Науково-дослідний інститут фізики

Директор доктор фіз.-мат. наук, професор Олександр Валентинович Тюрин
E-mail: tyurin@onu.edu.ua

Структура НДІ Фізики
Лабораторія фізики і хімії сорбційних процесів
Завідуючий лабораторією к.т.н. В.В.Кутаров
Лабораторія проблем прикладної фізики і комп`ютерних технологій
Завідувач лабораторією Попов А.Ю. канд. ф.-м. наук
e-mail popov-niif@onu.edu.ua
Лабораторія напівпровідникової електроніки
Завідувач лабораторії – канд. фіз.- мат. наук, ст. наук. співр. Скобєєва Валентина Михайлівна
e-mail V_Skobeeva@ukr.net

Науково-дослідний інститут фізики

НДІ фізики Одеського національного університету імені І.І.Мечникова (далі НДІФ ОНУ) був заснований на початку ХХ століття як Фізичний інститут Імператорського Новоросійського університету. З початку заснування по теперішній час Інститут розташований у спеціально збудованому корпусі – пам’ятнику архітектури (див. сайт присвячений архітектору М.К.Толвінському). В перші роки існування організаційну роботу по діяльності інституту здійснював ректор університету і завідувач кафедри фізики проф. Ф.Н.Шведов, а з 1906 р. по 1920 р. – завідувач кафедри фізики проф. М.П.Кастерін. Фізичний інститут був тісно пов’язаний з навчальним процесом, в його кабінетах та лабораторіях студенти виконували роботи з фізичного практикуму і під керівництвом викладачів робили перші кроки у наукових дослідженнях.

Науково-дослідний інститут фізики

Є.А.КириловПостановами ВУЦВК і РНК УСРР від 30 квітня 1926 р. та 15 травня 1926 р. (додаток 1 до ст. 236) діяльність інституту було відновлено, затверджено штати і надано їм чинності з бюджетним фінансуванням з 1 жовтня 1925 р. як Українського науково-дослідного інституту фізики в м. Одесі. Це був перший науково-дослідний заклад в галузі фізики в Україні. З 1933 р. при відновлені діяльності Одеського державного університету інститут входить до його складу як окремий структурний підрозділ – Науково-дослідний інститут фізики. Майже 40 років (до 1964 р.) інститут очолював Є.А.Кирилов – керівник одеських фізиків у 20 – 30-х роках, фундатор одеської наукової школи з теорії фотопроцесів та світлочутливих середовищ на базі галогенидів срібла, професор, заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії СРСР. Вихованцями наукової школи Є.А.Кирилова можна назвати таких відомих вчених як Г.Л.Міхневич, В.В.Сердюк, С.Й.Голуб, Ж.Л.Броун, Т.Я.Сьора, О.С.Височанський, А.В.Гуменюк, М.Ю.Фонкич, К.К.Демідов, М.Л.Кац, К.А.Позігун, К.П.Крамалей, М.М.Воронцова, Г.Б.Гольденберг, Є.А.Нестеровська, В.І.Бугриєнко, Н.О.Орловська, М.Г.Дяченко, О.Д.Кнаб, В.О.Дроздов, В.М.Білоус, Т.А.Нечаєва та ін.

Як визнання авторитету і успіхів Інституту в розвитку фізики було проведення в Одесі 19-24 серпня 1930 року Першого Всесоюзного з’їзду фізиків. Головою оргкомітету був академік А.Ф.Йоффе, а його заступником – проф. Є.А.Кирилов. На з’їзді одеські фізики виступили з 10 доповідями у різних секціях (Є.А.Кирилов, В.В.Кондагурі, Н.О.Аганін, С.Й.Голуб та ін.). У 1934 році в Одесі ж відбулася Перша Всесоюзна конференція з фізики напівпровідників, де були представлені 6 доповідей наших науковців. Це були перші кроки в СРСР в розвитку нової галузі знання – фізики напівпровідників. Інститут і надалі був організатором проведення і учасником багатьох наукових нарад, симпозіумів, конференцій, виїзних сесій наукових рад, комісій АН СРСР та України тощо. Значення робот Є.А.Кирилова та його школи для створення теорії фотографічного процесу отримало міжнародне визнання і Інститут фізики, який він очолював, стає провідним науковим центром в галузі фізики світлочутливих матеріалів

А.Ю.ГлауберманЗ 1966 р. по 1974 р. Інститут очолював професор А.Ю.Глауберман, відомий в світі спеціаліст в галузі фізики твердого тіла, учень видатного фізика-теоретика СРСР академіка Я.І.Френкеля. З іменем А.Ю.Глаубермана, який вніс відомий вклад у створення і розвиток післявоєнної львівської школи фізиків, нерозривно пов’язана також історія фізичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. В Одесі саме під час керівництва А.Ю.Глаубермана в Інституті були створені лабораторія теоретичної фізики (зав. лаб. канд. наук В.М.Адамян – надалі доктор фіз..-мат. наук, професор) і спільно з Мінелектротехпромом СРСР – галузева науково-дослідна лабораторія структурних та технологічних досліджень (зав. лаб. канд. наук. О.А.Ханонкін - надалі доктор технічних наук, професор, двічі лауреат державної премії України). Напрямки наукових досліджень А.Ю.Глаубермана були численними та різноманітними. Це цикл робіт, що присвячені питанням статистичної фізики та теорії електролітів, розробка теорії радіоактивного каротажу, фізика напівпровідників (клас вузькозонних напівпровідникових сполук типу А2В6), розвиток багато електронної теорії конденсованих систем тощо. В 1968 році А.Ю.Глауберман запропонував модель квазіметалевих центрів (КМЦ) в іонних кристалах – субколоїдних утворень, що виникають під впливом термо та випромінювальної стимуляції у процесі коагуляції елементарних центрів забарвлення. Основні праці з КМЦ були виконані спільно з М.О.Цалем, В.М.Адамяном, В.А.Дроздовим, В.М.Білоусом та ін. Досліджувались люмінесцентні, магнітооптичні, фотоемісійні властивості кристалів, що містять КМЦ, розмірні ефекти, пов’язані з КМЦ. Теорія КМЦ застосувалась в поясненні структури центрів прихованого зображення у фотографічному процесі Саме А.Ю.Глауберман підтримав роботи в Інституті, які були пов’язані з безсрібним записом оптичної інформації на забарвлених лужногалогенових кристалах, що потім при В.М.Білоусі перетворились на окремий напрямок робіт Інституту – голографічний запис оптичної інформації та отримання голографічних оптичних елементів для лазерних вимірювальних систем (група М.Г.Дяченко, О.В.Тюрин, В.Ю.Мандель).

В.М.Білоус – академік АН Вищої школи України, лауреат Державної премії УРСР, лауреат нагороди ім. Ярослава Мудрого АН ВШ УкраїниЗ 1975 р. по 2003 р. директором інституту був професор В.М.Білоус – академік АН Вищої школи України, лауреат Державної премії УРСР, лауреат нагороди ім. Ярослава Мудрого АН ВШ України. В.М.Білоус є засновником використання фотолюмінесцентного методу для вивчення фотохімічних реакцій, які йдуть при поглинанні світла галогенидами срібла. В 1999 році Міжнародним науковим товариством „The Society for Imaging Science and Technology”, яке об’єднує вчених, що працюють в галузі запису і обробки оптичної інформації, В.М.Білоуса нагороджено міжнародною персональною науковою відзнакою – медаллю „THE LIEVEN GEVAERT AWARD” за видатний вклад в наукову фотографію. Таку нагороду вперше присуджено вченому з України (і вдруге серед вчених колишнього СРСР).

Директор доктор фіз.-мат. наук, професор Олександр Валентинович ТюринЗ 2004 року НДІ фізики очолює доктор фіз.-мат. наук, професор Олександр Валентинович Тюрин, який одночасно завідує кафедрою комп’ютерних та інформаційних технологій Інституту інноваційної та післядипломної освіти ОНУ - відомий спеціаліст в галузі запису і обробки оптичної інформації та комп’ютерних технологій. В 2007 році професора О.В.Тюрина було нагороджено Почесною грамотою президії НАН України за видатний вклад в розвиток науки в Україні.

Роботи в НДІФ ОНУ проводяться згідно з Державними пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки „01.Фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук” та „07.Нові речовини та матеріали” і зосереджені на вирішенні важливої науково-технічної проблеми – створенні наукових основ фототехнологій (технологій і процесів, в яких використовується світло), що є головним напрямом досліджень традиційної наукової школи, яку заснував проф. Є.А.Кирилов і зараз очолює проф. О.В.Тюрин.

Основні напрями наукових досліджень школи:

Структура інституту складається з 5-х лабораторій:

Чисельність штатних працівників НДІФ складає 45 осіб.

У науковій роботі безпосередньо беруть участь:

доктора наук:

кандидати наук:

науковий та інженерно-технічний персонал

Майже всі наукові працівники є вихованцями нашого університету.

Інститут фізики приймає безпосередню участь у підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації через докторантуру та аспірантуру за спеціальністю 01.04.05 „Оптика та лазерна фізика”.
Практично в усіх лабораторіях до науково-дослідницької роботи залучаються студенти ОНУ, що виконують курсові та дипломні роботи. Для студентів комп’ютерних спеціальностей створена навчально-науково-дослідницька лабораторія проблем прикладної фізики та комп’ютерних технологій, де виконуються дослідження за слідуючими напрямками:

З 30-х років 20 сторіччя по теперішній час науковці Інституту підтримували тісні наукові контакти з багатьма науковими центрами та виробничими об’єднаннями колишнього СРСР, Росії і світу (ФДУП ДОІ імені С.І.Вавілова, Фізико-технічним інститутом ім. А.Ф.Йоффе АН СРСР, Інститутом фізики АН України, Інститутом електрозварювання імені Є.О.Патона АН України, Інститутом хімічної фізики М.М.Семенова РАН, Колумбійським університетом (США), ВО «СВЕМА» (м.Шостка) та «ТАСМА» (м.Казань), ФДУП ВО «Севмашпредприятие» (Росія) та ін. Академіки АН СРСР та України А.Ф.Йоффе. Я.І.Френкель, К.В.Чибісов, М.М.Дубінін, К.І.Щелкін, М.С.Соскін, М.К.Шейкман та багато інших відвідували Одеський університет та Інститут фізики, де виступали з лекціями, проводили консультації та виступали опонентами при захисті дисертацій різного рівня.

Розробки Інституту високо оцінювались на Міжнародних, Українських регіональних та галузевих виставках. Відповідно рішенню Урядової комісії з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС Дніпропетровський завод „Металоштамп” випускав численну партію респіраторів, що були розроблені в НДІ фізики.

Адреса

65082, м. Одеса, вул. Пастера, 27
телефон (8048) 723-80-36
E-mail: tyurin@onu.edu.ua

Наверх