Виховна робота

заступник декана з виховної роботи Родян Марія Володимирівна

Виховна робота на факультеті історії та філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

Відділ історії козацтва на Півдні України

Відділ історії козацтва на Півдні України створено 27 січня 2000 р. як одну з регіональних філій Науково-дослідного інституту козацтва при Інституті історії України НАН України при історичному факультеті Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова. Колектив відділу, а це понад 20 осіб – кандидатів та докторів історичних наук, очолює відділ доктор історичних наук, професор Бачинська О.А. Це стало значною подією в місті та регіоні, і відзначалось у місцевій пресі.

Протягом двадцяти років роботи колектив Відділу розробляв тематику, пов’язану з історією козацтва на території Південної України в цілому, й, зокрема в чорноморському регіоні – козацьких формувань, створених після зруйнування в 1775 р. Запорозької Січі – Задунайської Січі, Усть-Дунайського Буджацького та Дунайського (Новоросійського) козацьких військ, появи некрасівських і донських козаків у Придунайських землях XVIII ст. та їх взаємовідносин з запорозьким козацтвом, досліджував історію відродження козацтва в Одесі на початку ХХ ст.

У рамках Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 рр. було прочитано лекції, семінари з історії козацтва, колектив Відділу був залучений до роботи до складу Координаційної Ради з питань розвитку Українського козацтва при голові Одеської міської ради; проведено в Одесі Міжнародну наукову конференцію “Українське козацтво у вітчизняній та загальноєвропейській історії” 3-4 червня 2005 р., підготовлено разом з Науковою бібліотекою ОНУ імені І.І.Мечникова і Державним архівом Одеської області виставку книг і документів з історії козацтва.

З 2007 р. колектив Відділу розширив тематику досліджень за рахунок історії лівобережного та слобідського козацтва у ХІХ ст.; перетворення українських козаків у військових поселенців; вивчення історії козацтва науковцями Одеського (Новоросійського) університету; питань організації на території півдня України козацьких формувань неукраїнського походження, з’ясування уявлень про козацтво мандрівників кінця XVIII – ХІХ ст., що є на сьогодні малодослідженими сторінками в історіографії. Розробка цих питань передбачала залучення до співпраці фахівців етнологів, історіографів, бібліографів, філологів. Внаслідок такої співпраці було перекладено та видано одне з важливих й унікальних джерел в історії національно-визвольного виступу української еліти на початку XVIII ст. – новини франкомовної газети «Амстердам», яка зберігається в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (2015).

Розширення зв’язків з вченими інших країн – Польщі, Румунії, Болгарії, Молдови, Туреччини дало можливість колективу Відділу поглибити наукові дослідження, організувати низку круглих столів та міжнародних конференцій. Серед них “Нижньодунайський регіон ХV-ХХ ст.: історичні, етнічні та культурні трансформації” (Одеса-Тульча, 2008), присвячена ювілею перебування у Нижньому Придунав’ї задунайського козацтва; Методики визначення віку міст Південної України: круглий стіл (Одеса, 2008); “Традиції українського меценацтва на півдні України”, до 150-річчя з дня народження Є.Х.Чикаленка (Одеса, 2011); “Південна Україна: козацька та післякозацька доба” (Одеса, 2012), присвячена пам’яті відомого українського історика А. Д. Бачинського (1933-1995) і з нагоди 15-річчя Науково-дослідного інституту козацтва інституту історії України НАН України; “Османсько-українські взаємини в Північному Причорномор’ї: козацька доба” (2016).

Науковці відділу співпрацюють з різними громадськими, освітніми організаціями та установами. Зокрема, з Малою академією наук, що дозволяє проводити виховну та наукову роботу серед випускників шкіл Одеси та Одеської області; у проведенні серед учнів Одещини Всеукраїнського конкурсу “Козацька держава”; регіонального конкурсу “Збережемо Україну – козацьку державу” разом з організаціями сучасного козацтва на Одещині (2000-2006); науково-практичної конференції учнівської молоді «Козацькими шляхами» (2018-2020), яку організовує департамент освіти і науки Одеської міської ради.

Співробітники Відділу проводили історико-етнографічні експедиції в колишні козацькі села Буджака та півночі Одещини. Здійснені пошуки уможливили перехід від окремих краєзнавчих розробок до створення виважених, комплексних досліджень, що ґрунтуються на попередньому доробку одеських істориків й краєзнавців. В цьому питанні колектив відділу співпрацював з Управлінням охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (2001, 2002); проводив дослідження з Чорноморським Гайдамацьким з’єднанням (2008-2010).

Протягом усього періоду колектив Відділу історії козацтва організовував чисельні презентації видань, лекції, круглі столи з історії козацтва, екскурсії по місцях історії козацтва, долучились до створення Музею історії козацтва в Одесі.

14 жовтня 2014 р. відбулося відкриття аудиторії (наукового центру) Відділу історії козацтва на півдні України на історичному факультеті за сприяння адміністрації ОНУ імені І. І. Мечникова, особисто: ректора, проф. І.М.Коваля, директора Інституту історії України НАН України, акад. В.А.Смолія та директора Науково-дослідного Інституту козацтва, проф. Т.В.Чухліба.

Збагатили вітчизняну науку видання співробітників Відділу історії козацтва на півдні України. Першими стали колективні монографії – «Козацтво на півдні України. Кінець XVIII-XIX століття» (2000) та «Одеса козацька. Наукові нариси» (2000; перевидано у 2008). В подальшому було видано 15 монографій, понад 100 наукових і науково-популярних публікацій в різного рівня збірниках і пресі; навчально-методичні посібники.

Сучасні тенденції вимагали створення інформації про діяльність відділу історії козацтва у соціальних мережах. Так з’явилась Facebook-сторінка Відділу історії козацтва (www.facebook.com). Саме тут викладаються останні події, презентації, видання та інша інформація про відділ історії козацтва, наприклад в умовах суворого карантину через Covid-19 у березні-травні 2020 р. було започатковано козакознавчі студії, що презентували новітні публікації, висвітлення козацької тематики в етнографії, існування козацьких товариств серед української діаспори ХХ ст., історія козацьких пісень тощо.

Враховуючи тенденції досліджень регіональної історії, постала необхідність виокремити значення в історії козацтва чорноморського регіону для координації козакознавчих студій і Відділ розпочав видавати з 2006 р. часопис (збірку) - “Чорноморська минувшина” (угода про заснування від 28.10.2010 р., свідоцтво про держреєстрацію від 04.05.2011). Збірка виходить один раз на рік і затверджується до друку Вченою радою Інституту історії України НАН України. На сьогодні побачило світ 15 випусків. Значення і роль цього видання відзначалась науковим товариством.

Наказом МОН України від 24 вересня 2020 р. «Чорноморську минувшину» включено до Переліку фахових видань України, категорії “Б” (історичні спеціальності – 032). Збірка реферується та індексується в наступних базах даних: Архів-репозитарій ОНУ імені І. І. Мечникова; Електронна бібліотека Інституту історіїУкраїни НАН України; «Наукова періодика України» НБ України імені В. І. Вернадського; Україніка наукова; Index Copernicus Journals Master List;Google Академія; Base-search. Тексти збірки викладені на web-сайтах і web-сторінках Інтернет-простору: Чорноморської минувшини, Наукової бібліотеки ОНУ імені І.І.Мечникова, Інституту історії України НАН України, Національної бібліотеки України імені В. Вернадського chm.onu.edu.ua lib.onu.edu.ua

Постійний колектив Відділу історії козацтва на півдні України:

  • Чухліб Т. В., д.і.н., провідний науковий співробітник (Інститут історії України НАН України) – директор науково-дослідного інституту козацтва;
  • Бачинська О. А., д.і.н., професор (ОНУ імені І.І.Мечникова) – завідувачка Відділу історії козацтва на півдні України;
  • Гончарук Т. Г., д.і.н., професор (ОНУ імені І.І.Мечникова),
  • Гуцалюк С.Б., полковник Українського козацтва, отаман Чорноморського Гайдамацького З’єднання;
  • Діанова Н. М., д.і.н., професор (Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського)
  • Музичко О. Є., д.і.н., доцент (ОНУ імені І.І.Мечникова);
  • Новікова Л. В., к.і.н., доцент (ОНУ імені І.І.Мечникова);
  • Полторак В. М., к.і.н., доцент (ОНУ імені І.І.Мечникова);
  • Середа О. Г., к.і.н., доцент (Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського);
  • Юраш Є. О., к.і.н. (ОНУ імені І.І.Мечникова).

Монографічні видання у серії “Чорноморська минувшина” презентує”

з нумерацією за числами:

  1. Цубенко В. З історії військово-господарських формувань в Україні: Новоросійське (Херсонське) військове поселення кавалерії.1817−1857 рр.: монографія. Одеса: Оптимум, 2006. 216 с. (“Чорноморська минувшина” презентує: Число 1).
  2. Гончарук Т.Г. Нащадки українських козаків та “народження Одеси”. Одеса: Астропринт, 2006. 144 с. (“Чорноморська минувшина” презентує: Число 2).
  3. Одеса-козацька. Наукові нариси. [2-е вид. змінене та допов.] Одеса: Фенікс, 2008. − 237 с. (“Чорноморська минувшина” презентує: Число 3).
  4. Цубенко В. Л. Документи з історії військових поселень в Україні. Х.: “Видавництво САГА”, 2008. 376 с. (“Чорноморська минувшина” презентує: Число 4).
  5. Вінцковський Т., Джумига Є., Мисечко А. Українські мілітарні формування в Одесі в добу Центральної Ради (березень 1917-квітень 1918 рр.): наукові нариси. Одеса: Фенікс, 2010. 152 с. (“Чорноморська минувшина” презентує: Число 5).
  6. Гончарук Т. Кошовий отаман Петро Калнишевський та Хаджибей (Одеса) (до 270-річчя походу запорожців на місто Хаджибей та в землі сучасної Одещини в червні-вересні 1770 р.) науково-популярний нарис. Одеса: Фенікс, 2011. 192 с. (“Чорноморська минувшина” презентує: Число 6).
  7. Миф про броненосець: Матеріали міжнародної наукової конференції з нагоди 105-річчя подій на броненосці/панцернику “Князь Потьомкін-Таврійський” (27 червня 2010 р.). Одеса, 2011. 100 с., іл. (“Чорноморська минувшина” презентує: Число 7).
  8. Дорошенко О. Рід Скаржинських в історії Південної України (середина XVIII – початок ХХ століття). Миколаїв: Шамрай, 2011. 202 с. (“Чорноморська минувшина” презентує: Число 8).

Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з філософії

Повідомлення галузевої конкурсної комісії Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з філософії

від 9.04.2019 р. 

Галузева конкурсна комісія на своєму засіданні визначила наукові роботи, автори яких запрошуються на підсумкову науково-практичну конференцію. Це – автори, рейтинг робіт яких перевищує 75 балів. 

Науково-практична конференції II туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з філософії, відбудеться з 25 по 27 квітня 2019 р. на факультеті історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.

  • Рейтинговий список робіт учасників ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з філософії у 2018/2019 навчальному році

     

    П.І.П.

    Навчальний заклад

    Назва роботи

    Шифр роботи

    Рейтинг, балів

    Рецензія 1

    Рецензія 2

    1

    Бумар Тетяна Сергіївна

    Українська інженерно-педагогічна академія. Навчально -науковий професійно-педагогічний інститут 

    Проблема людини у сучасному інформаційному суспільстві

    Інформаційне суспільство

    100

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    2

    Орехов Ілля Олександрович

    Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

    Лео Штраус: народження або відродження політичної філософії?

    Rip_Van_Winkle

    95,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    3

    Лобанова Катерина Олександрівна

    Національний університет "Києво-Могилянська академія"

    Глобалізація і мобільність: шлях до «випереджаючого формату» життя

    Мистецтво

    90,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    4

    Гірняк Катерина Геннадіївна

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка

    Реальність як символічний конструкт

    ratatouille

    88,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    5

    Яригіна Анастасія Сергіївна

    Національний університет "Києво-Могилянська академія"

    Феномен і поняття «Священного»: класична спадщина та сучасний досвід (деякі аспекти побутування у вітчизняному освітньому просторі)

    Cакральний цинамон

    88,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    6

    Жеронкін Антон Володимирович

    Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

    Поняття πρáγματα в сучасній фундаментальній онтології: від М. Гайдеггера до Г. Гармана

    Pragmata

    87,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    7

    Копилова Анна Олександрівна

    Херсонський державний університет

    Свобода творчості та цензура в сучасному

    українському художньому просторі:

    соціально-філософський аналіз

    куратор

    87,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    8

    Троян Вікторія Сергіївна

    Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

    Мовчання (в) кіно

    Людина без селезінки

    87

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    9

    Андрущенко Сергій Володимирович

    Таврійський державний агротехнологічний університет

    Від homo economicus до homo creativus в сучасних соціокультурних умовах

    Суспільство

    86,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    10

    Полякова Іванна Юріївна

    Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

    Співвідношення містичного та мови в філософії Л. Вітгенштайна та М. Гайдеггера 

    Одесский рогалик

    86,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    11

    Лукащук Яна Юріївна

    Національний університет біоресурсів і природокористування

    України

    Антропоцентризм філософії та екології. Рівність людства і природи за Арне Нессом

    Лао Цзи

    85,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    12

    Макаренко Марія Андріївна

    Дніпровський національний університет імені  Олеся Гончара

    Апологія соліпсизму

    в індивідуалістичній філософії Макса Штірнера

    Справжнє/несправжнє буття

    85,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    13

    Михайлов Владислав Тарасович

    Національний університет "Києво-Могилянська академія"

    Структурна антропологія К. Леві-Строса: проблема методу

    Структура

    85

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    14

    Горбунова Анастасія Сергіївна

    Запорізький національний технічний університет

    Філософські засади самоздійснення людського «Я»

    Тільки  вперед!

    84,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    15

    Яловий Єгор Геннадійович

    Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України

    Історико-філософські дискурси проблеми справедливості

    Сентенція

    84,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    16

    Закапко Ольга Ігорівна

    Житомирський  державний технологічний університет

    Феномен жіночої самотності

    Самота

    84

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    17

    Ястреб Наталія Олександрівна

    Херсонський державний університет

    Розвиток екуменізму в Україні

    SAPERE AUDE

    83,.5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    18

    Харук Марія-Катерина Романівна

    Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

    Інший: свідок моєї присутності чи форма відчуження мого «Я»?

    mitSein

    83

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    19

    Ганніч Юрій Вячеславович

    Сумський державний університет

    Медитації Декарта та епістемологічний аргумент на користь буття Бога

    Медитації

    82,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    20

    Шевченко Наталія Сергіївна

    Національний університет кораблебудування ім. академіка Макарова

    Дослідження філософсько-культурологічних засад факторів формування віктимної поведінки

    Голка

    82,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    21

    Бура Катерина Олександрівна

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка

    Концептуальні засади музичної аргументації

    Nihil supra musika est

    82

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    22

    Саржан Юлія Олександрівна

    Луцький національний технічний університет

    Концепт свободи у філософському дискурсі

    Сова

    82

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    23

    Данилів Андріана Миколаївна

    Львівський національний університет імені Івана Франка

    Соціально-філософський аналіз концепції влади у творчості Мішеля Фуко

    ВМФАД

    81,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    24

    Гаман Анастасія Олексіївна

    Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

    Уникання сучасності як «мистецтво себе»

    Simba lion

    80

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    25

    Крагель Каріна Володимирівна

    Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

    «Самовладність» та «святість» зла: парадокс безмежного порушення людиною власних границь

    Victoria

    80

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    26

    Насипана Марія Ігорівна

    Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка

    Філософське осмислення людини: від раціоналізму до ірраціоналізму

    Марічка-Лисичка

    80

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    27

    Самборська Марія Анатоліївна

    Національна академія внутрішніх справ

    Релігійний фактор в національній свідомості

    сучасного українського суспільства

    Національна самоідентичність

    77,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    28

    Савченко Світлана Валентинівна

    Херсонський державний університет

    Світоглядно-національні рефлексії українського народу в українській літературі XV ‒ першої половини XVII ст.

    argentum stella

    76,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    29

    Свірський Олександр Віталійович

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка

    Онтологія культурної індустрії

    Шифр - 0451

    76,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    30

    Роман Роман Романович

    Національний університет біоресурсів і природокористування

    Системний аналіз  суспільно-політичного устрою у філософському ракурсі

    VeniVidiVici

    74,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    31

    Хитрук Руслана Олегівна

    Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

    Пошук сутності науки як історія наукових пошуків: становлення концепції раціональності

    Філософія науки

    74,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    32

    Хлєбникова Ірина Станіславівна

    Київський національний торговельно-економічний університет

    Роль критичного мислення в житті сучасної людини

    Критичне мислення

    74,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    33

    Боднар Анна Борисівна, Янюк Дмитро Віталійович

    Львівський національний аграрний університет

    Людина у вирі соціальних мереж: нові можливості та страхітливі загрози

    Добровільні полонені

    73,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    34

    Волосян Кароліна Володимирівна

    Київський національний торговельно-економічний університет

    Філософські погляди Еріха Фромма в контексті критики сучасного суспільства споживання (на матеріалі роботи «Мати чи бути?»)

    Дегуманізація

    72,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    35

    Омельченко Анна Вячеславівна

    Київський університет імені Бориса Грінченка

    Феномен зрілої самотності в ціннісному просторі життя і філософської спадщини Ханни Арендт

    Hanna Arendt

    72

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    36

    Гайдук Анна Олексіївна

    Львівський національний університет імені Івана Франка

    Технократизм та гуманізм у постіндустріальному суспільстві

    ТГГА

    71,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    37

    Бурса Анна-Любов Валеріївна

    Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

    Проблема еросу

    в російській релігійній філософії

    Зачаровані еросом

    71

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    38

    Яшин Владислав Олегович

    Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

    Проблема штучного інтелекту в сучасній філософії та науці

    Людина чи машина?

    71

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    39

    Євсеєва Анна Олександрівна

    Львівський національний університет імені Івана Франка

    Концепція Третьої хвилі Елвіна Тофлера та її соціальні наслідки

    ТТХЄА

    70,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    40

    Барчук Владислав Володимирович

    Миколаївський національний аграрний університет

    Проблеми та шляхи удосконалення досліджень у вітчизняній агрономічній науці в сучасних умовах

    НАША ЗЕМЛЯ

    69

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    41

    Лалетіна Руслана Леонідівна

    Київський національний торговельно-економічний університет

    Війна як філософська проблема

    Марс

    68

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    42

    Фединишинець Діана Іванівна

    Ужгородський національний університет

    Феномен любові в історії філософської думки

    Парус

    66

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    43

    Варивода Андрій Миколайович

    Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

    Елейська школа

    Docendo discimus

    63

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    44

    Терно Юлія Валеріївна

    ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»

    Феноменологія  віртуальної реальності в архітектурі

    Віртуальна реальність

    61,5

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    45

    Федишена Емілія Валеріївна

    Вінницький соціально-економічний інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини "України"

    Основні філософсько-правові ідеї

    щодо зародження держави і права

    Філософія права

    45

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

    46

    Жук Назарій Станіславович

    Житомирський  державний технологічний університет

    Кліпове мислення як феномен сучасного світу

    Мислення

    35

    Рецензія 1

     

    Рецензія 2

     

Рішення галузевої конкурсної комісії Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з філософії 2018/19 навч. р. від 26 квітня 2019 р.
  • Наукові роботи переможців Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з філософії, 2019 р.

    Переможці Конкурсу

    Вищий навчальний заклад

    Наукова робота

    Ганніч Юрій Вячеславович

    Сумський державний університет

    Наукова робота

    Троян Вікторія Сергіївна

    Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

    Наукова робота

    Копилова Анна Олександрівна

    Херсонський державний університет

    Наукова робота

    Жеронкін Антон Володимирович

    Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

    Наукова робота

    Орехов Ілля Олександрович

    Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

    Наукова робота

    Закапко Ольга Ігорівна

    Державний  університет "Житомирська політехніка"

    Наукова робота

    Лобанова Катерина Олександрівна

    Національний університет "Києво-Могилянська академія"

    Наукова робота

    Михайлов Владислав Тарасович

    Національний університет "Києво-Могилянська академія"

    Наукова робота

    Яловий Єгор Геннадійович

    Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України

    Наукова робота

    Гірняк Катерина Геннадіївна

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка

    Наукова робота

    Полякова Іванна Юріївна

    Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

    Наукова робота

Історія факультету

Історія факультету історії та філософії

Структурні підрозділи факультету історії та філософії до 1 січня 2018 р. існували як самостійні підрозділи ОНУ: Історичний факультет ОНУ й Філософський факультет ОНУ.

З 2018 р. це – єдиний факультет.

Історія історичного факультету.

Історичний факультет розміщується в учбовому приміщенні, збудованому у 50-х рр. ХІХ ст. за проектом архітектора А.С. Шашина, що належало Рішельєвському ліцею, а потім Новоросійському університетові. Історія його починається від заснування Новоросійського університету у 1865 році. Не зважаючи на те, що факультет був історико–філологічним, саме розвиток історичних наук зробив його за досить короткий час провідним науковим центром дослідження історії на півдні Російської імперії. Уже тоді, завдяки плідній праці викладачів факультету, історія стає настільки популярною, що її проблемами займались викладачі інших кафедр, яких на факультеті нараховувалось 11. Факультет продовжив традиції товариств в Одесі, які займались вивченням історії краю. З перших років своєї наукової діяльності визначились основні напрями досліджень. Насамперед, це антична історія і археологія. Можна стверджувати, що завдяки активній діяльності викладачів і студентів факультету Одеса стала одним з провідних центрів вивчення античності, а підтвердженням визнання і авторитету факультету свідчить те, що у 1884 р. на базі Новоросійського університету було проведено VI Археологічний з’їзд. Саме в цей час плеядою авторитетних вчених закладено наукові і педагогічні традиції, факультет став університетським підрозділом, де прагла отримати освіту молодь з різних регіонів сучасних України, Молдови.

Складні суспільно-політичні процеси 20-х років минулого століття ускладнили подальший розвиток факультету і навіть призвели до його ліквідації 1919 року. Та викладачі створеного в 1920 році Інституту народної освіти продовжили його традиції. Підготовку істориків здійснювали на факультеті професійної освіти, де студенти опановували й такі спеціальності як археологія та архівознавство. З відкриттям в 1920-х роках кафедри історії України, активізувалися історико-краєзнавчі і народознавчі дослідження. У 1933 році університет поновив свою діяльність уже як Одеський державний університет. Структура історичного факультету була сформована в 1934 році, змінювалась протягом наступних десятиліть, але базові його підрозділи - кафедри історії стародавнього світу і середніх віків, історії України, нової і новітньої історії хоча й періодично реорганізовувались, продовжували свою діяльність на фундаментальних засадах розвитку історичної науки. В 1993 року на факультеті відкрито новий підрозділ – кафедру археології та етнології України.

Сьогодні історичний факультет є одним з провідних на Півдні України установ з підготовки археологів, етнологів та істориків.

Фрагмент з видання "Історія Одеського національного університету імені І.І. Мечникова" (Одеса, 2015)

Фрагмент з видання "Історичний факультет 2005-2010" (Одеса, 2010)

Історичний факультет 2005-2010

Історія Філософського факультету

Спеціальність «філософія» (четверта спеціальність в Україні) була підготовлена та відкрита зусиллями кафедри філософії природничих факультетів (завідувач – доц. Чайковський О.В.) в 1995 році. В перший же рік набору на цю спеціальність конкурс виявився другим серед 33 спеціальностей ОДУ.

Філософський факультет ОНУ був створений на базі філософського відділення ОНУ 6 жовтня 2000 р. Весь період його існування (2000 – 2017) факультет очолював доц. Чайковський О.В.

Перший рік існування факультету ознаменувався декількома рекордами, у тому числі прийомом на 1 курс 198 студентів-філософів Це - найбільша кількість студентів-філософів, прийнятих на І курс серед усіх філософських спеціальностей України за всі роки їх існування

В 2002 році розпочався прийом на спеціальність «Культурологія».

В тому ж році на філософському факультеті було створено кафедру культурології. З моменту заснування, протягом майже десяти років, кафедру очолював професор, академік УАПН, Заслужений діяч науки і техніки України, М.М.Верніков.

Брав активну участь у створенні та працював на факультеті видатний філософ й логік професор Уйомов А.І. Декілька десятиліть на одній з кафедр працювала відомий філософ проф. І. Я. Матковська, Багато років працював найстаріший викладач факультету, проф. Лобазов П.К,, який зустрів своє 90-річчя за кафедрою в аудиторії університету.

Викладачі факультету увійшли до складу авторських колективів базових підручників для студентів ВНЗ України, підготовлених за рішенням МОН України - «Філософія» та «Культурологія» та інших підручників з грифом МОН України.

Філософський факультет неодноразово ставав майданчиком для загальноукраїнських студентських наукових заходів. Так, за наполегливою ініціативою факультету на його базі в 2004-2006 рр. проводились три перші в історії України Всеукраїнські студентські олімпіади зі спеціальності «Філософія». З 2007 по 2017 рр. Факультет провів за дорученням МОН 8 Всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт з філософських наук.

За останні 2 роки студенти факультету завоювали 9 дипломів МОН України на Олімпіадах та Конкурсах. Всього же завойовано за період існування факультету – 39 дипломів МОН!

З 2002 році на філософському факультеті працює Спеціалізована вчена рада Д 41.051.09 для захисту докторських та кандидатських дисертацій.

Всього за період 2004-2017 років випускники докторантури, аспірантури факультету й викладачі факультету захистили 45 кандидатських і докторських дисертацій.

Кафедра археології, етнології та всесвітньої історії

Smyntyna2

Завідувачка – доктор історичних наук, професор

Сминтина Олена Валентинівна

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Кафедра археології, етнології та всесвітньої історії утворена 1 вересня 2022 році в результаті об’єднання двох кафедр факультету історії та філософії – кафедри археології та етнології України та кафедри всесвітньої історії.

Кафедра є однією з двох випускових для підготовки здобувачів вищої освіти за освітніми програмами першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (докторського) за спеціальністю 032 Історія та археологія.

Професорсько-викладацький склад:

ДИСЦИПЛІНИ, ВИКЛАДАННЯ ЯКИХ ЗАБЕЗПЕЧУЄ КАФЕДРА
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 032 ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти:

Обов’язкові дисципліни:

  1. Історія первісного суспільства
  2. Історія стародавнього Сходу
  3. Археологія України
  4. Загальна етнологія
  5. Історія стародавньої Греції та Риму
  6. Археологія Європи
  7. Українська етнологія
  8. Історія середніх віків
  9. Пам’яткознавство
  10. Археологія ідентичності
  11. Історична хронологія
  12. Нумізматика
  13. Основи генеалогії та геральдики
  14. Історія пізнього середньовіччя
  15. Музеологія
  16. Нова історія зарубіжних країн: Модуль 1. Західна Європа та Північна Америка
  17. Нова історія зарубіжних країн: Модуль 2. Центральна та Східна Європа
  18. Нова історія зарубіжних країн: Модуль 3. Азія та Африка
  19. Історія міжнародних відносин
  20. Історія країн Західної Європи та Північної Америки в новітній час
  21. Історія країн Центральної та Східної Європи в новітній час
  22. Історія країн Азії та Африки (Частина 1)
  23. Історія країн Азії та Африки (Частина 2)

Дисципліни вільного вибору студентів:

  1. Історія давньогрецьких полісів Чорноморського басейну
  2. Історія Візантії
  3. Стать та вік в традиційних культурах
  4. Українці Нижнього Подунав`я
  5. Археологія мистецтва
  6. Етнодемографічна історія Європи в середні віки
  7. Культура, суспільство та влада в Англії XIV-XV ст.
  8. Археологічний та етнографічний туризм та музейництво
  9. Політогенез та ранні держави
  10. Демографічні реконструкції в археології та етнології
  11. Пам’ятники та пам’ять в регіональних дослідженнях
  12. Теорія та методи соціокультурної антропології
  13. Історія культури середньовічної Європи
  14. Історія пенітенціарної служби: національний формат та європейський контекст (ХІХ – початок ХХ ст.)
  15. Експериментальні технології дослідження артефактів
  16. Духовна культура та обрядовість населення Південно-Західної України
  17. Антропологія міста та міські субкультури

Практики

  • Археологічна практика
  • Етнографічна практика
  • Навчальна невиїзна практика
  • Музейна практика
  • Педагогічна (виробнича) практика

Другий (магістерський) рівень вищої освіти

Обов’язкові дисципліни:

  1. Сучасні етнічні процеси
  2. Теорія та методологія історії 
  3. Екологічна історія
  4. Цифрова історія
  5. Сучасна археологічна наука
  6. Українська ідентичність: історія та сучасність
  7. Методологія та організація наукових досліджень з історії та археології
  8. Теоретичні проблеми антикознавства та медієвістики

Дисципліни вільного вибору студентів:

  1. Цифровізація культурної спадщини
  2. Політогенез та ранні держави
  3. Трейд-юніонізм: історія та сучасність
  4. Образотворче мистецтво українців Південно-Західної України
  5. Фольклор Південно-Західної України
  6. Етнополітологія
  7. Історична урбаністика

Практики:

  • Асистентська
  • Наукова (виробнича)

Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти

Обов’язкові дисципліни:

  1. Методи наукових досліджень, аналіз та презентація результатів дослідження

Дисципліни вільного вибору студентів:

  1. Археологія Буджака
  2. Просопографія в історичному дослідженні 
  3. Українці Порубіжжя Лісостепу і Степу
  4. Давньогрецька політична думка
  5. Соціальний устрій давніх суспільств
  6. Усноісторичні проекти в дослідженнях новітньої історії
  7. Антропологія академічної спільноти

Практика:

  • Асистентська (виробнича)

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 033 ФІЛОСОФІЯ

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти:

Обов’язкові дисципліни:

  1. Історія середніх віків

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 034 КУЛЬТУРОЛОГІЯ

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти:

Обов’язкові дисципліни:

  1. Економіка культурних проектів
  2. Типологія та хронологія культури
  3. Етнографія України та обрядові форми етнічної культури

Другий (магістерський) рівень вищої освіти:

Обов’язкові дисципліни:

  1. Універсалії культури

Дисципліни вільного вибору студентів:

  1. Культура Одеського регіону: вітчизняний та світовий контекст
  2. Причорноморʼя в соціокультурних перспективах

Практика по організації культурних проєктів

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 061 ЖУРНАЛІСТИКА

Другий (магістерський) рівень вищої освіти:

Дисципліни вільного вибору студентів:

  1. Етнологія та етнопсихологія

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА

Основні напрямки та проблемні групи:

  • екологічна історія та археологія (проф. О.В. Сминтина, проф. Д. В. Кіосак, доц. О. В. Демченко);
  • дослідження археологічних пам’яток первісної доби (проф. Д. В. Кіосак, доц. О. В. Демченко, доц. О. О. Грицюта, PhD М. А. Лобанова);
  • археологія мистецтва та археологія ідентичності (проф. О. В. Сминтина);
  • експериментальна археологія (доц. О. В. Демченко, доц. О. О. Грицюта);
  • дослідження матеріальної культури і побуту українців Південно-Східного Поділля й Добруджі (проф. В. Г. Кушнір, доц. Н. О. Петрова);
  • вивчення традиційної обрядовості та етноконфесійної своєрідності різноетнічного населення Південно-Західної України (болгар, гагаузів, росіян-старообрядців, молдаван, євреїв, греків та інших) (проф. В. Г. Кушнір, доц. Н. О. Петрова, доц. Г. М. Стоянова);
  • антропологія та етнологія міста (доц. Г. М. Стоянова);
  • історія міжнародних відносин (проф. О. Б. Дьомін);
  • історія слов'янських народів (проф. О. Б. Дьомін);
  • медієвістика, англознавство, середньовічна генеалогія, середньовічна геральдика (доц. В. В. Чепіженко);
  • антична нумізматика, історія грецької колонізації Причорномор’я, соціальні та релігійні свята еллінів (доц. Т. О. Ізбаш-Гоцкан).

Науково-дослідні теми без цільового фінансування:

ЦЕНТРИ ТА ГУРТКИ КАФЕДРИ

ПРОГРАМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

ПРЕЗЕНТАЦІЇ КАФЕДРИ

Кафедра культурології

В.о. завідувача кафедри доктор філософських наук, професор
Готинян-Журавльова Віталія Віталіївна

Номер телефону зав. кафедри 063-893-05-38

Історична довідка

Кафедра культурології була створена на філософському факультеті 1 липня 2002 року. У жовтні 2002 року завідувачем кафедри було обрано доктора філософських наук, професора, академіка Української академії політичних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, директора Інституту філософії, логіки і соціології Львівської філософської спілки Вернікова Марата Миколайовича.

У 2011 році кафедру очолила відмінник освіти України, доктор мистецтвознавства, професор Альбіна Петрівна Овчиннікова.

З вересня 2013 року до теперішнього часу кафедру очолює кандидат філологічних наук, доктор філософських наук, доцент Олена Костянтинівна Соболевська. Вона веде активну наукову, методичну та навчальну роботу. Її наукові інтереси зосереджені в області теорії і філософії культури, філософської антропології, герменевтики, філософії мистецтва, і зокрема філософії. О. К. Соболевська має понад 70 наукових праць, у тому числі й за межами України.

Викладачі кафедри

vikladachi

  • Готинян-Журавльова Віталія Віталіївна, д.філос.н., професор; email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Левченко Віктор Леонідович, к.філос.н., доцент; email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Лопуга Ореста Іванівна, к.філос.н., доцент; email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Наконечна Оксана Василівна, к. мистецтв., доцент; email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Сумченко Ірина В’ячеславівна, к.філос.н., доцент
  • Чінена Ольга Віталіївна, викладач email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Навчальні дисципліни

Для бакалаврів

  • Легенди і міфи народів світу
  • Майстерність публічного мовлення
  • Культурологія туризму
  • Історія зарубіжної культури
  • Історія української культури
  • Історія образотворчого мистецтва
  • Культура ХХ століття
  • Історія музики та сучасна музична культура
  • Телекомунікації та кіноіндустрія
  • Акторська майстерність та історія театру
  • Музеологія та екскурсологія
  • Основи теорії культури
  • Культура регіонів
  • Організація і методика проведення презентацій
  • Основи сценарної майстерності та режисури
  • Організація і методика шоу-проектів
  • Організація і методика проведення рекламних кампаній
  • Організація і методика культурних проектів
  • Культура спілкування та етикет
  • Стратегії інтерпретації культурних артефактів
  • Основи паблік рілейшнс
  • Філософія культури
  • Менеджмент соціокультурної діяльності
  • Вступ до літературознавства
  • Текст як спосіб практичного вирішення культурних завдань: культурологічні та практичні основи копірайтингу
  • Культура повсякдення
  • Візуалогія
  • Медіакультура
  • Журналістська діяльність в системі сучасних міжкультурних комунікацій
  • Культура примирення
  • Історія зарубіжної літератури
  • Історія зарубіжної літератури ХХ століття
  • Діалог в культурі: теорія та практика
  • Естетика
  • Образний світ сміхової культури
  • Гра в культурі: теорія та практика
  • Основи дизайну
  • Мода як феномен культури
  • Типологія та хронологія культури
  • Авангардні пошуки в культурі та мистецтві
  • Взаємодія з засобами масової інформації
  • Іміджелогія
  • Глобалізація і сучасна культура

Перелік дисциплін для магістрів (ОПП 2023 року)

  • Мiжкультурна комунiкацiя в сферi управлiння закладами культури
  • Методика викладання культурології у закладі вищої освіти
  • Основнi культурологiчнi концепцiї' в сучаснiй Українi
  • Універсалії культури
  • Методологiчнi концепцiї культурологічних досліджень
  • Сучаснi етнiчнi процеси
  • Культура пiвденно-захiдної України
  • Культурологічні концепції західнослов’янської філософії
  • Кризові явища в культурі та шляхи їх подолання
  • Мистецтво красномовства
  • Інноваційний характер категорій сучасної гуманітаристики
  • Філософія мистецтва
  • Візантиністика: філософсько-культурологічний аспект
  • Наука в системі культурологічного знання
  • Мистецтво аргументації
  • Економіка культурних проектів
  • Формування української ідентичності в умовах сучасної культури
  • Археологія мистецтва
  • Теорія і методи соціокультурної антропології
  • Релігійні практики в постсекулярній культурі
  • Правове забезпечення менеджменту соціокультурної діяльності

Для магістрів

  • Міжкультурна комунікація в сфері управління закладами культури
  • Методика викладання культурології у вищому навчальному закладі
  • Основні культурологічні концепції в сучасній Україні
  • Універсалії культури
  • Інноваційні форми сучасної культури: теорія та практика
  • Менеджмент закладів культури
  • Методологія і стилістика гуманітарного знання
  • Інноваційний характер категорій сучасної гуманітаристики
  • Театрознавство як наука
  • Культура Одеського регіону: вітчизняний та світовий контекст
  • Культура пам’яті: теорія та практика
  • Кризові явища в культурі та шляхи їх подолання
  • Наука в системі культурологічного знання
  • Методи наукових досліджень, аналіз та презентація результатів дослідження
  • Візантиністика: філософсько-культурологічний аспект
  • Методологія постмодерну
  • Релігійні практики в постсекулярному суспільстві
  • Символ та міф в кінематографічному мистецтві ХХ ст.

Кафедра проводить практики

при підготовці бакалаврів

Ознайомча практика –  студенти знайомляться з центрами національної культури

praktikabaklavr

Звітна робота з ознайомчої культурологічної практики 2021

Музейна практика – проводиться на базі музеїв міста Одеси..

Практика по організації культурних проектів, на якій студенти розробляють власні проекти. На захист запрошуються потенційні роботодавці.

при підготовці магістрів

  • Асистентська практика.

Практика в закладах сфери культури

Кафедра уклала угоди про співробітництво з усіма Центрами культури міста Одеси (Центром Української культури, Баварським Домом, Арабським культурним центром, Центром Єврейської культури, Центром Грецької культури, Центром реабілітації), а також з творчими союзами (Союзом театральних діячів, Союзом літераторів, Союзом журналістів, Союзом художників) і усіма театрами Одеси

В рамках кафедральних практик студенти-культурологи відвідують Італію, Німеччину, Польщу, Чехію, Австрію

Видається Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології, який внесено до переліку наукових фахових видань України: спеціальності – 033, 034 від 17.03.2020,

Головний редактор к.ф.н., доц. Левченко В.Л

kniga6.

Insta  

  • ХОККУКУЛЬТ: спроба вживання в іншу культуру

    Від студентів 3 курсу, спеціальність «Культурологія»

    Країни й мови. Культурне різноманіття. У єдності світу. Владислав Калінков

    Мудрість століть, в культурному відрізку — слова як зерна. Валерія Кондрашова

    Шлях пошуку душі, слід "Фауста". Юлія Барська

    Тіні вночі лякають, Страхи в серці киплять, Сміливо крокуймо. Валерія Кондрашова

    Магнолія цвіте. Вечір сонця. В квітах догорає. Дарія Кузнець

    Хоробра осінь. Зайняла палку душу,Сховала промінь.  Дарья Грабіна

    Світло, папір, час. Фотоопарат створює пам'ять, Мить назавжди. Ілля Горбатюк

    Презентації:

Науково-дослідна робота

  • На кафедрі розробляються оригінальні наукові напрями, в межах яких досягнуті вагомі результати, що мають наукову новизну.
  • В 2023 році на базі кафедри культурології відкрита наукова тема: № 342: «Роль креативних технологій у культурних процесах» (Наказ ОНУ ім. І.І. Мечникова № 749-18 від 05.05.2023р) (Номер державної реєстрації 0123U103293, 05.05.2023- 31.12.2026 рр.). Науковий керівник – д.ф.н., доц. Готинян-Журавльова В.В.
  • З 2011 по 2015 кафедра вела наукові дослідження в рамках факультетської теми: «Дослідження філософсько-методологічних, культурологічних та теоретико-системних аспектів знання ті пізнання» (номер державної реєстрації НДР: 011U005724).
  • У вересні 2016 р. затверджено нову міжкафедральну тему «Дослідження процесів інтеграції й диференціації в сучасному науковому та філософському знанні», яка буде виконуватися на протязі п’яти років, з 01.01.2017 по 31.12. 2021 р. (номер комплексної теми 165, наказ ректора ОНУ імені І. І. Мечникова № 3217-18 від 13. 12. 2016 р.).

Результати наукової роботи кафедри впроваджуються у публічному просторі, в межах міських, регіональних, всеукраїнських соціокультурних проектів, вони мають значний соціальний потенціал.

Результати наукової роботи представлені викладачами кафедри під час щорічних звітних конференцій професорсько-викладацького складу, студентами та аспірантами кафедри під час виступів на студентсько-аспірантських наукових конференцій, засідань та семінарів науково-дослідних центрів кафедри та на багатьох міжнародних, Всеукраїнських та інших наукових ивентів.

З 2002 р. кафедра в співпраці з кафедрою філософії та ГО “Одеська гуманітарна традиція” видає наукове періодичне видання “Δόξα / Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології” (Вип.1 – 34 / Одеський Національний університет ім. І.І. Мечникова; Одеська гуманітарна традиція; [В.Л. Левченко (гол. ред.)]. – Одеса, 2002 – 2021. doksa.onu.edu.ua, що знаходиться у міжнародних наукометричних базах и є фаховим виданням з філософії та культурології МОН України. В цьому виданні друкуються як оригінальні дослідження сучасних гуманітаріїв (в тому числі з Німеччини, США, Японії, Італії, Норвегії, Литви, Сербії, Хорватії, Болгарії, Азербайджану, Казахстану), так і переклади класичної гуманітаристиці.

Також викладачі кафедри приймали активну участь у виданні наукових праць та збірок:

  • Посвящения Марату: Сборник статей / [Л.Н. Богатая, С.М. Повторева (сост.); А.В. Чайковский та ін. (ред. кол.)]. – Одесса: Печатный дом, 2012. – 176 с.

На кафедрі ведеться науково-дослідна робота відповідно до її наукового профілю. Основні напрями наукових досліджень:

  • Актуальні проблеми сучасної культурології.
  • Багатовимірність досліджень культури.
  • Організація культурних проектів.
  • Філософсько-субстанціональний аналіз культури.
  • Філософія мистецтва.
  • Природа сміху та сміхова культура.
  • Тенденції розвитку мистецтва: між традицією та актуальною сучасністю.
  • Міжкультурні комунікації Одещини
  • Антропологічні виміри культури: регіональні аспекти.

Участь науковців факультету у міжнародних заходах:

Кафедра встановлює постійні наукові зв’язки з зарубіжними науковими закладами, зокрема з Інститутом філософії Жешувського університету (Польща). Кафедра бере активну участь у підготовці та проведенні міжнародних наукових філософсько-культурологічних конференцій, серед яких найбільш вагомими і плідними були: Міжнародна наукова конференція «Філософська і культурологічна думка в Україні в контексті сучасного світового соціокультурного процесу» (24–25 червня, м. Одеса і 1–2 липня 2004 р., м. Львів); «Степан Балей і проблеми становлення сучасної культури виховання. Філософія, культурологія, психологія, педагогіка», Одеса – Львів, 2005; Міжнародна конференція філософів слов’янських країн «Філософія в культурах слов’янських народів» (2–5 червня 2007 р., Польща, м. Жешув).

Кафедра бере активну участь в підготовці та проведенні міжнародних наукових філософсько-культурологічних конференцій, присвячених сутності феномену сміху і питанням сміхової культури (I - ХІV міжнародні наукові конференції «Про природу сміху» (Одеса, 2000 - 2020), а також міжнародних наукових конференцій, пов'язаних з питаннями методології гуманітарного знання і міждисциплінарною та трансдисциплінарною проблематикою (Міжнародна наукова конференція «Гуманітарний дискурс: дисциплінарність, міждисциплінарність, трансдисциплінарність» (Одеса, 2015, червень).“Репрезентація міста в культурних, історичних і соціальних практиках” (2019), “ Пам'ять та ідентичність” (2017), “Німецька традиція в філософії, гуманітаристиці та культурі” (2008), “Мова, текст, культура” (2004), “Техне як цивілізаційне джерело” (2011) та інш.

Викладачі кафедри беруть участь у міжнародних вебінарах, конгресах і наукових конференціях ближнього і далекого зарубіжжя.

  • Левченко В. Л., м. Каунас, Литва (Kaunas, Lithuania), з 30 жовтня по 3 листопада 2021 р. 9th International Congress of Belarusian Studies, Доповідь «Фестиваль у місті: візуальна компонента та синтез мистецтв»;
  • Міжнародна науково-практична конференція «Історія, проблеми та необхідні умови становлення громадянського суспільства в Україні» (м. Львів, 28–29 січня 2022 року) (Готинян-Журавльова В. В.);
  • Вебінар для українських вчених, який проводила компанія Clarivate 10 лютого 2022 року за темою: «20 років Будапештській ініціативі відкритого доступу: як змінився публікаційний ландшафт (серія «Clarivate науковцям»)» із отриманням сертифікату (Готинян-Журавльова В. В.);
  • Вебінар: «Аналіз грантової підтримки та ефективності співпраці за даними Web of Science тa InCites», який відбувся 20 січня 2022 року та у вебінарі: «Оновлена платформа Web of Science: швидше, зручніше, ефективніше», який відбувся 27 січня 2022 року. із отриманням сертифікату (Лопуга О.І.);
  • Участь у вебінарі: «Аналіз грантової підтримки та ефективності співпраці за даними Web of Science тa InCites», який відбувся 20 січня 2022 року. Наявність сертифікату. (Лопуга О.І.) Участь у вебінарі: «Оновлена платформа Web of Science: швидше, зручніше, ефективніше», який відбувся 27 січня 2022 року. Наявність сертифікату. (Лопуга О.І.);
  • 11th International Congress of Belarusian Studies,(м. Гданськ, Польща, 22-24 вересня 2023 р.) (Левченко В. Л.);
  • XVII Міжнародна наукова конференція «Китайська цивілізація: традиції та сучасність (14 грудня 2023 р., м. Київ, Львів, Торунь) (Золотарьова К.С., Левченко В. Л., Сумченко І. В.);
  • Наукова конференція з з міжнародною участю «Церква і віра як життєва позиція вільної людини» (м. Одеса, 28-29 жовтня 2023). (Ковальова Н. І., Левченко В. Л.)
  • Круглий стіл з міжнародною участю «Креативні технології та сучасна картина світу» (м. Одеса, 20 грудня 2023). (Готинян-Журавльова В. В., Золотарьова К.С., Ковальова Н. І., Левченко В. Л., Сумченко І. В.);
  • Міжнародна науково-теоретична конференція «Про природу сміху» Тарту, Естонія, 18-21 травня 2023 р. (Левченко В. Л., Сумченко І. В.);
  • International Conference «Media Strategies in the Age of Information Wars» (м. Вільнюс, Литва, з 14 по 15 грудня 2023 р.), (Левченко В. Л.).

Викладачі кафедри публікують статті в наукових виданнях ближнього і далекого зарубіжжя:

  • Левченко В. Л. Кощунство и смех богов // Интеллектуальная культура Беларуси: духовно-нравственные традиции и тенденции инновационного развития: материалы Пятой междунар. науч. конф. (19–20 ноября 2020 г., г. Минск). В 3 т. Т. 2 / Ин-т философии НАН Беларуси; редкол. А. А. Лазаревич (пред.) [и др.]. – Минск: Четыре четверти, 2020. – С.217-219.
  • Levchenko V., Kovalova N. The Boundaries of Funniness and the Dilution of Audience Identity in the Musical-Dramatic Art // Galactica Media: Journal of Media Studies. Vol 3 No 3 (2021), рр. 61-82 (https://galacticamedia.com/index.php/gmd/issue/view/11)
  • Oresta Lopuha. Transformation of moral values in modern information space. PNAP. Scientific journal of Polonia university. Periodyk Naukowy Akademii Polonijnej. Czestochowa, 2022, 52 (2022) nr. 3. s. 84-90.
  • Kisse A.I., Hotynian V.V., Balashenko I.V., Balashenko M.I., Nachev, A.P. On the possibility of non-standard measurement of personality value orientations. Revista Amazonia Investiga, 11(50). 27-35. DOI: 10.34069/ai/2022.50.02.3

З 2003 року на кафедрі культурології здійснюється підготовка аспірантів.

Програма підвищеня кваліфікації кафедри Культурології

Аспіранти та докторанти кафедри культурології, які захистили дисертацію

П.І.Б.Керівникрік
захисту
спеціальність, за якою захищена дисертація
Докторські дисертації
1 Соболевська Олена Костянтинівна

Професор Вєрніков М.М.

2012 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури
Кандидатські дисертації
1 Білянська Олена Юріївна

Професор Вєрніков М.М.

2006 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії
2 Чорба Олена Павлівна

Доцент Ушакова К.В

2007 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії
3 Тарасенко Андрій Андрійович Професор Овчиннікова А.П 2007 17.00.05 – образотворче мистецтво
4 Наконечна Оксана Василівна Професор Овчиннікова А.П. 2008 26.00.01 – теорія та історія культури
5 Уварова Тетяна Іванівна Професор Овчиннікова А.П. 2008 26.00.01 – теорія та історія культури
6 Щокіна Олена Петрівна

Доцент Ушакова К.В

2009 26.00.01 – теорія та історія культури
7 Сагіна Юлія Володимирівна Професор Баканурський А.Г 2009 26.00.01 – теорія та історія культури
8 Кравчик Марія Олександрівна

Професор Вєрніков М.М.

2009 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури
9 Жигалкіна Світлана Станіславівна Доцент Ушакова К.В 2010 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури
10 Підвисоцька Євгенія Олексіївна Доцент Ушакова К.В 2016 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії
11 Шохов Олександр Сергійович

Професор Богата Л.М.

2019 09.00.02 – діалектика та методологія пізнання
12

Родян Марія Володимирівна

професор Добролюбська Ю. А

2020 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії

 

Студенти спеціальності «культурологія» на  Всеукраїнських олімпіадах та конкурсах

Оліфер Дарія

Всеукраїнська студентська олімпіада з теорії та історії світової й вітчизняної культури,

 2004 р.
ІV місце
Орлова Євгенія Всеукраїнська студентська олімпіада з культурології, 2006 р.

Диплом МОН

ІІІ ступеню
Коновалова Ірина

Всеукраїнська студентська олімпіада з естетики, 2006 р.

Почесна грамота
Коновалова Ірина

Всеукраїнська студентська олімпіадаз культурології, 2007 р.

Почесна грамота
Коновалова Ірина Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з філософських наук, 2008 р.

Диплом МОН

ІІ ступеню
Терешкова Тетяна Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з теорії та історії культури, 2008 р.

Диплом МОН

ІІІ ступеню
Балаценко Дар’я ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з культурології, 2012 р. Сертифікат, грамота
Фомичова Анастасія Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з філософських наук, 2014 р

Диплом МОН

І ступеню
Бобкова Анастасія Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з філософських наук, 2015 р.

Диплом МОН

ІІІ ступеню
Антушева Катерина Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з філософських наук, 2016 р.

Диплом МОН

ІІ ступеню
Антушева Катерина

Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт іноземною мовою,2016 р.

Диплом І ступеню
Чубар Анна

Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з філософії,2018 р.

Диплом МОН

І ступеню
Троян Вікторія

Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з філософії, 2019 р.

Диплом МОН

І ступеню
Годун Єлизавета

Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з філософії, 2020 р.

Диплом МОН

ІІІ ступеню

Золотарьова Крістіна

Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з культурології, 2021 р. І місце

                                                                                                                               

Наукова робота студентів

Наукове етнологічне студентське товариство" (НЕСТ)

На факультеті традиційно активно працюють наукові студентські товариства, діяльність яких вдало поєднує науковий та виховний компонент. Характерною особливістю наукових товариств/гуртків є залучення до керівництва ними студентів, магістрантів та аспірантів. У засіданнях беруть участь студенти різних курсів, спеціалізацій факультету та учні шкіл, що є важливим для провадження профорієнтаційної роботи.

У 2020-21 н/році активно, в тому числі дистанційно,  працювали 8 наукових товариств (гуртків, проблемних груп):

  1. Студентське наукове товариство (голова – Мадревський О.) – кафедра історії України
  2.  Наукове етнологічне студентське товариство «НЕСТ» (існує з 2012 року) (голова – Долгочуб В.А., куратор – доц. Петрова Н.О.)
  3. Студентська фольклорно-етнографічна студія «Джерело» (керівник – доц. Петрова Н.О.)
  4. Студентське археологічне товариство «NUCLEUS» (співкерівники – проф.Сминтина О.В., Кіосак Д.В., Демченко О.В., Лобанова М.А.)
  5. Гурток з історії культури стародавнього світу (керівник – доц. Луговий О.М.)
  6.  Студентський науковий гурток з історії культури Європи модерного часу (керівник – проф. Грєбцова І. С.)
  7.  Наукове студентське товариство антикознавства та медієвістики імені П.Й. Каришковського.
  8.  Студентсько-аспірантський гурток «Школа класики» (керівник – проф.Шевцов С. П., асп. Мацьків В.)

Кафедра археології та етнології України:

1. Наукове етнологічне студентське товариство «НЕСТ» (існує з 2012 року) (голова – Долгочуб В.А., куратор – доц. Петрова Н.О.) 

"Наукове етнологічне студентське товариство" (НЕСТ) існує на факультеті з 2012 року. Його головною метою є організація діяльності студентів: істориків, етнологів, археологів та здобувачів освіти інших спеціальностей, зацікавлених у вивченні та популяризації традиційної етнічної культури та сучасних форм провів культури в глобалізованому середовищі.

Нині Товариство двічі на рік проводить Міжнародну наукову студентську конференцію "Етнічна культура в глобалізованому світі" (зараз триває прийом заявок на ХІV конференцію), за матеріалами конференцій видаються збірки збірки матеріалів. НЕСТ також проводить реконструкцію різноманітних народних свят (Масляна, Великдень, Купала, колядування й маланкування), а також вечорниці.

Члени Товариства проводять майстер-класи з писанкарства поза межами університету, зокрема для школярів та дошкільнят. Товариство має розгалужену мережу контактів з іншими університетськими центрами в Україні, Польщі, Румунії та Молдові. Долучитись до діяльності товариства дуже просто: написати у Facebook голові НЕСТу, аспіранту Валентину Долгочубу або ж звернутися до доцента, к.і.н. Наталії Олександрівни Петрової (ауд. 1) Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

26 лютого 2020  р. на базі дитячої бібліотеки № 8  імені Івана та Юрія Лип була проведена лекція для школярів «Масляна: традиції і сучасність»

Студенти відвідали Фестиваль музеїв в Зеленому театрі 18-20 вересня та виставку «Код ідентифікації» в Одеському музеї Західного та східного мистецтва.

Проведено конференції, кожна складалася з тематичних засідань:

ХІ Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Етнічна культура в глобалізованому світі» присвячена 155-річчю заснування Одеського (Новоросійського) університету імені І.І.Мечникова.  20  травня, 10 червня 2020 р. в онлайн форматі на платформі ZOOM .

ХІІ Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Етнічна культура в глобалізованому світі» присвячена 155-річчю заснування Одеського (Новоросійського) університету імені І.І.Мечникова.  20 жовтня (засідання «Історія та культури Італії у зображеннях»), 9 грудня 2020 р. в онлайн форматі на платформі ZOOM .

ХІІІ Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Етнічна культура в глобалізованому світі» присвячена 30-річчю Незалежності України. 11, 25 травня, 9 червня 2021 р. в онлайн форматі на платформі ZOOM .

Підготовлено до друку збірку наукових праць Етнічна культура в глобалізованому світі. Збірка наукових праць ХІ Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 155-річчю заснування Одеського (Новоросійського) університету імені І.І.Мечникова. Одеса, 2020.  96 с.

Студенти брали активну участь в спільних заходах НЕСТ кафедри археології та етнології України факультету історії та філософії ОНУ імені Мечникова та Одеської національної бібліотеки з Одеськім ім.А.Міцкевича відділенням Спілки Поляків в Україні. Взяли участь в підготовці та проведенні двох лекцій у рамках проєкту «Зустрічі з Історією», що реалізується за підтримки Канцелярії Прем’єр міністра Польщі та товариства «Wspólnota Polska».

21 листопада 2020 року  на платформі ZOOM для науковців, любителів історії та всіх зацікавлених було проведено онлайн захід «Фольклор у концентраційних таборах», підготовлений у співпраці Одеської національної бібліотеки з Одеськім ім.А.Міцкевича відділенням Спілки Поляків в Україні та Науковим етнологічним студентським товариством (НЕСТ) кафедри археології та етнології України факультету історії та філософії ОНУ імені Мечникова. Лекція підготовлена у рамках проєкту «Зустрічі з Історією», що реалізується за підтримки Канцелярії Прем’єр міністра Польщі та товариства „Wspólnota Polska”.

28 листопада 2020 р. онлайн захід «Dziś idę walczyć, mamo. Повстання Варшавське у піснях», підготовлений у співпраці з Одеським ім. А. Міцкевича відділенням Спілки поляків в Україні та Науковим етнологічним студентським товариством (НЕСТ) кафедри археології та етнології України факультету історії та філософії ОНУ імені І.І. Мечникова. Друга зустріч у рамках проєкту «Зустрічі з Історією», що реалізується за підтримки Канцелярії Прем’єр міністра Польщі та товариства «Wspólnota Polska» .

До Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні проведено збір свідчень-спогадів (Губар Данило), також було проведено низку заходів за участі студентів (доповідь Аліни Ульянич) у форматі Години науковця в ОННБ та спільно з Обласною бібліотекою для юнацтва імені В.Маяковського (26, 28 листопада). 26 листопада 2020 о 15:00 до в Дня пам’яті жертв Голодоморів в Україні в Одеській національній науковій бібліотеці у режимі Zoom-конференції відбулась година науковця за матеріалами книжкової виставки «Відгомін лихоліття: нестихаючий біль голодоморів». 72 учасника, в тому числі понад 30 студентів факультету історії та філософії. За результатами участі в заході студенти писали есе-враження. 

28 листопада 2020 року проведено Онлайн-зустріч Наталії Петрової для студентів 1-2 курсу та читачів Обласної бібліотеки для юнацтва імені І.Маяковського «Людської пам’яті мости» до Дня пам’яті жертв Голодоморів в Україні. Тема «Меморіалізація пам’яті про Голодомор в Україні та світі»

 2. Студентська фольклорно-етнографічна студія «Джерело» (керівник – Петрова Н.О.)

29 лютого 2020 року студенти провели свято Масляної в дитячому будинку «Перлинка».

Продовжено традицію популяризації народних свят: участь студентів в підготовці етнографічних реконструкцій в рамках діяльності колективу «Джерело» (онлайн), оприлюднення інформації в мережі інтернет на сайтах та сторінках в соціальних мережах. Так, в умовах пандемії 12 грудня 2020 року спільно з Обласною бібліотекою для юнацтва імені І.Маяковського за участі студентів 1 та 2 курсів  було підготовлено та проведено Андріївські ZOOM-вечорниці.

 

NUCLEUS

3. Наукове археологічне товариство студентів та аспірантів «NUCLEUS». (співкерівники – Сминтина О.В., Кіосак Д.В., Демченко О.В., Лобанова М.А.)

NUCLEUS (з латини ядро, осередок) – спільнота створена студентами та випускниками істфаку Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова для ВЗАЄМОДІЇ ТА СПІВПРАЦІ археологів та зацікавлених. АРХЕОЛОГІЯ - ВАН ЛАВ.

Увесь навчальний рік археологи з нетерпінням чекають теплих часів – коли нарешті можна поїхати в експедицію. Бо експедиція – це концентроване щастя. А підчас напруженого чекання треба якось розважатися – отже по п’ятницям відбуваються зустрічі з актуальних проблем археології, науки в цілому та культурного дозвілля.

Засідання наукового товариства проводились у форматі відкритих наукових онлйн-лекцій спеціалістами-археологами кафедри та інших мпеціалізовних установ. Протягом року проводились зустрічі-практикуми «Камералка» на базі лабораторії, де студентів навчали опрацьовувати, аналізувати та реконструювати археологічний матеріал в процесі лабораторної обробки матеріалів, отриманих під час польових сезонів минулих років.

Члени товариства приймали участь в роботі археологічних експедицій.   З вересня 2020 року проведена серія онлайн-засідань, на яких розглядалися підсумки польового сезону та участь в експедиціях 2020 р. наразі зараз готуємось до участі в польовому сезоні 2021 року.

Ми збираємося здебільшого по п’ятницям. Будемо раді бачити усіх зацікавлених.

Кафедра всесвітньої історії

1.Гурток з історії культури стародавнього світу (керівник – доц. Луговий О.М.)

Гурток з історії стародавнього світу з самого початку був площадкою для додаткових студій першого курсу в межах вивчення історії стародавнього світу. Але зовсім облишити цю тему важко, тому гурток є відкритим для студентів будь-якого курсу та й взагалі для всіх. Дискусія будується навколо праці певного автора, що походить із стародавнього сходу, або античних Греції та Риму. Адже текст – це є головне, що залишається від будь-якої епохи, що відображає її досягнення, цінності. Давній текст є головним джерелом інформації для історика. Гурток з історії стародавнього світу дає добру практику внутрішньої критики джерела, доповнюючи таким чином основні лекційні курси. Засідання триває півтори-дві години в режимі круглого столу. У різні роки об’єктами розгляду гуртка ставали Всесвітній Потоп у шумерській, вавилонській та біблійній інтерпретаціях, „Гірлянда Джатак” Ар’я Шури, найраніші тексти „Авести”, діалог „Горгій” та комедія Аристофана „Жаби”.

У ІІ семестрі 2019-2020 н. р. відбулося лише два засідання гуртка. На першому, 12 березня, було проведено розіграш питань історичної олімпіади. Предметом розгляду другого засідання, 7 квітня, стала філософська спадщина еллінського мислителя Епікура.

В І семестрі 2020–2021 н. р. з новим першим курсом були розглянуті та прокоментовані автобіографія єгипетського вельможі Уні (19 жовтня) та тексти Второзаконня (11 листопада). Останнє засідання гуртка, 10 грудня, було присвячене буддійським монахам в Китаї.

2. Студентський науковий гурток з історії культури Європи модерного часу (керівник – проф. Грєбцова І. С.)

В рамках роботи гуртка, підготовлені виступи на конференції з культури Італії Волянського Б. на тему «Картина “Тарквіній та Лукреція” за авторством Тиціана Вечеліо» та Данілін К. на тему «Творчість Сандро Ботічеллі».

3. На базі Центру антикознавства та медієвістики продовжує роботу Наукове студентське товариство антикознавства та медієвістики імені П.Й. Каришковського. 7 жовтня 2020 р. відбулася звітно-виборча конференція НСТ, на якій головою товариства було обрано Зарічняка О. О., секретарем – Тропанця О.С.

Член НСТ Лобачова Т. О. – ініціатор та організатор студентського проекту, спрямованого на підвищення іміджу університету «LoTa_Trevel» (https://www.youtube.com/channel/UCF79tdXe8nDUh_jXmr0V1WQ), а також читала онлайн-лекцію та проводила онлайн-екскурсії на базі історичної студії «Маховик віків».

Кафедра історії України:

1. Студентське наукове товариство (голова – Мадревський О.). Протягом 2020 р. була проведена серія засідань, на яких розглядалися проведення Всеукраїнської наукової конференції з історії України для студентів та аспірантів “Хаджибеївські читання” 2020 р. та публікація збірника “Українське порто-франко”.

У рамках гуртка кафедри історії України по тематиці історії українського козацтва проведено одну екскурсії: для І курсу денного відділення на меморіальний Сотниківський цвинтар с. Куяльник ( жовтень 2020 р.).

Кафедра філософії:

1. Студентсько-аспірантський гурток «Школа класики» (керівник – Шевцов С. П.)

Протягом 2020 року щоп’ятниці кожні два тижні (окрім літніх канікул) проводилися засідання гуртка, присвячені аналізу філософських текстів давньогрецького філософа Платона. На засіданнях, окрім читання й інтерпретації та коментування текстів Платона, розглядалася допоміжна література, присвячена текстам Платона, зокрема питанню про відтворення аутентичної філософської думки Платона в його діалогах. Також були спроби перекладати з давньогрецької мови деякі важливі фрагменти текстів Платона. Крім того, протягом 2020 року щосереди (окрім літніх канікул) проводилися заняття з вивчення давньогрецької мови та латини.

Всеукраїнські Олімпіади та Конкурси студентських наукових робіт з філософії й культурології

Факультет історії та філософії (до 1.01.2018 року існували окремо два факультети історичний та філософський), філософський факультет мав  великий досвід проведення Всеукраїнських Олімпіад й конкурсів з філософських наук, а також участі студентів-культурологів та студентів-філософів у Всеукраїнських студентських наукових заходах з філософії та культурології.

Сторінка абітурієнта

Сертифікати ЗНО, які необхідні у 2021 році для вступу на спеціальності 032 Історія та археологія, 033 Філософія, 034 Культурологія на основі повної загальної середньої освіти:

  • Українська мова та література
  • Історія України
  • Математика або іноземна мова, або біологія, або географія, або фізика, або хімія.

Буклет: Факультет історії та філософії

Факультет забезпечує підготовку за спеціальністю:

  • 032 – Історія та археологія (акредитація до 2024 року)
    внутрішні спеціалізації:
    • Археологія, етнологія та охорона культурної спадщини
    • Історія України у світовому контексті
    • Європейські студії
  • 033 – Філософія (акредитація до 2027 року)
  • 034 – Культурологія (акредитація до 2027 року)

та трьома освітніми рівнями: бакалаврським, магістерським, освітньо-науковим.

Після закінчення навчання випускники отримують наступні кваліфікації:

за спеціальністю 032 Історія та археологія

  • історик, науковий співробітник (історія);
  • археолог, науковий співробітник (археологія);
  • викладач університетів та закладів вищої освіти;
  • викладач середніх навчальних закладів;
  • експерт із суспільно-політичних питань.

за спеціальністю 033 Філософія

  • філософ, науковий співробітник (філософія);
  • викладач університетів та закладів вищої освіти;
  • експерт із суспільно-політичних питань.

за спеціальністю 034 Культурологія

  • організатор культурно-дозвільної діяльності;
  • викладач університетів та закладів вищої освіти;
  • експерт із суспільно-політичних питань;
  • ведучий програми; коментатор; оглядач; редактор.

Технічне забезпечення навчального процесу

На трьох поверхах факультету ОНУ для послуг студентів 28 аудиторії, в тому числі три великі аудиторії.

Комп'ютерний клас оснащено 11 новими ПК з підключенням до мережі Інтернет. До навчального процесу залучається мультимедійне обладнання.

Кафедри мають спеціалізовані бібліотеки (зокрема електронні). Крім того, в межах пішої ходи розташовані дві найбільші бібліотеки міста – Наукова бібліотека ОНУ імені І.І. Мечникова та Одеська Наукова бібліотека.

 history_slide3_thumb history_slide4_thumb 

Кількість стипендій, їх розмір, іменні стипендії

Кожного року факультет набирає біля 60 студентів денного відділення на бюджетну форму навчання. В разі успішного виконання навчального плану, вони отримують стипендію. Крім того, кожного року 4-5 студентів удостоюються іменних стипендій, зокрема стипендії Кабінету міністрів України, стипендії фонду братів Кличко та інш.

Міжнародні відносини, обмін студентами, закордонні практики

Факультет підтримує дружні відносини з низкою закордонних університетів, серед яких університет міста Ополє (Польша), університет Ка'Фоскарі (Венеція, Італія), Нижньодунайський університет (Галац, Румунія).

Завдяки співпраці з іноземними університетами, студенти історичного факультету ОНУ мають змогу проходити практику в Італії, Румунії та Польщі, наявний досвід проведення практики в Угорщині.

Культура та спорт 

На факультеті з 2000 року функціонують студентський фольклорно-етнографічний колектив «Джерело», який своїми виступами, у тому числі й на телебаченні, популяризують народну культуру, удосконалюють свої вміння організації і проведення виховних заходів.

Популярними серед студентів є конкурси «Пан і Пані» (щорічно восени), «День факультету» (щорічно навесні), святкування «Дня факультету», де студенти демонструють свої таланти й акторські здібності. З кожним роком збільшується кількість різних форм проведення вільного часу, серед них «Що? Де? Коли?», кінолекторії за участю письменників і поетів.

З 1997 року двічі на рік проводиться відкритий чемпіонат історичного факультету з мініфутболу. На факультеті діє футбольна рада у складі як викладачів так і студентів. Друкується листок спортивних новин «Футболіст».

Практики 

Археологічна практика

Після першого курсу студенти спеціальності „історія та археологія" проходять археологічну практику під час якої знайомляться з методикою дослідження археологічних пам’яток, опановують техніку розкопок стародавніх поховань, житлових і господарських комплексів різних епох.

Археологічна практика проходить на поселеннях палеоліту, студенти беруть участь у розкопках поселення і могильника раннього залізного віку у Нижньому Подунав’ї, давньогрецького поселення Кошари на березі Тилігульського лиману, в Криму.

Етнографічна практика

Під час етнографічної практики після закінчення першого курсу студенти вивчають традиційну культуру народів, що проживають на теренах Одещини. Студенти мають змогу, залежно від уподобань і наукових інтересів, досліджувати народну культур албанців, болгар, гагаузів, кримських татар, росіян у тому числі й старообрядців, молдавського населення та українців безпосередньо за місцем їх проживання. На основі зібраних матеріалів студенти-етнографи відтворюють календарні обряди (колядування, щедрування, весілля інші), популяризують їх серед населення міста і області.

Музейна практика

Здійснюється після ІІ курсу. Студенти вивчають організацію музейної справи, знайомляться з шедеврами художнього мистецтва в музеях Одеси, Києва чи Львова. З 2007 року студенти історичного факультету проходять музейну практику в містах Польщі (Ополє, Вроцлав, Краков інших).

Архівна практика

Для наукової роботи необхідно знати архівну справу. Після ІІІ курсу студенти-історики в державному архіві Одеської області опрацьовують архівні документи з історії Одеси, культури багатоетнічного міста, історії українського козацтва, історії Півдня України. В Ізмаїльському архіві студенти вивчають історію і культуру народів Буджацького краю.

arch prakt1   arch prakt 2

Педагогічна практика

Випускники факультету історії та філософії опановують не тільки методику наукових досліджень, а стають підготовленими викладачами. Важливе місце при підготовці викладача відводиться педагогічній практиці. Під час педагогічної практики студенти набувають навичок викладача, організатора позакласної і позашкільної роботи.

 

Наукова робота студентів

Студенти факультету історії та філософії мають можливість вповні проявити себе на науковому проприщі. З першого ж курсу вони долучаються до роботи щорічних студентських конференцій, наукових гуртків.

Результати студентських досліджень регулярно публікуються в матеріалах щорічної студентської наукової конференції, матеріалах молодіжної наукової конференції „Одеські читання”, матеріалах міжнародної наукової конференції „Етнічна культура в глобалізованому світі”, у щорічній студентській збірці “Українське порто-франко” тощо.

Контактна інформація

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Факультет історії та філософії. вул. Єлисаветинська, 12, Одеса, 65082
тел. (048) 723-62-87 – Деканат

Адреса Приймальної комісії

Французький бульвар, 24/26, каб. 16
Телефон для довідок: (0482) 68 12 84
Режим роботи: з 10:00 до 16:00 крім суботи та неділі.

Анотації курсів кафедри Історії України

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти

Нормативні дисципліни

Давня та середньовічна історія України

(проф. Бачинська О. А., доц. Кіосак Д. С.,
доц. Новікова Л. В., доц. Полторак В.М.)

Мета курсу: сприяти формуванню у студентів уявлення щодо предмету курсу давньої та середньовічної історії України, стосовно цілісності українського історичного процесу та, водночас, його складної структури, щодо зміни історіографічних образів історії України та загальних особливостей джерельної бази до історії різних періодів. Знання фактів і подій у послідовності їхнього буття є необхідною умовою професійної підготовки історика. Тому важливою метою курсу є сприяти їх комплексному вивченню.

Зміст курсу складається з п’яти змістових модулів:

  1. Вступ до вивчення курсу «Історія України».
  2. Заселення території України та передісторичний період.
  3. Протоісторичний період та перші цивілізації на території України
  4. Українські землі наприкінці ІХ – першій половині XІV ст.
  5. Україна у середині ХІV - першій половині ХVII ст.

Завдання курсу: в рамках вступної частини ознайомити студентів з проблеми визначення предмету історії України та її періодизації, надати характеристику основної літератури та джерел до курсу, висвітлити головні віхи розвитку історіографії історії України, визначити еволюцію ідей та роль персоналій; навчити студентів самостійно мислити, виховати дослідницький інтерес до історії України, вказати на потенціал історії України у справі патріотичного виховання.

У галузі давньої історії забезпечити оволодіння студентами методами інтерпретації артефактів та екофактів, верифікації, зовнішньої і внутрішньої критики матеріальних джерел; вивчення студентами підходів до створення зв'язного сучасного дискурсу з проблем передісторії; ознайомлення студентів з сучасними методами та інструментальними засобами вивчення палеоеокономіки та побуту давнього населення.

У галузі середньовічної історії України опрацювати основну джерельну базу і літературу по даній дисципліні, проаналізувати важливі суспільно-політичні та соціально-економічні явища минулого України кінця ІХ – першої половини XVII ст., прослідкувати причини їх виникнення, трансформацію та еволюцію, з’ясувати розвиток культури, освіти, науки.

Курс завершується іспитом.

Історія України в новий час (частина 1)

(проф. Гончарук Т. Г.)

Мета навчальної дисципліни полягає у формуванні уявлень стосовно комплексного характеру історичних процесів в Україні з середини XVII ст. до кінця XVIII ст.; у дослідженні закономірностей та конкретних особливостей розвитку суспільства і людини на території сучасної України у період формування індустріального суспільства.

Зміст курсу складається з таких змістових модулів:

  1. Українська національна революція 1648 – 1676 рр.
  2. Українські землі в кінці ХVІІ – першій половині ХVІІІ ст.
  3. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання навчальної дисципліни: опрацювати основну джерельну базу та історіографію, проаналізувати основні віхи розвитку історичних подій на теренах України в зазначений період та визначити фактори, які вплинули на цей процес; дослідити еволюцію соціально-економічних і суспільно-політичних процесів.

Курс завершується іспитом.

Історія України в новий час (частина 2)

(проф. Діанова Н. М., проф. Хмарський В. М.)

Мета навчальної дисципліни полягає у дослідженні закономірностей та конкретних особливостей розвитку суспільства і людини на території сучасної України у період формування індустріального суспільства.

Зміст курсу складається з трьох змістових модулів:

  1. Історія України першої половини ХІХ ст.
  2. Історія України другої половини ХІХ ст.
  3. Історія України на початку ХХ ст.

Завдання навчальної дисципліни: опрацювати основну джерельну базу та історіографію, проаналізувати основні віхи розвитку історичних подій на теренах України в зазначений період та визначити фактори, які вплинули на цей процес; дослідити еволюцію соціально-економічних і суспільно-політичних процесів.

Курс завершується іспитом.

Історія України ХХ-ХХІ ст. (Новітня історія України) (частина 1)

(проф. Вінцковський Т. С.)

Загальний курс «Новітня історія України» (частина 1) згідно освітньої програми спеціальності 032 «Історія та археологія», читається на четвертому курсі історичного факультету у межах сьомого семестру для студентів денної форми навчання. Зміст програми курсу «Новітня історія України» (частина 1) передбачає володіння студентами знаннями з модерної історії України, історіографії та джерелознавства історії України, комплексу міждисциплінарних знань у межах гуманітаристики.

Зміст курсу складається з двох змістових модулів:

  1. Українські землі в добу Великої війни, революції та постреволюційних трансформацій.
  2. Комуністична модернізація українського суспільства, його становище в складі західних сусідів у міжвоєнний період та у роки Другої світової війни.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є історія України ХХ ст., історична біографістика, розвиток політичної думки, історія політичних партій, повсякдення, військова історія, дослідження з історії української діаспори.

Метою викладання загального курсу «Новітня історія України» (частина 1) є вивчення у складному переплетенні міжнародних та внутрішньо українських подій стадіального переходу патріархального/суспільства до модерної доби. Глибоке вивчення передумов двох світових воєн та низки революцій, що привели до падіння Російської й Австро-Угорської імперій, дають краще розуміння обставин, за яких Україна, загалом в межах теперішніх кордонів, потрапила в глухий кут тоталітарного режиму. Зміст курсу доповнює і деталізує події української історії, виникнення й розвиток суспільно-політичних ідей, спроби втілення їх в життя. Важливе місце у структурі дисципліни посідає розуміння основних закономірностей формування комуністичної моделі суспільних відносин у царині економіки, культури і побудови принципово нової для українських земель політичної системи. Враховуючи інерційний інтелектуальний спадок радянсько-більшовицької системи, перед студентами стоїть завдання освоїти матеріал, базуючись на сучасній методологічній основі, без чого занурення в епоху є неможливим.

Основними завданнями вивчення загального курсу «Новітня історія України» (частина 1) є систематизувати наявні знання студентів з вітчизняної історії першої половини ХХ ст., виявити закономірності суспільно-політичних, соціально-економічних та культурних процесів, що проходили на українських землях в оглядовий період, засвоїти оцінки сучасної світової історичної науки щодо найбільш дискусійних подій історії України.

Курс завершується заліком.

Історія України ХХ-ХХІ ст. (Новітня історія України) (частина 2)

(доц. Петровський Е. П.)

Пропонований курс, у поєднанні з іншими загальнофакультетськими дисциплінами, які викладають для студентів ІV курсу дає можливість вивчати, у складному переплетенні міжнародних та внутрішньоукраїнських подій, стадіальний перехід суспільства від модерної до постмодерної доби (інформаційного суспільства). Глибоке вивчення наслідків Другої світової війни, лібералізаційних процесів, пов’язаних з Хрущовською «Відлигою», наростання кризових явищ в суспільно-політичному та економічному житті країни, проблеми «перебудованого» періоду, що привели до розпаду СРСР, дають можливість краще зрозуміти обставини, за яких Україна, прагнула вибратися з глухого кута тоталітарного режиму, а нині намагається знайти твердий шлях в своєму самоствердженні як самостійна і незалежна держава європейського взірця.

Зміст курсу доповнює і деталізує події української історії, виникнення й розвиток національно-визвольного руху, суспільно-політичних ідей, спроби втілення їх в життя. Важливе місце у структурі дисципліни посідає розуміння основних закономірностей формування і еволюції комуністичної моделі суспільних відносин у царині економіки, культури впродовж ХХ століття і спроби побудови принципово нової для українських земель політичної системи, які закінчилися цілковитим крахом. Враховуючи інерційний інтелектуальний спадок радянсько-більшовицької системи, перед студентами стоїть завдання освоїти матеріал, базуючись на сучасній методологічній основі, без чого занурення в епоху є неможливим.

Курс складається з низки тематичних блоків, які знайомлять студентів з окремими періодами вітчизняної історії, історіографічною та джерельною базою. Для ознайомлення студентів з сучасною науковою літературою та джерелами передбачається обов’язкове конспектування окремих творів. Завершується курс іспитом.

Мета викладання курсу – надання ґрунтовних знань з вітчизняної історії другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст., державність українського народу, внесок у розвиток світової цивілізації; піднесення національної самосвідомості майбутніх спеціалістів, виховання у них патріотичних і морально-етичних переконань, причетності до тисячолітньої історії українського народу; формування навиків наукового аналізу, спрямованих на забезпечення самостійного осмислення закономірностей історичного розвитку; навчання практичних навичок роботи з історичними джерелами і науковою літературою; вироблення умінь застосовувати набуті знання з історії у повсякденній діяльності, для орієнтації в суспільно-політичному житті, оцінки суспільних явищ і подій, засвоїти оцінки сучасної світової історичної науки щодо найбільш дискусійних подій історії України.

Основними завданнями вивчення загального курсу «Новітня історія України» (частина 2) є: опанувати історіографічну спадщину з тематики курсу та необхідний комплекс джерел до нього; вивчити основні та актуальні проблеми тематики даного курсу; знати специфіку української національної державності; розуміти історичні особливості еволюції більшовицької влади та закономірності функціонування тоталітарної системи; систематизувати важливі дати та події пов’язані з політичною, економічною, соціальною історією України 1945 – 2021 рр.; характеризувати найвидатніші персоналії, які визначали хід історичних подій в Україні.

Дисципліни вибору ЗВО та студентів

Історична географія

(проф. Бачинська О. А.)

Історія як наука, що розкриває багатогранність форм руху суспільства та дозволяє розібратися у складних шляхах, які проходить людство в процесі розвитку, не може існувати без систематизації об’єктивних знань, аналізу і теоретичного узагальнення

емпіричного матеріалу, без проникнення в суть явищ. Для цього необхідне знання не лише теорії, але й практики історичного дослідження, велике значення в якій має знання спеціальних дисциплін. Однією з таких історичних дисциплін є історична географія.

Курс «Історична географія» згідно освітньої програми спеціальності 032 «Історія та археологія» викладається у 1 семестрі на І курсі денного відділення на факультеті історії та філософії.

Зміст курсу складається з двох змістових модулів:

  1. Теоретичні проблеми історичної географії
  2. Історична географія світу

Предметом вивчення історичної географії є дослідження змін та взаємозв’язків природних та соціально-економічних явищ. Це передбачає розгляд подій у двох вимірах: хронологічному (часовому) та хорологичному (просторовому).

Вивчення їх ставить за мету у комплексі дослідити основні історичні процеси та їхні зміни на території світу і України з найдавніших часів до сьогодення.

У зв’язку з метою постають наступні завдання:

  • опрацювати основну джерельну базу і літературу з даної дисципліни;
  • прослідкувати роль географічного фактора в історичному процесі;
  • проаналізувати важливі зміни в адміністративно-політичних та соціально-економічних явищах минулого та світу;
  • з’ясувати зміни в розміщенні центрів культури, освіти, науки в Європі й Україні.

В результаті вивчення теоретичного курсу та виконання дослідження студент отримує знання про взаємний зв'язок між окремими підрозділами історичної науки та спеціальними історичними дисциплінами (зокрема з історичної географії); здатність розуміти та використовувати фахові знання основних історичних процесів; вміння аналізувати важливі суспільно-політичні та соціально-економічні явища минулого України, прослідковувати причини їх виникнення, трансформації та еволюцію.

Курс завершується заліком.

Історичне краєзнавство

Загальний курс «Історичне краєзнавство» викладається для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти на 1 курсі і передбачає міжпредметні зв’язки з історичними та загально гуманітарними дисциплінами, що вивчають студенти протягом навчання на бакалавраті.

Історичне краєзнавство є цiлiсною та динамiчною системою, яка вивчає взаємодiю суспiльства i природи, iсторiю поселень, iсторiю населення, iсторiю виробничої дiяльностi, iсторiю культури i духовностi та функцiонує у декiлькох вимiрах: просторi, часi та соцiумi. Просторова модель фiксує просторовi утворення, простежує їх можливу динамiку, дає уявлення про природну, географiчну навантаженiсть регiону. Часова модель дає можливiсть реконструювати розвиток певної мiсцевостi та простежити її особливостi у горизонтальному (хронологiчному) векторi. Соцiокультурний вимiр включає лiтературне, мистецьке, архiтектурне, етнографiчне, екологiчне, релiгiйне краєзнавство. Важливою складовою соціокультурної моделі є антропоцентризм, тобто увага до людини та її оточення та залучення методів дослідження локальної історії, історії повсякдення.

Зміст курсу складається з таких змістових модулів:

  1. Теоретичні та практичні засади історичного краєзнавства.
  2. Історичне краєзнавство як історія краєзнавчого руху та локальна історія.

Мета курсу – дослідити теоретичні та практичні засади історичного краєзнавства; розкрити події регіональної історії та опанувати методику історико-краєзнавчих досліджень.

У зв’язку з метою ставляться наступні завдання:

  • розглянути теоретичні аспекти історичного краєзнавства як наукової дисципліни,
  • окреслити методи та напрями краєзнавчих досліджень,
  • визначити фактори, що впливали на розвиток історичного краєзнавства;
  • проаналізувати важливі культурні, суспільно-політичні та економічні процеси регіональної історії як складової частини загальноукраїнського історичного та культурного процесу.

У результаті вивчення історичного краєзнавства здобувачі будуть розумiти загальнi та специфiчнi риси iсторичного розвитку рiзних регiонiв України, фактори, що зумовлюють рiзноманiття культур та нацiональних спільнот, аналiзувати важливi культурнi, суспiльно-полiтичнi та економiчнi процеси регiональної історії, критично осмислювати подiї локальної iсторiї на пiдставi аналiзу краєзнавчих джерел, вміти проводити самостiйне науково-пiзнавальне дослiдження з iсторiї рiдного краю.

Завершується курс заліком.

Архівознавство

(доц. Синявська О.О.)

Курс «Архівознавство» викладається для студентів 3-го курсу бакалаврату за спеціальністю 032 «Історія та археологія» і спрямований на формування у студентів цілісних знань з історії та теорії архівознавства, розуміння його ролі та місця в структурі історичної науки, значення архівів у життєдіяльності суспільства. Підготовка сучасних фахівців істориків потребує глибоких знань і практичних навичок роботи з усіма видами історичних джерел, у тому числі і з архівними документами. Загальне завдання курсу полягає в тому, щоб дати майбутнім фахівцям систему актуальних знань з історії архівної справи, формування архівної системи та діяльність провідних архівів, основні принципи комплектування документальних матеріалів, проведення раціонального обліку, класифікації, відбору документів для зберігання з метою найкращого їх використання як для наукових, так і практичних потреб.

Мета викладання курсу – формування знань і навичок щодо цілісного професійного розуміння процесів і явищ, закономірностей та особливостей історії архівної справи, її сучасної організації; ознайомлення з підходами до формування Національного архівного фонду, описування, зберігання документів і використання відомостей, що знаходяться в них.

Вивчення курсу повинно допомогти студентам навчитися логічно мислити і робити аргументовані висновки, викладати матеріал, оволодівати навичками аналізу, користуватися довідковою літературою, вміти працювати в архівних установах. Студентам необхідно засвоїти насамперед найбільш важливі питання теорії архівознавства, звернутися до проблем історії архівознавства, його джерельної бази. Особливу увагу слід звернути на процес інформатизації архівної справи та створення електронних архівів, архівні ресурси в мережі Інтернет.

Курс завершується заліком.

Основи наукових досліджень

(доц. Синявська О. О.)

Важливою складовою підготовки істориків-дослідників є знайомство з основами науково-дослідної роботи та академічної доброчесності, яка визначає сьогодні можливість сталого розвитку університетської освіти, стає моральним імперативом для її подальшого вдосконалення. Володіння навичками усного і писемного наукового мовлення, набуття навичок написання текстів, публічної презентації своїх думок є запорукою науково-дослідної діяльності, фахової компетенції, успішного міжкультурного спілкування, а також успішної кар’єри в будь-якій обраній майбутнім випускником сфері.

Курс «Основи наукових досліджень», згідно освітньої програми спеціальності «Історія та археологія», викладається на другому курсі факультету історії та філософії у межах третього семестру для студентів спеціальності 032 Історія та археологія денної форми навчання, курс є вибірковим і пропонується студентам, які пишуть курсові та дипломні роботи по кафедрі історії України.

Мета курсу – ознайомити студентів з основами методології та методики наукового дослідження, формування академічної культури, вироблення необхідних практичних навичок усного та писемного мовлення, необхідних для успішного навчання та майбутньої професійної діяльності.

У зв’язку з поставленою метою завдання полягають у наступному:

  1. опанувати фундаментальною, загальнонауковою, конкретно-науковою методологією та історичними методами дослідження; розуміння сутності академічної доброчесності та нечесності;
  2. вироблення в студентів навичок академічного письма, уміння презентувати себе та результати своєї роботи;
  3. набуття студентами досвіду збирання, вивчення, аналізу та перевірки фактів, самостійного пошуку, опрацювання і коректного використання джерел.

Зміст курсу складається з трьох змістових модулів,

  1. Теоретичні основи наукової діяльності.
  2. Основи методології наукового дослідження.
  3. Методика написання наукового дослідження.

Змістові модулі знайомлять студентів з категоріями та принципами історичного дослідження, методологією та методикою наукової роботи, основами академічної доброчесності, технікою написання наукового дослідження. Для

ознайомлення студентів з методикою роботи над літературою та джерелами передбачається проведення занять в Науковій бібліотеці ОНУ імені І. І. Мечникова.

Завершується курс заліком.

Українське джерелознавство та археографія

(доц. Петровський Е. П.)

Спеціальний курс «Українське джерелознавство та археографія» згідно з освітньою програмою спеціальності «Історія та археологія», читається на другому курсі факультету історії та філософії у межах третього семестру для студентів денної форми навчання спеціалізації «Історія України у світовому контексті».

Метою викладання навчальної дисципліни є завдання як суто наукові так і суспільно-політичні. З висоти ХХІ століття людство дедалі пильніше оглядає й осмислює свою багатовікову історію, її повчальні уроки. Спираючись на досвід минулого, воно шукає відповідей на болючі проблеми й намагається визначити оптимальні шляхи розв’язання насущних завдань сьогодні. Ось чому неухильно зростає роль історичної науки, усі надбання якої ґрунтуються на обширній джерельній базі. Вивченню джерел, теорії і практики їх використання присвячений даний спецкурс, який належить до фундаментальних навчальних дисциплін у системі підготовки бакалаврів. Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичні й прикладні аспекти українського джерелознавства та археографії.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Українське джерелознавство та археографія» є підвищення професійної підготовки студентів-істориків, допомога в опануванні теорії й практики пошуку, виявлення, пізнання, аналізу й використання джерел як у науково-дослідній, так і в педагогічній діяльності, оволодіння сучасними методами опрацювання джерел, здобування джерельної інформації, перевірка її достовірності. Для цього студенти мають ознайомитись з проблемами теорії і методології джерелознавства й археографії, їх історією і науковою практикою та набути навички роботи з основними групами джерел з історії України та археографічними публікаціями з історії України.

Зміст курсу складається з трьох змістових модулів:

  1. Теоретичні проблеми джерелознавства й археографії.
  2. Історія українського джерелознавства й археографії.
  3. Основні типи джерел з історії України. Характеристика речових, зображальних, фонічних і вербальних джерел.

У процесі роботи над спеціальним курсом згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні оволодіти знаннями про: комплекс джерел та історіографічний доробок до курсу; джерельну базу історії України і її особливості; основні та актуальні проблеми тематики даного курсу; вузлові теоретико-методологічні питання: теорію джерела, його природу, зв’язок з історичним фактом, джерельну інформацію тощо; сучасні підходи до класифікації історичних джерел; класифікацію археографічних публікацій та основні етапи здійснення археографічної публікації; методику пошуку, виявлення, опрацювання джерел, способів встановлення їх автентичності, здобуття інформації, перевірки її достовірності.

До сформованих під час роботи над спеціальним курсом вмінь і навичок належать: творчо осмислювати відповідний матеріал; співставляти й аналізувати різні точки зору; аналізувати джерела з історії України різних історичних епох; науково пояснювати теоретичні проблеми джерелознавства, аналізувати процес розвитку українського джерелознавства; визначати основні тенденції археографічної думки та практики в різні періоди; робити висновки з вивчених тем.

Курс завершується заліком.

Історія Одеського (Новоросійського) університету

(доц. Кузнєцов В. О.)

Метою викладання навчальної дисципліни «Історія Одеського (Новоросійського) університету» є ознайомлення студентів з основними етапами становлення та розвитку першого ВНЗ на півдні України, формування мотивації та готовності до самостійного пізнання проблем історії вищої освіти і науки, залучення їх до науково-дослідницької діяльності з означеного напряму.

Зміст курсу складається з трьох змістових модулів:

  1. Імператорський Новоросійський університет – перший класичний університет на півдні України.
  2. Одеський університет у системі радянської української освіти і науки (1920-1991 рр.)
  3. Сучасний університет: на шляху інтеграції у світовий науковий та освітянський простір.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Історія Одеського (Новоросійського) університету» є :

  • формувати розуміння генезису історико-педагогічного знання;
  • сформувати знання про чинники та основні етапи становлення та розвитку першого ВНЗ на півдні України;
  • формувати уміння соціально-історичного аналізу змісту і форм організації навчального та наукового процесу на прикладі Одеського університету;
  • формувати уміння самостійної науково-дослідницької діяльності.

Курс завершується заліком.

Історія українського козацтва та його світових аналогів

(проф. Бачинська О. А.)

Важко знайти в історії України тему, якій присвячена така кількість видань, досліджень, монографій, ніж тема історії козацтва. Козацтво зіграло одну з провідних ролей в історичному процесі в Україні, тому вивчення даної теми дозволяє ширше та ґрунтовніше дослідити курс історії України протягом XV–ХХ ст. Курс ставить за мету комплексно вивчити проблеми виникнення, становлення та розвитку українського козацтва. В зв’язку з метою ставляться наступні задачі: опрацювати основну джерельну базу та проаналізувати історіографію теми, порівняти теорії виникнення українського козацтва, розкрити основні етапи розвитку козацтва, схарактеризувати діяльність видатних козацьких отаманів, визначити роль і значення українського козацтва в історії України: військовій, соціальній та політичній.

Курс «Історія українського козацтва та його світових аналогів» згідно освітньої програми спеціальності 032 «Історія та археологія» викладається у 4 семестрі на ІІ курсі денного відділення на факультеті історії та філософії за вибором студентів. За бажанням курс можуть вивчати студенти спеціальностей 033 «Філософія» та 034 «Культурологія».

Курс передбачає лише лекційну форму і поділяється на два змістові модулі:

  1. Витоки та походження козацтва в Україні та сусідніх з нею територіях в ранньомодерний час.
  2. Історія козацтва у “післякозацьку добу” наприкінці ХVIII - ХХ ст.

Поділ програми на два розділи досить умовний. Він визначається подіями, пов’язаними з виникненням та діяльністю козацтва.

Історія українського козацтва одна з найцікавіших та найскладніших сторінок історії України. Своєрідний, відокремлений від інших верств спосіб життя, обмаль джерел щодо генези козацтва призводить до виникнення таємниць і легенд щодо його походження. Вивчення даної теми має допомогти студентам з’ясувати й зрозуміти найбільш складні процеси в історії козацтва від його виникнення до усвідомлення себе окремою верствою суспільства.

В результаті вивчення теоретичного курсу та виконання дослідження студент отримує знання з основних етапів розвитку українського козацтва та його окремих складових, навчиться порівнівати українське козацтво з відповідними воєнізованими формуваннями в Європі та світі, пов’язувати розвиток і діяльність козацтва з національними та світовими соціально-економічними процесами та політичними подіями.

Курс завершується заліком.

Сучасні проблеми музеології та туристичного краєзнавства в Україні

(доц. Полторак В. М.)

Навчальна дисципліна має на меті опанування базового рівню знань з історії туристичного краєзнавства та музейної справи в Україні, з'ясування основних теоретичних засад функціонування музеїв, сув'язі певних історичних періодів виникнення, становлення та розвитку туристичного краєзнавства та музейної справи, котрі подані хронологічно та охоплюють всю територію України у тісному поєднанні з аналогічними процесами в сусідніх державах. Під час вивчення курсу розглядається низка теоретико-методологічних та конкретно-історичних питань, пов’язаних з еволюцією туристичної інфраструктури, музейних інституцій на українських землях.

Особливу увагу при викладі буде приділено практичному застосуванню теоретичних знань при створенні екскурсій (навчальних, туристичних, наукових) на базі пам’яток та закладів музейного типу.

Дисципліна передбачає індивідуальну роботу студента із створення власної екскурсії за обраною тематикою згідно моделі, пропонованої під час занять.

Зміст курсу складається з двох змістових модулів:

  1. Виникнення та розвиток музеології та туристичного краєзнавства в Україні. об’єкт, предмет, основні завдання та теоретико-методологічні засади.
  2. Регіональні особливості краєзнавчо-туристичних ресурсів в тому числі музейних України.

У зв’язку з метою ставляться наступні завдання:

  • опрацювати основну джерельну базу і літературу по даній дисципліні,
  • проаналізувати важливі суспільно-політичні події минулого різних регіонів України та визначити фактори, що впливали на розвиток музеології та туристичного краєзнавства,
  • прослідкувати виникнення та розвиток краєзнавства, його трансформацію та еволюцію,
  • охарактеризувати урядову політику стосовно регіонального туризму в різні періоди історії України, з’ясувати основні напрямки його розвитку.

Курс завершується заліком.

Економічна історія України в світових процесах ІХ-ХХ ст.

(проф. Гончарук Т. Г.)

Метою даного курсу є надання студентам спеціалізації “Історія України” можливості глибше розглянути питання економічного розвитку України у різні періоди її минулого і доповнити, таким чином, конкретно-історичні знання, що були ними отримані з загального курсу вітчизняної історії. Загальний огляд минулого української економіки, як окремого аспекту історії України дозволяє студентам краще зрозуміти багатовіковий процес розвитку українського господарства, проаналізувати в історичній перспективі його закономірності та тенденції.

Водночас, оскільки, – спеціальної дисципліни, що займає певне місце в системі економічних наук, економічна історія України виконує функції граничної дисципліни і її вивчення дозволяє визначити взаємозв’язки між вітчизняною історією та економічною наукою.

Зміст курсу складається з трьох змістових модулів:

  1. Економічна історія України IX – першої половини XVII ст. в контексті розвитку європейської економіки
  2. Економіка України у модернізаційних процесах Нової доби (друга половина XVII – початок XX ст.)
  3. Економіка України у ХХ ст. під впливом зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних факторів.

Завдання курсу: забезпечити сприяння кращому розумінню студентами спеціалізації інших аспектів історії України (соціального, політичного, культурного та ін.), які відчували на собі вплив економічних чинників.

Курс завершується заліком.

Історія релігії та церкви в Україні в національному та європейському контекстах

(проф. Діанова Н. М.)

Мета навчальної дисципліни полягає у всебічному дослідженні проблеми становлення та розвитку релігійного і церковного життя в Україні впродовж усієї історії українського суспільства.

Зміст курсу складається з трьох змістових модулів:

  1. Розвиток релігії на Українських землях (ІХ- ХVІІ ст.)
  2. Становище українських церков у ХVІІІ – ХІХ ст.
  3. Релігійно-церковні процеси в Україні в ХХ – на початку ХХІ ст.

Завдання навчальної дисципліни: опрацювати основну джерельну базу та історіографію, проаналізувати основні віхи в історії розвитку релігії та церкви на теренах України; розглянути еволюцію релігійних поглядів українського населення та визначити фактори, які вплинули на цей процес; дослідити особливості сучасного становища церкви в Українській державі.

Курс завершується заліком.

Історія освіти і науки в Україні

(доц. Синявська О. О.)

Дослідження проблеми витоків, традицій освітньої системи та науки в Україні набуває актуальності для формування сучасних фахівців-істориків в контексті як поглибленого вивчення культурних аспектів вітчизняної історії та західноєвропейських впливів на формування основних векторів розвитку української освіти і науки, так і в контексті підготовки до проходження педагогічної практики в середніх освітніх закладах.

Курс «Історія освіти та науки в Україні» згідно освітньої програми спеціальності 032 «Історія та археологія» викладається у 6 семестрі на ІІІ курсі денного відділення на факультеті історії та філософії за вибором студентів. За бажанням курс можуть вивчати студенти спеціальностей 033 «Філософія» та 034 «Культурологія».

Курс складається із вступу та двох змістових модулів і охоплює розвиток освіти і науки в Україні від найдавніших часів і до сьогодення. Зміст програми курсу «Історія освіти і науки в Україні» передбачає вільне володіння студентами знаннями з загального курсу історії України, загальних курсів з педагогіки та історії педагогіки, знаннями курсів інших гуманітарних наук (історії української та зарубіжної культури, філософії) та спеціальних історичних дисциплін (етнографії, історіографії, джерелознавства, генеалогії тощо).

Зміст курсу складається з двох змістових модулів:

  1. Традиції освіти та наукових знань (ІХ – початок ХХ ст.)
  2. Система освіти та наукові досягнення у новітній час.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є виникнення, розвиток та трансформація навчальних закладів та наукових установ різного типу в межах сучасної України з найдавніших часів до сьогодення.

Мета викладання курсу – дослідити розвиток освіти і науки в Україні, його особливості на протязі всієї історії українського суспільства, розкрити становлення національної системи освіти та наукових закладів.

У зв’язку з метою ставляться наступні завдання: опрацювати основну джерельну базу і літературу по даній дисципліні, проаналізувати важливі суспільно-політичні події минулого України та визначити фактори, що впливали на розвиток освіти і науки, прослідкувати виникнення та розвиток освітніх і наукових закладів, їх трансформацію та еволюцію, охарактеризувати урядову політику стосовно освіти і науки в різні періоди історії України, з’ясувати основні напрямки розвитку освіти та наукових досліджень.

Завершується курс заліком.

Історія преси в Україні (кінець XVIII – початок ХХІ ст.

(доц. Левченко Г. С.)

Спецкурс присвячений виникненню та розвитку періодичної преси в межах сучасної України від кінця XVIII ст. до сьогодення.

Зміст курсу складається з двох змістових модулів:

  1. Становлення та розвиток періодики на теренах України (кінець XVІІІ – початок ХХ ст.).
  2. Періодична преса у новітній час.

Мета викладання курсу – дати студентам загальне уявлення про обставини заснування та функціонування періодичних видань в українських землях, забезпечити засвоєння ними основних етапів ґенези преси та її типологічних ознак, а також допомогти їм у систематизації історичних знань про основні тенденції розвитку періодики в Україні.

Враховуючи зміст мети курсу ставляться наступні завдання: вивчити основні етапи розвитку української журналістики, познайомитись із репертуаром, видовими особливостями української преси; прослідкувати виникнення та розвиток періодичних видань, їх трансформацію та еволюцію, охарактеризувати урядову політику стосовно періодики у різні періоди історії України; з’ясувати особливості розвитку періодики в різні історичні часи; формування системи понятійного апарату; виявлення спільного і відмінного в розвитку української періодики на різних землях; знайомство з наявною джерельною та історіографічною базою для вивчення особливостей розвитку української періодики.

Курс завершується заліком.

Політичні діячі України ХХ століття

(проф. Вінцковський Т. С.)

Спеціальний курс “Політичні діячі України ХХ століття” згідно освітньої програми спеціальності «Історія та археологія», читається на четвертому курсі факультету історії та філософії у межах восьмого семестру для студентів денної форми навчання. Зміст програми спеціального курсу «Політичні діячі України ХХ століття» передбачає володіння студентами знаннями з загального курсу модерної історії України, історіографії та джерелознавства історії України, комплексу міждисциплінарних знань у межах гуманітаристики.

Зміст курсу складається з двох змістових модулів:

  1. Політичні діячі України в епоху національної революції.
  2. Державні та політичні діячі в умовах формування тоталітарного режиму та посттоталітарних трансформацій.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є історична біографістика, вивчення формування особистості в умовах суспільно-політичної дійсності Російської та Австро-Угорської імперій, СРСР, другої Речі Посполитої, вплив родинного, освітнього, інтелектуального середовища на кристалізацію ідеологічних пріоритетів індивідуума.

Метою викладання спеціального курсу «Політичні діячі України ХХ століття» є вивчення політичних біографій державних, громадських та релігійних діячів України. Він знайомить з особливостями політичної боротьби, протистояннями різних сил, концепцій, партій тощо. Метою спецкурсу є також виявлення ролі особистості в історії України, проекція на події з позиції мікроісторії.

Основними завданнями вивчення спеціального курсу «Політичні діячі України ХХ століття» є: 1) розглянути формування особистості, політичних поглядів та діяльності найзнаковіших державних та партійних діячів України в новітній період її історії; 2) проаналізувати роль мікроісторії в становленні історичних уявлень студентів, 3) формувати навики біоісторичних досліджень.

Курс завершується заліком.

Український історіографічний процес в контексті еволюції світової науки

(доц. Музичко О. Є.)

Метою курсу є вивчення українського історіографічного процесу, яке є
суттєвим доповненням загального курсу «Історії України», ознайомлення студентів з головними закономірностями та тенденціями розвитку історіографії в Україні, етапами вивчення історіографічної думки України, навчити студентів аналізувати отримані дані

Зміст курсу складається з двох змістових модулів:

  1. Український історіографічний процес до початку ХХ ст.
  2. Основні етапи розвитку української історіографії від початку ХХ – до початку ХХІ ст.

Завдання курсу полягають є засвоєнні:

  • історіографічного доробку з проблематики курсу;
  • основних та актуальних проблем з тематики курсу;
  • осіб, явищ та концептів, пов’язаних з розвитком з історіографічної думки в Україні, етапи вивчення історіографії України;
  • навичок міждисциплінарного синтезу в галузі історії, історіографії, філософії, джерелознавства

Курс завершується заліком.

Історія етнічних (національних) меншин України

(доц. Новікова Л. В.)

Мета спецкурсу визначається сучасними підходами до предмету історії України та потребою формування європейських цінностей у сфері міжнаціональних відносин. Вона полягає у формуванні у студентів понять стосовно багатомірності як загальної історії України, так і її окремих регіонів, а також щодо складної структури соціальної спадщини, у творенні якої приймали участь всі народи, що проживали на українських землях поряд з етнічними українцями.

Предметом курсу є історія етнічних (національних меншин) в Україні.

Зміст курсу складається з двох змістових модулів:

  1. Загальна частина.
  2. Історія окремих етнічних (національних) меншин в Україні.

Загальна частина, крім характеристики теоретичних та історіографічних питань, містить загальний огляд історії етнічних (національних) меншин, який дозволяє сформувати уявлення щодо динаміки присутності на території України представників різних етнічних груп в окремі періоди історії. Опис історії окремих етнічних груп покликаний відтворити специфіку формування певної етнічної складової в населенні України, визначити чинники переселень, з’ясувати особливості розвитку різних аспектів суспільного життя, визначити роль окремих персоналій, висвітлити багатство історичного досвіду співіснування етносів на території України. Особлива увага приділяється Південній Україні та місту Одесі.

Курс завершується заліком.

Історія української діаспори

(доц. Музичко О. Є.)

Метою курсу: вивчення життя та діяльності української діаспори в усьому світі, яке є суттєвим доповненням загального курсу «Історії України». Вивчення життя, діяльності, творчого й наукового доробку українців (як етнічних, так і вихідців з України), які проживають поза межами рідного краю.

Зміст курсу складається з двох змістових модулів:

  1. Формування та перші етапи розвитку української діаспори: XVIII – перша половина ХХ ст.
  2. Новітній та сучасний етапи розвитку української діаспори

Завдання курсу полягають у наступному:

  • усвідомленпя студентами невід’ємного процесу української історії, яка творилася етнічними українцями в усьому світі;
  • сприяти реалізації знань, навичок, творчого мислення в навчальному процесі, навчально-дослідницької та подальшої науково-дослідницької діяльності майбутніх спеціалістів - істориків з даного спецкурсу.

Курс завершується заліком.

Феномен тоталітаризму, його прояви та шляхи подолання в Україні

(доц. Петровський Е. П.)

Курс «Феномен тоталітаризму, його прояви та шляхи подолання в Україні» є спеціальним курсом для студентів 4-го курсу факультету історії та філософії, що навчаються за спеціальністю «Історія та археологія» і мають отримати кваліфікацію «бакалавр». На сучасному етапі розвитку історичної науки особливого значення набуває підготовка студентів історичних факультетів не лише з глибокими знаннями усіх періодів історії України і практичними навичками роботи з різними видами історичних джерел, а й отримання ними професійних знань, умінь і навичок, які б допомагали майбутнім фахівцям-історикам адекватно мислити в сучасних соціально-політичних і економічних умовах, самостійно формувати і ставити цілі, вирішувати проблеми, активно діяти, відповідати за свої дії й одержані результати. Питання про природу тоталітаризму не втрачає своєї актуальності й вимагає постійного розгляду з огляду на динаміку розвитку сучасного світу. Необхідність звернення до цієї проблеми обумовлена також тим, що тоталітаризм в принципі не може піти зі світової політичної арени, так як є складовою частиною феномена влади як такої; багато його рис притаманні сучасній політичній реальності. Тоталітарність може проявлятися практично у всіх сферах життя: у системі державного управління, в економіці, культурі, ідеології, соціальній психології тощо, у тому числі в міжособистісних стосунках. Для її подолання необхідне усвідомлення і аналіз цих проявів, формування в суспільстві розуміння самоцінності життя, свободи, унікальності будь-якої особистості, відмова від офіційної ідеології, догматики однаковості, парадигм «панування — підлеглість», «свій — чужий», постійного пошуку ворога та створення його образу.

Загальне завдання курсу полягає в тому, щоб дати майбутнім фахівцям систему актуальних знань і умінь щодо виявлення типологічних рис тоталітарної системи за різними науковими фахами (історія, філософія, соціологія, політологія тощо), осмислення тоталітаризму як системного явища, його типології в ХХ столітті й проявів у ХХI столітті на пострадянському просторі та в інших сучасних країнах; пошук шляхів подолання спадщини тоталітаризму в сучасному українському суспільстві, сприяння формуванню громадянського суспільства і правової держави в Україні; сприяння формуванню в студентському середовищі інтелектуальної свободи й здатності емоційної співучасті.

Мета спецкурсу зумовлена як суто науковими так і суспільно-політичними завданнями. З висоти ХХІ століття людство дедалі пильніше оглядає й осмислює події, що відбулися в ХХ столітті, оцінює їх повчальні уроки. Спираючись на досвід минулого, воно шукає відповідей на болючі проблеми й намагається визначити оптимальні шляхи розв’язання насущних завдань сьогодні.

Вивчення даного спецкурсу надає студентам спеціалізації «Історія України» можливість глибше розглянути складні проблеми суспільно-політичного розвитку нашої країни в ХХ – на початку ХХІ століття, закономірності формування тоталітарних систем і шляхи подолання тоталітарної спадщини; осмислення феномену тоталітаризму як системи і тоталітарні риси особи, суспільства, держави; проблеми виникнення опозиційного руху, його представників і їхні погляди. Отримані знання мають доповнити і розширити конкретно-історичні знання із загального курсу вітчизняної історії. Загальний огляд проблем тоталітарної спадщині в контексті національно-визвольних змагань українського народу, як окремого аспекту історії України, дозволить студентам краще зрозуміти багатовіковий процес боротьби кращих її представників за політичне і духовне звільнення.

Спецкурс сприятиме для студентів спеціалізації краще зрозуміти й інші аспекти історії України (соціальний, політичний, культурний та ін.), які відчували на собі вплив тоталітарного режиму, його репресивної складової, шляхи і методи подолання наслідків тоталітарного минулого, ідеї і дії представників суспільства, спрямовані на протидію йому. Історії тоталітаризму в Україні присвячена велика кількість видань, досліджень, монографій, в яких по-новому осмислюється цей феномен в нашій історії.

Завдання дисципліни полягає в підвищенні професійної підготовки студентів-істориків, тому вивчення даного спецкурсу дозволить ширше та ґрунтовніше дослідити історію України ХХ ст., комплексно вивчити проблеми виникнення, становлення, функціонування та впливу тоталітаризму на всі сфери суспільного життя.

При вивченні спецкурсу ставляться наступні задачі:

  • опрацювати основну джерельну базу та проаналізувати історіографію теми;
  • виявити типологічні риси тоталітарної системи в аспекті історичної науки, а також інших наук: соціологія, політологія, міжнародні відносини, філософія;
  • охарактеризувати основні прояви тоталітарності в Україні у різні періоди їхнього існування;
  • проаналізувати ідеологічні засади та механізми масових репресій як постійної складової тоталітарного режиму та феномен голокосту;
  • розглянути історію репресій в Україні та на Одещині та різні категорії репресованих;
  • розглянути результати досліджень своєрідності радянської системи та її еволюції, специфіки проявів та розвитку тоталітарності в Україні у ХХ столітті;
  • виділити типологічні риси тоталітарної системи, що проявляються у різних сферах: історія, політика, соціум, міжнародні відносини; провести дослідження цих проявів на матеріалі історії Одещини;
  • виявити та проаналізувати сучасні прояви тоталітарності на пострадянському просторі, які з них притаманні Україні;
  • проаналізувати досвід пост-тоталітарних держав, щодо подолання наслідків тоталітарного минулого;
  • проаналізувати особливості дисидентського руху в Україні та його досвід протистояння тоталітарному режиму;
  • схарактеризувати діяльність найвідоміших представників, визначити роль і значення дисидентського руху в історії України: політичній, культурній і соціальній сферах.
  • дослідити шляхи подолання наслідків тоталітарного минулого та методи протидії проявам тоталітарності у сучасному суспільстві;
  • дослідити шляхи формування громадянського суспільства та правої держави в Україні.

Під час лекцій студенти повинні оволодіти навичками роботи з історичними джерелами і науковою літературою, систематизації і компаративного аналізу історичного матеріалу.

Вивчення курсу повинно допомогти студентам навчитися логічно мислити і робити аргументовані висновки, викладати матеріал, оволодівати навичками аналізу, користуватися довідковою літературою.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти

Нормативні дисципліни

Україна у національному та світовому інтеграційному процесах

(проф. Діанова Н. М., доц. Новікова Л. В.)

Метою викладання курсу є формування у магістрів поняття стосовно особливостей внутрішніх (як національних) та зовнішніх інтеграційних процесів, які переживала Україна впродовж століть.

Зміст курсу складається з чотирьох змістових модулів:

  1. Загальні тенденції національних процесів в Україні.
  2. Регіональні особливості національних процесів.
  3. Українські землі в світових інтеграційних процесах ІХ – ХІХ ст.
  4. Україна у світових інтеграційних процесах XX – початку ХХІ ст.

Перший та другий змістовий модулі присвячені специфіці національних процесів в Україні в їх історичному розвитку. Теоретичне підґрунтя матеріалу цих двох модулів скаладають новітні підходи до розуміння змісту термінів «політична» та «етнічна» нації, до визначення шляхів утворення окремих європейських націй у працях як конструктивістів, так і примордіалістів (Б. Андерсона, М. Гроха, Е. Сміта та ін.). Особлива увага приділяється чинникам внутрішньої національної інтеграції, історичній еволюції у практиці вживання етнонімів та назв для «вітчизни» як одного з ключових понять у процесах національної інтеграції суспільства, співставленню загального та регіонального рівнів національних процесів, ролі «столиці» у процесі національної інтеграції та впливу її на так звану «провінцію» тощо.

Третій та четвертий змістові модулі курсу присвячені розгляду питань, пов’язаних з різними аспектами процесів інтеграції України у світовий простір. Хронологічно їх висвітлення охоплює широкий проміжок часу, починаючи з Русі-України (Київської Русі) і завершуючи сьогоденням. Зміст цієї частини курсу дозволяє ознайомитися з особливостями зовнішньої (зокрема, європейської) інтеграції України у середні віки; вивчити різні аспекти культурної, релігійної та політичної інтеграції у ранньомодерний період, у тому числі роль козацтва у цьому процесі; розглянути особливості зовнішньої інтеграції України в новий час, роль в ній Південної України. Окрема увага приділяється зовнішнім інтеграційним процесам України у ХХ – на початку ХХІ ст., у періоди розбудови та розвитку власної національної держави.

Курс завершується іспитом.

Актуальні проблеми вивчення та викладання історії України

(проф. Хмарський В. М.)

Метою викладання навчальної дисципліни Актуальні проблеми історичної науки є з’ясування місця наукового знання з історії України у комплексі історичної інформації про минуле України та розуміння механізмів функціонування цього знання та взаємних впливів цієї інформації.

Зміст курсу складається з двох змістових модулів:

  1. Актуальні проблеми вивчення до модерної історії України (від найдавніших часів до кінця XVIII століття).
  2. Актуальні проблеми вивчення модерної історії України (ХІХ-ХХ ст..).

Основними завданнями вивчення дисципліни є 1) аналіз новітніх підходів у розв’язанні вузлових проблем історії України у сучасній історіографії; 2) вивчення найкращого дидактичного досвіду викладання історії України у середніх та вищих навчальних закладах; 3) набуття уміння поєднувати презентацію наукових проблем в умовах викладу матеріалу у навчальних закладах.

Курс завершується іспитом.

Вибіркові дисципліни

Національний архівний фонд України: формування та використання

(доц. Петровський Е. П.)

Курс «Національний архівний фонд України: формування та використання» є спеціальним курсом для студентів 6-го курсу історичного факультету, що навчаються за спеціальністю «Історія та археологія» і мають отримати кваліфікацію «магістр». На сучасному етапі розвитку історичної науки особливого значення набуває підготовка студентів історичних факультетів з джерелознавства, що потребує глибоких знань і практичних навичок роботи з усіма видами історичних джерел, основні з яких – архівні документи.

Загальне завдання курсу полягає в тому, щоб дати майбутнім фахівцям систему актуальних знань с історії архівної справи, про становлення Національного архівного фонду, формування архівної системи та діяльність провідних архівів, основні принципи комплектування документальних матеріалів, проведення раціонального обліку, класифікації, відбору документів для зберігання з метою найкращого їх використання як для наукових, так і практичних потреб.

Мета викладання курсу – під час навчання студентам необхідно засвоїти насамперед найбільш важливі питання теорії архівознавства, звернутися до проблем історіографії архівознавства, його джерельної бази. Особливу увагу варто звернути на проблеми архівної україніки, історіографії до кожної окремої теми курсу. Під час лекцій студенти повинні оволодіти навичками роботи з історичними джерелами і науковою літературою, систематизації і компаративного аналізу історичного матеріалу. Вивчення курсу повинно допомогти студентам навчитися логічно мислити і робити аргументовані висновки, викладати матеріал, оволодівати навичками аналізу, користуватися довідковою літературою.

Зміст курсу складається з наступних змістових модулів:

  1. Теорія та історія архівної справи.
  2. Національний архівний фонд України: склад, структура, особливості функціонування

У процесі роботи над спеціальним курсом згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні оволодіти знаннями про: методи, принципи класифікації та аналізу архівних джерел; основні архівні масиви в Україні та за її межами, які можуть бути використані при проведені досліджень історії України; вітчизняний та світовий здобуток у галузі архівознавства. До сформованих під час роботи над спеціальним курсом вмінь і навичок належать: характеризувати основні етапи розвитку українського архівознавства; використовувати здобуті знання при проведенні експертизи наукової, історико-культурної та практичної цінності документів; використовувати основні технологічні засади зберігання різних видів документів; робити висновки з вивчених тем.

Курс завершується заліком.

Українська складова в спеціальних галузях історичної науки

( проф. Бачинська О. А.)

Предметом вивчення навчальної дисципліни “Українська складова в спеціальних галузях історичної науки” є загальні тенденції та особливості розвитку спеціальних галузей історичної науки в Україні.

Курс передбачає лекційну форму, семінарські заняття і поділяється на два змістових модулі:

  1. Теоретичні проблеми спеціальних галузей історичної науки
  2. Українська проблематика в спеціальних галузях історичної науки

Міждисциплінарні зв’язки: зміст програми вибіркового курсу “Українська складова у спеціальних галузях історичної науки” передбачає вільне володіння студентами знаннями із загального курсу історії України й історіографії історії України, загальних курсів історіографії та джерелознавства, філософії.

Мета викладання навчальної дисципліни “Українська складова у спеціальних галузях історичної науки” – сформувати професійні основи історика, який володіє сучасними методами джерелознавчого аналізу, дослідити розвиток спеціальних історичних дисциплін в Україні.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

  1. Опрацювати основну джерельну базу і літературу зі спеціальних галузей історичної науки.
  2. З’ясувати об’єкт, предмет та методи досліджень кожної із зазначених дисциплін.
  3. Проаналізувати українську складову в дослідженнях спеціальних історичних дисциплін.

В результаті вивчення теоретичного курсу та виконання дослідження студент отримує знання про взаємний зв'язок між окремими підрозділами історичної науки, спеціальними галузями історичної науки та спеціальними історичними дисциплінами. Зокрема: фаховим володінням основними категоріями вказаних спеціальних галузей історичної науки; вмінням визначати головні етапи розвитку вказаних спеціальних галузей історичної науки; фаховими знаннями з методики історичного пізнання та історіософії; здатністю давати ґрунтовну характеристику історичної ролі окремих освітніх та наукових інституцій, що займаються спеціальними галузями історичної науки.

Курс заершується заліком.

Політична культура української еліти

(проф. Бачинська О. А., проф. Гончарук Т. Г.)

Важко знайти тему, якій присвячена така кількість видань, досліджень, монографій, ніж тема формування та розвитку еліт. Дослідження формування та розвитку української еліти на різних етапах історії розпочалось досить недавно. Політична культура української еліти зіграла одну з важливих ролей в історичному процесі в Україні, у формування поглядів на державу та державність зокрема, на місце української держави у європейському просторі. Тому вивчення даної теми дозволяє ширше та грунтовніше доповнити різні курси з культурології та історії України протягом ІX– початку ХХ ст. Предметом даної дисципліни є вивчення орінтирів української еліти на політичну систему та її складові протягом доби середньовіччя та нового часу.

Зміст курсу складається з двох змістових модулів:

  1. Політична культура еліти середньовіччя.
  2. Політична культура еліти модерної доби.

Спецкурс ставить за мету вивчити проблеми виникнення, становлення та розвитку українського еліти протягом епохи середньовіччя та нової доби. В зв’язку з метою ставляться наступні задачі: опрацювати основну джерельну базу та проаналізувати історіографію теми, порівняти теорії виникнення української еліти, розкрити основні етапи її розвитку, схарактеризувати діяльність видатних політичних і духовних діячів, визначити роль і значення української еліти в історії України: військовій, соціальній та політичній.

Курс завершується заліком.

Християнство на півдні України

(проф. Діанова Н. М.)

Мета курсу полягає в дослідженні проблеми становлення та розвитку християнства на землях Південної України з давніх часів до сьогодення.

Завдання курсу: опрацювати основну джерельну базу та історіографію з даної дисципліни; проаналізувати основні етапи в історії розвитку християнства на теренах півдня України; розглянути особливості розвитку християнських конфесій та їх роль у житті українського населення, дослідити сучасне становище християнської церкви в південному регіоні.

Зміст курсу складається з трьох змістових модулів.

Перший модуль присвячений проблемі розвитку християнства на землях півдня України з давніх часів до кінця ХVІІІ ст. У цій частині курсу розглядається процес зародження та становлення християнства на землях Північного Причорномор’я, проблема прийняття християнства князем Володимиром та розвиток православної церкви на землях Війська Запорозького.

Другий змістовий модуль стосується проблеми християнських конфесій в південному регіоні наприкінці ХVІІІ – початку ХХ ст. Важливе місце відводиться тематиці формування та розвитку південноукраїнських єпархій, розвитку римо-католицької церкви та протестантизму на землях півдня України.

Третій змістовий модуль присвячений дослідженню становища християнських церков Південної України у ХХ – початку ХХІ ст., а саме: в період діяльності національних українських урядів, за часів радянської влади та в сучасній Українській державі.

Курс завершується заліком.

Освітньо-науковий рівень вищої освіти“доктор філософії”

Нормативний курс

Сучасні досягнення історичної науки

(проф. Музичко О.Є.)

Метою викладання навчальної дисципліни «Сучасні досягнення історичної науки «є ознайомлення й використання в історичних дослідженнях основних тенденцій і досягнень вітчизняної і світової історичної науки.

Зміст курсу складається з двох змістових модулів:

  1. Основні осередки розвитку історичної науки в Україні і світі.
  2. Основні тренди й досягнення історичної науки в Україні й світі.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Сучасні досягнення історичної науки» є визначення основних осередків розвитку вітчизняної й світової історичної науки здобуття навичок у використанні основних тенденцій і досягнень вітчизняної і світової історичної науки у докторських дослідженнях.

Курс завершується іспитом.

Вибіркові курси

Дослідження місцевої історії України, кінець XVIII – початок XX ст.: персоналії, історична реконструкція та інтерпретація

(доц. Новікова Л. В.)

Предметом курсу є процес дослідження місцевої історії наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. Це дослідження обіймає вивчення історії окремих українських регіонів, як історично-географічних, так і тих, що в своїй основі мають адміністративний принцип, а також історії окремих населених пунктів, міського і аграрного характеру. Крім того, предметом навчальної дисципліни є результати досліджень, а саме історична реконструкція та історична інтерпретація.

Мета спецкурсу полягає у формуванні уявлення щодо особливостей дослідження історії окремих українських регіонів, а також населених пунктів в межах цих регіонів у період українського національного відродження. В основу курсу покладено теоретичні здобутки сучасної історичної регіоналістики, представлені в працях Я.Верменич та ін. Відповідно меті курсу розкриваються головні чинники розвитку місцевих історичних досліджень, запропонована їх періодизація. Визначається регіональна специфіка досліджень. Розкривається внесок окремих дослідників у вивчення проблем місцевої історії, висвітлюється їх роль у здійсненні історичної реконструкції та з’ясовується характер запропонованих ними інтерпретацій історії населених пунктів та регіонів України. Приділяється увага значенню історичних досліджень в галузі місцевої історії для розширення інформаційного простору в сфері історичних знань та для формування суспільної свідомості.

Зміст курсу складається з трьох змістових модулів:

  1. Вступ до курсу.
  2. Дослідження історії українських регіонів.
  3. Дослідження історії населених пунктів.

Завдання навчальної дисципліни: ознайомити здобувачів освіти з необхідною бібліографією, історіографією та специфікою джерельної бази, сформувати уявлення щодо внеску окремих персоналій у дослідження проблем місцевої історії, стосовно їх ролі у здійсненні історичної фактичної реконструкції та характеру запропонованих ними інтерпретацій історії населених пунктів та регіонів України.

Курс завершується заліком

Історія економічної думки в Україні

(проф. Гончарук Т. Г.)

Мета навчальної дисципліни полягає у наданні аспірантам загальних знань щодо історії української економічної думки середньовіччя та нової доби, що дозволяє доповнити їхні знання з історії розвитку науки в Україні, історії соціальної та політичної думки, що були отримані зі загальних та спеціальних курсів під час навчаня. Водночас, оскільки, економічна історія України є частиною загальносвітової економічної історії – спеціальної дисципліни, що займає певне місце в системі економічних наук, економічна історія України виконує функції граничної дисципліни і її вивчення дозволяє визначити взаємозв’язки між вітчизняною історією та економічною наукою.

Зміст курсу складається з двох змістових модулів:

  1. Історія економічної думки України у середні віки та новий час.
  2. Особливості розвитку економічної думки в Україні у ХІХ ст.

Завдання навчальної дисципліни наступні:

  • Розглянути економічну думку України доби Середньовіччя та Козацької доби.
  • Розглянути етапи становлення політекономії як науки в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст. та головні досягнення вітчизняних економістів.
  • Розглянути економічні погляди визначних українських громадських та політичних діячів ХІХ – початку ХХ ст., економічні питання що увійшли до програмних документів тогочасних громадських та політичних організацій України.

Курс завершується заліком.

Наукова діяльність православного духовенства в контексті розвитку історичної науки

(проф. Діанова Н. М.)

Навчальна дисципліна викладається для докторів філософії, забезпечує поглиблене вивчення історії історичної науки в Україні у зв’язку з історією церкви. Навчальна дисципліна має міждисциплінарний характер, включаючи елементи історіографії, історії церкви, інтелектуальної історії, біографістики, історії України.

Мета навчальної дисципліни: дослідження науково-історичної діяльності православного духовенства в Україні та визначення його внеску в розвиток історичної науки.

Зміст курсу складається з двох змістових модулів:

  1. Евристична та дослідницька діяльність православного духовенства
  2. Науково-історична спадщина православного духовенства

Завдання навчальної дисципліни: опрацювати основну джерельну базу та історіографію, проаналізувати основні напрями науково-історичної роботи православного духовенства, з’ясувати його внесок у розвиток історичної науки.

Курс завершується заліком.

Революції в модерній історії України ХІХ-ХХІ ст.

(проф. Вінцковський Т. С.)

Вибірковий курс «Революції в модерній історії України ХІХ-ХХІ ст.» згідно освітньої програми спеціальності «Історія та археологія» читається на другому році навчання у межах четвертого семестру для аспірантів (докторантів) факультету історії та філософії. Зміст програми курсу «Революції в модерній історії України ХІХ-ХХІ ст.» передбачає володіння пошукачами знаннями з модерної історії України та країн Центрально-Східної Європи, історіографії, теоретичних аспектів історичної науки.

Зміст курсу складається з одного змістового модуля:

  1. Революції в модерній історії України ХІХ-ХХІ ст.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є значення революційних процесів у модернізаційних трансформаціях на українських землях упродовж ХІХ – пер. пол. ХХ ст., та аналіз науково-технічної, антикомуністичної та «кольорових» революцій на етапі переходу від індустріального до постіндустріального суспільства.

Метою викладання вибіркового курсу «Революції в модерній історії України ХІХ-ХХІ ст.» є вивчення ролі революційних змін в українському суспільстві в епоху формування модерної нації.

Основними завданнями вивчення вибіркового курсу «Революції в модерній історії України ХІХ-ХХІ ст.» є опрацювати основні теоретичні напрацювання світової історичної науки щодо впливу революцій на тенденції суспільного поступу; з’ясувати причини та наслідки революційних катаклізмів на прикладі модерної України; проаналізувати взаємозв’язок революційних та еволюційних складових у трансформації суспільних відносин.

Курс завершується заліком.

Інформація для здобувачів кафедри історії України

 

  1. Бачинська, О. А., Гончарук, Т. Г. Політична культура української еліти середньовіччя та модерної доби : метод. вказівки для здобувачів другого (магістер.) рівня освіти, спец. 032 – Історія та археологія. Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2022. 26 с. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/33883
  2. Бачинська, О. А. Історична географія : метод. вказівки до вибіркового (спеціального) курсу для здобувачів першого (бакалавр.) рівня освіти, спеціальності 032 Історія та археологія. Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2021. 34 с. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/31779
  3. Бачинська, О. А., Новікова, Л. В., Полторак, В. М. Давня та середньовічна історія України : метод. вказівки до нормативного курсу для здобувачів першого (бакалавр.) рівня вищої освіти, напряму підготовки 03 «Гуманітарні науки», спеціальності 032 «Історія та археологія». Одеса : ОНУ, 2021. 60 с. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/32498
  4. Бачинська, О. А. Історія українського козацтва та його світових аналогів: навч.-метод. посіб. до вибіркового (спеціального) курсу для здобувачів першого освітнього рівня “бакалавр”, спеціальності “032 – Історія та археологія”. Розділ другий: Історія козацтва у “післякозацьку добу” наприкінці ХVIII – ХХ ст. Одеса: Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2020. 155 с. 
  5. Бачинська, О. А. Українська складова в спеціальних галузях історичної науки : методичні вказівки до вибіркового (спеціального) курсу для здобувачів другого освітнього рівня “магістр”, спеціальності 032 – «Історія та археологія». Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2020. 24 с. 
  6. Бачинська, О. А. Історія українського козацтва та його світових аналогів. Методичні вказівки до вибіркового (спеціального) курсу для здобувачів першого освітнього рівня “бакалавр”, спеціальності “032 – Історія та археологія”, освітня програма “Історія України в світовому контексті”. Одеса: Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2019. 44 с.  URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/25014 
  7. Лопуга О. І., Вінцковський, Т. С., Актуальні питання історії та культури України: метод. вказівки для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти біологічного ф-ту спеціальності: 091 «Біологія», 162 «Біотехнології та біоінженерія». Одеса: Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечнікова. 2021. 88 с. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/30834
  8. Вінцковський, Т. С. Революції в модерній історії України ХІХ-ХХІ ст. : метод. рекомендації для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 032 «Історія та археологія». Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2020. 24 с. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/29800
  9. Гончарук, Т. Г. Методичні вказівки до вибіркового курсу «Історія Одеси пізнього середньовіччя та нового часу: загальноукраїнський та світовий контекст» для здобувачів другого освітнього рівня «магістр», спеціальності «032 – Історія та археологія». Одеса: Політехперіодика, 2020. 26 с.
  10. Історія Хаджибея (Одеси) в працях дослідників XIX‒XX ст.: хрестоматія / упор. Т. Г. Гончарук. Одеса: Екологія, 2015. 224 с. URL: http://resource.history.org.ua/item/10819
  11. Методика викладання історії : методичні вказівки для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спец. 032 «Історія та археологія» / уклад. Г. С. Левченко. Одеса: Олді+, 2023. 32 с. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/36870
  12. Левченко, Г. С. Історія преси в Україні (кінець XVIII – початок XXI ст.) : метод. рек. до спец. курсу для студентів спец. 032 “Історія та археологія” першого (бакалавр.) рівня вищої освіти. Одеса : Одеський нац. ун-т, 2019. 40 c. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/22402
  13. Історія України : електрон. метод. рекомендації до лекційних та семінарських занять для здобувачів філологічного факультету першого (бакалаврського) рівня вищої освіти / уклад. : Г.  С. Левченко. Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2024. 31 с. 
  14. Історія України: електр. метод. рекомендації для здобувачів економіко-правового факультету першого (бакалаврського) рівня вищої освіти / уклад. : Г. С. Левченко. Одеса, 2024. 30 с. 
  15. Музичко, О. Є. Історія української діаспори: методичні рекомендації для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 032 «Історія та археологія». Одеса, ОНУ, 2021. 40 с. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/31271
  16. Музичко, О. Є. Історія, концепції та сучасні досягнення історичної науки: методичні рекомендації з обов’язкового курсу для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 032 Історія та археологія. Одеса, ОНУ, 2021. 35 с. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/31264
  17. Новікова, Л. В. Історія етнічних (національних) меншин в Україні. Змістовий модуль 2. Історія окремих етнічних (національних) меншин в Україні : курс лекцій. Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2021. 398 с. URL: http://dspace.onu.edu.ua
  18. Діанова Н. М., Новікова, Л. В. Україна в національному та світовому інтеграційних процесах : метод. рекомендації з нормативного курсу для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 032 «Історія та археологія». Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2020. 64 с. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/29801
  19. Новікова, Л. В. Дослідження місцевої історії України, кінець XVIII – початок XX ст.: персоналії, історична реконструкція та інтерпретація: методичні вказівки з вибіркового курсу для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня спеціальності 032 «Історія та археологія». Одеса: Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2020. 33 с. URL: http://dspace.onu.edu.ua
  20. Новікова, Л. В. Вступ до вивчення курсу «Історія України»: методичний посібник. Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2019. 60 с. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/25333
  21. Новікова, Л. В. Історія етнічних (національних) меншин в Україні. Змістовий модуль 1. Загальна частина: курс лекцій. Одеса : Одеський національний університет, 2018. 214 с. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/25334
  22. Полторак, В. М. Сучасні проблеми музеології та туристичного краєзнавства в Україні : практикум : для студентів освітнього рівня “бакалавр” спец. 032 “Історія та археологія” освітньої програми “Історія України в світовому контексті”. Одеса : Апрель, 2019. 143 с. : рис.  URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/27806
  23. Полторак, В. М. Одещина: 12 пішохідних мандрівок. Методичний посібник з питань впровадження програми патріотичного виховання для навчальних закладів та громадських об’єднань, передбачених в обласній цільовій комплексній програмі національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки, затвердженої 17. 06. 2016 р. №219-VII( зі змінами) (для учнів старших класів загальноосвітніх середніх шкіл, коледжів, ліцеїв, училищ та технікумів, студентів вищих навчальних закладів). Одеса, 2019. 67 с. URL:  http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/26407
  24. Актуальні питання історії та культури України: методичні рекомендації до практичних занять здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти біологічного факультету / уклад.: О. О. Синявська, О. І. Лопуга. Одеса, 2024. 56 с. 
  25. Історія України: метод. рекомендації до самостійної роботи здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей 033 «Філософія» та 034 «Культурологія» / уклад.: О. О. Синявська. Одеса, 2024. 40 с. 
  26. Синявська, О. О. Архівна практика. Методичні вказівки для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 032 «Історія та археологія». Одеса : ОНУ, 2022. 29 с. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/32953
  27. Синявська, О. О. Історія освіти і науки в Україні. Частина І. Традиції освіти та накопичення наукових знань у домодерний період: Навчальний посібник. Одеса : ОНУ, 2022. 160 с. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/34438
  28. Вєйландє Л.В.-В., Синявська, О. О. Організація педагогічної практики здобувачів першого (бакалаврського) рівня освіти спеціальностей 032 Історія та археологія та 033 Філософія. Методичні рекомендації для студентів та керівників практики / Факультет історії та філософії ОНУ імені І. І. Мечникова. Одеса : ОНУ, 2020. 30 с. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/28394
  29. Синявська, О. О. Архівознавство : метод. рек. для студентів першого (бакалавр.) рівня спец. 032 “Історія та археологія” / О. О. Синявська; ОНУ ім. І.І. Мечникова, Ф-т історії та філософії. Одеса : Одеський нац. ун-т, 2019. 48 с. : табл. URL:  http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/24374
  30. Вступ до фаху. Методичні рекомендації для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 032 "Історія та археологія" факультету історії та філософії / уклад. В. М. Хмарський. Одеса : ОНУ, 2023. 22 с. 
  31. Історія Одеського університету. Методичні рекомендації для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 032 "Історія та археологія" факультету історії та філософії/ уклад. Хмарський В. М. Одеса : ОНУ, 2023. 24 с. 
  32. Історія України в новий час. Частина ІІ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.). Методичні рекомендації першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 032 "Історія та археологія" факультету історії та філософії/ уклад. В. М. Хмарський. Одеса : ОНУ, 2023. М. 36 с. 
  33. Хмарський, В. М. Історія України : конспект лекцій. Одеса : ОНУ, 2019. 118 с.  URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/25019
  34. Актуальні питання історії та культури України. Методичні вказівки для здобувачів факультету хімії та фармації / Упорядники О. А. Бачинська, Є. О. Юраш. Одеса: ФОП Бондаренко М.О., 2024. 36 с.
  35. Історія України та української культури. Методичні рекомендації для здобувачів першого (бакалаврського) рівня: спеціальності 035 – Філологія, спеціалізацій: 035.041 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька; 035.051 Романські мови та літератури (переклад включно), перша – іспанська; 035.055 Романські мови та літератури (переклад включно), перша – французька / Упорядники: Т. С. Вінцковський, Т. Г. Гончарук, В. М. Полторак, Є. О. Юраш. Одеса: ФОП Бондаренко, 2024. 28 с. 

Кафедра історії України та спеціальних історичних дисциплін

bachinska1

Завідувачка – доктор історичних наук, професор Бачинська Олена Анатоліївна
тел. (048) 723-58-42

Офіційно кафедра історії України заснована в Одеському університеті у 1934 р.
Однак викладання історії України розпочалось вже з відкриттям Новоросійського університету у 1865 р. в рамках читання курсів історії на історично-філологічному факультеті.

Сьогодні кафедра історії України та спеціальних історичних дисциплін презентує українознавчі студії у стінах університету та за його межами.

Колектив кафедри 2015 р

Колектив кафедри - 2023 р.

На кафедрі працюють 10 викладачів, з них 5 докторів і 5 кандидатів наук:

  1. Бачинська Олена Анатоліївна, д.і.н., проф., завідувач кафедри
  2. Вінцковський Тарас Степанович, д.і.н., доц., професор
  3. Гончарук Тарас Григорович, д.і.н., проф., професор
  4. Левченко Галина Сергіївна, к.і.н., доцент
  5. Музичко Олександр Євгенович, д.і.н., доц., професор
  6. Новікова Людмила Володимирівна, к.і.н., доц., доцент
  7. Полторак Володимир Миколайович, к.і.н., доц., доцент
  8. Синявська Олена Олександрівна, к.і.н., доц., доцент
  9. Хмарський Вадим Михайлович, д.і.н., проф., професор
  10. Юраш Євген Олександрович, доктор філософії, старший викладач
  11. ст. лаборант Кучеренко Світлана Володимірівна

 

Викладачі кафедри забезпечують викладання на більшості спеціальностей в усіх підрозділах університету;
на денному та заочному відділеннях факультету історії та філософії викладання курсів для першого
(бакалаврського), другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.

Спеціальность 032 Історія та археологія

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти

Обов’язкові дисципліни:
  1. Вступ до фаху.
  2. Історична географія.
  3. Історичне краєзнавство.
  4. Cредньовічна історія України (Частина 1).
  5. Cередньовічна історія України (Частина 2).
  6. Історія України в новий час (Частина 1).
  7. Історія України в новий час (Частина 2).
  8. Новітня історія України (Частина 1).
  9. Новітня історія України (Частина 2).
  10. Архівознавство.
  11. Джерелознавство.
  12. Історіографія.
  13. Методика викладання історії.
Вибіркові дисципліни
  1. Історія Одеського (Новоросійського) університету.
  2. Основи академічного письма.
  3. Історія туризму і гостинності в Україні.
  4. Історія українського козацтва та його світових аналогів.
  5. Мультиетнічний контент в історії України.
  6. Економічна історія України у світових процесах ІХ-ХХ ст.
  7. Історія ісламського світу Українського Причорномор’я (XV-початок ХІХ ст.).
  8. Історія освіти і науки в Україні: національний формат та європейський контекст.
  9. Історія преси в Україні (кінець XVІІІ – початок ХХІ ст.).
  10. Політичні діячі України ХХ століття.
  11. Сучасні проблеми музеології та туриcтичного краєзнавства в Україні.
  12. Українське джерелознавство та археографія.
  13. Український історіографічний процес в контексті еволюції світової науки.
  14. Українці за кордоном своєї Батьківщини: формування, історичні етапи розвитку і сучасний стан.
  15. Історія пенітенціарної служби: національний формат та європейський контекст.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти

Обов’язкові дисципліни:
  1. Історична україністика у сучасному суспільстві.
  2. Методика викладання історії та педагогіка у вищій школі.
  3. Україна в національному та світовому інтеграційних процесах.
  4. Політична культура української еліти (Political culture of Ukrainian elite).
Вибіркові дисципліни
  1. Єврейське населення в Україні: суспільні й індивідуальні практики модерної та новітньої епох (Jewish population in Ukraine: social and individual practices in modern and contemporary epochs).
  2. Історія Одеси пізнього середньовіччя та нового часу: загальноукраїнський та світовий контекст.
  3. Історія пенітенціарної служби: національний формат та європейський контекст. ХlX – початок XX ст.
  4. Історія політичної думки в Україні ХІХ-ХХ ст.
  5. Історія торгівлів Україні ІХ – початку ХХ ст.
  6. Їсторія України (Food history).
  7. Трейд-юніонізм: історія та сучасність.
  8. Україна і Росія в історичній ретроспективі та з перспективи сучасності.
  9. Українська складова у спеціальних галузях історичної науки.

Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти

Обов’язкові дисципліни
  • Історія, концепції та сучасні досягнення історичної науки.
Вибіркові дисципліни
  1. Дослідження місцевої історії України, кінець XVIII – початок XX ст.: персоналії, історична реконструкція та інтерпретація.
  2. Історія економічної думки в Україні.
  3. Революції в модерній історії України XIX - XXI ст.
  4. Європейський досвід в становленні вищої освіти в Україні

Під керівництвом викладачів виконуються курсові та дипломні роботи з актуальних проблем історії України.

Викладання проходить не лише в аудиторіях, але й на різноманітних екскурсіях до музеїв міста та області.

Проводяться практики:

  1. Архівна практика.
  2. Педагогічна (виробнича) практика.
  3. Асистентська (виробнича) практика.

Викладачі кафедри викладають на всіх спеціальностях університету

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти

Обов’язкові дисципліни
  1. Актуальні питання історії та культури України: 014 – освіта (біологія; географія), 053 – психологія, 091 – біологія та біохімія, 102 – хімія, 103 – науки про Землю,106 – географія, 162 – біотехнології та біоінженерія, 206 – садово-паркове господарство, 226 – фармація, 231 – соціальна робота, 242 – туризм.
  2. Історія України: 033 – філософія, 034 – культурологія; 035 – філологія (035.01,035.10,035.034); 051 – економіка; 052 – політологія; 061 – журналістика; 071 – облік і оподаткування; 072 – фінанси, банківська справа; 073 – менеджмент; 104 – фізика і астрономія; 111 – математика; 113 – прикладна математика; 122 – ком’ютерні науки; 123 – комп’ютерна інженерія; 126 - інформаційні системи та технології; 174 – автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка; 291 – міжнародні відносини; 292 – міжнародні економічні відносини.
  3. Історія України та української культури: 035 Філологія, спеціалізацій: 035.041 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська; 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька; 035.051 Романські мови та літератури (переклад включно), перша – іспанська; 035.055 Романські мови та літератури (переклад включно), перша – французька.
Вибіркові дисципліни
  1. Збереження українських звичаїв, обрядів, культури в діаспорі: 035 Філологія, спеціалізацій: 035.041 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська; 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька; 035.051 Романські мови та літератури (переклад включно), перша – іспанська; 035.055 Романські мови та літератури (переклад включно), перша – французька.
  2. Південь України в загальнодержавній та загально світовій історії та культурі: 035 Філологія, спеціалізацій: 035.041 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська; 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька; 035.051 Романські мови та літератури (переклад включно), перша – іспанська; 035.055 Романські мови та літератури (переклад включно), перша – французька.
  3. Історія української діаспори: 035 – філологія (035.01,035.10,035.034).
  4. Історія туризму: 242 – туризм.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти

Обов’язкові дисципліни:
  • Екскурсологія: 242 – туризм.

У своїй науковій діяльності протягом останніх років колектив кафедри розробляв наукові теми:

  1. “Процеси модернізації в Наддніпрянській Україні: соціально-економічні трансформації, традиції європейської інтеграції, інтелектуальна рефлексія” (керівник проф. Бачинська О.А.) (2016-2021).
  2. “Український Південь: історія, тексти, історична пам’ять” (керівник проф. Хмарський В. М.) (2016-2021).
  3. «Формування модерного суспільства на півдні України у світовому контексті: витоки, тенденції, феномени» (2022-2026).

У науковій роботі кафедри активно беруть участь студенти та аспіранти. Щорічно їхні дослідження реалізуються в понад 30 публікаціях у різного рівня наукових виданнях. З 2016 р. силами студентів кафедри розпочато: видання щорічної студентської збірки “Українське порто-франко”; проведення Всеукраїнської наукової конференції з історії України для студентів та аспірантів “Хаджибеївські читання”. 

З початком російсько-української війни викладачі кафедри залучені до викладання лекцій у різних підрозділах ЗСУ, для курсантів та поліції. 

Випускники кафедри застосували свої знання та знайшли себе в багатьох професіях і сферах суспільного життя України. Вони працюють:

  • викладачами
  • депутатами
  • дипломатами
  • ректорами і директорами освітніх закладів
  • керівниками в структурах обласних, міських та районих адміністрацій
  • керівниками департаментів Міністерств України
  • в турістичній та екскурсійній сферах
  • в поліції та СБУ, ЗСУ
  • журналістами у медіа-просторі

Програма підвищення кваліфікації кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін

Презентація кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін

Кафедра історії України та спеціальних історичних дисциплін запрошує на навчання!

Електронна скринька кафедри: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 
Top