Анотації курсів кафедри Історії України

Освітній рівень “бакалавр”

Нормативні дисципліни

Давня та середньовічна історія України

(проф. Бачинська О. А., доц. Кіосак Д. С., доц. Новікова Л. В.)

Мета курсу: сприяти формуванню у студентів уявлення щодо предмету курсу давньої та середньвічної історії України, стосовно цілісності українського історичного процесу та, водночас, його складної структури, щодо зміни історіографічних образів історії України та загальних особливостей джерельної бази до історії різних періодів. Знання фактів і подій у послідовності їхнього буття є необхідною умовою професійної підготовки історика. Тому важливою метою курсу є сприяти їх комплексному вивченню.

Курс складається з наступних змістових модулів:

  1. Вступ до вивчення курсу «Історія України».
  2. Заселення території України та передісторичний період.
  3. Протоісторичний період та перші цивілізації на території України
  4. Українські землі наприкінці ІХ – першій половині XІV ст.
  5. Україна у середині ХІV - першій половині ХVII ст.

Завдання курсу: в рамках вступної частини ознайомити студентів з проблеми визначення предмету історії України та її періодизації, надати характеристику основної літератури та джерел до курсу, висвітлити головні віхи розвитку історіографії історії України, визначити еволюцію ідей та роль персоналій; навчити студентів самостійно мислити, виховати дослідницький інтерес до історії України, вказати на потенціал історії України у справі патріотичного виховання.

У галузі давньої історії забезпечити оволодіння студентами методами інтерпретації артефактів та екофактів, верифікації, зовнішньої і внутрішньої критики матеріальних джерел; вивчення студентами підходів до створення зв'язного сучасного дискурсу з проблем передісторії; ознайомлення студентів з сучасними методами та інструментальними засобами вивчення палеоеокономіки та побуту давнього населення.

У галузі середньовічної історії України опрацювати основну джерельну базу і літературу по даній дисципліні, проаналізувати важливі суспільно-політичні та соціально-економічні явища минулого України кінця ІХ – першої половини XVII ст., прослідкувати причини їх виникнення, трансформацію та еволюцію, з’ясувати розвиток культури, освіти, науки.

Історія України в новий час

(проф. Гончарук Т. Г.)

Мета навчальної дисципліни: полягає у формуванні уявлень стосовно комплексного характеру  історичних процесів в Україні з середини XVII ст. до кінця XVIII ст.; удослідженні закономірностей та конкретних особливостей розвитку суспільства і людини на території сучасної України у період формування індустріального суспільства.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Українська національна революція 1648 – 1676 рр.
  2. Українські землі в кінці ХVІІ – першій половині ХVІІІ ст.
  3. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання навчальної дисципліни: опрацювати основну джерельну базу та історіографію, проаналізувати основні віхи розвитку історичних подій на теренах України в зазначений період та визначити фактори, які вплинули на цей процес; дослідити еволюцію соціально-економічних і суспільно-політичних процесів.

Історія України в новий час

(проф. Діанова Н. М., проф. Хмарський В. М.)

         Мета навчальної дисципліни полягає у дослідженні закономірностей та конкретних особливостей розвитку суспільства і людини на території сучасної України у період формування індустріального суспільства.

            Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Історія України першої половини ХІХ ст.
  2. Історія України другої половини ХІХ ст.
  3. Історія України на початку ХХ ст.

         Завдання навчальної дисципліни: опрацювати основну джерельну базу та історіографію, проаналізувати основні віхи розвитку історичних подій на теренах України в зазначений період та визначити фактори, які вплинули на цей процес; дослідити еволюцію соціально-економічних і суспільно-політичних процесів.

Історія України ХХ-ХХІ ст. (Новітня історія України) (частина 1)

(проф. Вінцковський Т. С.)

Загальний курс «Новітня історія України» (частина 1) згідно освітньої програми спеціальності «Історія та археологія», читається на четвертому курсі історичного факультету у межах сьомого семестру для студентів денної форми навчання. Зміст програми курсу «Новітня історія України» (частина 1) передбачає володіння студентами знаннями з модерної історії України, історіографії та джерелознавства історії України, комплексу міждисциплінарних знань у межах гуманітаристики. Програма навчальної дисципліни складається з двох змістових модулів:

  1. Українські землі в добу Великої війни, революції та постреволюційних трансформацій.
  2. Комуністична модернізація українського суспільства, його становище в складі західних сусідів у міжвоєнний період та у роки Другої світової війни.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є історія України ХХ ст., історична біографістика, розвиток політичної думки, історія політичних партій, повсякдення, військова історія, дослідження з історії української діаспори.

Метою викладання загального курсу «Новітня історія України» (частина 1) є вивчення у складному переплетенні міжнародних та внутрішньо українських подій стадіального переходу патріархального/суспільства до модерної доби. Глибоке вивчення передумов двох світових воєн та низки революцій, що привели до падіння Російської й Австро-Угорської імперій, дають краще розуміння обставин, за яких Україна, загалом в межах теперішніх кордонів, потрапила в глухий кут тоталітарного режиму. Зміст курсу доповнює і деталізує події української історії, виникнення й розвиток суспільно-політичних ідей, спроби втілення їх в життя. Важливе місце у структурі дисципліни посідає розуміння основних закономірностей формування комуністичної моделі суспільних відносин у царині економіки, культури і побудови принципово нової для українських земель політичної системи. Враховуючи інерційний інтелектуальний спадок радянсько-більшовицької системи, перед студентами стоїть завдання освоїти матеріал, базуючись на сучасній методологічній основі, без чого занурення в епоху є неможливим.

Основними завданнями вивчення загального курсу «Новітня історія України» (частина 1) є систематизувати наявні знання студентів з вітчизняної історії першої половини ХХ ст., виявити закономірності суспільно-політичних, соціально-економічних та культурних процесів, що проходили на українських землях в оглядовий період, засвоїти оцінки сучасної світової історичної науки щодо найбільш дискусійних подій історії України.

 

 Дисципліни вибору ЗВО

Історична географія

(проф. Бачинська О. А.)

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Історична географія» є дослідження просторово-хронологічних змін та взаємозв’язків природні та социально-економічні територіальні системи.

Метою викладання спеціального курсу «Історична географія» є у комплексі дослідити основні історичні процеси та їхні зміни на території Європи та України з найдавніших часів до сьогодення.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Теоретичні проблеми історичної географії
  2. Історична географія Європи

Основними завданнями вивчення спеціального курсу “Історична географія” є:

  • опрацювати основну джерельну базу і літературу по даній дисципліні;
  • прослідкувати роль географічного фактору у історичному процесі;
  • проаналізувати важливі зміни у амінітративно- політичних та соціально-економічних явищ минулого Європи та України;
  • з’ясувати зміни в розміщенні центрів культури, освіти, науки в Європі та Україні.

Архівознавство

(доц. Синявська О.О.)

Курс «Архівознавство» викладається для студентів 3-го курсу бакалаврату за спеціальністю 032 «Історія та археологія». На сучасному етапі розвитку історичної науки особливого значення набуває підготовка студентів-істориків з джерелознавства, що потребує глибоких знань і практичних навичок роботи з усіма видами історичних джерел, основні з яких – архівні документи.

Загальне завдання курсу полягає в тому, щоб дати майбутнім фахівцям систему актуальних знань з історії архівної справи, формування архівної системи та діяльність провідних архівів, основні принципи комплектування документальних матеріалів, проведення раціонального обліку, класифікації, відбору документів для зберігання з метою найкращого їх використання як для наукових, так і практичних потреб. Мета викладання курсу – формування знань і навичок щодо цілісного професійного розуміння процесів і явищ, закономірностей та особливостей історії архівної справи, її сучасної організації; ознайомлення з підходами до формування Національного архівного фонду, описування, зберігання документів і використання відомостей, що знаходяться в них.

Вивчення курсу повинно допомогти студентам навчитися логічно мислити і робити аргументовані висновки, викладати матеріал, оволодівати навичками аналізу, користуватися довідковою літературою. Студентам необхідно засвоїти насамперед найбільш важливі питання теорії архівознавства, звернутися до проблем історіографії архівознавства, його джерельної бази. Особливу увагу варто звернути на проблеми архівної україніки, історіографії до кожної окремої теми курсу; студенти повинні оволодіти навичками роботи з історичними джерелами і науковою літературою, систематизації і компаративного аналізу історичного матеріалу.

Дисципліни вільного вибору студентів

Основи наукових досліджень
(доц. Синявська О. О.)

Спеціальний курс “Основи наукових досліджень” згідно освітньої програми спеціальності «Історія та археологія», читається на другому курсі історичного факультету у межах третього семестру для студентів денної форми навчання. Зміст програми спеціального курсу «Основи наукових досліджень» передбачає вільне володіння студентами знаннями з загального курсу історії України, історіографії історії України, філософії, джерелознавства.

Програма навчальної дисципліни складається з трьох змістових модулів:

  1. Теоретичні основи наукової діяльності.
  2. Основи методології наукового дослідження.
  3. Методика написання наукового дослідження.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичні основи, питання методики, технології та організації науково-дослідницької діяльності, тобто формування теоретичного й практичного підґрунття для ефективного, кваліфікованого проведення наукових досліджень студентами. Метою викладання спеціального курсу «Основи наукових досліджень» є ознайомити студентів з основами методології наукового дослідження, дати загальний огляд історичного розвитку наукових шкіл, визначити завдання вивчення історії України на сучасному етапі, навчити студентів науково підходити до написання та оформлення історичного дослідження.

Основними завданнями вивчення спеціального курсу «Основи наукових досліджень» є:

  1. опанування фундаментальною, загальнонауковою, конкретно-науковою методологією та історичними методами дослідження з метою забезпечення реалізації в навчальному процесі принципів історизму, об'єктивності в оцінці фактів, явищ, подій;
  2. навчитися розробляти наукові проблеми, писати наукові статті, роботи, застосовуючи при цьому нові інформаційні технології;
  3. сприяти реалізації знань, навичок, творчого мислення в навчальному процесі, навчально-дослідницької та подальшої науково-дослідницької діяльності майбутніх спеціалістів-істориків.

 

Українське джерелознавство та археографія
(доц. Петровський Е. П.)

            Спеціальний курс «Українське джерелознавство та археографія» згідно з освітньою програмою спеціальності «Історія та археологія», читається на другому курсі історичного факультету у межах третього семестру для студентів денної форми навчання спеціалізації «Історія України у світовому контексті».

            Метою викладання навчальної дисципліни є завдання як суто наукові так і суспільно-політичні. З висоти ХХІ століття людство дедалі пильніше оглядає й осмислює свою багатовікову історію, її повчальні уроки. Спираючись на досвід минулого, воно шукає відповідей на болючі проблеми й намагається визначити оптимальні шляхи розв’язання насущних завдань сьогодні. Ось чому неухильно зростає роль історичної науки, усі надбання якої ґрунтуються на обширній джерельній базі. Вивченню джерел, теорії і практики їх використання присвячений даний спецкурс, який належить до фундаментальних навчальних дисциплін у системі підготовки бакалаврів. Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичні й прикладні аспекти українського джерелознавства та археографії.

            Основними завданнями вивчення дисципліни «Українське джерелознавство та археографія» є підвищення професійної підготовки студентів-істориків, допомога в опануванні теорії й практики пошуку, виявлення, пізнання, аналізу й використання джерел як у науково-дослідній, так і в педагогічній діяльності, оволодіння сучасними методами опрацювання джерел, здобування джерельної інформації, перевірка її достовірності. Для цього студенти мають ознайомитись з проблемами теорії і методології джерелознавства й археографії, їх історією і науковою практикою та набути навички роботи з основними групами джерел з історії України та археографічними публікаціями з історії України.

            Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Теоретичні проблеми джерелознавства й археографії.
  2. Історія українського джерелознавства й археографії.
  3. Основні типи джерел з історії України. Характеристика речових, зображальних, фонічних і вербальних джерел.

            У процесі роботи над спеціальним курсом згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні оволодіти знаннями про: комплекс джерел та історіографічний доробок до курсу; джерельну базу історії України і її особливості; основні та актуальні проблеми тематики даного курсу; вузлові теоретико-методологічні питання: теорію джерела, його природу, зв’язок з історичним фактом, джерельну інформацію тощо; сучасні підходи до класифікації історичних джерел; класифікацію археографічних публікацій та основні етапи здійснення археографічної публікації; методику пошуку, виявлення, опрацювання джерел, способів встановлення їх автентичності, здобуття інформації, перевірки її достовірності.

            До сформованих під час роботи над спеціальним курсом вмінь і навичок належать: творчо осмислювати відповідний матеріал; співставляти й аналізувати різні точки зору; аналізувати джерела з історії України різних історичних епох; науково пояснювати теоретичні проблеми джерелознавства, аналізувати процес розвитку українського джерелознавства; визначати основні тенденції археографічної думки та практики в різні періоди; робити висновки з вивчених тем.

Історія Одеського (Новоросійського) університету

(доц. Кузнєцов В. О.)

            Метою викладання навчальної дисципліни «Історія Одеського (Новоросійського) університету» є ознайомлення студентів з основними етапами становлення та розвитку першого ВНЗ на півдні України, формування мотивації та готовності до самостійного пізнання проблем історії вищої освіти і науки, залучення їх до науково-дослідницької

діяльності з означеного напряму.

            Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Імператорський Новоросійський університет – перший класичний університет на півдні України.
  2. Одеський університет у системі радянської української освіти і науки (1920-1991 рр.)
  3. Сучасний університет: на шляху інтеграції у світовий науковий та освітянський простір.

            Основними завданнями вивчення дисципліни «Історія Одеського (Новоросійського) університету» є :

            - формувати розуміння генезису історико-педагогічного знання;

            - сформувати знання про чинники та основні етапи становлення та розвитку         першого ВНЗ на півдні України;

            - формувати уміння соціально-історичного аналізу змісту і форм організації            навчального та наукового процесу на прикладі Одеського університету;

            - формувати уміння самостійної науково-дослідницької діяльності.

Історія українського козацтва та його світових аналогів

(проф. Бачинська О. А.)

            В умовах розвитку історичної науки з’являються нові галузі досліджень. Вони розвиваються, дозволяють по новому переглянути вже існуючи сторінки різних історичних тем та досліджень.

            Важко знайти в історії України тему, якій присвячена така кількість видань, досліджень, монографій, ніж тема історії козацтва. Козацтво зіграло одну з провідних ролей в історичному процесі в Україні, тому вивчення даної теми дозволяє ширше та ґрунтовніше дослідити історію України XV–ХХ ст. Курс ставить за мету комплексно вивчити проблеми виникнення, становлення та розвитку українського козацтва. В зв’язку з метою ставляться наступні задачі: опрацювати основну джерельну базу та проаналізувати історіографію теми, порівняти теорії виникнення українського козацтва, розкрити основні етапи розвитку козацтва, схарактеризувати діяльність видатних козацьких отаманів, визначити роль і значення українського козацтва в історії України: військовій, соціальній та політичній.

            Програма дисципліни «Історія українського козацтва та його світових аналогів»

складається з таких змістових модулів:

1.Витоки та походження козацтва в Україні та сусідніх з нею територіях.

2.Українське козацтво у ранньомодерний час.

3.Проблеми існування козацтва наприкінці ХVIII - ХХ ст.

            Під час вивчення курсу пропонується порівняти українське козацтво з відповідними воєнізованими формуваннями в Європі та світі (донське козацтво, гайдуки, граничари, яничари, самураї).

           

Сучасні проблеми музеології та туристичного краєзнавства в Україні

(доц. Полторак В. М.)

.           Навчальна дисципліна має на меті опанування базового рівню знань з історії туристичного краєзнавства та музейної справи в Україні, з'ясування основних теоретичних засад функціонування музеїв, сув'язі певних історичних періодів виникнення, становлення та розвитку туристичного краєзнавства та музейної справи, котрі подані хронологічно та охоплюють всю територію України у тісному поєднанні з аналогічними процесами в сусідніх державах. Під час вивчення курсу розглядається низка теоретико-методологічних та конкретно-історичних питань, пов’язаних з еволюцією туристичної інфраструктури, музейних інституцій на українських землях.

            Особливу увагу при викладі буде приділено практичному застосуванню теоретичних знань при створенні екскурсій (навчальних, туристичних, наукових) на базі пам’яток та закладів музейного типу.

            Дисципліна передбачає індивідуальну роботу студента із створення власної екскурсії за обраною тематикою згідно моделі, пропонованої під час занять.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Виникнення та розвиток музеології та туристичного краєзнавства в Україні. об’єкт, предмет, основні завдання та теоретико-методологічні засади.
  2. Регіональні особливості краєнавчо-туристичних ресурсів в тому числі мізейних України.

                 У зв’язку з метою ставляться наступні завдання:

  • опрацювати основну джерельну базу і літературу по даній дисципліні,
  • проаналізувати важливі суспільно-політичні події минулого різних регіонів України та визначити фактори, що впливали на розвиток музеології та туристичного краєзнавства,
  • прослідкувати виникнення та розвиток краєзнавства, його трансформацію та еволюцію,
  • охарактеризувати урядову політику стосовно регіонального туризму в різні періоди історії України, з’ясувати основні напрямки його розвитку.

 

Економічна історія України в світових процесах ІХ-ХХ ст.

(проф. Гончарук Т. Г.)

Метою даного спецкурсу є надання студентам спеціалізації “Історія України” можливості глибше розглянути питання економічного розвитку України у різні періоди її минулого і доповнити, таким чином, конкретно-історичні знання, що були ними отримані з загального курсу вітчизняної історії. Загальний огляд минулого української економіки, як окремого аспекту історії України дозволяє студентам краще зрозуміти багатовіковий процес розвитку українського господарства, проаналізувати в історичній перспективі його закономірності та тенденції.

Водночас, оскільки, – спеціальної дисципліни, що займає певне місце в системі економічних наук, економічна історія України виконує функції граничної дисципліни і її вивчення дозволяє визначити взаємозв’язки між вітчизняною історією та економічною наукою.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Економічна історія України IX – першої половини XVII ст. в контексті розвитку європейської економіки
  2. Економіка України у модернізаційних процесах Нової доби (друга половина XVII – початок XX ст.)
  3. Економіка України у ХХ ст. під впливом зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних факторів.

Завдання курсу: забезпечити сприяння кращому розумінню студентами спеціалізації інших аспектів історії України (соціального, політичного, культурного та ін.), які відчували на собі вплив економічних чинників.

Історія релігії та церкви в Україні в національному та європейському контекстах

(проф. Діанова Н. М.)

Мета навчальної дисципліни полягає у всебічному дослідженні проблеми становлення та розвитку релігійного і церковного життя в Україні впродовж усієї історії українського суспільства.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Розвиток релігії на українських землях в національному та європейському контекстах (ІХ – ХVІІ ст.)
  2. Релігійно-церковні процеси в Україні у ХVІІІ – ХІХ ст.
  3. Релігійно-церковні процеси в Україні у ХХ ст.

Завдання навчальної дисципліни: опрацювати основну джерельну базу та історіографію, проаналізувати основні віхи в історії розвитку релігії та церкви на теренах України; розглянути еволюцію релігійних поглядів українського населення та визначити фактори, які вплинули на цей процес; дослідити особливості сучасного становища церкви в Українській державі.  

Історія освіти і науки в Україні
(доц. Синявська О. О.)

            Спеціальний курс “Історія освіти та науки в Україні” згідно освітньої програми спеціальності «Історія та археологія», читається на третьому курсі історичного факультету у межах шостого семестру для студентів денної форми навчання спеціалізації «Історія України у світовому контексті».

            Вивчення історії освіти та науки в Україні є одним із нагальних на сьогодні завдань, які стоять перед сучасними дослідниками. Історія освіти тісно пов'язана з загальною історією суспільства, з одного боку, та, з другого, з історією науки та вищої школи.

            Зміст програми спеціального курсу «Історія освіти і науки в Україні» передбачає вільне володіння студентами знаннями з загального курсу історії України, загальних курсів з педагогіки та історії педагогіки, знаннями курсів інших гуманітарних наук (історії української та зарубіжної культури, філософії) та спеціальних історичних дисциплін (етнографії, історіографії, джерелознавства, генеалогії тощо). Програма навчальної дисципліни складається з двох змістових модулів:

  1. Традиції освіти та наукових знань (ІХ – початок ХХ ст.)
  2. Система освіти та наукові досягнення у новітній час.

            Предметом вивчення навчальної дисципліни є виникнення, розвиток та трансформація навчальних закладів та наукових установ різного типу в межах сучасної України з найдавніших часів до сьогодення.

            Метою викладання спеціального курсу «Історія освіти і науки в Україні» є дослідити розвиток освіти і науки в Україні, його особливості на протязі всієї історії українського суспільства, розкрити становлення національної системи освіти та наукових закладів.

            Основними завданнями вивчення спеціального курсу «Історія освіти і науки в Україні» є: опрацювати основну джерельну базу і літературу по даній дисципліні, проаналізувати важливі суспільно-політичні події минулого України та визначити фактори, що впливали на розвиток освіти і науки, прослідкувати виникнення та розвиток освітніх і наукових закладів, їх трансформацію та еволюцію, охарактеризувати урядову політику стосовно освіти і науки в різні періоди історії України, з’ясувати основні напрямки розвитку освіти та наукових досліджень.

Історія преси в Україні (кінець XVIIIпочаток ХХІ ст.

(доц. Левченко Г. С.)

Спецкурс присвячений виникненню та розвитку періодичної преси в межах сучасної України від кінця XVIII ст. до сьогодення.

Програма навчальної дисципліни складається з двох змістових модулів:

  1. Становлення та розвиток періодики на теренах України (кінець XVІІІ – початок ХХ ст.).
  2. Періодична преса у новітній час.

Мета викладання курсу – дати студентам загальне уявлення про обставини заснування та функціонування періодичних видань в українських землях, забезпечити засвоєння ними основних етапів ґенези преси та її типологічних ознак, а також допомогти їм у систематизації історичних знань про основні тенденції розвитку періодики в Україні.

Враховуючи зміст мети курсу ставляться наступні завдання: вивчити основні етапи розвитку української журналістики, познайомитись із репертуаром, видовими особливостями української преси; прослідкувати виникнення та розвиток періодичних видань, їх трансформацію та еволюцію, охарактеризувати урядову політику стосовно періодики у різні періоди історії України; з’ясувати особливості розвитку періодики в різні історичні часи; формування системи понятійного апарату; виявлення спільного і відмінного в розвитку української періодики на різних землях; знайомство з наявною джерельною та історіографічною базою для вивчення особливостей розвитку української періодики.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин (із них 40 годин лекцій), що становить 4 кредити ЄКТС.

Політичні діячі України ХХ століття
(проф. Вінцковський Т. С.)

Спеціальний курс “Політичні діячі України ХХ століття” згідно освітньої програми спеціальності «Історія та археологія», читається на четвертому курсі історичного факультету у межах восьмого семестру для студентів денної форми навчання. Зміст програми спеціального курсу «Політичні діячі України ХХ століття» передбачає володіння студентами знаннями з загального курсу модерної історії України, історіографії та джерелознавства історії України, комплексу міждисциплінарних знань у межах гуманітаристики. Програма навчальної дисципліни складається з двох змістових модулів:

  1. Політичні діячі України в епоху національної революції.
  2. Державні та політичні діячі в умовах формування тоталітарного режиму та посттоталітарних трансформацій.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є історична біографістика, вивчення формування особистості в умовах суспільно-політичної дійсності Російської та Австро-Угорської імперій, СРСР, другої Речі Посполитої, вплив родинного, освітнього, інтелектуального середовища на кристалізацію ідеологічних пріоритетів індивідуума.

Метою викладання спеціального курсу «Політичні діячі України ХХ століття» є вивчення політичних біографій державних, громадських та релігійних діячів України. Він знайомить з особливостями політичної боротьби, протистояннями різних сил, концепцій, партій тощо. Метою спецкурсу є також виявлення ролі особистості в історії України, проекція на події з позиції мікроісторії.

Основними завданнями вивчення спеціального курсу «Політичні діячі України ХХ століття» є: 1) розглянути формування особистості, політичних поглядів та діяльності найзнаковіших державних та партійних діячів України в новітній період її історії; 2) проаналізувати роль мікроісторії в становленні історичних уявлень студентів, 3) формувати навики біоісторичних досліджень. 

Український історіографічний процес в контексті еволюції

світової науки

(доц. Музичко О. Є.)

Метою курсу є вивчення українського історіографічного процесу, яке є
суттєвим доповненням загального курсу «Історії України», ознайомлення студентів з головними закономірностями та тенденціями розвитку історіографії в Україні, етапами вивчення історіографічної думки України, навчити студентів аналізувати отримані дані

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Український історіографічний процес до початку ХХ ст.
  2. Основні етапи розвитку української історіографії від початку ХХ – до початку ХХІ ст.

Завдання курсу полягають є засвоєнні:

  • історіографічного доробку з проблематики курсу;
  • основних та актуальних проблем з тематики курсу;
  • осіб, явищ та концептів, пов’язаних з розвитком з історіографічної думки в Україні, етапи вивчення історіографії України;
  • навичок міждисциплінарного синтезу в галузі історії, історіографії, філософії, джерелознавства

Історія етнічних (національних) меншин України
(доц. Новікова Л. В.)

Мета спецкурсу визначається сучасними підходами до предмету історії України та потребою формування європейських цінностей у сфері міжнаціональних відносин. Вона полягає у формуванні у студентів понять стосовно багатомірності як загальної історії України, так і її окремих регіонів, а також щодо складної структури соціальної спадщини, у творенні якої приймали участь всі народи, що проживали на українських землях поряд з етнічними українцями.

Предметом курсу є історія етнічних (національних меншин) в Україні. Курс поділяється на два змістові модулі:

  1. Загальна частина.
  2. Історія окремих етнічних (національних) меншин в Україні.

Загальна частина, крім характеристики теоретичних та історіографічних питань, містить загальний огляд історії етнічних (національних) меншин, який дозволяє сформувати уявлення щодо динаміки присутності на території України представників різних етнічних груп в окремі періоди історії. Опис історії окремих етнічних груп покликаний відтворити специфіку формування певної етнічної складової в населенні України, визначити чинники переселень, з’ясувати особливості розвитку різних аспектів суспільного життя, визначити роль окремих персоналій, висвітлити багатство історичного досвіду співіснування етносів на території України. Особлива увага приділяється Південній Україні та місту Одесі.

Історія української діаспори

(доц. Музичко О. Є.)

Метою курсу: вивчення життя та діяльності української діаспори в усьому світі, яке є суттєвим доповненням загального курсу «Історії України». Вивчення життя, діяльності, творчого й наукового доробку українців (як етнічних, так і вихідців з України), які проживають поза межами рідного краю.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Формування та перші етапи розвитку української діаспори: XVIII – перша половина ХХ ст.
  2. Новітній та сучасний етапи розвитку української діаспори

Завдання курсу полягають у наступному:

  • усвідомленпя студентами невід’ємного процесу української історії, яка творилася етнічними українцями в усьому світі;
  • сприяти реалізації знань, навичок, творчого мислення в навчальному процесі, навчально-дослідницької та подальшої науково-дослідницької діяльності майбутніх спеціалістів - істориків з даного спецкурсу.

 

Освітній рівень “магістр”

Нормативні дисципліни 

Україна у національному та світовому інтеграційному процесах
(проф. Діанова Н. М., доц. Новікова Л. В.)

Метою викладання курсу є формування у магістрів поняття стосовно особливостей внутрішніх (як національних) та зовнішніх інтеграційних процесів, які переживала Україна впродовж століть.

Курс складається з наступних змістових модулів:

  1. Загальні тенденції національних процесів в Україні.
  2. Регіональні особливості національних процесів.
  3. Українські землі в світових інтеграційних процесах ІХ – ХІХ ст.
  4. Україна у світових інтеграційних процесах XX – початку ХХІ ст.

Перший та другий змістовий модулі присвячені специфіці національних процесів в Україні в їх історичному розвитку. Теоретичне підґрунтя матеріалу цих двох модулів скаладають новітні підходи до розуміння змісту термінів «політична» та «етнічна» нації, до визначення шляхів утворення окремих європейських націй у працях як конструктивістів, так і примордіалістів (Б. Андерсона, М. Гроха, Е. Сміта та ін.). Особлива увага приділяється чинникам внутрішньої національної інтеграції, історичній еволюції у практиці вживання етнонімів та назв для «вітчизни» як одного з ключових понять у процесах національної інтеграції суспільства, співставленню загального та регіонального рівнів національних процесів, ролі «столиці» у процесі національної інтеграції та впливу її на так звану «провінцію» тощо.

Третій та четвертий змістові модулі курсу присвячені розгляду питань, пов’язаних з різними аспектами процесів інтеграції України у світовий простір. Хронологічно їх висвітлення охоплює широкий проміжок часу, починаючи з Русі-України (Київської Русі) і завершуючи сьогоденням. Зміст цієї частини курсу дозволяє ознайомитися з особливостями зовнішньої (зокрема, європейської) інтеграції України у середні віки; вивчити різні аспекти культурної, релігійної та політичної інтеграції у ранньомодерний період, у тому числі роль козацтва у цьому процесі; розглянути особливості зовнішньої інтеграції України в новий час, роль в ній Південної України. Окрема увага приділяється зовнішнім інтеграційним процесам України у ХХ – на початку ХХІ ст., у періоди розбудови та розвитку власної національної держави.

Актуальні проблеми вивчення та викладання історії України

(проф. Хмарський В. М.)

Метою викладання навчальної дисципліни Актуальні проблеми історичної науки є з’ясування місця наукового знання з історії України у комплексі історичної інформації про минуле України та розуміння механізмів функціонування цього знання та взаємних впливів цієї інформації.

Програма навчальної дисципліни складається з двох змістових модулів:

  1. Актуальні проблеми вивчення до модерної історії України (від найдавніших часів до кінця XVIII століття).
  2. Актуальні проблеми вивчення модерної історії України (ХІХ-ХХ ст..).

Основними завданнями вивчення дисципліни є 1) аналіз  новітніх підходів у розв’язанні вузлових проблем історії України у сучасній історіографії; 2) вивчення найкращого дидактичного досвіду викладання  історії України у середніх та вищих навчальних закладах; 3) набуття уміння поєднувати презентацію наукових проблем в умовах викладу матеріалу у навчальних закладах.

Вибіркові дисципліни 

Національний архівний фонд України: формування та використання

(доц. Петровський Е. П.)

Курс «Національний архівний фонд України: формування та використання» є спеціальним курсом для студентів 6-го курсу історичного факультету, що навчаються за спеціальністю «Історія та археологія» і мають отримати кваліфікацію «магістр». На сучасному етапі розвитку історичної науки особливого значення набуває підготовка студентів історичних факультетів з джерелознавства, що потребує глибоких знань і практичних навичок роботи з усіма видами історичних джерел, основні з яких – архівні документи.

Загальне завдання курсу полягає в тому, щоб дати майбутнім фахівцям систему актуальних знань с історії архівної справи, про становлення Національного архівного фонду, формування архівної системи та діяльність провідних архівів, основні принципи комплектування документальних матеріалів, проведення раціонального обліку, класифікації, відбору документів для зберігання з метою найкращого їх використання як для наукових, так і практичних потреб.

Мета викладання курсу – під час навчання студентам необхідно засвоїти насамперед найбільш важливі питання теорії архівознавства, звернутися до проблем історіографії архівознавства, його джерельної бази. Особливу увагу варто звернути на проблеми архівної україніки, історіографії до кожної окремої теми курсу. Під час лекцій студенти повинні оволодіти навичками роботи з історичними джерелами і науковою літературою, систематизації і компаративного аналізу історичного матеріалу. Вивчення курсу повинно допомогти студентам навчитися логічно мислити і робити аргументовані висновки, викладати матеріал, оволодівати навичками аналізу, користуватися довідковою літературою.

У процесі роботи над спеціальним курсом згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні оволодіти знаннями про: методи, принципи класифікації та аналізу архівних джерел; основні архівні масиви в Україні та за її межами, які можуть бути використані при проведені досліджень історії України; вітчизняний та світовий здобуток у галузі архівознавства. До сформованих під час роботи над спеціальним курсом вмінь і навичок належать: характеризувати основні етапи розвитку українського архівознавства; використовувати здобуті знання при проведенні експертизи наукової, історико-культурної та практичної цінності документів; використовувати основні технологічні засади зберігання різних видів документів; робити висновки з вивчених тем.

Українська складова в спеціальних галузях історичної науки
( проф. Бачинська О. А.)

            Під час вивчення курсу студенти ознайомляться з такими спеціальними галузями історичної науки та їхньою українською складовою як: історична географія, історична хронологія, палеографія, кодикологія, просопографія, геральдика, сфрагістика, вексилологія (прапорознавство). Генеалогія, історична демографія, історіософія тощо. Курс пропонує розробку власного гербу та навчання тайнопису.

            Метою навчальної дисципліни “Українська складова в спеціальних галузях історичної науки” є сформувати професійні основи історика, який володіє сучасними методами джерелознавчого аналізу, дослідити розвиток спеціальних історичних дисциплін в Україні.

            Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1.Теоретичні проблеми спеціальних галузей історичної науки (дисциплін).

2.Українська проблематика в спеціальних галузей історичної науки (дисциплінах).

  1. Витоки методології історії та історіософії в українській історіографії.
  2. Класична та модерна українська українська історіософія та методологія історії.

            Основними завданнями вивчення дисципліни “Українська складова в спеціальних галузях історичної науки” є: опрацювати основну джерельну базу і літературу по спеціальних історичних дисциплінам (галузях); проаналізувати українську складову в дослідженнях спеціальних історичних дисциплінах; з’ясувати об’єкт, предмет та методи досліджень кожної із зазначених дисциплін.

Політична культура української еліти

(проф. Бачинська О. А., проф. Гончарук Т. Г.)

            Важко знайти тему, якій присвячена така кількість видань, досліджень, монографій, ніж тема формування та розвитку еліт. Дослідження формування та розвитку української еліти на різних етапах історії розпочалось досить недавно. Політична культура української еліти зіграла одну з важливих ролей в історичному процесі в Україні, у формування поглядів на державу та державність зокрема, на місце української держави у європейському просторі. Тому вивчення даної теми дозволяє ширше та грунтовніше доповнити різні курси з культурології та історії України протягом ІX– початку ХХ ст. Предметом даної дисципліни є вивчення орінтирів української еліти на політичну систему та її складові протягом доби середньовіччя та нового часу.

            Курс складається з наступних змістовних модулів:

  1. Політична культура еліти середньовіччя.
  2. Політична культура еліти модерної доби.

Спецкурс ставить за мету вивчити проблеми виникнення, становлення та розвитку українського еліти протягом епохи середньовіччя та нової доби. В зв’язку з метою ставляться наступні задачі: опрацювати основну джерельну базу та проаналізувати історіографію теми, порівняти теорії виникнення української еліти, розкрити основні етапи її розвитку, схарактеризувати діяльність видатних політичних і духовних діячів, визначити роль і значення української еліти в історії України: військовій, соціальній та політичній.

Християнство на півдні України

(проф. Діанова Н. М.)

Мета курсу полягає в дослідженні проблеми становлення та розвитку християнства на землях Південної України з давніх  часів до сьогодення. 

Навчальна дисципліна представлена трьома змістовими модулями. Перший модуль присвячений проблемі розвитку християнства на землях півдня України з давніх часів до кінця ХVІІІ ст. У цій частині курсу розглядається процес зародження та становлення християнства на землях Північного Причорномор’я, проблема прийняття християнства князем Володимиром та розвиток православної церкви на землях Війська Запорозького. 

Другий змістовий модуль стосується проблеми християнських конфесій в південному регіоні наприкінці ХVІІІ – початку ХХ ст. Важливе місце відводиться тематиці формування та розвитку південноукраїнських єпархій, розвитку римо-католицької церкви та протестантизму на землях півдня України.

Третій змістовий модуль присвячений дослідженню становища християнських церков Південної України у ХХ – початку ХХІ ст., а саме: в період діяльності національних українських урядів, за часів радянської влади та в сучасній Українській державі. 

Освітній рівень “доктор філософії”

Дослідження місцевої історії України, кінець XVIII – початок XX ст.: персоналії, історична реконструкція та інтерпретація
(доц. Новікова Л. В.)

            Мета спецкурсу полягає у формуванні уявлення щодо особливостей дослідження історії окремих українських регіонів, а також населених пунктів в межах цих регіонів у період українського національного відродження. В основу курсу покладено теоретичні здобутки сучасної історичної регіоналістики, представлені в працях Я.Верменич та ін.        Відповідно меті курсу розкриваються головні чинники розвитку місцевих історичних досліджень, запропонована їх періодизація. Визначається регіональна специфіка досліджень. Розкривається внесок окремих дослідників у вивчення проблем місцевої історії, висвітлюється їх роль у здійсненні історичної реконструкції та з’ясовується характер запропонованих ними інтерпретацій історії населених пунктів та регіонів України. Приділяється увага значенню історичних досліджень в галузі місцевої історії для розширення інформаційного простору в сфері історичних знань та для формування суспільної свідомості.

 

Історія економічної думки в Україні

(проф. Гончарук Т. Г.)

Мета навчальної дисципліни полягає у наданні аспірантам загальних знань щодо історії української економічної думки середньовіччя та нової доби, що дозволяє доповнити їхні знання з історії розвитку науки в Україні, історії соціальної та політичної думки, що були отримані зі загальних та спеціальних курсів під час навчаня. Водночас, оскільки, економічна історія України є частиною загальносвітової економічної історії – спеціальної дисципліни, що займає певне місце в системі економічних наук, економічна історія України виконує функції граничної дисципліни і її вивчення дозволяє визначити взаємозв’язки між вітчизняною історією та економічною наукою.

Програма навчальної дисципліни складається з двох змістових модулів:

Змістовий модуль 1. Історія економічної думки України у середні віки та новий час.

Змістовий модуль 2. Особливості розвитку економічної думки в Україні у ХІХ ст.

Завдання навчальної дисципліни наступні:

  • Розглянути економічну думку України доби Середньовіччя та Козацької доби.
  • Розглянути етапи становлення політекономії як науки в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст. та головні досягнення вітчизняних економістів.
  • Розглянути економічні погляди визначних українських громадських та політичних діячів ХІХ – початку ХХ ст., економічні питання що увійшли до програмних документів тогочасних громадських та політичних організацій України.

 «Дослідження місцевої історії України, кінець XVIII – початок XX ст.: персоналії, історична реконструкція та інтерпретація» полягає у формуванні уявлення щодо особливостей дослідження історії окремих регіонів, а також населених пунктів у період українського національного відродження.

Сучасні досягнення історичної науки

(проф. Хмарський В. М.)

Метою викладання навчальної дисципліни Сучасні досягнення історичної науки є ознайомлення й використання в історичних дослідженнях основних тенденцій і досягнень вітчизняної і світової історичної науки.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Основні осередки розвитку історичної науки в Україні і світі.
  2. Основні тренди й досягнення історичної науки в Україні й світі.

Основними завданнями вивчення дисципліни Сучасні досягнення історичної науки є

визначення основних осередків розвитку вітчизняної й світової історичної науки

здобуття навичок у використанні основних тенденцій і досягнень вітчизняної і світової історичної науки у докторських дослідженнях.

Наукова діяльність православного духовенства в контексті розвитку історичної науки

(проф. Діанова Н. М.)

Навчальна дисципліна викладається для докторів філософії, забезпечує поглиблене вивчення історії історичної науки в Україні у зв’язку з історією церкви. Навчальна дисципліна має міждисциплінарний характер, включаючи елементи історіографії, історії церкви, інтелектуальної історії, біографістики, історії України.

Мета навчальної дисципліни: дослідження науково-історичної діяльності православного духовенства в Україні та визначення його внеску в розвиток історичної науки.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Евристична та дослідницька діяльність православного духовенства
  2. Науково-історична спадщина православного духовенства

Завдання навчальної дисципліни: опрацювати основну джерельну базу та історіографію, проаналізувати основні напрями науково-історичної роботи православного духовенства, з’ясувати його внесок у розвиток історичної науки.

 

Революції в модерній історії України ХІХ-ХХІ ст.

(проф. Вінцковський Т. С.)

Вибірковий курс «Революції в модерній історії України ХІХ-ХХІ ст.» згідно освітньої програми спеціальності «Історія та археологія» читається на другому році навчання у межах четвертого семестру для аспірантів (докторантів) історичного факультету. Зміст програми курсу «Революції в модерній історії України ХІХ-ХХІ ст.» передбачає володіння пошукачами знаннями з модерної історії України та країн Центрально-Східної Європи, історіографії, теоретичних аспектів історичної науки. Програма навчальної дисципліни складається з одного змістового модуля.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є історія України ХІХ-ХХІ ст., розвиток політичної думки в Європі, історія економічних процесів, історія політичних партій, військова історія.

Метою викладання вибіркового курсу «Революції в модерній історії України ХІХ-ХХІ ст.» вивченні ролі революційних змін в українському суспільстві в епоху формування модерної нації.

Основними завданнями вивчення вибіркового курсу «Революції в модерній історії України ХІХ-ХХІ ст.» є опрацювати основні теоретичні напрацювання світової історичної науки щодо впливу революцій на тенденції суспільного поступу; з’ясувати причини та наслідки революційних катаклізмів на прикладі модерної України; проаналізувати взаємозв’язок революційних та еволюційний складових у трансформації суспільних відносин.

Адреса

вул. Дворянська, 2,Одеса, 65082
Тел. приймальної (38-048)723-52-54
Тел./факс (38-048)723-35-15
Email: rector@onu.edu.ua

Наші партнери

title_5b2c00a73d85c2833397491529610407
title_5b2c00a73d98f10113503391529610407
title_5b2c00a73dabd399230951529610407
title_5b2c00a73de3010619789971529610407
Top