Анотації курсів кафедри Археології та етнології України

 

Назва дисципліни Анотація
БАКАЛАВРИ
Нормативні дисципліни
 1.  Археологія України  Курс «Археологія України» має на меті ознайомити студентів з пам’ятками матеріальної культури давнього населення України та навчити їх убачати в даних старожитностях підґрунтя для дослідження різноманітних аспектів життєдіяльності первісних громад, племен і народів далекого минулого, а також використовувати ретельний аналіз конкретних артефактів для історичних реконструкцій та узагальнень. Серед основних завдань, що ставляться у ході викладання курсу – ознайомлення з методикою проведення польових археологічних досліджень, розгляд концепцій вчених, щодо часу та шляхів заселення території України людиною, вивчення динаміки розвитку природного оточення людини у плейстоцені та визначення його впливу на розселення первісних громад, висвітлення кризи мисливського господарства, дослідження “неолітичнї революції” та її значення для подальшого розвитку людства, вивчення процесу впровадження у виробництво металів (міді, бронзи, заліза) та його історичних наслідків, дослідження “Кіммерійської імли”, “Великої Скіфії”, “Європейської Сарматії”, висвітлення проблем грецької колонізації Північного Причорномор’я, вивчення ключових питань етногенезу та етнічної історії слов’янського населення Східної Європи.
 2.  Історія первісного суспільства  

Основне завдання курсу – допомогти знайти відповідь на глобальні питання людської історії: звідки, коли та яким чином на планеті виникає людина? Чому та яким чином виникають поняття соціальності та ідентичності? Яким чином розвивалися технології матеріального виробництва? Якими були та під впливом чого змінювалися форми мистецтва? Завдяки чому формуються релігійні уявлення та яким був механізм виникнення основних світових релігій? В який момент та яким чином виникає приватна власність, соціальна та майнова нерівність? Як утворюється політична влада, виникає закон та апарат примусу? Чи властиві людині стабільні форми родинних та шлюбних стосунків, як утворюються та яким чином розвиваються взаємини з батьками та з дітьми, яким чином регулюються взаємини представників різних статей?

Курс складається з лекцій, які супроводжуються візуальним рядом, практичних занять, що проходять у переважно інтерактивній формі (дискусії, ігри, «бої», «миттєве фото», тощо), та самостійної роботи студентів з навчальними матеріалами та науковою літературою.

 3.  Загальна етнологія  

Курс знайомить із науковим досвідом пізнання єдності та різноманіття населення Землі та їхніх культур. Подвійний предмет уваги – етнологія як наука та етнокультурні спільності – реалізується шляхом лекційних та практичних занять. Крім пізнавальних завдань (ерудиція), народознавча наука виконує важливі професійні (активне вживання етнічної номенклатури гуманітаріями різних дисциплін) та світоглядні (необхідність коректного ставлення до національних питань) функції у суспільстві.

Курс складається із трьох тематично-проблемних блоків:

  • етнологія як історична наука, предмет та завдання, специфіка джерел та методів, історія та структура дисципліни у Світі;
  • етнічність як феномен суспільної практики та академічного дискурсу (теоретичні підходи до визначення національних характеристик; типологія етнічних об’єднань та процесів);
  • етнічність та культура: генеза, історичний розвиток та варіативність.
 4.  Українська етнологія  

Що таке етнологія? Які предмет та завдання етнології України, її методико-теоретичний потенціал? Як історичні, археологічні, фольклорні та етнографічні джерела допомагають реконструювати етнічну історію та звичаєвість? Які основні теорії та етапи етногенезу та етнічної історії українців? Як в давнину хрестили дітей, справляли весілля та проводжали в останню путь? Які звичаї збереглися до наших днів? В чому секрети етнічного коду? Як формувався етнічний склад населення України? Яка специфіка розвитку етнічних груп та виразні характеристики їх культурно-побутових традицій?

В рамках курсу студенти отримають інформацію про основні етапи еволюції розвитку етнології в України в ХІХ-ХХІ ст., ознайомляться з досягненнями істориків, етнологів, фольклористів. На лекціях з української етнології студенти дізнаються про процес розвитку української етнічності та її специфічні регіональні варіанти. Ознайомляться з станом розвитку проблеми історико-етнографічного районування та особливостями культури та обрядовості субетнічних та етнографічно-регіональних груп українців. Студенти отримають знання про міжетнічні зв’язки в історичній динаміці.

 5.  Історія давньої та середньовічної України  „Історія давньої та середньовічної України” – це вступна частина до курсу „Історії України”, який триватиме три роки – до завершення навчання студентів-істориків в бакалавраті. Ця дисципліна є без перебільшення ведучою в професійній підготовці істориків та викладачів історії. „ Історія давньої та середньовічної України ”, з одного боку, є хронологічно першою частиною цього великого курсу. З іншого ж боку, в межах „ Історія давньої та середньовічної України ” студент має змогу познайомитися з методичними підходами та джерелами, радикально відмінними від підходів та джерел, які переважно вивчаються в решті частин курсу „Історії України”. Адже, саме в цьому хронологічному проміжку домінуючими, а часто й єдиними, є матеріальні джерела, та, відповідно – підходи та методи археології та передісторії. В фокусі уваги курсу – історичний процес від заселення території України людьми до появи перших східнослов’янських державних утворень, зокрема, такі ключові проблеми як поява тут людей сучасного типу, неолітизація України, індоєвропейська проблема в контексті передісторії Причорномор’я, формування підвалин суспільного ладу та культурного життя, політогенез.
Вибіркові дисципліни
 6.  Основи антропології  

Основи антропології – курс обов’язковий для вивчення на історичних факультетах ВНЗ України з 1997 р. В рамках курсу вивчаються фізичні (морфологічні та фізіологічні) особливості людини, які розглядаються в просторі і часі. Відповідно до цього студенти спочатку вивчають загальні проблеми науки – її предмет і завдання, місце в системі наук, ідеологічне і практичне значення, історіографію антропології та методи дослідження. Потім вони переходять до вивчення основних розділів науки: морфофізіології людини, еволюційної антропології (антропогенезу) та етнічної антропології (расознавства).

Вивчення морфофізіологічної характеристики людини сприяє засвоєнню наступних розділів курсу, вона надає загальне уявлення про морфологічні та фізіологічні ознаки людини. Еволюційна антропологія досліджує місце людини в системі тваринного світу, проблеми походження людини з виділення людської лінії еволюції приматів до формування людини сучасного типу. Етнічна антропологія розглядає проблеми расової класифікації, походження поліморфізму та політипії, етапи расогенезу, а також антропологічний склад сучасного населення світу, зокрема, в плані його формування. Студенти опановують морфофізіологічні ознаки людини, проблеми антропогенезу, критерії визначення рас, фактори расоутворення, сучасне розселення великих та малих рас, антропологічних типів, співвідношення расових та етнічних ознак.

 7. Археологія Європи

Археологія Європи – курс про витоки тої європейської цивілізації, до якої наша країна прагне долучитися сьогодні (і частину якої вона неодноразово складала в минулому). Відповідно йтиметься про розвиток європейського суспільства/суспільств від давньокам’яного віку до середньовічного часу відображений в археологічних джерелах.

В ході курсу передбачається ознайомлення студентів з особливостями становлення археологічної науки в Великобританії, Німеччині, Франції, Італії,Чехії, Польщі, з сучасною ситуацією в області організації археологічної роботи, методиками польової і камеральної обробки археологічних матеріалів; характеристика культурно-хронологічних етапів, окремих археологічних культур і спільнот; ознайомлення студентів з основними трендами культурного розвитку на території регіону, із загальним і особливим в етно-і культурогенезі; оволодіння основним комплексом знань про археологічні культури перед-та прото- історичних, поширених на території Західної, Східної Центральної і Північної Европи, з їх територіальними, етнокультурнимі і хронологічними особливостями.

Загальною проблемою курсу є Європа як історична цілісність з макроісторичної точки зору – чи зберігалася цілісність європейської цивілізації на протязі тисячоліть, якими механізмами та факторами вона забезпечувалась.

 8. Пам’яткознавство

Пам’ятки історії та культури – це унікальні свідки нашого минулого, важливе джерело історичного досвіду попередніх поколінь Вони віддзеркалюють пройдений народом історичний шлях, матеріалізують життя і побут минулих епох, служать джерелом історичного пізнання, важливим засобом формування світогляду наших сучасників з огляду на досвід минулого. Пам’яткознавство – це комплексна наука, яка поєднує в собі повідомлення історичні, мистецтвознавчі, архітектурні, етнографічні, археологічні, науки і техніки та інн. Воно ділиться на три основні напрями: наукове, практичне і громадське. Осередками пам’яткознавства є музеї. Тому з ним тісно пов’язано музеєзнавство, яке включає в себе і опрацювання методики побудови музейних експозицій, виставок, різноманітні форми науково-освітньої та популяризаторської діяльності музеїв

Випускники зможуть працювати у державних управліннях культури та культурної спадщини, туристичних та екскурсійних агенціях, музейних та архівних установах, історико-культурних заповідниках, експертних організаціях та фірмах, освітньо-виховних закладах культури, різноманітних фондах.

Спеціалізація «Археологія, етнологія та охорона культурної спадщини»
 9. Основи наукових досліджень

Курс спрямований на те, щоб допомогти студентам розкрити себе як науковця-теоретика та практика. В результаті опанування курсу студенти вмітимуть змоделювати власне наукове дослідження та представити його результати в усній та друкованій формах. Серед завдань курсу - формування серії важливих для студентського життя практичних навичок: як сформулювати тему, мету та завдання роботи, яким чином окреслити та систематизувати джерельну базу, за яким принципом підбирається та аналізується історіографія. Студенти будуть вміти також фахово здійснювати презентації (із застосуванням відповідних технічних засобів та сучасного програмного забезпечення), візуалізувати результати досліджень, складати тези, реферати, анотації, підбирати ключові слова, робити висновки. Студенти спробують себе у таких жанрах, як написання есе та публічний виступ. Крім того, в рамках курсу розглядаються загальні теоретичні питання історії та методології археології, етнології та пам’яткоохоронної справи.

Заняття проводяться переважно в інтерактивній формі (групова робота, дискусії, рецензування тощо).

 10. Інформаційні технології в археології та етнології Інформаційні технології в археології та етнології – спеціальний курс, присвячений сучасним комп’ютерним способам займатися дослідженнями у перелічених галузях. Предметом вивчення курсу є можливості та напрямки застосування інформаційних технологій (ІТ) в археологічних та етнологічних дослідженнях, охороні культурної спадщини. В ході курсу плануємо розглянути низку теоретико-методологічних та конкретно-історичних питань, пов’язаних з особливостями вжитку ІТ на різних етапах роботи археолога/етнолога/фахівця з охорони культурної спадщини. вивчити широкі функціональні можливості ІТ при фіксації ходу польових робіт, картографуванні археологічних пам’яток, веденні планіграфії, організації обліку знахідок, проектуванні бази даних емпіричного аналітичного археологічного/етнологічного дослідження, синтезі одержаних результатів з використанням статистичного програмного забезпечення, цифрове забезпечення музеєфікації решток давніх епох.
 11. Стать та вік в традиційних культурах

Метою курсу є ознайомлення студентів з такими універсальним категоріями як «стать» та «вік», напрямками статевовікових досліджень в етнології та суміжних дисциплінах. Протягом курсу підкреслюється міждисциплінарний характер досліджень статевовікової проблематики. Виокремлюється те спільне та відмінне, що існує між дослідницькими підходами, що використовуються в етнології, соціології, психології та антропології.

Завданням курсу є оволодіння студентами статевою та віковою термінологією, що існує в науці, характеристика основних векторів наукових досліджень статевовікової проблематики, які склалися історично та існують зараз в зарубіжній та вітчизняній науці, ознайомлення з гендерними студіями, аналіз статевих та вікових ролей в обрядах життєвого циклу та календарному циклі обрядів, розкрити поняття «статевий символізм» та «віковий символізм» на прикладі традиційної культури українців.

 12. Північно-Західне Причорномор’я у первісну добу

Ключове завдання курсу – розкрити особливості історії Північно-Західного Причорномор’я від моменту його первинного залюднення до проникнення сюди кочового іракомовного населення у безпосередньому зв’язку з історією басейну Чорного та Середземного морів. В цьому контексті історія регіону постає як невід’ємна складова ширшого, Середземноморсько-Егейсько-Чорноморсько-Каспійського регіону, динаміка економічних, етнічних та соціокультурних процесів в якому у багатьох аспектах визначалася впливом глобальних змін клімату в регіоні. Предметом окремої уваги в рамках курсу є теорія Великого Чорноморського Потопу, напрямок та чинники міграційних процесів у чорноморсько-середземноморському регіоні, механізми виникнення та трансляції культурних новацій. Спеціальний наголос робиться на затопленій культурній спадщині регіону та на місцевостях, яким загрожує затоплення під впливом динаміки рівня Чорного моря.

Заняття проходять у формі лекцій с візуальним рядом, лекцій-дискусій, лекцій-демонстрацій знахідок, лекцій-екскурсій.

 13. Українці Порубіжжя Лісостепу і Степу

Об’єктом спецкурсу є українці порубіжжя Степу і Лісостепу як природно-географічного і історико-культурного феномену. Вивчаючи спецкурс, студенти отримають знання про порубіжжя як фронтир Східної і Західної цивілізацій. Увага приділена особливостям формування етнічного складу населення, взаєминам українців з носіями різних культур та відображення наслідків етнічних процесів у матеріальній і духовній спадщині, зокрема побуті, ремеслах і промислах календарній і сімейній обрядовості тощо.

Розглядаються питання теоретико-методологічного характеру щодо проблеми вивчення феномену «порубіжжя» як особливої зони етнічних процесів.

14.  Археологічний та етнографічний туризм та музейництво

Курс передбачає вивчення важливої складової підготовки спеціаліста з актуальних питань нашого сьогодення – організації краєзнавчої роботи, розвитку археологічного і етнографічного туризму. Студенти матимуть можливості доступу до джерел інформації про археологічні пам’ятки, артефактів, етнографічних колекцій, об’єктів на теренах Одещини, які представляють інтерес в контексті розробки туристичної логістики.

Програма курсу забезпечує отримання теоретичних знань, практичних навичок реконструкції об’єктів матеріальної культури минувшини, традиційних обрядів, формування археологічних і етнографічних колекцій, створення на їх основі музейних експозицій.

 15. Теорії і методи соціокультурної антропології

Соціокультурна антропологія – синтетична наукова дисципліна, яка вивчає людину в культурі або культуру у людині. Предмет уваги зараз лише складається, відображаючи складний комплекс проблем вивчення особистості у контексті соціальних угрупувань та практик, культурних традицій та середовища. Разом із тим, в англомовній історіографії «Антропологія» виступає синонімічним поняттям «Етнології» в нашому національному. У зв’язку із тим, цей курс поєднує хрестоматійні історико-антропологічні студії Європейської наукової думки із етнографічними традиціями вітчизняної науки.

Цей курс передбачає знайомство із трьома групами матеріалів:

  • уявлення про зміст, структуру та завдання соціокультурної антропології; особливості прийомів та методів пізнання, тематичні пріоритети;
  • історичні реалії реконструкцій людині у культурних контекстах: синхронна та діахронна варіативність;
  • інструментарії відтворення соціальних інституцій та практик в історичній динаміці.

В результаті, значно розшириться пізнавальна (емпірична) база, удосконалиться професійна історична метода аналізу етнографічних реалій, а також підвищиться свідомість вживання етнічно-антропологічних реалій у суспільної практиці. Усе це дозволить запобігти низки спекулятивних та маніпулятивних схем суспільної та академічної практики.

 16. Ранні кочівники Північного Причорномор’я Головним завданням спецкурсу «Ранні кочовики Північного Причорномор’я» є ознайомлення студентів з історією та археологією Південно-Східної Європи починаючи з IX ст. до Різдва Христова і завершуючи пізньоримським часом. У процесі викладання спецкурсу із залученням даних нарративних, епіграфічних, нумізматичних та, насамперед, археологічних джерел аналізуються «кіммерійська проблема», найактуальніші питання історії скіфів та сарматів, розглядаються також старожитності пізніх скіфів. Вивчається політична історія кіммерійців, скіфів, сарматів та пізніх скіфів, характеризуються їх культура, побут, звичаї та релігійні уявлення. Значна увага приділяється визначенню основних тенденцій соціально-економічного розвитку кіммерійського, скіфського, сарматського та пізньоскіфського суспільств.
 17. Стандарти та практики пам’яткоохоронної справи Ставлення до пам’яток історії і культури є показником рівня розвитку держави та духовної зрілості її громадян. Цілеспрямована діяльність державних органів охорони пам’яток для передачі культурних цінностей майбутнім поколінням, їх ефективного використання в суспільному житті сприяє самоідентифікації нації, уособлює її самобутність і має соціально-значиму функцію підтримки стабільності і сталого суспільного розвитку. Успіх процесу інтеграції України до Європейського співтовариства залежить від багатьох чинників, серед яких є гармонізація національних норм, вимог та правил із європейськими та міжнародними, в тому числі і в галузі охорони культурного надбання. У ХХ ст. та на початку ХХІ ст. відбувається формування і активізація діяльності міжнародних організацій, функції яких, поряд з економічними і політичними, стосуються сфери збереження культурної спадщини. Для покращення рівня її охорони на територіях держав-членів цих організацій формуються загальні принципи пам’яткоохоронної галузі. Охорона культурної спадщини сьогодні визначається як пріоритетний напрям зовнішньої культурної політики держави, де серйозна увага приділяється питанню багатостороннього і двостороннього культурного співробітництва та членству в міжнародних організаціях. Історико-культурна спадщина є важливим ресурсом стратегічного розвитку держави, вагомою складовою культури людської цивілізації, яка визначає відповідальність України за її збереження.
 18. Тюркські народи Східної Європи

Тюркські народи принаймні з кінця IV ст. н. е. розселюються на теренах сучасної України, вони й дотепер займають важливо місце в палітрі народів нашої країни. За цей час у степах Північного Причорномор’я, Надазов’я, Лівобережної України та на прилеглих територіях один за одним перебували гуни, тюрко-болгари, хазари, печеніги, огузи, половці, монголо-татари, ногайці та кримські татари, турки тощо. Тюркській компонент найважливіший після слов’янства етнічний елемент в історії України протягом півтора тисячоліття. Зрозуміло, що всебічні довготривалі контакти з осілим населенням призвели до певного синтезу, завдяки чому зрозуміти і осмислити культуру всього населення України, його історію, не враховуючи тюркського фактору, не можливо.

В курсі розглядаються основні віхи історії тюркських народів України та прилеглих районів Східної Європи протягом часу їх перебування тут. А також основи етнокультури кочовиків та їх осілих нащадків – культури первинного виробництва, життєзабезпечення, соціонормативної та духовної культури, релігійних вірувань. В курсі також досліджується вплив тюркської культури на українців та інші землеробські народи Східної Європи.

 19. Археологія ідентичності

Ключове завдання курсу – спровокувати бакалаврів-випускників переосмислити сучасні підходи до поняття індивідуальної та колективної, зокрема, стосовно соціальних, етнічних та політичних угруповань різного рівня, та навчитися використовувати методологію та джерельну базу археологічних наук для реконструкції ідентичності в історичній ретроспективі.

Які компоненти життєдіяльності людини є відбиттям її ідентичності (-ей)? Яким чином індивідуальна та групова ідентичності відбиваються у матеріальних рештках різних галузей людської культури? Коли саме формується індивідуальна та групова ідентичності та яких змін зазнають їхні прояви від первісності до модерної доби?

В рамках курсу передбачаються лекції-презентації, інтерактивні семінари (рольові ігри, моделювання, «миттєве фото» тощо) та захист індивідуального дослідницького завдання, яке передбачає моделювання ідентичності окремого суб’єкту історичного процесу на певному етапі його історико-культурного розвитку.

 20. Антропологія міста та міські субкультури

В межах курсу слухачі знайомляться з феноменом міської культури. Велика увага надається теорії і методології дослідження мультикультурного суспільства. Крім цього акцентується увага на специфіці різних сторін міського життя (житло, двір, вулиця, особливості міського інтер’єру, вплив урбанізації на зміни у харчуванні, етикет, внутрішньосімейні стосунки, домашній побут, сімейні звичаї та обряди, міська ментальність). Детально розглядаються основні субкультури, існуючі на Україні зараз і до цього моменту зафіксовані в науковій літературі: дитяча, молодіжна, жіноча (материнська), різні професійно-корпоративні.

Метою курсу є вивчення соціокультурної диференціації сучасного міста , міських субкультурних традицій.

Завдання: ознайомлення з різними аспектами функціонування та дослідження субкультур, їх символікою, ритуалами, звичаями, фольклором, основними підходами до дослідження; методами та специфікою антропологічного дослідження у місті.

 21. Духовна культура та обрядовість населення Південно-Західної України

Чи знаєте Ви історію та специфіку походження ритуалів та їх еволюцію? Які структурно-функціональні та локальні особливості обрядовості існували в давнину і дійшли до наших днів?

В рамках курсу Ви дізнаєтесь структуру та зміст, семантику та символіку обрядовості. Навчитесь здійснювати етнологічний аналіз обрядових явищ та процесів; застосовувати різноманітні методи, форми, прийоми і сучасні технічні засоби вивчення дослідницького матеріалу; володіти методами систематизації та наукової обробки матеріалів польових досліджень; вводити обіг нові фактографічно-експедиційні матеріали; самостійно працювати з етнографічними, фольклорними, історичними джерелами та літературою з проблем весільної обрядовості; застосовувати здобуті знання, навички та вміння в практичній діяльності; застосовувати здобуті знання, навички та вміння для реконструкції структури окремих елементів духовної культури; складати картотеки публікацій про ритуали в, що містяться у наукових і періодичних виданнях, ясно і логічно висловлювати свої думки як усно, так і письмово.

 22. Античний світ Північного Причорномор’я Спецкурс «Античний світ Північного Причорномор’я» передбачає вивчення історії античних міст Північного Причорномор’я починаючи з часу заснування цих міст-держав і завершуючи фінальним періодом їхнього існування. Дана історія розглядається на підставі використання значного масиву матеріалів, здобутих у процесі археологічних досліджень, у тому числі і нових, що дає можливість якісного відтворення політичного, соціально-економічного та культурного аспектів життєдіяльності давньогрецьких колоній на північному узбережжі Понту Евксинського. У процесі викладання спецкурсу вивчаються дискусійні питання грецької колонізації Північного Причорномор’я; закономірності розвитку античних міст взагалі, та давньогрецьких міст-колоній Нижнього Подністров’я, Побужжя та Криму, зокрема; характерні особливості розвитку північнопричорноморських античних центрів у доримський період та римський час. Велика увага приділяється також вивченню, у значній мірі, складних питань взаємовідносин та взаємовпливу двох світів – з одного боку греків-колоністів Північного Причорномор’я з іншого – варварського оточення даної території.
 23. Етноісторичні аспекти формування української нації

Хто такі українці? Коли і як формувався український етнос, які чинники на це впливали? Які історичні передумови формування українського етносу та особливості формування української нації? Які основні теорії та концепції походження українців?

Курс передбачає ознайомлення з станом наукової розробки проблеми формування української нації. В рамках курсу студенти отримають можливість орієнтуватися в теоретичних засадах та термінології з питань формування української нації та націєтворення, методико-теоретичному потенціалі; ознайомляться з основними джерелами, що розкривають етноісторичні аспекти формування української нації: історичні, археологічні, фольклорні, етнографічні.

В результаті студенти отримають вміння здійснювати етнологічний та етнополітичний аналіз явищ та процесів; застосовувати здобуті знання, навички та вміння в практичній діяльності.

 24. Теорії та методи соціокультурної антропології

Соціокультурна антропологія – синтетична наукова дисципліна, яка вивчає людину в культурі або культуру у людині. Предмет уваги зараз лише складається, відображаючи складний комплекс проблем вивчення особистості у контексті соціальних угрупувань та практик, культурних традицій та середовища. Разом із тим, в англомовній історіографії «Антропологія» виступає синонімічним поняттям «Етнології» в нашому національному. У зв’язку із тим, цей курс поєднує хрестоматійні історико-антропологічні студії Європейської наукової думки із етнографічними традиціями вітчизняної науки.

Цей курс передбачає знайомство із трьома групами матеріалів:

  • уявлення про зміст, структуру та завдання соціокультурної антропології; особливості прийомів та методів пізнання, тематичні пріоритети;
  • історичні реалії реконструкцій людині у культурних контекстах: синхронна та діахрона варіативність;
  • інструментарії відтворення соціальних інституцій та практик в історичній динаміці.

В результаті, значно розшириться пізнавальна (емпірична) база, удосконалиться професійна історична метода аналізу етнографічних реалій, а також підвищиться свідомість вживання етнічно-антропологічних реалій у суспільної практиці. Усе це дозволить запобігти низки спекулятивних та маніпулятивних схем суспільної та академічної практики.

МАГІСТРИ
Нормативні дисципліни
 25.  Екологічна історія  

Ключове завдання курсу – спровокувати магістрів історії переосмислити відомий їм перебіг світової історії на підставі отриманих в ході курсу знань про історію клімату та ландшафту та про механізми його впливу на людину та суспільство.

Чому пала Троя, почалося подрібнення князівств Київської Русі, зникла цивілізація майя, почалася доба «огороджування» в Англії – ці та багато інших сюжетів світової історії будуть розглянуті в контексті відповіді людини на глобальні та локальні зміни клімату й природного оточення. Для того, щоб такий розгляд був ефективним, ми навчимося отримувати необхідну інформацію про особливості природного середовища у місцевості, яку ми вивчаємо у певний проміжок часу. Крім того, предметом окремого вивчення буде історія осмислення впливу природи на розвиток людського суспільства від античності до початку ХХІ ст.

В рамках курсу передбачені лекції (у формі презентацій), практичні заняття (інтерактивна групова робота: «миттєве фото», «швидке побачення», дискусії, ігри тощо) та захист індивідуального дослідницького завдання (на матеріалах сюжету дипломної роботи на вибір: або висвітлення ролі клімату та природно-ландшафтного оточення на перебіг історичних подій, або впливу суспільства на природу).

 26. Історична інформатика

Курс має дати основи знань та навичок щодо одного із новітніх напрямів трансдисциплінарних наук – Кліометрики або Історичною інформатики. Він складується протягом останніх десятирічь на межі кількісної (квантитативної) історії та актуальних цифрових технологій. Саме розкриттю потенціалу діалогів «історик» - «комп’ютер» й присвячена Кліометрика і даний курс, зокрема.

Теоретична частина (лекційні заняття) мають ознайомити із трьома групами питань:

  • зміст та структура теорії інформації і, відповідно – історичної інформатики як дисципліни;
  • можливості та принципи перетворення якісних типів даних у кількісні моделі аналізу (контент-аналіз);
  • потенціал та досвід використання кількісних методів в історико-культурних дослідженнях.

На практичних заняттях студенти мають отримати навички та вміння застосовувати інструментарій Історичної інформатики шляхом обробки конкретних історичних задач. Зокрема: створення цифрових версій джерел та методи роботи з ними.

В результаті має сформулюватися серед студентів знання про удосконалення прийомів використання цифрових технологій у дослідницьких та освітянських перспективах.

Вибіркові дисципліни
 27. Актуальні проблеми археології

Курс має на меті ознайомити магістрів з пам’ятками матеріальної культури давнього населення та навчити їх убачати в даних старожитностях підґрунтя для дослідження різноманітних аспектів життєдіяльності первісних громад, племен і народів далекого минулого та використовувати ретельний аналіз конкретних артефактів для подальших історичних реконструкцій і узагальнень.

Серед основних завдань, що ставляться у ході курсу: ознайомлення з методикою проведення польових археологічних досліджень, розгляд концепцій вчених, щодо часу та шляхів заселення території України людиною, вивчення динаміки розвитку природного оточення людини у плейстоцені та визначення його впливу на розселення первісних громад, вивчення процесу впровадження у виробництво металів (міді, бронзи, заліза) та його історичних наслідків, дослідження, “Великої Скіфії, висвітлення проблеми грецької колонізації Північного Причорномор’я, вивчення ключових проблем етногенезу та етнічної історії слов’янського населення Східної Європи, а також давньоруської історії.

 28. Образотворче мистецтво українців Південно-Західної України

Спецкурс побудований винятково на матеріалах польових досліджень на півночі і півдні Одещини, в українських селах дельти Дунаю.

Студенти ознайомляться з унікальними зразками рушникарства, килимарства, настінного розпису. Особлива увага приділена орнаментиці ткацьких виробів і стінопису. Розглядаються питання еволюції орнаментики з кінця ХІХ ст., особливості розвитку традиції у полікультурному середовищі, формування локальної та регіональної специфіки образотворчого мистецтва, особливостям і наслідкам трансформації.

Знайомство з матеріалами спецкурсу сприятиме набуванню вмінь працювати з джерелами та літературою, практичними навичками роботи у польових умовах, з музейними колекціями. Отримані знання стануть у нагоді при реконструкціях з фрагментів виробів ткацтва орнаментальних систем, використанні виробів ткацтва у навчальному процесі.

 29. Етнополітологія

Курс спрямований на підвищення загальної методологічної і наукової бази студентів з питань етнонаціогенезу, етнології та політології, підготовка їх до діяльності, пов’язаної з активною участю у формуванні та реалізації етнонаціональної політики держави.

Об’єктом даної навчальної дисципліни виступають різні види етнічних спільнот, етнофори, як носії етнічної культури, соціальні і політичні групи, що здатні використовувати етнічні маркери задля формування власної ідентичності, а також нація і держава, які зацікавлені у стабільній – «природній» єдності своїх громадян.

Завдання: ознайомитися з історією політичної думки, висвітлити теоретико-концептуальні та методологічні засади аналізу етнополітичних процесів; проаналізувати теорії етнічності, види індивідуальної та групової етнічної ідентичності; охарактеризувати теорії нації; з’ясувати природу, характер, форми і типи націоналізмів; розглянути причини і наслідки політизації етнічності, місце і роль етносів на політичній арені; виявити причини виникнення, природу і характер етнополітичних конфліктів, можливість створення методів їх прогнозування, дослідити процес створення етнополітичної культури.

Адреса

вул. Дворянська, 2,Одеса, 65082
Тел. приймальної (38-048)723-52-54
Тел./факс (38-048)723-35-15
Email: rector@onu.edu.ua

Наші партнери

title_5a889de699f4e18181765381518902758
title_5a889de69a0677950461341518902758
title_5a889de69a1795992342671518902758
title_5a889de69a29410797296071518902758
Top