Наукова діяльність

Інформація оновлена 07.11.2016

Наукові дослідження випускаючих кафедр 

біологічного факультету

Кафедра біохімії

З перших днів існування кафедри головним напрямком досліджень було вивчення механізмів взаємодії вітамінів в організмі. Завдяки існуванню радіоізотопної лабораторії співробітники кафедри отримали можливість досліджувати динаміку розподілу і метаболізм в організмі 14С-тіаміну, 14С-нікотинової кислоти, 35S-ліпоату, 14С-біотину, 14С-рибофлавіну. Істотний внесок в теорію механізмів проникнення вітамінів крізь біологічні мембрани дали дослідження накопичення мічених вітамінів та їх метаболітів в мітохондріях. Було продемонстровано, що цей процес здійснюється за допомогою специфічних білків. Особливе місце в дослідженнях кафедри займала проблема взаємодії вітамінів в тваринному організмі. З 1980 року на кафедрі розпочатий новий науковий напрямок з вивчення некоферментних функцій вітамінів. В той же час проводили дослідження механізмів зв’язування тетанотоксину в організмі, вивчення механізмів геронтогенезу, аналіз проблеми впливу екстремальних факторів на біохімічні процеси в організмі, дослідження окремих питань нейрохімії тощо.
 
Дослідження останніх років кафедри пов’язані з темами «Регуляція обміну кетокислот та амінокислот катаболітами вітамінів та деяких біологічно-активних речовин в організмі за умов різних експериментальних патологій (керівник доцент О .В. Запорожченко) та «Регуляція біоенергетичних та пластичних процесів в ембріональних клітинах ссавців» (керівник професор С. А. Петров).
 
З’ясовано, що вміст вітамінів С, В1, В2 та ін. та їх метаболітів коферментно та некоферментно регулює активність залежних від них ферментів. Інтенсивність цих процесів залежить від сезону досліджень, а також стану організму за дією фізіологічних, патологічних та стресових факторів. Вплив гіпоксії замкненого простору, дія тетрахлорметану та важких металів на організм тварин викликали подібні біохімічні зміни у концентрації та співвідношенні метаболітів вітамінів та активності маркерних ферментів. Попереднє введення вітамінів, або вживання деяких біологічно-активних добавок частково, або повністю відновлювало показники. Вперше виявлено, що нікотинова кислота в дослідах in vitro знижує активність амінотрансфераз (АсАТ, АлАТ) в 3-8 разі, що значно перевищує ефекти, які отримані в дослідах in vivo. З’ясовано, що введення терапевтичної дози тіамінброміду перед гіпоксією замкнутого простору зменшувало активність АлАТ і АсАТ у порівнянні з щурами контрольної групи та особинами, які піддавалися гіпоксії без введення тіамінброміду. Отримані дані можна розглядати як свідчення можливих конкурентних відносин між вітамінами РР і В6 та тіамінбромідом і піридоксином на етапах тканинної протеїдізації. Зв’язування тіаміну та його похідних з частково очищеним катепсином L відбувається взаємодією його піримідинової частини з молекулою ферменту. Тіамін та його метаболіти, окрім тіамінтіолу, активують очищений катепсин L за рахунок тіазолового угрупування циклічної форми. 
 
Виявлено, що трансплантація призводить до збільшення активності всіх досліджених ферментів в тканині як трансплантата так і реципієнта. Алотрансплантація ембріональної м’язової тканини приводить до збільшення вмісту білка в тканинах на всіх строках дослідження. Алотрансплантація призводить до стимуляції процесів накопичення аскорбінової кислоти в ембріональній тканині. Рівень загальної аскорбінової кислоти в ембріональній тканині, як в черевній, так і в стегновій значно перевищує аналогічні показники зрілої тканини. Отримані результати свідчать про те, що досліджені ферменти можуть бути використані в якості маркерних ферментів приживаності трансплантату. Ці результати будуть вкрай корисними для розробки методів застосування ембріональних клітин в медицині.
 
У 2010 році кафедра біохімії була організатором Х Українського біохімічного з’їзду.

Кафедра ботаніки

У науковій роботі кафедри ботаніки можна виділити два напрямки: дослідження складу водної та наземної флори, а також пізнання фізіолого-біохімічних процесів, які притаманні  рослинам. У рамках цих напрямів особлива увага приділяється систематиці та практичному використанню морських та лиманних водоростей, грибів, лишайників, виявленню рідкісних та зникаючих видів рослин регіону, вивченню дендрофлори, синантропної флори та карантинних бур’янів, імунітету рослин до захворювань, впливу мікроелементів, біологоічно-активних речовин на рослини та тривалого зберігання насіння на його життєздатність у різних сільськогосподарських культур. Співробітники кафедри приймали участь у виконанні програми TACIS «WW/SCRE1 / No.1 Придунайские озера: Устойчивое восстановление и сохранение естественного состояния и экосистем», в експедиціях з вивчення флори острову Зміїний та прилеглої акваторії, у складанні кадастру рослинного світу Одещини, в інвентаризації природно-заповідного фонду області і м. Одеси, вивченні різноманіття рослинного покриву узбережжя причорноморських лиманів та прилеглих акваторій. Окремим напрямком роботи є вивчення та збереження гербарію кафедри, який має статус Національного надбання.
 
Дослідження останніх років кафедри пов’язані з темою «Вивчення різноманіття, екологічних і структурно-функціональних особливостей фіто- та мікобіоти природних та штучних екосистем Південного Заходу України з метою збереження та раціонального використання» (керівник професор Ф. П. Ткаченко).
 
Досліджували флору та проводили аналіз видового складу судинних рослин, водоростей, макро- та мікроміцетів Національних природних парків (НПП) та інших територій природно-заповідного фонду (ПЗФ), перспективних для заповідання об'єктів, окремих населених пунктів та інших локальних флор Південного заходу України (ПЗУ). Доповнено списки рослин НПП «Тузловські лимани», НПП «Нижньодністровський». Вивчено дендрофлору Ізмаїльської фортеці (м. Ізмаїл). Встановлено склад мікрофітобентосу ріки Кучурган. Проведено вивчення жирно-кислотного складу загальних ліпідів лиманної і морської популяцій Cystoseira barbata (Gooden. Et Woodw.) C. Agardh і морської C. crinitа (Desf.) Bory.
 
Створено і опубліковано чек-лист зігнемових водоростей водойм північно-західного Причорномор’я. Досліджено видове різноманіття та поширення облігатнопаразитних фітотрофних грибів на територіях ряду об’єктів природно-заповідного фонду Одеської області, зокрема Дунайського біосферного заповідника НАН України, Національних природних парків «Тузловські лимани» та «Бузький Гард», однойменних регіональних ландшафтних парків «Тилігульський» (Одеська та Миколаївська області), парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення: парку «Дністер», «Міський сад» та парку імені О.С. Пушкіна.
 
Показано стимулюючу дію препаратів Радіфарм, Новосил, Апрон, Мікроплант на біометричні та фізико-біохімічні показники деяких сільськогосподарських культур (полуниці, соняшнику, огірків) на півдні Одеської області. Визначені відмінності морфометричних показників колосу та насіннєвої продуктивності рослин плівчастої пшениці усіх зразків у фазі повної стиглості, порівняно з сортами м’якої та твердої пшениці.
Проаналізовано автентичні гербарні зразки з гербарію кафедри ботаніки, оприлюднена інформація щодо його колекцій. 
 
За останні роки кафедра ботаніки була організатором наступних наукових заходів:
 
З’їзди наукових товариств:
 
  • ХІІ з`їзд Українського ботанічного товариства (2006);
  • Наукові конференції:
  • Конференція молодих вчених-ботаніків України «Актуальні питання ботаніки й екології» з участю молодих вчених з інших країн (2003);
  • Міжнародні конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Біорізноманіття. Екологія. Еволюція. Адаптація» (2003, 2005, 2007, 2009, 2011, 2013);
 
Симпозіуми:
 
Міжнародний симпозіум «Управління та охорона узбережжя північно-західного Причорномор’я» (1996);

Кафедра генетики та молекулярної біології

Співробітники кафедри генетики і молекулярної біології працюють у рамках декількох наукового напрямків, які присвячені проблемам механізмів онтогенетичної і філогенетичної адаптації, досліджуючи їх на різних рівнях організації живої матерії та на великій кількості об’єктів. Одним із важливих напрямків є молекулярно-генетичний аналіз генофонду озимої м’якої пшениці України та споріднених злаків. Ще один напрям – визначення пристосованості, поліморфізму та функціонального стану ген-ензимних систем тваринних та рослинних об’єктів, серед яких є Drosophila melanogaster, деякі гідробіонти Чорного моря, лікарські базидіоміцети тощо. Експресію структурних генів ферментів та інших білків, явища їх взаємодії і коадаптації за дії добору досліджують у представників природних і експериментальних популяцій рослин і тварин; важливе значення має визначення експресивності структурних генів рослин за природної і штучної поліплоїдії. Серед наукових інтересів співробітників кафедри є цитогенетичні та цитоембріологічні прояви кількісних ознак у рослин, а також питання моніторинг мутагенних ефектів пестицидів на модельних об’єктах і сільськогосподарських культурах.
 
Дослідження останніх років кафедри пов’язані з темами «Генетико-біохімічні, морфометричні і фізіологічні особливості Rapana venosa північних акваторій Чорного моря» (керівник професор В. М. Тоцький), «Динаміка генетичної структури природних і експериментальних популяцій Drosophila melanogaster за впливу екологічних чинників» (керівник професор В. М. Тоцький), «Генетичні механізми адаптації злаків за еволюційних перетворень геному» (керівник доцент О. Л. Січняк), «Генетичний поліморфізм і адаптивний потенціал організмів за різних умов існування» (керівник професор С. В. Чеботар).
 
За дослідження черевоногого молюска рапани Rapana venosa акваторій північно-західної  частини Чорного моря отримані принципово нові дані про рівень поліморфізму локусів гідролаз та оксидоредуктаз цього черевоногого молюска. Вперше вивчено особливості функціонування антиоксидантной системи та гідролітичних ферментів травного тракту рапани в різні сезони року, в стані зимнього спокою зокрема. Вперше проведено порівняльний аналіз адаптивного потенціалу рапани та її головного харчового об’єкта – мідії. Здійснено опис морфометричних показників, вікової та статевої структури угруповань R. venosa одночасно в різних акваторіях північно-західної частини Чорного моря. Показано, що формування морфотипів рапани, вікової та статевої структури її угруповань в першу чергу залежить від трофічної бази. Вперше досліджені особливості функціонування антиоксидантної системи R. venosa і залежність стану цієї системи від віку, статі та умов середовища. За допомогою ізоферментних маркерів з’ясована генетична структура угруповань рапани різних акваторій північно-західної частини Чорного моря і встановлено, що ці угруповання, незважаючи на їх різний морфотип, є складовими однієї популяції. Отримані результати сприяють поглибленню існуючих уявлень з генетики популяцій та екологічної генетики.
 
В екстрактах тканин личинок, лялечок та імаго D. mercatorum, D. virilis, D. melanogaster та мутантних ліній встановлена наявність специфічних трипсиноподібних пептидгідролаз. В ході онтогенезу дрозофіли спостерігаються суттєві зміни показників вмісту загального білку, від яких залежить рівень питомої активності ферментів, зокрема трипсиноподібних. На постембріональних стадіях розвитку зазначених видів відбуваються значні зміни в прояві питомої активності трипсиноподібних пептидгідролаз, з максимальним (3,40 відносних одиниці – virilis) проявом її на стадії личинки та мінімальним (0,02 відносних одиниці – mercatorum) на стадії лялечки. На всіх постембріональних стадіях розвитку у мутанта  vestigial спостерігається максимальній, у порівнянні з мутантами Bar та cinnabar, рівень прояву трипсиноподібних ферментів, що свідчить про більш інтенсивну експресію ген-ензимної системи. У мутанта Bar на стадіях лялечки та дорослої мухи відзначається низький рівень прояву трипсиноподібних ферментів у порівнянні з диким типом, що вказує на значні зміни в системі регуляції протеолізу в період гістолізу личинкових та гістонеогенезу імагінальних тканин.
 
Вивчали частоту рекомбінацій в хромосомі 2 мутантів b-cn-vg Drosophila melanogaster на ділянках b-cn і cn-vg. З’ясували, що частота кросинговеру на ділянці b-cn складала 7,42 %, а на ділянці cn-vg – 12,55%, що відрізняється від теоретично розрахованих даних. в той же час відомо, що відповідно до локалізації маркерних мутацій в групі зчеплення 2 ділянка b-cn є прицентромерною, що може впливати на рекомбінаційну активність, знижаючи її.
 
Досліджували стійкість до Bipolaris sorokiniana та Fusarium graminearum гібридів м’якої пшениці з неповними амфідиплоїдами пшениця-Thinopyrum. Токсини гриба знижують енергію проростання і схожість насіння, зменшують розмірно-масові характеристики паростків. Окремі родини гібридів більш стійки, ніж батьківські форми. Гібриди з НАД (T. aestivum x Th. ponticum) більш стійки, ніж гібриди з НАД (T. aestivum x Th. intermedium).
 
З’ясовано, що за дії гербіцидів середній індекс толерантності пшениць був достовірно вищим, ніж у ячменів. За дії фунгіцидних препаратів, навпаки, проявилася тенденція до більшої толерантності ячменю. Отримані результати щодо дії гербіцидів виявилися цілком очікуваними, адже поліплоїдія має важливе адаптивне значення. Однією з діючих речовин кожного з досліджуваних фунгіцидів є речовини класу триазолів. Вони здатні змінювати бар’єрно-транспортних функції мембран рослинних клітин, викликати зменшення швидкості руху цитоплазми. Внаслідок цього більші за розмірами, у порівнянні з диплоїдними клітинами ячменю, клітини пшениці сильніше страждають від дії триазолінових фунгіцидів. Отже дія деяких сучасних антропогенних факторів довкілля може зводити переваги поліплоїдії нанівець.
 
Досліджені зміни морфологічних ознак короткостеблових аналогів сортів м’якої пшениці Кооператорка, Одеська 3, Одеська 51, Степняк, що виникають у рослин в результаті їх культивування в умовах модульованої посухи за рахунок додавання в штучні поживні середовища ПЕГ-6000. Встановлено існування корелятивних зв’язків між генами короткостебловості Rht в генотипі м’якої пшениці та стійкістю рослин до посушливих умов існування. Показано, що стійкість до осмотичного стресу у рослин не пов’язана з кількісним та якісним складом генів Rht в їх генотипі. Встановлено, що використання складних поживних середовищ для пророщування рослин з насінини в умовах осмотичного стресу не виправдано та не забезпечує отримання більш чітких результатів дослідів. Отримані дані корисні для оцінки вихідного матеріалу для селекції пшениці.
 
Міжнародні наукові конференції:
 
  • «Дрозофіла в експериментальній генетиці та біології», 2010
  • XI Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів», 2016

Кафедра гідробіології та загальної екології

Інтереси дослідників кафедри гідробіології і загальної екології торкаються широкого кола наукових проблем. Серед досліджень, які проводять на кафедрі впродовж багатьох років, потрібно відмітити комплексне вивчення фауни і флори Одеської затоки і прилеглих акваторії Чорного моря. В межах цього напряму продовжується дослідження зообентосу, а на базі вивчення фітобентосу було видано атлас-визначник донних діатомових водоростей Чорного моря. Важливим напрямом роботи кафедри є дослідження популяційної структури промислових видів риб, у якому поєднуються підходи класичної іхтіології з сучасними молекулярно-генетичними методами. На кафедрі розроблюють методи математичного моделювання динамічних показників популяцій промислових риб з метою оцінки їх потенційної чисельності і біомаси. Серед проектів кафедри є участь у комплексних дослідженнях прилеглої морської акваторії острова Зміїний, а також у міжнародному проекті TACIS «Придунайські озера: стійке відновлення і збереження природного стану і екосистем». В останні роки велику увагу співробітники кафедри приділяють дослідженням макрозообентосу і бентосоядних риб придунайських озер. 
 
Дослідження останніх років кафедри гідробіології та загальної екології пов’язані з науково-дослідною роботою «Розробка математичної моделі структури популяцій коропових риб придунайських озер для прогнозування їх промислового використання» (керівник доцент В. В. Заморов), у рамках якої проведено комплексне дослідження і розроблено математичну модель для оцінки потенційної чисельності і біомаси популяцій промислових видів коропових риб придунайських озер.
 
З метою розробки алгоритму оцінки та регулювання чисельності багатовидових промислових угруповань риб придунайських озер науковцями кафедри проведено комплексне моніторингове дослідження придунайських озер. Вперше вивчена залежність кількості фосфатів та інших речовин в озерній воді у зв’язку з об’ємом дунайської води, що надходить в озера під час водопілля та паводків.  
 
У моніторинговому режимі досліджень отримані нові, найбільш повні дані з таксономічної характеристики макрозообентосу озер у сучасних гідроекологічних умовах. Отримані обґрунтовані висновки про відносну стабільність екосистем більшості озер. Вперше за останні декілька десятків років для придунайських озер розраховано продукцію зоопланктону та величину потенційної біомаси риб-планктофагів. Величини середньостатистичних уловів риб-планктофагів за останні роки та розрахована потенційна рибопродуктивність озер, яку визначили за станом їх кормової бази, дозволяють рекомендувати додаткове зариблення цих водойм білим товстолобиком Hypophthalmichthys molitrix і строкатим товстолобиком Aristichthys nobilis. Високі величини потенційного вилову риб-планктофагів в озерах дозволить частково вирішити питання харчових потреб України при залучені незначного обсягу коштів, необхідного для отримання рибопосадкового матеріалу риб-планктофагів, що забезпечить ефективне використання кормових ресурсів озер. 
 
Отриманні данні щодо генетично-популяційної структури коропових риб в придунайських озерах надають можливість оптимізувати процес промислової експлуатації цих видів. За результатами молекулярно-генетичних досліджень зроблено припущення, що угруповання карася сріблястого Carassius gibelio з озера Кагул і Дунаю можна розглядати як частини однієї популяції, яка суттєво відрізняється від риб з озера Котлабух, які належить до іншої популяції. Відмінностей в генетичній структурі угруповань інших коропових риб в проаналізованих локалітетах не виявлено. 
 
Розроблено математичний алгоритм моделі для аналізу динаміки промислового стада риб. Встановлено основні показники, що обумовлюють динаміку біомаси і чисельності промислової частини популяції досліджених видів риб. Визначено параметри кількісної характеристики досліджених видів риб, які можна отримати на підставі оцінки промислових уловів. Підібрані методи, які необхідні для обчислення цих показників та параметрів у даних умовах. На підставі отриманих даних проаналізована залежність між уловом на одиницю поповнення і інтенсивністю промислу та розраховані величини для оптимальної експлуатації промислового стада. А саме, обчислена оптимальна для промислу довжина риб, яка відповідає найбільшому накопиченню біомаси та величина максимально допустимого улову, що показує максимально допустимий рівень експлуатації промислового стада, який не завдає шкоди навколишньому середовищу та зберігає чисельність популяції.
 
На базі табличного процесора MS Excel розроблено програмне забезпечення, яке автоматизує трудомісткі обчислення оцінки промислової частини популяції риб водойм. Завдяки можливості миттєвого автоматичного перерахунку всіх даних при зміні значення будь-якого компонента. Використання отриманих результатів дозволяє рибогосподарським підприємствам більш ефективно проводити роботу по зарибленню озер, визначати об’єми вилову промислових риб, тобто науково обґрунтовано вести рибальство і раціонально використовувати біоресурси озер.
Отримані гідробіологічні та іхтіологічні дані є корисними для спеціалістів – іхтіологів і гідробіологів при проведенні досліджень за відповідною тематикою, а також представникам установ Державного агентства рибного господарства України для їх практичної діяльності. 
 
За останні роки кафедра гідробіології та загальної екології була організатором наступних наукових заходів:
 
Наукові конференції:
 
  • Міжнародні наукові конференції «Читання пам’яті професора О. О. Браунера» (1997, 2000, 2003, 2007, 2013);
  • IV міжнародна іхтіологічна науково-практична конференція «Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології» (2011);
  • Симпозіуми:
  • Міжнародний симпозіум «Управління та охорона узбережжя північно-західного Причорномор’я» (1996);
  • Семінари:
  • Міжнародні школи-семінари «Утримання риб та морських ссавців в штучних умовах» (2012, 2013);

Кафедра зоології

Наукові розробки викладачів і співробітників кафедри тісно пов’язані з вивченням біологічного різноманіття. Традиційним на кафедрі є вивчення фауністики та систематики членистоногих тварин, зокрема павуків, кліщів та комах. Продовжується вивчення проблем оптимізації природничо-заповідної мережі, розширення природничо-заповідного фонду регіону за рахунок створення нових і збільшення площі існуючих територій, які знаходяться під охороною. Аналіз і систематизація всього науково-технічного і прикладного матеріалу з проблем вивчення і охорони видового різноманіття, заповідної справи, дозволили розробити і впровадити наукові проекти, які відомі в Україні і за її межами. 
 
Дослідження останніх років кафедри пов’язані з темою «З’ясувати сучасний стан біорізноманіття тварин Північно-Західного Причорномор’я» (керівник професор В. П. Стойловський).
 
У результаті вивчення міграційних переміщень сивкоподібних птахів Палеарктики через Азово-Чорноморський регіон, виявлено основні групи кліщів пір’яного покриву куликів. Описано три нових для науки види пір’яних кліщів. Виявлені механізми зв’язків певних видів кліщів із відповідними видами хазяїв, що дозволило виявити моноксенні, олігоксенні і поліксенні види з точки зору гостальной спеціалізації. Дослідженнями міграцій птахів через о. Зміїний з’ясовано домінування 5 видів горобцеподібних птахів: соловейко східний Luscinia luscinia, вівчарик-ковалик Phylloscopus collybita, вівчарик весняний Phylloscopus trochilus, кропив’янка чорноголова  Sylvia atricapilla, мухоловка мала  Ficedula parva, які становили біля 60 % відловлених птахів. Отримані результати корисні для розробки схем використання природних ресурсів та оптимальних заходів щодо їх охорони.
 
Провадяться моніторингові дослідження чисельності та просторового розміщення в регіоні основних рядів наземних та водних тварин. Особлива увага приділяється динаміці чисельності мисливських видів тварин та таких, які підлягають охороні в рамках чинного законодавства.
 
За останні роки кафедра зоології була організатором наступних наукових заходів:
 
Наукові конференції:
 
  • Міжнародна конференція по куликам (1992)
  • Міжнародна наукова конференція «Розвиток зоологічних досліджень в Одеському університеті. Академік Д. К. Третьяков і його наукова школа» (1999);
  • Міжнародні науковi конференції Азово-Чорноморського Орнітологічного Союзу (2000, 2002, 2007)
  • VI Міжнародна конференція по бакланам (2003)
  • Міжнародна конференція «Популяційний статус і управління популяційними міграціями птахів Центральної та Східної Європи» (2003);
  • VIII конференція спеціалістів по гускам міжнародної організації Wetlands International (2004)
  • Міжнародна конференція «Сучасні досягнення зоологічної науки (присвячена 120 річчю І. І. Пузанова і 140-річчю кафедри зоології ОНУ)» (2005)
  • Наукові наради: 
  • Наради Азово-Чорноморської орнітологічної робочої групи (1994, 1997, 2000, 2002, 2004, 2013, 2015)
  • Міжнародна нарада з водно-болотних угідь та їх ролі у охороні птахів (2000)
 
Симпозіуми:
 
Міжнародний симпозіум «Управління та охорона узбережжя північно-західного Причорномор’я» (1996)

Кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології

На сьогоднішній день напрямки наукової роботи кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології різноманітні й охоплюють майже всі галузі мікробіології, а також сільського господарства, охорони здоров’я, навколишнього середовища. На базі кафедри та проблемних науково-дослідних лабораторій університету створено Біотехнологічний науково-навчальний центр, в якому виконуються наукові розробки за державним замовленням. 
 
Дослідження кафедри останніх років пов’язані з темами «Вивчення закономірностей функціонування системи міжклітинної комунікації мікроорганізмів за присутності синтетичних та природних біологічно активних сполук» (керівник професор Т. О. Філіпова), «Наукові основи вдосконалення санітарного контролю безпеки харчової сировини і продуктів її переробки» (керівник професор В. О. Іваниця), «Молекулярно-біологічні властивості фітопатогенних бактерій родів Agrobacterium, Erwinia, Ralstonia, їх бактеріоцинів, плазмід  та бактеріофагів, що обумовлюють кілерну активність» (керівник професор В. О. Іваниця), «Вивчити різноманітність та механізми взаємодії лактобацил з різних географічних зон з іншими організмами та розробити біопрепарати для стимуляції росту рослин та їх ферментування» (керівник професор В. О. Іваниця), «Взаємодія молочнокислих бактерій з сільськогосподарськими рослинами» (керівник професор В. О. Іваниця), «Метагеномний аналіз біологічної різноманітності мікробіоти Чорного моря та її біотехнологічний потенціал» (керівник професор В. О. Іваниця), «Розробити науково-методичні підходи та біотехнологію ремедіації прибережних морських вод від хімічного та мікробіологічного забруднення» (керівник доцент Т. В. Гудзенко), «Дослідження біологічних властивостей лікарських грибів та їх взаємовідносин з членистоногими і мікроорганізмами» (керівник професор В. О. Іваниця).
 
Отримані комплексні наукові дані про можливість регуляції низкою синтетичних сполук (аналоги порфіринів і сульфонамідів) процесів комунікації у бактерій, формування біоплівки і синтезу вторинних метаболітів, у тому числі, важливих для практичного використання. На прикладі псевдомонад досліджено конкуренцію між синтетичними регуляторами і сигнальними молекулами системи quorum sensing і встановлено її ланки, що змінюють функціональну активність у присутності досліджуваних сполук. Отримані дані щодо взаємодії псевдомонад і молочнокислих бактерій з фітопатогенними грибами і бактеріофагами за впливу інгібіторів системи міжклітинної комунікації.
 
В результаті експериментальних досліджень мікроорганізмів-контамінантів роду Bacillus в різних видах харчових продуктів проведено аналіз генетичних особливостей мікроорганізмів – представників роду, які контамінують харчову сировину і продукти її переробки. В ході виконання проекту отримані комплексні наукові дані про те, що серед мезофільних мікроорганізмів на досліджених видах овочевої сировини домінують бактерії – переважно група спорутворюючих аеробних бацил, у яких було виділено 9 морфотипів колоній. Визначено склад мікробіоти овочевої сировини та консервів з ознаками псування, 13 штамів-представників якої на основі морфологічних, культуральних, фізіологічних, біохімічних ознак, а також жирнокислотного складу клітин віднесено до видів: Lysinibacillus sphaericus-GC subgroup E, Bacillus subtilis, Bacillus cereus-GC subgroup A, Bacillus pumilus-GC subgroup. Встановлення генетичних послідовностей підтвердило результати досліджень фізіолого-біохімічних властивостей штамів бацил, що вказують на їх родову і видову належність. Видову належність трьох штамів Bacillus sp., що за даними хроматографії жирних кислот були визначені як спірні за видами Bacillus cereus та Bacillus thuringiensis (штами П90-4, П90-9 та П90-1), підтвердили проведенням ПЛР з використанням праймерів до послідовностей бацил. 40 % досліджених штамів утримують плазміди різного розміру, які представлені двома групами: невеликі плазміди розміром від 2 до 12 т. п. н. і мегаплазміди приблизно 200 т. п. н.
 
Досліджено молекулярно-біологічні, біофізичні та молекулярно-генетичні властивості бактерій Erwinia, Ralstonia і Agrobacterium, їх плазмід, макромолекулярних бактеріоцинів та бактеріофагів. Уперше показано, що бактеріоцини Erwinia carotovora характеризуються великим різноманіттям часток фагового походження. Оптимізовано та розроблено методи очищення антагоністичних речовин та методи культивування бактерій. Вперше для інгібування Agrobacterium  було застосовано штам-антагоніст Alcaligenes faecalis. Вперше у результаті інактивації-підрощування за допомогою 4-х циклів відібрали сток фага ZF40 rt2/4, який містив стійкі до температури фагові частки. Вперше показано те, що, на відміну від нестабільності часток, бактеріофагу Erwinia carotovora ZF40 властива унікальна генетична стабільність. Створено колекцію фітопатогенних бактерій та їх бактеріофагів. 
 
Вивчено різноманітність лактобацил з рослин різних географічних зон (Україна, Франція, Таїланд), їх властивості та механізми впливу на інші організми. Показано, що найкращим критерієм для розпізнавання штамів лактобацил з різних географічних зон є наявність певних груп генів плантарицинів. За біотехнологічними показниками відібрано штами, здатні до ферментації рослинної та грибної продукції. Розроблено технологію отримання препарату закваски для ферментування грибної та рослинної продукції. Розроблено технологію ферментування лактобактеріями плодових тіл гливи звичайної та овочів.
 
Виділено молочнокислі бактерії (Lactobacillus та Enterococcus) з рослин та рослинних продуктів України. Вивчено молекулярно-біологічні, біохімічні та пробіотичні властивості штамів молочнокислих бактерій. Відібрано найбільш активні штами. Виділено та вивчено біологічно активні речовини штамів, які мають стимулюючий вплив на рослини. Проведено оцінку впливу штамів та їх біологічно активних речовин на стан, імунітет та ріст рослин за інтродукції молочнокислих бактерій на поверхні насіння, паростків та молодих рослин томатів, каланхое і пшениці.
Вперше отримано нові дані щодо біологічної різноманітності глибоководних сірководневих та метаногенних осадів в районах Чорного моря біля Кавказу, Криму та Туреччини (аналіз проб, зібраних  під час міжнародної експедиції НДС «Meteor» (Німеччина)), біологічної різноманітності мікроорганізмів в воді та ґрунті в північно-західній частині шельфу чорного моря на НДС «Mare Nigrum» (Румунія), дані щодо широкого спектру біологічних властивостей гетеротрофних бактерій та ступеню родинних з в’язків бактерій, встановленого методами RAPD ПЛР та газової хроматографії. Зібрано колекцію морських мікроорганізмів різних таксономічних груп. Проведено системний аналіз філогенетичної спорідненості ізольованих штамів. Вдосконалено методики культивування аннамокс та тіонових бактерій. 
 
Вперше проведені комплексні мікробіологічні та хімічні дослідження води та порової води інтерстиціальних порожнин зони псамоконтуру експериментальних ділянок прибережної зони Чорного моря: визначено вміст умовно-патогенних, санітарно-показових мікроорганізмів, алохтонних вірусів; біогенних елементів; вміст хімічних токсикантів та встановлений рівень їх генотоксичного і мутагенного впливу на генетичний апарат ізольованих нами мікроорганізмів. Вперше визначена роль мікроорганізмів зони псамоконтуру в очищенні морської води від хімічних токсикантів та санітарно-показових мікроорганізмів. Під час виконання НДР уперше розроблено нову комплексну технологію біоремедіації морської води, яка основана на активації природної морської мікробіоти, що відповідає за процеси самоочищення від хімічного та мікробного забруднення. З цією метою вперше виділено з морської води та порової води інтерстиціальних порожнин зони псамоконтуру о. Зміїний, прибережної зони Одеської затоки в районі Мису Малий Фонтан, Дачі Ковалевського, 16 станції Великого Фонтану нові штами біохімічно-активних бактерій-деструкторів (нафтопродуктів, синтетичних поверхнево-активних речовин), що є добрими сорбентами іонів важких металів та володіють антагоністичними властивостями. Вперше проведено ідентифікацію відібраних штамів класичними методами та методом газової хроматографії з використанням автоматичної системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock, методом RAPD-ПЛР, вивчення їх фізіологічних, молекулярно-біологічних та біохімічних властивостей. За біотехнологічними показниками вперше здійснено відбір та селекцію мікроорганізмів з поліфункціональною активністю і вперше створено комплекс активних мікроорганізмів, придатний для оздоровлення водного середовища від хімічних полютантів та умовно-патогенних бактерій. Вперше методом математичного планування експерименту підібрано оптимальні умови та склади поживних середовищ для культивування окремих компонентів комплексного мікробного препарату. Розроблено технологічний регламент отримання препарату та виготовлено на ферментері його дослідну партію. Вперше розроблено технологію іммобілізації мікроорганізмів на поверхнях штучних гнучких тканинних матеріалів, проведено лабораторні дослідження використання розробленого комплексного мікробного препарату на моделях експериментального псамоконтуру та біологічного фільтру на штучних гнучких тканинних матеріалах типу «вія».
 
У результаті проведеного дослідження з’ясовані адаптаційні властивості колекційних штамів G. lucidum ONU F101 та A. auricula-judae F102, що мають практичну цінність за культивування. Встановлено, що морфологія міцеліальних колоній досліджуваних базидіоміцетів має широку модифікаційну мінливість в залежності від складу живильного середовища. Це може стати перешкодою при первинній ідентифікації штаму, що треба враховувати. Визначені температурні режими, за яких можливе культивування вегетативного міцелію досліджуваних штамів. Оптимальною температурою є 27 °С. За значенням ростового коефіцієнту та морфологією колоній найкращими субстратами для отримання вегетативного міцелію G. lucidum виявився ячмінний та гречаний агар, для A. auricula-judae – картопляно-глюкозний та гречаний агар. Кількість ізоформ карбоксилестераз міцелію G. lucidumта та A. auricula-judae значно різниться в залежності від складу поживного середовища. Карбоксилестерази A. auricula-judae характеризуються більшою варіабельністю, ніж G. lucidum. В міцелії A. auricula-judae виявлено 7 форм ферменту, з яких 2 – константні, в міцелії G. lucidum виявлялося лише 5 форм з 2 константними. Досліджувані штами мають дві спільні ізоформи карбоксилестераз: константну – з Rf 0,510 та варіабельну – з Rf 0,460. Розробляється методика оцінки стійкості базидіоміцетів до патогенів.
 
Визначено стійкість колекційних лікарських базидіоміцетів до патогенного гриба Trichoderma viride. Відпрацьовано технології отримання плодових тіл у лабораторних умовах. Отримано плодові тіла ганодерми, шії-таке, геріція та декількох штамів гливи. Досліджено їх антибіотичну здатність та вплив на про- та еукаріотичні організми, а також на генетичний апарат рослин.
 
За останні роки кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології була організатором наступних наукових заходів:
 
З’їзди наукових товариств:
 
  • Х з’їзд Товариства мікробіологів України (2004 р.);
  • Х з'їзд Біохімічного товариства України (Одеса, 2010 р.).
 
Наукові конференції:
 
  • Міжнародна конференція «Екологія і біогеохімічна діяльність мікроорганізмів» (2001 р.);
  • Міжнародна конференція «Мікробні біотехнології» (2006 р.);
  • Міжнародна наукова конференція молодих вчених та студентів «Сучасні проблеми мікробіології та біотехнології» (International scientific conference “Modern problems of microbiology and biotechnology’ (2007 р.);
  • III Міжнародна українсько-польська Вейглівська конференція „Mікробіологія служить людині” (2009 р.)
  • Українсько-польська конференція "Сучасні проблеми мікробіології" (2009 р.);
  • Міжнародна конференція "Екологія і біогеохімічна діяльність мікроорганізмів" (Одеса, 2010);
  • II-ая Международная научно-практическая конференция “Современные ресурсосберегающие технологии. проблемы и перспективы” (Одеса, 2012);
  • Міжнародна конференція для молодих вчених “Actual problems of microbiology and biotechnology”  (2015 р.).
 
Симпозіуми:
 
  • Міжнародний симпозіум «Управління та охорона узбережжя північно-західного Причорномор’я» (1996 р.);
  • Семінари:
  • Семінар "Проект JSO-ERA – завдання, методи та очікувані результати" (2010 р.);
  • Семінар "Потенціал британського науково-дослідницького сектору у галузі біоматеріалів" РП7 люди: можливості для українських дослідників у науках про життя" (2010 р.);
  • Семінар "Bio-Rad Laboratories", США (2010);
  • Семінар "Bio-Rad Laboratories"", США  (2013 р.);
  • Міжнародний семінар з біомедичної метаболоміки, діагностики та лікування туберкульозу в рамках проекту РП7 (2013) за програмою фінансування Марії Кюрі «TB prognosis-IRSES; a workshop on biomedical metabolomics, TB diagnostics and treatment».
 
Літні школи:
 
З 2006 року щорічно проводиться літня школа «Молекулярна мікробіологія і біотехнологія».

Кафедра фізіології людини та тварин

Головним напрямом досліджень кафедри фізіології людини і тварин є вивчення механізмів міжнейронної взаємодії у корі головного мозку. Активно досліджуються клітинні механізми, які лежать у основі пароксизмальної активності кори та інших структур мозку. Досліджуються механізми функціонування медіаторно-рецепторних систем центральної нервової системи. Велику увагу приділяють дослідженню нових фізіологічно активних речовин, у тому числі і з нейротропними властивостями та їх вплив на різні системи організму в умовах експериментального патологічного стану. 
 
Дослідження останніх років кафедри пов’язані з темою «Вивчення стану фізіолого-біохімічних систем організма в умовах дії шкідливих та екстремальних факторів» (керівник професор Л. М. Карпов).
 
Доведено, що активація збуджувальних і гальмівних систем може контролювати здатність нейронів кори генерувати судомні розряди. Можна припустити, що в умовах особливої морфофункціональної структурної організації гіпокампа та кори, зв’язків гіпокампа з корою, регулярна IC-активність вентрального відділу здатна знижувати рівень збудливості нейронів кіркового осередку навіть у відсутності ГАМКА-опосередкованого гальмування. Встановлено, що для боротьби із епілептичними нападами (в експериментах на щурах) доцільно використовувати гальмівний медіатор ГАМК, проте більш ефективними є його кон’югати з пантотеновою, гомопантотеновою, а також з нікотиновою кислотами. Показано, що добавки до харчування щурів природних антиоксидантів дозволяє протистояти негативній дії радіації (перекисне окиснення ліпідів, поведінкові реакції, тощо). 
 
За останні роки кафедра фізіології людини та тварин була організатором наступних наукових заходів:
 
З’їзди наукових товариств:
 
ХVІІІ з’їзд Українського фізіологічного товариства (2010)
 
Наукові конференції:
 
  • Одеські обласні наукові конференції з морфології, фізіології, патології та клініці травлення (1993, 1997)
  • Міжнародна конференція до 100-річчя з дня народження академіка Р. О. Файтельберга з проблем травлення і всмоктування (2003)
  • Міжнародна конференція «Сучасні досягнення зоологічної науки (присвячена 120 річчю І. І. Пузанова і 140-річчю кафедри зоології ОНУ)» (2005)

Адреса

вул. Дворянська, 2,Одеса, 65082
Тел. приймальної (38-048)723-52-54
Тел./факс (38-048)723-35-15
Email: rector@onu.edu.ua

Наші партнери

title_5a1570d14213b9177514351511354577
title_5a1570d14226515666734611511354577
title_5a1570d14237b8235394461511354577
title_5a1570d14248f19783751011511354577
Top