Бакалавр – освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується в результаті успішного засвоєння освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180 – 240 кредитів ЄКТС.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти відповідає шостому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Закон України «Про Вищу освіту» (реєстрац. № 1556-VII від 01.07.2014 р.)

Бакалавр – перший цикл освіти у відповідності до Рамки кваліфікації європейського простору вищої освіти FQ-EHEA (2005 р.) та відповідає шостому рівню Європейської рамки кваліфікацій щодо навчання упродовж життя — EQF-LLL (2008 р.)

Європейський академічний простір

Структура програми бакалавра в Європі

(180 кредитів ECTS - European Credit Transfer System)

90 кредитів – обов’язкові модулі (базові для програми) – тобто половина (50%)

15 кредитів – напівобов’язкові модулі спеціалізації, профілізації (наприклад вибрати обов’язково 3 з 5 дисциплін)

60 кредитів – вибіркові модулі, з яких 30 (тобто 50%) можуть не відноситися до основної програми (можна вибирати з великого переліку дисциплін)

15 кредитів – бакалаврська робота

Програмні компетентності

Загальні

Системні:

• Здатність до гармонійного поєднання, сприйняття та оцінювання розвитку природи та суспільства, розгляду суспільних явищ в розвитку і конкретних історичних умовах.
• Здатність діяти з позиції соціальної відповідальності, займати активну життєву та громадянську позицію, розвивати лідерські якості.
• Здатність до безперервного навчання та саморозвитку, самостійної і автономної праці, використання системного підходу до розроблення та реалізації проектів.
• Здатність турбуватися про якість, виконувати професійну діяльність у відповідності до стандартів якості.
• Здатність адаптуватися до нових ситуацій у професійній діяльності, бути ініціативним та креативним, генерувати та формулювати нові ідеї, обґрунтовувати їх доцільність.

Інструментальні:

• Здатність до аналізу та оцінювання соціальних процесів і явищ в здійсненні професійної діяльності.
• Здатність до засвоєння та демонстрування професійних знань та розумінь, набуття вмінь та навичок, розв’язання конкретних задач та вирішення проблем у професійній галузі.
• Здатність до організації і планування професійної діяльності у відповідності з визначеними стратегічними орієнтирами.
• Здатність до професійного (усного та письмового) спілкування діловою українською мовою.
• Здатність до опанування іноземної мови на рівні професійного спілкування з предмету основної діяльності.
• Здатність працювати зі спеціальною інформацією, у тому числі в глобальних електронних мережах.
• Здатність обґрунтовувати управлінські рішення та забезпечувати спроможність їх виконання та правомочність.

Міжособистісні:

• Здатність набувати та ефективно використовувати міжособистісні навички та вміння, працювати в команді та налагоджувати ефективну взаємодію в колективі.
• Здатність до критики та самокритики у здійсненні професійної діяльності.
• Здатність до міждисциплінарної взаємодії, налагодження та здійснення комунікаційної діяльності із зовнішнім середовищем, спілкування з експертами з інших галузей.

Фахові:

• Здатність до усвідомлення відмінностей поміж ключовими соціологічними парадигмами, уміння застосовувати соціологічні поняття, концепції та теорії для інтерпретації соціальних явищ і процесів.
• Розуміння базових закономірностей взаємодії індивідів, соціальних груп, спільнот та суспільств, соціальної обумовленості структури особистості та життєвого шляху індивіда, а також ролі індивіда в життєдіяльності соціальних організацій, спільнот і суспільств.
• Розуміння соціальних процесів, трендів, можливостей і викликів соціальних змін в Україні та світі.
• Здатність зіставити результати різних соціологічних досліджень.
• Здатність застосувати соціологічний дослідницький інструментарій, уміння розробити та реалізувати програму соціологічного дослідження.
• Здатність знайти соціальні дані у відкритому доступі, здійснити їх змістовне структурування й узагальнення.
• Здатність проаналізувати, представити та проінтерпретувати числові й нечислові соціальні дані.

Магістратура - другий рівень у дворівневій системі вищої освіти. Термін навчання в магістратурі - 2 роки. До вступу в магістратуру допускаються особи, які мають вищу освіту будь-якого рівня (бакалавр, дипломований спеціаліст, магістр).

Дворівнева система вищої освіти введена в Україні в рамках приєднання нашої країни до Болонського процесу, що припускає зближення систем вищої освіти в європейських країнах з метою створення єдиного європейського освітнього простору.

Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Закон України «Про Вищу освіту» (реєстрац. № 1556-VII від 01.07.2014 р.)

Програмні компетентності

Загальні

Системні:

• Здатність до гармонійного поєднання, сприйняття та оцінювання розвитку природи та суспільства, розгляду суспільних явищ в розвитку і конкретних історичних умовах.
• Здатність діяти з позиції соціальної відповідальності, займати активну життєву та громадянську позицію, розвивати лідерські якості.
• Здатність до безперервного навчання та саморозвитку, самостійної і автономної праці, використання системного підходу до розроблення та реалізації проектів.
• Здатність турбуватися про якість, виконувати професійну діяльність у відповідності до стандартів якості.
• Здатність адаптуватися до нових ситуацій у професійній діяльності, бути ініціативним та креативним, генерувати та формулювати нові ідеї, обґрунтовувати їх доцільність. Інструментальні:
• Здатність до аналізу та оцінювання соціальних процесів і явищ в здійсненні професійної діяльності.
• Здатність до засвоєння та демонстрування професійних знань та розумінь, набуття вмінь та навичок, розв’язання конкретних задач та вирішення проблем у професійній галузі.
• Здатність до організації і планування професійної діяльності у відповідності з визначеними стратегічними орієнтирами.
• Здатність до професійного (усного та письмового) спілкування діловою українською мовою.
• Здатність до опанування іноземної мови на рівні професійного спілкування з предмету основної діяльності.
• Здатність працювати зі спеціальною інформацією, у тому числі в глобальних електронних мережах.
• Здатність обґрунтовувати управлінські рішення та забезпечувати спроможність їх виконання та правомочність.

Міжособистісні:

• Здатність набувати та ефективно використовувати міжособистісні навички та вміння, працювати в команді та налагоджувати ефективну взаємодію в колективі.
• Здатність до критики та самокритики у здійсненні професійної діяльності.
• Здатність до міждисциплінарної взаємодії, налагодження та здійснення комунікаційної діяльності із зовнішнім середовищем, спілкування з експертами з інших галузей.

Фахові:

• Здатність до усвідомлення відмінностей поміж ключовими соціологічними парадигмами, уміння застосовувати соціологічні поняття, концепції та теорії для інтерпретації соціальних явищ і процесів.
• Розуміння базових закономірностей взаємодії індивідів, соціальних груп, спільнот та суспільств, соціальної обумовленості структури особистості та життєвого шляху індивіда, а також ролі індивіда в життєдіяльності соціальних організацій, спільнот і суспільств.
• Розуміння соціальних процесів, трендів, можливостей і викликів соціальних змін в Україні та світі.
• Здатність зіставити результати різних соціологічних досліджень.
• Здатність застосувати соціологічний дослідницький інструментарій, уміння розробити та реалізувати програму соціологічного дослідження.
• Здатність знайти соціальні дані у відкритому доступі, здійснити їх змістовне структурування й узагальнення. Здатність проаналізувати, представити та проінтерпретувати числові й нечислові соціальні дані.

Доктор філософії - це освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти або наукової установи в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.

Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад’юнктурі). Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.

Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.

Закон України «Про Вищу освіту» (реєстрац. № 1556-VII від 01.07.2014 р.)

Мета програми доктора філософії (PhD) в галузі соціології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, передбачає надання фундаментальних знань щодо основних концепцій, теоретичних підходів і методів дослідження в соціології.

Курси зосереджені на вивченні засобів масової інформації і комунікації, соціології сім’ї, розвитку дитини, соціології освіти, культурології, раси і досліджень етнічної приналежності, соціології села та міста, теорії розвитку та політичної соціології.

Розподіл змісту освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії

Цикли дисциплін	Навчальних годин	Кредитів
Загальні дисципліни. Нормативні дисципліни (обов’язкові)	540	18
Професійні дисципліни. Нормативні дисципліни (обов’язкові)	450	15
Дисципліни вибору (15 кредитів, 25 %)	360	12
Науково-дослідницька робота	Х	Х
Підготовка та захист дисертаційної роботи	Х	Х
Разом	1350	45

Дослідницькі компетентності

• здатність до критичного мислення, зокрема, вміння застосовувати критичне мислення до аналізу результатів власного наукового дослідження, його наукової новизни, теоретичного і практичного значення;
• уміння з нових дослідницьких позицій формулювати методологічну базу власного наукового дослідження, усвідомлювати його актуальність, мету і значення для розвитку інших галузей науки, суспільно-політичного, економічного життя, національної чи світової духовної культури;
• здатність до участі у міждисциплінарних проектах та вміння використовувати результати наукових досліджень інших галузей науки для досягнення цілей власного наукового дослідження;
• уміння ефективно використовувати сучасну методологію наукового пізнання та новітні методи наукових досліджень;
• ініціювати, організовувати та проводити комплексні теоретичні та експериментальні дослідження в галузі науково-дослідницької та інноваційної діяльності, які приводять до отримання нових знань;
• проводити власні оригінальні наукові дослідження, які містять наукову новизну, мають важливе теоретичне та практичне значення;
• уміння кваліфіковано відобразити результати наукових досліджень у наукових статтях та тезах, опублікованих як у фахових вітчизняних виданнях, так і у виданнях, які входять до міжнародних наукометричних баз;
• здатність професійно презентувати результати своїх досліджень на міжнародних наукових конференціях, семінарах для вітчизняного та світового співтовариства;
• уміння працювати з літературними каталогами, базами даних зі спеціальності та наукометричними базами; володіти навичками застосування синергетичної методології у науково-дослідницькій та педагогічній діяльності, знаннями про фундаментальні засади сучасної наукової картини світу;
• знання соціальної історії галузі науки, за якою здійснюються власні дослідження, усвідомлення місця результатів власного наукового дослідження у суспільному житті.

Комунікативні компетентності

• здатність вільно застосовувати рідну та іноземну (в першу чергу - англійську) мову в науковій роботі, науково-педагогічній та інноваційній діяльності, в практиці повсякденного спілкування в режимі реального часу;
• здатність написання українською та іноземною мовою власних наукових творів різного змісту та обсягу (наукова стаття, автореферат, тези конференції, наукова доповідь, запит на науковий грант, договір про співпрацю, звіт з наукової роботи, дисертація тощо);
• здатність написання українською та іноземною мовою власних науково-педагогічних творів різного змісту та обсягу (робоча навчальна програма, текст лекції, розділи в навчальному посібнику, підручнику тощо);
• здатність усно практично використовувати іноземну мову у науковій, інноваційній діяльності та педагогічній діяльності (усний виступ на конференції, використання іноземної мови у ділових переговорах щодо комерціалізації результатів наукового дослідження, проведення іноземною мовою лекцій з нормативних курсів та спеціальних курсів за профілем кафедри, консультування студентів іноземною мовою, проведення іноземною мовою одноразових презентаційних та профорієнтаційних лекцій для різних категорій слухачів тощо);
• уміння та навички використовувати сучасні інформаційні та комунікативні технології при спілкуванні, обміні інформацією, зборі, аналізі, обробці, інтерпретації даних та представленні результатів; здатність працювати із наукометричними базами даних з метою виконання власного наукового дослідження та вміння використовувати інтернет-технології для організації і забезпечення власної наукової, педагогічної та інноваційної діяльності, у підготовці наукових публікацій, звітів, ділової та особистої документації;
• здатність до практичного використання у власній педагогічній діяльності інформаційних технологій дистанційного навчання, у організації та проведенні наукових заходів (конференції, наукові семінари, майстер-класи тощо);
• спроможність ефективно працювати самостійно та в команді, організовувати взаємодію з експертами.

Управлінські компетентності

• здатність брати участь у організації роботи кафедри, факультету, університету, знати та розуміти принципи організації роботи науково-дослідного сектору/лабораторії/, науково-дослідної теми за профілем навчання (розподіл функціональних обов’язків, технічне завдання науково-дослідної роботи, місце науково-дослідного сектору/лабораторії у системі наукової роботи інституту та університету тощо);
• знати принципи фінансування науково-дослідних робіт та структуру кошторисів на її виконання, вміння підготувати запит на отримання фінансування, звітну документацію;
• знати основи управління науково-дослідним сектором/лабораторією, основи управління науково-дослідною роботою інституту й університету (план роботи, регламент, індикатори); уміння формувати команду дослідників для вирішення локальної задачі (проведення експерименту, збору інформації, підготовки пропозицій).

Науково-педагогічні компетентності

• здатність брати участь у організації науково-педагогічної роботи профільної кафедри, знати та розуміти принципи організації роботи профільної кафедри (розподіл функціональних обов’язків, розподіл педагогічного навантаження, місце кафедри у системі науково-дослідної роботи інституту й університету);
• практичне вміння створювати власні науково-педагогічні твори за профілем кафедри (робоча навчальна програма, конспект лекцій, навчально-методичний комплекс, розділи навчально-методичного посібника, навчального посібника, підручника, практикуму, вміння проводити, практичні, семінарські заняття, консультації, керувати самостійною роботою тощо);
• вміння планувати і ефективно використовувати час у науковій та педагогічній роботі.

Етичні компетентності

• дотримуватись норм наукової етики щодо здійснення наукової діяльності та проведення власного наукового дослідження;
• знати й коректно посилатись на розробки вітчизняних та зарубіжних вчених, наукові школи та фундаментальні праці у галузі дослідження, формулювати мету власного наукового дослідження як складову загальноцивілізаційного та загальносоціологічного процесу.

Спеціальні професійні

• застосувати сучасні способи теоретичного аналізу наукових проблем та вміти здійснювати теоретичні узагальнення;
• вміти застосовувати соціологічні теорії соціальних структур та соціальних відносин до пояснення сучасних соціальних явищ і процесів; формулювати дослідницькі гіпотези, визначати способи їх перевірки та здійснювати їх перевірку;
• планувати та організовувати соціологічні дослідження, здійснювати соціологічну експертизу; самостійно збирати, опрацьовувати, всебічно аналізувати та узагальнювати соціологічну інформацію; застосовувати широке коло методів теоретичного та емпіричного аналізу соціальних явищ і процесів.

ступінь доктора філософії може бути присвоєний фахівцям, які:

• проявили систематичне розуміння своєї дослідницької галузі і майстерне володіння навичками та методами досліджень у цій галузі;
• продемонстрували здатність започатковувати, планувати, реалізовувати та корегувати послідовний процес ґрунтовного наукового дослідження, дотримуючись належної академічної доброчесності;
• зробили науковий внесок, провівши оригінальне дослідження, яке забезпечило приріст знань завдяки істотному обсягу праці і частина якого заслуговує на публікацію у національних або міжнародних рецензованих виданнях;
• є здатними до критичного аналізу, оцінки та синтезу нових та складних ідей;
• можуть спілкуватися з колегами, ширшою науковою спільнотою та суспільством в цілому у питаннях, що стосуються сфери його експертних знань;
• дають підстави очікувати від них здатності в рамках академічного та професійного контексту сприяти технологічному, суспільному чи культурному поступу в суспільстві, заснованому на знаннях.