Анотації курсів кафедри культурології

Назва дисципліни

Анотація

БАКАЛАВРИ

Нормативні дисципліни

1.

Історія зарубіжної культури

(доц. Ушакова К.В.)

Даний курс є одним з базових по спеціальності «Культурологія». Він займає важливе місце в системі професійної підготовки студентів. Теоретичний матеріал викладено за хронологічним принципом з виділенням основних типів культури: первісність, давні часи, середньовіччя, Новий час. У межах зазначеної періодизації розглядається культура конкретних країн, які займали провідне місце у ту чи іншу історичну епоху. Дається характеристика літературно-художньої культури та її залежності  від змін у духовних орієнтирах суспільства. Студенти побачать, що кожна культурно-історична епоха породжує своїх видатних діячів культури і свої шедеври світового значення. У результаті засвоєння дисципліни культура постає як універсальне явище у всьому її різноманітті й просторо-часовому розвитку.

2.

Історія української культури

(доц. Лопуга О.І.)

Курс сприяє формуванню ґрунтовних знань про культурні процеси української культури від палеоліту до сьогодення. Одним з головних аспектів курсу є філософсько-культурологічна складова, яка обумовлює використання універсальних принципів, законів і категорій пізнання. Українська культура розглядається не тільки як національна культура, а й як частина культури загальнолюдської, як культура, котра здатна до повноцінного діалогу з іншими культурами. В результаті освоєння курсу студенти зможуть краще орієнтуватися в духовних пошуках, в організації своєї життєдіяльності, соціокультурних і духовних потребах сучасності.

3.

Історія музики

(доц. Левченко В.Л.)

Дисципліна дає знання про специфіку функціонування і розвитку музичної культури, еволюцію основних музичних жанрів. У ході занять студенти отримають уявлення про найважливіші події та явища музичної культури, а також освоюють основні поняття і терміни музичного мистецтва. Курс багато ілюстрований аудіо- та відеомузичним матеріалом. У процесі викладання дисципліни отримується розуміння культурно-типологічних характеристик музичного мистецтва та діалектики розвитку основних культурно-історичних традицій та музичної стилістики. У результаті вивчення дисципліни формується розуміння музичного мислення та його місця у різноманітних художніх картинах світу.

4.

Історія образотворчого мистецтва

(доц. Левченко В.Л.)

Дисципліна спрямована на формування загальної художньої культури і розвитку професійної ерудиції у царині культурології, мистецтвознавства та гуманітарного знання взагалі. У ході занять студенти ознайомлюються з основними теоретичними поняттями мистецтвознавства та естетики, що стосуються специфіки візуально-просторових мистецтв. Також вивчаються особливості історичних етапів світової образотворчості, декоративно-ужиткового мистецтва та архітектури. Курс багато ілюстрований відеоматеріалом, що дає можливість ознайомитись з пам’ятками світової та вітчизняної культури й мистецтва. Багато уваги приділяється вихованню високого рівня художньо-естетичного смаку.

5.

Історія кіно і телебачення

(ст. викл. Ушакова Ю.О.)

Предмет знайомить студентів з одним із самих популярних ЗМІ періоду Новітнього часу. Сучасне телебачення - це галузь діяльності, в якій можуть професійно реалізувати набуті знання та навички випускники відділення культурології. Курс історії та теорії телебачення допомагає студентам грамотно орієнтуватися в інформаційних потоках періоду техногенної цивілізації, виробляє навички роботи з інформацією: пошук, збір, обробка, аналіз, верифікація, використання. Навчальна дисципліна розширює особистий і професійний кругозір майбутнього фахівця-культуролога в сфері гуманітаристики.

6.

Історія театру та основи акторської майстерності

Курс присвячений історії світового театрального мистецтва та освоєнню на практиці основних елементів акторської майстерності. Особлива увага приділяється роз’ясненню  теоретичних положень за системою К. Станіславського, В. Мейєргольда, І. Бергмана, а також опануванню практичними навичками сценічної поведінки та створенню певного сценічного образу. У результаті вивчення дисципліни, окрім суто теоретичних та історичних фактів, студенти зможуть аналізувати та тлумачити феномен театру на різних етапах його ґенези у світлі пов’язаних з ним соціокультурних обставин; давати неупереджену оцінку об’єктам сценічної творчості; самостійно розробити та поставити сценічний етюд; впевнено і свідомо поводитися на сцені, а також підвищити свій загальноосвітній і культурний рівень.

7.

Основи теорії культури

(доц. Ушакова К.В.)

Даний курс дає студентам чіткі орієнтири для розуміння сутності культури та її функцій, розкриває співвідношення понять «культура» та «цивілізація». Звернення до морфології культури допомагає розкрити її сутність як суспільного явища, а також зрозуміти нерозривний зв'язок між її матеріальними та духовними формами. У контексті теоретичної моделі культурного простору розглядаються окремі компоненти культури: міфологія, релігія, мистецтво, моральність, політика, право, наука. Цей курс розкриває сутність культури як вельми складної, багаторівневої системи. Особлива увага приділяється розгляду питань про співвідношення етнічної та національної культур, етнокультурним стереотипам, а також виявленню особливостей елітарної, народної, культової та «масової» культурам. В курсі також висвітлюється розвиток культурологічної думки починаючи з епохи Просвітництва і закінчуючи сучасністю.

8.

Історія зарубіжної літератури

(доц. Соболевська О.К.)

В ході даного курсу вивчається історико-літературний процес в країнах Західної Європи і Росії в цілому, від Античності до Нового часу. Курс ґрунтується на філософських і культурологічних дисциплінах, які служать більш ємним і широким контекстом для розуміння сутності класичних літературно-художніх творів і філософсько-естетичних принципів літературних шкіл і напрямків. У студентів формується чітке уявлення про культурно-історичний та літературно-філософській процес, значення і роль літератури в духовному формуванні кожної людини. В результаті освоєння курсу студенти будуть знати тексти класичних творів; час появи різних жанрових форм і особливості їх розвитку; усвідомлювати необхідність спадкоємності у формуванні літературного процесу; орієнтуватися в літературних напрямках, їх принципах та ролі в історії літератури. А особливо талановиті слухачі зможуть аналізувати і тлумачити твори; визначати жанр, виділяти ті чи інші композиційні особливості, відрізняти сюжет і фабулу; орієнтуватися в закономірностях історико-літературного процесу окремої країни, а також у розвитку літератури в цілому.

9.

Культура регіонів

(доц. Сумченко І.В.)

Чому Іфе називають африканськими Афінами? Що таке «заборонене» місто? У чому полягають особливості «каваій» як культурного явища сучасної Японії? Відповісти на ці запитання Ви зможете після вивчення курсу під назвою «Культура регіонів». Основна мета викладання цієї дисципліни - розгляд сутнісних особливостей культур різних регіонів світу: африканського, далекосхідного (Індія, Китай і Японія), арабо-мусульманського, латино-американського, північноамериканського тощо, розкриття механізмів їх формування і функціонування, вивчення різних аспектів системного зв’язку всіх складових культури регіонів через аналіз матеріального, духовного та художнього компонентів. Кожне заняття супроводжується великим обсягом аудіо- та відеоматеріалу.

10.

Естетика

(доц. Петриківська О.П.)

У сучасну епоху естетика принципово змінює своє положення. Естетизацію вважають ведучим принципом сучасної культури і принципом руху від модерну до постмодерну. Мова не йде тільки про поверхневу естетизацію. Спостерігається естетизація свідомості. В цих умовах естетичне знання активно трансформується. Для розуміння цих процесів треба починати з класичного розуміння естетики. Даний курс допоможе розібратися з логікою розвитку естетичної думки. Студенту пропонується засвоїти інструментарій для теоретичного осмислення та інтерпретації естетичного досвіду класичної та посткласичної культури.

11.

Філософія культури

(доц. Сумченко І.В.)

Метою викладання дисципліни є  аналіз найважливіших ідей і концепцій філософії культури, розкриття специфіки філософії культури як пояснювальної моделі такого складного явища як культура, виявлення узагальнених конструкцій, що допускають теоретичне моделювання. В результаті вивчення цього курсу студент має здобути необхідні концептуальні засади осмислення культури, оволодіти категоріально-понятійним апаратом сучасної філософії культури, вміти виявляти та аналізувати тенденції та механізми рефлексії щодо культури в сучасній філософській та гуманітарній думці.

Вибіркові дисципліни

12.

Культура ХХ століття

(доц. Ушакова К.В.)

Курс займає важливе місце в системі підготовки спеціалістів-культурологів в галузі культури, оскільки XX століття ввійшло в історію людства як період корінних перетворень, які змінили базові структури людського існування. XX століття розглядається як вік протиріч: і як епоха великих досягнень в області науково-технічного прогресу, і як епоха двох світових воєн, і як епоха становлення тоталітарних режимів. Особлива увага приділяється формуванню  нових, революційних уявлень про мистецтво; осмислюються філософсько-світоглядні витоки цих уявлень (Ф. Ніцше, З. Фрейд, А. Бергсон), аналізуються модерністські напрямки в усіх видах мистецтва: архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі, музиці, театрі та кіно. У результаті засвоєння курсу слухачі з’ясують, як через кризові явища XX століття народжується принципово нова, загальнолюдська культура.

13.

Культура спілкування та етикет

(доц. Білянська О.Ю.)

Основною метою викладання дисципліни є розгляд особливостей культури спілкування народів світу, визначення історичних джерел формування культури спілкування, вивчення основних форм етикету культурних регіонів світу; розвиток культури ділового спілкування. Основними завданнями даної навчальної дисципліни виступають: формування доброчесності та комунікативної компетентності; огляд історичних витоків формування культури спілкування; розгляд та аналіз основних форм етикету народів світу; розуміння особливостей етикетних норм.

14.

Музеологія

(доц. Левченко В.Л.)

Дисципліна знайомить студентів з основними теоретичними поняттями музеології та історичними етапами становлення музейної справи від давнини до сучасності. У процесі викладання дисципліни вивчаються різні аспекти системного зв’язку всіх складових музейної діяльності. Студенти знайомляться із досвідом роботи та специфікою вітчизняних та зарубіжних музеїв. Останнє допоможе їм визначити, класифікувати і впорядкувати велике різноманіття форм людської діяльності, що пов’язані із музейною справою та теоретичним систематизуванням знань про музей як такий. Окрім цього, у процесі навчання у студентів формуються навички використання сучасних принципів та технологій експонування та формування музейних просторів. У результаті вивчення дисципліни студенти будуть розуміти основні тенденції розвитку музейної справи в сучасному суспільстві.

15.

Шоу-проекти: методика організації та підприємництва

(проф. Богата Л.М.)

Дисципліна допомагає засвоїти навички постановки масових свят і видовищ, шоу-програм. Важливе значення приділяється продюсеруванню й менеджменту у шоу-бізнесі. Вивчаються види шоу-проектів, принципи створення масових свят, специфічні особливості режисури та драматургії шоу-проектів. Розглядаються характерні риси «театралізації» як творчого методу перекладу життєвого документального матеріалу в художньо-образну

сценічну форму. Крім мистецтва конферансу, розглядаються також і сучасні технології складання культурно-досвітніх програм.

16.

Основи паблік рілейшнс

(ст. викл. Пасісніченко Г.М.)

Метою вивчення курсу є аналіз основних підходів, загальних і конкретних стратегій зв’язків із громадськістю; визначення комунікативного простору і вивчення наук, важливих для паблік рілейшнз; з’ясування особливостей проведення рекламних, передвиборчих та ПР-кампаній. Розглядається специфіка масової аудиторії та основні напрямки роботи з нею. Вивчається як створення ПР-текстів, так і уміння виступати з промовами, проведення прес-конференцій та презентацій, робота зі ЗМІ.

17.

Взаємодія зі ЗМІ

(доц. Білянська О.Ю.)

Метою викладання дисципліни  є розгляд, аналіз та оптимізація процесів взаємодії держави та громадськості зі ЗМІ, особливості цих процесів у інформаційному суспільстві. Основними завданнями даної навчальної дисципліни виступають: аналіз сучасного стану засобів масової інформації; огляд законодавчої бази взаємодії зі ЗМІ в Україні; вивчення нових форм взаємодії зі ЗМІ; аналіз перспектив подальшого розвитку взаємодії держави та громадськості зі ЗМІ у інформаційному суспільстві. 

18.

Іміджелогія

(ст. викл. Ушакова Ю.О.)

Іміджмейкінг – один із актуальних напрямів діяльності, який може освоїти випускник відділення культурології. Навчальний курс з дисципліни «Іміджелогія» супроводжується великим обсягом ілюстративного матеріалу, що допомагає опанувати основи професійного створення персонального і публічного іміджу, засвоїти загальні прийоми моделювання ефективного образу товарів, послуг, фірм, брендів, громадських організацій та інших соціальних об'єктів. Основні завдання викладання предмета - підвищення особистої успішності, теоретичне і практичне освоєння популярної галузі сучасної гуманітаристики, розширення можливостей професійної адаптації  майбутніх культурологів.

19.

Історія кіно

(ст. викл. Ушакова Ю.О.)

Навчальний курс спрямований на ознайомлення з історією одного з найпопулярніших видів мистецтва – кіно, і є логічним продовженням предметів зі сфери мистецтвознавства. Студенти отримують знання про становлення, розвиток, формування основних видів і напрямків кіномистецтва: від часу появи до сучасності. Аудіовізуальність, її символіка і смисли, культурне значення, вплив на сучасну цивілізацію – розкриття цих аспектів вивчення кінофільмів є одним з найважливіших завдань викладання предмета. Навчальна дисципліна підвищує ступінь ерудованості, інтелектуальної адаптивності і соціалізації студентів-культурологів.

20.

Типологія та хронологія культури

(доц. Ушакова К.В.)

Проблема типології і хронології культури, її періодизації є надзвичайно складною. У неї немає однозначного рішення, що визначає важливість даного курсу. У ньому розглядається особливість культурно-історичного процесу і виділяється два альтернативних підходи стосовно його розуміння: універсалістський і локальний. Спецкурс передбачає роботу з першоджерелами. Студенти знайомляться з роботами таких відомих філософів і культурологів, як Гегель, Н.Я. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі, П. Сорокін тощо. Перед студентами ставиться завдання, з одного боку, критично оцінити аргументацію вчених, які займають ту чи іншу наукову позицію, а з іншого, виділити щось цінне, що кожен із цих вчених вніс в культурологію як науку.

21.

Феномен моди в культурі

(ст. викл. Ушакова Ю.О.)

У межах представленої навчальної дисципліни студенти отримують знання в сфері моди і модного процесу. Вивчення особливостей вестіментарності, закономірностей формування популярних зразків, трендів і тенденцій в різноманітних галузях культури - основні завдання викладання матеріалу курсу. Великий обсяг ілюстрацій (понад 1,5 тис.) за темами предмета допомагає студентам засвоїти характерні зразки й культурні коди моди різних історичних періодів (від архаїки до сучасності) та розглянути реалізацію моди в основних культурних формах: народної, елітарної і масової. Проходження курсу сприяє більш глибокому освоєнню теорії й практики сучасного гуманітарного простору, збільшує панорамність знань і підвищує рівень професійної компетенції випускників відділення культурології.

22.

Практика з організації культурних проектів

(проф. Богата Л.М.)

Основна мета курсу полягає в формуванні обов’язкових навичок, необхідних для створення та реалізації власного культурного проекту. Важливою складовою курсу є розробка оригінальної ідеї проекту, відповідного  сучасним тенденціям розвитку культури. У процесі засвоєння студенти оволодіють  техніками створення мультимедійних презентацій проекту, інформаційних публікацій (проспектів проекту) і веб-сайтiв як засобів поширення інформації про проект. Курс спрямований на розвиток комунікаційних навичок, важливих для проектної діяльності. Студенти мають навчитися проводити презентацію власних проектних ідей і враховувати специфіку аудиторії, на яку той чи інший проект розрахований. У межах курсу опрацьовуються різноманітні форми організації культурних проектів – від інтерактивних лекцій до смартмобів, флешмобiв, перформансів та інсталяцій.

23.

Економіка культурних проектів

(проф. Богата Л.М.)

Предметом вивчення навчальної дисципліни є економічне підґрунтя для створення культурних проектів; можливості фандрайзинговоï діяльності; розуміння особливостей функціонування неприбуткових громадських організацій; специфіка функціонування фондів як головних джерел для фінансування культурних проектів. У межах курсу студенти досліджують особливості формування ринку фандрайзингових послуг. Кінцевим результатом опрацювання теоретичного матеріалу курсу є створення типової заявки для організацій власного культурного проекту. У межах цієї заявки студенти розраховують бюджет відповідного проекту.

24.

Легенди і міфи народів світу

(доц. Сумченко І.В.)

Без міфу, його сюжетів, тем і персонажів не можна уявити ні релігію, ні жодний вид художньої культури (чи то література, живопис або кінематограф), ні навіть сучасну політику, тому курс «Легенди і міфи народів світу» є  вельми актуальним. Предметом вивчення даної дисципліни є комплексне осягнення сутності міфології, міфосвідомості та міфу як культурних феноменів, зокрема причинно-наслідкові зв’язки, закономірності, етапи розвитку міфології  протягом всіх періодів людської історії, вивчення особливостей міфологічних систем різних культурних регіонів, їх джерела, тематику й  персонажі. У межах першого змістового модулю  розглядаються основні теоретичні підходи та концепції щодо розуміння сутності міфу,  особливості міфологічної картини світу. Другий змістовий модуль присвячено вивченню давньоєгипетської, месопотамської, давньо-грецької, давньоримської, індійської, китайської, давньонімецької, слов’янської  міфології через аналіз текстів найбільш відомих міфів.

25.

Організація і методика проведення рекламних та передвиборчих кампаній

(доц. Лопуга О.І.)

Метою курсу є набуття досвіду планування та організації передвиборчих кампаній, надбання навичок проведення агітаційної та рекламної кампанії, попередніх досліджень та ефективної взаємодії зі ЗМІ, вміння організовувати команду кандидата та діяльність його передвиборчого штабу, а також ефективного застосування виборчих та передвиборчих технологій. Вивчення політичних процесів, їх джерел, причин, мотивів, способів передбачає виявлення позитивних і деструктивних чинників, побудови правильної структурної технології підготовки і проведення виборчої кампанії.

26.

Основи сценарної майстерності

Предмет орієнтований на підготовку студентів-культурологів до роботи у сфері організації культурних проектів та масових заходів. Навчальна дисципліна допомагає освоїти навички створення сценаріїв, розкриває основні принципи перетворення фабули в повноцінний сюжет. Курс знайомить студентів з різноманітними структурами композиції драматургічного сценарію (від класичних форм до сучасних напрямків), з різними способами утримання високого рівня глядацької уваги, формує уявлення про специфіку роботи сценариста в театрі, кіно, на телебаченні, в організації свят та інших урочистих заходів. Вивчення предмета сприяє розвитку творчих задатків студентів, підвищує можливості розширення області майбутньої професійної діяльності.

27.

Культурологічна антропологія

(доц. Петриківська О.С.)

Мета курсу - ознайомлення студентів з основними поняттями та напрямками культурологічної антропології – науки, яка досліджує формування та розвиток людської культури, загальні проблеми культурного розвитку людства, концентрує увагу на взаємовідношеннях людини та культури. Після вивчення курсу студенти мають уявлення про розвиток культури в усіх її аспектах (спосіб життя, світогляд, менталітет, національний характер, матеріальні атрибути) та можуть використовувати антропологічні теорії у практичній сфері. У межах культурної антропології активно формується затребуване сучасністю вміння «бачити очима іншого». Отримані знання формують у студентів вміння передбачати і запобігати можливим конфліктам культур і допомагають виробити почуття поваги (принаймні, толерантність) до інших культур. У межах вивчення курсу студенти проводять власне антропологічне дослідження.

МАГІСТРИ

Нормативні дисципліни

28.

Методика викладання культурології у вищому навчальному закладі

(доц. Білянська О.Ю.)

Курс «Методика викладання культурології у ВУЗі» є невід’ємною складовою професійної підготовки магістрів та відіграє важливу роль у системі всієї гуманітарної підготовки. Знання, що отримані студентами при вивченні даної дисципліни, можуть бути використані студентами під час проходження педагогічної практики, у подальшій викладацькій діяльності. Культурологічна підготовка дає можливість готувати студентів до орієнтації в сучасному науково-технічному світі, до осмислення його як сукупності культурних досягнень людського суспільства, сприяти взаєморозумінню та продуктивному спілкуванню представників різних культур; подоланню настанови на соціальне протистояння та ізоляціонізм стосовно світової культури.

29.

Театрознавство як наука (доц. Білянська О.Ю.)

Головною метою викладання дисципліни є ознайомлення студентів з основними формами та методами театрального мистецтва, засвоєння теоретичних знань та практичних вмінь. Курс є однією з дисциплін театральної спрямованості, що вивчається студентами спеціальності «Культурологія». Основними завданнями даного курсу виступають формування теоретико-методологічних уявлень про театрознавство як мистецтвознавчу систему; опанування практичними навичками аналізу театрознавчих досліджень; об’єктивна оцінка сценічної творчості; підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.

30.

Методологія і стилістика гуманітарного знання

(доц. Соболевська О.К.)

Предметом вивчення навчальної дисципліни є методологія та стилістика філософсько-культурологічного знання та пізнання в цілісному контексті гуманітарних наук. Основна увага приділяється сутнісним характеристикам гуманітарних наук та їх призначенню в цілісному філософсько-культурологічному контексті, роз’ясненню методології та стилістики написання наукової роботи. У результаті вивчення навчальної дисципліни  студент буде вільно орієнтуватися у сучасних методологічних концепціях тлумачення культури та її форм, розуміти розбіжності точних і гуманітарних наук, текстову природу гуманітарних наук та символічну природу тексту, основні методи й принципи гуманітарного дослідження і зокрема метод як шлях і герменевтику як загальну методологію наук про дух, специфіку наукової термінології та принципи інваріантності значень наукових термінів.

31.

Методологія постмодерну

(проф. Богата Л.М.)

Курс спрямований на розвиток у студентів навичок самостійного дослідження складних постнекласичних текстів, освоєння нових термінологічних тезаурусів, виявлення і формування індивідуальних дослідницьких технік. Мета викладання курсу – сформувати у студентів свідоме ставлення до проблем методології пізнання на прикладі методологічних пошуків французьких філософів - постструктуралістів. Опанування матеріалом курсу має сприяти формуванню і вдосконаленню навичок самостійного аналітичного мислення; розумінню можливостей застосування філософських підходів до процесів дослідження  тенденцій розвитку сучасного інформаційного суспільства, сучасної культури.

32.

Інноваційні форми сучасної культури: теорія та практика

(доц. Соболевська О.П., доц. Петриківська О.С.)

Мета курсу - роз’яснити особливості сучасного культурного простору і показати взаємодію різноманітних форм творчої діяльності людини в цілісному контексті культури. Друга частина курсу присвячена осмисленню теоретичних проблем сучасної культурології міста. Особлива увага приділяється Urban Studies and Urban Anthropology. Курс окреслює коло проблем і питань, нових задач філософії культури та філософської антропології, пов'язаних з сучасним містом; виробляє здатність до критичної оцінки різних систем гуманітарного знання, орієнтованих на Urban Studies and Urban Anthropology, формує навички роботи з текстами в контексті основних тем курсу. Отримані знання допомагають студенту аналізувати основні риси та прояви сучасної культури; застосовувати постнекласичну методологію дослідження культури; розкривати нові грані людського буття в сучасній культурі (на прикладі міського простору).

Вибіркові дисципліни

33.

Теоретичні аспекти міжкультурної комунікації

(доц. Білянська О.Ю.)

Хто ж із молодих спеціалістів може обійтися без знання основних галузей міжкультурної комунікації, базових понять та термінології, вміння інтерпретувати різні прояви комунікативної поведінки в різних культурах, а також позитивного ставлення до інших культур?! Програма навчальної дисципліни спрямована саме на це: у її межах вивчаються культурно-антропологічні особливості міжкультурної комунікації; міжкультурна комунікація, її теоретичні та практичні аспекти, національний характер та менталітет. Студенти зможуть інтерпретувати національні особливості  комунікації; пояснювати основні тенденції й закономірності функціонування міжкультурної комунікації.

34.

Універсалії культури

(доц. Ушакова К.В.)

Курс викликає особливий інтерес для магістрів-культурологів, оскільки тема про можливість виділення універсалій культури в сучасному культурологічному знанні є дискусійною. У спецкурсі дається обґрунтування такої можливості за допомогою діалектичної методології та констатується нерозривна єдність універсального й унікального. Особливу увагу приділяється розгляду історії формування теоретичних уявлень про універсалії культури й критичного осмислення класифікацій універсалій культури в межах культурної антропології. Особливість спецкурсу полягає в тому, що студентам пропонується взяти участь у формуванні «нової універсальної моделі культури», в результаті чого вони навчаються «баченню» символічних змістів культури.

35.

Культурологічні концепції східнослов’янської філософії

(доц. Сумченко І.В.)

Курс присвячено аналізу специфіки культурологічних концепцій філософії східнослов’янських народів, вивченню основних періодів її розвитку. Особливістю предмету даної дисципліни є, з одного боку, використання категоріального апарату і методів інтерпретації емпіричного матеріалу із різних сфер культури, а з іншого - його зв’язок з основними теоретичними моделями аналізу культури, які існують в гуманітарному знанні. Метою курсу є вивчення і аналіз найважливіших стратегій аналізу культури як цілісності, що склалися в історії східнослов’янської філософської традиції. У результаті вивчення курсу студенти повинні  знати сутність і провідні тенденції розвитку культурфілософської східнослов’янської традиції та вміти визначати загальнокультурні контексти виникнення інтелектуальних традицій й способів філософування східнослов’янських народів.

36.

Візантиністика: філософсько-культурологічний аспект

(доц. Петриківська О.С.)

Візантиністика – це наука, яка вивчає історію та культуру Візантії. Цієї країни вже давно не існує, але існують її образ і численні міфи, існує навіть мода на Візантію у сучасному світі. Даний спецкурс носить в цілому проблемний характер і може розглядатися як пропедевтика до сучасного вивчення історії візантійської культури та філософії. Його головне завдання - надати студентам знання про засади візантійської культури. Освоєння цієї задачі допоможе розглядати візантійські тексти (багато з яких вже добротно описані філологами, істориками, мистецтвознавцями) в рамках широкого цілісного культурологічного і світоглядного контекстів. Досягнення цілісного образу візантійської культури з необхідністю вимагає з'ясування специфіки православ'я - підстави візантійської культури. Спецкурс дозволяє подолати відносну ізоляцію візантійської теми в гуманітарній освіті і допомагає студенту замислитися, чи не є перебільшеною важливість вивчення Візантії для розуміння сучасної України.

37.

Інноваційний характер категорій сучасної гуманітаристики

(проф. Богата Л.М.)

Сучасна гуманiтаристика є дисципліною, що знаходиться на стадії свого визначення. Гуманітарне знання містить приклади дуже відмінних дефініцій цієї дисципліни, але багато з означень, які існують, підкреслюють факти нескінченних міждисциплінарних транзитів, що формують складні гуманітарні дискурси. Такі змішення й призводять до того, що певні категорії, виникаючи в межах тієї або іншої дисциплінарної лакуни, починають «дрейфувати» у близькі гуманітарні зони. Одні категорії змішуються з іншими, вибудовуються нові категоріальні сітки, «застарілі» категорії отримують нове життя, що й можливо назвати процесами категоріальних інновацій. Означені процеси потребують пильної уваги дослідників. Мета  курсу – навчити студентів орієнтуватися в сучасному гуманітарному універсумі знання, свідомо оперувати фундаментальними категоріями гуманітаристики.

38.

Дизайн та його місце в прикладній культурології (доц. Левченко В.Л.)

Дисципліна дає знання про специфіку дизайнерської діяльності. У ході занять студенти знайомляться з найважливішими подіями та явищами історії дизайну та з еволюцією стилів у зв’язку з культурними та історичними процесами. Особлива увага приділяється вивченню законів формотворення, композиції та кольорового сприйняття у предметному середовищі в людському житті. Курс багато ілюстрований відео матеріалом, що дає можливість ознайомитись з основними досягненнями вітчизняного та світового дизайну та стильовою специфікою. У результаті вивчення дисципліни у студентів буде сформоване уявлення про своєрідність дизайну як творчої діяльності та засоби щодо оцінювання композицій та предметного середовища на базі знань основ формотворення, вміння розбиратися в стильових ознаках дизайнерських шкіл та напрямків.

39.

Наука в системі культурологічного знання

(проф. Богата Л.М.)

Сучасна культура формувалася в умовах наукової революції, прискореного розвитку природничих та гуманітарних дисциплін, поширення наукової раціональності. Саме тому дослідження сучасної культури неможливо уявити без урахування процесів, які відбуваються у науковому дискурсі. Курс спрямований на формування у студентів розуміння науки як важливої складової  культури, специфічної форми пізнання світу. Історія розвитку науково-пізнавального процесу є дуже важливою для розуміння парадигмальних впливів на сучасну культуру. Опанування курсу передбачає розвиток у студентів навичок самостійного дослідження складових сучасної науки у їхньому розмаїтті, освоєння нових термінологічних тезаурусів, розуміння тих чи інших парадигмальних зрушень.

40.

Культура Срібного віку

(доц. Соболевська О.К.)

У даному курсі вивчається культура Срібного віку як соціально-історична епоха кінця 19 – початку 20 століття і культурно-історичний тип, висвітлюються сутнісні підстави культури Срібного віку як своєрідного культурно-історичного взірця, пояснюється його специфіка, основні категорії та принципи. Читання даного курсу допомагає студентам краще орієнтуватися в цілісному контексті культури, історичних епохах та окремих культурно-історичних типах. У результаті вивчення дисципліни  студент буде знати специфічні риси культури Срібного віку та її категоріально-поняттєвий  апарат; коло проблем і питань, які були актуалізовані наприкінці 19 – початку 20 століття; символ і міф як категорії мислення та елементи поетики; мати уявлення про велич російської релігійної філософії та її вплив на культуруСтудент зможе визначати сутнісні риси символічного мистецтва і показувати на окремих прикладах, як втілюється в художньому творі символічне світосприйняття.

41.

Символ та міф в кінематографічному мистецтві ХХ ст. (доц. Соболевська О.К.)

Предметом вивчення навчальної дисципліни є функціонування символу і міфу в кінематографічному мистецтві. Запропонований курс допомагає студентам краще орієнтуватися в цілісному контексті культури. Основна увага приділяється сутнісним характеристикам символу і міфу в кінематографі та споріднених з ним формах мистецтва, пояснюванню специфіки і призначення кінематографа. У результаті вивчення курсу студент буде знати специфічні риси кінематографічного мистецтва як художньої форми; символ і міф як категорії мислення та елементи поетики; основні категорії кінематографа та його жанри; композиційні особливості фільму; таємниче сходження кіно і життя;  межі вільної інтерпретації та сучасні герменевтичні концепції тлумачення змісту художнього твору. Особливо талановиті студенті зможуть розрізняти символічний знак і художній символ; роз’яснити специфіку художнього образу та просторово-тимчасову специфіку кінематографічного твору; пояснити монтаж як принцип мислення і жанр як форму світорозуміння; визначати композицію фільму, його сюжет і фабулу.

42.

Релігійні практики в постсекулярному суспільстві (доц. Петриківська О. С.)

Релігія сьогодні є особистою справою кожного. У країнах з християнською традицією часто можна зустріти віруючих, які не сповідують свою релігію. Але прогнози про зникнення релігії до кінця ХХ століття зазнали краху. Навпаки, Європа і Америка зіткнулися з «релігійним бумом». У цих умовах питання про те, навіщо потрібна релігія, не втратило своєї гостроти. Чого можна очікувати від релігії? Що лежить в основі віри - несвобода, залежність, обмеженість або свобода, прагнення до вищого? Чи можливе «нормальне» суспільство без релігії?

На лекціях спецкурсу розглядається існування релігії в умовах постсекулярного суспільства, історія та сучасність принципу світськості, оптимальні умови співіснування релігійного та секулярного, сучасний спектр досліджень релігійних практик. Слухачів очікує уточнення уявлень про зв'язок модернізації та секуляризації. Концепт «постсекулярне суспільство» прагне скоректувати класичні теорії секуляризації, окреслити новий ракурс та знайти новий ресурс релігійного в умовах секуляризації.

 

Адреса

вул. Дворянська, 2,Одеса, 65082
Тел. приймальної (38-048)723-52-54
Тел./факс (38-048)723-35-15
Email: rector@onu.edu.ua

Наші партнери

title_5bf06ecdbbb621350853471542483661
title_5bf06ecdbbc82246902081542483661
title_5bf06ecdbbdb119493950481542483661
title_5bf06ecdbbec910472205061542483661
Top