Кафедра української мови

Завідувач кафедри - професор, доктор філологічних наук

Тетяна Юріївна Ковалевська.

1

Працівники

  • професор, доктор філологічних наук Тетяна Юріївна Ковалевська;
  • професор, доктор філологічних наук Світлана Вікторівна Форманова;
  • доцент, кандидат філологічних наук Марія Львівна Дружинець;
  • доцент, кандидат філологічних наук Алла Петрівна Романченко;
  • доцент, кандидат філологічних наук Лариса Іванівна Хаценко;
  • доцент, кандидат філологічних наук Надія Михайлівна Хрустик;
  • доцент, кандидат філологічних наук Світлана Сергіївна Поліщук;
  • доцент, кандидат філологічних наук Галина Іванівна Мельник;
  • доцент Олена Всеволодівна Антонюк;
  • старший викладач Ганна Володимирівна Сеник.

2

Історична довідка про кафедру

Кафедру української мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова засновано в 1937 році. Її очолив видатний учений-мовознавець Назарій Іванович Букатевич (1884-1984).  Першими його публікаціями стали статті про чумацтво в Україні, фольклорні розвідки, зіставне вивчення східнослов’янських мов, проблем словотвору та історії мовознавства тощо.

Після Н. І. Букатевича з 1939 до 1941 року завідувачем кафедри української мови був доцент Федір Михайлович Шумлянський (1887-1980), основні праці якого стосуються проблем лексикографії, правописних норм української мови, діалектології та ін.

З 1939 до 1951 р. кафедру української мови очолював Артем Амвросійович Москаленко (1901-1980), який з 1939 року був доцентом Одеського університету та педагогічного інституту, а протягом 1941-1951 рр. завідував кафедрою. Вчений досліджував історію української мови, діалектологію, історію мовознавства, українську літературну мову, лексикологію. За часи його керівництва кафедрою організовано аспірантуру з української мови, яку зокрема закінчили такі відомі україністи, як С. П. Бевзенко, Й. О. Дзендзелівський, Ф. П. Смагленко, Ю. Ф. Касім, Г. Ф. Пелих та ін.

У подальшому кафедрою керували проф. І. Є. Грицютенко, доц. Ф. П. Смагленко, а з 1962 р. до 1981 р. кафедрою завідував вихованець університету доктор філологічних наук Степан Пилипович Бевзенко (1920-2005). Він є автором численних праць з історії української мови, діалектології, історіографії мовознавства, словотвору, ономастики, синтаксису, лексикографії. Професор С. П. Бевзенко зробив кафедру не лише навчальним, а й дослідницьким осередком. Під його керівництвом захищають кандидатські дисертації з лексикології (М. М. Фащенко, 1969 р.), синтаксису (І. Р. Швець, 1972 р.), словотвору (О. І. Бондар, 1979 р.), діалектології (Т. Г. Шевченко, 1980 р.), активно опрацьовують такі наукові напрями, як діалектологія, дериватологія та лексикографія, видають вагомі словники, навчальні посібники з грифом Мінвузу. Кафедральну проблематику активно розробляли талановиті вчені й педагоги - синтаксист доцент Ф.П. Смагленко, спеціаліст з морфології доцент Ю. Ф. Касім, термінознавець доцент Н. А. Москаленко, історики мови доценти Г.Ф. Пелих та Л.О. Самійленко, діалектолог доцент В.П. Дроздовський, діалектолог доцент Л. С. Терешко, палеограф Ф. Є. Ткач, синтаксист І. Р. Швець, лексиколог М. М. Фащенко, непересічний викладач О. П. Григорук, пізніше – діалектолог Т. Г. Шевченко і дериватолог О. І. Бондар. 

З 1981 до 1982 року знову виконував обов’язки завідувача кафедри доцент Ф. П. Смагленко. З жовтня 1982 року кафедрою став керувати вихованець університету, учень професора С. П. Бевзенка кандидат філологічних наук, доцент Олександр Іванович Бондар, який з 1992 року передає цю посаду докторові філологічних наук, професорові Юрію Олександровичу Карпенку і вступає до докторантури Одеського державного університету імені І. І. Мечникова.

З 1991 року на кафедрі української мови значно розширюється коло навчальних дисциплін, започатковуються нові дослідження з різноманітних актуальних напрямів сучасної лінгвістики. Так, розроблено навчальні курси з «Актуальних проблем сучасної лінгвістики», «Українського народознавства» та «Загальної і прикладної морфології» (проф. Карпенко Ю. О.),  «Української мови в соціолінгвістичному аспекті», «Основ лінгвістичної екології», «Зіставної граматики української та японської мов» та «Загального і прикладного синтаксису» (проф. Бондар О. І.), «Основ мовленнєвої діяльності»,  «Основ нейролінгвістичного програмування», «Комунікативної лінгвістики», «Сугестивної  лінгвістики» та «Організації наукової роботи» (проф. Ковалевська Т. Ю.) тощо. В цей період викладачами кафедри захищено дві докторські дисертації (Бондар О. І. «Система і структура функціонально-семантичних полів темпоральності в сучасній українській мові» (1999), Ковалевська Т. Ю. «Моделювання емпатії в сучасній українській мові» (2002)) та низка кандидатських дисертацій (Л. А. Семененко, М. Л. Микитин, А. П. Романченко, Г. І. Мельник).

На кафедрі української мови опрацьовують дві фундаментальні наукові теми: «Дослідження комунікативної сугестії у поліжанрових дискурсах» (керівник – проф. Ковалевська Т.Ю.) та «Дослідження різнорівневих елементів системи української мови» (керівник – проф. Форманова С.В.),   які в цілому визначили широке коло наукової проблематики кафедри. 

У межах першої теми «Дослідження комунікативної сугестії у поліжанрових дискурсах» здійснюються дослідження комунікативного впливу і його дискурсивної специфіки та психолінгвістичної проблематики. Науковий керівник теми доктор філологічних наук, професор Тетяна Юріївна Ковалевська з 2013 р. очолює кафедру української мови. В колі наукових зацікавлень Т.Ю. Ковалевської перебувають питання, пов’язані зі специфікою породження і сприйняття мовлення, особливостями змінених станів свідомості, здійсненням вербального та невербального впливу в різноіжанрових дискурсах. Учена активно займається проблемами нейролінгвістичного програмування, сугестивної та комунікативної лінгвістики, практичної лексикографії, профайлінгу. Серед опублікованих нею понад 140 наукових праць монографії, навчальні посібники,  оригінальні лексикографічні розробки, фундаментальні теоретичні дослідження, роботи навчально-методичного характеру. Вона – фундатор теорії емпатичної комунікації та засад комунікативної сугестії. Під науковим керівництвом Т. Ю. Ковалевської захищено 3 докторські та 14 кандидатських дисертацій. Протягом багатьох років вона є успішно керує дипломнми і магістерськими роботами студентів, дисертаційними дослідженнями аспірантів та докторантів. Професор Т. Ю. Ковалевська є міжнародним експертом Philological Sciences GISAP (Global International Scientific Analytical Project) — міжнародного науково-освітнього проекту, що функціонує під егідою  МАНВО (Великобританія), членом Експертної ради ДАК МОН України, членом Національної комісії з питань правопису при Кабінеті Міністрів України,  членом Наукової ради МОН України, - офіційним представником Ліги меценатів Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика; членом Комісії з визначення соціально значущих видань місцевих авторів обласної державної адміністрації; заступником голови спеціалізованої ради Д 41.051.02 із захисту дисертацій в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова, головним редактором фахового збірника наукових праць «Записки з українського мовознавства», членом редколегій низки фахових мовознавчих видань. Професора Т. Ю. Ковалевську обрано академіком Академії наук вищої освіти України (2014), за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви нагороджено орденом Святої великомучениці Варвари (2018), а також Почесною відзнакою Одеського міського голови «Подяка» (2010).

У межах наукової теми «Дослідження різнорівневих елементів системи української мови» члени кафедри активно опрацьовують питання історії української мови, ономастичну, діалектологічну проблематику, вивчають словотвірну, лексико-граматичну, стилістичну та ін. специфіку української мови. Цією науковою темою керує доктор філологічних наук, професор Світлана Вікторівна Форманова.  В колі наукових зацікавлень С. В. Форманової перебуває соціолінгвістична проблематика, питання, пов’язані з різноманітними аспектами лінгвоконфліктології, здійсненням вербального та невербального впливу, стилістичною оригінальністю художнього мовлення, риторикою. Серед опублікованих нею наукових праць монографії, навчальні посібники,  праці науково-методичного характеру. Під науковим керівництвом С. В. Форманової захищено 4 кандидатські дисертації. Вона успішно керує дипломними і магістерськими роботами студентів, дослідженнями аспірантів. Професор С. В. Форманова є членом Спілки журналістів України, членом двох спеціалізованих рад із захисту дисертаційних робіт, членом редколегій декількох фахових мовознавчих видань.

 Загальні і спеціальні курси кафедри

  • Сучасна українська мова. Фонетика і фонологія.
  • Сучасна українська мова. Лексикологія і фразеологія.
  • Сучасна українська мова. Морфологія.
  • Сучасна українська мова. Морфеміка і словотвір.
  • Сучасна українська мова. Синтаксис.
  • Стилістика української мови та культура мовлення.
  • Українська діалектологія.
  • Історія української мови.
  • Історія української літературної мови.
  • Риторика.
  • Українська мова в соціолінгвістичному аспекті.
  • Психолінгвістика.
  • Комунікативна лінгвістика.
  • Основи нейролінгвістичного програмування.
  • Сугестивна лінгвістика.
  • Практична лексикографія.
  • Українська мова у професійному спілкуванні.
  • Організація наукової роботи.
  • Практична стилістика.
  • Український правопис.
  • Методологія сучасних лінгвістичних досліджень.
  • Актуальні напрями світової лінгвістики.
  • Основи лінгвоперсонології.
  • Історія, концепції та проблеми науки.
  • Сучасні досягнення мовознавчої науки.
  • Основи конфліктології.

Наукові інтереси кафедри

професор Т. Ю. Ковалевська опікується проблемами психолінгвістики, сугестивної й комунікативної лінгвістики, нейролінгвістичного програмування, лексикографії та профайлінгу;

професор С. В. Форманова опрацьовує проблематику лінгвоконфліктології, соціолінгвістики, стилістики і сугестивної лінгвістики;

доцент М. Л. Дружинець вивчає питання історії української літературної мови, діалектології, фонетики й орфоепії української мови в соціо- та психолінгвістичних аспектах. Вона активно працює над докторською дисертацію, успішно керує кандидатськими дослідженнями;

доцент А. П. Романченко опрацьовує аспекти функційної грамматики, дискурсології, цікавиться історією та граматичною проблематикою української мови. Вона також завершує докторську дисертацію з лінгвоперсонологічної проблематики, успішно керує кандидатськими дослідженнями;

доцент Л. І. Хаценко вивчає граматичні і стилістичні аспекти української мови, розробляє діалектологічну проблематику;

доцент Н. М. Хрустик плідно працює в галузі українського словотвору й діалектології, успішно керує кандидатськими дослідженнями;

доцент О. В. Антонюк досліджує проблематику когнітивної та соціолінгвістики;

доцент С. С. Поліщук активно продовжує традиції вивчення української діалектології;

доцент Г. І. Мельник працює в галузі літературної ономастики;

ст. викладач Г. В. Сеник опрацьовує психолінгвістичні аспекти ономастичної проблематики.

Наукові інтереси членів кафедри зосереджено як на класичних ділянках мовознавства (фонетика, лексикологія, словотвір, морфологія, синтаксис, стилістика і т. ін.), так і в межах новітніх лінгвістичних парадигм (соціолінгвістика, психолінгвістика, сугестивна та когнітивна лінгвістика, нейролінгвістичне програмування, дискурсологія, лінгвоперсонологія, лінгвоконфліктологія), що відбилось у результатах опрацювання кафедральних наукових тем: 

 

Дослідження комунікативної сугестії у поліжанрових дискурсах

Наказ про затвердження теми № 634-18  від 13.03.2014 р.

У результаті опрацювання наукової теми було сформульовано концептуальні положення  якісно нової фундаментальної теорії вербальної та невербальної сугестії у різножанрових дискурсах, у межах якої вперше виокремлено і систематизовано актуальні сугестійні маркери вербального та невербального рівнів. Залучено новітні методологійні підходи (комп’ютерне та дискурсивне моделювання; компонентний аналіз, Мілтон-модельна ідентифікація, нейролінгвістична предикатна ідентифікація, контекстуально-інтерпретаційний, кількісно-статистичний аналіз, дискурс-аналіз, психолінгвістичні експериментальні методи (асоціативний експеримент, семантичний диференціал Ч. Осгуда, анкетування, опитування), метод лінгвопрагматичного, лінгвосеміотичного та семіометричного аналізу)
 до опрацювання феномену комунікативної сугестії у її проекції на широке коло актуальних дискурсивних практик, що до сьогодні не має аналогів у вітчизняній лінгвістиці. Вперше доведено, що феномен комунікативного впливу має комплексну природу (нейрофізіологічні, психоментальні, загальносеміотичні та мовні компоненти), активність якої варіюється залежно від власне лінгвальних та низки екстралінгвальних компонентів комунікації, експонованих на вісь національної специфіки. Вперше доведено, що базовою лінгвістичною ознакою комунікативного впливу виступають семантична дифузність та предикатна маркованість. Уперше визначено провідні стратегії й тактики комунікативного впливу у політичному дискурсі та запропоновано алгоритм ідентифікації і нейтралізації відповідних патогенних впливів; уперше висвітлено впливову природу обрядового жанру як на рівні вербальних утілень, так і з урахуванням самобутньої невербальної репрезентації; вперше розроблено алгоритм дослідження комунікативної сугестії в юридичному дискурсі; вперше виокремлено і пояснено природу актуальних гіпноіндукторів у рекламному мегадискурсі; вперше ідентифіковано спектр лінгвосеміотичних кодів комерційної телереклами та визначено домінантні і периферійні знакові коди з урахуванням їхньої впливової природи; вперше доведено сугестійну природу українського фраземного фонду в його медійній (газетні заголовки) презентації; вперше схарактеризовано сленгову лексику як імманентно впливову в дискурсі художнього постмодерну; вперше описано семантику і функційну оригінальність ключових слів як сугестійних маркерів соціальної реклами; започатковано дослідження сугестійної природи релігійного та гіпнотичного дискурсів; розроблено концепцію новітнього асоціативного словника рекламних слоганів, що містить слоганімікон усього рекламного метадискурсу; виявлено, що врахування специфіки всього комплексу власне мовних, психолінгвістичних, нейрофізіологічних та інших чинників, які беруть участь в сугестивній комунікації, дає  змогу ідентифікувати і відповідно прогнозувати загальні стратегії спілкування такого типу.

Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що вперше сформовано систематику практичних маркерів комунікативної сугестії (вербальних і невербальних) у низці актуальних дискурсів; розширено спектр сугестійно активних дискурсів, що в сучасному мовознавстві не має аналогів. Результати роботи наукового колективу можуть скласти основу розробки навчальних посібників і підручників, у межах яких висвітлюються проблеми, пов’язані з комунікацією в цілому, виявленням факторів її ефективності та відповідних деструктивних компонентів, систематизацією факторів комунікативної емпатії, показників патогенних текстів та висвітленням відповідних семантичних вузлів тощо. Встановлення домінантних характеристик мовних сугестогенів прислужиться у безпосередньому конструюванні відповідних текстових масивів у межах різноманітних дискурсивних практик, а такожд у безпосередній практиці соціальних комунікацій при укладанні текстів відповідної скерованості; в іміджелогії при конструюванні іміджевих моделей, а також у методиках профайлінгової особистісної ідентифікації.

  Дослідження різнорівневих елементів системи української мови

номер державної реєстрації 117U003788

Ця тема продовжує традиції Одеської ономастичної школи та напряму функційної лінгвістики, зокрема втілених у попередній науковій темі кафедри «Дослідження говорів Одещини».

Одеську ономастичну школу очолював доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Юрій Олександрович Карпенко (1929-2009) – всесвітньо відомий мовознавець, завідувач кафедри української мови з 1992 до 2000 р. Видатний учений створив сутнісну концепцію власної назви та окреслив футурологічні перспективи її розвитку, розробив засади ономастичної етимології, топонімічної й космонімічної систематики, ієрархії слов’янських теонімів, літературної та когнітивної ономастики тощо. Проте наукові праці неперевершеного вченого містять і дослідження з фонетики, фонології, з історії української мови та історії української літературної мови, з історії мовознавства та українського народознавства, зі славістики, з порівняльно-історичного мовознавства, з орфографії, діалектології, стилістики, етнолінгвістики, соціолінгвістики, етимології та ін., що засвідчує універсальність наукової компетенції вченого. Протягом свого життя Ю.О.Карпенко виховав понад 60 кандидатів наук та 6 докторів наук, а творчий доробок дослідника нараховує близько 500 наукових праць, серед яких монографії, підручники, фундаментальні наукові розвідки. 

Дослідження з функційної лінгвістики проводилися під керівництвом доктора філологічних наук, професора Олександра Івановича Бондаря (1952 – 2013), який очолював кафедру української мови з 1982 до 2013 р. Учений став фундатором нового наукового напряму у лінгвістиці – лінгвоекології, активно розробляв актуальні питання славістики та японістики, проблематику загального мовознавства, історії української мови, функційної граматики, фонології, лексикографії, лінгвістики тексту, діалектології, соціолінгвістики, перекладознавства тощо. О. І. Бондар відкрив шлях у науку 12 кандидатам наук, опублікував понад 140 наукових праць, серед яких монографії, словники,  підручники тощо.

Основним результатом опрацювання кафедральної наукової теми «Дослідження різнорівневих елементів системи української мови» стало створення «Словника українських говорів Одещини», що містить близько 5000 реєстрових слів і становить надійне підґрунтя для подальшого дослідження українських говорів. Для діалектного словникарства південного регіону цей словник є найбільшим і всеохоплювальним.  «Словник українських говорів Одещини» є діалектним, лексичним, тлумачним, диференційним із наведенням речень-ілюстрацій з максимально повним описом специфічної, діалектної лексики, вживаної в українських селах, розташованих у межах Одеської області. Доведено, що лексико-семантичні процеси в говорах Одещини відрізняються від відповідних процесів української літературної мови своїм набагато інтенсивнішим характером, що ілюстровано наявністю великої кількості семем однієї лексеми, їхніми постійними зрушеннями, переважно представленими метонімією, семантизацією за гіпонімією і транссемантизацією. Порівняно рідко відбуваються процеси десемантизації (переважно за гіперонімією) і зовсім рідко фіксується синекдоха. Обґрунтовано висновок про те, що говори Одещини перебувають у стадії інтенсивного нівелювання внаслідок потужного впливу української літературної мови, а тому потребують оперативного вивчення і фіксування. Також було встановлено, що найбільша кількість дериватів була утворена суфіксальним способом, серед яких переважають суфікси -к(а), -ник, -ар (-яр), -к(и), -ак(-як), -ик, -ов, хоча в літературній мові деякі з цих суфіксів (-ар(-яр), к(и), -ак(-як)) у якості словотворчих формантів вживаються значно рідше, ніж у діалектному мовленні. У діалектному мовленні значно частіше, ніж у літерату. Серед аналізованої діалектної лексики найбільшу групу становлять деривати-іменники, другою за кількістю є група дериватів-прикметників. Мотивувальну базу для утворених дериватів складають переважно дієслова та іменники.

Результати наукових тем кафедри, впроваджені в навчальний процес, а саме:

  • Результати теми «Дослідження різнорівневих елементів системи української мови» впроваджено у навчальні курси «Діалектологія», «Історія української мови», «Сучасна українська мова. Лексикологія. Лексикографія», «Сучасна українська мова. Морфеміка. Словотвір», «Українська мова в соціолінвістичному аспекті».
  • Результати теми «Дослідження комунікативної сугестії у поліжанрових дискурсах» упроваджено у навчальні курси «Сучасна українська мова. Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія», «Сучасна українська мова. Морфологія», «Сугестивна лінгвістика», «Комунікативна лінгвістика», «Психолінгвістика», «Нейролінгвістичне програмування»,

Збірники

Кафедра української мови видає фаховий збірник наукових статей “Записки з українського мовознавства”,. започаткований у 1994 році і на сьогодні індексується та реферується в базах Index Copernicus, Worldcat, Наукова періодика НБУ імені В. І. Вернадського, Загальнодержавна реферативна база даних «Україніка наукова», Український реферативний журнал «Джерело» тощо. Журнал виходить раз на рік, у 2018 році сьогодні видано черговий 25 випуск. Також члени кафедри беруть активну участь у виданні інших факультетських збірників: “Вісник Одеського національного університету. Серія Філологія”, часопис «Мова», «Слов’янський збірник», в яких досліджуються різноманітні аспекти функціонування мови в оригінальних дискурсних площинах, опрацьовуються класичні й новітні напрями сучасної лінгвістики, аналізуються фундаментальні питання теоретичного та прикладного мовознавства.

 Конференції

Протягом 2013-2018 років було проведено

7 всеукраїнських наукових і науково-практичних конференцій  (5 Всеукраїнських науково-практичних конференцій для студентів і молодих учених (2014-2018) у рамках угоди про співробітництво з Миколаївським національним університетом імені В.О. Сухомлинського); Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена 80-річчю утворення кафедри української мови (2017); Всеукраїнська наукова конференція «Мова Тараса Шевченка в контексті наукової парадигми ХХІ століття» (2014) спільно з Національним університетом «Одеська юридична академія»;

5 міжнародних науково-практичних конференцій, семінарів і круглих столів (міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Актуальні проблеми мовознавства та літературознавства» (Тирасполь, 2013); Міжнародний круглий стіл «Тарас Григорович Шевченко у колі сучасників» (Тирасполь, 2013); міжнародний науково-практичний студентський семінар «Значення української мови у полілінгвальному просторі України і Придністров’я» (Одеса – Тирасполь, 2013);   міжнародний круглий стіл  «Тарас Шевченко: світова слава генія»  (Одеса – Тирасполь, 2014); міжнародна науково-практична конференція «Міжкультурна комунікація: проблеми та перспективи» (Одеса – Львів – Тирасполь, 2014); Міжнародний круглий стіл  «Тарас Шевченко: світова слава генія» International “Taras Shevchenko: World Fame of the Genius” round-table discussion» спільно з Придністровським держуніверситетом імені Т.Шевченка (2014);  

5 круглих столів до Дня науки «Українська мова в дослідженнях одеських лінгвістів» (2014-2018), результати яких результовано в низці колективних монографій «Одеська лінгвістична школа» (2014-2018).

 Наукові монографії

Яковлева О.В. Обрядовий дискурс у системі національної лінгвоментальності: монографія. Одеса: «Одеський національний університет імені І.І.Мечникова», 2014. - 396 с.

Кутуза Н. В. Комунікативна сугестія в рекламному дискурсі: психолінгвістичний аспект : монографія. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. - 736 с.

Одеська лінгвістична школа : інтеграція підходів. Колективна монографія / Т.Ю.Ковалевська та ін. – Одеса: ПолиПринт, 2014. – 330 с.;

Завідувачі кафедри української мови Одеського національного університету : історія і сучасність. Колективна монографія / Т.Ю.Ковалевська та ін. – Одеса: ПолиПринт, 2015. – 76 с.

Одеська лінгвістична школа : інтеграція підходів. Колективна монографія / Т.Ю.Ковалевська та ін. – Одеса: ПолиПринт, 2016. – 362 с.;

Одеська лінгвістична школа : інтеграція підходів. Колективна монографія / Т.Ю.Ковалевська та ін. – Одеса: ПолиПринт, 2017. – 362 с.;

Одеська лінгвістична школа: модерні парадигми : колект. моногр. / за заг. ред. Ковалевської Т. Ю. – Одеса : ПолиПринт, 2018. – 248 с.

 Підручники та навчальні посібники

Бондар О. І. Історична граматика української мови. Навчальний посібник / О. І. Бондар, А. П. Романченко, Г. В. Сеник, О. О. Сікорська. – Одеса: ОНУ, 2013. – 172 с. 

Дружинець М. Л. Сучасна українська мова: морфологія іменних частин мови. Навчальний посібник / М. Л. Дружинець, А. Л. Порожнюк. – Одеса : ОНУ, 2013. – 254 с.

Ковалевська Т. Ю. Основні вимоги до написання та оформлення курсових і кваліфікаційних робіт  (для студентів-філологів).  Методичний посібник / Т. Ю. Ковалевська; [відп. ред. Н. М. Хрустик]. – Одеса: видавець Букаєв В. В., 2014. – 93 с.

Програми лекційних курсів та плани практичних занять кафедри української мови (для студентів «українська мова і література»): метод. посіб. / відп. ред. д-р філол. наук, проф. Т. Ю. Ковалевська. – Одеса: «Одеський національний університет імені І. І. Мечникова», 2015. – 236 с.

Ковалевська Т.Ю. Основні вимоги  до написання та оформлення курсових і кваліфікаційних робіт (для студентів-філологів).  Методичний посібник. - Одеса : видавець Букаєв В. В., 2014. – 93 с.

Антонюк О.В. Матеріали до практичних занять з курсу «Вступ до перекладознавства». Виправлені та доповнені.- Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013. – 45 с.

Програми лекційних курсів та плани практичних занять кафедри української мови (для студентів спеціальності «українська мова і література»). Методичний посібник / Відповідальний редактор Ковалевська Т. Ю.- Одеса : ПолиПринт, 2015. - 236 с.

Ковалевська Т. Ю. Основні вимоги до написання та оформлення курсових і кваліфікаційних робіт (для студентів-філологів). Методичний посібник. – Одеса: ПолиПринт, 2015. – 80 с.

Дружинець М.Л., Прісовська Г.Є. Ювілейний бібліографічний покажчик кафедри української філології. -  Бендери, 2015. - 82 с.

Ковалевська Т. Ю., Форманова С.В. Українська мова за професійним спрямуванням для гуманітарних спеціальностей : [навч. посіб.]. – Одеса : ПолиПринт, 2016. – 133 с.

Форманова С. В., Романюк І. В. Основи культури й техніки мовлення: навч. посіб. Одеса : ПолиПринт, 2018. 144 с.

Форманова С., Розман І. Українська мова як іноземна : експрес-курс. Ужгород : РІК-У, 2018. 108 с.

Дружинець М. Л., Антонюк О. В., Вартик О. П., Сеник Г. В. [та ін.]. Практикум з українського правопису : навчальний посібник /; за заг. ред. М. Л. Дружинець. – Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,2018. – 396 с. ISBN 978-617-689-253-3 

 Партнерські зв’язки кафедри

Укладено угоду про співпрацю (у межах наукової теми «Комунікативна сугестія в поліжанрових дискурсах) між кафедрою української мови та кафедрами прикладної лінгвістики (Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського); мовознавства (Херсонський державний університет); культурології (Харківська державна академія культури).

Триває співпраця з міжнародними організаціями, зокрема з: Центром української культури ПДУ імені Т. Г. Шевченка; Українським домом м. Тирасполя; Спілкою українців Придністров’я імені О. Бута; Міжнародною громадською організацією «Український центр «Співробітництво»; Спілкою письменників Придністров’я; Товариством української культури «Стожари»; Товариством української мови «Мова калинова»; Посольством України в РМ; Громадською організацією «Укрпросвіта» імені Т. Г. Шевченка.

Відзнаки, нагороди, почесні звання членів кафедри

Ковалевська Т. Ю.:

- Академік Академії наук вищої освіти України.

- за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви нагороджена орденом Святої великомучениці Варвари.

- нагороджена Почесною відзнакою Одеського міського голови «Подяка».

Грамоти
 

Ковалевська Т. Ю.: 

  • Грамота «За наукові досягнення та плідну співпрацю з аспірантами» (2013).
  • Грамота Придністровського державного університету імені Т. Г. Шевченка за участь у міжнародному студентському семінарі присвяченому Дню української писемності та мови (2013).
  • Міжнародна  грамота за участь у Круглому столі, присвяченому Т. Г. Шевченкові (2013).

Антонюк О. В.:

  • Грамота Придністровського державного університету імені Т. Г. Шевченка за участь у міжнародному студентському семінарі присвяченому Дню української писемності та мови (2013).
  • Грамота за цикл лекцій «Українське слово» у рамках проведення Відкритого університету (2014).

Дружинець М. Л.:

  • Почесна грамота посольства України в Республіці Молдова за вагомий внесок у розвиток української духовності (2012).
  • Подяка за організацію і участь у міжнародному студентському семінарі присвяченому Дню української писемності та мови (2013).
  • Орден-відзнака за популяризацію творчості Т. Шевченка у ПМР та участь у Шевченківському міжнародному літературному конгресі (2014).
  • Почесна грамота Придністровського державного університету  імені Т. Г. Шевченка (2014).

Хаценко Л. І.:

  • Грамота «Викладач року очима студентів» за 2013 – 2014 н. р. 

Хрустик Н. М.:

  • Грамота «Викладач року очима студентів» за 2012 – 2013 н. р. 
  • Грамота «Викладач року очима студентів» за 2014 – 2015 н. р. 

При кафедрі працює аспірантура й докторантура, у межах яких за останні роки під науковим керівництвом провідних членів кафедри підготовлено та захищено понад 25 докторських і кандидатських дисертаційних праць.

Адреса

вул. Дворянська, 2,Одеса, 65082
Тел. приймальної (38-048)723-52-54
Тел./факс (38-048)723-35-15
Email: rector@onu.edu.ua

Наші партнери

title_5da6c4d9e521f34965331571210457
title_5da6c4d9e53372316736721571210457
title_5da6c4d9e544a164506391571210457
title_5da6c4d9e555f2579596951571210457
Top