Анотації курсів кафедри Нової та новітньої істрорії

Анотація до освітнього рівня бакалавр

Історичне краєзнавство
(доцент Шкляєв І.М.)

Історичне краєзнавство – це знання про край , локальна історія, яка вивчає історія, яка вивчає історію, природу, економіку, побут народів на цій території. Об’єктом історичного краєзнавства являються пам’ятки історії та культури, які пов’язані з історичними подіями в житті регіону, розвитку суспільства і держави, матеріальні і духовна творчість, яка представляє собою історичну, наукову, художню та культурну цінність. Важливим завданням історичного краєзнавства є виявлення та охорона пам’яток історії і культури нашого регіону.

Тоталітарні режими XX століття
(доцент Шкляєв І.М.)

Курс вивчає феномен XX ст. – появу та функціонування тоталітарних режимів. Після I Світової війни в умовах економічної та політичної кризи виявлялись шляхи подальшого розвитку найбільш постраждалих країн. Поява ліворадикального тоталітарного режиму у радянській Росії та в подальшому СРСР. Поява праворадикального нацистського режиму у Німеччині та фашистського режиму корпоративного типу в Італії та Португалії. Розглядаються режими ліворадикального типу з КНР. КНДР та Куби.

 

Історичні портрети державних та політичних діячів зарубіжних країн
(професор Барвінська П.І.)

Спецсемінар “Історичні портрети державних та політичних діячів зарубіжних країн” викладається на 4 курсі денного відділення історичного факультету для студентів, які здобувають кваліфікацію бакалавра. Зазначений семінар складається з двох тематичних модулів “Канцлери ФРН” та “Жінки в історії та політиці в другій половині ХХ ст. — початку ХХІ ст.”.

Спецсемінар розраховано на 54 аудиторних годин. Із них 18 годин на перший модуль і 36 годин на другий модуль.

Метою першого модулю є ознайомити студентів з життям і діяльністю найбільш відомих та впливових канцлерів ФРН (К. Аденауера, В. Брандта, Г. Коля) у контексті історичної епохи з урахуванням найновіших досліджень проблеми та розширити знання студентів про особливості біографічних досліджень.

Метою другого модулю є ознайомлення студентів з життям і діяльністю найбільш відомих та впливових політичних діячок Радянського Союзу, країн Сходу та Заходу у контексті історичної епохи з урахуванням гендерної політики.

ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО
(професор Грєбцова І.С.)

Як можна стати істориком? Вірогідно, старанно вивчаючи праці відомих фахівців. Це так, але тільки частково. Для того, щоб бути справжнім дослідником, треба вміти самому працювати з історичними джерелами. Научитися цьому допомагає курс «Джерелознавство», який є одним з фундаментальних курсів, що викладається для студентів-істориків вищих навчальних закладів України. Історичне джерелознавство – це спеціальна галузь наукових історичних знань, яка вивчає походження історичних джерел; теорію і методику їх використання в історичних дослідженнях; склад, структуру й функціонування джерельної бази історичної науки.

Курс має за мету ознайомлення студентів з теоретичними проблемами джерелознавства, принципами і методами наукового аналізу історичних джерел і використанням джерельної інформації в історичних дослідженнях.

Спеціальний курс „ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ МОДЕРНОЇ ДОБИ”
(професор Грєбцова І.С.)

Будучи частиною європейського культурного простору, нащадком скарбів європейської культури, кожний український студент, тим більше – студент-історик, повинен знати історію європейської культури, джерела її формування, закономірності розвитку і особливості функціонування культури в окремих країнах Європи.

Метою вивчення дисципліни „Історія культури Європи модерної доби” є знайомство студентів-істориків з формуванням засад культури нового часу, історичними умови розвитку культури у європейському культурному регіоні, головними досягненнями європейських країн в галузі духовної та матеріальної культури, іменами видатних представників науки, освіти, літератури та мистецтва, місцем та роллю культури Європи у межах світової культури XVII-XIX ст.

ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН.

(професор Дьомін О.Б.)

Вивчення історії міжнародних відносин дає можливість виявити певні закономірності функціонування суспільства та політичної системи держав. Для молодих спеціалістів, що будуть розбудовувати Україну в ХХІ ст. надбання знань з історії міжнародних відносин дозволить краще побачити перспективи нашої країни у світовій спільності.

Міжнародні відносини, забезпечуючи зовнішньополітичні інтереси тієї чи іншої держави, мають надзвичайно велике значення в розвитку суспільства. Без їх знання неможливе правильне функціонування держави, а зважаючи на те, що за тисячоліття існування людської цивілізації були вироблені досить сталі механізми втілення у життя зовнішньої політики, її головні принципи, засвоєння їх дає надзвичайно ефективний механізм управляння. Реалізація принципів міжнародних відносин проходить через людську діяльність, яка розкривається шляхом вивчення діяльності політиків та дипломатів.

ІСТОРИЧНА ХРОНОЛОГІЯ
(професор Дьомін О.Б.)

Календарні системи народів світу нового та новітнього часу були результатом декілька тисячолітнього розвитку людських уявлень щодо виміру часу. З тих пір людство створило сотні і тисячі різноманітних способів підрахунку часу. На сьогодення існують три світові календарні системи: європейська християнська, арабська ісламська і східноазійська. Крім того, поряд із цими загально планетарного масштабу системами діють календарі, що поширюються на окремі країни, народи чи регіони. Отож існує певна необхідність узгодження календарних дат, насамперед, між світовими календарями. Вивчення методів взаємовідносин різних календарних систем, включаючи й сучасні календарі, є одним із інструментів праці історика. ХХІ століття демонструє не тільки поширення європейської календарної системи, але й активне її відторгнення, не сприйняття її як складової частини західної цивілізації. Тому оптимістичні прогнози, які існували ще декілька десятиліть тому стосовно можливості прийняття єдиного для усього людства календаря, виглядають в наш час недоречними. В результаті, історична хронологія залишається наукою, що вивчає не тільки історично минулі календарі, але й займається календарним сьогоденням.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА АНГЛІЇ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ СВІТОВОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВ (друга половина XVI – початок XVII ст.)
(професор Дьомін О.Б.)

Міжнародні відносини сучасної епохи характеризуються розпадом старих геополітичних систем та поступовим переходом до нових міжнародних реалій. Виходячи із сучасного бачення питань міжнародних відносин кризових епох, значний інтерес становлять такі періоди в історії, які відмічені аналогічними явищами. І якраз друга половина ХVІ – поч. ХVІІ ст. показує наочний приклад такого перебігу подій та змін в суспільстві. Звернення до тих часів дає змогу вивчити шляхи виходу з суспільної кризи, якими пройшли Англія, Голландія, Франція, а також зробити деякі практичні висновки. Це тим більш актуально, бо Україна опинилась в схожому становищі. Найбільш цікава з цього погляду ситуація в Англії раннього нового часу. Англійське королівство в середині ХVІ ст. вважалось однією з другорядних країн Європи, яка йшла в руслі імперської політики іспанських Габсбургів. Прихід до влади королеви Єлизавети Тюдор, проведені нею реформи в конфесіональній сфері, в економіці, політиці привели до розриву з католицькою Європою. Це поставило перед англійським урядом і суспільством проблему пошуку виходу із складного економічного і політичного становища. В кінцевому результаті Англія зуміла подолати труднощі модернізації і більш того, в кінці ХVІ ст. перетворилась на державу першого рангу. І тут велике значення мали фактори зовнішньополітичного і зовнішньоекономічного ґатунку. Лондон перетворився в значний портовий, торговельний та фінансовий центр Атлантичного узбережжя Європи і всієї Європи. Але ця метаморфоза була зумовлена не в меншій мірі міжнародними обставинами тієї складної епохи межі ХVІ-ХVІІ ст., коли захиталась стара система династичних держав, а на її місці формувалась система національних держав.

Спеціальний курс «Основи наукових досліджень»
(доцент Ковальська М.С.)

читається разом з кафедрою історії Стародавнього світу та середніх віків (спеціалізація «Європейські студії»). Передбачається 20 лекційних годин (тобто всього студенти відвідують 10 лекцій) на ІІ курсі історичного факультету, ІІІ семестр навчання бакалаврів. Цей спеціальний курс є одним з важливих курсів пропедевтичного характеру – він містить підготовчий, систематично викладений матеріал в стислій і досить простій формі, що передує глибшому вивченню на старших курсах різноманітних проблем історії, теорії і методології історичної науки. Даний курс в першу чергу приготовляє студентів для глибшого засвоєння блоку проблем, що становить предмет таких дисциплін, як «Джерелознавство» (ІІІ курс), «Історія історичної науки» (IV курс), «Теорія та методологія історії» (I курс магістратури). Курс має зв’язки з історією філософії, логікою, психологією. Слухаючи лекції, студент-історик може отримати уявлення про саму історичну науку, що сформувалася як автономна система спеціального знання в загальному контексті розвитку наукового пізнання в цілому; засвоїти основні прийоми і норми дослідницької роботи; оволодіти базовими принципами логіки наукового дослідження; вивчити вимоги до дослідницьких робіт молодих науковців.

Спеціальний курс «Історичні портрети державних та культурних діячів Франції XVIІІ ст.»
(доцент Ковальська М.С.)

читається в V семестрі навчання бакалаврів, тобто на ІІІ курсі історичного факультету, для спеціалізації «Європейські студії», та розрахований на 40 лекційних годин (тобто всього студенти відвідують 20 лекцій). Даний курс необхідний для цілісного уявлення подій європейської історії нового та новітнього часу. Він розділяється на 2 модулі, або змістовні блоки: «Державні діячі Франції XVIII ст. в системі абсолютизму» та «Французькі діячі науки та мистецтва XVIII ст.» Вивчивши специфіку еволюції французької держави XVIII ст. в особах, студент може дізнатись про головні напрямки політичного, суспільного, культурного розвитку Франції XVIII ст., буде ознайомлений з основними тенденціями розгортання французької наукової думки; зрозуміє сутність внутрішньої політики французьких урядів у сфері культури.

Спеціальний курс «Історія соціальних рухів та науково-історичних ідей»
(доцент Ковальська М.С.)

розділяється на 2 змістовні модулі, тобто складається з двох частин: «Історія історичної науки» (36 лекційних годин) та «Історія соціальних та демократичних рухів» (72 лекційні години). «Історія соціальних рухів та науково-історичних ідей» читається на IV курсі історичного факультету (VIII семестр навчання бакалаврів). Розглядається історія інтелектуальних осередків, а також соціально-революційних, протестних, антисистемних рухів останніх двох століть та сьогодення; це робітничі, селянські, молодіжні та інші рухи, а також політичні партії і організації, що на них спиралися. Прослухавши лекції, студент отримає уявлення, по-перше, про особливості розвитку історичної науки як інтелектуальної сфери, по-друге, про хід розвитку соціальних та політичних ідей, що турбували європейські країни протягом XVIII – поч. XX ст.

Нова історія країн Західної Європи та Північної Америки
(доцент Ковальський С.В.)

«Нова історія країн Західної Європи та Північної Америки» – це базовий курс, який вивчається студентами історичного факультету усіх спеціалізацій на 3 курсі. Дисципліна викладається в двох семестрах. Перша частина нової історії розрахована на 3 кредити (26 лекційних годин) і охоплює період з 1640 р. (початок англійської революції) до 1871 р. (завершення франко-прусської війни). Курс присвячений вивченню формування базових засад західноєвропейської та атлантичної цивілізації (географічно це: Велика Британія, Франція, Німеччина та США). В навчальній дисципліні увага приділена в першу чергу розвитку суспільних відносин, економічному піднесенню західних країн та їх правовому становленню. На історичному матеріалі нової історії означеного періоду вивчаються механізми та моделі революцій, процеси формування конституційних систем та принципів громадянського суспільства.

Другий період нової історії передбачає 3 кредити (20 лекційних годин). Курс розглядає європейську та американську історію від 1871 р. до завершення Першої світової війни в 1918 р. Дисципліна охоплює основні сюжети формування внутрішньополітичних, правових та соціальних аспектів сучасного «західного суспільства». Окрема увага приділяється вивченню модній в сучасній європейській науці проблемі взаємозв’язку «імперська політика – громадянське суспільство». Курс супроводжується розглядом різноманітних теоретичних питань та методологічних підходів, що дозволяє об’єктивно розуміти європейську та американську сучасність в історичній ретроспективі.

Велика Британія у Вікторіанську добу: суспільна думка та імперія
(доцент Ковальський С.В.)

Спеціальний курс «Велика Британія у Вікторіанську добу: суспільна думка та імперія» розрахований на 4 кредити (40 лекційних годин) і викладається на 3 курсі в рамках освітньої програми «Європейські студії». Студенти отримують поглибленні знання з англійської історії Вікторіанської доби (1838-1901). Увага приділяється проблемам теоретичного характеру: що таке громадянське суспільство, імперія та імперська політика, тощо. Під час опанування курсом формуються уявлення про механізми створення суспільної думки та політичної ідеології на візуальних джерелах, матеріалах преси та на фактах соціальної та політичної історії Вікторіанської Англії. В рамках самостійної роботи студенти мають змогу ознайомитись із сучасною історіографією, присвяченою «imperial studies», «history of the public relations» та іншим перспективним напрямам.

Сучасна історіографія зарубіжних країн
(доцент Ковальський С.В.)

Спеціальний курс «Сучасна історіографія зарубіжних країн» викладається на 4 курсі для спеціалізації всесвітня історія. Дисципліна розрахована на 3 кредити загальною кількістю 36 лекційних годин. Курс розподілений на два змістових модулі. Перший модуль передбачає вивчення загальних тенденцій історичної науки в епоху постмодернізму по таким напрямам як третє покоління школи анналів, нова історична наука, культурна антропологія тощо. Розглядаються сучасні методологічні напрями, пошуки нових предметів дослідження та історичних джерел (мікроісторія, усна історія, візуальна історія і так далі). Другий змістовий модуль присвячений історіографічному процесу в країнах Європи та Північної Америки. Вивчаються конкретні історичні праці та наукові школи другої половини ХХ - початку ХХІ ст.

Історія Східної Європи в новий час
(доцент Мілевич С.В)

Курс «Історія Східної Європи в новий час» входить до переліку загальних дисциплін, що викладаються студентам 3 курсу історичного факультету ОНУ (6 семестр). Він передбачає протягом одного семестру вивчення історії Східної Європи у хронологічних межах XVI – початку ХХ століття, матеріал згрупований по трьом змістовим модулям: країни східноєвропейського регіону в новий час; Російська централізована держава в XVI-XVIII ст.; Російська імперія в ХІХ – початку ХХ ст.

Вивчення матеріалу передбачає традиційні форми роботи: лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів над джерелами та науковою літературою. На лекціях розкриваються тенденції розвитку регіону Східної Європи як історичного та політичного фактору європейської історії; міжнародні та політичні процеси в регіоні Східної Європи в новий час; питання щодо еволюції державного устрою Російської централізованої держави в абсолютистську монархію, основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики тощо.

Складні питання докладніше розглядаються на семінарських заняттях, під час яких студенти мають можливість висловити свою думку, виступити з рефератом або повідомленням з конкретної проблеми курсу.

Під час вивчення курсу студенти навчаються надавати аналіз загальноєвропейським історичним процесам; самостійно працювати з історичними джерелами та літературою; застосовувати здобуті знання, навички та вміння в практичної діяльності. Рівень знань з курсу, який був продемонстрований студентами протягом навчального процесу, оцінюється у балах та формує підсумкову оцінку (залік).

МУЗЕЄЗНАВСТВО

(доцент Поспєлов А.С.)

Структурою, де зберігаються історичні цінності та артефакти є музеї. В усьому світі, в Україні та в Одесі їх дуже багато. Між тим, відвідувач музею бачить лише експозицію і то, часто, далеко не усю. Однак музей це не тільки експозиція – це насамперед фонди, де всі історичні матеріали зберігаються та вивчаються, перш ніж окрема частка з них потрапить у експозицію.

Курс «Музеєзнавство» розкриває таємниці музеїв – як вони формувалися, на які категорії поділяються, як організовані, хто в них працює і в загалі, яка в цілому роль музеїв в суспільстві в цілому. Саме курс «Музеєзнавство» дасть можливість зрозуміти що таке музей, як і хто там працює і що кожен з співробітників музеїв робить. Фактично курс «Музеєзнавство» дає можливість отримати студентам базові знання для майбутньої праці на різних посадах в музейних комплексах нашої держави – від простого екскурсовода, до людини, яка музей власноруч може створити.

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
(доцент Поспєлов А.С.)

Загальний курс «Новітня історія країн західної Європи та Північної Америки» є базовим і завершальним предметом в підготовці історика-професіонала. Актуальність курсу полягає в тому, що студент вивчає історію не далекого минулого і сучасності фактично провідних країн світу – США, Великобританії, Франції, Німеччини, Італії та інших. Історію, яка багата на події політичного, економічного, військового, соціального, культурного гатунку. Тут і Друга світова війна в усієї її масштабності, тут і відомі диктатури А. Гітлера, Б. Муссоліні, Ф. Франко, тут і масштабні реформи в США часів «нового курсу» Ф.Д. Рузвельта, й антифашистська боротьба Народних фронтів Франції та Іспанії.

Особлива увага і цікавість курсу пов’язана з подіями після 1945 р. Це і «холодна війна», й консерватизм М. Тетчер й Р.Рейгана, тут і існування та об’єднання двох німецьких держав й історія ЕС та НАТО. Важко уявити собі професіонала, який би не розбирався в сучасних економічних і політичних тенденціях класичного Заходу, до інтеграції з країнами та союзами якого прямує Україна. На все це і спрямований загальний курс «Новітня історія країн західної Європи та Північної Америки», який хронологічно охоплює період від закінчення першої світової війни до «останньої газети»

ІСТОРІЯ КРАЇН ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ
(доцент Поспєлов А.С.)

«Історія країн Латинської Америки з кінця XV ст. до наших днів» є особливим надбанням Історичного факультету ОНУ імені І.І. Мечникова. В жодному університету України цей курс не викладається. Втім його актуальність вкрай висока. Враховуючи активний розвиток і потенціал країн Латинської Америки в сучасний період історії людства, а також перспективи розвинення економічних, політичних і культурних зв’язків нашої держави щонайменше з провідними країнами цього регіону – Аргентиною, Бразилією, Мексикою, всіляке розуміння історії та сучасності країн Латинської Америки є вкрай важливою задачею, в тому числі й для істориків професіоналів.

Крім того, історія Латиноамериканського континенту є одночасно і дуже цікавою і надзвичайно слабо вивченою. Хто наприклад знає, що найбільша за тривалістю війна в історії людства – проти індіанців мапуче у 1536-1885 рр. відбулася саме тут. А хто з любителів історії може сказати про відомого індіанського повстанця Тупака Амару чи диктаторів-реформаторів Хуана Перона чи Аугусто Піночета. Або про всесвітньо знакову роль соціалістичної Куби з 1959 р.

Все це і розкривається в загальному курсі «Історія країн Латинської Америки з кінця XV ст. до наших днів».

Історія країн Азії та Африки.
(доцент Черних І.Д.)

Даний курс дозволить вам зрозуміти все різноманіття сучасного світу, адже більше 2/3 населення нашої планети – це жителі афро-азіатського регіону. Ви дізнаєтеся про події визначення істотних змін у житті народів, яких ви вивчали в курсі «Історія Стародавнього Сходу». Ознайомитеся з основами історичного розвитку афро-азіатських суспільств в період середньовіччя, нового і новітнього часу. Ви дізнаєтеся як вплинули найдавніші світові цивілізації Індії та Китаю на сусідні держава і народи, як змінився вигляд світу в результаті виникнення та поширення ісламу.

Ви розглянете сутність і форми колоніальної політики європейських держав та її наслідки для країн афро-азіатського регіону, причини кризи таких могутніх імперій, як Османська і китайська. Вивчимо роль і місце країн Азії та Африки в процесі становлення сучасної світосистеми. Зміст курсу не тільки дозволить вам орієнтуватися в джерелах та літературі з історії країн Азії та Африки, але й знайти відповіді на багато питань сучасної світової реальності.

Анотація курсів до освітнього рівня магістр

ІСТОРІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ НАУКИ ТА ТЕХНІКИ
(професор Дьомін О.Б.)

На початку ІІІ тисячоліття проходить становлення нової науки, яка суттєво відрізняється від її класичного вигляду. Сучасна наука поєднує високі досягнення природознавства із потенціалом давніх традицій культур Сходу та Заходу, широко користується біотехнологіями, мінітюаризацією та роботизацією, що стало можливим завдяки сучасним інформаційним технологіям. Але разом із тим, людство необережно продовжує триматись за застаріли методи особистого збагачення, не помічаючи наближення екологічної, енергетичної та інших катастроф. Отож завдання вчених – зупинити загальнопланетарний крах, а завдання істориків науки і предмету «Історія європейської науки та техніки» – показати наслідки необережного поводження людства за своїм місцем проживання – Землею.

Сучасне міжнародне становище
(доцент Ковальський С.В.)

Магістерський курс, розрахований на 3 кредити (20 лекційних годин). Лекційний курс побудований на принципі викладання теорії міжнародних відносин та принципів наукового та політологічного аналізу матеріалів ЗМІ. Практична частина курсу передбачає самостійну підготовку магістрантами аналітичної картини сучасного світу, спираючись на матеріали ЗМІ різної форми походження, та обговоренні в групі сучасних проблем, залучаючи політологічні та інформаційні теорії. Підхід, застосований в такій системі опанування курсом, надає змогу сформувати у студентів практичні навички роботи із поточною інформацією, бачити об’єктивну картину світу, застосовувати міждисциплінарний підхід до оцінки сучасності, виявляти та протидіяти пропагандистським прийомам та ідеологічному навантаженню.

Актуальні питання історичної науки. Нова культурна історія.
(професор Барвінська П.І.)

Курс “Нова культурна історія” є одним із основних курсів, які читаються для магістрів 1-го року навчання денного та заочного відділення історичного факультету. Він покликаний ознайомити майбутніх істориків з особливостями відносно нового напрямку досліджень в світовій історіографії, який дістав назву «нова культурна історія».

Нова культурна історія в останні 25 років стала домінуючою парадигмою в зарубіжній історіографії, частково цей напрямок розробляється в історичних дослідженнях на пострадянському просторі, де він має чималі перспективи.

Курс розраховано на 40 аудиторних годин. Із них 20 год. лекції і 20 год. семінарські заняття. Під час вивчення курсу розглядаються наступні теми: Основні етапи розвитку культурної історії. Історіографічна ситуація на рубежі 70-80-х рр. та становлення нової культурної історії. Теоретичні засади нової культурної історії. Дослідження уявлень і репрезентацій. Практики, як предмет нової культурної історії. Дослідження пам’яті. Історія тілесності . Дослідження політики, насилля й емоцій.

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ І ПЕДАГОГІКА У ВИЩИЙ ШКОЛІ
(професор Грєбцова І.С.)

Дисципліна „Методика викладання історії і педагогіка у вищий школі” викладається для магістрів першого року навчання, які бажають зв’язати своє життя з наукою. Через вивчення розвитку педагогіки у вищій школі, тенденцій вищої історичної освіти, її змісту, методів формування системного професійного мислення вона допомагає сформувати знання про технології організації навчання історика-фахівця ХХІ ст., способах виховання його гармонійною і гуманної особистістю.

Зміст курсу полягає у розкритті особливостей педагогіки вищої школи, предмету методики викладання історії у вищих учбових закладах, методів і форм організації навчального процесу, науково-педагогічної діяльності викладачів та навчальної діяльності студентів, їх взаємозв'язку і взаємовпливу, етапів становлення науково-педагогічного працівника як творця навчального процесу. У процесі вивчення курсу студенти знайомляться з основними рисами української вищої школи, перебудовою вітчизняної університетської історичної освіти на межі ХХ – ХХІ ст., державною національною програмою «Освіта» України XXI століття та Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», модернізацією викладання педагогічних та історичних курсів.

Теорія та методологія історії.
(доцент Черних І.Д.)

Предметом даної дисципліни є теорії історичного процесу та тенденції розвитку методології історії. Вивчення теорії та методології історії на сьогодні є важливим покажчиком професійної підготовки.

Зміст даної дисципліни, в першу чергу дозволить вам систематизувати отримані в рамках бакалаврської програми знання з теоретико-методологічних проблем історичної науки. Ви вивчите, місце і роль методів в історичному пізнанні, етапи еволюції теоретичного мислення, основні історичні теорії, фактори, що впливали на розвиток історичної науки. Ознайомитесь з новітніми тенденціями в розвитку теоретико-методологічної думки світової історіографії.

Співвідношення тенденцій диференціації та інтеграції наукового знання і їх вплив на предмет історичної науки. Поява нових областей історії. Гендерна історія, усна історія, історична антропологія, психоісторія, сприяє формуванню самостійного рефлексивного мислення.

Адреса

вул. Дворянська, 2,Одеса, 65082
Тел. приймальної (38-048)723-52-54
Тел./факс (38-048)723-35-15
Email: rector@onu.edu.ua

Наші партнери

title_5b0933180ad761164192521527329560
title_5b0933180af0f15596585721527329560
title_5b0933180b02c1896308701527329560
title_5b0933180b21912984175221527329560
Top