Початок систематичних інженерно-геологічних і гідрогеологічних досліджень на території м. Одеси, її околиць і колишнього Новоросійського краю у цілому було закладено професорами Новоросійського імператорського університету Сінцовим Іваном Федоровичем і Головкінським Миколою Олексійовичем. За дорученням міської управи проф. Сінцов І.Ф. склав першу геологічну карту Одеського повіту і карту основних колодязів Одеського градоначальства, вивчав зсуви і обвали узбережжя моря. Влітку 1914 р. за участю приват-доцента Алексєєва Олексія Карповича і Гапонова Юхима Антоновича було здійснено гідрогеологічні дослідження у Тираспільському повіті, а також у долині р. Інгулець. В 1928 р. Ю.А. Гапоновим була опублікована перша гідрогеологічна карта межиріччя Дністер–Південний Буг, а також детальний каталог гідрогеологічних свердловин цього регіону.

 

У 30-і роки створена Одеська зсувна станція, керівником якої стає Яцько Іван Якович, пізніше – професор, завідувач кафедри загальної і морської геології ОДУ. В ці ж роки Аксентьєвим Г.М. і Хренніковим М.А. почалось вивчення абразійної діяльності Чорного моря на узбережжі м. Одеси. Кінець 30-х років пов’язаний з ім’ям доц. Мальованого Євгена Тарасовича, яким опублікована серія наукових робіт з гідрогеології Одеської області, м. Херсону і східної частини Дніпропетровської області.

 

У 1951 р. науково-дослідна експедиція Одеського університету розпочала роботи на Дніпрі в зв’язку з проектуванням і будівництвом Каховської ГЕС. Керівником експедиції був Розовський Лев Борисович.

 

З 1955 р. започатковано підготовку фахівців з гідрогеології та інженерної геології, у 1971 р. була створена кафедра інженерної геології і гідрогеології, керівником якої до 1978 року був професор Л.Б. Розовський, до 1997 р. професор І.П. Зелінський. З 1997 р. кафедрою керував професор Є.А. Черкез, а з 2016 року – доцент Козлова Т.В.

 

У 1959 році постановою уряду України була створена Проблемна науково-дослідна лабораторія узбережжя моря, водосховищ і гірських схилів, напрямком наукових досліджень якої була оцінка і прогнозування динаміки берегів морів і водосховищ, моделювання і оцінка стійкості схилів в різних регіонах України і за кордоном. Її науковими керівниками були професора Л.Б. Розовський, В.М. Воскобойніков, Є.Г. Коніков, В.І. Шмуратко, доцент Драгомирецький О.В. Зараз керівником є доцент Кадурін С.В..

 

Таким чином, на початку 70-х років минулого сторіччя в університеті сформувався науково-навчальний комплекс "Кафедра інженерної геології і гідрогеології – Проблемна лабораторія інженерної геології", під час існування якого було розроблено теорії геологічної подібності і натурного моделювання (Л.Б. Розовський, В.М. Воскобойніков, І.М. Крижановська), геодинамічного поля (І.П. Зелінський), методи оцінки і прогнозу стійкості масивів гірських порід (І.П. Зелінський, Є.А.Черкез). Колектив вчених науково-навчального комплексу прийняв активну участь в проектуванні, будівництві і оцінці ефективності протизсувних споруд на узбережжі Одеси, ввійшов до складу авторського колективу по розробці Генеральної схеми протизсувних і берегозахисних заходів на узбережжі Чорного моря у межах України, розробив рекомендації щодо експлуатації водосховищ. 

 

В 1996 році професори кафедри І. П. Зелінський, О.А. Ханонкін і Є.А.Черкез були удостоєні Державної премії України в галузі науки і техніки, а у 2010-му році – доцент кафедри О.В. Фесенко.