Материалы по направлениям исследований

Інформация обновлена 29.02.2016

Матеріали за напрямками досліджень:

Історія

СРСР

Періоди:

1918–1920

1921–1923

1924–1929

1930–1933

1934–1936

1937–1938

Петровський Е. Документи архівно-слідчих справ як джерело вивчення методів провадження слідства органами НКВС на Одещині в період «великого терору» 1937–1938 рр. // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2008. – № 3. – С. 172–188.

Петровський Е. П. Архівно-слідчі справи як джерело вивчення історії репресій в Україні у 1937–1938 роках / Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 — історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. — Київ, 2006. — 20 с.

1939–1940

1941–1945

1946–1953

1954–1960-тi

1970-тi

1980-тi

Проблеми історичних досліджень

Джерелознавство

Петровський Е. Документи архівно-слідчих справ як джерело вивчення методів провадження слідства органами НКВС на Одещині в період «великого терору» 1937–1938 рр. // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2008. – № 3. – С. 172–188.

Петровський Е. П. Архівно-слідчі справи як джерело вивчення історії репресій в Україні у 1937–1938 роках / Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 — історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. — Київ, 2006. — 20 с.

Ковальчук Л. В.Фонд «П» архива УСБУ в Одесской области: проблемы описания. Аннотированное описание архивно-следственных дел (1919 — начало 1920 года)// Одесский мартиролог/ Составители Л. В. Ковальчук, Г. А. Разумов. — Одесса: ОКФА, 2005. — Т. 3. —С. 9–26; С. 97–516.

Регіони

Професії

Вік і стать

Персоналії

Спогади

Німеччина

«100(0) ключевых документов по германской истории в 20 веке». Інтернет-проект

Історичний інтернет-проект про Третій Рейх і націонал-соціалізм у Германії в 1933–1945 роках

Самсон Мадиевский. «Народное государство» Гитлера // Скепсис. Свобода начинается с сомнения: Научно-просветительский журнал.

Милова М. И., Дмитрашко С. А. К вопросу о реализации идеологических основ национал-социализма в политической практике Германии в 20–30-е годы ХХ ст. // Грані: Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. — № 1(81), січень. — 2012. — (Розділ «Політологія»). — С. 163–166.

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Grani/index.html

Мілова М., Дмітрашко С. Антидемократичні течії в німецький політичній традиції першої половіни ХХ століття // Вісник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. — Серія: Соціологія і політичні науки. — Т. 17. — Вип. 1. — 2012. — С. 79–85.

Мілова М., Дмітрашко С. Тоталітарні режими: ідеологічне обґрунтування цілей, форм і методів володарювання // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: Зб. наукових праць. — Вип. 24. — Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2012. — С. 51–55.

http://LP.edu.ua/node/1332

Болгарія

Франція

Право

Політологія

Гребенник Г. П. Проблема отношений политики и морали (Опыт конструирования макиавеллианско-кантианского метадискурса). — Одесса: «Астропринт», 2007. — 616 с.

Гребенник Г. П. Интеллигенция и политика / Сб. статей. — Одесса: «Фенікс», 2009. — 382 с.

Гребенник Г. П. Миф и политика: Сб. ст. и выступ. — Одесса: «Фенікс», 2012. — 208 с. + 24 с. ил.

«История и теория политической мысли». Гребенник Геннадий Петрович: личный сайт

Мілова М., Дмітрашко С. Тоталітарні режими: ідеологічне обґрунтування цілей, форм і методів володарювання // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: Зб. наукових праць. — Вип. 24. — Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2012. — С. 51–55.

http://LP.edu.ua/node/1332

Овчаренко С. В. Гуманітарний розвиток: український та міжнародний контекст [Електронний ресурс] / Світлана Овчаренко // Теоретичні та прикладні питання державотворення. Електронне наукове фахове видання Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України. — Вип. 7. — 2010. — режим доступу:

 

Соціологія

Економіка

Психологія

Культурологія

Иванова-Георгиевская Н. Язык современной массовой культуры как средство мифологизации сознания // Δ?ξα / / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 6: Мова, текст, культура. — С. 212–221.

Семінар на тему «Культура політичного тоталітаризму». Викладач — к. ф. н., доцент кафедри культурології та мистецтвознавства Одеського національного політехнічного університету М. І. Найдорф.

Авторський сайт – Культоролог Марк Найдорф. Тексты

Філософія

Секундант С. Г. Монадологический подход в истории философии и философии истории. — 2012. (Статья сдана в печать)

Секундант С. Г. Эффект бумеранга: еврейские погромы и судьбы либеральной идеи в России (1881 г.) // Морія: альманах научных статей и публицистики. — Одесса, 2005. — № 3.

Секундант С. Г. Эффект бумеранга: еврейские погромы и судьбы либеральной идеи в России (1905 г.) // Морія: альманах научных статей и публицистики. — Одесса, 2005. — № 4.

Уёмов А. И. Красный террор как система // Одесский мартиролог. — Одесса: ОКФА, 2005. — Т. 3. — С. 795–808.

Уёмов А. И. Системный анализ тоталитарного массового сознания (Материалы конференции «Тоталитаризм и сфера сознания») // Одесский мартиролог. — Одесса: ОКФА, 1999. — Т. 2. — С. 707–712.

Іванова-Георгієвська Н. А. Сучасна українська культура в світовому контексті пошуків справжності: мода на традицію // Універсальні виміри української культури. — Одеса: Друк, 2000. — С. 38–42.

Іванова-Георгієвська Н. А. Творчість оберіутів на тлі феноменології Е. Гуссерля // Філософська думка. — 2003. — № 2. — С. 122–134.

Иванова-Георгиевская Н. А. Механизмы мифологического мышления как фактор конституирования пространства в современной массовой культуре // Міфологічний простір і час у сучасній культурі: Матеріали міжнародної наукової конференції 12–13 грудня 2003 року. — К., 2003. — Ч. 2. — С. 46–48.

Іванова-Георгієвська Н. А. Українське прямування до універсальних європейських цінностей: криза ідентичності // Громадянське суспільство в Україні за доби глобалізації: ціннісно-нормативне та інституційне забезпечення його розбудови / Інститут філософії ім. Григорія Сковороди НАН України. — К., 2007. — С. 214–229.

Овчаренко С. В. Гуманітарний розвиток: український та міжнародний контекст [Електронний ресурс] / Світлана Овчаренко // Теоретичні та прикладні питання державотворення. Електронне наукове фахове видання Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України. — Вип. 7. — 2010. — режим доступу:

Δ?ξα/Докса: Збiрник наукових праць з філософії та філології (Вибірка публікацій за темою програми)

Афанасьев А. Смех как объект гуманитарного знания // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 7–16.

Безнисько В. Политический анекдот как форма разоблачения политического мифа // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 5: Логос і праксис сміху. — С. 206–214.

Вайчук Т. Теория речевых актов как прагматическая модель языка // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 6: Мова, текст, культура. — С. 125–134.

Висоцький О. Сміх як чинник легітимації політики // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 5: Логос і праксис сміху. — С. 224–230.

Вит Н., Харитонова М. Стимулирование коммуникативных тактик уклонения и противодействия в телеинтервью // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 6: Мова, текст, культура. — С. 29–39.

Высоцкая О. Смех как условие смысловой коммуникации (анализ феномена на примере творчества Хармса) // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 5: Логос і праксис сміху. — С. 98–106.

Высоцкий А. Ирония истории и легитимационная политика // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 232–241.

Голубович И. «Книга смеха и забвения» (вариации на тему Милана Кундеры) // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 104–109.

Голубович И. «Флэш-моб прикол» как культурная и жизненная стратегия // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 5: Логос і праксис сміху. — С. 196–205.

Егоров Ю. Братство в среде художников как утраченная универсалия творчества (воспоминания) / Публикация В. Савченко // Δόξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2010. — Вип. 15: Універсальні виміри культури. На пошану професора Олександра Кирилюка, з нагоди 60-річного ювілею. — С. 519–528.Егоров Ю. Братство в среде художников как утраченная универсалия творчества (воспоминания) / Публикация В. Савченко // Δόξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2010. — Вип. 15: Універсальні виміри культури. На пошану професора Олександра Кирилюка, з нагоди 60-річного ювілею. — С. 519–528. 

Зінов'єва Т. До питання про специфіку комічного елементу в українських вертепних виставах // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 5: Логос і праксис сміху. — С. 276–282.

Иванова-Георгиевская Н. Ирония и свобода философского размышления // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2003. — Вип. 3.

Иванова-Георгиевская Н. Ирония как универсальная стратегия чтения // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 5: Логос і праксис сміху. — С. 89–97.

Иванова-Георгиевская Н. Язык современной массовой культуры как средство мифологизации сознания // Δ?ξα / / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 6: Мова, текст, культура. — С. 212–221.

Иванова-Георгиевская Н. А. Клоун в цирковом представлении, или Смешно ли смешное? // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 94–103.

Иванова-Георгиевская Н. А. Смех в пограничной ситуации // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2008. — Вип. 13: Сміх та серйозність: множинність видів та взаємин. — С. 90–99.

Казаневский В. Искусство карикатуры в странах СНГ // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 196–209.

Кирилюк О. «Ha-ha» said the clown: блазень як звір, тотем, цар, раб та жертва (універсально-культурний стадіальний аналіз фігури циркового клоуна) // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2006. — Вип. 9: Семантичні й герменевтичні виміри сміху. — С. 8–17.

Михайлюк А. Карнавал и революция // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 211–220.

Налбантова Е. Смех как репрессия (женская тема в комедии «Криворазбраната цивилизация» Добри Войникова) // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 5: Логос і праксис сміху. — С. 306–315.

Окороков В. Лик и складки социума (трансгрессии смеха) Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2006. — Вип. 9: Семантичні й герменевтичні виміри сміху. — С. 71–78.

Окороков В. «Эдип» и пространство смыслов (смех как смысловая граница объективации) // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 31–41.

Панкова Л. Анекдот: особенности формы и сюжетной композиции // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 242–249.

Панкова Л. Карнавальная функция мата в художественных произведениях // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 5: Логос і праксис сміху. — С. 349–355.

Помогаев Н. Защитная функция смеха (феноменологическое рассмотрение) // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 42–50.

Пролеєв С. Сміх і панування // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 51–58.

Секундант С. Язык и ритуал. Религиозно-магические функции сакральной речи // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 6: Мова, текст, культура. — С. 146–155.

Шевцов С. Язык как обнаружение реальности // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 6: Мова, текст, культура. — С. 50–60.

Філологія

Лінгвістика

Купина Н. А. Тоталитарный язык: Словарь и речевые реакции. — Екатеринбург; Пермь, 1995.

Купина Н. А. Языковое сопротивление в контексте тоталитарной культуры. — Екатеринбург, 1998

Купина Н. А. Советизмы: к определению понятия // Политическая лингвистика. — Вып. 2(28). — Екатеринбург, 2009. — С. 35–40.

Купина Н. А. Тоталитарные идеологемы и мифологемы на страницах районных газет Урала.

Петлюченко Н. В. Харизматика: мовна особистість і дискурс. — Одеса: «Астропринт», 2009. — 464 с.

Петлюченко Н. В. Харизматична особистість політичного лідера в просторі німецького та українського апелятивних дискурсів: зіставний аспект / Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. Спеціальність 10.02.17 — порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. — Київ, 2010. — 32 с.

Літературознавство

Шаргородська (Коваленко) А. Ф. Художня своєрідність п’єс О. Довженка, М. Куліша та Ю. Яновського про деформацію ментальності українського селянства / Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література. — Одеса, 2004. — 16 с.

Коваленко А. Ф. Естетика українського романтизму ХХ століття: творча спорідненість феноменів Олександра Довженка та Олеся Гончара // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Збірник наукових праць. — Вип. XVI / Ред. кол. Я. О. Поліщук та ін. — Рівне: РДГУ, 2007. — С. 61–71.

Массовая литература сегодня : учеб. пособие. / Сост.: Н. А. Купина, М. А. Литовская, Н. А. Николина. — М., 2009.

Δ?ξα/Докса: Збiрник наукових праць з філософії та філології (Вибірка публікацій за темою програми)

Афанасьев А. Смех как объект гуманитарного знания // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 7–16.

Безнисько В. Политический анекдот как форма разоблачения политического мифа // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 5: Логос і праксис сміху. — С. 206–214.

Вайчук Т. Теория речевых актов как прагматическая модель языка // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 6: Мова, текст, культура. — С. 125–134.

Висоцький О. Сміх як чинник легітимації політики // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 5: Логос і праксис сміху. — С. 224–230.

Вит Н., Харитонова М. Стимулирование коммуникативных тактик уклонения и противодействия в телеинтервью // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 6: Мова, текст, культура. — С. 29–39.

Высоцкая О. Смех как условие смысловой коммуникации (анализ феномена на примере творчества Хармса) // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 5: Логос і праксис сміху. — С. 98–106.

Высоцкий А. Ирония истории и легитимационная политика // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 232–241.

Голубович И. «Книга смеха и забвения» (вариации на тему Милана Кундеры) // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 104–109.

Голубович И. «Флэш-моб прикол» как культурная и жизненная стратегия // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 5: Логос і праксис сміху. — С. 196–205.

Егоров Ю. Братство в среде художников как утраченная универсалия творчества (воспоминания) / Публикация В. Савченко // Δόξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2010. — Вип. 15: Універсальні виміри культури. На пошану професора Олександра Кирилюка, з нагоди 60-річного ювілею. — С. 519–528.

Зінов'єва Т. До питання про специфіку комічного елементу в українських вертепних виставах // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 5: Логос і праксис сміху. — С. 276–282.

Иванова-Георгиевская Н. Ирония и свобода философского размышления // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2003. — Вип. 3.

Иванова-Георгиевская Н. Ирония как универсальная стратегия чтения // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 5: Логос і праксис сміху. — С. 89–97.

Иванова-Георгиевская Н. Язык современной массовой культуры как средство мифологизации сознания // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 6: Мова, текст, культура. — С. 212–221.

Иванова-Георгиевская Н. А. Клоун в цирковом представлении, или Смешно ли смешное? // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 94–103.

Иванова-Георгиевская Н. А. Смех в пограничной ситуации // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2008. — Вип. 13: Сміх та серйозність: множинність видів та взаємин. — С. 90–99.

Казаневский В. Искусство карикатуры в странах СНГ // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 196–209.

Кирилюк О. «Ha-ha» said the clown: блазень як звір, тотем, цар, раб та жертва (універсально-культурний стадіальний аналіз фігури циркового клоуна) // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2006. — Вип. 9: Семантичні й герменевтичні виміри сміху. — С. 8–17.

Михайлюк А. Карнавал и революция // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 211–220.

Налбантова Е. Смех как репрессия (женская тема в комедии «Криворазбраната цивилизация» Добри Войникова) // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 5: Логос і праксис сміху. — С. 306–315.

Окороков В. Лик и складки социума (трансгрессии смеха) Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2006. — Вип. 9: Семантичні й герменевтичні виміри сміху. — С. 71–78.

Окороков В. «Эдип» и пространство смыслов (смех как смысловая граница объективации) // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 31–41.

Панкова Л. Анекдот: особенности формы и сюжетной композиции // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 242–249.

Панкова Л. Карнавальная функция мата в художественных произведениях // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 5: Логос і праксис сміху. — С. 349–355.

Помогаев Н. Защитная функция смеха (феноменологическое рассмотрение) // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 42–50.

Пролеєв С. Сміх і панування // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2005. — Вип. 7: Людина на межі смішного і серйозного. — С. 51–58.

Секундант С. Язык и ритуал. Религиозно-магические функции сакральной речи // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 6: Мова, текст, культура. — С. 146–155.

Шевцов С. Язык как обнаружение реальности // Δ?ξα / Докса: Збірник наукових праць з філософії та філології / ОНУ імені І. І. Мечникова. — Одеса, 2004. — Вип. 6: Мова, текст, культура. — С. 50–60.

Журналістика

Шаргородська (Коваленко) А. Ф. Традиції середньовічного сатиричного письма в публіцистичних творах І. Багряного // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. — Серія «Філологія». № 742 (Вип. 48). — Харків, 2006. — С. 176–188.

Шаргородська (Коваленко) А. Ф. Традиції і новаторство І. Багряного в осмисленні національної ідеї (на матеріалі політичної публіцистики) // Вісник Київського університету імені Т. Шевченка (сдана до друку).

Коваленко А. Ф. Харизма В’ячеслава Чорновола (за матеріалами публіцистики збірки «Пульс української незалежності: колонка редактора») // Вісник Львівського університету імені І. Франка (сдана до друку).

«Костенеющая обыденность». Иван Давыдов о масштабе политических репрессий // Lenta.ru

Педагогіка

Мистецтвознавство

Одеські художники-нонконформісти / Автор-укладач — мистецтвознавець, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології ОНУ імені І. І. Мечникова В. В. Савченко

Нонконформізм — поняття широке та як мінімум неоднозначне: достатньо визначене за своїм смислом і водночас розмите у змістових обсягах, таке, що співвідноситься з конкретно-історичним етапом і має потенціал універсального виміру. Якщо врахувати масштаби цього значеннєвого наповнення, то тема може розростися до неосяжних меж, тому в даному випадку ми починаємо наш дослідницько-освітній проект вивчення нонконформізму з аналізу локального культурно-історичного феномену, який виник у мистецтві Одеси у 60–70-ті роки ХХ століття.

Нонконформізм у мистецтві в цілому і зокрема в образотворчому співвідноситься найчастіше з поняттям «неофіційне мистецтво радянського часу». Якщо про це йдеться у зв’язку з Одесою, то явище розуміється неоднозначно: з одного боку, є очевидною його виразність, новизна, оригінальність, з іншого — межі сприйняття феномену доволі розмиті, від хронологічних до змістовних. Цей недолік з наукової точки зору є вельми типовим для спроб аналізу явищ на взірець «Одеської школи (живопису)», «Одеського авангарду» чи «Одеської групи» в сфері образотворчості, проте також і у з’ясуванні інших естетичних феноменів, — наприклад, одеської літературної школи «Юго-запад».

В даному випадку пропонується підбірка матеріалів, присвячених художникам, чиї імена тісно пов’язані з явищем нонконформістського руху в Одесі. Насамперед йдеться про тих, хто вже з самого кінця 50-х років ХХ століття формував осередок спрямованих зусиль зі створення самобутнього варіанту модерністського мистецтва, що незмінно викликало різке відторгнення у представників офіціозу, як у сфері творчої діяльності, так і у владно-правових структурах. Передусім, це п’ять художників — Олександр Ануфрієв, Володимир Стрельников, Валерій Басанець, Віктор Маринюк, Людмила Ястреб, які «розпочинали» невеликою групою молодих друзів-однодумців, формуючи, як сьогодні би сказали, експериментальний майданчик модерністського мистецтва на одеському ґрунті.

Значимість і своєрідність цієї позиції полягає в тому, що молоді люди творчо протиставили себе офіційному мистецтву, створюючи живе середовище вільного від зовнішніх примусів художнього інакомислення. Індивідуально, в більшій чи меншій мірі, усі вони були критично налаштовані щодо радянської ідеології в цілому. Проте це не стало для них підґрунтям для свідомих політично орієнтованих демаршів. Їхні зусилля зосередилися на іншому — виробленні нерадянського, не клішованого соцреалістичними штампами мистецтва. Водночас їхнє творче «бродіння» виявилося настільки енергетично потужним і сильним, що привернуло увагу не тільки запеклих опонентів, а й тих, хто, навпаки, співчував зародженню новаторських ідей, хто духовно підживлявся цією атмосферою, потребував її, як ковтка свіжого повітря.

Серед тих, хто цікавився творчими пошуками молодих модерністів, було чимало художників, які достатньо відрізнялись між собою. Вони були різними за віком — хоча здебільшого тут були молоді люди, їхні ровесники, або часто-густо молодші за віком. Серед небагатьох старших товаришів особливе місце займав Юрій Єгоров. За талантом — далеко не всім художникам, які були втягнуті в цей безпосередній броунівський рух модерністських пошуків, вдалося створити свій індивідуальний стиль, зробити внесок в історію мистецтва. За спрямованістю творчості — були в той час, у 60–70-ті, й ті, хто йшов у мистецтві власною дорогою самітників, неофіційно й нетипово, як Олег Соколов або Юрій Коваленко, й ті, хто, як Станіслав Сичов і Валентин Хрущ — герої славнозвісної, першої в СРСР, «парканної» виставки біля Оперного театру у 1967 році, вже спілкуючись з модерністські орієнтованою «п’ятіркою», самі розвивалися, принаймні в той час, в іншому руслі, тяжіючи до європейського імпресіонізму й експресіонізму, традицій східного мистецтва.

Одеський нонконформізм — феномен передусім естетично значимий, оскільки художники, які його репрезентували і репрезентують, в першу чергу порушували і вирішували питання, котрі стосувалися саме мистецтва. Явище формувалося як експериментування і творчість, ґрунтуючись на свідомій відмові від соцреалістичних схем, фальшивої парадності й стандартизованого спрощення тем і стилістики, на послідовному неприйнятті офіційної ідеології й протистоянні їй у виключно художній сфері й суто художніми засобами. Здійснювався пошук і цілеспрямований, зосереджений рух до формування власними силами іншої художньої мови, інших засобів викладення художньої думки, своїх власних, індивідуально пережитих і відчутих уявлень про себе, світ, мистецтво.

Принципово і те, що новаторство, дослідження й пошуки способів говорити особливою художньою мовою, відмінною від повсюдно вживаної, мали в Одесі в 60–70-ті роки соціальний характер. Це вже був не шлях поодиноких постатей, що прориваються крізь тенета Системи, а творчий рух невеличкого, проте — об’єднання, що надалі дав підґрунтя для модерністського і власне нефігуративного мистецтва в широкому діапазоні.

  •  
  • Відлік існування цього явища можна розпочинати з 1959 року, коли в Одесі склалося ядро художників-однодумців: Олександр Ануфрієв, Володимир Стрельников, Валерій Басанець, Віктор Маринюк, згодом молодша за віком Люда Ястреб. Вони стали епіцентром модерністських пошуків, викликаних інтересом до західних течій кубізму, примітивізму й традицій візантійсько-давньоруського мистецтва. Серед художників, чия творчість стала для одеситів особливо значущою, були П. Пікассо, Ж. Брак, П. Клеє, Ж. Руо, Ж. Дюбюффе, анонімні візантійські і давньоруські іконописці.

Молоді художники йшли на контакти, до них потяглися літератори, журналісти, музиканти. У цих зустрічах, переглядах, дискусіях (у майстернях і на «квартирних виставках», нині легендарних) можна було черпати ідеї та імпульси для власної творчості, що йшла врозріз з офіційними тенденціями.

З іншого боку, феномен одеського нонконформізму було б неправильно оцінювати лише в естетичній площині, розглядаючи це мистецтво винятково як формотворчі новації. Він має специфіку й соціо-етичного характеру. Така специфіка одеського нонконформізму стає очевидною у співставленні з іншими локальними проявами цього феномену.

Так, у Москві, Ленінграді та багато в чому у Києві рух нонконформізму мав яскраво виражений протестно-політичний характер. Його учасників вважали за політичних дисидентів, і вони потерпали від жорсткого тиску й переслідувань влади. В Одесі було інакше, значно «світліше і просторіше». Саме в цьому місті, що продувається морським і степовим вітром, у його радісно-сонячному купанні змогла зародитися й оформитися творчість смілива й не войовнича водночас. Попри «проробки» й «попередження», непокірні одесити не завішували вікна й не закривали двері від можливих відвідувачів. Вони не ховали свої роботи, а показували їх, хоча й, звісно, не широкому загалу, а обмеженому колу тих, хто цікавився такими художніми пошуками і співчував цьому.

Інший момент стосується власне етичної сторони явища, що в наявній дослідницькій літературі проговорено недостатньо. Якщо свою естетичну спрямованість і позицію одеські нонконформісти підкреслювали, формулювали, навіть декларували (це видно з опублікованих текстів Л. Ястреб, В. Басанця, Ю. Єгорова, В. Цюпка, М. Степанова, С. Савченка, усних виступів інших художників), то про етичний бік їхнього життя було сказано незрівнянно менше. Його відтворюєш зі вчинків і поведінки, про які ми дізнаємося не стільки від самих митців, скільки від інших — спостерігачів, свідків тих подій і ситуацій. Мова йде про особистісну морально-етичну позицію, що не проявлялася у відкритому політичному опорі владі, але від цього не була менш ясною та послідовною. Вона була, безперечно, вистражданою й започатковувала екзистенційне поле, на якому тільки й змогли прорости нові формотворчі прориви, які понині визначають художню значимість явища.

Окрім вже названих художників «своїми» в колі творчих вольнодумців стають І. Божко, Р. Макоєв, В. Сазонов, О. Стовбур, Є. Рахманін, В. Цюпко, В. Наумець, О. Волошинов; на початку 80-х років до основного ядра приєдналися М. Степанов і наймолодший С. Савченко, а ще пізніше В.Сад. За цей час відбулися серйозні зміни, чимало художників виїхали: хто в Москву та інші міста СРСР (В. Хрущ, С. Сичов, Р. Макоєв), хто далеко за рубіж (В. Стрельников, О. Ануфрієв), у 1980-му пішла з життя Л. Ястреб.

Заради справедливості варто зазначити, що далеко не всі, хто симпатизував творчим новаціям групи і надихався їхніми ідеями, були здатні на подібне протистояння: це вимагало неабиякої моральної стійкості й твердої віри в обрані ідеали. Нонконформісти зазнавали нападок і «опрацювань» з боку різних установ та інстанцій, передусім від Спілки художників та органів КДБ. Добування хліба насущного супроводжувалося труднощами: несприйняття, неприйняття й неоплата виконаних замовлень, палкі суперечки та відстоювання власних позицій на противагу незламним позиціям так званої більшості.

Цей досвід духовного опору, як і розпалення вогнища модерністського мистецтва, вогонь якого вони підтримують і досі, поза сумнівом, мали значення колосальне. Всі наступні хвилі одеського неофіційного мистецтва дістали від них потужний посил — до неангажованого індивідуального самовираження, до відстоювання права на самостійну творчість і унікальність авторського стилю. Безсумнівно також і те, що імпульси інакомислення в мистецтві, самопостання художника й руху проти загальної течії, що виходили з нонконформістського середовища, вплинули на багато процесів художнього життя, що розповсюдилися далеко за межі Одеси (організація масштабних акцій модерністського мистецтва на теренах від Західної України до Сибіру: Івано-Франківськ, Хмельницький, Львів, Тернопіль, Новосибірськ).

Однак показовим є те, що сьогодні ті, про кого ми говоримо як про витоки одеського нонконформізму, про його яскравих виразників, знову опиняються у меншості, хоча формально художників, які визначають себе представниками неофіційного мистецтва, стає все більше. Вихолощуються критерії, чи, м’яко кажучи, вони «кардинально трансформуються», внаслідок чого інакомислення по суті (не говорячи вже про його екзистенційну «сплаченість») змінюється на цілком мейнстрімний рух в бік нібито заборонених тем, які виявляються відверто комерційними і спрямованими на задоволення примітивних та/або фізіологічних потреб людини.

У підбірці нашого проекту представлені матеріали, що оприлюднювалися у науково-публіцистичних виданнях, — з особистих архівів В. В. Савченко, С. О. Савченка, часопису Національного художнього музею України «Музейний провулок», матеріалів з сайтів одеської галереї сучасного мистецтва NT-Art, онлайн-галерей ARTLONDON.COM, ArtOdessa.Com. Запропоновані тут статті писалися в різний час і з різних приводів, проте в усіх випадках автором цих рядків незмінно керувало бажання зрозуміти своєрідність творчості кожного з художників, виявити глибинні мотиви і сенси, що пронизують їхні твори, намагання прояснити цінність і сучасну актуальність цього яскравого й значущого явища вітчизняної історії мистецтва й культури в цілому.

Окрім багатьох, більших або менших за об’ємом, досліджень творчості одеських художників-нонконформистів, що зроблені мистецтвознавцями, арткритиками, культурологами, художниками, серед яких А. Ахмерова, Т.Арсеньєва, В. Басанець, Т. Басанець, Є. Голубовський, Д. Горбачов, М. Жаркова, У. Кільтер, О. Котова, Ф. Кохріхт, Л. Медведєва, Г. Мєдникова, М. Мудрак, О. Савицька, Г. Скляренко, О. Тарасенко, О. Титаренко, О. Федорук, Р. Яців та інші, необхідно окремо сказати про один масштабний видавничий проект.

Понад 10 років готувалась і невдовзі має вийти у світ велика книга «Одеська група. Легендарні художники-нонконформісти України», що створюється за ініціативою колекціонерів і шанувальників цього мистецтва Анатолієм Димчуком — власником галерей сучасного мистецтва NТ-Art (Одеса) і Dymchyk-gallery (Київ) і Володимиром Асрієвим — створювачем і директором інтернет-ресурсу з мистецтва ARTLONDON.COM, онлайн-галерей ArtOdessa.Com, UkrainianArt.Com і RussianArtGallery.Com.

Книга була спочатку задумана як авторське дослідження відомого одесько-петербурзького арткритика Ольги Савицької, котра впродовж багатьох років спілкувалась з художниками, писала про них. Але довести роботу до кінця талановитому авторові не пощастило, передчасна смерть у 2008 році перервала її життя. Проте великі напрацювання книги: й самі статті, й унікальні записи круглих столів-обговорень феномену одеського нонконформізму, інтерв’ю, власні спогади та роздуми художників, потужний візуальний ряд, що має репрезентувати творчість художників — мали бути оприлюднені. Тому сьогодні книгу завершують колективно.

Ми спираємося на електронні візуальні зображення живописних, графічних і скульптурних творів одеських нонконформістів, які були люб’язно надані у можливе використання галереями А. Димчука (http://nt-art.net; http://dymchuk.com) і В. Асрієва (http://artlondon.com), що нині є найпотужнішими збірками-репрезентаціями цього мистецького феномену на теренах світу.

Запропонований нижче список рубрик з іменами одеських художників-нонконформістів (і пов’язані з цим матеріали) не є концептуально завершеним; він, звісно, історично значно ширший як у фактологічному, так і в ціннісно-художньому відношеннях. В даному випадку він обумовлений передусім текстовими матеріалами з дослідницького архіву автора цих рядків, що вже були опубліковані. У подальшому запрошуємо до співпраці у вивченні феномену одеського нонконформізму усіх зацікавлених фахівців. Сподіваємося на поповнення цього розділу матеріалами інших дослідників (у розгорнутому спектрі науково-практичних професійних орієнтацій).

Крім того, маємо надію, що матеріали стануть певною точкою відліку для майбутніх студентських робіт у вивченні явища, яке не тільки не втрачає власної морально-етичної та художньо-естетичної значущості, а й все більш актуалізується у наш час.

 

Загальні роботи

Олександр Сергійович Ануфрієв (народився в 1940 році в Москві)
Твори
Авторські тексти, інтерв’ю
Статті, огляди

Валерій Лукич Басанець (народився в 1941 році в м. Броди Львівської області)
Твори
Авторські тексти, інтерв’ю
Статті, огляди

Віктор Васильович Маринюк (народився в 1939 році в с. Казавчин Кіровоградської області)
Твори
Авторські тексти, інтерв’ю
Статті, огляди

Володимир Леонідович Стрельников (народився в 1939 році в Одесі)
Твори
Авторські тексти, інтерв’ю
Статті, огляди

Людмила Луківна Ястреб (народилась в 1945 році в с. Квасниківка Саратовської області, померла в 1980 році в Одесі)
Твори
Авторські тексти, інтерв’ю
Статті, огляди

 

 

Олег Васильович Волошинов (народився в 1936 році в Миколаєві)
Твори
Авторські тексти, інтерв’ю
Статті, огляди

Юрій Миколайович Єгоров (народився в 1926 році в Царицині (нині Волгоград), помер в 2008 році в Одесі)
Твори
Авторські тексти, інтерв’ю
Статті, огляди

Євген Іванович Рахманін (народився в 1947 році в с. Ващатин Волинської області)
Твори
Авторські тексти, інтерв’ю
Статті, огляди

Сергій Олександрович Савченко (народився в 1949 році в Одесі)
Твори
Авторські тексти, інтерв’ю
Статті, огляди

Василь Зіновійович Сад (народився в 1948 році в с. Великі Телковичи Ровенської області)
Твори
Авторські тексти, інтерв’ю
Статті, огляди

Олег Аркадійович Соколов (народився в 1919 році в Одесі, помер в 1990 році в Одесі)
Твори
Авторські тексти, інтерв’ю
Статті, огляди

Микола Іванович Степанов (народився в 1937 році в с. Роксолани Одеської області, помер в 2003 році в Одесі)
Твори
Авторські тексти, інтерв’ю
Статті, огляди

Олександр Григорович Стовбур (народився в 1943 році в Омську)
Твори
Авторські тексти, інтерв’ю
Статті, огляди

Валентин Дмитрович Хрущ (народився в 1943 році в Одесі, помер в 2005 році в м. Кімри Московської області)
Твори
Авторські тексти, інтерв’ю
Статті, огляди

Володимир Федорович Цюпко (народився в 1936 році в с. Осипівка Кіровоградської області)
Твори
Авторські тексти, інтерв’ю
Статті, огляди
 

Д. В. Заболотна, В. В. Савченко. Одеські художники-нонконформісиы 1960-1970-х років // Вісник ОНУ. Серія «Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство». — Т. 18, вип. 2(10). — Одеса, 2013. — С. 29–59.

Адрес

ул. Дворянская, 2,Одесса, 65082
Тел. приемной (38-048)723-52-54
Тел./факс (38-048)723-35-15
Email: rector@onu.edu.ua

Наши партнеры

title_5a101edbdb68016438635901511005915
title_5a101edbdb7994964302061511005915
title_5a101edbdb8aa16116945531511005915
title_5a101edbdb9bc5560138131511005915
Top