Актуальну інформацію можна переглянути за посиланням: Кафедра морської геології, гідрогеології, інженерної геології та палеонтології

Викладачі кафедри

• Янко Валентина Венедиктівна - професор, доктор геолого-мінералогічних наук
• Кадурін Володимир Миколайович - професор, кандидат геолого-мінералогічних наук
• Кравчук Ганна Олегівна - доцент, кандидат геологічних наук, заступник зав. кафедрою
• Федорончук Наталя Олександрівна - доцент, кандидат геологічних наук
• Кондарюк Тетяна Олегівна - доцент, кандидат геологічних наук
• Какаранза Сергій Дмитрович – доцент, кандидат геологічних наук

Навчально-допоміжний склад

• Матковська Тетяна Федорівна, старший лаборант

Співробітники петрографо-мінералогічного музею

• Усенко Валерій Павлович - зав.музеем
• Кандиба Галина Іванівна - фахівець
• Кондратенко Петро Іванович - лаборант

Співробітники палеонтологічного музею

• Подоплєлова Наталя Георгіївна - зав.музеем
• Ларченкова Олександра Григорівна - фахівець
• Лободська Олена Вікторівна - фахівець 2 кат.

Підготовка фахівців

Кафедра здійснює підготовку фахівців за наступними освітніми рівнями:

Освітній рівень – БАКАЛАВР

• 103 Науки про Землю, освітня програма «Морська геологія, гідрогеологія та інженерна геологія»
• Тривалість навчання: денна форма - 3 роки 10 місяців (8 семестрів); заочна форма - 4 роки 10 місяців (10 семестрів)

Освітній рівень – МАГІСТР

• 103 Науки про Землю - освітньо-професійна програма «Науки про Землю»
• Тривалість навчання: денна - 1 рік 4 місяця (3 семестри)

Освітній рівень – Ph.D доктор філософії

• 103 Науки про Землю - освітньо-наукова програма «Науки про Землю»
• Тривалість навчання: 4 роки

Випускники кафедри працюють за спеціальністю в державних регіональних геологічних підприємствах, спеціалізованих геологічних центрах, природоохоронних службах, науково-дослідницьких профільних організаціях, викладачами геологічних дисциплін і екології у ВНЗ і середніх спеціальних навчальних закладах.

• Наукова школа «Проблеми морской геології та палеонтології»

  Керівник: Янко Валентина Венедиктівна, д.г.-м.н., проф., завідувач кафедри загальної, морської геології та палеонтології; керівник «Науково-освітнього центру геоархеологіі, морської геології та геоекології».

  Паспорт наукової школи

  Наукові праці за останні 3 роки - 108, сумарний індекс Гірша h=27, кількість цитувань - 1086.

  1.Напрями досліджень наукової школи

  • Морська палеонтологія і мікропалеонтологія. Керівник - Янко Валентина Венедиктівна, д.г.-м.н., проф., завідувач кафедри загальної, морської геології та палеонтології; керівник «Науково-освітнього центру геоархеологіі, морської геології та геоекології», науковий керівник Палеонтологічного музею ОНУ імені І.І.Мечникова.
  • Морська геологія та корисні копалини. Керівник – Кадурін Володимир Миколайович, к.г.-м.н., професор кафедри загальної, морської геології та палеонтології ОНУ імені І.І.Мечникова.
  •  Формування розсипів в прибережній і берегової зоні морів і океанів. Керівник – Шуйський Юрій Дмитрович, д.г.н., проф., завідувач кафедри фізичної географії, природокористування і геоінформаційних технологій ОНУ імені І.І.Мечникова.
  •  Вплив змін клімату і рівня моря на адаптивну стратегію стародавньої людини. Керівник – Сминтина Олена Валентинівна, д.і.н., проф., завідувач кафедри археології та етнології України ОНУ імені І.І.Мечникова.
  •  Дистанційне (супутникове) зондування Землі та акваторії океану. Керівник – Кадурін Сергій Володимирович, завідувач Проблемної науково-дослідної лабораторії інженерної геології узбережжя морів та водосховищ і гірських схилів, к. геол. н., доцент кафедри інженерної геології та гідрогеології, Кількість представників наукової школи: 30: професорів - 6, доцентів - 8, інші категорії (співробітники з наук. ступ. та без нього, директора музеїв та підземного палеонтологічного заповідника, фахівці, аспіранти, магістранти)-18.

  2. Наукова діяльність

  Держбюджетна тематика: 1. «Вивчення розвантаження глибинних флюїдних потоків на дні Чорного моря з метою оцінки безпеки мореплавства»; 2. «Розробка прогнозних критеріїв пошуків покладів вуглеводнів в Чорному морі на засадах теорії флюїдогенезу» (2019-2021 р.р.), керівник проф. Янко В.В.; 3. «Дослідження сучасного інженерно-геодинамічного стану дна та берегової смуги північно-західної частини Чорного моря», (2019-2021 р.р.), керівник доц. Кадурін С.В.; 4. «Теоретично обґрунтувати взаємодію між природою і людським суспільством у північно-західному Причорномор’ї протягом пізнього плейстоцену і голоцену» (2016-2018 р.р.), керівник проф. Янко В.В. 5. Вивчити процеси формування та просторового розподілу метану у чорному морі та теоретично обґрунтувати його вплив на еко- та геосистеми басейну.

  Госпдоговорна тематика: «Комплексне геохімічне картування і прогнозно-геохімічне моделювання нафтогазоперспективних ділянок у північній частині площі пошуково-детальних робіт СГТ титулу 402 в межах Криловського прогину Північно-Західного шельфу Чорного моря», керівник доц. Сучков І.О. 2. «Проведення аналізу по визначенню якості нафти та нафтопродуктів у морському середовищі з визначенням складу та структури у залежності від генезису» керівник доц. Сучков І.О.

  Міжнародні проекти (керівник проф. Янко В.В.): 1. INQUA IFG 1709 POCAS “Понто-Каспійська стратиграфія та геохронологія”; UNESCO-IGCP 610 „Від Каспію до Середземномор'я зміни навколишнього середовища і людської реакції протягом четвертинного періоду”; UNESCO-IUGS-IGCP 521 “Black Sea-Mediterranean Corridor during the last 30 ky: sea level change and human adaptation” - INQUA 501 “Black Sea-Mediterranean Corridor during last 30 ky: Sea level change and human adaptation”; UNESCO-IUGS-IGCP 610 (2013-2018 р.р.) “From the Caspian to Mediterranean: Environmental Change and Human Response during the Quaternary”(2013-2018 р.р.); Sixth Framework Programme HERMES “Hotspot Ecosystem Research on the Margins of European Seas; BLACK SEA ERA.NET WAPCOAST “Water pollution prevention options for coastal zones and tourist areas Water pollution prevention options for coastal zones and tourist areas: Application to Danube Delta front”. У проектах беруть участь близько 42 університетів, інститутів, геологічних та археологічних організацій з 21 країни.

  Основні досягнення наукової школи:

  • Морські геологічни дослідження, яке націлені на мінеральні ресурси, тобто нафту, газ, газзогидрати та тонке золото в Чорному морі. За цим напрямком школа співпрацює з європейською програмою Marine Gas Hydrate - an Indigenous Resource of Natural Gas For Europe (MIGRATE) implemented as ESSEM COST Action ES1405, у якому проф. Янко В.В. бере участь як Спостерігач Керівного Комітету (http://www.cost.eu/COST_Actions/essem/ES1405?management).
  • Морські палеонтологічні дослідження, в тому числі у рамках міжнародних проектів, фінансованих Європейською Комісією (AVICENNE, HERMES, WAPCOAST), націлені на; (1) простежування забруднення донних відкладів морів і океанів важкими металами, метаном, нафтою, пестицидами, (2) розподіл бентосних організмів як пошука ознаки скупчень вуглеводневих газів під морським дном, (3) біостратиграфічні дослідження на базі Палеонтологічного музею ОНУ і підземного заповідник об'єктів особливої цінності не тільки в українському, але й у світовому масштабі.
  • Геоархеологічні дослідження, в яких ОНУ лідирує в Україні. Цій пріоритетний напрямок охоплює вплив зміни клімату та рівня моря на адаптаційну стратегію людини в Каспійсько-Чорноморсько-Середземноморському коридорі в четвертинний час. Напрямок сформувався протягом останнього десятиліття в рамках Міжнародної Програми Геологічної Кореляції (IGCP) під егідою ЮНЕСКО та Міжнародного Геологічного Союзу (IUGS). За цим напрямком Наукова школа кооперується з численними вченими з 32 країн, 86 інститутів і університетів, та тісно співпрацює з Європейською програмою по морській геоархеологіі «SPLASHCOS - Submerged Prehistoric Archaeology and Landscapes of the Continental Shelf» (http://www.splashcos.org/), Oceans Past Platform (OPP), у яких професори Янко В.В. та Сминтина О.В. беруть участь в якості Спостерігачів Керівного Комітету, а також INQUA International Focus Groups POCAS - Ponto-Caspian stratigraphy and geochronology і IGCP 610 “From the Caspian to Mediterranean Sea: Environment Change and Human Response during the Quaternary” (http://www.avalon-institute.org/IGCP610/index.php)

  Деякі відкриття Наукової школи:

  • використання мейобентосу для пошуків метанових резервуарів на дні Чорного моря та інших басейнах світу;
  • прогнозні критерії пошуків покладів вуглеводнів у Чорному морі на основі теорії флюїдогенезу;
  • встановлення характеру голоценової трансгресії у Чорному морі та її вплив на адаптивну стратегію людини.

  Досягнення (теоретичні та практичні) Наукової школи дозволили запропонувати: прогностичну модель для пошуку занурених доісторичних об'єктів на північно-західному шельфі Чорного моря з урахуванням їхньої безпеки в умовах двох основних сценаріїв трансгресії Чорного моря на початку голоцену – поступовому та катастрофічному. 2. нова система спрямованої рангової інтерпретації геолого-геофізичної інформації, яка лягла в основу підготовки способу пошуку таких родовищ у вигляді корисливої моделі (захищена патентом).

• Грамоти, подяки та інші нагороди

  • Грамоти, подяки та інші нагороди (станом до 2022 року) - Науки про Землю (pdf) 

• Історична довідка

  Кафедра геології була відкрита на початку 80-х років 19 століття. З 1971 р. – кафедра загальної та морської геології. Наприкінці XIX – початку ХХ століть у роботах А.К. Алексєєва, Є.А. Гапонова, О.М. Криштофовича, В.І. Крокоса, В.Д. Ласкарьова, К.А. Пржемиського, І.Ф. Сінцова, І.Л. Хоменко розвивався палеонтолого-стратиграфічний напрямок. Петрографо-мінералогічний напрямок очолював у 1871-1886 р. професор Н.А. Головкінський, який увів у геологічну науку поняття про фації. Пізніше петрогафо-мінералогічний напрямок продовжили випускники університету професори Р.А. Прендель та М.Д. Сидоренко. Викладання геології відновилося у 30-ті роки ХХ століття. У 40-х роках було відкрито кафедри геології та палеонтології, мінералогії та петрографії. Петрографо-мінералогічний напрямок було відроджено у 50-ті роки доцентом Л.І. Пазюком, який проводив роботи з вивчення кристалічних порід Середнього Побужжя. Наприкінці 60-х почалося вивчення мінералів та рудних проявів зон активізації Українського щита, встановлено мінералогічний склад рудопроявів рідкісних та благородних металів (І.В. Носирєв, В.М. Кадуріїн, В.М. Робул, О.В. Чепіжко та ін.). Традиційні для кафедри палеонтологічні дослідження під проводом професора І.Я. Яцька проводили І.А. Одинцов, В.В. Янко, Б. Б. Муха та ін., на початку 80-х років цей напрямок очолив професор С.А. Мороз, та був – професор В.В. Янко. З початку 70-х років на кафедрі став розвиватись новий напрямок – мікропалеонтологічне обґрунтування стратиграфії та палеогеографії четвертинних відкладень південних морів СРСР (В.В. Янко. Н.М. Ільницька та ін.). З кінця 60-х під керівництвом доцента Г.Г. Ткаченко розпочалися дослідницькі роботи з газогеохімічних пошуків родовищ нафти та газу на перспективних площах північно-західного шельфу Чорного моря. З початку 70-х років широко розгорнулися геологічні дослідження з вивчення стратиграфії, тектоніїки та палеогеографії палеозойських, мезозойських та кайнозойських осадових басейнів Північного Причорномор'я та шельфу Чорного моря для прогнозу нафтогазоносності (І.М. Сулімов, Є.П. Мороз, В. В. Янко та ін.). У 1978 р. була створена галузева лабораторія морської геології та геохімії, співробітники якої проводили дослідження в Індійському та Атлантичному океанах, у Чорному, Середземному, Каспійському та північних морях (начальники рейсів – Г.Г. Ткаченко, А, П. Чередніченко, Б.В. С. Слюсарь).. В результаті цих робіт були отримані результати:

  • проведена вуглеводнева газова зйомка північно-західного шельфу Чорного моря та всього Азовського моря;
  • складено першу регіональну карту інженерно-геологічного районування дна Азовського моря за умовами будівництва підводних нафтогазопроводів;
  • проведено вивчення залізо марганцевого та сульфідного гідротермального рудоутворення в Індійському океані, складені карти корисних копалин Атлантичного та Індійського океанів;
  • виконано дослідження, які сприяли відкриттю тонкого золота у промислових концентраціях на шельфі Чорного моря;
  • складено першу еколого-геологічну карту північно-західного шельфу Чорного моря

  Авторами та провідними керівниками досліджень у різний час були Г.Г. Ткаченко, І.П. Зелінський, В.В. Янко, Л.В. Іщенко, Є.П. Ларченко, В.П. Рєзнік, О.П. Кравчук, С.О. Копилов, О.Є. Фесюнов, С.А. Верещака, В.В. Нікулін, А.П. Чередніченко, І.А. Сучков та ін.

  З початку 90-х років у наукових дослідженнях кафедри та лабораторії переважаючої стають еколого-геологічна тематика. Проводились роботи: з еколого-геологічного забезпечення нафтогазовопошукових робіт на шельфі Чорного моря, яке обов'язково під час підготовки структур до буріння; з вивчення впливу взаємодії донних опадів та водної товщі на екологічний стан морського середовища; аналіз ролі вуглеводневих газів як показників забруднення довкілля. Розроблено новий метод простеження різних видів забруднення по форамініферах та остракодах, випробуваний вперше у Східному Середземномор'ї, а потім і у Чорному морі. Сформувався новий напрямок - геолого-екологічні, геофізичні та геотоксикологічні (В.М. Кадурін, О.П. Кравчук, Є.П. Ларченков, І.А. Сучков, О.В. Чепіжко) та мікропалеонтологічні (В.В. Янко , А. О. Кравчук) дослідження ступеня техногенного впливу на природне середовище У комплексі геотоксикометричних досліджень виділяється пріоритетність геологічного підходу до оцінки якості середовища життєдіяльності, аналіз просторово-часових закономірностей міграції речовини та трансформації фізичних полів.

  У 2007 р. сформовано Міжгалузевий навчально-науковий центр геоархеології, морської та екологічної геології, який є навчально-науковим підрозділом структури Науково-дослідної частини ОНУ імені І.І. Мечніков. Метою діяльності ЦЕНТРУ є проведення наукових досліджень та створення конкурентоспроможних на світовому ринку наукових та науково-ужиткових результатів, проведення інноваційної діяльності та забезпечення на цій основі умов здійснення поглибленої наукової та науково-технічної підготовки фахівців у галузі морської геології, геоекології та геоархеології. У травні 2020 р. кафедру було перейменовано на кафедру загальної, морської гнології та палеонтології. Це було пов'язано з тим, що на кафедры діє Наукова школа «ПРОБЛЕМИ МОРСЬКОЇ ГЕОЛОГІЇ І ПАЛЕОНТОЛОГІЇ», яка витоками йде до відкриття університету в 1865 р. (В.Д. Ласкарєв, Н.І.Андрусов, а пізніше І.Я.Яцько) . Сьогодні керівником школи є оф. В.В. Янко, учениця та послідовник ідей цих учених. Таким чином, протягом багатьох років існування університету дотримується наступність та палеонтологія завжди залишалася однією з провідних дисциплін. На кафедрі є три покоління палеонтологів (50% від її складу) (проф. В.В.Янко та її учениці доценти О.О.Кравчук та Т.О.Кондарюк), що забезпечує наступність наукового спрямування та формує Наукову школу. Навчальна робота кафедри тісно пов'язана із палеонтологією. Палеонтологія з історичною геологією є класичною базовою дисципліною та викладається спільно протягом двох семестрів на другому курсі. На третьому курсі викладається курс Мікропалеонтології та геохронології зі стратиграфією, а на четвертому – курс Стратиграфія четвертинних відкладень Чорного моря, що базуються на палеонтології. Студентам третього освітньо-наукового рівня англійською мовою викладається курс Advanced Topics in Paleontology, Micropaleontology and Paleoecology Наукова робота кафедри тісно пов'язана з палеонтологією морських відкладень та континентальних відкладень. За останні роки кафедра виграла та отримала фінансування більш ніж на 12 мільйонів гривень за д.б. тем, головну частину яких становить палеонтологія (мікропалеонтологія), а також з міжнародних тем FR 5 (HERMES), EU WAPCOST (кілька мільйонів гривень). У темах, включаючи міжнародні наукові рейси, брали активну участь аспіранти та студенти (Кондарюк Т.А., Гура О., Мудрік І.С. та ін.) Кафедра є головним організатором серії міжнародних нарад у 12 країнах світу на двох континентах, підтверджуючи на своєму прикладі, що геологія не має меж і перебуває поза політикою (рис. 1).

  

  Рис. 1. Географія співпраці кафедри загальної і морської геології та палеонтології з навчальними та виробничими організаціями у різних країнах світу (зафарбовано) Наукова праця співробітників кафедри добре відома за кордоном. Тільки наукометричних виданнях Scopus, WoS протягом останніх 5 років було опубліковано понад 30 робіт, істотну частину яких становить палеонтологія. Серед них є фундаментальні монографії, видані в цитованих видавництвах, таких як Springer.