Шампанський провулок, 2, Одеса, 65058, Україна;

Геолого-географічний факультет  

Кафедра інженерної геології і гідрогеології

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

Завідувач лабораторії - Кадурін Сергій Володимирович, доцент кафедри інженерної геології і гідрогеології, кандидат геологічних наук

Історія підрозділу:  

Проблемна науково-дослідна лабораторія інженерної геології узбережжя моря, водосховищ та гірських схилів створена Постановою Кабінету міністрів УССР № 1179 від 19 листопада 1959 року з метою створення методології моделювання та прогнозування динаміки берегів водосховищ, оцінки і моделювання стійкості морських абразійно-зсувних берегів та укосів кар’єрів, і розробки схем інженерного захисту берегової зони моря та водосховищ.

Першим науковим керівником ПНДЛ-1 (1959-1978) був широко відомий вчений та організатор науки професор Розовський Лев Борисович, найбільш вагомим внеском якого у інженерно-геологічну науку було обґрунтування теорії геологічної подібності та методу природних аналогій для прогнозування переробки берегів водосховищ. З вересня 1978 до 1995 р. науково-дослідну роботу лабораторії очолював знаний міжнародній та вітчизняній науковій геологічній спільноті, вчений з енциклопедичними знаннями – професор Воскобойніков Вячеслав Михайлович. Під його керівництвом колектив ПНДЛ-1 працював над розробкою окремих методів математичного, натурного і аналогового моделювання в інженерній геології, геологічному ґрунтознавстві, а також удосконаленням теорії та методології нового наукового напряму – морської інженерної геології. З 1995 до березня 2013 р. на чолі лабораторії працював відомий спеціаліст з морської та інженерної геології професор Коніков Євген Георгійович. За часів його керівництва підрозділи лабораторії виконували бюджетну і госпдоговорну наукову тематику, яка стосувалась розробки методології і методів прогнозування землетрусів, а також регіональними гідрогеологічними і інженерно-геологічними дослідженнями в тому числі методології морської інженерної геології. В останні роки (2010-2014) під його керівництвом лабораторія почала виконувати палеогеологічні і палеоекологічні дослідження в рамках нового наукового фундаментального і прикладного напрямку – геоархеології (д.б.тема №491). З травня 2013 року наукове керівництво ПНДЛ-1 очолив професор Шмуратко Валерій Іванович, відомий фахівець в галузі теорії і методології інженерної геодинаміки і космогеологічних зв’язків при формуванні верхніх шарів літосфери і поширенні екзогенних геологічних процесів. Обов’язки завідувача ПНДЛ-1 виконує доцент кафедри інженерної геології і гідрогеології, к.г.-м.н Драгомирецький Олександр Валентинович. 

Напрямки наукових досліджень:

• - Післяльодовикова історія Північно-Західного Причорномор’я у зв'язку з довгостроковим прогнозом небезпечних геологічних процесів. 
• - Регіональна інженерна геодинаміка – просторово-часові закономірності формування та розвитку небезпечних інженерно-геологічних процесів під впливом сучасних природних і техногенних факторів.
• - Розроблення регіональних інженерно-геологічних ГІС-систем по вивченню і моделюванню небезпечних інженерно-геологічних процесів по території Північно-Західного Причорномор’я.
• - Вивчення напружено-деформаційного стану масивів порід, оцінка і прогноз стійкості схилів (розробка та удосконалення теорії і методів моделювання).
• - Мікроблокова геодинаміка території м. Одеса та оцінка природних і антропогенних ризиків деформацій споруд.
• - Вивчення ресурсів, гідрогеодинамічного і гідрогеохімічного режимів підземних вод, просторової фільтраційної мінливості водоносних і водотривких комплексів в залежності від варіацій геодинамі-чних умов.
• - Вивчення речовинного складу і формування фізико-механічних властивостей ґрунтів в умовах антропогенного впливу.
• - Попередження і захист від небезпечних інженерно-геологічних процесів, оцінка інженерно-геологічної ефективності заходів.
• - Генетико-інформаційні дослідження гірських порід на підставі мінералого-геохімічних методів, насамперед вивчення акцесорних мінералів гірських порід, і створення теоретичних та методологіч-них засад прогнозування родовищ мінеральної сировини. 

Основні наукові результати і розробки:

• - Вперше побудовані ієрархічні моделі синхронізації кліматичних подій голоцену північно-західного Чорномор’я із різними регіонами Північної півкулі, що дозволяють відповісти на питання про порівнянність динаміки їх ключових кліматичних параметрів; 
• - Вперше для північно-західного шельфу Чорного моря створена модель відносної ролі евстатичного і тектонічного чинників у формуванні умов активізації небезпечних екзогенних геологічних процесів, яка дозволяє якісно оцінити просторове положення територій, де найбільш вірогідний розвиток небезпечних екзогенних процесів; 
• - Вперше виконаний кількісний аналіз даних багаторічного моніторингу динаміки берегової зони Чорного моря на декількох стаціонарних ділянках з використанням комплексу сучасних математичних і картографічних методів, який дозволив виявити раніше невідомі зв'язки сучасної динаміки небезпечних екзогенних процесів з астрономічними і глобальними чинниками; 
• - Побудована серія схематичних палеокліматичних карт Північного Причорномор'я для часових зрізів, що характеризують ключові етапи життєдіяльності древньої людини в Північному Причорномор'ї у зв'язку з кардинальними змінами кліматичних умов в пізньому плейстоцені – голоцені.

Практичне застосування результатів.

На базі досліджень другого етапу розроблені  конкурентноспроможні:

• - Ротаційно-фильтраційна модель водного балансу Куяльницького лиману;Ротаційно-фільтраційна модель встановлює зв’язок параметрів режиму рівня лиману, його солоності, рівневого режиму та гідрохімії підземних вод з тектоно-разламним характером району та гелеокосмічними параметрами. 
• - Методика моделювання рядів кліматичних і геологічних параметрів на підставі використання новітніх математичних методів; Комплексна методика моделювання продовжених числових рядів параметрів дозволила отримати нові можливості знання структури періодичності та будувати найбільш адекватні моделі, надалі використовувати їх для прогнозування кліматичних змін. 

Практичну значущість становлять результати досліджень впливу різних геологічних природних чинників на формування режиму ґрунтових вод (перший від поверхні землі водоносний горизонт). Встановлені закономірності та стохастичні моделі дозволяють з певною мірою вірогідності прогнозувати їхню зміну та, відповідно, передбачати розвиток процесу підтоплення територій. Це дозволить розробляти обгрунтовану стратегію і тактику боротьби із таким небезпечним та дуже розповсюдженим явищем як підтоплення. 

Результати досліджень запропоновані для використанняМіністерству екології та природних ресурсів України, зокрема, Причорноморському державному регіональному геологічному підприємству «Причорноморгеологія», Державному науково-дослідному інституту проектування міст «Діпромісто». Отримані наукові результати досліджень дадуть можливість обґрунтувати практичні рекомендації з розробки планувальної організації прилиманних територій  і будуть передані органам державного управління в Одеській області, зокрема, Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Одеської області, Управлінню екологічної безпеки Одеської міської ради, Управлінню  державного земельного кадастру в Одеській області.

Міжнародне співробітництво.

Міжнародний проект РФФД-ДФФД «Азово-Чорноморський басейн і Північне Причорномор'я в голоцені: порівняльний аналіз і хронологія природних процесів, розселення й господарської діяльності древньої людини». Наукові керівники: з боку Росії – проф. Світоч Олександр Адамович, науковий керівник Лабораторії палеогеографії географічного факультету Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова; з боку України – проф. Коніков Євген Георгійович, науковий керівник Проблемної лабораторії інженерної геології узбережжя моря, водосховищ та гірських схилів Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (2011-2012 р.р.)