Анотації курсів. Кафедра філософії

Анотації курсів, що викладаються на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти

  • Анотації курсів

    «ОСНОВИ ГЕРМЕНЕВТИКИ»

    (к.і.н., доц. Бевзюк Н.П.)

    Курс «Основи герменевтики» присвячений філософській герменевтиці як науці розуміння тексту і як науці про розуміння світу в цілому. Він складається з двох частин: в першій розглядаються основні поняття герменевтики тексту, в другій – концепції окремих авторів, які досліджують процес розуміння світу людиною, таких як: Ф. Шляйєрмахер, В. Дільтей, М. Гайдеггер, Г.-Г. Гадамер, П. Рікер та інш. Під герменевтикою мають на увазі універсальну теорію інтерпретації знаків. Герменевтику визначають в широкому сенсі – як універсальну дисципліну для пізнання світу, і в вузькому сенсі – як інструмент в розумінні значення і смислу виявів людського духу (мистецтва, релігії, моралі, мови і т.і). На основі узагальнення конкретного матеріалу аналізуються особливості історико-філософських джерел, вивчаються процедури тлумачення текстів для адекватного розуміння об’єкта пізнання. Як теорія інтерпретації тексту і наука про розуміння смислу, герменевтика виявляється універсальним методом в області гуманітарних наук.Вивчення курсу герменевтики допоможе студентові працювати з джерелами наукового характеру, зокрема аналізувати й узагальнювати їхній зміст згідно з науковими критеріями, а також використовувати набуті знання під час вивчення інших гуманітарних дисциплін.

    С/к «РЕЛІГІЙНА ФІЛОСОФІЯ І ТЕОЛОГІЯ»

    (к.і.н., доц. Бевзюк Н.П.)

    Спецкурс «Релігійна філософія і теологія» є продовженням курсів «Релігієзнавство» і «Історія релігій» і розширює бачення феномену релігії. Основна увага зосереджена на християнській традиції. Завданням курсу є орієнтація на розуміння особливостей теоцентричного типу філософського світогляду, його ролі у виборі людством системи цінностей в епоху глобалізації, а також оволодіння методологією аналізу різноманіттям відтінків релігійно-філософської думки християнських конфесій. Курс розділений на три частини: православне(В. Соловйов, Н. Бердяєв, П. Флоренський, С. Булгаков, С. Франк), католицьке (Ж. Маритен, Э. Жильсон, Г. Марсель, Тейяр де Шардента, інш.)та протестантське (К.Барт, П.Тілліх, Р.Нібур, А.Швейцер та інш.)богослов’я.Важливими принципами курсу є виділення світоглядного типу релігійного філософствування та врахування ролі конфесійних відмінностей в світорозумінні.В результаті робляться спроби вирішення низки релігійно-філософських проблем, які постали на сучасному рівні розвитку гуманітарного знання. Наприклад, питання співвідношення християнства і культури, релігії і моралі, питання богословської антропології та інш. Вивчення такого курсу необхідно для розуміння суті специфіки релігійного світогляду.

    АРХІВНІ СТУДІЇ В ФІЛОСОФІЇ

    (д.ф.н., проф. І.В.Голубович)

    Курс акцентує увагу на простому факті, про який ми часто забуваємо. Будь-яка філософська думка, навіть така, що позначається як «вічна філософська істина», з’явилась в конкретних історичних умовах, мала свого автора та була зафіксована на якомусь матеріальному носії інформації. Курс знайомить студентів-філософів з основами таких важливих фахових дисциплін як джерелознавство, архівна справа, історик0-філософська архів істика. Дається уявлення про розмаїття філософських першоджерел та їх подекуди драматичну, таємничу, детективну історію ( втрачені чи сховані рукописи, манускрипти, папіруси тощо, фальсіфікації, підробки, монополія на особисті архіви філософів (фрагменти досократиків, «казус Ніцше», архіви З. Фрейда, К. Г. Юнга тощо). Курс сприяє оволодінню основними правилами роботи в архівних установах державного рівня, в приватних архівах, навичками створення особистих, сімейних, «народних» архівів. Студенти мають оволодіти базовими прийомами та методами пошуку ретроспективної інформації, оформлення документації з обліку, зберігання і використання архівних документів. Одне з головних завдань курсу - сформувати основи етичної та правової культури у сфері збору та презентації архівного матеріалу для виконання наукових й публічних проектів. Конкретний матеріал, з яким мають працювати студенти, – електронна та паперова колекція філософських першоджерел, яка була зібрана автором курсу в архівах США під час виконання міжнародних проектів (Колумбійський та Принстонський університети), архівні колекції відомих вчених Одеси, які зберегаються в Науковій бібліотеці ОНУ імені І. І. Мечникова, а також унікальні документи інтелектуальної історії Одеси другої половини ХХ ст. з особистих архівів відомих одеситів.

    ЕТИКА

    (д.ф.н., проф. І.В.Голубович)

    Предметом вивчення однієї з базових філософських дисциплін є мораль як складний соціокультурний феномен. Етику часто визначають як практичну філософію, як мистецтво жити у гармонійному зв’язку з собою та оточуючим світом – таким мистецтвом мають оволодіти студенти. Етика вчить ставити питання про джерела та ґенезу наших норм поведінки та спілкування, морально-ціннісної царини культури як такої. Хто (або що) є фундатором, першопричиною та законодавчою базою моралі – Бог, Природа, Влада, яка намагається управляти підвладними не лише через примус, ми самі, коли на договірній основі домовляємось як жити разом і уникати «війни усіх проти усіх»? Що таке добро та зло, в чому полягає їх природа та прояви, чому так складно подекуди відрізнити одне от одного, чому добро та зло маскуються та «перевдягаються»? Що таке «таліон», «золоте правило моралі», «категоричний імператив» як регулятори моральної поведінки? Як на рівні теорії та практики розібратися у розмаїтті етичних орієнтацій людства: натуралізм, евдемонізм, гедонізм, аскетизм, альтруїзм, утилітаризм, егоїзм, прагматизм тощо? Що таке етичний вчинок та етична відповідальність? У коло цих та багатьох інших етичних питань, парадоксів, колізій пропонуємо зануритися разом з видатними філософами (від Сократа, Платона, Арістотеля, Канта, Ніцше до авторів найсучасніших етичних пропозицій, таких, наприклад, як проект “Animal Liberation” та практика боротьби за етичні права тварин П. Сінгера. Ми також познайомимось з основами біоетики та нейроетики.

    ОСНОВИ ЛОГІКИ

    (к.філос.н., доц. Готинян-Журавльова В.В.)

    Мова тісно пов’язана з мисленням. М. Цицерон вважав, що слова від думок, як тіло від душі, неможна відділити не забравши життя у того і у іншого. Східний філософ Аль-Фарабі підкреслював, що граматика надає закони для слів, які розуміє той чи інший народ, а логіка надає загальні правила, які будуть використовуватися усіма народами. Логіка є наукою про форми і закони правильного мислення, які ведуть до істинного висновку.

    Основною метою викладання курсу «Основи логіки» є формування логічної культури мислення, розвиток та вдосконалення у студентів практичних навичок логічно правильно міркувати, критично мислити і застосовувати ці знання на практиці. Формальна класична логіка досліджує і формує правильне мислення, яке має фундаментальне значення для розвитку інтелекту. В процесі вивчення курсу «Основи логіки» Ви оволодієте не лише дедуктивним, а й індуктивними, традуктивними способами мислення, навчитеся застосовувати їх. Ознайомитеся з законами логіки (закон тотожності, закон протиріччя, закон виключного третього, закон достатньої підстави), навчитеся їх застосовувати і не порушувати у Ваших власних міркуваннях та знаходити помилки у міркуваннях інших. Окремо звертається увага на логічні помилки, які найчастіше зустрічаються в процесі мислення.

    До курсу включені елементи теорії аргументації, вивчення якої надасть можливість правильно доводити свою точку зору і спростовувати точку зору Вашого супротивника у будь-якій суперечці. Також розглядаються хитрощі, які можуть бути застосовані у суперечці, хитрощі, які є допустимими, і хитрощі, які не можна застосовувати у суперечці. Курс складається з трьох змістовних модулів і є повністю забезпеченим необхідною літературою.

    ЕПІСТЕМОЛОГІЯ

    (к.філос.н., доц. Готинян-Журавльова В. В.)

    Предметом вивчення навчальної дисципліни «Епістемологія» є наукове знання, аналіз критеріїв науковості, концепції росту наукового знання, аналіз сучасних наукових концепцій і теорій, вивчення методів отримання і подальшого аналізу наукових знань, розв’язання проблеми істинності наукового знання, можливостей інтуїтивного отримання знань.

    Курс «Епістемологія» є одним з тих курсів, який аналізує наукове знання, формує світогляд людини. Серцевиною курсу є вивчення та аналіз знання, пізнання та його форм; сателітів знання, таких як наукова віра, розуміння, думка, переконання, передбачення; розгляд особливостей, характерних ознак знання. В рамках курсу розглянуто виникнення науки як соціального інституту, що допомагає визначити мету науки. В курсі «Епістемології» також розглядається співвідношення чуттєвих і раціональних форм пізнання та їх використання в подальших наукових дослідженнях. В рамках курсу розглядається питання про істину, концепції істини; питання відносності знання та об’єктивної та суб’єктивної відносності знання. Курс «Епістемології» має вчити і допомагати студентам аналізувати знання, які вони отримують в рамках курсу «Загальної філософії» та інших курсів. Серед питань, що розглядаються «Епістемологією», первинним не є питання про природу буття, а питання про можливість обґрунтування наших уявлень про природу буття, не питання про те що таке людина, а то яким чином вона отримує свої знання і яким чином розуміє світ, якими є передумови будь-якого знання.

    Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

    1. Форми знання та концепції росту наукового знання
    2. Сателіти знання. Шляхи досягнення істинного знання. Проблема істинності результатів наукового дослідження.

    «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»

    (к.ф.н., доц. Мартинюк Е.І.)

    Предметом вивчення навчальної дисципліни “Релігієзнавство” є релігія як соціокультурний феномен. На основі наукових принципів ставлення до релігії, церкви, богослов'я і віруючих, курс “Релігієзнавство” покликаний формувати власну позицію у ставленні до світової духовної культури, її цінностей. Завдяки йому студент зможе дотримуватися вимог українського законодавства «Про свободу совісті та релігійні організації», розрізняти особливості конфесійної діяльності релігійних організацій аби підтримувати ті заходи, які спрямовані на відродження духовної культури української нації, на діалог і співробітництво віруючих і невіруючих в ім'я розвитку національної культури.

    Завданням є розумінняосновних релігійних конфесій, історії розвитку релігійних уявлень; загальне уявлення про філософію релігії, соціологію релігії, психологію релігії, а також про основні напрямки релігійної філософії, про традиції вільнодумства в духовній культурі та основні форми вільнодумства, про свободу совісті. На вивчення навчальної дисципліни відводиться годин – 105 годин, що становить 3,5 кредитів ЄКТС.

    Програма курсу складається з таких змістових модулів:

    • Змістовий модуль 1. Релігія як соціальне явище
    • Змістовий модуль 2. Релігія в історії суспільства.
    • Змістовий модуль 3. Релігія в сучасному світі.

    «ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЯ»

    (к.ф.н., доц. Мартинюк Е.І.)

    Метою викладання “Філософії релігії” є ознайомлення студентів з багатим надбанням філософської думки в царині раціонального осмислення важливіших феноменів релігійного життя як в історії філософії так і сучасного філософського дискурсу. У результаті вивчення даного курсу студент буде знати: методологічні засади філософії релігії як релігієзнавчоїдисциплини; основні концепти філософії релігії в їх історичному контексті; докази буття божого в світі філософського розгляду; специфіку і функції релігійної філософії. Буде вміти: аналізувати філософські тексти з точки зору виявлення в них проблемних питань, які мають відношення до філософії релігії як в експліцітному так і в імплецитному її розумінні. На вивчення навчальної дисципліни відводиться годин – 105 годин, що становить 3,5 кредитів ЄКТС

    ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ

    (к.ф.н., доц. Петриківська О.С.)

    Світова філософія знає про наше Я та його проблеми те, що треба знати обов’язково. Курс пропонує студентам знання з еволюції філософських вчень про людину і має на меті сформувати в них розуміння особливостей філософського підходу до проблеми людини, її постановки та варіантів рішення. Через вивчення першо- и второджерел, ми сподіваємося намітити деякі з провідних теорій, подумати про них у порівнянні з і в світлі того, що ми вже знаємо про себе и про людей взагалі. Курс допомагає усвідомити значення сучасного антропологічного ренесансу у філософії та гуманітаристиці. Чи допоможуть прочитані в курсі тексти реалізувати заклик «Пізнай себе»? Чи збігається пізнання з самовдосконаленням? Так, навіть якщо їх автори будуть стверджувати, що людині більш важливо не пізнати себе, а відійти від себе в бік. У всякому разі, філософія людини намагається повернути людину до суворості її долі. Вона спробує довести існування людини в умовах проголошених проектів «смерті людини», «постлюдського майбутнього», «трансгуманізму».

    ЕСТЕТИКА

    (к.ф.н., доц. Петриківська О.С.)

    У сучасну епоху естетика принципово змінює своє положення. Естетизацію вважають ведучим принципом сучасної культури і принципом руху від модерну до постмодерну. Мова не йде тільки про поверхневу естетизацію. Спостерігається естетизація свідомості. В цих умовах естетичне знання активно трансформується. Для розуміння цих процесів треба починати з класичного розуміння естетики. Даний курс допоможе розібратися з логікою розвитку естетичної думки. Студенту пропонується засвоїти інструментарій для теоретичного осмислення та інтерпретації естетичного досвіду класичної та посткласичної культури.

    ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

    (к.ф.н., доц. Петриківська О.С.)

    В реальній дійсності існує не "релігія", а різноманітні "релігії", в чомусь подібні, а в чомусь ні, причому часом досить істотно. Вони знаходять вираз в конкретних ритуалах, обрядах, релігійних практиках. З їх допомогою люди долали самотність, горе і смерть. Освоїти величезний досвід духовних пошуків людства допоможе курс «Історія релігій». Головна увага приділяється релігіям, які відіграли важливу роль в історії світової культури. Курс дозволяє поглибити знання конкретних релігій, їх віросповідальних доктрин і культу, опису деяких важливих віх історії окремих релігійних течій. Вивчення курсу дозволяє не тільки глибше зрозуміти феномен релігії і її місце в суспільному житті, а й сприяє оволодінню мистецтвом розуміння інших людей.

    КУЛЬТУРОЛОГІЧНА АНТРОПОЛОГІЯ

    (к.ф.н., доц. Петриківська О.С.)

    Мета курсу - ознайомлення студентів з основними поняттями та напрямками культурологічної антропології – науки, яка досліджує формування та розвиток людської культури, загальні проблеми культурного розвитку людства, концентрує увагу на взаємовідношеннях людини та культури. Після вивчення курсу студенти мають уявлення про розвиток культури в усіх її аспектах (спосіб життя, світогляд, менталітет, національний характер, матеріальні атрибути) та можуть використовувати антропологічні теорії в практиці. В рамках культурної антропології активно формується затребуване сучасністю вміння «бачити очима іншого». Отримані знання формують у студентів вміння передбачати і запобігати можливим конфліктам культур і допомагають виробити почуття поваги (принаймні, толерантність) до інших культур. В рамках вивчення курсу студенти проводять власне антропологічне дослідження.

    ОСНОВИ СИСТЕМНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

    (к.ф.н., доц Райхерт К. В.)

    Системні дослідження – це сукупність філософських і наукових напрямків вивчення об’єктів пізнання як систем, починаючи від загальної теорії систем і закінчуючи кібернетикою. Запропонований курс акцентує свою увагу лише на одній із форм системного дослідження – загальній теорії систем, точніше – на параметричній загальній теорії систем, створеної видатним українським філософом А. І. Уйомовим.

    СУЧАСНА ЗАРУБІЖНА ФІЛОСОФІЯ

    (к.ф.н., доц Райхерт К. В.)

    Курс знайомить з основними напрямками та концепціями західної філософії ХІХ, ХХ та початку ХХІ століття – починаючи з так званої «некласичної філософії» (А. Шопенґауер, С. К’єркеґор, К. Маркс тощо) та закінчуючи «філософією постмодерну» (С. Жижек, Дж. Аґамбен тощо).

    АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ

    (к.ф.н., доц Райхерт К. В.)

    Курс має на меті ознайомити з сучасними проблемами таких філософських галузей як онтологія (вчення про буття) та гносеологія (вчення про знання та пізнання). До кола сучасних проблем онтології входять питання щодо буття, буттєвості, сущого, сутності, реальності, об’єкту, простору, часу, ніщо тощо. Сучасні проблеми гносеології – це питання щодо основних гносеологічних стратегій, чуттєвого та раціонального, визначення того, що таке пізнання та знання взагалі, визначення істини тощо.

    ФІЛОСОФІЯ МАРКСИЗМУ

    (к.ф.н., доц Райхерт К. В.)

    Марксизм є впливовим методом аналізу соціальної дійсності (в широкому значенні), який використовується в низці соціальних і гуманітарних наук. Особливу роль марксизм відіграє в межах філософії як ряд філософських концепцій і напрямків: вчення К. Маркса, класичний марксизм (Ф. Енґельс), австромарксизм (М. Адлер, О. Бауер, К. Реннер), марксизм-ленінізм, «західний марксизм» (М. Вебер, Д. Лукач, К. Корш, А. Грамші), неомарксизм (Франкфуртська школа, Будапештська школа, фрейдо-марксизм, екзистенціалістський марксизм, структуралістський марксизм, феноменологічний марксизм, Школа «Праксис» тощо), постмарксизм (аналітичний марксизм, Ессекська школа дискурс-аналізу, марксистська герменевтика, спекулятивний реалізм тощо).

    АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

    (к.ф.н., доц Райхерт К. В.)

    Аналітична філософія – це провідний стиль сучасної філософії, англо-американська філософська традиція, яка спирається на строгість раціональної аргументації, зрозумілості та ясності, увагу до тонких концептуальних відмінностей і чутливість до мови та логіки. Аналітична філософія поєднує різноманітні філософські напрямки: неореалізм, неопозитивізм, прагматизм і неопрагматизм, філософію буденної мови, метаетику, аналітичну філософію свідомості, іноді – аналітичний марксизм, неоаристотелізм, комунітаризм, постпозитивізм, трансаналітичну філософію та постаналітичну філософію тощо.

    ЕВРИСТИКА

    (к.ф.н., доц Райхерт К. В.)

    Курс знайомить з засадами евристики як філософської та наукової галузі, що вивчає специфіку творчої діяльності в межах науки та філософії. Евристика зосереджується на таких темах, наприклад, як відкриття, винахідництво, нове знання, неалгоритмічне знання, висунення гіпотез, парааргументація, інтуїція та прийняття рішень.

    ФІЛОСОФІЯ СХОДУ

    (д.ф.н., проф. Секундант С.Г.)

    Даний курс лекцій призначений для студентів першого курсу і є свого роду введенням у філософію. Знання східної філософії не тільки розширює наш кругозір і збагачує нашу систему цінностей, а й вчить принципово іншому способу філософствування. Цей курс має не тільки історичне, але й систематичне значення: він розкриває специфіку східного погляду на релігію і філософію. Якщо про релігійні уявлення древніх єгиптян, греків, римлян та інших народів ми маємо розрізнені і не зовсім достовірні свідчення, які дозволяють нам будувати лише гіпотези, то індійська культура змогла практично повністю зберегти літературні пам'ятники своєї релігійно-філософської думки. Це дозволяє з досить високим ступенем достовірності реконструювати логіку розвитку релігійно-філософської думки Стародавньої Індії та визначити її сутність. Тому предметом даного курсу лекцій є переважно індійська та китайська філософії. Особлива увага в курсі приділяється таким питанням, як формування релігійної свідомості і філософії в Стародавній Індії. Основне завдання курсу полягає не стільки в тому, щоб дати студентам загальне уявлення про філософські школи Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю, скільки ввести їх в філософську проблематику і ознайомити з основними категоріями східної філософії.

    НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ

    (д.ф.н., проф. Секундант С.Г.)

    Загальновизнано, що німецька класична філософія є вершиною ідеалістичної філософії.З метою більш досконалого вивчення її специфічних рис в курсі простежується логіка формування та подальшого розвитку німецької ідеалістичної філософії починаючи з трансцендентального критицизму Канта і кінчаючи абсолютним ідеалізмом Гегеля. Особлива увага приділяється реконструкції історико-філософського контексту, у рамках якого вона формувалася, а також аналізу аргументів, які висувалися класиками німецької філософії в підтримку своїх поглядів. Поряд з такими традиційними фігурами німецької класичної філософії, як Кант, Фіхте, Шеллінг і Гегель, розглядаються також Х. Вольф, І.М. Тетенс, К.Л. Рейнгольд, Ф.Г. Якобі, Я.Ф. Фриз та інші.Особлива увага приділяється гносеологічної, методологічної та соціально-етичної проблематиці, зокрема проблемі пізнаваності світу, ідеї критичного методу та системи, а також проблеми суб'єкта і свободи.Цей курс має сприятибільш глибокому усвідомленні європейської ідеалістичної традиції взагалі, їїосновних принципів та проблематики. Вінспрямований перш за все на розвиток у студентів здатність критично і творчо мислити, а також вміння аргументувати свої думки.

    ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА АРГУМЕНТАЦІЇ

    (д.ф.н., проф.Секундант С.Г.)

    Даний курс призначений для магістрів, які приступають до написання наукової роботи. Його мета - навчити студентів не тільки обґрунтовувати свої думки, але також виявляти і критично оцінювати аргументи, на яких базуються твердження та філософські концепції його опонентів. У ньому пояснюється відмінність теорії аргументації від логіки, розглядаються різні аспекти аргументації і науки, які їх вивчають, а також види аргументації. Дається критичний аналіз різних концепцій аргументації. Розглядаються основні поняття аргументації, її структура і види.Особлива увага приділяється правилам ведення полеміки і аналізу найбільш типових помилок, які використовуються в ході наукової дискусії, а також прийомів, використовуваних в політичній пропаганді.До завдань курсу входить також навчити студентів аналізувати та обґрунтовувати проблематику, виявляти методи, які вони використовують в процесі написання наукової роботи, і обґрунтовувати свій вибір методу.

    «ФІЛОСОФІЯ»

    (к.ф.н., доц. Старовойтова І.І.)

    Предметом вивчення курсу «Філософія» є: засвоєння загальних закономірностей розвиту буття, відношення людини до світу, проблеми пізнання, смислу життя людини, мети, ідеалів та цінностей суспільства; світ у найбільш загальних закономірностях, що розглядається під кутом зору суб’єктно-об’єктного відношення, філософська культура як спосіб осмислення об’єктивної та суб’єктивної реальності в її соціально-історичних засадах, проблематиці, провідних методологічних принципах та інтерпретаційних можливостях. Філософія розглядається як дискурсивна практика, яка походить від специфіки і конкретно-історичних форм освоєння світу людиною і водночас характеризується відносною автономією від цивілізаційного процесу, в якості царини свободи людського духу. З огляду на це, до предметної сфери дисципліни входять питання щодо сенсу і специфіки філософського пізнання, його призначення, фундаментальних філософських учень.

    Після вивченя курсу студент зможе: застосовувати філософські засоби пізнання, методологічні засади культури, науки й техніки до аналізу проблемних ситуацій і вибору оптимальних рішень у професійній та соціальній галузях життєдіяльності; аналізувати явище і процеси природи, події громадського життя, власні ціннісні орієнтації, соціальні настанови, життєві плани і самосвідомість, досягнення науки, техніки і культури взагалі, з точки зору сучасних філософських концепцій; оцінювали свої ідеї та вчинки, явища і процеси духовного життя з позицій гуманістичної моралі та естетики; приймати участь і відстоювати свої переконання в дискусіях;використовувати практичні навики самовизначення у світоглядних позиціях, захисту своїх переконань, культури спілкування, інтелектуальної взаємодії з колегами. працювати з філософськими текстами, аналізувати їх відповідно до вимог курсу «Філософії».

    На вивчення навчальної дисципліни відводиться 135 годин, що становить 4,5 кредитів ЄКТС. Програма курсу складається з таких змістових модулів:

    1. Становлення та розвиток філософії.
    2. Основи філософського розуміння світу.
    3. Соціальна філософія.

    «ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ УКРАЇНИ»

    (к.ф.н., доц. Старовойтова І.І.)

    Предметом вивчення курсу «Історія філософії України» є зародження, закономірності та етапи розвитку філософських ідей в культурі українського народу. Історія філософії України є сферою, де відтворюється розвиток духовності народу, реконструюється дух нації. У цьому розумінні історії філософії належить головне місце у комплексі наук, покликаних реалізувати відродження духу українського народу.

    У результаті вивчення курсу студент зможе: критично ставитися до негативних світоглядних стереотипів в галузі досліджень з історії філософії України; орієнтуватися в зміні найважливіших парадигм мислення на головних етапах поступу української історії; застосовувати методологію вивчення історії філософії України в дослідженнях суспільних і духовних процесів, що відбувалися в інших галузях духовного виробництва; ставитись до подальшого розвитку філософії з позиції гуманізму і плюралізму; краще розуміти сучасний етап духовного розвитку в Українській державі.

    На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин, що становить 6 кредитів ЄКТС. Програма курсу складається з таких змістових модулів:

    1. Особливості філософської думки Київської Русі.
    2. Ідеї гуманізму та реформації в українській культурі. Острозький центр, братські школи. Філософія українського бароко. Киево-Могилянська академія як перший в Україні центр професійної філософії.
    3. Український романтизм. Київська релігійна філософія. Кирило-Мефодіївське товариство.
    4. Філософія в Україні кінця ХІХ-ХХІ ст.

    «СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ»

    (к.ф.н., доц. Старовойтова І.І.)

    Предметом вивчення курсу «Соціальна філософія» є суспільство, взяте у взаємодії всіх його сторін, тобто як цілісна соціальна система, а також закони функціонування і розвитку суспільства. Це означає, що соціальна філософія розглядає і пояснює різні суспільні явища та процеси на макрорівні, тобто на рівні всього суспільства як соціальна системи, яка саморозвивається і самовідтворюється. Її, в першу чергу, цікавлять не стільки специфічні особливості, скажімо, економічних, політичних або ж духовних явищ - це головним чином предмет інших наук, скільки їх місце в цілісній структурі суспільства та роль, яку вони відіграють у його існування і розвитку. Соціальна філософія розглядає також взаємодії між собою різних суспільств. У полі її зору знаходяться і ті явища і процеси суспільного життя, які характеризують розвиток усього людства. У цьому випадку предметом соціальної філософії виступає історичний процес у його цілому, взаємодія його об'єктивних і суб'єктивних сторін, закономірності його розвитку.

    Після вивченя курсу студент зможе: застосовувати філософські засоби пізнання, методологічні засади культури, науки й техніки до аналізу проблемних ситуацій і вибору оптимальних рішень у професійній та соціальній галузях життєдіяльності; аналізувати явище і процеси природи, події громадського життя, власні ціннісні орієнтації, соціальні настанови, життєві плани і самосвідомість, досягнення науки, техніки і культури взагалі, з точки зору сучасних соціально-філософських концепцій; оцінювали свої ідеї та вчинки, явища і процеси духовного життя з позицій гуманістичної моралі та естетики; приймати участь і відстоювати свої переконання в дискусіях; використовувати практичні навики самовизначення у світоглядних позиціях, захисту своїх переконань, культури спілкування, інтелектуальної взаємодії з колегами; розуміти відповідальність окремої особистості в історичному процесі та коректувати своє практичне відношення до життя; уявляти складність процесу пізнання суспільства та його протиріччя; працювати з філософськими текстами, аналізувати їх відповідно до вимог курсу «Соціальна філософія». На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин, що становить 6 кредитів ЄКТС. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

    1. Суспільство як соціальне явище.
    2. Людина, її діяльність та свідомість.

    «СОЦІАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ»

    (к.ф.н., доц.Тихомірова Ф.А.)

    Здорове і гармонійне навколишнє середовище є предметом одного з основних прав людини. Сучасна інтеграція України в систему європейських держав потребує не лише економічної стабільності, а й гарантування екологічної безпеки, питання якої складають важливий пласт філософії екології.Сучасна екологічна ситуація вимагає від системи освіти нового рівня екологічних знань, екологічної культури.

    Екологічна безпека суспільства нерозривно пов'язана з рівнем культури і вихованості людей у цьому суспільстві. Екологічна культура є однією з головних засад безпечного майбутнього нашої планети, однією з основ розбудови і національного прогресу України. Регуляторами динамічної цілісності в системі «суспільство-біосфера» мають стати екологічні знання, екологічне мислення, екологічна свідомість, екологічна відповідальність, які є складовими екологічної культури.

    На Четвертій Конференції міністрів “Навколишнє середовище для Європи” в м.Оргусі (Данія) була підписана 35 державами, в тому числі Україною, Конвенція про доступ до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища. Болонський процес також вимагає підвищення ролі університетів в формуванні екологічної культури, упровадженні екологічної освіти і виховання населення.

    Соціальну екологію вважають теоретичною базою для охорони природи і раціонального використання природних ресурсів. Викладання курсу “Соціальна екологія” дає можливість науково обґрунтованого інформування населення про стан довкілля, сприяє формуванню екологічної свідомості та екологічної культури студентської молоді, втіленню системних уявлень про навколишнє середовище та зв’язки у біосфері у діяльність майбутніх спеціалістів.

    Відповіді на питання, які стоять перед соціальною екологією, стосуються кожного члена суспільства. Від нинішнього покоління залежить науковий і філософський пошук нових засад діяльності людини в природі, відповідальність за збереження довкілля.

    Метою вивчення курсу «Соціальна екологія» є підвищення екологічної грамотності, формування екологічного мислення й екологічної культури. Подолання екологічної кризи залежить від трансформації способу буття людей. Проблеми екології, екополітики, біоетики складають значну частину нових перспективних напрямків досліджень – глобалістики та практичної філософії.

    Молоді спеціалісти повинні свідомо оцінювати всі багатосторонні зв’язки між природою і суспільством, враховувати і прогнозувати віддалені наслідки їх порушення. Вивчення курсу дозволить застосовувати екологічні знання в майбутній професійній діяльності, роботі з інформацією про стан екологічної безпеки в Україні, сприятиме вихованню соціально-екологічної культури та поведінки кожного члена суспільства, усвідомленій участі в прийнятті та реалізації рішень щодо впливу на довкілля і запобігання його можливих негативних наслідків.

    «МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ФІЛОСОФІЇ»

    (к.ф.н., доц. Тихомірова Ф.А.)

    Однією з найважливіших задач освіти є формування особистості, що з відповідальністю ставиться до свого життя, суспільства, довкілля. Тому формування філософської культури є важливим компонентом безперервної освіти. Філософія дозволяє проникати у сутність речей та явищ, обґрунтовувати власні ідеали та цінності, мати власну думку, що не залежить від стереотипів.

    Закон України «Про освіту» дозволяє існування різних типів навчальних закладів, дає право родині вибирати навчальний заклад для дитини. Закон дозволяє навчальному закладу самостійно визначати зміст та засоби викладання. В навчальний процес вводяться нові галузі знань, нові філософські дисципліни: «Людина та суспільство», «Людина та світ», «Історія світової культури», «Історія релігій», «Етика», «Логіка», «Естетика», тощо. Відбуваються інтенсивні та екстенсивні зміни навчальних програм, в практику навчання вводяться інтегровані курси. Викладач одержав можливість вибирати програму та підручник з декількох альтернативних варіантів, оцінювати їх з позицій теорії методики викладання, створювати навчальні матеріали до занять. В цих умовах соціально-професійні функції вчителя ускладнюються, загострюються питання про методичну майстерність викладача, його здатність бути організатором навчального процесу, діяльності учнів, здійснювати перехід від школи запам’ятовування до школи мислення та дії. Майбутні спеціалісти повинні добре оволодіти класичними методичними положеннями та навиками, що дозволять досконало виконувати функції викладача філософських дисциплін.

    Як педагогічна наука, методика викладання філософії (МВФ) є предметною дидактикою. Вона пов’язана з теорією виховання, загальною дидактикою, віковою психологією. МВФ зосереджує увагу на корекцію мети викладання філософії-виховання засобами предмету активної, ініціативної, відповідальної та творчої особистості, розвитку критичного мислення.

    У результаті вивчення курсу студент повинен зрозуміти специфіку методики викладання філософії, сформувати уяву про основні методи, які використовує сучасний викладач, про «технологію», як сукупність засобів підвищення ефективності навчання, проектування навчального процесу, яке має чітко визначений результат.

    Результатом вивчення курсу є також: розуміння «відкритого», міждисциплінарного, інтегративного характеру гуманітарного знання, предметне розкриття цілісності й системності процесів викладання та виховання у навчальному процесі; на базі класичних філософських методів (дедукції, індукції, діалектики) практичне оволодіння сучасними методами філософського пізнання (феноменологічний, аналітичний, герменевтичний, психоаналітичний та ін.); виявлення та реалізація ефективних шляхів формування методичних вмінь та навичок; ознайомлення студентів з системою методичного забезпечення навчального процесу; формування у студентів «методичної установки»; осмислення навчального процесу з точки зору ефективності його організації та використання методичних прийомів і засобів; освоєння студентами теоретичних знань з методики підготовки та проведення лекцій, уроків, семінарських та практичних занять, а також організації самостійної роботи студентів;формування практичних навичок з підготовки навчально-методичних матеріалів;підвищення загальноосвітнього і філософського рівня студентів; формування цілісного, концептуального бачення змісту філософії для розкриття та викладення розділів і тем дисципліни; формування світогляду і наукового та філософського способу осмислення проблем суспільного життя; формування логічних основ методики викладання філософських дисциплін; формування практичної здатності реалізації студентами наявних у них філософських знань у педагогічній роботі.

    «ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ»

    (д.ф.н., доц. Шевцов С.П.)

    Курс “Історія філософії” складається з трьох частин, перша з котрих займає другий навчальний семестр, а друга та третя частини – третій та четвертий. Перша частина цього курсу присвячена вивченню античної та середньовічної філософії й має деякі особливості, так саме, вона є фундаментом для вивчення античної культури та європейської культури взагалі. Друга частина присвячена філософії Нового часу, а також німецької класичної філософії. Третя частина приділяється вивченню сучасної філософії. В цілому цей курс починає вивчення історії всесвітньої філософії і виступає як фундаментальна дисципліна для всіх курсів, що вивчають історію та теорію європейської думки, наприклад, естетики, етики, релігіознавства, історії вітчизняної філософії та інших. Досить багато дисциплін за спеціальністю та спеціальних курсів спираються на цей курс. Курс “Історія філософії” спирається на знання таких дисциплін, як “Основи філософії”, “Всесвітня історія”, “Історія всесвітньої літератури” та інших, що пов’язані з вивченням проблем підходів до загальних питань життя та методології пізнання. 

    «ІСТОРІЯ АНТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ»

    (д.ф.н., доц. Шевцов С.П.)

    Курс “Історія античної філософії” складається з двох частин, перша з котрих займає другий навчальний семестр, а друга частина – третій. Перша частина цього курсу присвячена виникненню та початковому етапу розвитку філософії давньої Греції до Платона включно і має деякі особливості, так саме, вона, з одного боку, спрямована на ознайомлення студентів з загальними положеннями античної культури та європейської культури взагалі, а також, начальним етапом становлення європейської філософії. З іншого боку, вона передбачає ознайомити студентів з основою наукового дослідження філософії у гуманітарних науках, принципами використання джерел, та роботи по їх засвоєнню. Друга частина продовжує знайомство з філософією класичної доби та подальшим її розвитком та зв’язком з іншими сферами, галузями та напрямками людського пізнання, розкриваючи зв'язок між філософією і політичним устроєм, такими релігійними явищами як гностицизм, християнство тощо. В цілому цей курс починає вивчення історії всесвітньої філософії і виступає як фундаментальна дисципліна для всіх курсів, що вивчають історію та теорію європейської думки, наприклад, естетики, етики, релігієзнавства, історії вітчизняної філософії та інших. Досить багато дисциплін за спеціальністю та спеціальних курсів спираються на цей курс. Курс “Історія античної філософії” спирається на знання таких дисциплін, як “Основи філософії”, “Всесвітня історія”, “Історія релігії” “Історія всесвітньої літератури” та інших, що пов’язані з вивченням проблем підходів до загальних питань життя та методології пізнання.

    ФІЛОСОФСЬКА ПРОПЕДЕВТИКА

    (к.ф.н., доц. Тихомірова Ф.А.)

    Що повинен знати студент-філософ І курсу? Для відповіді на це питання й був створений у 1995 році курс «Філософська пропедевтика» для першого набору студентів-філософів. З тих пір він викладається щорічно. Цей курс - курс введення в життя студента; введення в життя студента нашого університету; введення в життя студента-гуманітарія; введення в життя студента-філософа; введення в філософію. Цей курс - так званого "диригентського" типу, коли провідний лектор запрошує для читання окремих лекцій різних викладачів. Він включає кілька модулів:

    1. Що таке філософія? Студенти слухають по одній лекції декількох найбільш цікавих викладачів-філософів на тему "Що таке філософія?" Студенти пишуть навчальну курсову роботу на тему "Що таке філософія?"
    2. Як писати і оформляти письмову роботу. Студенти вчаться, як оформляти письмову роботу, як писати тези, реферат, курсову роботу. Студенти вчаться, як шукати літературу в бібліотеці, як працювати з літературою, як правильно цитувати й описувати літературу. Частина занять проводиться в бібліотеках.
    3. Історія університету. Студенти слухають лекції на цю тему й пишуть тези. Зі студентами проводяться виїзні заняття в музеях та науково-дослідних підрозділах ОНУ.
    4. Історія філософії в університеті. Студенти слухають лекції на цю тему й пишуть ТЕЗИ.

    Спецкурс «Концепції сучасного природознавства»

    (к.ф.н., доц. Тихомірова Ф.А.)

    Наука — це не тільки сукупність знань. Науці можна учити як найцікавішій частини людської історії, яка швидко розвивається завдяки висуванню сміливих гіпотез, контрольованих експериментом і критикою. Викладена таким чином, тобто як частина історії «природничої філософії» і історії проблем і ідей, вона поступово стає основою нової вільної університетської освіти, метою якої є підготовка людей, що могли б принаймні відрізнити шарлатана від фахівця.

    Актуальності даному навчальному курсу надає неможливість формування сучасної світоглядно-методологічної парадигми мислення без філософського теоретичного підґрунтя, необхідність аналізу нагальних проблем науки сьогодення засобами сучасної філософії.

    Цей напрямок зв'язаний з вивченням особливостей мислення, інтелекту, свідомості і поводження живих істот і насамперед людини. Результатами наукових досліджень є теорії, закони, моделі, гіпотези, емпіричні узагальнення. Усі ці поняття, кожне з яких має своє певне значення, можна об'єднати одним словом «концепції». Коротке визначення природознавства звучить так - природознавством називається розділ науки, що вивчає світ, як він є, у його природному стані, незалежно від людини. До сучасного природознавства відносяться концепції, що виникли в XX столітті. Наука бурхливо прогресує, і наукові відкриття відбуваються на наших очах. Проте, не тільки останні наукові дані можна вважати сучасними, а всі ті, котрі входять у товщу сучасної науки, утворюють її наріжні камені, оскільки наука не складається з окремих, мало зв'язаних між собою теорій, а являє собою багато в чому єдине ціле, що складається з різних за своїм походженням частин. Найбільш загальне визначення: природознавство - наука про природу: сукупність природничих наук, узята як ціле одна з трьох основних областей людського знання (поряд з науками про суспільство і мислення).

    Філософія Відродження

    (д.ф.н.,доц. Довгополова О.А.)

    Починається “літературним Ренесансом XIV ст.”: появою перших гуманістів, носителів секулярного світогляду. Відроджувані погляди стоїків, епікурейців, платоників співіснують зі схоластикою в університетах. На відміну від “Арістотеля з тонзурою”, ренесансний перипатетизм звертається до природи і набуває рис пантеїзму, що з’являється в середині XV ст. На півночі тоді ж виникає “християнський гуманізм” еразміанців, котрий передує Реформації. Відроджується скептицизм, відбувається “коперніканська революція”: зміна предмету й методів дослідження, поява натурфілософів XVI ст. На осягнення студентами другого курсу розмаїття доктрин даного періоду спрямовано цю дисципліну.

    Філософія Нового часу

    (д.ф.н.,доц. Довгополова О.А. )

    Розглядається творчий доробок мислителів, що створювали раціоналістичну метафізику XVII століття — і сенсуалістичну філософію XVIII століття (філософію Просвітництва в Європі й Америці). Обидва періоди Нової філософії мають своїх провідників: відповідно Декарта й Локка. Оптимістичний початок філософії Нового часу Декартом завершується скептицизмом Г’юма, без якого неможлива критична філософія Канта. Це час виникнення і поширення в — творчості Галілея, Декарта, Ньютона — механіцизму як першої наукової “парадигми”. Також це час утворення теорій держави і природного права: Гоббс, Локк тощо. Можна стверджувати, що світ було змінено саме за безпосередньої участі філософів-просвітителів.

    МЕТАФІЗИКА

    (доц. Райхерт К.В.)

    Метафізика поряд з логікою і гносеологією є найважливішою складовою філософії. У пропонованому курсі обґрунтовується трактування метафізики як категоріального аналізу дійсності. Відкидається трактування метафізики як антідіалектичного методу пізнання. За основу береться проблематика, початок розробки якої покладено ще Аристотелем у “Метафізиці”.

    ОСНОВИ ЛОГІКИ

    (доц. Готинян-Журавльова В.В.)

    Логіка – основна філософська дисципліна, що має своїм предметом вивчення мислення. Класична формальна логіка досліджує форми правильного мислення, що має фундаментальне значення для розвитку інтелекту. У курсі досліджується логічна будова думки, що досліджується у формі понять, суджень і умовиводів. Пропонуються елементи теорії аргументації. Особлива увага звертається на логічні помилки, що зустрічаються в процесі мислення.

Анотації курсів, що викладаються на другому (магістерському) рівні вищої освіти

  • Анотації курсів

    ОСНОВИ ТЕОРЕТИЧНОЇ БІОГРАФІСТИКИ

    (д.ф.н., проф. І.В.Голубович)

    Предметом вивчення навчальної дисципліни єфеномен біографії в культурі та соціальному бутті, проблематика біографічного підходу в сучасному гуманітарному знанні, а також сукупність біографічних методів в соціології, психології, культурній антропології та інших галузях гуманітаристики. У центрі уваги біографічна традиція культури, теоретична біографістика та біографічна прагматика. Вивчаються форми біографії в культурі: автобіографія, художня, наукова, довідкова біографія, історична, політична біографія, психобіографія; щоденник, мемуари, сповідь, агіографія, просопографія, віртуальна біографія, curriculumvitae, офіційна біографія, усна історія тощо. Засвоюються такі концепти теоретичної біографії: автор і герой біографії/автобіографії, біографічна подія, право на біографію в культурі, міфологізації та театралізація життя, міфологізована біографія, подія життя-подія тексту, біографічний сюжет, «автобіографічний пакт», конструювання образу Я в автобіографічних актах/текстах тощо. Студенти мають оволодіти методикою біографічного інтерв’ю, вони приймуть участь у міжнародних та всеукраїнських проектах з усної історії: «Усні історії філософів», «Інтелектуальна історія Одеси другої половини ХХ ст. в усних історіях», «Спогади про дитинство» («Культура дитинства: нормі, цінності, практики»).

    ПРОБЛЕМІ СУЧАСНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ

    (д.ф.н., проф. І.В.Голубович)

    Мета викладання курсу “Основні проблеми сучасної антропології” - ознайомлення з сучасним станом філософських та міждисциплінарних досліджень людини. Загальною рамкою курсу стає один з найважливіших культурних та філософських зрушень сьогодення – «антропологічний поворот», який радикально ставить під питання усталені способи розмислів про людини. Курс відповідає на виклик: чому людина знову стає таємницею для себе та для будь-якого теоретичного, наукового, філософського чи релігійного схоплення. Ми разом с вдатними мислителями спробуємо прослідкувати зародження та поступове згасання когнітивної метафори «смерть людини», яка стала вкрай популярною в культурі другої половини ХХ ст.. Ми спробуємо дізнатися, чому сучасна культура, яка стомилась від «метафоричних смертей» - смерть Бога, смерть Людини, смерть гуманізму, смерть Автора тощо – приймає радісну звістку теоретиків про «повернення людини». Курс представляє розмаїття регіонів антропології: історична, культурна, соціальна, політична, психологічна, педагогічна, фізична (біологічна), музична, юридична тощо. Особлива увага приділяється новим сучасним напрямкам: візуальна антропологія, медиа-антропологія, киберантропологія тощо. Розглядаються нові горизонти антропології в контексті постгуманізму, трансгуманізму, глобальної медіа революції та інших фундаментальних цивілізаційних трансформацій. Курс має принципову практичну спрямованість, його орієнтиром є вивчення та засвоєння розмаїття антропологічних практик, оволодіння вкрай важливою сучасної фаховою компетенцією гуманітарія у публічному просторі – компетенцією здійснення гуманітарної та антропологічної експертизи будь-яких соціально-політичних та культурних проектів, майстерності розробки «м`ягких» соціальних технологій, орієнтованих на конкретну людину.

    ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

    (д.ф.н., проф. О.А. Довгополова)

    Філософія історії вводить студента в простір розуміння себе як історичної істоти: якими саме інструментами людина може вибудовувати проект свого життя, орієнтуючись на цілі, що хронологічно не співпадають з часом біологічного життя людини. Студент буде опрацьовувати концепції теоретиків філософського сенсу історичного процесу, опанує різницю між історією та пам’яттю, матиме практичні завдання щодо пошуку окремих матриць історичного мислення в сучасних ЗМІ та популярних текстах. Засвоєння цієї дисципліни поєднує аналіз теоретичних філософсько-історичних текстів, занурення в сучасні концепції колективної пам’яті, роботу з феноменами масової культури.

    «Проблеми сучасного релігієзнавства»

    (к.ф.н., доц. Мартинюк Е.І.)

    Курс «Проблеми сучасного релігієзнавства» спирається у першу чергу на релігієзнавчі дисципліни, що вивчають студенти у попередні роки навчання: «Релігієзнавство», «Філософія релігії», «Історія релігії», та увесь комплекс філософського знання, яким володіють студенти останнього курсу філософського факультету. Метою викладання курсу «Проблеми сучасного релігієзнавства» є ознайомлення студентів з сучасною ситуацією в релігійній сфері буття світу, з проблематикою релігієзнавчих розвідок сьогодення та з методологією, що застосовується сучасними дослідниками феномену релігії. Вивчення курсу охоплює в першу чергу проблеми визначення та характеристики головних подій та найва­жливіших тенденцій у розвитку релігійного життя свиту в останні десятиріччя минулого століття, які, з одного боку є виявом загаль­носуспільних процесів зазначеного періоду часу, а з другого – про­довжують характеризувати сучасні явища у цій конкретний сфері життєдіяльності людства, та впливають на подальшу історію суспіль­ства в цілому. А саме, дослідження конвергентних процесів в релі­гійному житті другої половини ХХ століття. Завданням вивчення курсу є вирішення задач, що охоплюють в першу чергу проблеми визначення та характеристики головних подій та найва­жливіших тенденцій у розвитку релігійного життя свиту в останні десятиріччя минулого століття, які з одного боку є виявом загаль­носуспільних процесів зазначеного періоду часу, а з другого – про­довжують характеризувати сучасні явища у цій конкретний сфері життєдіяльності людства, та впливають на подальшу історію суспіль­ства в цілому. На вивчення навчальної дисципліни відводиться годин – 135 годин, що становить 4,5 кредитів ЄКТС

    ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ФІЛОСОФСЬКИХ СПЕЦІАЛІЗАЦІЙ

    (к.ф.н., доц. Ніколенко О.В., к.ф.н., доц. Петриківська О.С.)

    Мета курсу - виразити в концентрованомута доступному до засвоєння виглядісучасний спектр гуманітарних професій, що орієнтуються на філософське знання для вдосконалення світоглядної і методологічної культури студентів, як основи оптимального вибору своєї професійної діяльності. Під час вивчення курсу студенти ознайомляться з сучасним тенденціями та стратегіями практизації філософії. Робиться аналіз «практичного» аспекту філософії на прикладах сучасних розвідок, де філософія розуміється не як чиста спекуляція, а як певна діяльність, що має свою громадянську функцію в суспільстві. Ця функція філософії має дві складові: критичний аналіз існуючих форм думки та уявлень, що визначають характер сучасного наукового і повсякденного знання; створення нових стилів мислення, концептів і підходів, що дозволяють змінювати «бачення» реальності і, в кінцевому підсумку, саму соціальну реальність. Значна увага приділяється опису професійної діяльності, що потребує вміння використовувати фундаментальне філософське знання і методологічні принципи організації фактів, як евристичних моделей у вирішені проблеми, що досліджується. Курс дозволяє поглибити знання конкретних засобів переходу від проблемної ситуації до формулювання саме проблеми, що має бути вирішена. Основний принцип викладу матеріалу учбового курсу - міжпредметна толерантність.

    ВІЗАНТИНІСТИКА: ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

    (к.ф.н., доц. Петриківська О.С.)

    Візантиністика – це наука, яка вивчає історію та культуру Візантії. Ця країна вже давно не існує, але існують її образ і численні міфи, існує навіть мода на Візантію в сучасному світі. Даний спецкурс носить в цілому проблемний характер і може розглядатися як пропедевтика до сучасного вивчення історії візантійської культури та філософії. Його головне завдання - надати студентам знання про засади візантійської культури. Освоєння цієї задачі допоможе розглядати візантійські тексти (багато з яких вже добротно описані філологами, істориками, мистецтвознавцями) в рамках широкого цілісного культурологічного і світоглядного контекстів. Досягнення цілісного образу візантійської культури з необхідністю вимагає з'ясування специфіки православ'я - підстави візантійської культури. Спецкурс дозволяє подолати відносну ізоляцію візантійської теми в гуманітарній освіті і допомагає студенту замислитися, чи не є перебільшеною важливість вивчення Візантії для розуміння сучасної України.

    РЕЛІГІЙНІ ПРАКТИКИ В ПОСТСЕКУЛЯРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

    (к.ф.н., доц. Петриківська О.С.)

    Релігія сьогодні є особистою справою кожного. У країнах з християнською традицією часто можна зустріти віруючих, які не сповідують свою релігію. Але прогнози про зникнення релігії до кінця ХХ століття зазнали краху. Навпаки, Європа і Америка зіткнулися з «релігійним бумом». У цих умовах питання про те, навіщо потрібна релігія, не втратило своєї гостроти. Чого можна очікувати від релігії? Що лежить в основі віри - несвобода, залежність, обмеженість або свобода, прагнення до вищого? Чи можливе «нормальне» суспільство без релігії? На лекціях спецкурсу розглядається існування релігії в умовах постсекулярного суспільства, історія та сучасність принципу світськості, оптимальні умови співіснування релігійного та секулярного, сучасний спектр досліджень релігійних практик. Слухачів очікує уточнення уявлень про зв'язок модернізації та секуляризації. Концепт «постсекулярне суспільство» прагне скоректувати класичні теорії секуляризації, окреслити новий ракурс та знайти новий ресурс релігійного в умовах секуляризації.

    СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ КУЛЬТУРИ

    (к.ф.н., доц. Петриківська О.С.)

    Це новий курс в магістерській програмі філософів. Мета курсу - сформулювати особливості сучасного культурного простору і розкрити нові грані людського буття в сучасній культурі. Курс акцентує увагу на нових підходах до аналізу культури, мистецтва, медіа. Студенти освоюють інструментарій для теоретичного осмислення змін в культурі, навчаються методології дослідження комунікаційних зв'язків, в які включена сучасна людина. Друга частина курсу присвячена осмисленню теоретичних проблем сучасної філософії та культурології міста. Курс окреслює коло проблем і питань, нових завдань філософії культури і філософської антропології, пов'язаних з сучасним містом; формує здатність до критичної оцінки різних систем гуманітарного знання, орієнтованих на урбаністику, формує навички роботи з текстами в контексті основних тем курсу. Отримані знання допомагають студенту аналізувати основні риси і прояви сучасної культури; використовувати постнекласичну методологію дослідження культури; застосовувати теоретичний матеріал на практиці.

    ЕВРИСТИКА

    (к.ф.н., доц. Райхерт К. В.)

    Курс знайомить з засадами евристики як філософської та наукової галузі, що вивчає специфіку творчої діяльності в межах науки та філософії. Евристика зосереджується на таких темах, наприклад, як відкриття, винахідництво, нове знання, неалгоритмічне знання, висунення гіпотез, парааргументація, інтуїція та прийняття рішень.

    «СУЧАСНІ ТЕОРІЇ НАЦІЙ»

    (к.ф.н., доц. Старовойтова І.І.)

    Спецкурс призначено для студентів спеціальності "Філософія" Одеського національного університету імені І.І.Мечникова та є оригінальним дослідженням проблем сучасних теорій націй і націоналізму. Метою спецкурсу є сприяння розумінню специфіки сучасного суспільства в культурно-цивілізаційній ідентифікації будь-якого народу, котра починається із з`ясування головного питання «Хто він такий?»; формування філософів, соціологів, реалістично мислячих політиків, співпрацівників держапарату, підприємців, організаторів виробництва, фахівців, які вільно орієнтуються у складних сплетіннях соціальних процесів і в осмисленні сучасних теорій націй. Уміти філософські оцінювати історичні і сучасні процеси в природі та суспільстві, враховувати особливості соціального розвитку свого народу, його національні традиції

    Завдання курсу:

    1. розгляд основних понять етносоціального та духовного життя суспільства: «національна свідомість», «національна самосвідомість», «ментальність», «духовні цінністі» в умовах динамічних соціальних трансформацій;
    2. поглиблення філософських уявлень про нації, національну самосвідомість, національну ідентифікацію у формуванні та відродженні громадянській позиції особистості;
    3. розгляд сучасних теорій націй і націоналізму з особливою увагою до проблем національної ідентичності, національної самосвідомості, національного характеру, національної ідеї;
    4. розуміння формування національних міфів та символів, розвитку спільної соціетальної культури, мови, громадянства та громадянської участі як чинників інтеграції й політичної консолідації націй;
    5. формування ціннісних орієнтацій людства в умовах сучасних суспільних перетворень.

    На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин, що становить 3 кредита ЄКТС. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

    1. Філософські підходи до вивчення феномена нації, націоналізму та сучасних теорій їх формування.
    2. Філософський аналіз типології націоналізму і різноманітність шляхів національної консолідації.
    3. Українська нація через призму сучасних теорій націй.

    "ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ"

    (к.ф.н., доц. Старовойтова І.І.)

    Спецкурс призначено для студентів спеціальності "Філософія" Одеського національного університету імені І.І.Мечникова і є оригінальним дослідженням проблем соціалізації та ідентифікації як засобів адаптації особистості до конкретних умов соціального оточення у процесі здійснення ринкових реформ, демократизації та формування громадянського суспільства. Мета викладання дисципліни сприяння розумінню специфіки сучасного суспільства і пошуку дійових засобів самоутвердження людини у ньому, реалізації невичерпного творчого потенціалу громадян.

    Задачі вивчення дисципліни:

    1. засвоєння студентами фундаментальних знань з проблем соціалізації, самопізнання та самоутвердження особистості в сучасному суспільстві;
    2. поглиблення філософських уявлень про роль ідентифікації у формуванні соціальних спільнот, громадських рухів і об'єднань за інтересами та соціальним походженням;
    3. поглиблення наших уявлень про соціальну картину, яка складається в сучасній Україні, за допомогою аналізу специфіки процесів ідентифікації та соціалізації в динамічних змінах суспільства перехідного типу, що набувають переважно стихійно-суб'єктивного характеру самовизначення індивідів у структурі суспільства, на відміну від визначення соціальної ролі людини у тоталітарному суспільстві;
    4. сприяння зміцненню зв’язків системи освіти як з теорією, так із практикою соціального управління.

    На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин, що становить 3 кредита ЄКТС. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

    1. Ідентифікація в системі соціально-філософських категорій.
    2. Місце і роль ідентифікаціі в пізнанні стратифікаційних процесів сучасного суспільства.
    3. Ідентифікація як спосіб соціального захисту особистості та її соціалізації.

    «ФІЛОСОФІЯ НАУКИ»

    (к.ф.н., доц.Тихомірова Ф.А.)

    У курсі висвітлюється специфіка філософії науки та інноваційного розвитку як особливого типу гуманітарного знання та як навчальної дисципліни, наводиться характеристика історичного розвитку основних напрямків та методологічних прийомів вирішення головних проблем філософії науки, розглядаються методологічні, структурні, світоглядно-ціннісні засади й особливості наукового пізнання, здійснюється філософський аналіз специфіки сучасного стану світової та вітчизняної науки, перспектив їх розвитку та взаємодії з іншими сферами життєдіяльності суспільства.

    Метою курсу є узагальнення та поєднання знань, які отримали студенти під час вивчення курсу «Філософія» з аналізом сучасних наукових концепцій і теорій, вивчення методів отримання і подальшого аналізу наукових знань, розв’язання проблеми істинності наукового знання, можливості інтуїтивного отримання знань. Курс спирається на знання, які отримали студенти під час вивчення курсів «Метафізика» та «Етика», «Епістемології».

    Магістранти знайомляться із з традиційними проблемами філософії науки як вони розуміються у сучасному міждисциплінарному контексті,з традиційними філософськими проблемами в перспективі сучасної науки і філософії науки, напрямами як вітчизняної, так і західної традиції філософії науки, новітніми тенденціями розвитку філософії науки, які є актуальним напрямком філософської думки, зі зміною філософських засад науки в ході сучасної глобальної наукової революції. Аналізуються засадничі світоглядні й методологічні проблеми сучасного стану науки. Особлива увага приділяється проблемам кризи сучасної техногенної цивілізації та глобальним тенденціям зміни наукової картини світу, типів наукової й технічної раціональності, системам цінностей, на які орієнтуються вчені.

    Запропонований курс має дати студентам цілісний виклад основних проблем філософії науки на рівні об'єктивного, ідеологічно незаангажованого сучасного бачення проблем, ознайомити студентів із наявними філософсько-науковими концепціями в їх поліфонічному і плюралістичному звучанні, яке допомагає альтернативному сприйняттю і осмисленню буття.

    МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ФІЛОСОФІЇ У ЗВО

    (к.ф.н., доц.Тихомірова Ф.А.)

    Курс спрямований на підготовку студентів-магістрів до викладацької діяльності з філософських дисципліну вищих навчальних закладах. У курсі детально розглядаються структура та елементи діяльності по викладанню філософських дисциплін у вищих навчальних закладах та діяльності по вивченню студентами філософії у ВНЗ. Студентів познайомлять з формами та методами викладання філософії у вищих навчальних закладах, у тому числі найсучаснішими, опанують різноманітні способи активізації навчального процесу на лекціях та семінарських заняттях. Певна увага приділяється технічним засобам навчання й контроля знань, зокрема комп’ютерам. Студенти отримають знання в галузі підготовки задач й вправ, а також тестів. Майстер-класи провідних викладачів-філософів доповнять багаж знань майбутніх фахівців. 

    «ФІЛОСОФІЯ ПРАВА»

    (д.ф.н., доц. Шевцов С.П.)

    Курс “Філософія права” складається з однієї частини. Курс передбачаєознайомитистудентів з основою науковогодослідженняфілософії права з часівантичності до сучасного стану. Доситьбагатодисциплін за спеціальністю та спеціальнихкурсівспираються на цей курс. Курс “Філософія права” спирається на знання таких курсів як “Історіяфілософії”, “Всесвітняісторія”, “Історіярелігії” “Соціальнафілософія ” та інших, щопов’язані з вивченням проблем підходів до загальнихпитаньжиття та методологіїпізнання.

Анотації курсів, що викладаються на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти

  • Анотації курсів

    «ІСТОРІЯ, КОНЦЕПЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ»

    (д.ф.н., доц. Шевцов С.П.)

    Дисципліна «Історія, концепції та проблеми філософії» належить до переліку обов’язкових навчальних дисциплін аспірантури з філософських спеціальностей. Вона спрямована на формування загальнометодологічної культури аспіранта-філософа і забезпечує розвиток критичного рефлексивного мислення. Аналізуються глибинні філософські засади сучасного знання та історія їхнього формування: буття, наукової раціональності, наукової та екзистенціальної картин світу; раціональні та некласичні форми сучасного наукового дискурсу. Особлива увага приділяється розкриттю процесу формування сучасних наукових уявлень про форми розуміння світу.

    «СУЧАСНІ ДОСЯГНЕННЯ ФІЛОСОФІЇ»

    (д.ф.н., доц. Шевцов С.П.)

    Дисципліна «Сучасні досягнення філософії» належить до переліку обов’язкових навчальних дисциплін аспірантури з філософських спеціальностей. Вона спрямована як на формування загальнометодологічної культури аспіранта і забезпечення розвитку його критичного рефлексивного мислення, так і на вміння використовувати сучасні методи у своєї дослідницькій роботі. Аналізуються загальні філософські засади сучасного наукового знання; класичні та некласичні форми природничих і соціогуманітарних моделей сучасного наукового дискурсу а також зв’язки між цими типами моделей. Особлива увага приділяється практичним оволодіванням аспірантом методів дослідження та розкриттю його особистої ролі у дослідженні.

Адреса

вул. Дворянська, 2,Одеса, 65082
Телефон приймальні ректора:
(38-048)723-52-54
Тел./факс (38-048)723-35-15
Email: rector@onu.edu.ua

Наші партнери

title_5f6beb484d70910739639251600908104
title_5f6beb484d8077388793781600908104
title_5f6beb484d90310587266091600908104
Top