освіти, науки та бізнесу: результати 2021: тези доп. Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 6-7 грудня 2021 р. – Дніпро, Україна, 2021. – С. 65-67 (168 с.) (Development of Education, Science and Business: Results 2021: abstracts of the International Scientific and Practical Internet Conference, December 6-7, 2021. – Dnipro, Ukraine, 2021. –P.65-67 (168 p.) URL: http://www.wayscience.com/wp-content/uploads/2021/12/Materials-of-conference-6-7.12.2021.pdf
    16. Васильєва Т. В., Немерцалов В. В., Коваленко C. Г. ЗБОРИ Г. Я. БЛІЗНІНА В ІСТОРИЧНІЙ КОЛЕКЦІЇ Е.Е. ЛІНДЕМАННА ГЕРБАРІЮ ОНУ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА (MSUD) // Topical issues of modern science, society and education. Proceedings of the 6th International scientific and practical conference. SPC ―Sci-conf.com.ua‖. Kharkiv, Ukraine. 2021. Pp. 71-76. URL: https://sci-conf.com.ua/vi-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiyatopical-issues-of-modern-science-society-and-education-26-28-dekabrya-2021-godaharkov-ukraina-arhiv/
  • 2020

    1. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Збори Карла Ледебура з гербарію Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (MSUD) (до 155 річчя ОНУ імені І.І. Мечникова) // Біологічні дослідження – 2020: Збірник наукових праць. – Житомир: 2020. – С. 370-373 (493 с).
    2. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Немерцалов В.В. Рослини з гербарію Е.Е. Ліндеманна (MSUD), названі на честь французьких дослідників // « XII Міжнародна науково - практична конференція “Advancing in research and education”, 07 – 10 грудня 2020 р., Ля-Рошель, Франція (The XII th International scientific and practical conference «Advancing in research and education» December 07 - 10, 2020. La Rochelle, France. (601 p.). С. 53-57.
    3. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Збори слухачок Одеських Вищих Жіночих Педагогічних Курсів в історичному Гербарії ОНУ (MSUD) (до 155-річчя Одеського національного університету імені І.І. Мечникова) //VІ Міжнародна заочна науково-практична конференція "Актуальні питання біологічної науки": Збірник статей – Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2020. С. 179- 182 (198 с.).
    4. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Короткий нарис історії та традицій позалекційної роботи з студентами на біологічному факультеті (до 155-річчя Одеського національного університету імені І.І. Мечникова) // Сучасний рух науки: тези доп. X міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 2-3 квітня 2020 р. – Дніпро, 2020. – Т.1. – С. 568-572 (811 с.).
    5. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Професорки – ботаніки, які є випускницями Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (до 155-річчя ОНУ)// Освіта і наука у мінливому світі: проблеми та перспективи розвитку. Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. 27-28 березня 2020 р., м. Дніпро. Частина І. / Наук. ред. О.Ю. Висоцький. – Дніпро: СПД «Охотнік», 2020. С. 271-273 (354 с.).
    6. Немерцалов В.В., Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю. Збори І. Ешшольца та Л. Шамісо в історичній колекції Е.Е. Ліндеманна гербарію Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (MSUD) // Розвиток освіти, науки та бізнесу: результати 2020: тези доп. міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 3-4 грудня 2020 р. – Україна, Дніпро, 2020. – Т.2. – 596 с. (Development of Education, Science and Business: Results 2020: abstracts of the International Scientific and Practical Internet Conference, December 3-4, 2020. – Ukraine, Dnipro, 2020. – P.2. – 596 p.). С. 141-144.
    7. Vasylyeva T. V., Kovalenko S. G., Bondarenko O.YU., Nemertsalov V. V. Collections of investigators of XIX century’ Hungarian flora in E.E. Lindemann’ herbarium (MSUD)» // Вісник ОНУ. Біологія. – 2020. – Т. 25, вип. 1(46).- С. 145-155.
  • 2019

    1. Васильєва Т.В., Немерцалов В.В., Коваленко С.Г. Конспект флори Одеси.- Одеса: Освіта України, 2019. – 396 с.
    2. Немерцалов В.В., Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю. Історичні аспекти та основні тенденції використання деревно-чагарникових рослин в озелененні м. Одеси // Сучасний стан і перспективи розвитку ландшафтної архітектури, садово- паркового господарства, урбоекології та фітомеліорації : Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 4-5 квітня 2019 р.). – Львів, НЛТУ України, 2019. – С. 160-163 (334 с.).
    3. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Роль вчених Новоросійського університету у роботі із студентами //Біологічні дослідження – 2019. Збірник наукових праць.- Житомир: Полісся, 2019.- С. 299-302.
    4. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Фердинанд Каро та його збори у Гербарії ОНУ (MSUD) // V Міжнародна заочна науково-практична конференція "Актуальні питання біологічної науки": Збірник статей – Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2019. – С. 228-232 (264 с.).
    5. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Академік Української національною академії наук А.М. Криштофович – випускник Новоросійського (зараз Одеського національного імені І.І. Мечникова) університету // Вісник ОНУ. Біологія. – 2019. – Т. 24, вип. 1(44).- С. 119-128. doi 10.18524/2077-1746.2019.1(44).167881.
    6. Васильєва Т.В., Немерцалов В.В., Коваленко С.Г. Екологічні особливості та динаміка родини Айстрових у флорі міста Одеси за 100 років// Екологічні науки.- 2019, № 3(26). – С. 99-104
    7. Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г. Збори адвентивних рослин в історичних колекціях гербарію Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (MSUD) //Синантропізація рослинного покриву України: ІІІ Всеукраїнська наукова конференція, 26-27 вересня 2019 р., м. Київ. Збірник наукових статей.- Київ: Наш формат, 2019.- C.24-28.
    8. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Немерцалов В.В. Археофіти міста Одеси //Синантропізація рослинного покриву України: ІІІ Всеукраїнська наукова конференція, 26-27 вересня 2019 р., м. Київ. Збірник наукових статей.- Київ: Наш формат, 2019.- C.29-32.
    9. Svitlana Kovalenko, Olena Bondarenko, Tetiana Vassilyeva, Nataliia Ivanova Herbier de l’Université Nationale I.I.Metchnikov d’Odessa: collection de Michel Gandoger // Третя міжнародна франкофонна конференція в Україні «Мови, науки та Практики» 3-4 жовтня 2019 р. Матеріали конференції (французькою мовою). – Одеса, 2019. - Р. 116-118.
    10. Немерцалов В. В., Васильєва Т. В., Бондаренко О. Ю. Гербарій ОНУ (MSUD) як джерело компетентісної підготовки бакалаврів – біологів //Збірник матеріалів всеукраїнської науково-методичноїІнтернет-конференції «Проблеми і перспективи розвитку природничих наук у контексті модернізації середньої та вищої школи» / За ред. В. В. Заморова, С. П. Гвоздій, М. В. Ткаченко. – Одеса: Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2019. –С. 18-22.(220 с).
    11. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Альгологічні дослідження в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова / Тернопільські біологічні читання – Ternopil Bioscience – 2019. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю від дня народження д.б.н., проф. Явоненка О.Ф. та 75-річчю від дня народження д.б.н., проф. Яковенка Б.В. Тернопіль: Вектор, 2019.С. 84-87. (324 с)
    12. Коваленко С. Г., Васильєва Т. В., Бондаренко О. Ю., Немерцалов В. В. The specimens of famous botanist Michel Gandoger in MSUD Herbarium (to the celebration of the year of France in Ukraine) (КОЛЕКЦІЯ ВІДОМОГО БОТАНІКА МІШЕЛЯ ГАНДОЖЕ У ГЕРБАРІЇ MSUD) / Вісник ОНУ. Біологія. 2019. Т. 24, вип. 2(45). С. 139-149. doi 10.18524/2077-1746.2019.2(45).185650.
  • Раніше

    1. Бондаренко Е.Ю. Представленность инвазионных видов в гербарии Одесского национального университета им. И.И. Мечникова //«Теорія і практика сучасного природознавства»: Мат. ІІІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю утворення Херсонського державного університету.- Херсон, 2007.- С. 27.
    2. Бондаренко Е.Ю. Флора низовий междуречья Днестр-Тилигул на рубеже ХІХ-ХХ веков // Материалы 1(1Х) Международной конференции молодых ботаников в Санкт-Петербурге (21-26 мая 2006).- СПб: ГЭТУ, 2006. - С. 46.
    3. Бондаренко Е.Ю., Васильева Т.В. Инвазионные виды растений в низовьях междуречья Днестр-Тилигул // Молодые исследователи – ботанической науке 2006. Междунар. научно-практическая конференция (21-22 сентября 2006, Гомель). - Гомель: ГГУ им. Ф. Скорины, 2006.- С. 104-107
    4. Бондаренко О.Ю. Аналіз інвазійних видів межиріччя Дністер-Тилігул у межах Одеського геоботанічного округу // Вісник аграрної науки Південного регіону. - 2006. - вип. 7. - Одеса: СМИЛ, 2006.- С. 182-186.
    5. Бондаренко О.Ю. Аналіз флори пониззя межиріччя Дністер-Тилігул // Мат. XII з’їзду Українського ботанічного товариства (Одеса, 15-18 травня 2006 р.).- Одеса, 2006.- С.22
    6. Бондаренко О.Ю. Представленість видів Одеського геоботанічного округу в зборах гербарію ОНУ ім. І.І. Мечникова // Наук. Вісн. Черн. ун-ту, 2005. - Вип. 260. Біологія. - С. 3-5.
    7. Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В. Синантропна флора пониззя межиріччя Дністер-Тилігул у зборах ХІХ-ХХ ст. // Синантропізація рослинного покриву України: тез. наук. доп. (Переяславль-Хмельницький, 27-28 квітня 2006).-Київ-Переяславль – Хмельницький, 2006.- С. 26-29
    8. Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Коваленко С.Г. Гербарії як складова частина наукової і виховної роботи. Про перспективи досліджень гербарних фондів Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова // Известия Музейного Фонда им. А.А. Браунера. – 2007.- Т. IV. № 2-3.- С.70-72.
    9. Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г., Васильєва Т.В. Історичний аналіз флори пасовищ Центрального Придністров’я. за даними гербарію П.Є. Кулика // Причерноморский экологический бюллетень.- 2007.- № 4 (26).- С. 149-153.
    10. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю. Скарби гербарію Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Травник XVIII сторіччя // Вісник ОНУ. - 2005.- Т. 10, вип. 5.- С. 191-198
    11. Коваленко С.Г., Васильева Т.В., Бондаренко Е.Ю., Бальчева Г.А. Гербарий Одесского национального университета (MSUD) // Мат. конференции по морфологии и систематике растений, посвященной 300-летию со дня рождения Карла Линнея (Москва, 16-19 мая 2007 года).- М.: Т-во научных изданий КМК, 2007.- С. 256-257.
    12. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В. Ботанічні дослідження у Новоросійському (Одеському університеті) // Мат. XII з’їзду Українського ботанічного товариства (Одеса, 15-18 травня 2006 р.).- Одеса, 2006.- С. 16-17.
    13. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бальчева Г.О. Гербарій Одеського національного університету. Колектори іменної колекції Е.Е.Ліндеманна //«Теорія і практика сучасного природознавства»: Мат. ІІІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю утворення Херсонського державного університету.- Херсон, 2007.- С.69/
    14. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Янкіна Н.А. Гербарії як складова частина наукової і виховної роботи. 1. Колектори гербарію Вищих Жіночих Педагогічних курсів // Фальцфейніфські читання: Збірник наукових праць.- Херсон, 2007.- С. 163-166.
    15. Назарчук Ю.С. Лишайники в гербарии Одесского национального университета им. И. И. Мечникова (MSUD): состояние и проблемы сохранения // Мат. конференции по морфологии и систематике растений, посвященной 300-летию со дня рождения Карла Линнея (Москва, 16-19 мая 2007 года). - М.: Т-во научных изданий КМК, 2007. - С. 262-263.
    16. Бондаренко О.Ю. Конспект флори пониззя межиріччя Дністер-Тилігул. – Фітосоціоцентр. 2009. – 332 с.
    17. Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Коваленко С.Г. Колектори колекції Й.К. Пачоського у гербарії Одеського національного університету // V Ботанічні читання пам’яті Й.К. Пачоського / Збірка тез доповідей міжнародної наукової конференції (Херсон, 28 вересня – 1 жовтня 2009 р.). – Херсон: Айлант, 2009. – С. 10.
    18. Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г., Васильєва Т.В. Гербарій ОНУ (MSUD). Поява інвазійних видів рослин в Одеському повіті та в місті Одесі // Вісник ОНУ.- 2009.- Т. 14, вип. 14.- С. 7-14.
    19. Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г., Васильєва Т.В. Рідкісні та зникаючі види Одещини у гербарних колекціях ОНУ імені І.І. Мечникова (MSUD) // Вісник Київського національного ун-ту ім. Т.Г. Шевченка. Серія «Інтродукція та збереження рослинного різноманіття». – 2009.-№ 22-24.- С. 97-98.
    20. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю. Про колекцію вищих жіночих педагогічних курсів. Гербарій ОНУ ім.. І.І. Мечникова (MSUD) // Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищий школі: Мат. міжнародної науково-практичної конференції (присвячена пам’яті видатних вчених-ботаніків, які працювали в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка: Р.В. Ганжі, І.М. Голубинського, Д.С. Івашина, С.О. Іллічевського, Ф.К. Курінного, П.Є. Сосіна). - Полтава: Друкарська майстерня, 2010.- С. 92-94.
    21. Коваленко С.Г., Васильева Т.В., Бондаренко Е.Ю. Растения сибирской флоры в Гербарии MSUD // Проблемы изучения растительного покрова Сибири: Мат. IV Международной научной конференции, посвящённой 125-летию Гербария им. П.Н. Крылова Томского государственного университета и 160-летию со дня рождения П.Н. Крылова (Томск, 1-3 ноября, 2010).- Томск: Изд-во Томского ун-та, 2010.- C. 22-24.
    22. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю. Гербарні зразки флори Волині у колекції Й.К. Пачоського // Два сторіччя дослідження рослинного покриву Карпат: Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-річчю від дня народження Антонія Маргітая.- Ужгород, Карпати. 2010. – С. 108-110.
    23. Коваленко С.Г. Гербарій Одеського національного університету імені І.І. Мечникова / Гербарії України. Index Herbariorum Ucrainicum / Редактор-укладач: к.б.н. Н.М. Шиян. – Київ, 2011. – С. 222-233
    24. Коваленко С.Г.. Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В. Гербарні колекції Одеси як основа вивчення біорізноманіття флори регіону // Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011-2020 роки: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Київ, 6-8 квітня 2011).- К.: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного, 2011- С.73-75.
    25. Коваленко С.Г.. Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю. Роль П.С. Шестерикова у вивченні флори півдня України// Матеріали ХІІІ з’їзду УБТ (Львів, 19-23 вересня 2011 р.).- Львів, 2011.- С. 52.
    26. Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г., Васильєва Т.В. Карантинні бур’яни півдня України у ХІХ-ХХ ст. //Аграрний вісник Причорномор’я. Збірник наукових праць. А 25 Сільськогосподарські та біологічні науки.-2012. Вип. 61. – С. 30-35.
    27. Немерцалов В. В. Рослини-символи Старого та Нового Світу у бібліографічних джерелах / В. В. Немерцалов, О. С. Мурашко // Вісник Одес. нац. ун-ту. Сер. : Бібліографознавство, бібліотекознавство, книгознавство. - 2012. - Т. 17, вип. 1 (7). - С. 105-138.
    28. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В., Васильєва Т.В. Поширення деяких видів рідкісних та зникаючих рослин Північно-Західного Причорномор’я у ХХ та ХХІ сторіччях (за матеріалами колекцій MSUD) // Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин. Матеріали Міжнародної наукової конференції (9-12 жовтня 2012 р. м. Умань, Черкаська обл.).- Київ: ПАЛИВОДА А.В., 2012.- С. 113- 117.
    29. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю. Ексикати колекції Й.К. Пачоського гербарію Одеського національного університету імені І.І.Мечникова (MSUD) //Чорноморський ботанічний журнал.- 2013. -Т.9, № 3. - С. 6-14.
    30. Немерцалов В.В., Коваленко С.Г. Використання матеріалів колекцій гербарію ОНУ (MSUD) при підготовці бакалаврів біологів // Матеріали IV Міжнародної наукової конференції «Сучасна біологія рослин», присвяченої 260-річчю виходу праці К. Ліннея «Species plantarum», 115-річчю відкриття подвійного запліднення С.Г. Навашиним и 60-річчю створення моделі структури ДНК Д. Уотсоном і Ф. Криком (Україна, Луганськ, 03-07 червня 2013 р.) // Ред. І.Д. Соколов. – Луганськ: Елтон-2, 2013. – (105 с.) С. 60-62/
    31. Скарби гербарію ОНУ (MSUD). Гербарна колекція Й.К. Пачоського / Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В.- Одеса: Освіта України, 2013. - 331 с.
    32. Скарби гербарію ОНУ (MSUD). Гербарна колекція П.С. Шестерикова // Коваленко С.Г., Немерцалов В.В., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В. – Одеса: Освіта України, 2014. - 196 с.
    33. Скарби гербарію ОНУ (MSUD). Гербарна колекція Г. Й. Потапенко // Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В., Герасимюк Н.В., Васильєва Т.В. – Одеса: Освіта України, 2014. - 112 с.
    34. Шиян Н.М., Бондаренко О.Ю., Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Автентичні зразки судинних рослин гербарію Й. К. Пачоського (MSUD) // VІ Ботанічні читання пам’яті Й.К. Пачоського. Збірка тез доповідей міжнародної наукової конференції, (Херсон, 19.05.2014 – 22.05.2014) /відповідальний редактор М.Ф. Бойко. – Херсон: Айлант, 2014. – С. 48 - 49.
    35. Коваленко С. Г., Бондаренко О. Ю., Васильєва Т. В., Немерцалов В. В. Роль В.І. Липського в розвитку ботанічних досліджень в Одесі // Інтродукція, збереження та моніторинг рослинного різноманіття. Матеріали Міжнародної наукової конференції до 175-річчя Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка (20 – 24 травня 2014 р., Київ, Україна). – Київ: ПАЛИВОДА А. В., 2014. – С. 259.
    36. Коваленко С. Г., Бондаренко О. Ю., Немерцалов В. В., Васильєва Т. В. Рідкісні та зникаючі види рослин в гербарній колекції П.С. Шестерикова (MSUD) // Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин / Матеріали III Міжнародної наукової конференції (4-7 червня 2014 р., м. Львів). – Львів, 2014. – С.119-122.
    37. Коваленко С. Г., Бондаренко Е. Ю., Васильева Т. В., Немерцалов В. В. Сборы учёных Новороссийского университета в гербарии Э. Э. Линдеманна (MSUD) //Ботанические коллекции – национальное достояние России : сб. науч. ст. Всерос. (с междунар. участием) науч. конф., посвящ. 120-летию Гербария имени И. И. Спрыгина и 100-летию Русского ботанического общества (г. Пенза, 17–19 февраля 2015 г.) / под ред. д-ра биол. наук, проф. Л. А. Новиковой. – Пенза : Изд-во ПГУ, 2015. – C. 65-67.
    38. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Збори Людвига Вагнера та інших угорських натуралістів XIX століття у гербарії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (MSUD) // Міжнародна наукова конференція «Внесок натуралістів-аматорів у вивчення біологічного різноманіття», присвячена 200-річчю від дня народження Людвіга Вагнера (м. Берегово, 14-16 травня, 2015 року). - С. 374-379.
    39. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Збори видатних ботаніків у гербарній колекції Е.Е. Ліндеманна (MSUD) // Вісник ОНУ. Біологія.- 2015.- С. 205-215.
    40. Коваленко С.Г., Васильева Т.В., Бондаренко Е.Ю., Немерцалов В.В. Растения засоленных местообитаний Прикаспийской низменности в сборах Г.И. Потапенко (Гербарий Одесского национального университета имени И.И. Мечникова (MSUD) // Вестник КазНУ. Серия экологическая. - 2015. - № 1-2 (43). - С. 460-465.
    41. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В., Бондаренко О.Ю. Студентські колекції Гербарію Одеського університету (MSUD). 1. Д.І. Сосновський // І Міжнародна заочна науково-практична конференція «Актуальні питання біологічної науки» (25 березня 2015 р. Ніжин).- Ніжин, 2015. - С.199-203.
    42. Коваленко С.Г., Васильева Т.В., Немерцалов В.В., Бондаренко Е.Ю. В.И. Липский и его роль в создании гербарной коллекции Ботанического сада ОНУ // Роль ботанических садов в сохранении и мониторинге биоразнообразия (Ростов-на-Дону, 27-30 мая 2015 г.). - Ростов-на-Дону, 2015. - С. 56-59.
    43. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Флора узбережжя Куяльницького лиману (за матеріалами гербарних зборів Г.Й. Потапенка // VIй відкритий з’їзд фітобіологів Причорномор’я. - Херсон, 2015. - С. 59-60.
    44. Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Види рослин з родини Orchidaceae з Червоної книги України у гербарії Е.Е. Ліндеманна (MSUD) // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень : матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції (24-25 квітня 2015 р., смт Путила) / відп. ред. І. В. Скільський ; М-во екології та природн. ресурсів України, Нац. природн. парк «Черемоський» та ін. – Чернівці : Друк Арт, 2015. – С. 283-286.
    45. Немерцалов В. В., Коваленко С. Г., Васильева Т. В., Бондаренко Е. Ю. Сборы основателей РБО в гербарии MSUD //История ботаники в России. Сборник статей участников Международной научной конференции.- Тольятти, 2015. - Т.1. - С. 145-148.
    46. Скарби гербарію ОНУ (MSUD). Гербарна колекція Й.К. Пачоського. Частина ІІ // Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. – Одеса: Освіта України, 2016. - 80 с.
    47. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко Е.Ю., Немерцалов В.В Студентські колекції Гербарію Одеського університету (MSUD). 2. Збори студенток ОВЖПК // ІІ Міжнародна заочна науково-практична конференція «Актуальні питання біологічної науки»: Зб. статей.- Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2016.- С. 193-196.
    48. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Ексікати флори північно-східної Європи в колекції MSUD // Матеріали XIV з’їзду Українського ботанічного товариства (м. Київ, 25–26 квітня 2017 р.), Київ, 2017. - С. 221.
    49. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В., Бондаренко О.Ю. Видатні педагоги – біологи Новоросійського університету. Валеріан Вікторович Половцов // ІІІ Міжнародна заочна науково-практична конференція «Актуальні питання біологічної науки». Збірник статей. – Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2017. – С. 144-147.
    50. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Вчені кафедри ботаніки у побудові і розвитку Ботанічного саду імені В.І. Липського Одеського національного університету імені І.І. Мечникова // Сучасні проблеми біології, екології та хімії: збірник матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 30-річчю біологічного факультету Запорізького національного університету (Запоріжжя, 26-28 квітня 2017 р.). – Запоріжжя: АА Тандем, 2017. – С. 313-315.
    51. Коваленко С. Г., Бондаренко О. Ю., Васильєва Т. В., Немерцалов В. В. Збори рослин, які охороняються на міжнародному рівні, в колекції Одеського університету (MSUD) // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень: матеріали Четвертої міжнар. наук.-практ. конф. (28‒29 квіт. 2017 р., смт Путила, Чернівецька обл., Україна) / наук. ред. І. В. Скільський, А. В. Юзик ; М-во екології та природ. ресурсів України, Нац. природ. парк «Черемоський» та ін. – Чернівці : Друк Арт, 2017. – С. 272-274.
    52. Немерцалов В.В., Коваленко С.Г., Васильева Т.В. История формирования и развития дендрофлоры Одессы (к 150-летию Ботанического сада имени В. И. Липского Одесского национального университета имени И. И. Мечникова) // Роль ботанических садов и дендрариев в сохранении, изучении и устойчивом использовании разнообразия растительного мира = Role of Botanical Gardens and Arboretums in conservation, investigation and sustainable using diversity of the plant world : материалы Международной научной конференции, посвященной 85-летию Центрального ботанического сада Национальной академии наук Беларуси (г. Минск, 6–8 июня 2017 г.). В 2 ч. Ч. 1 / Национальная академия наук Беларуси; Центральный ботанический сад ; редкол.: В. В. Титок [и др.]. — Минск : Медисонт, 2017. — С. 206 -211.
    53. Скарби гербарію ОНУ (MSUD). Гербарна колекція Е.Е. Ліндеманна. /С.Г. Коваленко, О.Ю. Бондаренко, Т.В. Васильєва, В.В. Немерцалов. - Одеса: «Освіта України», 2017. - 776 с.
    54. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В., Васильєва Т.В. Володимир Іполитович Липський – видатний ботанік, флорист, директор Одеського ботанічного саду // Генофонд колекцій ботанічних садів і дендропарків – запорука сталих фітоценозів в умовах кліматичних змін: Зб. ст. міжнар. наук. конф., присвяч. 150-річчю Ботанічного саду ім. акад. В.І. Липського ОНУ ім. І.І. Мечникова. – Одеса: ОНУ, 2017. - С. 249-253.
    55. Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В., Бондаренко О.Ю. Володимир Іполитович Липський. Учні та родина. // Генофонд колекцій ботанічних садів і дендропарків – запорука сталих фітоценозів в умовах кліматичних змін: Зб. ст. міжнар. наук. конф., присвяч. 150-річчю Ботанічного саду ім. акад. В.І. Липського ОНУ ім. І.І. Мечникова. – Одеса: ОНУ, 2017. - С. 253-256.
    56. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Колекція О.Д. Нордманна як одна з фундацій гербарію Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (MSUD) // Вісник ОНУ. Біологія. – 2017. – Т. 22, вип. 1(40). - С. 130-140.
    57. Коваленко С.Г., Немерцалов В.В., Васильєва Т.В., Бондаренко О.Ю. Збори Д.І. Сосновського з Тбілісі (Грузія) у гербарії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова // Укр. бот. журн., 2017, 74(5): 497– 502.
    58. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В., Васильєва Т. В. Скарби гербарію ОНУ імені І.І. Мечникова (MSUD). Ексикати з «Flora Rossica» // Вісник ОНУ. Біологія. – 2017. – Т. 23, вип. 2(41).- С. 97-114.
    59. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В., Васильєва Т.В Вищі жіночі курси в Одесі та їх роль у розвитку ботанічних знань // Освіта і наука в умовах глобальних трансформацій. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. 24-25 листопада 2017 р., м.Дніпро. Частина ІІ. / Наук. ред. О.Ю. Висоцький. – Дніпро: СПД «Охотнік», 2017. - C. 175-176.
    60. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Студентські колекції Гербарію Одеського університету (MSUD). 3. Збори В.Г. Ерделі // ІV Міжнародна заочна науково-практична конференція "Актуальні питання біологічної науки" (присвячена 100-річчю від дня народження академіка Петра Григоровича Богача): Збірник статей. – Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2018. – С. 127-130.
    61. Васильєва Т.В. А.О. Сапєгін. Дослідники фітобіоти та мікобіоти України //Укр. бот. журн., 2018, 75(3).- С. 301-302.
    62. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Шлях у науці А. О. Сапєгіна – видатного випускника Новоросійського (Одеського національного імені І.І. Мечникова) університету (до 100-річчя національної Академії наук України) // Вісник ОНУ. Сер.: Біологія. 2018. Т. 23, вип. 1(42). - С. 111-121. DOI 10.18524/2077-1746.2018.1(42).129128
    63. Васильєва Т., Бондаренко О., Коваленко С., Немерцалов В. Іменні історичні колекції Гербарію Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (MSUD) // Міжнародна наукова конференція «Гербарії та збереження фіторізноманіття», (3 – 5 жовтня 2018 року, Львів, Україна) // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2018. Випуск 78. С. 144–149.
    64. Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Рідкісні та зникаючі види флори України та суміжних східноєвропейських країн в історичній колекції ОВЖПК Гербарію MSUD // Міжнародна наукова конференція «Гербарії та збереження фіторізноманіття», (3 – 5 жовтня 2018 року, Львів, Україна) //Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2018. Випуск 78. С. 104–110.
    65. Svetlana G. Kovalenko, Olena Yu. Bondarenko & Tatyana V. Vasylyeva ALIEN PLANTS` COLLECTIONS FROM TERRITORY OF BESSARABIA IN HISTORICAL HERBARIUM OF OHWPC (MSUD) // XIІ International Conference “Synanthropization of Flora and Vegetation”. Book of Abstracts. – Uzhhorod: AUTDOR–SHARK Press, 2018.- Р. 40.
    66. Іванова Н.Г. Рукописний Гербарій XVIII століття: особливості каліграфії (французькою мовою. [Ivanova N.G. Herbier manuscrit du XVIIIème siècle : Particularités de sa calligraphie // INTERTEXT. Scientific journal Nr.3/4 (39/40).10th year.-Chişinău, ULIM, 2016.-P.112-126]

Славетні імена гербарію

Серед прізвищ тих, хто збирав і визначав рослини, представлені у гербарії, багато славетних імен. Всього серед колекторів гербарію понад 500 прізвищ.

Вчені, що працювали у ХІХ сторіччі.  

1Олександр Давидович Нордманн (1803-1848) - професор природознавства, натураліст, ботанік, зоолог, директор першого ботанічного саду м. Одеси з 1832 по 1848 рр. працював у Рішельєвському ліцеї.

У Південно-Західному Причорномор’ї він був учасником багатьох експедицій у долину р. Прут, на острів Зміїний, у Рені, Ізмаїл, Нерубайське, а також відвідав Крим, Герцинію, Германію тощо. Саме його збори являють першооснову гербарію університету. Х. Стевен назвав його ім’ям один з видів ялиці.

  

 

 

2

Автограф О.Д. Нордманна

Микола Костянтинович Срединський (1843-1907) працював на кафедрі ботаніки Новоросійського університету у 1871-1874 рр. Його флористичні дослідження були присвячені Новоросійському краю та Бессарабії. Він описував гриби, водорості, судинні рослини, навів детальний опис піщаної смуги Дністровського лиману. Його збори складають більше 500 примірників. Після здачі магістрантського іспиту його захопило вивчення флори залізниць, якому він присвятив усе своє подальше життя.

3

4

5

Етикетки М. К.Срединського

 Петро Степанович Шестеріков (1859-1929) не мав вищої освіти, однак, він був справжнім натуралістом-дослідником, який підготував та

6

надрукував перший у Росії визначник флори міста (Одеси), в якому вказано 1180 видів з 497 родів та 91 родини (Барбарич,1984; Шестериков, 1912). Протягом багатьох років він був відповідальним секретарем Новоросійського товариства природодослідників. П.С. описав понад 660 видів квіткових рослин з позначенням місця збору, строків цвітіння, місцевих назв та синонімів.

7

8 Африкан Миколайович Криштофович (1885-1953) – геолог, палеоботанік. Академік АН УРСР (13.02.1945), член-кореспондент АН СРСР (1953). Лауреат Державної премії СРСР (1946). Почесний член Національного географічного товариства США. Почесний член Лондонського географічного та Американського і Лондонського геологічних товариств (1946), випускник Новоросійського університету. З 1903 р. навчався у Новоросійському (Одеському) університеті, який закінчив у 1908 р. з дипломом першого ступеня. Після закінчення університету працював в експедиції в Оксько-Ангарському краї в Сибіру та Японії. Збори того періоду представлені в гербарії.

 

 

 

 

 

 

 

9

Етикетка А.М. Криштофовича

Яков Якович Вальц (1841-1904) – випускник Київського університету, професор, завідувач кафедри ботаніки, декан фізико-математичного факультету Новоросійського університету, напрочуд яскравий та неоднозначний дослідник з трагічною долею, ботанік, міколог, альголог, ім’ям якого названо один з видів роду Вошерія. У гербарії є його збори, в основному, 1869-1870 рр. з Бессарабії, Києва, Херсона, Криму, Баден-Фрейбурга.

 10

 Етикетка Я.Я.Вальца

Людвіг Адальбертович Рішаві (1851-1915), учень І.Г.Борщова, завідувач кафедри ботаніки Новоросійського університету у 1885-1893 рр. Шість років працював консерватором ботанічного кабінету, який у 1893 р. він розділив на власне ботанічний кабінет (гербарій) та ботанічну лабораторію. Саме при ньому у ботанічному кабінеті працювали С.М.Переяславцева (по флорі водоростей Чорного моря), М.М.Альбов (по флорі Західного Закавказзя), М.М. Зеленецький (по флорі Криму та Південної Росії), О.М. Погорєльський (по флорі Херсонської губернії), М.Л.Окіншевич (по дендрофлорі Бессарабії).

Микола Михайлович Зеленецький (1859-1923) - завідувач кафедри морфології та систематики рослин у 1920-1923 рр., ботанічного саду – у 1920-1921 рр. закінчив Новоросійський університет у 1887 р. із ступенем кандидата природничих наук.

Болеслав Болеславович Гриневецький (1875-1963), завідувач кафедри ботаніки у важкі часи після першої світової війни. Під час роботи в університеті вивчав флору і рослинність Кавказу, Польщі, Литви і одночасно працював з вивчення продихів, де його праці стали класичними. У подальшому він став дійсним членом АН Польщі та засновником і першим головою Польського ботанічного товариства і Ліги з охорони природи.

Георгій Андрійович Боровіков (1881-1958)- випускник Новоросійського університету з дипломом І ступеню, потім доктор наук, професор. Хоча його основні роботи пов’язані із фізіологією рослин, він багато уваги приділяв вивченню систематики рослин і геоботаніки: папоротям Кубанської області, гербарним зборам з Донської області ґрунтово-ботанічному районуванню невідомих до цього районів Східного Сибіру.

Євгенія Михайлівна Морозова-Попова (1888-1916)

Віра Федорівна Пастернацька (1886 - 1945) після закінчення природничого відділення Одеських Вищих Жіночих Педагогічних Курсів працювала доцентом в університеті разом з М.М. Зеленецьким, який тоді очолював кафедру ботаніки, а потім професором, завідувачкою кафедри у Фармацевтичному інституті. У 1930 р. переїхала до Куйбишева, де працювала професором ботаніки. На основі своїх досліджень флори опублікувала 24 роботи, серед яких «З Красної поляни на перевал Псеашхо», «Ботаніко-географічні обстеження в долині річки Лашипсе в Абхазії», «Фіто-фенологічні спостереження в околицях Одеси за десятиріччя з 1916-1926рр.» тощо. В гербарії зберігаються її збори з різних куточків Криму, Кавказу, Причорномор’я.

Пилип Єфремович Кулик (1898 року народження) спочатку студент, потім аспірант (1934-1937) університету, який при виконанні дисертаційної роботи «Природные кормовые угодья Раздельнянского района Одесской области» зібрав цікавий гербарій, що дає змогу порівняти його з нинішнім складом флори цього регіону.

У 1920-1923 рр. асистентом кафедри морфології та систематики університету працювала Лідія Дометіанівна Бассарська (1890-1955), яка у наступні сім років була асистентом Одеських Вищих Жіночих Педагогічних Курсів та Фармацевтичного інституту, а потім доцентом Воронезького ветеринарного інституту та співробітником карантинної станції. Це була людина, захоплена вивченням рослин, яка сумлінно ставилася до збору та обробки гербарних зборів, які детально та дбайливо оброблені.

11Іван Васильович Новопокровський (1880-1951) працював у Новоросійському університеті у 1905-1906 рр., вивчаючи флору околиць Одеси. В історії біології він залишився як палеоботанік і ботанік, знавець флори Казахстану, доктор біологічних наук, завідувач середньо-азійського гербарію у Ботанічному інституті.

 

 

 

 

 

 

 

 

12Карл Фрідріх Ледебур (Ledebour) (1785-1851) – відомий німецький ботанік, який у 1805-1836 рр. був спочатку директором ботанічного саду у Дерпті, а потім професором Дерптського університету, автор першого критичного зведення по флорі судинних рослин Росії (Біологи ). У 1833 р. брав участь в експедиції до Сибіру, вивчав флору околиць Херсону та Криму і Кавказу.

 

 

 

 

Віллібальд Готлібович Бессер (Besser) (1784-1842) – член-кореспондент Петербурзької АН. Досліджував флору і створив гербарні колекції Правобережної та західних областей України. Викладав у Кременецькому ліцеї, а далі у 1835-1838 рр. працював професором ботаніки Київського університету. Опублікував 43 наукові праці (Линдеман, 1872; Дубина, Шеляг-Сосонко, 1989). В гербарії є його збори з Одеси, Херсону, Кишиневу, Єлізаветграду, Кременця тощо. Хоча строки збору вказані не завжди, можна припустити, що рослини були зібрані до 1822 р., оскільки саме тоді було видано “Enumeratio plantarum…”

Емануїл Ліндеманн (1795-1845) – засновник гербарію Санкт-Петербурзького університету 1814-1832.

13

Едуард Еммануїлович Ліндеманн (Lindemann) (1825-1900) – за професією військовий лікар. Це був відомий ботанік, котрий 53 роки свого життя присвятив вивченню рослин. Він досліджував флору 29 губерній Європейської Росії: від Курляндської і Петербурзької до Херсонської і Бессарабської, включаючи п’ять губерній Царства Польського. Вперше (1867) підготував опис регіональної флори Єлісаветграду, додатки до якої вносив у 1868, 1872, 1875 рр. У його класичній роботі Prodromus Florae Chersonensis (1872) було представлено 1329 видів судинних рослин та більше 700 різновидів, для яких було вказано місцезростання, час цвітіння та плодоношення, синоніми. Саме Новоросійський університет у 1877 р. присвоїв йому ступінь доктора ботаніки honoris causa, а Новоросійське товариство природодослідників у 1885 р. обрало його своїм почесним членом. Частину гербарію Санкт-Петербурзького університету, що заснував його батько і додав і розширив він сам до 62 тис. аркушів, вчений передав Новоросійському університету, щоб, за його словами, принести свою частку користі юнацтву, яке вчиться в університеті. У складі цієї колекції є багато зборів інших колекторів, загалом більше 400 прізвищ.

14

Гербарна етикетка Едуарда Линдеманна

У гербарії представлені збори багатьох відомих зарубіжних вчених

15П.С. Паллас (P. Pallas)(1741-1811) у XVIII сторіччі першим почав системне дослідження флори півдня нинішньої України.

Л. Рабенхорст (1806-1881) був відомим колекціонером, чиї гербарії лишайників, водоростей, квіткових рослин були закуплені Новоросійським університетом. Представлені і його власні збори з Мартиніки та інших місць.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                    П.С. Паллас

16П’єр Едмон Буасье (1810-1885) – швейцарський ботанік, котрий описав шість тисяч видів нових квіткових рослин. Він був автором «Східної флори», п’ять томів якої вийшли за його життя, а шостий – після смерті, де вказано географічне розповсюдження 11876 видів рослин (биологи). У гербарії є його збори 1865 р. з Ескуріалу (Іспанія).

 

 

 

 

 

 

 

 

П’єр Едмон Буасье

В. Монтрезор (1835-1903) вивчав флору Чернігівської, Волинської, Київської губерній. У гербарії є його збори 1869, 1877, 1879, 1892, 1895 рр. з Києва, Ковеля, Кишінева, Угорщини тощо.

Федір Кондратович Біберштейн (Маршал фон Біберштейн, M.f.Bieberstein) (1768-1826)– відомий ботанік, чия діяльність була пов’язана із Харківським університетом. Він ретельно протягом багатьох років вивчав флору Криму та Кавказу. Для Криму він вказував 1280 видів рослин. Основні результати досліджень відображені у тритомній праці «Flora Taurico-Caucasica» (1808-1819). Його ім’ям названі декілька видів рослин. Він є автором багатьох видових назв судинних рослин Причорномор’я. У гербарії зберігаються його збори з Кавказу.

17Василь Матвійович Черняєв (Czernjaew) (1794-1871) – директор Харківського ботанічного саду (1826-1856), с 1835 р. професор ботаніки. відомий флорист та міколог. У гербарій зберігаються його збори 1856 р. з Харкова.

  20

                                                                Етикетка В.М.Черняєва

18Хрістіан Хрістіанович Стевен (Steven) (1781-1863) – ботанік і ентомолог. Почесний член Петербурзької АН з 1849 р., засновник Нікітського ботанічного саду. Він десь пів сторіччя вивчав флору Криму. Результатом роботи був «Список дикорослих рослин Кримського півострова» (1856-1857), який включав 1654 види (биологи). У гербарії представлена дуже широка географія його зборів: від Одеси до Криму, Кавказу, Сибіру і навіть околиць Москви.

  19

                                                             Етикетка Х.Х. Стевена

Афанасій Семенович Рогович (1812-1878) – відомий ботанік і палеонтолог, з 1853 р. професор Київського університету і одночасно директор ботанічного саду. У коло його наукових інтересів входили флористика, систематика рослин, палеонтологія. Біля 20 років він вивчав флору Полтавської, Чернігівської, Київської, Подільської, Волинської губерній. Зібраний ним гербарій налічує 1469 видів з 547 родів та 92 родин. У гербарії зберігаються його збори з Києва, Чернігова, Криму.

21

Етикетка А.С. Роговича

Іван Якович Акінфієв (1851-1919) – вчитель гімназії у Катеринославі та Олександрівську (нинішнє Запоріжжя), більше 40 років вивчав флору і рослинність півдня України і Кавказу. Для Катеринослава ним наведено 936 видів рослин, для Болграду – 550. Його учнем був відомий флорист О.О. Гроссгейм. В гербарії зберігаються його збори 1866-1889 рр. з Кисловодська, Катеринослава.

22Йозеф Конрадович Пачоський (1864-1942) – відомий польський ботанік і зоолог, який у 1897-1920 рр. завідував природно-історичним музеєм у Херсоні, професор ботаніки Херсонського політехнічного інституту, потім професор Познанського університету. Це був один з найдіяльніших членів Київського та Новоросійського товариств дослідників природи. Коло його інтересів охоплювало флористику, систематику та географію рослин. Він вивчав флору півдня, південного сходу та південного заходу Росії. Флорі України присвячено біля 70 наукових фундаментальних робіт. Він одним з перших описав угруповання південноросійських степів, є автором першого підручника з фітоценології. Його ім’ям названо декілька видів рослин. Частиною нашого гербарію є його іменна колекція.

23

                                                                 Етикетка Й.К.Пачоського

24Володимир Іполитович Липський (1863-1937) – третій президент Української АН, видатний флорист, мандрівник, систематик, географ рослин, знавець гербарної справи, організатор та куратор ботанічних садів, спеціаліст з історії ботаніки. У 1887 р. закінчив Київський університет, де сформувався як вчений під керівництвом проф. І.Ф. Шмальгаузена. У 1894 – 1917 рр. працював у Головному ботанічному саду Петербургу на посаді зберігача гербарію, головного ботаніка, завідувача відділом живих рослин. У цей період він багато мандрував, знайомився із флорою, роботою гербаріїв та ботанічних садів. Загалом він побував на всіх материках, крім Австралії та Антарктиди. Від Російського географічного товариства був нагороджений премією Пржевальського. З 1917 р. працював в Україні, приймав активну участь у створенні АН, яку очолював як президент у 1922-1928 рр. У 1928-1933 рр. – з-за висновків комісії наркомату освіти став директором ботанічного саду в Одесі, а далі з-за небажання підтримувати погляди Т.Д.Лисенка до кінця життя працював як науковий консультант саду.

25

                                                                                Етикетка В.І.Липського

На основі своїх досліджень він описав чотири нових роди: Korschinskia, Galagania, Koslovia, Ladyginia, 220 видів рослин, 45 з яких названі його ім’ям (як наприклад, ковила Липського, молочай Липського, клен Липського тощо). Крім того, на його честь названі два роди: Lipskia Nevski (з родини Apiaceae) та Lipskyella Jus. (з родини Asteraceae). Одним з перших В.І. дав науковий опис флори Індонезії, Туніса, Алжира, Середньої Азії. Вивчав водорості Чорного моря, багато уваги приділяючи філофорі. На основі його досліджень в Одесі були відкриті йодний та агаровий заводи, в той час коли до цього і йод, і агар-агар завозили з-за кордону. Гербарні аркуші В.І. Липського є в Інституті ботаніки у Києві, у Криму, в Одесі, в Росії.

Сторінка абітурієнта

Панорама биологического факультета

Біологічний факультет

Навчання на біологічному факультеті здійснюється на денному і заочному відділеннях;
для отримання третього рівня вищої освіти - на денному і вечірньому відділеннях

Навчання забезпечується за державним замовленням і на контрактній основі.
Студенти, які навчаються за державним замовленням, мають право на отримання стипендії:

  • звичайної (ординарної)
  • підвищеної
  • іменної: стипендії Кабінету Міністрів України, стипендії Президента України та Верховної Ради

Біологічний факультет здійснює підготовку фахівців за наступними спеціальностями:

Спеціальність 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)

На біологічному факультеті ОНУ І.І. Мечникова ви зможете здобути професію, яка необхідна завжди і всюди – це вчитель біології і основ здоров’я людини.

Навчаючись за спеціальністю 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини», Ви можете здобути перший (бакалаврський) та другий (магістерський) рівні вищої освіти

Випускники біологічного факультету ОНУ імені І.І. Мечникова спеціальності «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» можуть виконувати професійні роботи викладачів середніх навчальних закладів, професійно-технічних навчальних закладів, вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, методистів заочних шкіл і відділень, професіоналів в галузі методів навчання, консультантів з питань здорового способу життя, організаторів позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми, педагога-валеолога.

Спеціальність 091 Біологія

Спеціальність 091 Біологія: У нас навчать літати

Навчаючись за спеціальністю 091 Біологія» Ви можете здобути перший (бакалаврський), другий (магістерський) та третій (доктор філософії) рівні вищої освіти

На другому рівні вищої освіти за спеціальністю 091 Біологія реалізуються дві освітні програми: ОП Біологя і ОП Мікробіологія і вірусологія

На біологічному факультеті за спеціальністю 091 Ви отримаєте знання і вміння, які надають можливість проявити себе у численних галузях сучасного життя:

  • Передові наукові дослідження
  • Прогресивна генна інженерія
  • Нанотехнології
  • Виробництво революційних біопрепаратів
  • Можливість проникнення в таємницю виникнення життя
  • Сучасні дослідження незвіданого підводного світу
  • Розробка перспективних моделей сільського господарства
  • Синтез двох наук, які змінюють свідомість – біоінформатика
  • Педагогічна діяльність
  • Перспективне сільське і рибне господарство
  • Управління заповідними територіями
  • Сучасна медична діагностика
  • Судова медицина, криміналістика
  • Ландшафтний дизайн
  • Екологічна служба
  • Харчова промисловість, виноробство
  • Санепідемстанція
  • Оператор сучасних тест-систем
  • Генна інженерія та селекція

Спеціальність 162 Біотехнології і біоінженерія

Навчаючись за спеціальністю 162 Біотехнології і біоінженерія Ви можете здобути перший (бакалаврський), другий (магістерський) та третій (доктор філософії) рівні вищої освіти

Випускники ОНУ імені І. І. Мечникова за спеціальністю 162 Біотехнології та біоінженерія можуть здійснювати науково-дослідні, проектно- та виробничо-технологічні роботи, що пов’язані з використанням біологічних агентів та продуктів їх життєдіяльності у сфері охорони здоров’я, у системі агропромислового комплексу, на підприємствах харчової промисловості і працювати на посадах молодшого наукового співробітника, (біоінженерія) інженера-дослідника, інженера із стандартизації та якості, інженера-лаборанта, інженера-технолога, інженера з охорони праці, біотехнолога.

Спеціальність 206 Садово-паркове господарство

На спеціальності 206 Садово-паркове господарство (Галузь знань «Аграрні науки та продовольство») Ви можете здобути перший (бакалаврський) рівень вищої освіти

Після завершення навчання за спеціальністю 206 «Садово-паркове-господарство» (перший рівень ВО) випускники здатні виконувати наступні роботи:фахівець садово-паркового господарства; інженер садово-паркового господарства, фахівець з квітникарства; інженер з рекреаційного благоустрою; озеленювач; робітник зеленого будівництва; садівник.

Навчання студентів включає широкий обсяг комбінацій навчальних занять та різних видів практик, базами для яких є державні та приватні підприємства, а також Ботанічний сад ОНУ імені І.І. Мечникова імені Липського! Чекаємо на Вас! Зробимо Світ кращим!

Здобувачі, які навчаються на біологічному факультеті, мають змогу пройти спеціалізацію на наступних кафедрах:

Перелік конкурсних предметів (вступна компанія 2021)

Додаток 4
до Правил прийому на навчання
до ОНУ імені І.І.Мечникова в 2021 році

ПЕРЕЛІК
конкурсних предметів для вступу на навчання для здобуття освітнього ступеня бакалавра
на відкриті та фіксовані (закриті) конкурсні пропозиції на основі повної загальної середньої освіти
для здобуття освітнього ступеня бакалавра

Код спеці-альностіНазва спеціальностіКонкурсні предметиПідготовчі курси коефіцієнтМінімальний бал з кожного предмету ЗНОМінімальний конкурсний бал бюджет/контракт
1 предметКоефі-цієнт2 предметКоефі-цієнт3 предмет (за вибором вступника)Коефі-цієнт
014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) Українська мова 0,3 біологія 0,38 історія України або математика або іноземна мова або географія або фізика або хімія 0,2 0,02 100 балів 125/100 балів
091 Біологія Українська мова 0,3 біологія 0,38 історія України або математика або іноземна мова або географія або фізика або хімія 0,2 0,02 100 балів 125/100 балів
162 Біотехнології та біоінженерія Українська мова 0,3 біологія 0,4 історія України або математика або іноземна мова або географія або фізика або хімія 0,2 0 100 балів 125/100 балів
206 Садово-паркове господарство Українська мова 0,3 математика 0,28 історія України або іноземна мова або біологія або географія або фізика або хімія 0,3 0,02 100 балів 125/100 балів

Додаток 3
до Правил прийому до ОНУ імені І.І. Мечникова у 2021 році

Перелік спеціальностей та вступних випробувань для прийому на навчання на перший (зі скороченим терміном навчання)
або другий (третій) курс (з нормативним терміном навчання на вакантні місця) осіб, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста

Споріднені спеціальності / Інші спеціальності ОКР молодшого спеціалістаСпеціальності ОС бакалавраСпеціалізація (освітня програма) /може повторювати назву спеціальності/Вступне випробуванняКурсТермін навчанняКількість місць
НазваКодНазваЗа кошти державно-го бюджетуЗа кошти фізичних, юридичних осіб
Споріднена в межах галузі знань спеціальність 091 Біологія Біологія ЗНО з української мови, ЗНО з математики, Іспит за фахом 1 Курс 2р 10м    

ДЕННА, Бакалавр (з нормативним терміном навчання)

Споріднені спеціальностіСпеціальності ОС бакалавраСпеціалізація (освітня програма)Вступне випробуванняКурсТермін навчанняКількість місць*
КодНазваЗа кошти державно-го бюджетуЗа кошти фізичних, юридичних осіб
Біологічний факультет
Споріднена в межах галузі знань спеціальність 091 Біологія Біологія ЗНО з української мови, ЗНО за вибором абітурієнта, Іспит за фахом 2 Курс 2р 10м -  
Споріднена в межах галузі знань спеціальність 162 Біотехнології та біоінженерія Біотехнології та біоінженерія ЗНО з української мови, ЗНО за вибором абітурієнта, Іспит за фахом 2 Курс 2р 10м -  
Споріднена в межах галузі знань спеціальність 014.05 Середня освіта (біологія та здоров’я людини) Середня освіта (біологія та здоров’я людини) ЗНО з української мови, ЗНО за вибором абітурієнта, Іспит за фахом 2 Курс 2р 10м -  
Споріднена в межах галузі знань спеціальність 206 Садово-паркове господарство Садово-паркове господарство ЗНО з української мови, ЗНО за вибором абітурієнта, Іспит за фахом 2 Курс 2р 10м -  

ЗАОЧНА, Бакалавр (з нормативним терміном навчання)

Споріднені спеціальностіСпеціальності ОС бакалавраСпеціалізація (освітня програма)Вступне випробуванняКурсТермін навчанняКількість місць*
КодНазваЗа кошти державного бюджетуЗа кошти фізичних, юридичних осіб
Біологічний факультет
Споріднена в межах галузі знань спеціальність 091 Біологія Біологія ЗНО з української мови, ЗНО за вибором абітурієнта, Іспит за фахом 3 Курс 2р 10м    

** Для вступу з неспоріднених спеціальностей ОКР молодшого спеціаліста проводиться додатковий іспит у вигляді співбесіди

  • Гуртожиток

    ІНФОРМАЦІЯ для іногородніх абітурієнтів та студентів, щодо поселення у гуртожиток

    1. Іногороднім абітурієнтам, які вступають до ОНУ імені І.І. Мечникова, за необхідності надається місце для проживання на термін складання іспитів;
    2. Студмістечко ОНУ імені І.І. Мечникова забезпечує всіх іногородніх студентів місцем проживання:
      • очна форма навчання – протягом року;
      • заочна форма навчання – на термін сесії.
    3. Для поселення необхідно зібрати пакет документів та написати заяву на ім'я декана факультету – під час зарахування;
    4. Перелік документів для реєстрації студента у гуртожитку:
      • паспорт, листок вибуття;
      • 2 ксерокопії паспорта;
      • справка з деканату (із указаням терміну навчання);
      • квітанція за оплату бланка заяви про реєстрацію по місцю проживання;
      • квітанція держпошлини за реєстацію;
      • санпропусник ( в гуртожит. № 6)
      • 3 фотокартки (3х4).
    5. Для військовозонбов'язаних:
      • копія ідентифікаційного коду;
      • приписне свідоцтво та копія воєного квитка;
      • форма № 17 (2-й відділ, м. Одеса, вул. Щепкина, 12);
      • копія паспорта 1,2, 11 сторінк
      • конверт з маркою по Україні для воєнкомату

    Карта общежития №7

Де нас шукати?

Приймальна комісія: Французький бульвар 24/26
телефон: (0482) 68-12-84, е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Біологічний факультет
Шампанський провулок, 2, Одеса, 65058, Україна;
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., тел.: (048-2) 68-80-62

Історія кафедри

Курс лекцій «Закони спадковості і методика добору сільськогосподарських рослин» в Одеському (тоді Новоросійському) університеті на природничому відділенні фізико-математичного факультету першим почав читати приват-доцент Андрій Опанасович Сапєгін у 1912 році. Це трапилося після повернення Андрія Опанасовича з річного закордонного відрядження у наукові лабораторії Європи, де значний вплив на його наукові інтереси здійснили берлінський професор генетик Е. Баур і празький цитолог і генетик Б. Немець, автор багатьох робіт з питань спадковості у рослин. У 1912 році вийшли у світ «Законы наследственности, как основа селекции сельскохозяйственных растений», які Андрій Опанасович виклав за книгою Е. Баура «Einführung in die experimentelle Vererbungslehre». Роком пізніше курс лекцій, який читав А. О. Сапєгін в університеті, став називатися «Генетика і селекція», а його підручник «Основы теории и методики селекции сельскохозяйственных растений», надрукований у 1913 р., був одним із перших вітчизняних посібників по селекції, який базувався на генетичних законах.
 
У цей же період А. О. Сапєгін був призначений керівником селекційного відділу Одеського дослідного поля при Південноросійському товаристві сільського господарства. З 1917 року Андрій Опанасович працює екстраординарним, а потім ординарним професором по кафедрі агрономії Новоросійського університету. Інформації, якою була ця кафедра та хто на ній викладав у той період, нами не знайдено. Однак відомо, що у Новоросійському університеті у 1916-1918 роках працювала агрономічна лабораторія, до якої А. О. Сапєгін, вважаємо, мав відношення. А. О. Сапєгін продовжує викладання генетики в Новоросійському університеті до 1922 року і одночасно веде заняття в Одеському сільськогосподарському інституті з 1918 по 1928 рік. У травні 1920 року Новоросійський університет був реорганізований в Одеський інститут народної освіти, який об’єднав декілька вищих навчальних закладів та проіснував ціле десятиріччя. Згідно історичних нарисів, у межах Одеського інституту народної освіти у 1922/1923 роках функціонували факультет соціального виховання та факультет професійної освіти. Останній складався з відділень: математичного, агробіологічного, історичного, відділення літератури і мови. Припускаємо, що в цей час А. О. Сапєгін викладав на агробіологічному відділенні. У 1923 р. Наркомос України доручив професору Одеського сільськогосподарського інституту А. О. Сапєгіну керівництво новоутвореною науково-дослідною кафедрою рослинництва при цьому інституті. У ці ж роки А. О. Сапєгін видає низку методичних робіт та підручників з генетики і селекції, а самє: «Серединная ошибка и ее значение для оценки средних арифметических при сравнительных испытаниях» (1914), «Гибридологический анализ сопряженных признаков пшеницы» (1916), «Определение точности полевого опыта с помощью элементов вариационной статистики» (1921), «Вариационная статистика» (1922, перевидавалася шість разів до 1937), «Загальна методика селекції сільськогосподарських рослин» (1925), редагує збірники статей «Этапы менделизма» (1923) та «Вехи селекции» (1923).

Очолюваний А. О. Сапєгіним селекційний відділ Одеського дослідного поля у 1918 році був перетворений в Одеську сільськогосподарську селекційну станцію, де під його керівництвом в наукових процес було впроваджено нові методи дослідження та апаратура, серед яких ˗ цитологічні методи, рентгенівська та холодильна установки, борошно-хлібопекарна лабораторія, теплиці та ін. Через 10 років на базі станції було організовано Український генетико-селекційний інститут (УСГІ), директором якого А. О. Сапєгін був до 1931 року. Відставці А. О.Сапєгіна з цієй посади сприяло те, що у суворі зими 1927-1928 та 1928-1929 років виведені ним сорти пшениці Кооператорка, Земка сильно постраждали або навіть зовсім загинули. Вчений був звинувачений у шкідництві й саботажі та заарештований за вказівкою наркома землеробства СРСР Я.А. Яковлева. Після арешту у 1931-1933 роках А. О. Сапєгін працює заступником директора УГСІ з наукової роботи.

М. І. Вавилов особисто знав і високо цінував Андрія Опанасовича як спеціаліста і наполегливо запрошував його на посаду заступника директора Інституту генетики АН СРСР. У 1933 році А. О. Сапєгін погодився на запрошення та покинув Одесу. З 1933 до 1946 року він працював заступником директора Інституту генетики АН СРСР та одночасно з 1936 р. завідував відділом генетики та селекції рослин Інституту ботаніки АН УРСР.

Протягом більше 20 років А. О. Сапєгін залишався організатором і головним виконуючим різних заходів, що мали за мету створення в Одесі наукових установ генетико-селекційного напряму та підготовку для них кваліфікованих кадрів.

У 1933 році був відновлений Одеський державний університет (ОДУ), в межах якого створюється біологічний факультет. Після від’їзду А. О. Сапєгіна до Академії наук УРСР генетику в університеті читав з 1931 по 1937 р. співробітник Генетично-селекційного інституту М.О. Ольшанський, а потім В.Ф. Хитринський − співробітник того ж інституту, який пізніше захистив докторську дисертацію «Направленное изменение наследственности растений путем воспитания как метод селекции» (1959 р.). Обидва науковці були прихильниками «мічуринської генетики» та ревними прибічниками Т. Д. Лисенка.

Після повернення університету з евакуації, де деканом біологічного факультету був професор Г. А. Машталер (завідувач кафедри дарвинізму), який критично відносився до генетиків-морганістів, деякий час лекції з генетики читав доцент сільськогосподарського інституту Ю. П. Мірюта, вчителями якого в науці були Г. А. Левітський та Г. Д. Карпеченко.

Пізніше про Юрія Петровича Мірюту у біографічній статті, буде написано – видатний генетик, вчений-селекціонер, педагог, один з яскравих представників вавиловської плеяди генетиків рослин, який багато зробив для відродження генетики в країні й подолання монополії лисенківщини у радянській біології. А поки що у 1944 р. Ю. П. Мірюта переїжджає в Одесу з Горьківського державного університету, де він керував спеціалізацією з генетики і селекції рослин на кафедрі генетики, якою завідував у ті часи С. С. Четверіков. До 1948 р. Ю. П. Мірюта очолює кафедру селекції і насіннєзнавства Одеського сільськогосподарського інституту і працює доцентом ОДУ. В ті роки Юрій Петрович підготував докторську дисертацію «Генетическая сущность гетерозиса» (1947), в якій була запропонована нова теорія гетерозису. Однак у зв'язку з сумно відомою для біологічної науки в СРСР сесією ВАСГНІЛ 1948 року захист дисертації не відбувся.

Самостійна кафедра генетики в ОДУ відкрита у вересні 1949 р. деканом біологічного факультету кандидатом сільськогосподарських наук Андрієм Івановичем Воробйовим, який був переведений в ОДУ за рік до цього із Всесоюзного Селекційно-генетичного інституту (ВСГІ) для «укріплення мічуринцями» університету. В 1955 р. ця кафедра була перейменована в кафедру генетики і дарвінізму, а в травні 1978 р. з ініціативи нового завідувача і декана факультету Владлена Миколайовича Тоцького реорганізована в кафедру генетики і молекулярної біології.

Як вже наводилося, А. І. Воробйов (1902-1991) у 1923 р. закінчив Одеський сільськогосподарський інститут за фахом агроном-рослинник. Аспірантську підготовку пройшов у 1925-1929 р.р. на кафедрі генетики і селекції того ж інституту під керівництвом професора А. О. Сапєгіна. З ініціативи якого А. І. Воробйов був відряджений до Ленінграда і Москви для ознайомлення з методикою робіт у кращих генетичних лабораторіях і вивчення літератури. Відрядження виявилися плідними: було зібрано літературні джерела для фундаментальної праці «Кратные хромосомные числа у близкородственных форм». Успішній роботі сприяло знання іноземних мов, а володіння цитогенетичними методами дало можливість накопичити власні експериментальні дані, за рекомендацією М. І. Вавилова і Г. А. Левитського рукопис була прийнята до друку.

Після закінчення аспірантури А. І. Воробйов працював деякий час в лабораторії Г. А. Левитського (Ленінград, ВІР). Повернувшись до Одеси, працював в Українському генетико-селекційному інституті (УГСІ) фахівцем відділу фізіології рослин, потім старшим науковим співробітником. Слід зауважити, що з жовтня 1929 року у тому ж інституті посаду старшого спеціаліста лабораторії морфології рослин займав Т. Д. Лисенко.

Вчений ступінь кандидата сільськогосподарських наук А. І. Воробйову присвоєно в 1938 році без захисту дисертації. Докторську дисертацію захистив у 1951 р. в ОДУ імені І. І. Мечникова.

Завідувачем кафедри генетики ОДУ А. І. Воробйова призначили через рік після серпневої сесії ВАСГНІЛ 1948 року, на якій відбувся розгром позицій менделізму-морганізму. А. І. Воробйов керував кафедрою з 1949 по 1977 рік. Він надавав увагу організації навчального процесу і науково-дослідній роботі викладачів і студентів, але у напрямку розвитку «мічуринського вчення». Можливо з метою поширення «передового мічуринського вчення», написаний А. І. Воробйовим підручник «Основы мичуринской генетики» (1950) було перекладено на польську, чеську, румунську, японську та китайську мови. Для поліпшення навчальної та виховної роботи А. І. Воробйов створив за власні кошти агробіологічну ділянку (біля біологічного факультету) з садом, квітником, лікарськими рослинами, моделлю пришкільної ділянки. Таким чином, були створені умови для набуття студентами під керівництвом викладачів навичок формування крони плодових дерев, догляду за рослинами, створення дослідних ділянок з метою виконання студентами курсових і дипломних робіт. Все це підвищувало рівень практичної підготовки студентів як майбутніх фахівців-біологів, так і вчителів шкіл.

Але оскільки кафедра генетики формувалася і розвивалася в складні для країни і її науки часи в період диктатури Т. Д. Лисенко, загальний курс «Генетика з основами селекції» А. І. Воробйов читав за міністерською програмою. За даними, зібраними Д. Урсу, восени 1947 року А. І. Воробйов поставив свій підпис під колективним листом керівних посадовців ВСГІ до міністра вищої освіти, в якому є вимога прибрати з викладання в сільськогосподарських і педагогічних вузах «буржуазну лженауку» – генетику.

За керівництва А. І. Воробйова кафедра забезпечувала викладання загальних курсів «Вступ до біології» (доцент О. Н. Радченко), «Генетика з основами селекції» (професор А. І. Воробйов), «Дарвінізм і історія біології» (доцент П. І. Дмитрашко), «Рослинництво» (доцент І. М. Сагайдак), «Цитологія з основами ембріології» (старший викладач 3. П. Коц) та спецкурсів «Біологія розвитку рослин», «Загальна селекція», «Вибрані розділи генетики» (професор А. І. Воробйов).

У спецкурсах, на лабораторних заняттях з генетики і цитології, на великому спецпрактикумі значне місце займали цитогенетичні методи. У 1958-1965 р.р. під керівництвом А. І. Воробйова проводилися дослідження з цитоембріології перехресно-запильних рослин (кукурудза, жито, соняшник) за їх самозапилення після попередньої обробки приймочок розчинами деяких речовин (3. П. Коц, К. М. Нассаль, Т. П. Бланковська).

У науково-дослідній роботі наприкінці 60-х-70-х років викладачі і співробітники кафедри цитогенетичні дослідження поєднували з вивченням мутагенної дії випромінювання Со60 на насіння хлібних злаків (О. Н. Радченко, К. М. Шварцман). Встановлено частоту та спектр хромосомних перебудов в залежності від дози випромінювання. Усвідомлюючи необхідність використання методів цитоембріології для вирішення проблем, якими тоді займалася кафедра (примусове самозапилення, гібридизація, вплив мутагенних факторів на рослини), завідувач відрядив молодих викладачів (3. П. Коц і К. М. Нассаль) на стажування в лабораторію ембріології Інституту ботаніки АН УРСР, якою в той час керував учень С. Г. Навашина – Я. С. Модилевський. Набутий досвід ці викладачі повною мірою використовували при викладанні курсу «Цитологія з основами ембріології», при проведенні окремих розділів великого спецпрактикуму, а також у науково-дослідній роботі.

Багато студентів кафедри, захопившись під час виконання курсових та дипломних робіт цитоембріологічними дослідженнями, продовжували їх при виконанні дисертаційних робіт (Г. І. Білова, Т. П. Бланковська, В. К. Симоненко, Чан Ту Нга та ін.).

У результаті багаторічних, комплексних досліджень з використанням цитохімічної, цитометричної і цитофізіологічної методик були виявлені нові закономірності ембріонального розвитку рослин, визначені ознаки (в тому числі й кількісні), на підставі яких можна робити висновки про нормальний чи патологічний розвиток ембріональних структур у злаків та айстрових.

Кандидат біологічних наук, доцент І. М. Сагайдак вивчав мінливість і продуктивність однорічних сільськогосподарських рослин та багаторічних плодових за прищеплення додаткового коріння однієї або декількох рослин того ж чи іншого виду. Від Комітету у справах винахідництва та відкриттів при Раді міністрів СРСР він одержав Посвідчення про пріоритет у розробці нового методу одержання гетерозисного насіння (1963 р.).
Провадилися дослідження з акліматизації і вивчення біологічних особливостей сіди багаторічної з метою впровадження цієї прядильної культури у сільськогосподарське виробництво України (П. І. Дмитрашко), а також дослідження онтогенезу кукурудзи та її гібридів (О. Н. Радченко).

З 1964 по 1992 роки на кафедрі працювала доцент Г. І. Білова. Нею у 1970 році на біологічному факультеті ОДУ була захищена кандидатська дисертація за темою: «Цитоэмбриология некоторых межвидовых гибридов хлопчатника». Г. І. Білова довгі роки на кафедрі викладала «Дарвінізм і еволюційне вчення», проводила лабораторні роботи з генетики, цитології, рослинництва, читала спеціальний курс «Генетика популяцій». У 1984 році Г. І. Білова нагороджена грамотою одеського відділу народної освіти за роботу з вчителями та учнями, що виступали на олімпіадах. Наукові інтереси Г. І. Білової були пов’язані з вивченням віддаленої гібридизації бавовнику і гороху, а також проблемами мутагенезу. За результатами досліджень нею опубліковано близько 20 наукових робіт.

У відповідності з науковими напрямами кафедри були введені нові спецкурси: «Мутагенез», (О. Н. Радченко), «Основи наукових досліджень» (А. І. Воробйов), «Генетика людини» (Г. І. Білова), «Мікроскопічна техніка» і «Ембріологія рослин» (Т. П. Бланковська) та ін.

Великий спецпрактикум було розширено новими розділами – експериментальне розв’язання генетичних задач, генетичний аналіз з використанням модельного об’єкта – дрозофіли. Вела ці розділи К. М. Нассаль. Вона пройшла курси підвищення кваліфікації при кафедрі генетики Московського державного університету (МДУ) і стажування на кафедрі Ленінградського державного університету (ЛДУ), на яких оволоділа методиками розведення і схрещування дрозофіли, аналізу гібридних поколінь, привезла вперше в 1968-1970 роках мутантні лінії дрозофіли для навчання студентів гібридологічному аналізу, дослідженню частоти кросинговеру, побудові генетичних карт та ін. К. М. Нассаль розробила необхідні для студентів методичні вказівки. Відповідні розділи були введені і в лабораторні роботи з загального курсу «Генетика з основами селекції».

Перші привезені з МДУ мутантні лінії дрозофіли започаткували створення генетичної колекції видів та мутантних ліній дрозофіли, яка в даний час налічує більше 40 генотипів. За збереженням, чистотою і відтворенням колекції з 1976 року спостерігають інженери першої категорії Н. А. Стрельцова і З. В. Мірось. З 1980-х років на колекційних зразках дрозофіли виконувалися дослідження з мутагенезу. За більш ніж 30 років проведення експериментальних досліджень з використанням колекції дрозофіли на кафедрі захищено більше 250 кваліфікаційних робіт студентів, виконані дисертаційні роботи О. М. Андрієвським (1988), Н. Д. Хаустовой (1990), З. У. Джан (1995) (Корея), Н. М. Аль-Шабли (2003) (Йорданія), Л. В. Левчук (2000), С. В. Білоконь (2007). Загальна кількість публікацій співробітників кафедри за результатами досліджень виконаних на дрозофілі у вітчизняних та закордонних наукових виданнях складає більше 300. Колекція дрозофіли активно використовується в навчальному процесі, зокрема для вирішення «живих» циклічних задач студентами за спеціальним курсом «Генетичний аналіз» та виконання досліджень у межах «Великого спецпрактикуму». За науковим значенням колекція дрозофіли, що зберігається на кафедрі, була внесена до Всесоюзного каталогу ліній дрозофіли у 1987 році.
Подальший розвиток наукових досліджень кафедри, навчально-виховного процесу, підготовка кваліфікованих кадрів та оновлення складу співробітників кафедри були пов’язані з новими вимогами, що обумовлені прогресом всіх галузей біології, зокрема молекулярної генетики, молекулярної біології та ін.

У 1977 р. кафедру очолив доктор біологічних наук, професор, дійсний член Академії наук Вищої школи України, лауреат премії імені О. В. Палладіна Владлен Миколайович Тоцький. У 1964 році захистив кандидатську дисертацію за темою «Содержание АТФ и АТФ-азная активность органов и тканей белых крыс при раздельном и совместном действии на организм рентгеновских лучей, хлорэтиламинов и этиленаминов».

В 1965 р. прийшов на викладацьку роботу на кафедру біохімії ОДУ імені І. І. Мечникова і вперше на біологічному факультеті почав читати спецкурси «Молекулярна біологія», «Антибіотики», «Механізми скорочення м’язів», «Структура і функції нуклеїнових кислот». У 1967-1969 р.р. – консультант-викладач Улан-Баторського університету Монгольської Народної Республіки. В 1973-1982 р.р. і з 2000 по 2007 роки – декан біологічного факультету ОДУ. З 1982 по 1988 рік проректор ОДУ з навчально-методичної роботи. В 1982 році В. М. Тоцький захистив в Інституті біохімії АН УРСР докторську дисертацію «Мембранный транспорт некоторых коферментных витаминов». У 1983 р. йому присвоєно звання професора кафедри генетики і молекулярної біології.

Як декан і професор кафедри В. М. Тоцький велику увагу надає організації навчальної роботи. З 1981 р. В. М. Тоцький читає студентам біологічного факультету загальний курс «Генетика з основами селекції». Він розробив програму цього курсу, що згодом стала основою затвердженої ВАК програми кандидатського мінімуму.

Професором В. М. Тоцьким заснована наукова школа «Генетичні механізми адаптації і еволюції». Основні напрями наукових досліджень – генетична структура популяцій і фактори середовища; структура генотипів і пристосованість; генетична детермінація ознак стійкості біонтів до чинників середовища; впровадження нових генетико-біохімічних та генетико-цитологічних критеріїв адаптивності, взаємодія й коадаптація генів тощо.

У період з 1969 по 1987 р. на кафедрі під керівництвом В. М. Тоцького проводились дослідження в галузі генетики та селекції мікроорганізмів (разом з І. Й. Броуном, О. Б. Полодієнко та С. Г. Каракіс), які завершилися створенням штамів Psuedomonas putida, здатних до суперпродукції метіоніну. Ефективність одного із штамів підтверджена отриманням авторського свідоцтва на винахідництво.

В. М. Тоцький – автор трьох видань україномовної книги «Генетика», затвердженої Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів, та низки навчально-методичних видань. Ним опубліковано понад 250 наукових праць, серед яких дві монографії та більше 100 журнальних статей, в тому числі в зарубіжних та науковометричних журналах («Генетика», «Селекція та генетика», «Український біохімічний журнал», тощо). В 2007 році В. М. Тоцькому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». За досягнення в педагогічній, науковій і організаторській роботі на посадах декана факультету, проректора університету і завідувача кафедри нагороджений Почесною грамотою Верховної ради України (2006), Кабінету Міністрів України (2012), Почесною відзнакою Одеської обласної державної адміністрації (2011), Дипломом почесного члена Українського біохімічного товариства (2010), низкою Почесних грамот ректорату та профкому університету.

Професор кафедри генетики та молекулярної біології Бланковська Тамара Пилипівна у 1958 р. закінчила біологічний факультет, кафедру генетики і дарвінізму ОДУ. В 1965 р. захистила кандидатську дисертацію за темою «Цитохімічне дослідження ембріогенезу у рослин за різних термінів посіву незрілим та зрілим насінням». В 1992 році захистила докторську дисертацію за темою «Морфо-функціональні аспекти розвитку генеративних структур хлібних злаків». Наукові інтереси Бланковської Т. П. були в галузі генетичних аспектів ембріогенезу рослин. Вона читала загальні курси «Цитологія» та «Рослинництво», спецкурс «Генетичні основи селекції». Автор понад 200 наукових та навчально-методичних праць.

У 1979-1984 р.р. на кафедрі генетики та молекулярної біології працював доктор біологічних наук, лауреат Державної премії СРСР, академік НААН України професор Б. С. Прістер – радіобіолог, агроном, еколог. Як людина творча і енергійна він за цей короткий період роботи на кафедрі розробив курси ‹‹Радіоекологія›› та ‹‹Проблеми мутагенезу››. Впровадив методику біологічного моніторингу навколишнього середовища з використанням в якості тест-об’єктів мікроорганізмів, гідробіонтів та інших організмів. Розробив методику моніторингу водного середовища в інтересах водного та рибного господарства.

У 1982-2000 р. на кафедрі працювала кандидат біологічних наук доцент В. І. Максимова, яка у 1974 році захистила кандидатську дисертацію «Генетическое и цито-эмбриологическое изучение полиплоидных форм кукурузы», яку виконала в Українському ордена Леніна науково-дослідному інституті рослинництва, селекції і генетики імені В. Я. Юр’єва. В. І. Максимова впровадила в навчальний процес кафедри спецкурс ‹‹Культура рослинних клітин і тканин›› та розділи великого спецпрактикуму з генетики кукурудзи та каріотипування рослин. Вона проводила практичні заняття з цитології і генетики, читала спеціальні курси: «Селекція рослин», «Генетика популяцій», «Основи наукових досліджень», курс «Генетики» на вечірньому відділенні. Разом із співробітниками ВСГІ досліджувала цитогенетичну стабільність (мітоз і мейоз) алополіплоїдів злаків (тритикале); провадила цитологічні та морфогенетичні дослідження сільськогосподарських рослин в культурі in vitro. Значну увагу В. І. Максимова надавала педагогічній та організаторській роботі – керувала студентським гуртком генетиків, готувала студентів до конкурсів, школярів до олімпіад, довгі роки була вченим секретарем кафедри, брала активну участь у створенні філіалу кафедри у ВСГІ.

Кафедра підтримувала тісні зв’язки з ВСГІ. У відділі цитології і генетики, а також у селекційних відділах студенти кафедри проходили виробничу практику, виконували курсові і дипломні роботи. В період навчальних практик студенти під керівництвом викладачів виїздили до Москви, Ленінграда, Києва для ознайомлення з тематикою та методиками проведення досліджень у генетичних лабораторіях МДУ, Ленінградського державного університету ім. М. В. Ломоносова, Інституту генетичної інженерії і клітинної біології (м. Київ) тощо.

З 1984 по 2006 рік на кафедрі працювала к.б.н., доцент Н. Г. Гандирук. В 1986 р. вперше в університеті вона розпочала читати новий загальний курс ‹‹Біотехнологія››, ввела нові спецкурси – ‹‹Біохімічна генетика››, ‹‹Екогенетика людини››, отримала авторське свідоцтво на винахід способу виділення орнітозного антигену. З 1992 року Н. Г. Гандирук налагодила творчі зв’язки біологічного факультету з Рішельєвським ліцеєм при Одеському національному університеті (ОНУ). Активно працювала з обдарованою молоддю, підготувала понад 50 призерів III етапу, 15 призерів IV етапу Всеукраїнської олімпіади з біології. Нею підготовлено три срібних призери Міжнародних олімпіад з біології у Таїланді (1995 р), Швеції (1999) та Бельгії (2001 р.). За активну роботу з обдарованою молоддю та підготовку призерів міжнародних олімпіад їй присвоєно почесне звання ‹‹Заслужений вчитель України››.

Доцент кафедри, старший науковий співробітник, кандидат біологічних наук Січняк Олександр Львович працює на кафедрі з 2000 року. Закінчив кафедру генетики і молекулярної біології ОДУ в 1982 році. В 1988 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Мейотична стабільність тритикале в залежності від способів їх одержання» у ВСГІ.

Наукові інтереси О. Л. Січняка пов’язані з механізмами онтогенетичної та філогенетичної адаптації пшениць після віддаленої гібридизації. Він активно веде результативну науково-дослідну роботу з проблем формування генетичної коадаптації при створенні синтетичних генотипів злаків. В результаті цих досліджень були з’ясовані особливості впливу алоплазми на адаптивні властивості інтрогресивних форм пшениці, на стійкість пшениці до ряду абіотичних (низька температура, засоленість грунту) та біотичних (бура та стеблова іржа, борошниста роса) факторів. З’ясована роль окремих ген-ензимних систем у формуванні адаптивності, особливості стабілізації мейозу у пшенично-чужорідних гібридів. Крім того О. Л. Січняком на кафедрі започатковані роботи з дослідження цитогенетичних ефектів пестицидів на об’єкти захисту. За результатами досліджень ним опубліковано понад 100 наукових робіт, серед яких 20 статей у міжнародних журналах.

О. Л. Січняк читає загальні курси «Генетика популяцій та еволюція», «Медична генетика», спеціальні курси «Цитогенетика», «Генетика та медицина», «Позахромосомна спадковість», «Популяційна генетика», «Популяційна біологія». Ним видано конспекти лекцій зі спеціальних курсів «Позахромосомна спадковість», «Імуногенетика», «Популяційна біологія», а також методичні посібники з «Генетики популяцій» та «Рослинництва». Багато уваги О. Л. Січняк приділяє роботі зі студентською і шкільною молоддю, бере активну участь в організації і проведенні Всеукраїнських шкільних та студентських олімпіад з біології.
Доцент кафедри Хаустова Ніна Дмитрівна закінчила біологічний факультет ОДУ, кафедру біохімії. У 1982 р. почала працювати на кафедрі генетики і молекулярної біології. В 1989 році захитила кандидатську дисертацію за темою «Адаптивный гетерозис и выражение гена Adh у дрозофилы» в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна. Наукові інтереси Н. Д. Хаустової пов’язані з вивченням ролі генного балансу в адаптації дрозофіли до умов довкілля. Читає загальний курс «Молекулярна біологія», спецкурси: ‹‹Основи генетичного аналізу›› та ‹‹Генетика поведінки››. Автор понад 100 наукових та навчально-методичних праць.
Доцент кафедри Андрієвський Олександр Михайлович у 1979 році закінчив кафедру біохімії ОДУ. В 1988 році захистив кандидатську дисертацію за темою «Лужна пептидгідролаза кишковика та її інгібітори в онтогенезі дрозофіли». У 1993 році був зарахований на посаду доцента кафедри генетики та молекулярної біології, після того, як попрацював на біологічному факультеті інженером та завідувачем лабораторії фізико-хімічних методів дослідження.

Наукові інтереси О. М. Андрієвського пов’язані з дослідженням білкового поліморфізму в популяціях дрозофіли та ролі окремих ген-ензимних систем в онтогенезі дрозофіли та інших біонтів, він є автором понад 90 наукових та науково-методичних публікацій. Багато років співпрацює з Одеським інститутом удосконалення вчителів. Бере активну участь у виховній роботі студентів. З 2017 року О. М. Андрієвський перейшов працювати на кафедру біохімії ОНУ.

Доцент кафедри Мірось Світлана Леонідівна в 1997 році закінчила ОНУ, кафедру генетики та молекулярної біології. В 2003 році захистила кандидатську дисертацію за темою: «Генетическая детерминация устойчивости озимой мягкой пшеницы к возбудителю фузариоза колоса на юге Украины» в Селекційно-генетичному інституті Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення (СГІ НЦНС). В 2004 р. долучилася до викладацького складу кафедри. Проводить наукову роботу в галузі дослідження генетики макроміцетів. Нею налагоджені творчі стосунки з відділом фітопатології та ентомології СГІ НЦНС. Читає загальні курси «Цитологія», «Біотехнологія», а також спецкурси «Генетика людини», «Імуногенетика». На сьогодні автор біля 40 наукових та науково-методичних публікацій.

Доцент кафедри Білоконь Світлана Василівна в 1994 році закінчила біологічний факультет ОДУ, кафедру генетики і молекулярної біології. В 2006 році долучилася до викладацького складу кафедри. В 2007 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Мутации cn и vg и приспособленность генотипов Drosophila melanogaster Meig» в СГІ НЦНС. Наукові інтереси пов’язані з вивченням механізмів онтогенетичної та філогенетичної адаптації Drosophila melanogaster. Читає загальний курс «Молекулярна біологія», спецкурси «Проблеми мутагенезу», «Біохімічна генетика», «Генетичні основи адаптації». На сьогодні автор понад 30 наукових та науково-методичних публікацій.

З 2006 року на кафедрі генетики та молекулярної біології розпочала свою трудову діяльність доцент Задерей Наталія Сергіївна. Вона закінчила кафедру в 1989 році і довгий час працювала в лабораторії біотехнології ВСГІ. У цей період Н.С. Задерей займалася розробкою умов культивування тканин, клітин та органів бобових рослин на штучних поживних середовищах в умовах in vitro. Н.С. Задерей опанувала методи виділення протопластів з мезофілла листа та їх культивування з метою отримання колоній та рослин-регенерантів. У 1992 році Н.С. Задерей вступила до заочної аспірантури на кафедру генетики та успішно закінчила її. У 1997 році Н.С. Задерей захистила дисертацію зі спеціальності «Клітинна біологія» за темою «Культивування тканин і індукція морфогенезу in vitro у еспарцету (Onobrychis sp.)» в Інституті клітинної біології та генетичної інженерії НАН України (м. Київ). З 1999 по 2006 р. Н.С. Задерей працювала вчителем біології в Рішельєвському ліцеї, де підготувала значну кількість призерів обласних та Всеукраїнських олімпіад, за що отримала державну нагороду «Відмінник освіти».

На сьогоднішній день доцент Н.С. Задерей активно працює на кафедрі генетики, розробила курси лекцій з біотехнології, клітинної інженерії, фармакогенетики, молекулярних механізмів диференціації клітин. Наукові інтереси Н.С. Задерей тісно пов'язані з технологіями in vitro. Задерей Н.С. є автором понад 20 наукових праць, у тому числі навчально-методичних посібників «Задачник з генетики та молекулярної біології» (2007), «Біотехнологія рослин» (2015).

Доцент кафедри Алєксєєва (Трочинська) Тетяна Григорівна закінчила біологічний факультет у 2002 році, у тому ж році була прийнята в аспірантуру за спеціальністю «Генетика» під керівництвом доктора біологічних наук, професора Бланковської Т. П. Після закінчення аспірантури у 2005 році залишилася працювати на кафедрі з початку на посаді старшого лаборанта, потім – спеціалістом І категорії. З 2007 по 2011 рік була відповідальним секретарем наукового журналу ‹‹Вісник ОНУ. Серія Біологія››. У 2009 році Алєксєєва Т. Г. захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю «Генетика» на тему: ‹‹Генотипові особливості прояву цитометричних ознак клітин генеративних структур пшениці, жита та їх гібридів››. Напрями наукової діяльності Алєксєєвої Т. Г. зосереджені на генетиці кількісних ознак, генетиці розвитку культурних рослин, цитогенетиці, дослідженні поліморфізму ген-ензимних систем. Т. Г. Алєксєєва викладає спеціальні курси «Генетика індивідуального розвитку» та «Основи генетичного аналізу», вибірковий курс «Рослинництво», проводить практичні заняття з цитології і генетики. Вона є автором більше 40 наукових публікацій.

У 2001-2010 роках працювала філія кафедри генетики на базі Південного біотехнологічного центру у рослинництві НААН України, яким керував академік НААН, д. б. н., професор Ю. М. Сиволап, у складі викладачів – сумісників, які працювали на посадах доцентів: к. б. н. Максимової В. І., к. б. н. Чеботар С. В., д. б. н. Ігнатової С. О., к. б. н. Бальвінської М. С., к. б. н. Кожухової Н. Е., к. б. н. Солоденко А. Є., к. б. н. Балашової І. А. Студенти кафедри виконували у філії курсові, бакалаврські, магістерські роботи, навчались молекулярно-генетичним та біотехнологічним методам дослідження.

У 2011 році для викладацької роботи і поширення молекулярно-генетичних досліджень на кафедру на постійну посаду доцента було запрошено д. б. н. Сабіну Віталіївну Чеботар. Вона у 1988 році закінчила ОНУ, спеціалізувалася на кафедрі генетики та молекулярної біології. Трудову діяльність С. В. Чеботар розпочала у ВСГІ в 1988 р. на посаді старшого лаборанта відділу генної інженерії, там же в 1990-1993 рр. навчалася в аспірантурі, а з 1994 р. працювала науковим співробітником відділу генної інженерії. Після захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук в Інституті молекулярної біології і генетики (ІМБіГ, м. Київ) за темою «Молекулярно-генетический анализ интрогрессии элементов генома эгилопса в геном мягких пшениц» у 1995 році, С. В. Чеботар працювала старшим науковим співробітником відділу генної інженерії СГІ – НЦНС (1996-1999 р.р.). У 1998 році С. В. Чеботар проходила стажування в рамках німецького академічного обміну на кафедрі генетики Інституту біохімії, генетики та мікробіології Університету міста Регенсбург (Німеччина) під керівництвом професора Р. Шмідта, у 2001-2002 р.р. у Генбанку та лабораторії генного і геномного картування Інституту генетики зернових культур м. Гатерслебен (Німеччина) під керівництвом приват-доцента А. Бьорнера і доктора М. Рьодер. У 2004-2007 роках С. В. Чеботар брала участь у міжнародній програмі досліджень, яка проводилася в лабораторії генетики та геноміки злакових культур Національного інституту агрономічних досліджень (INRA) та Університету імені Блеза Паскаля м. Клермон-Ферран (Франція), де виконувала спільні дослідження з відомими у світі науковцями з молекулярної генетики злаків (М. Бернардом, П. Сурдиллем, К. Фьюілле, Дж. Салсе).

У 2009 році С. В. Чеботар захистила докторську дисертацію зі спеціальності «Молекулярна генетика» за темою: «Молекулярно-генетичний аналіз генофонду озимої м’якої пшениці України» в ІМБіГ (м. Київ). У 2010 була обрана членом-кореспондентом Національної академії аграрних наук України. С. В. Чеботар – є автором понад 200 наукових робіт, серед них більше 80 вийшло у закордонних виданнях.

На кафедрі С. В. Чеботар викладає такі дисципліни: «Загальна цитологія», «Геноміка», «Генетична інженерія», «Молекулярні маркери», «Створення та детекція ГМО», «Регуляторні білки та системи клітин», проводить заняття з «Великого спецпрактикуму» з підрозділу «Основи молекулярної генетики». Протягом багатьох років є науковим керівником дипломних робіт студентів та аспірантів.

З 2013 року С. В. Чеботар обіймає посаду завідувача кафедри генетики та молекулярної біології. Під керівництвом С. В. Чеботар на кафедрі розвиваються роботи з молекулярної генетики злаків, а також молекулярно-генетичні дослідження гідробіонтів Чорноморського басейну. Нею у програму «Великого спецпрактикуму», що проводиться на кафедрі, впроваджено навчання студентів сучасним методам ДНК-технології‚ основаним на полімеразній ланцюговій реакції (ПЛР).

В 2016 році к.б.н. Чеботар Г.О. приступила до роботи на кафедрі генетики та молекулярної біології (захист кандидатської дисертації Чеботарь Г.О. на тему «Алелі генів короткостебловості Rht8, Rht-B1, Rht-D1, нечутливості до фотоперіоду Ppd-D1 м’якої пшениці та їх ефекти на агрономічні ознаки» відбувся у 2012 році). Викладає спецкурс «Епігенетика», проводить практичні заняття з «Цитології», «ВСП» для 3 та 4 курсів, а також семінарські заняття з «Молекулярної біології». Сфера наукових інтересів: молекулярна генетика злаків, використання сучасних біотехнологічних підходів для поліпшення злаків, оцінка генетичної різноманітності, молекулярно-фізіологічні аспекти ростових процесів рослин, біоінформатика. Галина Олександрівна є автором 70 наукових публікацій.

У 2017 році до викладацького колективу приєднався доцент, к.б.н., Топтіков Валентин Анатолійович. У 1983 році В. А. Топтіков захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 03.00.03 – молекулярна біологія під назвою “Взаимодействие экзогенной гомологичной ДНК с изолированными клеточными ядрами из проростков кукурузы”. З тих пір він більше 25 років плідно займався науковою діяльністю у складі Науково-дослідної групи кафедри генетики і молекулярної біології і Науково-дослідної групи Біотехнологічного науково-навчального центру ОНУ. На кафедрі В. А. Топтіков викладає загальні курси “Теорії еволюції”, “Методи молекулярної генетики у генній інженерії”, розділ ВСП “Використання ізоферментного аналізу у популяційній генетиці”. До кола наукових інтересів В. А. Топтікова відносяться генетико-біохімічні механізми адаптивності рослин і тварин. Усього за результатами досліджень опубліковано понад 70 наукових публікацій, із них біля 15 у наукових міжнародних виданнях.

Нині викладацький склад кафедри нараховує 2 доктори і 7 кандидатів наук. Кафедра забезпечує загальні курси: «Генетика», «Загальна цитологія», «Молекулярна біологія», «Медична генетика», «Генетика і медицина», «Теорії еволюції», «Геноміка», «Методи молекулярної біології у біотехнології», «Біотехнологія», «Екологічна генетика та фармакогенетика», «Генетика популяцій та еволюція», «Рослинництво», «Біоетика та біобезпека». Крім того, кафедра забезпечує читання низки спеціальних дисциплін: «Основи генетичного аналізу», «Молекулярні процеси еволюції», «Біохімічна генетика», «Проблеми мутагенезу», «Цитогенетика», «Молекулярні маркери», «Генетична інженерія», «Генетика людини», «Генетика вірусів та бактерій», «Генетичні основи селекції», «Генетика поведінки», «Імуногенетика», «Позахромосомна спадковість», «Фармакогенетика», «Молекулярна генетика», «Створення та детекція ГМО», «Регуляторні білки та системи клітин».

З середини 1990-х років на кафедрі під керівництвом В. М. Тоцького працює держбюджетна наукова група у складі висококваліфікованих науковців – молекулярних біологів, біохіміків – к. б. н. В. А. Топтікова, к. б. н. Л. Ф. Дьяченко, к. б. н. О. М. Єршової. За роки роботи у складі держбюджетної наукової групи співробітники виконали дослідження майже з тридцяти фундаментальних тем та прикладних розробок. Основні напрями цих досліджень пов’язані з вивченням адаптивних комплексів генів у особин популяції за конкретних умов існування, генетико-біохімічних особливостей онтогенезу рослин. Науковцями групи обґрунтовано використання систем ізозимів загально-клітинних ферментів для прогнозування адаптивних можливостей сільськогосподарських культур, розроблено та успішно впроваджено у практику технологію оптимального культивування in vitro тканинних експлантів сортів картоплі, суниці садової, алое і гвоздики.

В даний час наукова група вивчає генетико-біохімічні і морфометричні особливості чорноморської рапани Rapana venosa, як небезпечного інвазійного виду, з метою оцінки ступеня адаптивності цього молюска до умов Чорного моря і визначення перспективи використання показників стану популяцій цієї тварини для загальної оцінки стану екосистеми. За час існування наукової групи її науковцями опубліковано 80 праць, з них близько 10 – за кордоном.

Таким чином, основні напрями наукових досліджень кафедри присвячені таким проблемам:
  • Пристосованість та стан ген-ензимних систем Drosophila melanogaster з експериментальних і природних популяцій;
  •  Динаміка генетичної структури досліджуваних популяцій Drosophila melanogaster при довготривалому впливі екологічних чинників;
  • Взаємодія генів та їх коадаптація за добору у представників природних і експериментальних популяцій рослин і тварин;
  •  Аналіз експресії структурних генів ферментів та інших білків за умов онтогенетичної і філогенетичної адаптації рослин і тварин;
  • Експресивність структурних генів рослин за природної і штучної поліплоїдії;
  • Цитогенетичні та цитоембріологічні прояви кількісних ознак у рослин;
  • Моніторинг мутагенних ефектів пестицидів на модельних об’єктах і сільськогосподарських культурах;
  • Поліморфізм ген-ензимних систем в популяціях окремих гідробіонтів Чорноморського басейну;
  • Стан ген-ензимних систем та адаптаційні властивості лікарських базидіоміцетів;
  • Молекулярно-генетичний аналіз генофонду озимої м’якої пшениці України та споріднених злаків.
Слід зазначити, що якісна підготовка спеціалістів, магістрів та аспірантів, а також виконання планових наукових досліджень кафедри значною мірою забезпечуються якісною і кваліфікованою працею навчально-допоміжного персоналу кафедри Мірось З. В., Стрельцової Н. А., Казур Т. В. та інших.

З метою забезпечення студентів базами практики для виконання курсових, бакалаврських та магістерських робіт, а також для виконання спільних досліджень кафедра уклала угоди з провідними науково-дослідними установами Національної академії аграрних наук України – СГІ НЦНС‚ Національним науковим центром – «Інститутом виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова».

Проблему вивчення поліморфізму та адаптивного потенціалу окремих гідробіонтів Чорного моря кафедра вирішує у співробітництві з кафедрою гідробіології.

Крім того, науковці кафедри співпрацюють з вченими Одеського національного медичного університету, Науково-дослідного інституту молекулярно-генетичної та клітинної медицини, відділом молекулярної генетики; кафедрою загальної та молекулярної генетики біологічного факультету Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка; з кафедрою генетики Харківського національного університету імені В. Н. Каразина, з кафедрою генетики і біотехнології Львівського національного університету імені І. Франка.

Кафедра молекулярної біології, біохімії та генетики

Адреса кафедри: Біологічний факультет, Шампанський провулок, 2, м. Одеса, 65058
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Завідувач кафедри

Чеботар Сабіна Віталіївна

доктор біологічних наук, професор, старший науковий співробітник,
член-кореспондент Національної академії аграрних наук

Вчений секретар кафедри
Наталя Сергіївна Задерей 

доцент, кандидат біологічних наук

Співробітники кафедри

Викладачі

Навчально-допоміжний персонал

  • Мірось Зоя Василівна, інженер І категорії
  • Мотрук Наталя Валеріївна, старший лаборант
  • Стрельцова Наталя Андріївна, інженер І категорії
  • Тесленко Алла Валентинівна, завідуюча лабораторією

Спеціалізація кафедри: Генетичні механізми онтогенетичної і філогенетичної адаптації, біохімія, лабораторна діагностика

Основні напрямки наукової діяльності кафедри

  • Динаміка генетичної структури експериментальних та природних популяцій Drosophilidae;
  • Моніторинг мутагенних ефектів факторів довкілля на модельних об’єктах і сільськогосподарськихкультурах;
  • Еколого-генетичні аспекти адаптації та генетичний поліморфізм живих систем.
  • Молекулярно-генетичний аналіз генетико-біохімічного різноманіття живих систем.
  • Біохімія стресу та адаптації.
  • Оцінка статусу вітамінів в живому організмі за дією різних фізіологічних, патологічних та екстремальних факторів.
  • Енергетичний статус живих організмів за різних умов навколишнього середовища.
  • Особливості функціонування метаболічно-активних речовин в живих організмах в геронтогенезі.
  • Функціонування метаболомів в нормі та при моделюванні патологічних станів організму.
Навчальні курси, що читають на кафедрі молекулярної біології, біохімії та генетики Навчально-методичні праці співробітників кафедри молекулярної біології, біохімії та генетики Наукові роботи співробітників кафедри молекулярної біології, біохімії та генетики Історія кафедри молекулярної біології, біохімії та генетики

Партнери кафедри молекулярної біології, біохімії та генетики

  • Селекційно-генетичний інститут – Національний центр рослинництва та сортовивчення Національної академії аграрних наук України, Одеса, Україна
  • ННЦ "Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова" Національної академії аграрних наук України, м. Одеса, Україна
  • Медичний университет, Науково-дослідницький інститут молекулярно-генетичної та клітинної медицини, Відділ молекулярної генетики, Кафедра біохімії, м. Одеса, Україна
  • Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна
  • Київський національний університет імені Т. Г. Шевченко, Навчально-науковий центр «Інститут біології», Кафедра загальної та молекулярної генетики, кафедра біохімії, м. Київ, Україна
  • Інститут клітинної біології та генетичної інженерії Національної академії наук України, м. Київ, Україна
  • Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України, м. Київ, Україна
  • Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України, м. Київ, Україна
  • Український інститут експертизи сортів рослин, м. Київ, Україна
  • Інститут зрощуваного землеробства Національної академії аграрних наук, сел. Наддніпрянське, м. Херсон, Україна
  • Фізико-хімічний інститут імені О.В. Богатського НАН України, м. Одеса, Україна
  • Одеське виробниче об'єднання "Біостимулятор", м. Одеса, Україна
  • ДУ “Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України”, м. Одеса, Україна

Cеред випускників кафедри молекулярної біології, біохімії та генетики є співробітники:

Селекційно-генетичного інституту, Інституту виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова, Медичного інституту, Інституту тканинної терапії імені В.П. Філатова, педагогічного університету імені Ушинського та інших наукових установ, лабораторій різного профілю діяльності (клінічні, гістологічні, імуно-вірусологічні, лабораторії приватних мереж «Сінево», «EUROLAB» тощо), різних медичних закладів: пологових будинків, лікарень, санітарно-епідеміологічних станцій, а також співробітники таких установ як WWF, "Гермедтех", "Симеста ВААЛ", Іноземного підприємства «СЖС Україна» та інших. Понад 40 випусників кафедри працюють в закладах Шотландії, Ірландії, Англії, Дaнії, Швеції, Німеччини, Франції, Чехії, Італії, Сполучених Штатів Америки, Австралії та Нової Зеландії.

Приймальна комісія

Французький б-р 24/26
Телефон: (+38-0482) 68-12-84
Телефон: (+38-0482) 68-18-58
Телефон: (+38-093) 755 78 24
E-mail: vstup@onu.edu.ua

Ректор

вул. Дворянська, 2,Одеса, 65082
Ректор (приймальня):
(+38-048) 723-52-54
Тел./факс (+38-048) 723-35-15
Email: rector@onu.edu.ua

Наші партнери

Міністерство Освіти і Науки УкраїниУрядовий контактний центр

Top