Анотації курсів кафедри Стародавнього світу та середніх віків

Анотація до освітнього рівня бакалавр

Історія Стародавнього сходу
(Луговий О.М.)

Кілька тисячоліть історії Давнього Сходу вміщують в себе низку моделей формування і розвитку держави, стратифікованого суспільства, писемної традиції. Перші кроки роблять філософія, історична та природничі науки, мистецтво дипломатії, з’являються релігії із складною міфологією та величезними корпусами текстів, а слідом за ними і перші монотеїстичні культи. Лекційний курс охоплює історію Стародавнього Єгипту, Анатолії, Ізраїля та інших країн Близького Сходу, Межиріччя, Персії, Індії та Китаю. Хронологічні межі курсу складають період від формування відповідних цивілізацій (переважно від четвертого-третього тисячоліття до н.е.) до умовного завершення стародавнього періоду історії (ІV-V ст. н.е.). Слухачі курсу ознайомляться із розвитком державності в головних ареалах давньосхідних цивілізацій, взаємовпливами східних культур, особливостями світогляду їхнього населення. Студенти дізнаються про те, як археологічні матеріали та пам’ятки писемності вводились до наукового обігу.

Історія Стародавньої Греції та Риму анотація курсу
(Ізбаш-Гоцкан Т.О.)

У результаті вивчення дисципліни студент оволодіє знанням про хронологічні, географічні межі та періодизацію історії Стародавньої Греції та Стародавнього Риму; теоретичні основи стадіального та цивілізаційного підходів в історії Стародавньої Греції та Стародавнього Риму; історію їх дослідження; приклади взаємодії людини і природи в епоху античності; рухи народонаселення; характерні риси структури античного суспільства; розвиток сільського господарства, ремесел, появу нових технологій, розвиток транспорту; розвиток міжнародних відносин, причини та наслідки військових конфліктів, розвиток військової справи; розвиток права, законодавства Драконта, Солона, Клісфена, Закони ХІІ таблиць; поняття «демократія», «олігархія», «антична форма землеволодіння», «громадянський колектив», «поліс», «магістрат», «система колонату», «велике переселення народів»; характерні риси світогляду, звичаїв, повсякденного життя, приклади здобутків грецької та римської культури; визначні постаті культури, розвиток освіти, літератури й мистецтва.

Протягом курсу студент ознайомиться з поняттями: «антична цивілізація», «демократичний устрій», «ретри», «архонт», «агора», «агон», «консул», «народний трибун», «вето», «плебеї», «патриції». В курсі характеризуються джерела вивчення цивілізацій Стародавньої Греції та Стародавнього Риму, порівнюються різні стани суспільства Стародавньої Греції та Стародавнього Риму, побут, житло, одяг та звичаї людини античної цивілізації. Аналізується роль релігій в житті суспільств Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Вивчаються основні напрямки колонізаційного руху греків, грецькі колонії на Сицилії, півдні Італії, Північному Причорномор’ї, напрямки військових дій греко-перських війн, Пелопоннеської війни, Пунічних війн. Детально описуються пам’ятки культури народів Стародавньої Греції та Риму, найвизначніші битви, законодавчі реформи тощо. Характеризуються визначні історичні постаті (Тесей, Солон, Фемістокл, Павсаній, Перикл, Ромул, Тіберій Гракх, Гай Гракх, Гай Юлій Цезар, Гай Марій, Люцій Сула, Марк Тулій Цицерон, Гней Помпей, Октавіан Август, Нерон). Порівнюється внутрішня й зовнішня політика Стародавньої Греції та Риму. Розбирається питання щодо значення появи наукових знань, внеску античної культури у світову духовну спадщину.

Історія середніх віків
(Радзиховська О.О., Нємченко І.В.)

Західноєвропейське Середньовіччя – це більш ніж 1000-літній період, найтриваліший в історії таких країн, як Франція, Велика Британія, Італія, Німеччина, Іспанія, та інших держав цього просторого та багатого культурною спадщиною регіону. Курс історії середніх віків, що викладається студентам другого курсу історичного факультету, дає можливість познайомитися з напрямками та особливостями розвитку країн Західної Європи V – середини XVII ст., дізнатися про шляхи їх економічного, політичного та культурного поступу, навчитися працювати з історичними джерелами та науковою літературою.

Вивчення історії середніх віків наближує нас до Європи та сприяє таким чином здійсненню найсучасніших прагнень українського суспільства.

Етнодемографічна історія Європи
(Луговий О.М.)

Оскільки творцем історичного процесу є народ, особливо актуальним є вивчення усіх аспектів існування найширших верств населення Європи. Предметом даного лекційного курсу є формування сучасного європейського населення, демографічні та етнічні процеси, які мали місце протягом середніх віків та раннього модерного часу. Буде розглянуто, як проводяться історико-демографічні дослідження того періоду, коли ще не існувало суцільних переписів населення, а метричні записи були поодинокими; як на рух населення впливають екологічні фактори, а населення простими засобами натурального господарства змінювало оточуючий ландшафт; як формувались сучасні європейські нації та чим відрізняється етнічна ідентичність середньовіччя та сучасності; як селянський світ середньовіччя перетворювався на урбанізовану модерну Європу і як трансформувалися в цих умовах демографічні структури.

Історія Візантії
(Луговий О.М.)

Візантійська імперія являє собою особливе явище в історії Європи. Ця держава вважала себе (і в багатьох аспектах дійсно була) наступницею Римської імперії. В середньовічній Європи вона була чи не єдиним зразком централізованого бюрократичного державного апарату та вдалого використання державою ідеологічних можливостей церкви і таким чином пропонувала зразок, на який орієнтувались абсолютистські монархії ранньомодерного часу. Візантійська культура стала з одного боку мостом від античної до ренесансної традиції, а з іншого була головним осередком ортодоксальної християнської традиції та одночасно полем жорстоких баталій між різними течіями східного християнства. Візантійська військова організація створила ранні зразки рекрутського набору та найманої професійної армії. Її східна політика випередила хрестові походи на півтори сотні років, втім і самі хрестові походи проходили під значним впливом цієї політики. Усі ці та деякі інші аспекти історії монархії ромеїв представлені в лекційному курсі, який охоплює розвиток цієї держави від остаточного оформлення системи римського домінату під знаком хреста до перетворення ромейського Константинополя на османський Істанбул під знаком півмісяця.

Західноєвропейська політична думка XVI – першої половини XVII ст.
(Нємченко І.В.)

Інтелектуальна історія сьогодні є одним з провідних напрямів історичної науки, а історія політичної думки – одним з найцікавіших її «підрозділів». У культурі Західної Європи доби середньовіччя – раннього модерного часу існувала багата та різнобічна в своїх проявах традиція політичної думки, яка корінням сягала доби античності. Великі культурні та соціальні рухи – ренесансний гуманізм, Реформація та Контрреформація – формували її особливості у XVI – першій половині XVII ст. Засвоєння основ західноєвропейської політичної думки цієї епохи не тільки сприятиме підвищенню професійного та культурного рівня студентів-істориків, а й допоможе їм краще орієнтуватися в складних проблемах сучасної політики.

Історія письма та картографування в середньовічній Європі
(Радзиховська О.О.)

Спецкурс має на меті дати уявлення про основні етапи еволюції латинського письма від його виникнення до ранньомодерної доби. Водночас пропонується ознайомлення студентів з найважливішими методами читання старовинних текстів. Для роботи з античними та середньовічними пам’ятками необхідні спеціальні знання та навички. Методи вивчення цих пам’яток розроблені допоміжними історичними дисциплінами – епіграфікою та палеографією. Епіграфіка має справу з письмом на твердому матеріалі – камені, металі та ін. Письмо на м’якому матеріалі – рукописи – вивчає палеографія. Елементарне знайомство з цими дисциплінами пропонується в рамках спецкурсу.

Другим завданням спецкурсу є залучення студентів до вивчення ранньої історії картографії. Пропонується ознайомлення з різними типами старовинних карт, їх походженням, призначенням, змістом та еволюцією від доби середньовіччя до Нового часу.

Анотація до курсів освітнього рівня „магістр”

Актуальні проблеми давньої та середньовічної історії
(Нємченко І.В., Ізбаш-Гоцкан Т.О.)

Історична наука – це живий організм, який перебуває у постійному розвитку. Отже для студента магістратури є важливим орієнтуватися в найсучасніших напрямках та трендах у цій галузі знання. Зазначений курс пропонує розгляд низки теоретичних та історіографічних питань, що пов’язані з античною історією та історією країн Західної Європи доби середньовіччя та раннього модерного часу, але водночас виходять за ці межі. Курс стане у нагоді й тим, хто спеціалізується з вітчизняної чи модерної історії.

Одна з найголовніших тем курсу – інтелектуальна історія. Розглядаються її витоки та еволюція у другій половині XX – на початку XXI ст. Класична інтелектуальна історія висвітлюється на прикладі дослідження А.Лавджоя ї його концепції «великого ланцюга буття», що зародилася в працях античних авторів, максимально поширилася за доби середньовіччя й надовго пережила цю епоху. Ще одна тему курсу – мікроісторія – напрямок, що виник у руслі медієвістики і згодом розповсюдився далеко ширше. Проблеми альтернативної історії, чи «історії в умовний спосіб», також знаходять місце серед тем курсу.

Лекції доповнено практичними заняттями, на яких магістранти отримують практичний досвід обговорення цих та інших проблем, спираючись на дані джерел та наукової літератури.

Курс сприяє поширенню історичного світогляду молодого історика, зростанню якості його власних досліджень.

Розвиток освіти та суспільної думки в Західній Європі доби середньовіччя та раннього модерного часу

Модуль 1. Освіта та просвітництво середньовічної Західної Європи
(Нємченко І.В.)

Курс присвячений одному з найзначніших аспектів середньовічної культури. Знання історії освіти, зокрема університетської, особливостей та форм її розвитку, є важливим для сучасного науковця та освітянина, яких готує факультет історії та філософії.

Хронологічно курс охоплює період V–XV ст.; за змістом він стосується витоків, формування та розквіту середньовічної освіти та пов’язаного з нею просвітництва і не торкається проблем Ренесансу.

Великі просвітники раннього середньовіччя – Боецій, Кассіодор, Ісідор Севільський та Беда Вельмишановний, що заклали основи середньовічної освіти, характерні риси середньовічної школи, Каролінзьке та Оттоновське відродження, підйом освіти в XI ст., нарешті – виникнення та діяльність середньовічних університетів – все це теми, запропоновані магістрантам.

Лекційне викладення доповнено практичними заняттями, що орієнтовані переважно на вивчення джерел з історії середньовічної освіти та просвітництва.

Модуль 2. Європейські політичні мислителі від раннього модерного часу до XVІІІ ст. про представницькі форми держави
(Радзиховська О.О.)

Хронологічні межі курсу охоплюють період від XV до XVІІІ ст. Курс присвячений виявленню витоків та встановленню основних ліній спадковості соціально-політичних теорій європейських мислителів від доби пізнього середньовіччя до епохи Просвітництва. Початковий блок інформації концентрується навколо вчень Г. Гроція, Б. Спінози, С. Пуфендорфа, Т. Гоббса, Дж. Локка, Дж.-В. Гравіни. Об’єктом розгляду є подання в їх трактатах таких категорій, як: «природне право», «суспільний договір», «держава», «власність» «станове представництво», «суверенітет», «міжнародне право», «віротерпимість» та ін.

Наступний блок включає аналітичний огляд текстів Ш.-Л. Монтеск’є, Ф.М. Вольтера, Ж.-Ж. Руссо, Д. Дідро, Ж.-А. Кондорсе. Виявляються риси спадковості між вказаними вище категоріями в працях авторів XVІІ та XVІІІ ст. Вивчаються нові підходи Ш.-Л. Монтеск’є до проблеми структури державної влади, теорія суспільного договору у висвітленні Ж.-Ж. Руссо та Д. Дідро, критика Ф.М. Вольтером суспільних установ XVІІІ ст., вчення про історичний прогрес Ж.-А. Кондорсе.

Лекційний матеріал доповнюється практичними заняттями, підчас яких виконується аналіз найбільш показових текстів, що містять важливі соціально-політичні категорії .

Соціальні та релігійні свята античних полісів Стародавньої Греції
(Ізбаш-Гоцкан Т.О. )

В історії Стародавньої Греції релігійні обряди та ритуали є попередниками загальногрецьких свят. Найбільш значимими були Олімпійські ігри, але крім них існували Піфійські ігри у Дельфах в честь бога Аполлона, а також такі спортивні агони як Істмійські ігри в честь Посейдона та Немейськи ігри в храмі Зевса.

Релігійні свята Стародавньої Греції носили не лише сакральний, але й суспільний зміст. Великі та Малі Діонісії, Панафінейські ігри, Елевсинські містерії збирали прихильників з усього грецького світу, включно з Північним Причорномор’ям.

Мета курсу полягає у засвоєнні студентами особливостей розвитку давньогрецького суспільства та його духовної культури.

Завдання: висвітлити культурне і духовне життя стародавніх греків; виділить його характерні особливості; визначити роль суспільних та релігійних свят у полісному житті греків.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати історію розвитку культури стародавньої Греції, зокрема особливості релігійних та суспільних свят в античних полісах та вміти працювати з античними джерелами та сучасними науковими працями з теми, орієнтуватися в особливостях релігійних вірувань та практик доби античності.

Адреса

вул. Дворянська, 2,Одеса, 65082
Тел. приймальної (38-048)723-52-54
Тел./факс (38-048)723-35-15
Email: rector@onu.edu.ua

Наші партнери

title_5a889dc03a08f7399568871518902720
title_5a889dc03a1aa3589938591518902720
title_5a889dc03a2be16804794971518902720
title_5a889dc03a3d59492811691518902720
Top