Магістратура

Актуальність підготовки магістрів спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» обумовлена активним входженням України в європейський освітній простір, необхідністю модернізації системи вищої освіти, забезпечення її висококваліфікованими науково-педагогічними кадрами, здатними здійснювати професійну підготовку нової генерації фахівців для різних галузей виробництва, відповідно до сучасних запитів особистості, суспільних потреб і світових стандартів.

Відповідаючи на вимоги часу, кафедра педагогіки факультету РГФ Одеського національного університету імені І.І. Мечникова з 2017-18 н.р. започатковує підготовку магістрів за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки» за спеціалізаціями «Освітні вимірювання» та «Педагогіка вищої школи» з присвоєнням кваліфікації «Фахівець (керівник) в галузі освітніх вимірювань» та «Викладач університетів та вищих навчальних закладів».

В основу підготовки магістрів покладені індивідуальна і дослідницько-орієнтована парадигми. Професійний компонент освітньо-професійної програми підготовки магістрів спрямовано на розкриття індивідуальних професійно значимих здібностей і якостей студента магістратури з метою його професійного саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації як професіонала у сфері вищої освіти: організатора, діагноста якості освітніх послуг, менеджера.

Мета магістерської програми 011 «Освітні, педагогічні науки»:

Метою магістерської програми є підготовка фахівців, які зможуть, ґрунтуючись на сучасній філософії вищої освіти, ефективно організовувати та здійснювати на практиці науково-дослідну, навчально-методичну, моніторингову та інноваційно-педагогічну діяльність у вищій школі, освітню, організаційно-педагогічну й виховну роботу із студентською молоддю у вищому навчальному закладі.

Завдання магістерської програми:

  • формування професійних компетенцій студентів магістратури шляхом теоретичної та практичної підготовки;
  • розвиток професійно значущих якостей та здібностей, професійної спрямованості, мотиваційного потенціалу, прагнення до саморозвитку і самовдосконалення;
  • формування готовності до виконання професійних завдань і функцій викладача в умовах освітнього середовища сучасного вищого навчального закладу як наставника (т’ютора), організатора, діагноста якості освітньо-виховного, навчально-професійного й науково-дослідницького процесів та сучасного менеджера у сфері вищої освіти;
  • формування у магістрантів творчого підходу до організації та здійснення навчальної, навчально-методичної, організаційно-педагогічної та виховної роботи, моніторингової та науково-дослідної діяльності, потреби у власному професійно-педагогічному самовдосконаленні, підвищенні своєї кваліфікації;
  • розвиток педагогічних та творчих здібностей, здатності до інноваційно-педагогічної роботи в команді.

Перелік компетенцій, що формуються у результаті навчання за магістерською програмою 011 «Освітні, педагогічні науки»:

  • здатність до проектування середовища вищої освіти, що забезпечує якість освітнього процесу;
  • здатність до удосконалення системи управління освітньою діяльністю вищого навчального закладу;
  • здатність аналізувати, проектувати та організовувати виховний процес в умовах ВНЗ;
  • здатність до планування та організації навчальної діяльності у вищій школі;
  • здатність до створення науково-методичного забезпечення викладання навчальної дисципліни;
  • здатність до педагогічно доцільного використання сучасних методів, форм, засобів навчання і виховання студентів;
  • здатність здійснювати педагогічну діагностику та моніторинг різних аспектів освітньої сфери;
  • здатність до визначення процедур та критеріїв оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти;
  • здатність виконувати наукові дослідження з проблем вищої освіти;
  • здатність до розроблення інноваційних технологій у сфері вищої освіти;
  • здатність до застосування інформаційно-комунікаційних технологій в управлінській та педагогічній практиці;
  • здатність розробляти особисті траєкторії розвитку та самореалізації суб’єктів освітнього процесу навчального закладу;
  • здатність реалізовувати навички самостійного вирішення педагогічних проблем на конкретних прикладах;
  • здатність до забезпечення педагогічно доцільної комунікації між суб’єктами освітнього процесу;
  • здатність до самоаналізу та коригування особистої діяльності, застосування методів професійного самовдосконалення.

Професійні профілі випускників

Випускник магістратури з галузі знань  011 «Освітні, педагогічні науки» за спеціалізаціями «Освітні вимірювання» та «Педагогіка вищої школи» підготовлений до роботи за такими видами професійної діяльності: освітня (викладач у сфері вищої освіти, підготовки і перепідготовки педагогічних кадрів); моніторингова (фахівець (керівник) з освітніх вимірювань та педагогічного моніторингу), науково-дослідницька (у різних типах науково-дослідних і освітніх установ); організаційно-управлінська (менеджер системи педагогічної освіти). Сферою працевлаштування магістра педагогіки вищої школи є установи та заклади, підпорядковані Міністерству освіти і науки України: відділи управління освітою, вищі навчальні заклади різних рівнів акредитації та форм власності, науково-педагогічні установи, заклади підвищення кваліфікації та післядипломної освіти в галузі освіти, центри зовнішнього незалежного оцінювання, моніторингові та дидактичні центри, агенції.

Форма навчання: Денна та заочна. Термін навчання: 1,5 років.

  • АНОТАЦІЇ ДИСЦИПЛІН НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

    АНОТАЦІЇ ДИСЦИПЛІН НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ З ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ДРУГОГО (МАГІСТЕРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЮ ПРОГРАМОЮ «ОСВІТНІ, ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ» ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 011 ОСВІТНІ, ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 01 ОСВІТА /ПЕДАГОГІКА

    1. ЦИКЛ ЗАГАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

    1.1. Нормативні дисципліни

    Цивільний захист

    Мета: формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту, з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності, а також досягнень науково-технічного прогресу.

    Змістові модулі:

    1. Цивільна захист у сучасних умовах. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити НС. Планування з питань цивільного захисту. Методика підготовки і проведення занять, розробка плану-конспекту для проведення занять з ЦЗ. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження. Захисні споруди ЦЗ. Засоби індивідуального захисту населення
    2. Захист населення в надзвичайних ситуаціях. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків НС. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту. Концепція організації надання медичної допомоги населенню за умов НС. Основи організації проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим та життєзабезпечення населення в НС, Функції у сфері цивільного захисту.

    Охорона праці

    Мета: формування у майбутніх фахівців умінь та компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі.

    Змістові модулі:

    1. Нормативна база з питань охорони праці в галузі. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці. Навчання фахівців з охорони праці. Міжнародні норми в галузі охорони праці. Система управління охороною праці в організації. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності (за спеціальністю, за якою навчаються студенти).
    2. Гігієнічна оцінка умов праці, оцінка технічного та організаційного рівнів робочого місця. Пільги та компенсації. Атестація робочих місць за умовами праці. Навчання з питань охорони праці в установах галузі освіти та організаціях невиробничої сфери. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві. Пенсійне законодавство.

    Іноземна мова (за науковим спрямуванням)

    Мета: формування у магістрів іншомовної комунікативної компетентності в єдності лінгвістичної, соціолінгвістичної, соціокультурної, дискурсивної та стратегічної компетенцій, шляхом розвитку академічних навичок, необхідних для використання англійської мови в науковій та професійній діяльності, подальшому навчанні в аспірантурі та проведення наукових досліджень в галузі педагогічних наук.

    Змістові модулі:

    1. Участь у міжнародних академічних конференціях (Participating in International academic conferences). Анонс конференції (Conference announcements). Запрошення до публікації: Інформаційний лист (Call for papers). Академічні та професійні події. (Academic and professional events). Вирішення загальних та технічних проблем під час конференції та презентації (Troubleshooting. Is there any technical help?). Обмін (усною або письмовою) інформацією та обговорення новин (Exchanging Information and Discussing Good /Bad News in Oral and Writing).
    2. Презентація інформації (Presenting Information). Презентаційні навички, що необхідні заради створення якісної презентації. (Presentation skills. What makes a good presentation). Розвиток презентаційних навичок. (Developing presentation skills). Робота з візуальними засобами (таблицями, діаграмами, кресленнями, іллюстраціями, графиками, формулами, кількісними даними тощо). (Working with visuals). Представлення власної презентації. (Delivering a presentation). Звертання з питанням під час різноманітних академічних подій. Відповіді та коментування. (Q&A session. Asking questions. Responding to questions and comments). Стратегії успішного аудіювання під час презентації. (In the audience. Using a variety of strategies for listening to a presentation).
    3. Академічне письмо (Аcademic writing). Написання зв’язного реферативного огляду наукової статті. Як написати якісне резюме? (Writing a summary. What makes a good summary?) Ключові твердження статті. (Topic sentences of the article). Написання стислого викладу статті (Writing an abstract. Make your abstract cohesive. Abstracts from different fields of study). Керівні вказівки стосовно написання наукових статей. (Guidelines for authors). Структура статті. Назва, ключові слова та стислий виклад статті. (Article structure. Titles, key words and abstracts). Обробка інформації. Огляд релевантної літератури та сайтів. (Processing information. Literature reviews. Sites reviews). Цитування та посилання. (Citations and references). Опис дослідження. (Describing research). Вступ. Методи та перебіг дослідження. Результати. (Introductions. Method and process. Results). Розділ «Обговорення». Розділ «Висновки». (The Discussion section. The Conclusion section). Процес подання статті до публікації. (The article submission process).

    1.2. Дисципліни вибору закладу вищої освіти

    Методологія наукових досліджень та організація науки

    Мета: сприяння формуванню науково-педагогічного світогляду, мислення й свідомості магістрантів як майбутніх педагогів-професіоналів у сфері вищої освіти, здатних до самостійного здійснення наукових досліджень з актуальних проблем історії та теорії педагогіки вищої школи, теорії навчання та методики професійної освіти й виховання студентської молоді, теорії та методики управління й моніторингу якості вищої освіти. Предмет: методологія та процес організації наукових досліджень в галузі вищої освіти та управління освітньою сферою на основі використання загальнонаукових, спеціальнонаукових та емпіричних методів, накопичених системою педагогічних наук.

    Змістові модулі:

    1. Організація науки. Поняття, зміст і функції науки. Провідн підходи до визначення науки. Предмет науки. Ознаки науки як специфічної діяльності. Періодизація розвитку науки. Революції у науці. Напрями сучасного розвитку науки. Роль науки в сучасному суспільстві, її зв’язок з виробництвом. Поняття про науку як сферу людської діяльності. Зміст науки як системи знань. Суспільна роль науки у практичному використанні нових досягнень. Структура науки та її елементи. Поняття про наукові факти. Поняття наукової проблеми: визначення проблемної ситуації, постановка проблеми, класифікація проблем. Загальна характеристика й визначення наукової теорії. Функції теорій. Класифікація наукових теорій. Структура наукових теорій. Принципи побудови теорій. Організація науки в Україні та світі. Організація наукової діяльності: управлінські та соціально-психологічні аспекти.
    2. Методологічні засади науково-педагогічного дослідження. Концептуальний апарат науково-педагогічного дослідження.  Пошук, накопичення та обробка наукової інформації. Форми впровадження результатів науково-педагогічного дослідження. Магістерська наукова робота: підготовка, оформлення, захист ( Поняття кваліфікаційної наукової роботи, особливості її структури, змісту і вимог відповідно до рівня наукового дослідження. Обґрунтування теми магістерської наукової роботи, порядок її затвердження. Технологія підготовки магістерської наукової роботи: основні вимоги до змісту, структури, обсягу й оформлення. Процедури рецензування і підготовки до захисту магістерських дипломних робіт. Публічний захист дипломної магістерської роботи: зміст процедури і порядок проведення.

    Методи математичної статистики у галузі наук про освіту

    Мета: ознайомлення магістрантів з розумінням теоретичних основ математико-статистичної обробки даних і сутності вибіркового методу дослідження, уміння обирати адекватні методи обробки експериментального матеріалу і коректне їх використання в типових випадках аналізу експериментальних даних в психолого-педагогічних дослідженнях. Предмет: теоретичні основи математико-статистичної обробки даних педагогічних досліджень

    Змістові модулі:

    1. Основні методи математичної статистики. Математичне опрацювання результатів педагогічного дослідження. Варіаційна статистика та статистична оцінка. Методи перевірки статистичних гіпотез. Сутність вибіркового методу дослідження.
    2. Виявлення залежностей між ознаками. Кореляційний аналіз. Однофакторний дисперсійний аналіз. Багатофакторний дисперсійний аналіз. 

    II. ЦИКЛ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

    2.1. Нормативні дисципліни і практики

    Педагогіка і психологія вищої школи

    Мета: формування у магістрів психолог-педагогічних компетенцій, що забезпечують ефективне рішення професійних та соціально-особистісних завдань педагогічної діяльності у ВНЗ. Предмет: проектування, організація, соціально-психологічне та дидактико-методичне забезпечення освітнього процесу у закладі вищої освіти.

    Змістові модулі:

    1. Педагогіка вищої школи. Загальні основи педагогіки вищої школи. Об’єкт, предмет педагогічки вищої школи, її задачі, функції та основні категорії. Методологічні основи педагогіки вищої школи. Організація та логіка науково-педагогічного дослідження у галузі вищої освіти. Особливості педагогічного процесу у вищому навчальному закладі. Основні структурні компоненти педагогічного процесу як системи. Викладач як суб’єкт педагогічного процесу. Складові частини професійно-педагогічної діяльності.
    2. Дидактика вищої школи. Навчання як дидактичний процес та його реалізація у вищій школі. Моделі освіти. Освітні стандарти у галузі вищої освіти. Закономірності та принципи навчання як методологічні та дидактичні регулятиви викладацької діяльності. Методи та прийоми навчання у ЗВО. Організаційні форми роботи у вищому навчальному закладі. Лекційно-семінарська форма організації навчання у вищій школі. Управління самостійною роботою студентів, вимоги до її організації. Навчальна і виробнича практика студентів. Контроль і оцінка знань студентів.
    3. Психологія вищої школи: студентський період життя людини. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи. Методологія і принципи психологічного дослідження. Поняття про методику психологічного дослідження. Етика дослідника. Студент вищого навчального закладу з позиції вікової психології. Типологічні особливості сучасних студентів. Психолого-педагогічне вивчення особистості студента. Студент як суб’єкт навчального процесу. Структура, етапи та умови ефективного професійного самовизначення та становлення студента у вузі. Прояви деструктивних психічних станів студентів в умовах навчання у вищій школі. Психологія студентської групи. Методи вивчення студентської групи.
    4. Психологічні основи організації навчання і виховання у вищій школі. Психологія виховання студентської молоді. Самовиховання, саморозвиток. Створення у ВНЗ умов для самореалізації особистості студента. Куратор як суб’єкт виховного процесу. Планування роботи куратора академічної групи. Професійний імідж куратора академічної групи. Критерії ефективності роботи куратора. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи. Мотивація педагогічної діяльності. Структура педагогічних здібностей. Педагогічний професіоналізм діяльності викладача. Психолого-педагогічна компетентність викладача ВЗО. Типологія викладачів. Психологія професійного здоров’я викладача. Комплекс програм відновлення психічного та фізичного здоров’я педагога: фізкультурно-оздоровчий комплекс, психоемоційний комплекс, саморегуляція. Кар’єра у контексті професійної підготовки викладача. Основні моделі та стратегії кар’єри. Критерії та фактори кар’єрного успіху. Кар’єрні кризи на ранніх етапах професіоналізації та технології їх подолання. Кар’єра у системі вищої освіти.

    Основи педагогічної майстерності та етика викладача вищої школи

    Мета: теоретична та практична підготовка майбутнього викладача закладу вищої освіти до здійснення функцій професійно-педагогічної діяльності на високому рівні відтворення, розвиток його педагогічних здібностей, творчих і креативних якостей, вмінь з педагогічного артистизму та режисерування педагогічної дії, які визначають ефективність процесу викладання. Предмет: педагогічний артистизм викладача закладу вищої освіти як майстра режисерування педагогічної дії.

    Змістові модулі:

    1. Основи педагогічної діяльності та педагогічної культури викладача вищої школи. Специфіка професійної діяльності викладача ВНЗ. Структура педагогічної діяльності. Соціальна місія та професійні функції викладача ВНЗ. Основні види професійної діяльності викладача. Педагогічна діяльність як система. Основні професійні якості викладача. Педагогічна культура викладача вищої школи. Педагогічна майстерність викладача.
    2. Способи оволодіння педагогічною майстерністю. Педагогічна техніка викладача. Внутрішня техніка педагога, особливості емоційної регуляції. Зовнішня техніка педагога. Технологія розвитку внутрішньої та зовнішньої техніки. Технологія ефективного педагогічного спілкування. Стилі та зміст педагогічного спілкування. Структура та етапи педагогічного спілкування. Структура педагогічної взаємодії та місце педагогічного спілкування у цієї структурі. Елементи акторської та режисерської майстерності у педагогічній діяльності. Засоби театральної педагогіки і функції педагогічного артистизму.
    3. Морально-етичні засади діяльності викладача вищого навчального закладу. Технологія управління педагогічними конфліктами. Педагогічні конфлікти: структура, причини, динаміка. Поведінка викладача у регулюванні педагогічної взаємодії з різними суб’єктами освітнього процесу. Характеристика методів та засобів особистісного впливу на студентську аудиторію. Врахування індивідуальних особливостей студента у вирішенні конфліктних ситуацій. Педагогічна етика та педагогічний такт викладача ВНЗ.

    Методика викладання у вищій школі

    Мета: систематизація і поглиблення знань з теоретичних питань змісту і структури освітнього процесу у вищій школі, формування компетентності майбутніх фахівців у галузі розробки та використання сучасних технологій, методів і форм освіти. Предмет: навчально-методичне забезпечення змісту вищої освіти, освітні технології, форми і методи навчання здобувачів вищої освіти.

    Змістові модулі:

    1. Теоретичні основи методики викладання у вищій школі. Методика викладання у вищій школі як педагогічна дисципліна. Предмет і завдання навчальної дисципліни «Методика викладання у вищій школі». Науково-методичне забезпечення організації освітнього процесу у закладах вищої освіти, його зміст і функції. Освітній процес у вищій школі. Науково-методичне забезпечення змісту освіти у вищій школі. Документи, що визначають зміст освіти у вищій школі. Навчально-методичний комплекс дисципліни. Матеріали методичного забезпечення вивчення навчальної дисципліни.
    2. Форми і методи викладання у вищій школі. Методи і технології навчання у вищій школі. Форми організації освітнього процесу у вищій школі. Види навчальних занять. Самостійна робота як форма організації освітнього процесу у вищій школі. Практична підготовка як форма організації освітнього процесу у вищій школі. Компетентнісний підхід як методологічна основа практичної підготовки здобувачів вищої освіти. Види практик. Контроль результатів навчання здобувачів вищої освіти. Методи, форми і види контролю результатів навчання здобувачів вищої освіти. Оцінювання результатів успішності здобувачів вищої освіти.

    Менеджмент в освіті

    Мета: ознайомлення й систематизація знань з методології й теорії освітнього менеджменту, специфіки управлінської діяльності менеджерів освіти. Предмет: Теоретико-методологічні, соціально-психологічні й організаційно-педагогічні засади менеджменту в освіті.

    Змістові модулі:

    1. Теоретичні основи менеджменту в освіті. Історія становлення й розвитку управлінської діяльності. Структура управління педагогічними системами. Моделі управління. Функції управління. Принципи управління. Типи управлінських структур. Методи управління. Концептуальні основи діяльності менеджера освіти. Специфіка особистісно-орієнтованого управління освітніми закладами.
    2. Організаційно-методичні основи менеджменту в освіті. Організація діяльності суб’єктів освітнього менеджменту. Прийняття управлінських рішень в системі освітнього менеджменту. Сутність та класифікація управлінських рішень. Система планування, організації та моніторингу якості за освіти. Теоретичні і технологічні аспекти планування в педагогічних системах. Контроль і моніторинг як функції управлінського циклу.
    3. Теоретичні основи етики керівника як менеджера освіти. Історія розвитку управлінської етики у зарубіжній та вітчизняній філософській спадщині. Діагностична та корекційна діяльність керівника як мененджера освіти. Етика менеджера в освіті як шлях професійного самовизначення та самореалізації. Проблеми управління в освітніх закладах в сучасних умовах. Інноваційні технології гуманізації професійної компетентності й етики менеджера освіти. Етика ділового спілкування менеджера освіти з персоналом.

    Сучасні освітні технології

    Мета: систематизація і поглиблення знань з теоретичних питань сучасної дидактики вищої школи, сутності й способів реалізації сучасних освітніх технологій. Предмет: педагогічна інноватика у вищій школі.

    Змістові модулі:

    1. Загальна характеристика освітніх технологій. Поняття про технології в освіті. Історичні аспекти освітніх технологій. Структура освітньої технології. Характеристика сучасних освітніх технологій.
    2. Інноваційні технології активізації навчання у ВНЗ. Модульні технології як відкриті системи навчання. Технології розвивального навчання, інтерактивні та ігрові технології у процесі оволодіння змістом педагогічних дисципліни. Метод проектів як різновид інноваційних педагогічних технологій. Технологія розвитку особистості студента через освітнє середовище вищого навчального закладу. Інформаційні технології навчання. Технології дистанційного навчання у вищій школі. Технології дослідницького (евристичного) навчання у вищій школі.

    Науково-дослідна практика

    Мета: накопичення студентами магістратури власного досвіду щодо адекватного використання методів науково-педагогічного дослідження, а також планування, організації та проведення педагогічного (констатувального, формувального, діагностичного) експерименту, розвитку науково-дослідницької культури й професійно-педагогічної свідомості магістрантів як майбутніх викладачів закладів вищої освіти, формуванні їх пошуково-дослідницьких та діагностичних умінь, досвіду творчої, інноваційно-педагогічної та науково-педагогічної діяльності. Предмет - тенденції, фактори, умови й емпіричні закономірності організації сучасних педагогічних процесів, які відбуваються в освітньо-науковому середовищі вітчизняних та зарубіжних закладів вищої освіти.

    Змістові модулі:

    1. Організаційно-науковий потенціал викладача вищої школи як професійного дослідника. Складання й затвердження індивідуального плану науково-дослідної роботи магістранта-практиканта. Уточнення графіку проведення власної науково-дослідницької роботи з теми магістерської роботи. Проведення самодіагностики якостей як суб’єкта науково-дослідницької культури і творчості. Знайомство й установлення контакту з членами наукового співтовариства (кафедри, лабораторії, центру). Відвідування засідань наукових (методологічних, аспірантських, студентських) семінарів, науково-практичних конференцій, прилюдних захистів дисертацій, спостереження за процедурою і ходом обговорення наукових проблем. Вивчення та узагальнення досвіду науково-дослідницької діяльності та особливостей становлення наукової кар’єри видатного вченого або ефективного викладача вищої школи (за вибором). Відвідування консультацій викладачів з керівництва курсовими і дипломними роботами студентів у закріпленій групі (за розкладом), їх психолого-педагогічний аналіз. Добір 1-2-х студентів для здійснення керівництва їхньою науково-дослідницькою роботою, проведення їхнього психолого-педагогічного обстеження як суб’єктів науково-дослідницької діяльності й спілкування; проектування стратегії і тактики спільної науково-дослідницької роботи.
    2. Пошуково-дослідницький потенціал викладача вищої школи. Накопичення студентами магістратури власного досвіду щодо адекватного використання методів науково-педагогічного дослідження: теоретичних: вивчення, аналіз та узагальнення наукової літератури, архивних матеріалів і вузівської документації (навчальні плани, програми, журнали); моделювання; схематизація; вивчення та узагальнення передового педагогічного й науково-дослідницького досвіду вищої школи; сходження від абстрактного до конкретного і т.ін.; емпіричних: спостереження; анкетування; тестування; соціометрія; рейтинг; експеримент (діагностичний, констатувальний, формувальний) і т.ін.; статистичних: реєстрація, ранжування, шкалірування; дисперсія; математичний аналіз (корреляційний, факторний, регресійний та ін.). Збір та аналіз емпіричного матеріалу за темою магістерського дослідження. Проведення власних експериментальних розвідок (анкетування, тестування) та заходів. Добір інформації про досліджуваних суб’єктів науково-дослідницької творчості (студентів, ученого, викладача), опрацювання відповідних методів опитування учасників наукового середовища. Проведення експериментальної роботи зі студентами. Оформлення попередніх результатів експериментальної роботи, узагальнення висновків наочно (таблиці, графіки, діаграми).
    3.  Рефлексивно-творчий потенціал викладача вищої школи як суб’єкта наукової творчості. Оформлення тексту наукової доповіді на науково-практичну конференцію за темою магістерської роботи. Оформлення наукової статті для публікації (за вимогами ВАКу України). Підготовку рецензії на статтю автора з теми магістерської роботи. Узагальнення результатів емпіричного дослідження, їх аналіз та інтерпретація, формулювання висновків. Оформлення щоденника з науково-дослідної практики. Підготовка усного (5 хвилин) та письмового звіту про виконання індивідуального плану роботи магістранта-практиканта з науково-дослідної практики. Захист звіту за результатами проходження практики з мультимедійною презентацією експериментальних результатів.

    Науково-педагогічна (асистентська) практика

    Мета: забезпечення зв’язку між науково-теоретичною і практичною підготовкою магістрантів, формування у них цілісної системи професійно-педагогічних знань, вмінь і якостей, а також предметних, соціальних та інструментальних компетентностей, необхідних для ефективного здійснення провідних професійно-рольових функцій викладача вищої школи як суб’єкта й організатора навчальної, навчально-методичної, науково-дослідної, виховної та організаційно-педагогічної діяльності. Предмет: зміст, технології і способи організації навчально-пізнавальної, навчально-професійної, науково-дослідної, виховної та культурно-дозвіллєвої діяльності студентів, а також традиційний та інноваційний досвід викладання і професійного виховання у вищій школі, шляхом використання загальнонаукових, теоретичних та емпіричних методів психолого-педагогічних досліджень.

    Змістові модулі:

    1. Самоорганізація діяльності магістранта-практиканта в освітньо-науковому середовищі вищої школи. Участь у настановчій конференції: осмислення мети, завдань, терміну і специфіки етапів педагогічної (асистентської) практики (адаптаційного (1 тиждень), професійно-виконавського (2-3 тижні), рефлексивно-творчого (4 тиждень). Ознайомлення зі Статутом, Положенням про організацію освітнього процесу, Положенням про організацію і проведення контролю результатів навчання здобувачів вищої освіти, Правилами внутрішнього розпорядку Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Складання індивідуального плану на період проходження педагогічної (асистентської) практики. Уточнення вимог до проведення спостережень, заповнення щоденника і оформлення планів-конспектів навчальних занять і виховних заходів, звітної документації, професійного портфоліо (навчально-методичного та психолого-педагогічного). Самоаналіз результатів педагогічної (асистентської) практики. Своєчасна підготовка звіту-характеристики та звітної документації. Презентація та захист результатів на підсумковій конференції.
    2. Зміст і способи здійснення навчальної та навчально-методичної діяльності викладача вищої школи. Ознайомлення з планом роботи кафедри, функціональними обов’язками викладацького складу, індивідуальним планом викладача-наставника, уточнення власних обов’язків як викладача навчальної дисципліни, розкладу занять. Вивчення кафедральної документації з метою ознайомлення із навчальними планами, навчальними і робочими програмами, дидактико-методичним та інформаційно-технологічним забезпеченням навчальних дисциплін. Відвідування занять досвідчених викладачів кафедри (не менш 7) в прікріпленій академічній групі з метою спостереження за їх педагогічною майстерністю та технікою, індивідуальним стилем педагогічної діяльності та спілкування зі студентами, опанування традиційних та інноваційних технологій, конкретизації способів і технік викладацької діяльності, участь у їх дидактико-методичному аналізі. Спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю студентів прікріпленої академічної групи, здійснення моніторингу якості їх навчання (змісту підручників і посібників, змісту навчальних завдань, методів і прийомів викладання, способів поточного і підсумкового контролю), вияв їх ставлення до навчальної дисципліни, індивідуальних можливостей і академічних досягнень. Участь у проведенні дидактико-методичного аналізу викладацької діяльності практикантів під час проведення навчальної роботи зі студентами (1 лекція, 3 практичних / семінарських занять). Розробка планів-конспектів практичних /семінарських занять відповідно до робочої програми навчальної дисципліни, проведення пробних занять (не менше 2-ох) та самоаналізу якості здійснення провідних функцій власної викладацької діяльності: інформаційно-комунікативної, перцептивно-комунікативної, організаційної, контрольно-оцінної, самопрезентаційної та інш. Розробка розгорнутих конспектів, дидактичних матеріалів, тестових завдань та мультимедійних презентацій до залікових занять. Проведення залікових занять (1 лекційне, 1 практичне /семінарське), здійснення самоаналізу їх ефективності. Оформлення власного навчально-методичного портфоліо.
    3. Зміст і способи здійснення науково-дослідної діяльності викладача вищої школи. Ознайомлення з темою та планом науково-дослідної роботи кафедри, участь у проведенні моніторингових та експериментальних досліджень, відвідування позааудиторних науково-практичних заходів, що проходять у період практики, аналіз їх результатів. Супровід підготовки обдарованих студентів до участі в предметних олімпіадах, студентських наукових конференціях і семінарах, конкурсах науково-дослідних робіт. Підготовка власних доповідей, повідомлень, презентацій на студентську /викладацьку наукову конференцію, участь в наукових дискусіях. Створення авторських тез, статтей з актуальних проблем методики викладання у вищій школі, професійної освіти та виховання студентів або тематики магістерської дипломної роботи з метою публікації у студентському збірнику наукових праць / фаховому виданні.
    4. Зміст і способи здійснення виховної та організаційно-педагогічної діяльності куратора академічної групи. Ознайомлення з функціональними обов’язками, досвідом та планом виховної роботи куратора (академічного наставника) прікріпленої академічної групи, уточнення тематики та строків проведення виховних заходів. Спостереження за способами організації навчально-пізнавальної та культурно-дозвіллєвої діяльності студентів, культурою їх спілкування та поведінки під час відвідування занять, виховних та позааудиторних заходів. Вивчення вікових та індивідуальних особливостей, академічних і професійних інтересів, соціокультурних потреб і очікувань студентів, міри їх задоволеності змістом освіти та якістю наданих освітніх послуг, вияв рівнів їх академічної успішності та доброчесності. Складання психолого-педагогічної характеристики на колектив прікріпленої академічної групи на підставі застосування засобів соціологічного опитування, психолого-педагогічної діагностики, педагогічного моніторингу. Виконання разових доручень куратора академічної групи, сприяння встановленню позитивного морально-психологічного клімату між її членами, покращенню навчальної дисципліни студентів та їх взаємодопомоги. Розробка планів-конспектів та проведення виховних заходів зі студентами (не менш 2-х). Розробка розгорнутого конспекту-сценарію та проведення залікового виховного заходу зі студентами, здійснення самоаналізу його ефективності. Участь у профорієнтаційній роботі. Оформлення власного соціально-педагогічного портфоліо.

    Дипломна робота магістра

    Мета: осмислення проблеми, предмета і об'єкта науково-педагогічного дослідження; застосування теоретичних знань і практичних навичок для вирішення конкретних завдань на підставі критичного аналізу й узагальнення наукових джерел, емпіричних фактів. Предмет: педагогічна реальність в межах функціонування системи вищої освіти.

    Змістові модулі:

    1. Теоретичні засади досліджуваної проблеми.
    2. Досвід експериментального дослідження проблеми.

    2.2. Дисципліни вибору закладу вищої освіти

    Історія педагогіки і розвиток вищої освіти в Україні та зарубіжних країнах

    Мета: поглиблення й систематизація знань щодо тенденцій розвитку педагогічної думки та освіти в різні суспільно-економічні епохи, чинників виникнення й специфіки етапів розвитку вітчизняної та зарубіжних систем вищої освіти, їх модернізаційних перетворень в добу глобалізації. Предмет: закономірності становлення і розвитку педагогічних систем та концепцій, освітньої практики середньої і вищої школи.

    Змістові модулі:

    1. Історія зарубіжної освіти й педагогіки. Історія педагогіки як наука про розвиток виховання, освіти та шкільництва. Теорії виникнення виховання: еволюційно-біологічна, теософська або релігійно-ідеалістична, соціологічна, соціокультурна. Умови виникнення виховання як суспільного явища. Виховання в первісному суспільстві. Освіта й педагогічна думка часів Античності та Середньовіччя. Педагогічні ідеї епохи Відродження. Виникненя педагогіки як науки. Педагогічна діяльність і теоретична спадщина Я. А. Коменського. Педагогічні ідеї європейського й американського Просвітництва. Європейські педагогічні концепції  кінця XVIII – XIX ст. Загальна характеристика основних напрямів розвитку світової педагогічної думки в європейських країнах та США наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., найвидатніші представники та створення альтернативних навчально-виховних закладів. Загальна характеристика світової педагогіки кінця ХХ  ̶  початку ХХІ століття. Порівняльний аналіз теоретичних та практичних здобутків експериментальної педагогіки, педагогіки прагматизму.
    2. Історія вітчизняної педагогіки. Зародження і розвиток вітчизняної педагогічної педагогіки. Освіта у стародавніх слов’ян. Зміст та особливості навчання дітей часів Київської Русі (провідні підходи). Школа і педагогічна думка доби українського Відродження (ХVІ-ХVІІ ст.). Теорія і практика  виховання особистості у концепціях  вітчизняних педагогів ХVIII-ХІХ ст. Освіта та шкільництво в Україні на початку ХХ ст. Особливості формування шкільної системи та педагогічної думки в українських землях у 20-ті – 80-ті роки ХХ ст. Діяльність педагогів-новаторів наприкінці ХХ ст., - Ш.Амонашвілі, С.Лисенкова, Є.Ільїн, В.Шаталов. Національна освіта незалежної України: тенденції, проблеми.
    3. Історія розвитку вищої освіти в зарубіжних країнах. Вищі школи у стародавні часи як прототипи європейських університетів. Вплив вищої школи Візантії на розвиток освіти у слов’янських народів та Західної Європи. Виникнення і розвиток університетів в Західній Європі. Діяльність університетів в ранній період їх історії (ХІІ–ХV століття). Університети в ранній період сучасної Європи (1500–1800 рр.). Схоластичне навчання. Розвиток університетської освіти в Європі в 1800–1945 рр. Дві моделі університету (ХІХ ст.): німецька (Берлінська) і французька. Розвиток вищої освіти після другої світової війни до початку ХХІ століття. Формування системи вищої освіти європейських країн на почаку ХХІ ст. Сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах. Болонський процес як інструмент створення Європейського простору вищої освіти.
    4. Особливості становлення й розвитку вітчизняної системи вищої освіти. Витоки і основні етапи становлення вищої школи України. Вища освіта за часів Давньої Русі. Розвиток вищої освіти в Україні в ХVІ–ХVІІІ століттях. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576–1608). Києво-Могилянська академія (1632–1819). Виникненні і розвиток Львівського університету (з кінця ХVІІІ ст.). Розвиток вищої освіти у ХІХ – ХХ ст. Реформа освіти в Росії 1804 р. Перший статут університетів (1804). Поява навчальних округів. Виникнення і діяльність Харківського (1805), Київського (1834), Одеського (Новоросійського) (1865) університетів. Розвиток вищої освіти в Україні у ХХ ст. Реорганізація вищої освіти після 1917 року. Система вищої освіти в Українській СРР. Вища освіта в Україні на сучасному етапі. Реформування системи вищої освіти в контексі Болонського процесу.

    Освітні вимірювання

    Мета: формування компетентностей майбутніх викладачів закладів вищої освіти з питань освітніх вимірювань, ознайомлення з методиками створення й використання інструментарію для вимірювань в освіті. Предмет: теоретичні і методичні основи вимірювань в освіті.

    Змістові модулі:

    1. Вступ до освітніх вимірювань. Освітні вимірювання як галузь науки. Розвиток освітніх вимірювань як окремої галузі. Цілі і завдання освітніх вимірювань. Педагогічне оцінювання та вимірювання. Методологія освітніх вимірювань. Принципи освітніх вимірювань. Функції освітніх вимірювань. Методи досліджень у галузі вимірювань. Класифікація шкал: основні кількісні та якісні шкали. Два типи вимірювання: нормативно-орієнтовані та критеріально-орієнтовані підходи в освіті. Якість освіти як предмет освітніх вимірювань. Стандарти вищої освіти.
    2. Види педагогічних вимірювань. Рейтингове оцінювання. Експертне оцінювання. Види експертних оцінок. Методи експертних оцінок. Педагогічна експертиза. Процедури відбору експертів. Ступінь узгодженості думок експертів, коефіцієнт конкордації. Педагогічна кваліметрія. Кваліметричні моделі. Тест як інструмент вимірювання. Етичні і соціальні проблеми тестування. Інтерпретація результатів педагогічних тестів, використання їх результатів на різних рівнях управління якістю вищої освіти. Моніторинг як система організації вимірювань. Історія розвитку моніторингу якості освіти. Рівні функціонування системи моніторингу.

    Педагогічне оцінювання і моніторинг якості освіти

    Мета: формування компетентностей майбутніх викладачів закладів вищої освіти з питань педагогічного оцінювання, ознайомлення з методиками створення й використання тестового інструментарію для оцінювання успішності здобувачів освіти, з сучасними програмами та результатами національних і міжнародних порівняльних досліджень якості освіти. Предмет: теоретичні і методичні основи педагогічного оцінювання та моніторингу якості освіти.

    Змістові модулі:

    1. Науково-теоретичні основи педагогічного оцінювання. Поняття про педагогічне оцінювання, його основні завдання та функції. Історія розвитку педагогічних оцінювань. Сучасні тенденції розвитку системи освіти та педагогічних оцінювань. Нормативна база педагогічних оцінювань. Педагогічні оцінювання в Україні у світлі інтеграції в єдиний європейський та світовий освітній простір. Зовнішнє незалежне оцінювання. Педагогічне оцінювання та вимірювання. Педагогічне оцінювання та освітній моніторинг.
    2. Методика організації та проведення педагогічних оцінювань. Оцінка як результат оцінювання. Критерії оцінювання. Таксономія освітніх цілей. Критерії оцінювання. Рівні навчальних досягнень учнів і загальні критерії їх оцінювання. Принципи планування та проведення педагогічного оцінювання. Види і методи педагогічного оцінювання. Види оцінювання за часом проведення: вхідне (діагностичне), проміжне, підсумкове оцінювання. Формувальне оцінювання. Автентичне оцінювання (метод проектів і протфоліо).
    3. Моніторинг якості освіти. Сутність, мета і завдання моніторингу в освіті. Моніторинг і педагогічна діагностика. Принципи моніторингових досліджень. Функції моніторингу якості освіти. Історія розвитку моніторингу якості освіти. Види моніторингових досліджень. Внутрішній моніторинг. Зовнішній моніторинг. Якість освіти як об’єкт моніторингу. Складові якості освіти. Критерії і показники якості освіти. Нормативно-правове забезпечення системи моніторингу якості освіти. Технологія проведення моніторингових досліджень. Розробка інструментарію дослідження. Інформаційне забезпечення моніторингу якості освіти.

    Організація самостійної роботи та пошуково-дослідницької діяльності студентів

    Мета: Оволодіння студентами знаннями й способами застосування методів самостійної роботи та пошуково-дослідницької діяльності. Предмет: Пошуково-дослідницька діяльність, її зміст, структура та функції, засоби активізації самостійної роботи.

    Змістові модулі:

    1. Сутність і специфіка самостійної роботи студентів. Філософсько-методологічне та історико-педагогічне підґрунтя самостійної роботи студентів. Генезис поняття «самостійна робота студентів», її домінуючі цілі, форми та види в різні історичні епохи. Самостійна робота у професійній підготовці майбутніх педагогів. Місце самостійної роботи студентів у системі професійної підготовки вчителя. Активізація засвоєння навчального матеріалу у випереджувальному режимі, контекстуалізація, інтеграція, узагальнення інформації, яку отримує студент на лекційних і семінарських заняттях. Компетентнісна модель професійної підготовки майбутнього вчителя. Науково-теоретичні засади системи формування самостійної роботи студентів. Сучасні підходи до визначення змісту самостійної роботи студентів. Аналіз компонентно-структурного складу самостійної роботи майбутніх педагогів. Самостійна робота з підготовки магістрантів до подолання кризових явищ та нормалізації соціальної взаємодії студентів.
    2. Способи і форми організації пошуково-дослідницької діяльності студентів. Система формування пошуково-дослідницької діяльності студентів. Пошуково-дослідницька діяльність студентів як пізнавальна діяльність творчого характеру, яка сприяє розвитку методологічної культури особистості, її інтересів, системного критичного мислення, рефлексії, готовності до ефективної реалізації дослідження на засадах поліпарадигмальності. Пошуково-дослідницька діяльність: своєрідність упровадження в навчально-виховний процес вишу. Методичний інструментарій організації пошуково-дослідницької діяльності студентів. Активізація пошуково-дослідницької діяльності майбутніх викладачів у період педагогічного стажування. Система пошуково-дослідницьких завдань. Мобільна орієнтація в навчально-виховному просторі, яке створюється в умовах конкретного колективу. Підготовка кваліфікаційної дослідницької роботи як етап розвитку наукової творчості студентів

    2.3. Дисципліни вільного вибору студентів

    2.3.1. Профіль: «Педагогіка вищої школи»

    Педагогіка класичного університету: історія і сучасність

    Мета: теоретична підготовка магістрантів до професійно-педагогічної та науково-педагогічної діяльності у вищій школі, формування інтересу та готовності до самостійного пізнання проблем історії вищої освіти і педагогічної думки. Предмет: факти та закономірності становлення і розвитку класичної вищої освіти.

    Змістові модулі:

    1. Витоки і становленнякласичного університету Передумови виникнення університетів у середньовічній Європі. Європейські університети в епоху Середньовіччя. Європейські університети в період Нового часу (1517-1800). Вища освіта в Україні в XVI – XVIII ст.
    2. Університетська освіта XIX і XX ст. Університетська освіта XIX ст. Моделі університетської освіти Західної Європи. Становлення університетської освіти у США. Університети України за часів Російської імперії. Університетська освіта XX ст. Класичні моделі «ідеального університету». Характеристика університетських систем Західної Європи і Північної Америки.
    3. Характеристика університетської системи освіти в СРСР (1917-1991) Загальна характеристика університетської системи освіти в СРСР. Характеристика університетської системи України радянського періоду.
    4. Проблеми і перспективи розвитку класичних університетів на початку XXI ст. Класичний університет і нові тенденції у вищій освіті у XXI ст. Характеристика сучасних моделей університетської освіти. Університетська освіта України на початку XXI ст. Основні тенденції розвитку університетської освіти України у період з 1991р. до теперішнього часу. Парадигма вищої освіти згідно Закону України «Про вищу освіту» і сучасних нормативних документів.

    Протидія та попередження корупції у ВНЗ

    Мета: ознайомлення майбутніх викладачів вищої школи з проявами корупції в освітньому процесі ВНЗ як суспільно-небезпечного явища, формування у них звичок правомірної поведінки, протидії корупції. Предмет: корупція як соціальне явище, діяльність суб’єктів освітнього процесу щодо протидії та попередження корупції в ВНЗ.

    Змістові модулі:

    1. Загальні засади проблеми корупції в системі освіти. Сутність та наслідки корупції. Поняття та історія виникнення корупції як соціального явища. Види корупційних діянь. Основні чинники та обставини, що сприяють поширенню корупції. Нормативно-правові основи протидії й попередження корупції. Взаємозв’язок системи освіти та корупції як соціального явища. Причини, чинники та основні наслідки ознак корупції в ВНЗ. Види ознак корупційних діянь в ВНЗ. Юридична відповідальність за корупційні правопорушення в вищому навчальному закладі.
    2. Суб’єкти протидії корупції у ВНЗ Науково-педагогічні працівники як основні учасники протидії корупції в ВНЗ. Правовий статус науково-педагогічних працівників. Особливості діяльності осіб, які навчаються та громадських організацій у профілактиці проявів корупції у ВНЗ. Механізми захисту прав осіб, які навчаються, від протиправних діянь інших учасників навчально-виховного процесу ВНЗ. Роль органів студентського самоврядування та профспілкових організацій в попередженні проявів ознак корупції в ВНЗ. Органи управління ВНЗ та органи державної влади як головні суб’єкти протидії корупції в ВНЗ.
    3. Організація профілактики проявів корупції в ВНЗ Методи та форми організації протидії та попередження корупції в ВНЗ. Основні завдання попередження корупції в ВНЗ. Міжнародний досвід попередження корупції в ВНЗ.

    Тренінгові технології у вищій школі

    Мета: засвоєння майбутніми фахівцями теоретичних знань щодо можливостей використання тренінгових технологій у навчальн-виховному процесі вищої школи, формування готовності до впровадження тренінгових технологій у практику навчання та виховання. Предмет: впровадження тренінгових технологій у професійну підготовку фахівця у закладах вищої освіти

    Змістові модулі:

    1. Сутність і роль тренінгових технологій у вищій школі Тренінг у групі інтерактивних технологій навчання. Тренінгові технології. Історія становлення тренінгових технологій, використання тренінгу у навчанні.Типологія тренінгів. Специфічні риси тренінгових технологій. Обов’язкові етапи тренінгового заняття.
    2. Використання тренінгових технологій у викладацькій діяльності Характерстика методів та форм тренінгових технологій. Класифікація загальних тренінгових методів. Форми тренінгових технологій. Конструювання програм тренінгу та оцінка їх ефективності. Загальна класифікація підходів до створення тренінгу. Моделі тренінгових програм. Методика навчального тренінгу. Етапи начального тренінгу. Особливості тренінгової групи як суб’єкта навчання. Загальні уявлення про стадії розвитку групи у тренінгу. Лідерство у тренінговій групі. Типологія тренінгових груп. Керівнк тренінгової групи. Основні ролі та стилі крівництва тренінговою групою.

    Організація виховної і культурно-дозвіллєвої діяльності студентів

    Мета: теоретична підготовка студентів магістратури до організації активної виховної та культурно-дозвілєвої діяльності студентів закладів вищої освіти відповідно до державних та європейських стандартів. Предмет: інноваційний педагогічний досвід з організації виховної і культурно-дозвіллєвої діяльності в студентському середовищі як однієї з актуальних складових освітнього процесу.

    Змістові модулі:

    1. Загальні засади організації виховної і культурно-дозвіллєвої діяльності студентів Сутність виховної та культурно-дозвіллєвої діяльності студентів. Історичні особливості розвитку виховання такультурно-дозвіллєвої діяльності студентів в Україні та країнах зарубіжжя. Суб’єкти організації виховної і культурно-дозвіллєвої діяльності студентів.
    2. Напрями виховної і культурно-дозвілєвої діяльності студентів Основні напрями виховання студентської молоді. Національне виховання та формування національної самосвідомості. Духовність як основа виховання студентської молоді. Моральне виховання майбутнх фахівців. Розумове та інтелектуальне виховання студентської молоді. Фізичне виховання у закладі вищої освіти. Види культурно-дозвілєвої діяльності студентської молоді. Основна характерисика активного та пасивного відпочинку.
    3. Методи та форми організації виховної і культурно-дозвілєвої діяльності студентів Загальні методи та форми виховання студентів. Методи та форми організації культурно-дозвілєвої діяльності студентів. Принципи управління організацією культурно-дозвілєвої діяльності студентів. Основна характеристика короткочасної, довготривалої та епізодичної культурно-дозвілєвої діяльності студентів.

    Тренінг особистісно-професійного росту викладача

    Мета: підвищення рівня професійно-особистісної компетентності викладача-початківця. Предмет: технологія організації тренінга особистісно-професійного росту викладача.

    Змістові модулі:

    1. Проблеми особистісного та професійного зростання молодого викладача вищого навчального закладу Особистість на шляху до особистісного зростання. Психологічна структура особистісного зростання. Значущість тренінгу особистісного зростання. «Я-концепція» викладача. Вплив «Я-концепції» викладача на результати педагогічної діяльності. Формування та розвиток особистості викладача через «Я-концепцію». Методи впливу на «Я-концепцію».
    2. «Я-концепція» викладача-початківця та засоби її формування Усвідомлення власної індивідуальності як резерв ефективної професійної діяльності. Знайомство з власними особистісними рисами. Усвідомлення особистісних інтересів та цінностей. Проблеми викладача-початківця. Педагогічна соціальна перцепція та продуктивність діяльності викладача. Типологія студентів та типові конфліктні ситуації. Помилки у використанні внутрішньої та зовнішньої педагогічної техніки. Розвиток комунікативної компетентності викладача-початківця. Стратегії поведінки у педагогічних конфліктах. Труднощі та бар’єри у професійно-педагогічному спілкуванні. Техніки емоційної саморегуляції викладача-початківця. Психогігієна, психопрофілактика у діяльності викладача. Методи саморегуляції емоційних станів: психотехнічні міфи та мова саморегуляції. Спілкування викладача-початківця у педагогічному колективі. Психологічна сумісність викладачів.

    Викладач як суб’єкт освітніх правовідносин

    Мета: підготовка майбутнього педагога вищої школи як суб’єкта освітніх правовідносин. Предмет: освітні правові відносини викладача вищого навчального закладу.

    Змістові модулі:

    1. Освітнє право: сутність і специфіка. Право як особливий вид соціальних норм. Освітнє право як комплексна галузь права. Поняття та види галузей права. Матеріальні та процесуальні галузі права.
    2. Правовий статус викладача закладів вищої освіти.  Науково-педагогічні працівники як суб’єкти права. Категорії учасників освітніх процесу у закладах вищої освіти. Посади науково-педагогічних працівників. Права та обов’язки науково-педагогічних працівників. Освітні правові відносини науково-педагогічних працівників. Загальна характеристика конституційних освітніх правовідносин. Роль адміністративних освітніх правовідносин. Суть та важливість цивільних освітніх правовідносин. Соціальні освітні правовідносини науково-педагогічних працівників. Повноваження науково-педагогічних працівників щодо забезпечення законності та правопорядку у ЗВО. Основні функції та принципи правопорядку в ЗВО.
    3. Процесуальне право викладача як суб’єкта освітніх правовідносин. Система органів та організацій в забезпечені процесуального права суб’єктів освітніх правовідносин. Місце МОН України як центрального органу виконавчої влади в гарантування прав і свобод учасників освітнього процесу. Нормативно-правове забезпечення процесуального права як суб’єкта освітніх правовідносин. Загальна характеристика нормативно-правових актів щодо забезпечення процесуального права науково-педагогічних працівників.

    2.3. Дисципліни вільного вибору студентів

    2.3.2. Профіль «Педагогіка та лінгводидактика вищої школи»

    Основна іноземна мова та методика викладання іноземних мов у вищій школі

    Мета – поглибити знання студентів магістратури з практичної граматики, а саме з розділу «Синтаксис простого речення», а також озброїти їх теоретичними знаннями щодо методології, лінгвопедагогічних теорій, концепцій, інноваційних методів викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах, сформувати відповідні практичні вміння, лінгвістичну й лінгводидактичну компетентність.

    Змістові модулі:

    1. The Structure of the Simple Sentence: The Simple Sentence: definition and classifications. Sentence members. The basic (elementary) syntactic structures: types, components, and functions. The syntactic structure of predication. Primary and secondary predication. The Subject: structural types, and ways of expression. The Predicate: classification and ways of expression. The Subject –Predicate agreement. The Object: structural types, and ways of expression. The Attribute: structural types, and ways of expression. The Adverbial modifier: semantic classification, structural types, and ways of expression.The Adverbial modifier VS the Adverbial Complement.
    2. Особливості викладання іноземних мов у вищій школі. Методологічні засади викладання іноземних мов. Освітньо-кваліфікаційна характеристика філолога, вчителя іноземних мов (сфери та види професійної діяльності вчителя іноземної мови, бакалавра; вимоги до соціальних якостей; вимоги до гуманітарної підготовки; вимоги до фундаментальної підготовки; вимоги до професійної підготовки). Історичні аспекти методики викладання іноземних мов у вищих закладах освіти. Психологічні засади навчання іноземних мов у вищій школі. Типи вправ (рецептивні, репродуктивні, продуктивні); некомунікативні (мовні), умовно-комунікативні (умовно-мовленнєві), комунікативні (мовленнєві). Психологічні закони інтеріоризації знань та вмінь. Демонстрація мовної моделі, аналіз її форми та структури. Формування вмінь з інформаційною опорою. Формування вмінь без інформаційної основи. Етапи формування знань та вмінь. Ознайомлення з мовним кодом. Автоматизація вмінь студентів. Активізація спонтанного мовлення студентів. Формування лінгвістичних знань та вмінь студентів: артикуляційних, інтонаційних, граматичних, лексичних. Граматичний матеріал (активний граматичний мінімум; пасивний граматичний мінімум). Словниковий запас (реальний словник (активний словник, пасивний словник); потенціальний словник). Засоби семантизації іншомовних лексичних одиниць (прямі засоби: візуальні, вербальні; непрямі (перекладні). Навчання рецептивним видам мовленнєвої діяльності. Навчання аудіюванню. Дотекстовий, притекстовий, післятекстовий етапи. Вимоги задля ефективного аудіювання студентами тексту (виокремлювати та швидко фіксувати знайомі елементи в тексті; виявляти серед знайомих елементів значущі; поєднувати ці значущі елементи у смислове ціле; ігнорувати ті деталі тексту, котрі не заважають його розумінню в цілому; утримувати в пам’яті основний зміст тексту; критично ставитися до інформації в тексті та виявляти в ній особистісно значущий смисл). Навчання читанню. Етапи навчання читанню. Дотекстовий (зняття мовних, смислових труднощів тексту; уведення студентів у проблему / контекст повідомлення / наукову галузь; формулювання цілей навчання), притекстовий (безпосереднє читання тексту), післятекстовий (обговорення теми, проблеми, часу, місця, персонажів (їхніх учинків, дій, особистісних характеристик), встановлення логічних зв’язків між різними фрагментами тексту, виокремлення та аналіз імпліцитно висловленої інформації). Навчання продуктивним видам мовленнєвої діяльності: навчання говорінню (діалогічному). Оволодіння студентами окремими діалогічними єдностями; конструкцією мікродіалогу; конструкціями діалогів різних стилів. Навчання говорінню (монологічному). Формування у студентів умінь поєднувати зразки мовлення в понадфразову єдність, висловлюватися на понадфразовому рівні на основі певної мовленнєвої ситуації, висловлюватися на текстовому рівні відповідно до різних мовленнєвих ситуацій та стилів. Навчання письму. Оволодіння студентами окремими зразками писемного мовлення; комбінуванням декількох зразків писемного мовлення; висловлюватися письмово відповідно до різної мети та стилю. Аудиторні форми організації навчально-виховного процесу у вищій школі: види лекцій. Відповідно до дидактичних завдань (вступні, тематичні, настановчі, оглядові, заключні. Відповідно до засобу викладу матеріалу (інформаційна лекція, проблемна лекція, лекція-візуалізація, бінарна лекція, лекція із запланованими помилками, лекція-прес-конференція. Види семінарів (семінар-розгорнута бесіда, семінар-повідомлення, семінар-диспут, семінар-прес-конференція, семінар-«мозковий штурм». Практичні заняття. Позааудиторні форми організації навчально-виховного процесу у вищій школі. Вітчизняний та зарубіжний досвід організації самостійної роботи студентів у процесі викладання іноземної мови.

    «Основна іноземна мова та методика викладання зарубіжної літератури у вищій школі»

    Мета – поглибити й систематизувати знання майбутніх викладачів з практичної граматики основної іноземної мови, озброїти їх теоретичними знаннями щодо провідних концепцій та інноваційних методів викладання зарубіжної літератури у вищих навчальних закладах, розвинути лінгвістичну, лінгводидактичну, полікультурну, літературознавчу компетентності, відповідні практичні вміння.

    Змістові модулі:

    1. The Structure of the Composite sentences. Composite Sentences: definition, classification, types. The Compound Sentence: definition, types of co-ordinate connection. The Complex Sentence: definition, types of subordinate connection. Sentences with included clauses. Compound-Complex Sentences.
    2. Особливості викладання зарубіжної літератури у вищій школі. Досвід дослідження твору в контексті сучасних літературознавчих та педагогічних дисциплін. Наукова термінологія дослідження тексту як основний інструментарій наукового аналізу. Основні види і форми міжлітературних взаємин. Автор і читач. Історико-функціональна модель тексту. Ґендерні студії у літературознавстві. Наратологія. Сучасне літературознавство в системі гуманітарних наук. Методи дослідження художнього тексту. Методологічні основи викладання зарубіжної літератури у вищому навчальному закладі. Основні принципи і методи викладання зарубіжної літератури у вищому навчальному закладі. Типи лекційних занять із зарубіжної літератури. Проектування різних форм семінарських занять з теорії та історії зарубіжної літератури. Організація самостійної роботи студентів в курсі зарубіжної літератури. Позааудиторна робота студентів в курсі зарубіжної літератури. Методичні аспекти і проблеми викладання зарубіжної літератури у вищій школі.

    Основна іноземна мова та актуальні проблеми германістики

    Мета: систематизувати коло теоретичних проблем синтаксису основної іноземної мови, актуалізувати блоки синтаксичних знань майбутніх викладачів іноземних мов, необхідних для здійснення викладання граматики іноземної мови у вищій школі та наукової роботи з лінгвістики; ознайомлення їх з основними принципами теорії логіко-граматичної динаміки.

    Змістові модулі:

    1. Синтаксичний аналіз складно-сурядного та підрядного речення. General notion of the compound sentence. Types of coordination. The complex sentence. Types of connection. Subordinate clauses, their grammatical function. The subject clause, its function. Types of connection. The predicative clause, its function. Types of connection. The object clause, its function. Types of connection. The object clause, its function. Types of connection.
    2. Виведення та обґрунтування проблем психо- та онтогенезу крізь призму теорії логіко-гаматичної динаміки. Побіжний огляд існуючих тенденцій сучасної лінгвістики, виведення на основі аналізу цих тенденцій проблеми «номер один» лінгвістики Основні постулати теорії логіко-граматичної динаміки. Сутність проблеми психогенезу з позицій теорії логіко-граматичної динаміки. Сутність проблеми онтогенезу з позицій теорії логіко-граматичної динаміки

    Теорія і практика перекладу

    Мета: підготовка студентів магістратури до здійснення різних видів перекладу.

    Змістові модулі:

    1. Translation Studies and its Basic Principles. The Science of translation. Its Place among other Linguistic Sciences. The Historical Premises and the Ways of Development of the Science of translation. Types of Translation: synchronic, machinery, digesting, etc. Oral and Written (Translating v/s Interpreting). The Subject of Translation. Criteria of Quality of the Translation. The Judicial Grounds of Translation. Basic Principles of Translation after Ch.Raven. The Unit of Translation and Possibility of its Variation within one and the Same Text. The Process of Translation from the Point of View of its Participants and the Theory of Communication. Determiners of the Translation. Levels of Translation (after L.S. Barkhudarov). Principles of Translating Poetry. Lexical Correlation in Translation: equivalents, variational correlation in translation. non-equivalent lexis.
    2. Translation Studies and its Basic Principles. The Main Translational Devices. Antonymic and Metonymic Translation. Metaphoric Translation. Logical Development. Translation of Neologisms. Compensation and its Types. Concretization and Generalization. Code Switching. Different Functional Styles and Peculiarities of their Translation. Translation of Poetry. Grammatical Transpositions and Grammatical Equivalents in Translation. Socio-Regional Differences in Translation. Standard English and its Variants.

    Основна іноземна мова та лінгвосинергетика

    Мета – закласти підґрунтя синтаксичних знань, необхідних для наукової роботи магістрантів з лінгвістики, ознайомити їх з основними проблемами і концептуальними засадами лінгвосинергетики, її евристичним потенціалом.

    1. Синтаксичний аналіз складно-сурядного та підрядного речення. The attributive clause, its function. Semantic types of attributive clauses. Types of connection. The adverbial clause, its function and semantic types. The compound-complex sentence. . Parenthetifcal clauses, their syntactical analysis. General remarks on punctuation. Syntactical structure of a sentence containing direct speech. The Module: analysis of complex-compound ss: Test-Paper.
    2. Лінгвосинергетика: становлення нової наукової парадигми. Синергетика в історичній ретроспективі. Синергетика і наукова картина світу. Сутність і фактори міждисциплінарності лінгвосинергетики. Лінгвосинергетика як методологічний підхід до опису динамічного простору мови. Дослідницькі напрямки лінгвосинергетики і сучасні досягнення в них. Базовий інструментарій синергетики в лінгвістичних дослідженнях. Основні характеристики синергетичних моделей у лінгвістиці. Співвідношення якісних і кількісних синергетичних моделей у лінгвістиці. Якісні моделі для нечітко визначених реалій мови і мовлення. Мова як синергетична мегасистема. Атрибути природної мови – складність, динамічність, відкритість до змін, адаптивність, нелінійність та нерівноважність. Фрактальність як фундаментальна характеристика мовної системи. Фрактальна природа ієрархії рівней мовної системи. Мова як мережева безмасштабна структура. Поняття «безмасштабна мережа», її кластерна природа. Безмасштабна мережа у природній мові. Приклад побудови такої мережі на основі валентності дієслів. Кластерна структура системи частин мови. Динаміка валентності і сполучуваності різних частин мови. Синтаксична деривація як синергетичний процес. Поняття деривації, дериваційних процесів у мові. Дериваційний потенціал інваріанту речення Вплив синтаксичної деривації на семантичний рівень речення.

    Сучасна література ХХІ ст. : лауреати Нобелівської премії в галузі літератури

    Мета: поглиблення та систематизація теоретичних знань студентів магістратури з теорії сучасної літератури.

    Змістові модулі:

    1.  Особливості літературного процесу в країнах Західної Європи та США : кінець ХХ – початок ХХІ ст. Альфред Нобель – шляхи наукового та творчого становлення. Лауреати Нобелівської премії з літератури: критерії оцінювання, їх творчий внесок у світовий літературний процес. Творчість після отримання нагороди (кінець ХХ – початок ХХ ст.).
    2. Огляд творчості лауреатів Нобелівської премії в галузі літератури. Художня своєрідність та особливості проблематики драматургії Г. Пінтера та Д. Лессінг. Своєрідність динамічної метафорики та напруженостей конфлікту в поезії Т. Й. Трансгрёмера та Б. Ділана. Майстерність зображення тонких нюансів людських відносин в творах Ж.-М. Г. Ле Клезіо та Ж.-П. Модіано. Література «пошуку коріння»: основні риси (Гао Синь-цзян, Мо Янь). Філософсько-моральна проблематика в творах С. Алексієвич («Час секонд-хенд», «Цинкові хлопці», «Чернобильська молитва»). Продовження традицій латиноамериканської літератури в творчості Варгаса Льоси. Поетика та проблематика творів К. Ісігуро («Невтішні», «Похований велетень», «Не відпускай мене»).

    2.3. Дисципліни вільного вибору студентів

    2.3.3. Профіль: «Освітні вимірювання»

    Теорія і практика зовнішнього незалежного оцінювання

    Мета: надання цілісного уявлення про місце та мету зовнішнього незалежного тестування в системі загальної середньої та вищої освіти в Україні та європейських країнах. Предмет: вивчення навчальної дисципліни є інноваційний педагогічний досвід з впровадження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) – стандартизованого тестування.

    Змістові модулі:

    1. Європейський досвід зовнішнього незалежного оцінювання Демократичні норми системи зовнішнього незалежного оцінювання. Система зовнішнього оцінювання випускників середніх шкіл країн Європейського союзу. Американський досвід незалежного оцінювання випускників. Історичні, методологічні та організаційні аспекти зовнішнього оцінювання в Україні. Зовнішнє незалежне оцінювання в Україні і Болонський процес. Основні вимоги при розробці та застосуванні засобів оцінювання навчальних досягнень випускників середніх навчальних закладів. Вибір методів дослідження з проблем моніторингу якості середньої освіти. Характеристика основних етапів моніторингу якості середньої освіти. Технічні, юридичні, етичні аспекти застосування засобів освітніх вимірювань
    2. Зовнішнє незалежне оцінювання в Україні: теорія і практика Характеристика законодавчої бази організації проведення ЗНО в Україні. Загальна характеристика сертифікаційних робіт з обов’язкових предметів (українська мова та література, математика, історія України). Психометричні характеристики тестових завдань. Методичні рекомендації щодо підготовки учнів - випускників загальноосвітніх закладів та студентів - бакалаврів до зовнішнього незалежного оцінювання. Апробація тестів складання ЗНО в режимі он-лайн. Пробне зовнішнє тестування абітурієнтів. Формування педагогічної та психологічної готовності випускників до ЗНО. Особливості реєстрації абітурієнтів, створення електронних кабінетів, використання інтернет ресурсу Вступ-інфо.

    Теорія тестів: сучасні моделі та методи (IRT)

    Мета: ознайомлення із сучасними математичними моделями оцінювання якості освіти, методологічними та теоретичними основами тестового контролю, сферами застосування та недоліками класичної теорії тестування, латентно-структурним аналізом результатів педагогічних вимірювань. Предмет: закономірності сучасної теорії моделювання та параметризації тестів в освіті.

    Змістові модулі:

    1. Вступ до Item ResponseTheory. Базові поняття теорії IRT. Основні поняття і термінологія. Крива інтегральної функції нормального розподілу. Зв’язок теорії IRT з класичною теорією тестів. Логістичні моделі. Приближене оцінювання параметрів. Вибір моделі. Методи, що базуються на IRT-моделях.
    2. Основні математичні моделі та методи сучасної теорії тестування в освіті. Переведення параметрів завдань до єдиної шкали. Вступ в теорію латентних характеристик. Порівняння емпіричної і теоретичної ймовірності успіху. Перевірка паралельності варіантів тесту. Регресія і кореляція на метричній шкалі. Перетворення єдиної метричної шкали в нормовану.

    Конструювання тестових завдань і тестів

    Мета: формування здатності і готовності майбутнього викладача вищої школи до конструювання тестових завдань та тестів. Предмет: технологія конструювання тестових завдань та тестів.

    Змістові модулі:

    1. Введення в проблему конструювання педагогічних тестів Введення у проблему педагогічних вимірювань. Тест як засіб педагогічного вимірювання. Міжнародні програми по оцінці освітніх досягнень. Політика з оцінювання та тестування. Учасники процесу оцінювання (тестування). Тестологія як наука: історія розвитку, понятійний апарат. Теоретичні основи розробки тестових завдань. Педагогічний тест. Дидактичні функції педагогічних тестів. Вимоги до педагогічного тесту. Класифікація педагогічних тестів.
    2. Технологія конструювання тестових завдань. Етапи конструювання тесту. Основні етапи конструювання педагогічного тесту. Визначення мети тестування. Поняття зміст тесту. Принципи розробки змісту тесту. Технологія створення тестових завдань. Основні форми тестових завдань. Переваги та недоліки різних форм тестових завдань. Правила створення тестових завдань. Обробка та представлення результатів тестування. Критерії якості методу вимірювання. Класичні статистичні методи аналізу результатів тестування. Визначення складності тесту засобами електронних таблиць. Комплексне оцінювання якості тестових завдань і тестів. Представлення результатів: форми індивідуальних результатів, форми порівняльного аналізу, технологічні форми. Етап стандартизації. Використання результатів.

    Тестування у галузі гуманітарних дисциплін

    Мета: формування здатності і готовності майбутнього викладача вищої школи до використання тестового інструментарію для оцінювання якості навчання дисциплін гуманітарного циклу. Предмет: Тестові технології діагностики і контролю результатів навчання здобувачів вищої освіти.

    Змістові модулі:

    1. Загальні питання технології побудови тестових завдань в галузі гуманітарних дисциплін Тестові технології діагностики і контролю знань учнів (студентів).Класифікація навчальних цілей. Форми (формати) тестових завдань. Конструювання педагогічних тестів. Апробація тестових завдань та тесту.
    2. Прикладні питання освітніх вимірювань в курсах гуманітарного циклу Специфіка розроблення тестів з гуманітарних дисциплін. Формування гуманітарних компетентностей в тестологічній практиці.

    Моніторинг якості академічних досягнень здобувача освіти

    Мета: формування компетентностей майбутнього викладача вищої школи з питань моніторингових досліджень якості академічних досягнень здобувачів освіти. Предмет; теоретичні і методичні основи моніторингу якості результатів навчання здобувачв вищої освіти.

    Змістові модулі:

    1. Теоретико-технологічні основи моніторингу Сутність, мета і завдання моніторингу. Види моніторингових досліджень. Етапи підготовки та проведення моніторингових досліджень. Розробка інструментарію дослідження. Інформаційне забезпечення моніторингу якості академічних досягнень здобувача освіти. Методи підготовки та здійснення моніторингових досліджень. Методи збирання інформації. Методи обробки й аналізу інформації. Методи представлення й накопичення результатів моніторингу. Методи перевірки вірогідності результатів моніторингу. Методи використання результатів моніторингу.
    2. Якість академічних досягнень здобувачів освіти як об’єкт моніторингу Якість академічних досягнень здобувачів освіти як об’єкт моніторингу. Критерії і показники якості академічних досягнень здобувачів освіти. Нормативно-правове забезпечення системи моніторингу якості академічних досягнень здобувачів освіти. Таксономії освітніх цілей і результатів навчання. Підходи до структуризації навчальних досягнень. Знання, уміння, навички. Інформованість, освіченість, компетентність. Специфіка моніторингу якості освіти навчального закладу Використання рейтингу в моніторингових дослідженнях. Моніторинг даних вхідного, поточного і підсумкового контролю якості підготовки. Формати подання даних. Інструментарій для збору даних моніторингу. Вхідні тести, коригувальні та діагностичні тести, підсумкові тести в рамках нормативно-орієнтованого і критеріальною-орієнтованого підходів. Традиційні оціночні засоби. Тести практичних умінь, компетентнісні тести. Портфоліо. Кейси. Анкети. Інтерв'ю. Кваліметричні моделі.

    Моніторинг якості професійної діяльності викладача

    Мета: формування моніторингової компетентності у майбутнього викладача вищої школи. Предмет: теоретичні і методичні основи моніторингу якості професійної діяльності викладача вищої школи.

    Змістові модулі:

    1. Управління якістю освіти у вищих навчальних закладах Теоретичні основи загального управління якістю. Професійна діяльність науково-педагогічного працівника як об’єкт моніторингу якості його професійної діяльності. Структура професійної діяльності викладача. Якість професійної діяльності, її складові. Професійна компетентність викладача, її компоненти: ключові, загальнофахові, спеціально-фахові компетентності. Моніторингова компетентність як складова загальнофахових компетентностей.
    2. Теоретичні основи моніторингу якості професійної діяльності науково-педагогічних працівників Сутність, мета і завдання моніторингу якості професійної діяльності науково-педагогічних працівників. Нормативно-правове забезпечення системи моніторингу якості професійної діяльності викладачів. Умови організації моніторингу якості професійної діяльності НПП та його впровадження в систему внутрішнього забезпечення якості освіти у ВНЗ. Методологічні основи моніторингу якості професійної діяльності науково-педагогічних працівників. Закономірності моніторингу. Принципи моніторингових досліджень. Практика моніторингу якості професійної діяльності науково-педагогічних працівників у вітчизняних і зарубіжних вищих навчальних закладах.Тенденції розвитку моніторингу якості професійної діяльності викладачів ВНЗ.
    3. Технологія моніторингу якості професійної діяльності науково-педагогічних працівників Організація і проведення моніторингу якості професійної діяльності науково-педагогічних працівників. Моделі оцінювання як основа технології моніторингу якості професійної діяльності науково-педагогічних працівників. Основні підходи до оцінювання професійної діяльності викладачів. Рейтингове оцінювання професійної діяльності викладачів. Оцінювання викладачів студентами. Розробка інструментарію моніторингу на основі факторно-критеріального моделювання. Алгоритм розроблення кваліметричної моделі якості професійної діяльності викладачів. Організація моніторингового підрозділу у ВНЗ.

    2.3. Дисципліни вільного вибору студентів

    2.3.4. Профіль: «Освітній менеджмент у вищій школі»

    Нормативно-правові основи управління вищим навчальним закладом

    Мета: формування навичок роботи з діючими нормативними актами, що регулюють відносини у сфері управління вищим навчальним закладом. Предмет: нормативно-правові основи управління вищим навчальним закладом.

    Змістові модулі:

    1. Загальні засади правового регулювання управління ВНЗ Сутність правового регулювання управління ВНЗ. Методи та способи правового регулювання управління ВНЗ. Державна політика в сфері вищої освіти. Роль Міністерства освіти і науки України у реалізації державної політики у сфері освіти і науки. Джерела правового регулювання управління ВНЗ. Закон України «Про вищу освіту», як Закон, що встановлює основні правові та організаційні засади управління ВНЗ.
    2. Суб’єкти управління вищим навчальним закладом Органи державної влади та органи місцевого самоврядування як суб’єкти управління ВНЗ. Повноваження Кабінету Міністрів як вищого органу у системі органів виконавчої влади України. Основні завдання Департаменту вищої освіти МОН України. Учасники освітнього процесу як суб’єкти управління вищим навчальним закладом. Структура закладу вищої освіти. Основні учасники освітнього процесу. Робочі та дорадчі органи ВНЗ.
    3. Процесуальне право управління ВНЗ Юридична відповідальність суб’єктів управління вищих навчальних закладів. Правове регулювання юридичної відповідальності учасників управління ВНЗ. Адміністративна відповідальність суб’єктів управління ВНЗ. Особливості цивільно-правової відповідальності суб’єктів управління ВНЗ. Механізми дисциплінарної відповідальності суб’єктів управління ВНЗ. Матеріальна відповідальність. Загальні засади захисту інтересів суб’єктів управління вищого навчального закладу.

    Протидія та попередження корупції у ВНЗ

    Мета: ознайомлення майбутніх викладачів вищої школи з проявами корупції в освітньому процесі ВНЗ як суспільно-небезпечного явища, формування у них звичок правомірної поведінки, протидії корупції. Предмет: корупція як соціальне явище, діяльність суб’єктів освітнього процесу щодо протидії та попередження корупції в ВНЗ.

    Змістові модулі:

    1. Загальні засади проблеми корупції в системі освіти. Сутність та наслідки корупції. Поняття та історія виникнення корупції як соціального явища. Види корупційних діянь. Основні чинники та обставини, що сприяють поширенню корупції. Нормативно-правові основи протидії й попередження корупції. Взаємозв’язок системи освіти та корупції як соціального явища. Причини, чинники та основні наслідки ознак корупції в ВНЗ. Види ознак корупційних діянь в ВНЗ. Юридична відповідальність за корупційні правопорушення в вищому навчальному закладі.
    2. Суб’єкти протидії корупції у ВНЗ Науково-педагогічні працівники як основні учасники протидії корупції в ВНЗ. Правовий статус науково-педагогічних працівників. Особливості діяльності осіб, які навчаються та громадських організацій у профілактиці проявів корупції у ВНЗ. Механізми захисту прав осіб, які навчаються, від протиправних діянь інших учасників навчально-виховного процесу ВНЗ. Роль органів студентського самоврядування та профспілкових організацій в попередженні проявів ознак корупції в ВНЗ. Органи управління ВНЗ та органи державної влади як головні суб’єкти протидії корупції в ВНЗ.
    3. Організація профілактики проявів корупції в ВНЗ. Методи та форми організації протидії та попередження корупції в ВНЗ. Основні завдання попередження корупції в ВНЗ. Міжнародний досвід попередження корупції в ВНЗ.

    Організація і супровід студентського самоврядування

    Мета: формування компетенцій майбутніх викладачів вищої школи з організації та ефективного керування діяльністю студентського самоврядування в закладах вищої освіти. Предмет: інноваційний педагогічний досвід з організації і супровіду студентського самоврядування як чинника демократизації вищої освіти України.

    Змістові модулі:

    1. Становлення і розвиток студентського самоврядування Розвиток студентського самоврядування зарубіжжя. Розвиток студентського самоврядування України. Українська асоціація студентів. Національна молодіжна рада України. Всеукраїнська студентська Рада при Міністерстві освіти і науки України.
    2. Студентське самоврядування як суб’єкт освітніх відносин Правовий статус студентського самоврядування. Законодавче забезпечення діяльності органів студентсього самоврядування. Студентське самоврядування в управлінні закладом вищої освіти. Місце студентського самоврядування в структурі управління закладом вищої освіти. Повноваження органів студентського самоврядування щодо обрання керівника закладу вищої освіти. Студентське самоврядування в організації освітнього процесу.
    3. Організація діяльності студентського самоврядування Учасники організації студентського самоврядування. Діяльність науково-педагогічних робітників щодо органазації та супроводу студентського самоврядування. Органи управління ЗВО в організації та супроводі студентського самоврядування.

    Міжнародні стандарти та освітні реформи у сфері вищої освіти

    Мета: формування знань майбутніх викладачів вищої школи з питань управління якістю освіти, ознайомлення з міжнародними стандартами якості у сфері вищої освіти. Предмет: сутність реформ в системі вищої освіти у контексті міжнародних стандартів якості та європейських стандартів та рекомендацій щодо якості вищої освіти.

    Змістові модулі:

    1. Основні аспекти проблеми управління якістю вищої освіти Якість освіти як об’єкт управління. Складові якості освіти. Критерії і показники якості освіти. Системний підхід до управління якістю. Система якості як сукупність організаційної структури, методів, процесів і ресурсів, що необхідні для здійснення керівництва якістю. Тотальне управління якістю (TQM). Система якості в стандартах ISO серії 9000. Стандарти ISO серії 9000 і TQM. Особливості застосування стандартів ISO серії 9000 у сфері освіти. Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. Поняття рамки кваліфікації. Національна рамка кваліфікації.
    2. Реформування системи вищої освіти України в контексті забезечення якості вищої освіти Реформування системи вищої освіти України в контексті забезпечення якості. Реорганізація системи вищої освіти України у конексті Болонського процесу. Системи забезпечення вищими навчальними закладами якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості). Системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Державні стандарти вищої освіти. Ліцензування освітньої діяльності. Акредитація освітніх програм та вищих навчальних закладів. Моніторинг якості вищої освіти. Рейтинг ВНЗ – інтегральний показник якості їх діяльності. 

    Моніторинг якості професійної діяльності викладача

    Мета: формування моніторингової компетентності у майбутніх викладачів вищої школи. Предмет: теоретичні і методичні основи моніторингу якості професійної діяльності викладача вищої школи.

    Змістові модулі:

    1. Управління якістю освіти у вищих навчальних закладах Теоретичні основи загального управління якістю. Професійна діяльність науково-педагогічного працівника як об’єкт моніторингу якості його професійної діяльності. Структура професійної діяльності викладача. Якість професійної діяльності, її складові. Професійна компетентність викладача, її компоненти: ключові, загальнофахові, спеціально-фахові компетентності. Моніторингова компетентність як складова загальнофахових компетентностей.
    2.  Теоретичні основи моніторингу якості професійної діяльності науково-педагогічних працівників Сутність, мета і завдання моніторингу якості професійної діяльності науково-педагогічних працівників. Нормативно-правове забезпечення системи моніторингу якості професійної діяльності викладачів. Умови організації моніторингу якості професійної діяльності НПП та його впровадження в систему внутрішнього забезпечення якості освіти у ВНЗ. Методологічні основи моніторингу якості професійної діяльності науково-педагогічних працівників. Закономірності моніторингу. Принципи моніторингових досліджень. Практика моніторингу якості професійної діяльності науково-педагогічних працівників у вітчизняних і зарубіжних вищих навчальних закладах.Тенденції розвитку моніторингу якості професійної діяльності викладачів ВНЗ.

    Технологія моніторингу якості професійної діяльності науково-педагогічних працівників

    Організація і проведення моніторингу якості професійної діяльності науково-педагогічних працівників. Моделі оцінювання як основа технології моніторингу якості професійної діяльності науково-педагогічних працівників. Основні підходи до оцінювання професійної діяльності викладачів. Рейтингове оцінювання професійної діяльності викладачів. Оцінювання викладачів студентами. Розробка інструментарію моніторингу на основі факторно-критеріального моделювання. Алгоритм розроблення кваліметричної моделі якості професійної діяльності викладачів. Організація моніторингового підрозділу у ВНЗ.

    Психологія освітнього менеджменту

    Мета: опанування майбутніми викладачами вищої школи психологічних закономірностей управлінського спілкування й управлінської діяльності менеджера освіти, способів конструктивного вирішення конфліктів з членами науково-педагогічного співтовариства. Предмет: психологічні засади освітнього менеджменту. 

    Змістові модулі:

    1. Концептуальні засади психології освітнього менеджменту Психологія управління як галузь психологічного знання. Основні завдання психології управління. Функції психології управління. Основні методологічні принципи психології управління. Методи психології управління. Психологічна структура  управлінської діяльності. Європейська модель управління. Психологічний зміст функцій управління. Організація діяльності як функція управління. Мотивація як функція управління. Соціально-психологічна функція. Психологічні особливості контролю в організації.
    2. Психологічний супровід освітнього менеджменту у закладах вищої освіти Психологія особистості керівника. Суб'єктивні та об'єктивні передумови розвитку особистості керівника. Психологія стилів та типів керівництва. Структура стилю керівництва. Сучасні типи керівників.
    3. Характеристика організацій та психологічні особливості щодо розв’язання конфліктів в управлінській діяльності Психологічна характеристика організації в управлінні. Поняття організаційної структури. Формальні і неформальні структури. Соціально-психологічна характеристика організації. Поняття команди. Феномен конкуренції. Формування конкурентоздатної команди в організації. Психологія впливу керівника на підлеглих як прояв його влади і авторитету в організації.  Психологія конфліктів в управлінні та шляхи їх розв'язання. Види конфліктів в організації.

magistr pedagogika

Адреса

вул. Дворянська, 2,Одеса, 65082
Тел. приймальної (38-048)723-52-54
Тел./факс (38-048)723-35-15
Email: rector@onu.edu.ua

Наші партнери

title_5c9032c48fa135104264451552954052
title_5c9032c48fb337311090981552954052
title_5c9032c48fc4919953151561552954052
title_5c9032c48fd6f2929678281552954052
Top