Навчальні підрозділи
Навчальні підрозділи іншого формату |
---|
Фаховий коледж ОНУ імені І.І.Мечникова |
Підготовче відділення |
Навчально-консультаційний центр "Центр лідерства" |
Навчальні підрозділи іншого формату |
---|
Фаховий коледж ОНУ імені І.І.Мечникова |
Підготовче відділення |
Навчально-консультаційний центр "Центр лідерства" |
Patres botanici vivunt,
opera eornum immortalia sunt.
Батьки ботаніки не забуті,
праці їх безсмертні
«Гербарій вище понад будь-яке зображення і необхідний будь-якому ботаніку».
Карл Лінней «Філософія ботаніки», 1751.
О.Ю. Бондаренко, Т.В. Васильєва, С.Г. Коваленко
Гербарій Новоросійського (зараз Одеського національного) університету було започатковано одночасно із заснуванням університету у 1865 р. першим завідувачем кафедри ботаніки, видатним ботаніком та мікробіологом, професором Л. С. Ценковським. Початок гербарним колекціям було покладено у Рішельєвському лицеї, який у 1833 році купив гербарій у „професора природничої історії” О. Д. Нордманна. У 1865 році цей гербарій було передано Ботанічному кабінету щойно створеного Імператорського Новоросійського університету. На цей час він містив 13 тис. гербарних аркушів.
Поповнення колекцій відбувалося за рахунок збору матеріалів працівниками університету та купівлі і одержання у подарунок приватних колекцій - Л. Рабенхорста (L. Rabenhorst, 1866), К. Беніца (K. Benitz, 1884-1889), Ед. Ліндеманна (Ed. Lindemann, 1900) та інших. До фондів гербарію надходили також збори членів Новоросійського (потім Одеського) товариства дослідників природи Г. А. Боровікова, М. М. Зеленецького, В. І. Липського, П. С. Шестерікова та ін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року його внесено до державного реєстру об’єктів, що становлять Hаціональне надбання України.
В колекції є унікальні зразки гербарних зборів XVIII-XIX ст., іменні колекції всесвітньо відомих систематиків і флористів. Характерною рисою гербарію Одеського університету є те, що він уособлює місцеву ботанічну та краєзнавчу культуру і утримує багато історичного матеріалу.
Гербарій зберігався і поповнювався впродовж Першої світової війни, за часів реорганізації Новоросійського університету. Під час Другої світової (Великої вітчизняної) війни частину гербарію, яка містила відомості щодо флори Румунії та прилеглих територій, було вивезено до Бухаресту. У повоєнні часи ця частка знову повернулася до фондів університету.
Багато гербарних аркушів зазнали руйнації через невідповідні умови зберігання, окремі папки носять сліди пожежі, відмокання, механічних пошкоджень. Незважаючи на не завжди задовільний стан матеріалів, вони дають достовірні відомості про тогочасні місцезнаходження тих чи інших видів, що стає особливо цінним, коли ці місцезнаходження у сучасний період змінюються або необоротно трансформовані.
Гербарій складається з таких розділів: вищі рослини (основний фонд) - 17100 гербарних зразків (г.з.); водорості – 5763 г.з.; гриби – ексикати Рабенхорста; лишайники – ексикати Рабенхорста; мохи – 1748 г.з.
Окремо зберігаються іменні історичні колекції Й. К. Пачоського (6152 герб. арк.), Е. Ліндемана (4000 герб. арк), П. С. Шестерикова (1492 герб. арк.), Вищих жіночих курсів (7540 герб. арк.) та гербарію ботанічного саду.
Найціннішим експонатом є травник 18 сторіччя, що представляє лікарські рослини Європи.
За останній період гербарій відвідали ботаніки із Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАНУ, ЛНУ ім. І.Я. Франка, Інституту екології Карпат НАНУ, Національного науково-природничого музею НАН України, Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка, Познанського університету ім. Адама Міцкевича (Польща) та ін.
На основі колекцій Гербарію виконуються дисертаційні дослідження аспірантів та докторантів наукових установ України, Польщі.
Надана інформація для монографів родів Ornithogalum, Euonimus, Rosa, a також щодо розповсюдження представників роду Astragalus на території Північно-Західного Причорномор’я для колег з Румунії (Babes-Bolyai University Cluj Napoca, Romania)
Постійно надаються консультації викладачам загальноосвітніх шкіл (ЗОШ) та вищих навчальних закладів (ВНЗ) щодо створення та утримання гербарію, роботи з гербарними колекціями.
Просвітницьку діяльність пов’язано із популяризацією знань щодо історії створення гербарних колекцій та можливості, завдяки Гербарію, «реконструкції» стану флори певної місцевості в історичному аспекті, уточнення часу та місця появи адвентивних видів, даних щодо місць зростання рідкісних і зникаючих рослин в регіоні. Крім того, проводиться пошукова робота для визначення персон колекторів Гербарію та вивчення їх біографій, оцінка наукового вкладу у пізнання флори регіону, країни, окремих регіонів, певних флористичних таксонів.
Вся робота у гербарії здійснюється на громадських засадах, без оплати.
Зберігачі Гербарію:
Адреса: Шампанський пров., 2, біологічний факультет, ауд. 102
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Завідуючий станцією Ковтун Олег Олексійович, кандидат біологічних наук, доцент кафедри гідробіології і загальної екології
Двоповерховий корпус Гідробіологічної станції ОНУ
Гідробіологічна станція розташована на Малому Фонтані – унікальному, майже останньому в межах Одеси місці, де біля морського узбережжя все ще зберіглися підводні природні кам´яні біогеоценози, майже зниклі в інших частинах Одеської затоки.
З часів заснування Гідробіологічна станція є базою для зоологічних, гідробіологічних, екологічних та гідролого-гідрохімічних досліджень вчених Одеського університету. Гідробіологічна станція є допоміжним учбовим та науковим підрозділом біологічного факультету. Загальне керівництво станцією здійснюється кафедрою зоології, гідробіології та загальної екології. До складу станції входить причал з маломірним флотом, що налічує кілька весельних та моторних човнів.
Вид на «Малий фонтан», причал та учбовий корпус Гідробіологічної станції ОНУ з повітря
Історія станції
Історія станції нараховує більше 120 років. Заснована станція в 1902 році професором П. М. Бучинським, який одним з перших почав проводити наукові дослідження морської фауни та флори. Саме завдяки станції значно прискорився процес «інвентаризації» фауни Одеської затоки: ракоподібних (М. Калішевський), губок (П. Куделін), риб (К. Кисилевич, А. Яцентковський). В різні роки тут працювали видатні вчені зі світовим ім’ям – І.І. Мечников, О.О. Ковалевський, В. В. Заленський та інші.
Зоологічна станція, як вона називалась в ті часи, чи морське відділення зоотомічної лабораторії, була базою для роботи студентів, співробітників університету та сучасників товариства природознавців. Тут проводилися екскурсії зі студентами та школярами з метою ознайомлення з засобами добування та сортування морського біологічного матеріалу, первинної наукової обробки, колекціонування, тощо. На станції вели дослідження відомі на сьогодні вчені, які вивчали: зоопланктон (А.О. Буяновська), іхтіопланктон (Ю.П. Зайцев), зообентос (С. Б. Грінбарт), фітобентос (І.І. Погребняк), риб одеської затоки та лиманів (Ф.С. Замбриборщ), тощо.
В різні часи загальне керівництво та кураторство станцією здійснювали видатні вчені: П.М. Бучинський, Д.К. Третьяков, І.І. Пузанов; завідувач гідробіологічним сектором зоолого-біологічного інституту М.О. Загоровський, директор Одеського зоопарку Г.В. Бейзерт. Завідувачами станції були Ю.П. Зайцев (1950-1956), М.А. Віннікова (1956-1971), О. Шулім (1971-1973), А.Д. Гончаров (1974-1980), С.М. Слукін (1980-2004).
З 1950 р. велику увагу приділяли станції як учбовій лабораторії. Для демонстрації студентам були створені акваріуми з різними біогеоценозами Одеської затоки; проводилися практичні заняття, відбір проб для студентських наукових робіт, учбова та виробнича практики.
З 1966 р. станція стала базою наукових досліджень, які охопили не тільки акваторію Одеської затоки, але й пригирлових районів Дніпра, Дністра, Дунаю, Тендровської, Ягорлицької та Джарилгацької заток, а також лиманів північно-західного Причорномор`я. Останні десятиріччя в Криму активно проводилися наукові дослідження скритих підводних печерних біотопів, в яких було знайдено декілька рідкісних та нових для науки гідробіонтів та риб. В затоплених водою одеських катакомбах було відкрито та описано новий для науки вид сліпого ракоподібного.
Учбова робота
На гідробіологічній станції з студентами проводяться лекційні, лабораторні та практичні заняття з загальних та спеціальних курсів кафедри зоології, гідробіології та загальної екології щодо проблем екології морських та континентальних водних екосистем, іхтіології, альгології, рибництва, охорони природи та еко-токсикологічної експертизи, а також великому спеціальному практикуму (ВСП). Є можливість ознайомлення з основами гідролого-гідрохімічних досліджень морської води.
Учбовий клас біостанції з морським акваріумом, експозицією різних гідробіонтів та колекцією риб
Станція забезпечує викладачів, аспірантів та науковців всього біологічного факультету ОНУ різноманітним біологічним матеріалом для наукової роботи, практичних занять з ВСП, зоології, гідробіології, іхтіології, мікробіології; надає допомогу при зборі матеріалу для написання курсових, дипломних та дисертаційних робіт, в тому числі з допомогою легководолазного спорядження. На станції можливо попрацювати з невеликим бібліотечним зібранням наукової літератури, провести експериментальні наукові роботи в морі або морських акваріумах.
Науково-дослідна робота
На станції проводиться постійний цілорічний гідролого-гідрохімічний моніторинг моря з визначенням основних параметрів (температура, солоність, напрям та сила вітру, тощо). Сформована комп´ютерна база даних цих параметрів за майже 50-літній період. Матеріально-технічна база станції, що включає декілька весельних та моторних човнів, необхідне гідробіологічне та легководолазне обладнання, використовується викладачами та науковими співробітниками біологічного факультету та кафедри зоології, гідробіології та загальної екології при виконанні науково-дослідницьких робіт. За часи польового сезону співробітниками біостанції та кафедр ведеться відбір іхтіологічних матеріалів, проб іхтіопланктону, зообентосу та фітобентосу. Періодично виконуються госпдоговірні та держбюджетні наукові теми.
З 2000 р. на гідробіологічній станції сформована група фахівців, що займаються підводними біологічними дослідженнями (керівник – завідуючий біостанцією Олег Олексійович Ковтун, професійний водолаз-інструктор). Група пройшла спеціальну підготовку (спеціалісти мають посвідчення підводних плавців міжнародного класу) та її члени виконують гідробіологічні дослідження за допомогою найновіших методів, проводять підводні фото і відеозйомки, а також комп’ютерний монтаж відзнятого матеріалу. З 2002-2004 рр. О. А. Ковтуном створений серіал науково-популярних фільмів про підводний світ Чорного моря, який отримав в 2006 р. Грифи Міністерства освіти та науки України, та є наочним учбовим посібником для школярів та студентів вищих наукових закладів.
Станція забезпечує поповнення колекцій зоологічного музею ОНУ біологічними експонатами та має власні колекції риб та інших гідробіонтів, які використовуються в учбовому та науковому процесі, в тому числі унікальну колекцію раковин вселенця рапана, що налічую біля 20 тис. екземплярів, зібраних майже за 25 років по всьому Чорному морю. Також на станції зібрана та експонується колекція старовинних якорів та інших підводних знахідок, що траплялися співробітникам під час підводних досліджень. Колекція, що налічує біля 55 одиниць якорів, є важливим матеріалом для історичних досліджень науковців та краєзнавців, описана в наукових статтях та монографіях. Посилання на наукову сторінку колекції якорів на сайті біостанції ОНУ.
Колекція якорів та інших історичних артефактів з дна Чорного моря
Гідробіологічна станція ОНУ занесена до мережі біостанцій Чорного і Азовського морів, які здійснюють постійний моніторинг морського середовища та біоресурсів.
Співробітництво
На базі Гідробіологічної станції університет співпрацює з біологічними факультетами різних навчальних закладів та науково-дослідницькими інститутами України і Європи, насамперед, з Інститутом біології моря (м. Одесса), з Інститутом гідробіології НАНУ (м. Київ), Харківським національним університетом ім. В. Н. Каразіна, з Клайпедським університетом (Литва) та ін. міжнародними установами для проведення сумісних досліджень та учбової роботи. Станція приймає участь у програмі обміну студентами та науковими співробітниками.
Адреса
65058, Україна, м. Одеса, Нижня тераса Ботанічного саду (Французький бульвар, 87), Гідробіологічна станція, причал № 171.
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Сайт гідробіологічної станції: hydrobio.onu.edu.ua
Власний сайт біологічного факультету: biologywiki.onu.edu.ua
В Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова на біологічному факультеті протягом багатьох років проводяться фундаментальні і прикладні науково-дослідні роботи, у яких беруть участь викладачі, студенти та аспіранти.
Напрямки наукової роботи п'яти кафедр біологічного факультету різноманітні й охоплюють різні галузі біології, охорони здоров’я, мікробіології, вірусології, біотехнології, у тому числі:
На факультеті діють дві наукові школи, які відрізняються високим рівнем досліджень, підтримують спадкоємність в розвитку української біологічної науки:
Наукові дослідження на факультеті ведуть 1 член-кореспондент НАНУ, 1 член-кореспондент НААНУ, 10 докторів наук, 51 кандидат наук, 20 молодих вчених, в т. ч. 15 аспірантів.
Наукові дослідження забезпечують:
Наукові досягнення біологічного факультету широко представлені в Україні та за її межами. Впродовж останніх 5 років співробітниками факультету видано 10 монографій, 599 статей (501 в Україні та 98 за її межами; 123 статті індексуються у наукометричних базах даних Scopus та Web of Science), 2 словники, 26 патентів, більше 500 тез Всеукраїнських та міжнародних наукових конференцій.
Результати проведених досліджень покладені в основу при написанні кандидатських дисертацій. З 2015 року на факультеті функціонує Спеціалізована вчена рада К.41.051.06 із захисту кандидатських дисертацій за спеціальностями 03.00.04 – Біохімія, 03.00.20 – Біотехнологія.
Результати науково-дослідної роботи впроваджено у навчальний процес (акти впровадження): використовуються при розробці тематики курсових та дипломних робіт, при удосконаленні програм навчальних дисциплін, при підготовці навчально методичних матеріалів.
Наукові видання біологічного факультету:
На біологічному факультеті функціонує Мечниковське товариство молодих вчених, однією з основних задач якого є залучення до наукової роботи студентів, за участю яких за останні п’ять років опубліковано 76 статей (в т. ч. 8 статей, що індексуються у наукометричних базах даних Scopus та Web of Science), 177 тез, одна студентка є співавтором патенту.
Серед прізвищ тих, хто збирав і визначав рослини, представлені у гербарії, багато славетних імен. Всього серед колекторів гербарію понад 500 прізвищ.
Вчені, що працювали у ХІХ сторіччі.
Олександр Давидович Нордманн (1803-1848) - професор природознавства, натураліст, ботанік, зоолог, директор першого ботанічного саду м. Одеси з 1832 по 1848 рр. працював у Рішельєвському ліцеї.
У Південно-Західному Причорномор’ї він був учасником багатьох експедицій у долину р. Прут, на острів Зміїний, у Рені, Ізмаїл, Нерубайське, а також відвідав Крим, Герцинію, Германію тощо. Саме його збори являють першооснову гербарію університету. Х. Стевен назвав його ім’ям один з видів ялиці.
Автограф О.Д. Нордманна
Микола Костянтинович Срединський (1843-1907) працював на кафедрі ботаніки Новоросійського університету у 1871-1874 рр. Його флористичні дослідження були присвячені Новоросійському краю та Бессарабії. Він описував гриби, водорості, судинні рослини, навів детальний опис піщаної смуги Дністровського лиману. Його збори складають більше 500 примірників. Після здачі магістрантського іспиту його захопило вивчення флори залізниць, якому він присвятив усе своє подальше життя.
Етикетки М. К.Срединського
Петро Степанович Шестеріков (1859-1929) не мав вищої освіти, однак, він був справжнім натуралістом-дослідником, який підготував та
надрукував перший у Росії визначник флори міста (Одеси), в якому вказано 1180 видів з 497 родів та 91 родини (Барбарич,1984; Шестериков, 1912). Протягом багатьох років він був відповідальним секретарем Новоросійського товариства природодослідників. П.С. описав понад 660 видів квіткових рослин з позначенням місця збору, строків цвітіння, місцевих назв та синонімів.
Африкан Миколайович Криштофович (1885-1953) – геолог, палеоботанік. Академік АН УРСР (13.02.1945), член-кореспондент АН СРСР (1953). Лауреат Державної премії СРСР (1946). Почесний член Національного географічного товариства США. Почесний член Лондонського географічного та Американського і Лондонського геологічних товариств (1946), випускник Новоросійського університету. З 1903 р. навчався у Новоросійському (Одеському) університеті, який закінчив у 1908 р. з дипломом першого ступеня. Після закінчення університету працював в експедиції в Оксько-Ангарському краї в Сибіру та Японії. Збори того періоду представлені в гербарії.
Етикетка А.М. Криштофовича
Яков Якович Вальц (1841-1904) – випускник Київського університету, професор, завідувач кафедри ботаніки, декан фізико-математичного факультету Новоросійського університету, напрочуд яскравий та неоднозначний дослідник з трагічною долею, ботанік, міколог, альголог, ім’ям якого названо один з видів роду Вошерія. У гербарії є його збори, в основному, 1869-1870 рр. з Бессарабії, Києва, Херсона, Криму, Баден-Фрейбурга.
Етикетка Я.Я.Вальца
Людвіг Адальбертович Рішаві (1851-1915), учень І.Г.Борщова, завідувач кафедри ботаніки Новоросійського університету у 1885-1893 рр. Шість років працював консерватором ботанічного кабінету, який у 1893 р. він розділив на власне ботанічний кабінет (гербарій) та ботанічну лабораторію. Саме при ньому у ботанічному кабінеті працювали С.М.Переяславцева (по флорі водоростей Чорного моря), М.М.Альбов (по флорі Західного Закавказзя), М.М. Зеленецький (по флорі Криму та Південної Росії), О.М. Погорєльський (по флорі Херсонської губернії), М.Л.Окіншевич (по дендрофлорі Бессарабії).
Микола Михайлович Зеленецький (1859-1923) - завідувач кафедри морфології та систематики рослин у 1920-1923 рр., ботанічного саду – у 1920-1921 рр. закінчив Новоросійський університет у 1887 р. із ступенем кандидата природничих наук.
Болеслав Болеславович Гриневецький (1875-1963), завідувач кафедри ботаніки у важкі часи після першої світової війни. Під час роботи в університеті вивчав флору і рослинність Кавказу, Польщі, Литви і одночасно працював з вивчення продихів, де його праці стали класичними. У подальшому він став дійсним членом АН Польщі та засновником і першим головою Польського ботанічного товариства і Ліги з охорони природи.
Георгій Андрійович Боровіков (1881-1958)- випускник Новоросійського університету з дипломом І ступеню, потім доктор наук, професор. Хоча його основні роботи пов’язані із фізіологією рослин, він багато уваги приділяв вивченню систематики рослин і геоботаніки: папоротям Кубанської області, гербарним зборам з Донської області ґрунтово-ботанічному районуванню невідомих до цього районів Східного Сибіру.
Євгенія Михайлівна Морозова-Попова (1888-1916)
Віра Федорівна Пастернацька (1886 - 1945) після закінчення природничого відділення Одеських Вищих Жіночих Педагогічних Курсів працювала доцентом в університеті разом з М.М. Зеленецьким, який тоді очолював кафедру ботаніки, а потім професором, завідувачкою кафедри у Фармацевтичному інституті. У 1930 р. переїхала до Куйбишева, де працювала професором ботаніки. На основі своїх досліджень флори опублікувала 24 роботи, серед яких «З Красної поляни на перевал Псеашхо», «Ботаніко-географічні обстеження в долині річки Лашипсе в Абхазії», «Фіто-фенологічні спостереження в околицях Одеси за десятиріччя з 1916-1926рр.» тощо. В гербарії зберігаються її збори з різних куточків Криму, Кавказу, Причорномор’я.
Пилип Єфремович Кулик (1898 року народження) спочатку студент, потім аспірант (1934-1937) університету, який при виконанні дисертаційної роботи «Природные кормовые угодья Раздельнянского района Одесской области» зібрав цікавий гербарій, що дає змогу порівняти його з нинішнім складом флори цього регіону.
У 1920-1923 рр. асистентом кафедри морфології та систематики університету працювала Лідія Дометіанівна Бассарська (1890-1955), яка у наступні сім років була асистентом Одеських Вищих Жіночих Педагогічних Курсів та Фармацевтичного інституту, а потім доцентом Воронезького ветеринарного інституту та співробітником карантинної станції. Це була людина, захоплена вивченням рослин, яка сумлінно ставилася до збору та обробки гербарних зборів, які детально та дбайливо оброблені.
Іван Васильович Новопокровський (1880-1951) працював у Новоросійському університеті у 1905-1906 рр., вивчаючи флору околиць Одеси. В історії біології він залишився як палеоботанік і ботанік, знавець флори Казахстану, доктор біологічних наук, завідувач середньо-азійського гербарію у Ботанічному інституті.
Карл Фрідріх Ледебур (Ledebour) (1785-1851) – відомий німецький ботанік, який у 1805-1836 рр. був спочатку директором ботанічного саду у Дерпті, а потім професором Дерптського університету, автор першого критичного зведення по флорі судинних рослин Росії (Біологи ). У 1833 р. брав участь в експедиції до Сибіру, вивчав флору околиць Херсону та Криму і Кавказу.
Віллібальд Готлібович Бессер (Besser) (1784-1842) – член-кореспондент Петербурзької АН. Досліджував флору і створив гербарні колекції Правобережної та західних областей України. Викладав у Кременецькому ліцеї, а далі у 1835-1838 рр. працював професором ботаніки Київського університету. Опублікував 43 наукові праці (Линдеман, 1872; Дубина, Шеляг-Сосонко, 1989). В гербарії є його збори з Одеси, Херсону, Кишиневу, Єлізаветграду, Кременця тощо. Хоча строки збору вказані не завжди, можна припустити, що рослини були зібрані до 1822 р., оскільки саме тоді було видано “Enumeratio plantarum…”
Емануїл Ліндеманн (1795-1845) – засновник гербарію Санкт-Петербурзького університету 1814-1832.
Едуард Еммануїлович Ліндеманн (Lindemann) (1825-1900) – за професією військовий лікар. Це був відомий ботанік, котрий 53 роки свого життя присвятив вивченню рослин. Він досліджував флору 29 губерній Європейської Росії: від Курляндської і Петербурзької до Херсонської і Бессарабської, включаючи п’ять губерній Царства Польського. Вперше (1867) підготував опис регіональної флори Єлісаветграду, додатки до якої вносив у 1868, 1872, 1875 рр. У його класичній роботі Prodromus Florae Chersonensis (1872) було представлено 1329 видів судинних рослин та більше 700 різновидів, для яких було вказано місцезростання, час цвітіння та плодоношення, синоніми. Саме Новоросійський університет у 1877 р. присвоїв йому ступінь доктора ботаніки honoris causa, а Новоросійське товариство природодослідників у 1885 р. обрало його своїм почесним членом. Частину гербарію Санкт-Петербурзького університету, що заснував його батько і додав і розширив він сам до 62 тис. аркушів, вчений передав Новоросійському університету, щоб, за його словами, принести свою частку користі юнацтву, яке вчиться в університеті. У складі цієї колекції є багато зборів інших колекторів, загалом більше 400 прізвищ.
Гербарна етикетка Едуарда Линдеманна
У гербарії представлені збори багатьох відомих зарубіжних вчених
П.С. Паллас (P. Pallas)(1741-1811) у XVIII сторіччі першим почав системне дослідження флори півдня нинішньої України.
Л. Рабенхорст (1806-1881) був відомим колекціонером, чиї гербарії лишайників, водоростей, квіткових рослин були закуплені Новоросійським університетом. Представлені і його власні збори з Мартиніки та інших місць.
П.С. Паллас
П’єр Едмон Буасье (1810-1885) – швейцарський ботанік, котрий описав шість тисяч видів нових квіткових рослин. Він був автором «Східної флори», п’ять томів якої вийшли за його життя, а шостий – після смерті, де вказано географічне розповсюдження 11876 видів рослин (биологи). У гербарії є його збори 1865 р. з Ескуріалу (Іспанія).
П’єр Едмон Буасье
В. Монтрезор (1835-1903) вивчав флору Чернігівської, Волинської, Київської губерній. У гербарії є його збори 1869, 1877, 1879, 1892, 1895 рр. з Києва, Ковеля, Кишінева, Угорщини тощо.
Федір Кондратович Біберштейн (Маршал фон Біберштейн, M.f.Bieberstein) (1768-1826)– відомий ботанік, чия діяльність була пов’язана із Харківським університетом. Він ретельно протягом багатьох років вивчав флору Криму та Кавказу. Для Криму він вказував 1280 видів рослин. Основні результати досліджень відображені у тритомній праці «Flora Taurico-Caucasica» (1808-1819). Його ім’ям названі декілька видів рослин. Він є автором багатьох видових назв судинних рослин Причорномор’я. У гербарії зберігаються його збори з Кавказу.
Василь Матвійович Черняєв (Czernjaew) (1794-1871) – директор Харківського ботанічного саду (1826-1856), с 1835 р. професор ботаніки. відомий флорист та міколог. У гербарій зберігаються його збори 1856 р. з Харкова.
Етикетка В.М.Черняєва
Хрістіан Хрістіанович Стевен (Steven) (1781-1863) – ботанік і ентомолог. Почесний член Петербурзької АН з 1849 р., засновник Нікітського ботанічного саду. Він десь пів сторіччя вивчав флору Криму. Результатом роботи був «Список дикорослих рослин Кримського півострова» (1856-1857), який включав 1654 види (биологи). У гербарії представлена дуже широка географія його зборів: від Одеси до Криму, Кавказу, Сибіру і навіть околиць Москви.
Етикетка Х.Х. Стевена
Афанасій Семенович Рогович (1812-1878) – відомий ботанік і палеонтолог, з 1853 р. професор Київського університету і одночасно директор ботанічного саду. У коло його наукових інтересів входили флористика, систематика рослин, палеонтологія. Біля 20 років він вивчав флору Полтавської, Чернігівської, Київської, Подільської, Волинської губерній. Зібраний ним гербарій налічує 1469 видів з 547 родів та 92 родин. У гербарії зберігаються його збори з Києва, Чернігова, Криму.
Етикетка А.С. Роговича
Іван Якович Акінфієв (1851-1919) – вчитель гімназії у Катеринославі та Олександрівську (нинішнє Запоріжжя), більше 40 років вивчав флору і рослинність півдня України і Кавказу. Для Катеринослава ним наведено 936 видів рослин, для Болграду – 550. Його учнем був відомий флорист О.О. Гроссгейм. В гербарії зберігаються його збори 1866-1889 рр. з Кисловодська, Катеринослава.
Йозеф Конрадович Пачоський (1864-1942) – відомий польський ботанік і зоолог, який у 1897-1920 рр. завідував природно-історичним музеєм у Херсоні, професор ботаніки Херсонського політехнічного інституту, потім професор Познанського університету. Це був один з найдіяльніших членів Київського та Новоросійського товариств дослідників природи. Коло його інтересів охоплювало флористику, систематику та географію рослин. Він вивчав флору півдня, південного сходу та південного заходу Росії. Флорі України присвячено біля 70 наукових фундаментальних робіт. Він одним з перших описав угруповання південноросійських степів, є автором першого підручника з фітоценології. Його ім’ям названо декілька видів рослин. Частиною нашого гербарію є його іменна колекція.
Етикетка Й.К.Пачоського
Володимир Іполитович Липський (1863-1937) – третій президент Української АН, видатний флорист, мандрівник, систематик, географ рослин, знавець гербарної справи, організатор та куратор ботанічних садів, спеціаліст з історії ботаніки. У 1887 р. закінчив Київський університет, де сформувався як вчений під керівництвом проф. І.Ф. Шмальгаузена. У 1894 – 1917 рр. працював у Головному ботанічному саду Петербургу на посаді зберігача гербарію, головного ботаніка, завідувача відділом живих рослин. У цей період він багато мандрував, знайомився із флорою, роботою гербаріїв та ботанічних садів. Загалом він побував на всіх материках, крім Австралії та Антарктиди. Від Російського географічного товариства був нагороджений премією Пржевальського. З 1917 р. працював в Україні, приймав активну участь у створенні АН, яку очолював як президент у 1922-1928 рр. У 1928-1933 рр. – з-за висновків комісії наркомату освіти став директором ботанічного саду в Одесі, а далі з-за небажання підтримувати погляди Т.Д.Лисенка до кінця життя працював як науковий консультант саду.
Етикетка В.І.Липського
На основі своїх досліджень він описав чотири нових роди: Korschinskia, Galagania, Koslovia, Ladyginia, 220 видів рослин, 45 з яких названі його ім’ям (як наприклад, ковила Липського, молочай Липського, клен Липського тощо). Крім того, на його честь названі два роди: Lipskia Nevski (з родини Apiaceae) та Lipskyella Jus. (з родини Asteraceae). Одним з перших В.І. дав науковий опис флори Індонезії, Туніса, Алжира, Середньої Азії. Вивчав водорості Чорного моря, багато уваги приділяючи філофорі. На основі його досліджень в Одесі були відкриті йодний та агаровий заводи, в той час коли до цього і йод, і агар-агар завозили з-за кордону. Гербарні аркуші В.І. Липського є в Інституті ботаніки у Києві, у Криму, в Одесі, в Росії.
Навчання на біологічному факультеті здійснюється на денному і заочному відділеннях;
для отримання третього рівня вищої освіти - на денному і вечірньому відділеннях
Навчання забезпечується за державним замовленням і на контрактній основі.
Студенти, які навчаються за державним замовленням, мають право на отримання стипендії:
На біологічному факультеті ОНУ І.І. Мечникова ви зможете здобути професію, яка необхідна завжди і всюди – це вчитель біології і основ здоров’я людини.
Навчаючись за спеціальністю 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини», Ви можете здобути перший (бакалаврський) та другий (магістерський) рівні вищої освіти
Випускники біологічного факультету ОНУ імені І.І. Мечникова спеціальності «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» можуть виконувати професійні роботи викладачів середніх навчальних закладів, професійно-технічних навчальних закладів, вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, методистів заочних шкіл і відділень, професіоналів в галузі методів навчання, консультантів з питань здорового способу життя, організаторів позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми, педагога-валеолога.
Навчаючись за спеціальністю 091 Біологія» Ви можете здобути перший (бакалаврський), другий (магістерський) та третій (доктор філософії) рівні вищої освіти
На другому рівні вищої освіти за спеціальністю 091 Біологія реалізуються дві освітні програми: ОП Біологя і ОП Мікробіологія і вірусологія
На біологічному факультеті за спеціальністю 091 Ви отримаєте знання і вміння, які надають можливість проявити себе у численних галузях сучасного життя:
Навчаючись за спеціальністю 162 Біотехнології і біоінженерія Ви можете здобути перший (бакалаврський), другий (магістерський) та третій (доктор філософії) рівні вищої освіти
Випускники ОНУ імені І. І. Мечникова за спеціальністю 162 Біотехнології та біоінженерія можуть здійснювати науково-дослідні, проектно- та виробничо-технологічні роботи, що пов’язані з використанням біологічних агентів та продуктів їх життєдіяльності у сфері охорони здоров’я, у системі агропромислового комплексу, на підприємствах харчової промисловості і працювати на посадах молодшого наукового співробітника, (біоінженерія) інженера-дослідника, інженера із стандартизації та якості, інженера-лаборанта, інженера-технолога, інженера з охорони праці, біотехнолога.
На спеціальності 206 Садово-паркове господарство (Галузь знань «Аграрні науки та продовольство») Ви можете здобути перший (бакалаврський) рівень вищої освіти
Після завершення навчання за спеціальністю 206 «Садово-паркове-господарство» (перший рівень ВО) випускники здатні виконувати наступні роботи:фахівець садово-паркового господарства; інженер садово-паркового господарства, фахівець з квітникарства; інженер з рекреаційного благоустрою; озеленювач; робітник зеленого будівництва; садівник.
Навчання студентів включає широкий обсяг комбінацій навчальних занять та різних видів практик, базами для яких є державні та приватні підприємства, а також Ботанічний сад ОНУ імені І.І. Мечникова імені Липського! Чекаємо на Вас! Зробимо Світ кращим!
Здобувачі, які навчаються на біологічному факультеті, мають змогу пройти спеціалізацію на наступних кафедрах:
Додаток 4
до Правил прийому на навчання
до ОНУ імені І.І.Мечникова в 2021 році
ПЕРЕЛІК
конкурсних предметів для вступу на навчання для здобуття освітнього ступеня бакалавра
на відкриті та фіксовані (закриті) конкурсні пропозиції на основі повної загальної середньої освіти
для здобуття освітнього ступеня бакалавра
Код спеці-альності | Назва спеціальності | Конкурсні предмети | Підготовчі курси коефіцієнт | Мінімальний бал з кожного предмету ЗНО | Мінімальний конкурсний бал бюджет/контракт | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 предмет | Коефі-цієнт | 2 предмет | Коефі-цієнт | 3 предмет (за вибором вступника) | Коефі-цієнт | |||||
014.05 | Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) | Українська мова | 0,3 | біологія | 0,38 | історія України або математика або іноземна мова або географія або фізика або хімія | 0,2 | 0,02 | 100 балів | 125/100 балів |
091 | Біологія | Українська мова | 0,3 | біологія | 0,38 | історія України або математика або іноземна мова або географія або фізика або хімія | 0,2 | 0,02 | 100 балів | 125/100 балів |
162 | Біотехнології та біоінженерія | Українська мова | 0,3 | біологія | 0,4 | історія України або математика або іноземна мова або географія або фізика або хімія | 0,2 | 0 | 100 балів | 125/100 балів |
206 | Садово-паркове господарство | Українська мова | 0,3 | математика | 0,28 | історія України або іноземна мова або біологія або географія або фізика або хімія | 0,3 | 0,02 | 100 балів | 125/100 балів |
Додаток 3
до Правил прийому до ОНУ імені І.І. Мечникова у 2021 році
Перелік спеціальностей та вступних випробувань для прийому на навчання на перший (зі скороченим терміном навчання)
або другий (третій) курс (з нормативним терміном навчання на вакантні місця) осіб, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста
Споріднені спеціальності / Інші спеціальності ОКР молодшого спеціаліста | Спеціальності ОС бакалавра | Спеціалізація (освітня програма) /може повторювати назву спеціальності/ | Вступне випробування | Курс | Термін навчання | Кількість місць | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Назва | Код | Назва | За кошти державно-го бюджету | За кошти фізичних, юридичних осіб | ||||
Споріднена в межах галузі знань спеціальність | 091 | Біологія | Біологія | ЗНО з української мови, ЗНО з математики, Іспит за фахом | 1 Курс | 2р 10м |
ДЕННА, Бакалавр (з нормативним терміном навчання)
Споріднені спеціальності | Спеціальності ОС бакалавра | Спеціалізація (освітня програма) | Вступне випробування | Курс | Термін навчання | Кількість місць* | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Код | Назва | За кошти державно-го бюджету | За кошти фізичних, юридичних осіб | ||||||
Біологічний факультет | |||||||||
Споріднена в межах галузі знань спеціальність | 091 | Біологія | Біологія | ЗНО з української мови, ЗНО за вибором абітурієнта, Іспит за фахом | 2 Курс | 2р 10м | - | ||
Споріднена в межах галузі знань спеціальність | 162 | Біотехнології та біоінженерія | Біотехнології та біоінженерія | ЗНО з української мови, ЗНО за вибором абітурієнта, Іспит за фахом | 2 Курс | 2р 10м | - | ||
Споріднена в межах галузі знань спеціальність | 014.05 | Середня освіта (біологія та здоров’я людини) | Середня освіта (біологія та здоров’я людини) | ЗНО з української мови, ЗНО за вибором абітурієнта, Іспит за фахом | 2 Курс | 2р 10м | - | ||
Споріднена в межах галузі знань спеціальність | 206 | Садово-паркове господарство | Садово-паркове господарство | ЗНО з української мови, ЗНО за вибором абітурієнта, Іспит за фахом | 2 Курс | 2р 10м | - |
ЗАОЧНА, Бакалавр (з нормативним терміном навчання)
Споріднені спеціальності | Спеціальності ОС бакалавра | Спеціалізація (освітня програма) | Вступне випробування | Курс | Термін навчання | Кількість місць* | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Код | Назва | За кошти державного бюджету | За кошти фізичних, юридичних осіб | |||||||
Біологічний факультет | ||||||||||
Споріднена в межах галузі знань спеціальність | 091 | Біологія | Біологія | ЗНО з української мови, ЗНО за вибором абітурієнта, Іспит за фахом | 3 Курс | 2р 10м |
** Для вступу з неспоріднених спеціальностей ОКР молодшого спеціаліста проводиться додатковий іспит у вигляді співбесіди
ІНФОРМАЦІЯ для іногородніх абітурієнтів та студентів, щодо поселення у гуртожиток
Приймальна комісія: Французький бульвар 24/26
телефон: (0482) 68-12-84, е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Біологічний факультет
Шампанський провулок, 2, Одеса, 65058, Україна;
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., тел.: (048-2) 68-80-62
Адреса кафедри: Біологічний факультет, Шампанський провулок, 2, м. Одеса, 65058
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Завідувач кафедри
доктор біологічних наук, професор, старший науковий співробітник,
член-кореспондент Національної академії аграрних наук
Вчений секретар кафедри
Наталя Сергіївна Задерей
доцент, кандидат біологічних наук
Спеціалізація кафедри: Генетичні механізми онтогенетичної і філогенетичної адаптації, біохімія, лабораторна діагностика
Cеред випускників кафедри молекулярної біології, біохімії та генетики є співробітники:
Селекційно-генетичного інституту, Інституту виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова, Медичного інституту, Інституту тканинної терапії імені В.П. Філатова, педагогічного університету імені Ушинського та інших наукових установ, лабораторій різного профілю діяльності (клінічні, гістологічні, імуно-вірусологічні, лабораторії приватних мереж «Сінево», «EUROLAB» тощо), різних медичних закладів: пологових будинків, лікарень, санітарно-епідеміологічних станцій, а також співробітники таких установ як WWF, "Гермедтех", "Симеста ВААЛ", Іноземного підприємства «СЖС Україна» та інших. Понад 40 випусників кафедри працюють в закладах Шотландії, Ірландії, Англії, Дaнії, Швеції, Німеччини, Франції, Чехії, Італії, Сполучених Штатів Америки, Австралії та Нової Зеландії.
Французький б-р 24/26
Телефон: (+38-0482) 68-12-84
Телефон: (+38-0482) 68-18-58
Телефон: (+38-093) 755 78 24
E-mail: vstup@onu.edu.ua
вул. Дворянська, 2,Одеса, 65082
Ректор (приймальня):
(+38-048) 723-52-54
Тел./факс (+38-048) 723-35-15
Email: rector@onu.edu.ua